Розділ 107: Краще було б не сваритися
Прямо перед Ваном Чао виднілася гігантська бронзова статуя. Це був стародавній артефакт бронзового коня з високо піднятими копитами та піднятою гривою.
У цього бронзового коня три копита знаходилися попереду, а четверте копито стояло на спині горобця.
Маленький горобець в ту мить зміг витримати вагу коня!
Цей артефакт «Летючий кінь, що наступає на горобця», символізував рівновагу. Статуя справляла химерне і таємниче враження. Досконалість у майстерності та мистецтві, викрадена з небес.
— Стійка коня неймовірно стабільна. Потрібно використовувати сідничні м’язи, щоб вибухнути разом із Цзінь, ноги мають слідувати за животом, талією, грудьми, плечима, шиєю та головою. Постава горобця спритна і може ковзати по воді. У стійці «Горобець» у Сін’їцюань також використовуються ноги. Високо злітаючи, ноги підстрибують, щоб завдати удару.
Ван Чао та Чень Ай Ян стояли перед артефактом «Летючий кінь, що наступає на Горобця» і розглядали його.
— Це правильно. Бойовий стиль горобця використовує обидві ноги для високого польоту. Спочатку використовують обидві руки для посилення, а потім – ноги для нападу. Використовуючи всю свою силу, можливо вбити одним виплеском енергії. Подібно до того, як горобець створює лінію крізь поверхню води, пробігаючи по ній, він використовує середню лінію людини.
Багато дисциплін китайського боксу не робили наголос на підняття ніг. Це було тому, що багато дисциплін покладалися на використання землі для запозичення влади. Було багато різних варіацій, але ноги піднімали не вище коліна. «Собака, що проходить повз воду» Ляо Цзюнь Хуа – приклад одного з небагатьох рухів для вбивства ногою.
«Собака, що проходить повз воду» використовував присідання мавпи, скорочення, а потім вибухове розгинання тіла. Його вбивчий потенціал зазвичай був прихований, але під час його використання проливалася кров. У китайському боксі існувала певна мнемоніка: «Коли людина «стягується», а потім «розтягується», це наказує «втекти»».
Але в позиції горобця під час бою піднімали ноги вгору, щоб неодноразово забити людину до смерті.
Це був жахливо жорстокий хід, який кожен, хто його бачив, класифікував би як хід безсумнівного вбивства.
Перебуваючи в повітрі, ніхто не здатний запозичити силу ні в чого, він зможе використовувати лише власну інерцію для підтримки своїх рухів. Якщо використати всю свою силу, то можна буде вбити противника, але це також створить загрозу для того, хто її застосовує.
Ван Чао глибоко розумів цю ідеологію і через це рідко використовував позицію горобця. У реальному бою мало хто міг би ухилитись від Рубального Цзінь в позі Тигра та Орлиного Кігтя.
Проти нижчого супротивника перший удар переміг би його. Але проти сильнішого суперника хід мав бути чистим і відкритим для змін! Якби хтось міг ланцюгом виконувати один вбивчий рух за іншим, то в змаганні він назавжди залишився б непереможним.
Попри те, що Ван Чао використовував би «Напад дракона та змії» як свій вбивчий хід, щоб змінити ситуацію, якби він зустрів майстра високого рівня, здатного зрозуміти таємниці поз дракона та змії, тоді він зміг би захистити себе. З цього моменту це було б лише несподіванкою для них і падінням для Вана Чао.
Якщо репертуар технік не принесе жодних результатів, серце буде спустошене. І в одну мить натхнення зникне.
Найважливішим у поєдинку було натхнення. Особливо це стосувалося матчу експертів. Якби серце розчарувалося, то яким би сильним не було бойове мистецтво, важко було б втекти від долі.
Тому чим більше вбивчих ходів можна взяти зі свого репертуару, тим краще. Якщо одна техніка не спрацює, принаймні є ще одна в резерві. Тоді серце не розчарується.
Чень Ай Ян ретельно пояснював Вану Чао глибину свого вбивчого ходу «Летючий кінь топче горобця».
— Поглянь, як цей кінь наступає на горобця двома копитами згори. У цей момент кінь – горобець, а горобець – кінь. Кінь позичає силу горобця, щоб трансформуватися в повітрі. Коли кінь летить, він стає драконом!
Руки та ноги Ченя Ай Яна рухалися, демонструючи це, на мить, перш ніж він відчув різкий біль у грудях. Через його нетерпіння пояснити, він негайно припинив говорити.
— Пане Ченю, тобі зараз варто відпочити. Ще буде час для демонстрації. — Ван Чао поспішно заговорив. У глибині душі він уже думав про те, чого Чень Ай Ян досяг своїми руками й ногами.
Стійка коня спочатку включала стійку дракона. У позі дракона було значення мільйонів речей. Практично кожен вбивчий хід будь-якої тварини можна знайти в стійці дракона. Незалежно від практика, зрештою, кожен практик матиме різне розуміння пози дракона. Таким чином, форма і рухи відрізнятимуться.
— Не варто хвилюватися, я просто задихався. — Чень Ай Ян торкнувся бронзової статуї. Попри те, що це була імітація, вона все одно була чудовою ручною роботою, зробленою лише після того, як її творець зрозумів красу оригіналу.
— Найважливіша сфера цього стилю – мати гарний баланс центру ваги. У той момент, коли кінь піднімається в повітря, він виривається на шляху горобця. У коні ховається горобець, а горобець підтримує коня. Поглянь на цю бронзову статую. Коли кінь піднімається в цей момент, вся його сила слідує за передніми ногами, залишаючись лише трохи в задніх. Але цей центр ваги надзвичайно малий, щоб стежити за рухами горобця. Хоча він невеликий, він надзвичайно важливий. Без цього центру тяжіння кінь не зміг би літати.
Зробивши два довгих вдихи, Чень Ай Ян і Ван Чао разом вийшли з кімнати.
Це був будинок, яким володів Чень Ай Ян у Сінгапурі. Одноповерховий будинок з великим двором позаду. У цьому дворику росли незліченні великі дерева. Кожне з них розрослося так, що нагадувало гігантську соковито-зелену парасольку, яка закривала землю під собою від тропічного сонця.
Очі Ченя Ай Яна різко блиснули, коли він пояснював. Використовуючи власне тіло для демонстрації, він обов’язково застосовував це як пояснення будь-яких недоліків розуміння Вана Чао.
— Хоча на змаганнях наголошується на впевненому вбивстві з надзвичайною швидкістю та без затримок, завжди є винятки. Коли зустрічаються два фахівці з однаковим рівнем сили або два учні однієї дисципліни знайомі зі стилем бою один одного, важко визначити, хто буде переможцем. Твоя стійка тигра енергійно кидається вперед, а твій «Орлиний кіготь» миттєво захоплює та розриває супротивника, але він не підходить для тривалого бою. Рухи в стійці мавпи стрибають і підстрибують, щоб ухилитися, але проти експерта з таким же спритним стилем руху твої вбивчі рухи не спрацюють, і їх легко використають проти тебе. Твоя позиція змії зосереджується на Буровому Цзінь, щоб знайти дірку в захисті. Потім, оголивши ікла, змія перетворюється на дракона. Буровий Цзінь вимагає своєчасного удару, але проти ворога цього недостатньо. Такий тип атаки ворог легко придушує, чи не так?
Ван Чао згадав свою битву з Чжаном Веєм, де використовував для бою позицію змії. У результаті йому не вистачило сил, щоб здолати супротивника. Хоча позиція змії була жорстокою, вона за своєю суттю була стриманою і не дала б змоги виявити переважну кількість сили.
— Того дня, якби Чжан Вей був хоч трохи сильнішим і приборкав мою атаку, то моя позиція змії, швидше за все, не перетворилася б на стійку дракона. До того часу мене б уже побили. Дійсно, Свердлильний Цзінь зміїної пози має велику кількість лютості, але їй бракує твердості.
Коли Чень Ай Ян побачив, як Ван Чао кивнув головою, він продовжив говорити:
— Тигр і орел обидва дуже люті, але їх неможливо підтримувати довго. Постава мавпи дуже спритна, а позиція змії дуже зловісна, але використання їх обох не допоможе досягти вершини натхнення. Однак твоя стійка «Букаючий кулак коня» обов’язково продовжуватиме рухатися вперед як руками, так і ногами. Лютий у силі та вічний у присутності, він розтопче будь-якого ворога. У поєднанні з тигром і орлом сила збережеться. Завдяки цьому ти отримуєш переваги обох. Але ударний кулак коня, хоча й містить вибухову силу зіткнення, не може довести атаку до максимуму. Експерт ще може його заблокувати. Ти можеш взяти гору, але ти не зможеш позбавити його життя. Навіть якщо ти намагаєшся наполягати, сон триває так само, як і ніч. Скористатись перевагою – це одне, а вбити – інше.
— З «Летючим конем, що наступає на горобця», коли ударний кулак коня досягає своєї вершини, він миттєво трансформується. Зміниться центр ваги й натхнення злетить. Піднявшись високо в небо, твій удар забере життя супротивника.
Двічі глибоко вдихнувши, Чень Ай Ян зробив два кроки вперед. Його тіло рухалося синхронно з вдихом та видихом.
Раптом руки та ноги Ченя Ай Яна почали діяти. Його ноги рухалися, як кінь, а руки рухалися вгору-вниз. З кожним ударом його хребці хиталися разом з тілом і переносили весь його імпульс до кулаків.
Він навчив Вана Чао «Бити кулаком коня»! Кулак — удар, а крок — тупіт! Його кулаки рухалися, як копита, і все тіло рухалося разом з кулаками. Усе його тіло кинулося вперед і справді нагадувало ту лютість, яку мав би тупіт коня!
Вибух кулаків продовжувався, і з кожним ударом повітря навколо вибухово тріщало! Навіть під власними ногами Ван Чао чітко відчував поштовхи. Це було майже так, ніби він відчув віддачу гармати з-під поверхні, що спричинила землетрус.
У той час як Чень Ай Ян не зміг своїми рухами видати звуки грому, ланцюга Б’ючих кулаків було достатньо, щоб викликати сильний шторм у дворі, що люто продув одяг Вана Чао.
Зокрема для Цзінь його ніг, щоразу, коли копита поверталися, відкриваючи підошви, здавалося, що в підошвах є якась приваблива сила. Вдихаючи пил за ногами, було видно, як летить угору навіть трава, столон, бруд, уламки цегли.
— Посилай свій намір, як вітер, що котиться над землею, — У своїх рухах Чень Ай Ян чудово продемонстрував одну з мнемонік Цюань Цзінь щодо наміру.
Під час його нападів все його тіло було повністю вкрите пилом, який приніс вітер.
Рухаючись уперед, він наблизився до гігантського дерева з шириною, яку людина ледве могла б обійняти. Раптом, як тільки він підійшов досить близько, обидві його руки вирвалися вперед і вдарили об стовбур дерева. Сильно похитнувшись, листя дерева зашелестіло і, наче восени, осипалося на землю.
Відразу після цього Чень Ай Ян підстрибнув і обома ногами промайнув крізь повітря. За мить він тричі вдарив ногами. Ці три удари ногами були завдані по середній лінії. Щоразу він завдавав ногою дзвінкого удару по дереву, викликаючи лютий розкол.
Прямо перед очима Вана Чао кора дерева розлетілася уламками у всіх можливих напрямках. Деякі розбивалися об стіни внутрішнього двору, а інші пробивалися крізь скло у вікнах, що свідчило про те, наскільки сильно розлетілася кора.
Нарешті дерево отримало останній нищівний удар ногою, в результаті чого розкололося навпіл.
Чень Ай Ян знову опустився на ноги й мав надзвичайно червоне обличчя. Його брови та волосся встали кінчиками, а кров, здавалося, ось-ось потече з пор обличчя. Раптом він викашляв повний рот крові й упав на землю.
— Майстре Ченю! — Ван Чао здригнувся, а потім пройшов вісім метрів до Ченя Ай Яна, як божевільний.
— Твоє тіло травмоване, ти не повинен витрачати занадто багато енергії. Тобі не потрібно було показувати мені «Летючий кінь, що наступає на Горобця». З допомогою лише твоїх слів я зміг би знайти до нього дорогу. Навіщо це було робити?
Чень Ай Ян похитав головою:
— Цей крок надто глибокий і вимагає, щоб кожен особисто переконався в цьому, щоб зрозуміти таємницю, що стоїть за ним. Зі мною все буде добре. Я просто перевтомився і перенапружив свої легені. Якщо що, мені доведеться відновлюватися ще близько десяти діб.
— Цей удар все ще має іншу варіацію від того, що я тобі показав. Якщо використовувати його проти ворога. Урк… — Чень Ай Ян раптово на мить закашлявся. Через деякий час він продовжив:
— Щойно я боровся з повітрям, а не з реальною людиною. Якщо ти борешся з людиною і хочеш запозичити в неї силу, то в останніх двох ударах ти повинен використовувати свої руки, щоб утримати її. Коли твоя стійка коня досягає останнього «Букаючого кулака» проти експерта, який не бажає ухилятися, а натомість бажає захищатися, тоді ти повинен рухатися йому назустріч. Тримайся за нього обома руками з усіх сил. Позич силу його рук і злети у повітря. З цим твій удар буде в рази сильнішим за те, що я продемонстрував.
— Є більше. Коли ти позичаєш силу його рук, твій центр ваги також повинен бути перекинутий. Не тільки твої руки, але все твоє тіло має змінитися. Ти повинен володіти здатністю змінюватися, яку має яструб великий під час польоту. Однак тілу не потрібно справді перевертатися, у нього має бути лише намір.
— Горобець у воду шугає, яструб небо свердлить. По правді кажучи, ці двоє мають однакову позицію. Якщо ти зможеш навчитися «Летючий кінь наступає на горобця», ти також зможеш відчути дух пози яструба. Коли яструб великий перевертається, щоб свердлити небо, його намір залишається тим самим. Цей намір не можна знайти в «Летючий кінь наступає на горобця». Натомість це зв’язок, який я знайшов у Сюе Лянь Сіня, у поєднанні з концепцією Тайчі про запозичення сили, щоб перемогти владу. Бойові мистецтва та рухи Сюе Лянь Сіня були успадковані Сюе Дяном з Інституту Ушу Тяньцзіня. Кожного разу, коли ви обмінюєтеся нотатками з Сюе Лянь Сінем, ви починаєте розуміти багато інших речей.
Ван Чао поспіхом мовив:
— Знаю, знаю, ти не повинен більше говорити й маєш трохи відпочити. У майбутньому матчі я точно буду обережним.
Чень Ай Ян зробив ще кілька глибоких вдихів, змусивши кров відступити від обличчя, відновивши його блідий колір.
— Твої бойові мистецтва вже наближаються до царства Трансформуючого Цзінь. Якщо ти зрозумієш основи, то решту вдасться опанувати з легкістю, тож я можу бути спокійним, що ти зрозумієш цю форму. Однак цей «Летючий кінь наступає на Горобця» надзвичайно жорстокий. Якщо використати його, то один з вас помре. Іншого шляху немає. У змаганні, якщо не хочеш, щоб на тебе подали в суд, то постарайся не використовувати його. Чень Шаньмін є спадщиною Ченя Тінхуа. Старійшина Чень є прикладом для нас, практиків. Я не хочу, щоб ви вбили один одного. Насправді програш чи перемога тут нічого не означає. Найголовніше, щоб ми обидва вижили. Якщо я стану лідером сім'ї, то я вирішу проблеми. Я віддаю перевагу власному бізнесу.
Ван Чао зітхнув:
— Краще придушити будь-яку ворожнечу, ніж підтримувати її. Зрештою, ми всі китайці, а він все ще є спадщиною Ченя Тінхуа. Якщо ми зіткнемося з Ченем Шаньміном, ми повинні зробити все можливе, щоб вирішити все. Якщо ми не будемо боротися, то це буде на краще.
Переклад з англійської: Agostis
Редактура: Moonrise Darkness
Бета-рідер: Buruliy
Підтримати: 4441 1111 3516 9708
https://t.me/KATARNOVEL
Далі
Розділ 108 - Неспокійні часи 1
Розділ 108: Неспокійні часи 1 Листя тріпотіло в центрі подвір'я, а вітер свистів із гудінням. Серед вітру можна було почути вибуховий звук грому. Променисте сонце освітлювало світ над головою, але здавалося, що це була люта злива з вітром і гуркотом грому. Чень Ай Ян сидів на стільці, зробленого із жовтого палісандра, біля входу у двір і спостерігав, як Ван Чао практикує свої бойові мистецтва. В той самий час, Чжу Цзя можна було побачити у приміщенні біля вікна. Підперши ланіту рукою, вона повністю зосередила свій погляд на постаті Вана Чао, який продовжував безперервно рухатися вперед. Допомагали Ван Чао тренуватися права рука Чень Ай Яна, Лін Лі Цян, експерт з він-чунь і хунг га. Як ветеран сотень битв з ім'ям, що випереджало його самого, він аж ніяк не був більш відомим, ніж будь-хто із Трьох Тигрів Ґуандуна; майстер Тайчі Чень Ай Ян; три майстри з Тайваню або чоловіки з Гонконгу, але його бойове мистецтво було не так вже й далеко від них. Його тіло вже досягло Прихованого Цзінь, і він міг вирватися з Дюймового Цзінь, використовуючи свій Він-чунь на рівні з Чжан Веєм. Того року його молодший брат Лінь Лі Цзюнь був експертом у сфері Ясного Цзінь. Зробивши ще один крок, він зміг би перейти на рівень Прихованого Цзінь і потрапити до царства майстрів. Якби він це зробив, то навіть Ван Чао не був би його суперником. На жаль, він був застрелений Чжу Цзя. Однак те, що сталося тієї ночі, бачили лише Ван Чао та Чжу Цзя - це було їхньою маленькою таємницею. Більше ніхто не знав, а поліціянта, який був неподалік, Цао Ї прогнав пізніше. Це був нещасний випадок з багатьма факторами, які могли піти не так. Зараз Чжу Цзя була прямо перед Лінь Лі Цяном, який не знав, що його молодшого брата вбила ця жінка, яка мала вигляд надзвичайно тендітної особи. Також Чжу Цзя не думала, що експерт, якого вона застрелила, виявиться молодшим братом чоловіка, що стояв перед нею. Природа життя містить у собі багато дивних речей, про які можна сказати, що вони є правдою. Бах! Ван Чао завдав удару кулаком у стійці коня і продовжив рух вперед, змусивши Лінь Лі Цяна відступити, не бажаючи йти віч-на-віч. Руки Лінь Лі Цяна вже були схожі на залізні, коли він виконував Мостовий кулак Хунг Га. Через здатності Вана Чао випромінювати звуки грому з м'язів та кісток, Лінь Лі Цян не зміг би його заблокувати. Втім, Ван Чао лише експериментував і не використовував свою силу на повну. На межі падіння мантія Лінь Лі Цяна раптом розірвалася. Його тіло почало повертатися, готуючись вирватися з кола Вана Чао, куди дув вітер. Але хто б міг знати, що Ван Чао передбачив і це. Витягнувши обидві руки, він раптово змінив центр ваги й схопився за руки Лі Цяна. Поштовхом рук, як яструб, що злітає, і горобець, що розсікає воду, Ван Чао відштовхнувся ногою і злетів у повітря. На прямій лінії ноги Ван Чао були схожі на ножиці, одна нога націлена на нижню частину живота, інша – на груди, а третя намагалася врізатися в горло. Поспішно використовуючи руки для захисту, Лінь Лі Цян виявив, що цей маневр був, по суті, марним. Обидві руки Вана Чао вибухнули силою і звуками грому від трьох ударів "Летючого коня, що наступає на горобця". Кожна нога була важчою за попередню, і кожен удар міг нести руйнівну силу в тонну. Pa pa pa pa! Після трьох ударів Лінь Ліцян здавалося, що його вдарила блискавка. На нижній частині живота і грудях Лінь Лі Цяна виднілися два сліди від ніг, а Ван Чао м'яко притиснув його до грудей так, що Лінь Лі Цян відчув лише легке задушення і сухість у горлі. — Гарний бій! Майстре Ване, ваш стиль "Летючого коня, що наступає на горобця" вже досяг досконалості. Бувши здатним запозичити силу у будь-якого ворога, ви використовуєте Тайчі, щоб схопити та встромити, встромити, потім трясти, і трясти, щоб просвердлити небеса. — Я використовую двох мнемонік: "Дракон, що спить, виходить з води з силою бурі, вітер дмухає на сотню гілок дерева, але не на саме дерево". — За допомогою цих образів ви виконали обидва завдання. — Лінь Лі Цян також є знавцем даосизму. Він пройшов багато битв і набув неабиякого досвіду. Я знав, що майстер Ван атакує смертоносним нападом, тож я б не зміг ухилитися. Це доказ того, що ваше бойове мистецтво досягло такого рівня, що може змусити людину блокувати, коли вона не може, і ухилятися, коли вона не може. За чотири дні під керівництвом Чень Ай Яна Ван Чао вже відпрацював "Летючого коня, що наступає на горобця" до досконалості. Хоча Чень Ай Ян був практиком тайчі, він навчався у Сюе Лянь Сіня протягом тривалого часу. Таким чином, йому вдалося гармонізувати тайчі та імітаційний бокс в одне ціле, а також змішати секретні техніки вбивства давнього минулого. Відточений до вбивчого руху, він став чимось, що означало смерть для ворога. Цей рух спочатку не був чимось, чого людина могла навчитися у наставника досконало. Навіть якщо учень вивчив би основи, він не опанував би його суть. Але Ван Чао був іншим. Він вже добре володів тайцзі й сін ї. Щобільше, він вже вивчив стійку коня до тієї стадії, коли звук слідує за кулаком. Таким чином, можна сказати, що Ван Чао вже був біля дверей, йому просто потрібен був ключ. Коли Ван Чао продемонстрував рухи, це стало ключовим моментом. Одразу ж Ван Чао увійшов і досягнув вищого рівня. Від дверей до головної кімнати, а потім до скарбниці - він отримав скарб. Ван Чао використовував "Летючого коня, що наступає на горобця" набагато жорстокіше і смертельніше, ніж Чень Ай Ян. Навіть натхнення, що стояло за ним, було набагато сильнішим. Але, з іншого боку, м'язи й кістки Вана Чао могли діяти як одне ціле, і він також міг видавати звуки грому зсередини своїх м'язів. Чень Ай Ян був надзвичайно сильним лише з точки зору своїх внутрішніх органів. Хоча його м'язи та кістки були міцними, вони не могли зрівнятися з Ваном Чао. "Горобець, що проціджує воду" і "Яструб, що перевертається" були однаковими позиціями. Обидві передбачали використання ноги та вимагали маніпуляцій з Прихованим Цзінь так, щоб м'якість і твердість врівноважували одна одну. М'якість і твердість, використані разом, породжують привабливість, подібну до торнадо. Одного кроку та удару ногою було б достатньо, щоб вбити ворога. — Майстре Ване, пройдіться біля стіни. Подивіться, наскільки змінилися м'якість і твердість вашого Прихованого Цзінь, і до якої міри. — Заговорив Чень Ай Ян. Кивнувши, Ван Чао підскочив до стіни й став паралельно їй. Все його тіло перелетіло в горизонтальне положення, ніби він був дерев'яною жердиною, яка встромилася в стіну і не впала. Ступаючи по стіні, його ноги перехрещувалися одна над одною у пориві восьми кроків, але жодного разу не опустилися назад, на землю. Коли він біг по стіні, його ноги схрещувалися одна над одною, а пальці ніг заглиблювалися і вирівнювалися у вигляді візерунка. П'ять пальців на ногах, згинаючись і розгинаючись, здавалися такими ж гнучкими, як і його пальці на руках. Ця дія породила всмоктувальну силу торнадо і дозволила йому залишатися приклеєним до стіни. Вправності пальців Вана Чао було достатньо, щоб зупинити обертання свинцевої кулі, наповненої ртуттю. Його Орлиний Кіготь міг здолати багатьох, і, порівняно з ним, його пальці ніг могли зробити те ж саме. Однак, якщо порівнювати їх в цілому, то пальців на ногах все ж таки не вистачало зовсім трохи. Але тепер, після того, як Чень Ай Ян навчив його секрету, він нарешті зміг маніпулювати твердістю та м'якістю Прихованого Цзінь у пальцях ніг так, що він проникав у кожен суглоб. У майбутньому його ноги зможуть виконувати неймовірні рухи проти ворогів. До цього моменту Ван Чао був цілком здатний робити те, що могла робити Тан Цзи Чень, обертаючи воду в мисці одними лише рухами. Саме в цей момент можна вважати, що його майстерність з ногою досягла чогось значного. — Твоє вміння володіти собою досягло такої точки, коли м'якість і твердість врівноважуються, щоб сила могла з'єднатися з пальцями ніг. Ти можеш зробити вісім кроків по стіні й протриматись на них дев'ять секунд. Навіть мені таке не під силу. Здається, що за два роки ти зміг перенести свій Цзінь у царство Трансформуючого Цзіня. — Чень Ай Ян зітхнув, оцінюючи: — Я старший за тебе на кілька років, але навіть зараз я зміг лише досягти стадії Трансформуючого Цзінь. Але ти народився раніше за мене на п'ять чи шість років. День, коли ти зможеш стати на Шлях, не за горами. — Досягти Шляху легко, а ось культивувати його важко. У цьому світі занадто багато чинників, тому ніколи нічого не можна сказати напевно. Не можна сказати, що мене не підхопить вульгарний світ. Через два роки, можливо, я навіть відступлю, замість того, щоб крокувати вперед. Пане Чене, ви такий самий. У вас занадто багато речей у повсякденному житті, а отже, занадто багато речей, про які варто турбуватися. — Ван Чао розмовляв з Чень Ай Яном. — Я не можу вільно рухатися у власному житті. — Чень Ай Ян змусив себе підвестися і махнув рукою: — Завтра – узгоджена дата з Товариством китайського відродження. Сьогодні ввечері буде винна зустріч, яку старець і Товариство китайського відродження планують разом. Там буде Чен Шан Мін. Ми повинні піти з надією, що зможемо обміняти нашу зброю на подарунки з нефриту і шовку. Тієї ночі в Сінгапурі ніч була яскраво освітлена червоними ліхтарями, а вино – зеленим. Скрізь можна було побачити людей, які в метушні змішувалися одне з одним. У готелі, що належав корпорації "Ченші", відбулося грандіозне свято. Кожен присутній був одягнений у своє офіційне вбрання, що робило його ще більш царственим та елегантним. Чоловіки та жінки зібралися з імпозантним виглядом і сліпучою пишністю. Кожен з них розмовляв одне з одним таким чином, що це не було схоже на бенкет зі світу смертних. У центрі вітальні виднілася гора кришталевих келихів з криваво-червоним вином, складених у красивій композиції. Корпорація Ченші була однією з найсильніших у Сінгапурі, і хоча вона не могла зрівнятися з родиною Лі, до якої належали "батько-засновник" сучасного Сінгапуру Лі Куан Ю та політик Лі Сянь Лун, її можна було вважати другою найкращою за силою. У 1950-х роках у Сінгапурі відбувся державний переворот, який призвів до арешту прокомуністичних налаштованих членів уряду. Чен Лі Бо допомагав Лі Куан Ю в той час і пізніше. Коли Лі Куан Ю прийшов до влади, сім'я Ченів піднялася до вершин разом з ним. — Як вишукано! — Щойно Ван Чао та Чжу Цзя увійшли за Чень Ай Яном до будівлі, їх одразу ж зустріла розкішна та дивовижна вітальня. — Цей банкет був запланований старійшиною для святкування його виписки з лікарні, тому тут багато людей з вищого класу. Це не вечірка, спеціально призначена для Товариства китайського відродження. Експорт за кордон – це лише одна з багатьох галузей нашої компанії, яка приносить нам прибуток від трьохсот до п'ятисот мільйонів юанів. Ця справа з Товариством китайського відродження – не більше, ніж дрібниця в очах старійшини. — Пояснив Чень Ай Ян. Саме в цей момент Ван Чао побачив аквамаринову шовкову сукню з глибоким вирізом на Чень Бін, яка радісно розмовляла з кількома іншими молодими чоловіками та жінками. Сьогодні на Чень Бін була вечірня сукня з глибоким вирізом, блакитна, як річка, що ледь показувала білосніжне декольте. Сукня пасувала до її надзвичайно елегантної поведінки, сексуальної привабливості та епатажної особистості, що привертала погляди майже всіх людей. Побачивши, що Чень Ай Ян прийшов з Ваном Чао, Чень Бін перекинулася ще кількома словами, а потім підійшла до них. — Де старійшина? — Прошепотів Чень Ай Ян, щойно вона підійшла ближче. — Старійшина зараз у VIP-залі й розмовляє із паном Лі С'єн Яном. — Родина Лі теж прийшла? А де люди із Товариства китайського відродження? — Запитав Чень Ай Ян. — Вони ще не прийшли. Саме в цей момент двері до вітальні відчинилися, і з'явилось четверо чоловіків. Коли Ван Чао озирнувся, першим, кого він побачив, був його заклятий ворог - князь корпорації "Айк" Чжао Цзюнь. Переклад з англійської: Buruliy Редактура: Buruliy, Nastasiia Бета-рідер: Buruliy Підтримати: 4441 1111 3516 https://t.me/KATARNOVEL
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!