Неспокійні часи 1

Розділ 108: Неспокійні часи 1

 

Листя тріпотіло в центрі подвір'я, а вітер свистів із гудінням. Серед вітру можна було почути вибуховий звук грому. Променисте сонце освітлювало світ над головою, але здавалося, що це була люта злива з вітром і гуркотом грому. Чень Ай Ян сидів на стільці, зробленого із жовтого палісандра, біля входу у двір і спостерігав, як Ван Чао практикує свої бойові мистецтва.

 

В той самий час, Чжу Цзя можна було побачити у приміщенні біля вікна. Підперши ланіту рукою, вона повністю зосередила свій погляд на постаті Вана Чао, який продовжував безперервно рухатися вперед.

 

Допомагали Ван Чао тренуватися права рука Чень Ай Яна, Лін Лі Цян, експерт з він-чунь і хунг га. Як ветеран сотень битв з ім'ям, що випереджало його самого, він аж ніяк не був більш відомим, ніж будь-хто із Трьох Тигрів Ґуандуна; майстер Тайчі Чень Ай Ян; три майстри з Тайваню або чоловіки з Гонконгу, але його бойове мистецтво було не так вже й далеко від них. Його тіло вже досягло Прихованого Цзінь, і він міг вирватися з Дюймового Цзінь, використовуючи свій Він-чунь на рівні з Чжан Веєм.

 

Того року його молодший брат Лінь Лі Цзюнь був експертом у сфері Ясного Цзінь. Зробивши ще один крок, він зміг би перейти на рівень Прихованого Цзінь і потрапити до царства майстрів. Якби він це зробив, то навіть Ван Чао не був би його суперником. На жаль, він був застрелений Чжу Цзя.

 

Однак те, що сталося тієї ночі, бачили лише Ван Чао та Чжу Цзя - це було їхньою маленькою таємницею. Більше ніхто не знав, а поліціянта, який був неподалік, Цао Ї прогнав пізніше.

 

Це був нещасний випадок з багатьма факторами, які могли піти не так. Зараз Чжу Цзя була прямо перед Лінь Лі Цяном, який не знав, що його молодшого брата вбила ця жінка, яка мала вигляд надзвичайно тендітної особи. Також Чжу Цзя не думала, що експерт, якого вона застрелила, виявиться молодшим братом чоловіка, що стояв перед нею. Природа життя містить у собі багато дивних речей, про які можна сказати, що вони є правдою.

 

Бах! Ван Чао завдав удару кулаком у стійці коня і продовжив рух вперед, змусивши Лінь Лі Цяна відступити, не бажаючи йти віч-на-віч.

 

Руки Лінь Лі Цяна вже були схожі на залізні, коли він виконував Мостовий кулак Хунг Га. Через здатності Вана Чао випромінювати звуки грому з м'язів та кісток, Лінь Лі Цян не зміг би його заблокувати. Втім, Ван Чао лише експериментував і не використовував свою силу на повну.

 

На межі падіння мантія Лінь Лі Цяна раптом розірвалася. Його тіло почало повертатися, готуючись вирватися з кола Вана Чао, куди дув вітер. Але хто б міг знати, що Ван Чао передбачив і це. Витягнувши обидві руки, він раптово змінив центр ваги й схопився за руки Лі Цяна. Поштовхом рук, як яструб, що злітає, і горобець, що розсікає воду, Ван Чао відштовхнувся ногою і злетів у повітря. На прямій лінії ноги Ван Чао були схожі на ножиці, одна нога націлена на нижню частину живота, інша – на груди, а третя намагалася врізатися в горло.

 

Поспішно використовуючи руки для захисту, Лінь Лі Цян виявив, що цей маневр був, по суті, марним. Обидві руки Вана Чао вибухнули силою і звуками грому від трьох ударів "Летючого коня, що наступає на горобця". Кожна нога була важчою за попередню, і кожен удар міг нести руйнівну силу в тонну.

 

Pa pa pa pa! Після трьох ударів Лінь Ліцян здавалося, що його вдарила блискавка. На нижній частині живота і грудях Лінь Лі Цяна виднілися два сліди від ніг, а Ван Чао м'яко притиснув його до грудей так, що Лінь Лі Цян відчув лише легке задушення і сухість у горлі.

 

— Гарний бій! Майстре Ване, ваш стиль "Летючого коня, що наступає на горобця" вже досяг досконалості. Бувши здатним запозичити силу у будь-якого ворога, ви використовуєте Тайчі, щоб схопити та встромити, встромити, потім трясти, і трясти, щоб просвердлити небеса.

 

— Я використовую двох мнемонік: "Дракон, що спить, виходить з води з силою бурі, вітер дмухає на сотню гілок дерева, але не на саме дерево".

 

— За допомогою цих образів ви виконали обидва завдання. — Лінь Лі Цян також є знавцем даосизму. Він пройшов багато битв і набув неабиякого досвіду. Я знав, що майстер Ван атакує смертоносним нападом, тож я б не зміг ухилитися. Це доказ того, що ваше бойове мистецтво досягло такого рівня, що може змусити людину блокувати, коли вона не може, і ухилятися, коли вона не може.

 

За чотири дні під керівництвом Чень Ай Яна Ван Чао вже відпрацював "Летючого коня, що наступає на горобця" до досконалості.

 

Хоча Чень Ай Ян був практиком тайчі, він навчався у Сюе Лянь Сіня протягом тривалого часу. Таким чином, йому вдалося гармонізувати тайчі та імітаційний бокс в одне ціле, а також змішати секретні техніки вбивства давнього минулого. Відточений до вбивчого руху, він став чимось, що означало смерть для ворога.

 

Цей рух спочатку не був чимось, чого людина могла навчитися у наставника досконало. Навіть якщо учень вивчив би основи, він не опанував би його суть. Але Ван Чао був іншим. Він вже добре володів тайцзі й сін ї. Щобільше, він вже вивчив стійку коня до тієї стадії, коли звук слідує за кулаком. Таким чином, можна сказати, що Ван Чао вже був біля дверей, йому просто потрібен був ключ.

 

Коли Ван Чао продемонстрував рухи, це стало ключовим моментом. Одразу ж Ван Чао увійшов і досягнув вищого рівня. Від дверей до головної кімнати, а потім до скарбниці - він отримав скарб.

 

Ван Чао використовував "Летючого коня, що наступає на горобця" набагато жорстокіше і смертельніше, ніж Чень Ай Ян. Навіть натхнення, що стояло за ним, було набагато сильнішим. Але, з іншого боку, м'язи й кістки Вана Чао могли діяти як одне ціле, і він також міг видавати звуки грому зсередини своїх м'язів. Чень Ай Ян був надзвичайно сильним лише з точки зору своїх внутрішніх органів. Хоча його м'язи та кістки були міцними, вони не могли зрівнятися з Ваном Чао.

 

"Горобець, що проціджує воду" і "Яструб, що перевертається" були однаковими позиціями. Обидві передбачали використання ноги та вимагали маніпуляцій з Прихованим Цзінь так, щоб м'якість і твердість врівноважували одна одну. М'якість і твердість, використані разом, породжують привабливість, подібну до торнадо. Одного кроку та удару ногою було б достатньо, щоб вбити ворога.

 

— Майстре Ване, пройдіться біля стіни. Подивіться, наскільки змінилися м'якість і твердість вашого Прихованого Цзінь, і до якої міри. — Заговорив Чень Ай Ян.

 

Кивнувши, Ван Чао підскочив до стіни й став паралельно їй.

 

Все його тіло перелетіло в горизонтальне положення, ніби він був дерев'яною жердиною, яка встромилася в стіну і не впала. Ступаючи по стіні, його ноги перехрещувалися одна над одною у пориві восьми кроків, але жодного разу не опустилися назад, на землю.

 

Коли він біг по стіні, його ноги схрещувалися одна над одною, а пальці ніг заглиблювалися і вирівнювалися у вигляді візерунка. П'ять пальців на ногах, згинаючись і розгинаючись, здавалися такими ж гнучкими, як і його пальці на руках. Ця дія породила всмоктувальну силу торнадо і дозволила йому залишатися приклеєним до стіни.

 

Вправності пальців Вана Чао було достатньо, щоб зупинити обертання свинцевої кулі, наповненої ртуттю. Його Орлиний Кіготь міг здолати багатьох, і, порівняно з ним, його пальці ніг могли зробити те ж саме. Однак, якщо порівнювати їх в цілому, то пальців на ногах все ж таки не вистачало зовсім трохи.

 

Але тепер, після того, як Чень Ай Ян навчив його секрету, він нарешті зміг маніпулювати твердістю та м'якістю Прихованого Цзінь у пальцях ніг так, що він проникав у кожен суглоб.

 

У майбутньому його ноги зможуть виконувати неймовірні рухи проти ворогів.

 

До цього моменту Ван Чао був цілком здатний робити те, що могла робити Тан Цзи Чень, обертаючи воду в мисці одними лише рухами.

 

Саме в цей момент можна вважати, що його майстерність з ногою досягла чогось значного.

 

— Твоє вміння володіти собою досягло такої точки, коли м'якість і твердість врівноважуються, щоб сила могла з'єднатися з пальцями ніг. Ти можеш зробити вісім кроків по стіні й протриматись на них дев'ять секунд. Навіть мені таке не під силу. Здається, що за два роки ти зміг перенести свій Цзінь у царство Трансформуючого Цзіня. — Чень Ай Ян зітхнув, оцінюючи: — Я старший за тебе на кілька років, але навіть зараз я зміг лише досягти стадії Трансформуючого Цзінь. Але ти народився раніше за мене на п'ять чи шість років. День, коли ти зможеш стати на Шлях, не за горами.

 

— Досягти Шляху легко, а ось культивувати його важко. У цьому світі занадто багато чинників, тому ніколи нічого не можна сказати напевно. Не можна сказати, що мене не підхопить вульгарний світ. Через два роки, можливо, я навіть відступлю, замість того, щоб крокувати вперед. Пане Чене, ви такий самий. У вас занадто багато речей у повсякденному житті, а отже, занадто багато речей, про які варто турбуватися. — Ван Чао розмовляв з Чень Ай Яном.

 

— Я не можу вільно рухатися у власному житті. — Чень Ай Ян змусив себе підвестися і махнув рукою: — Завтра – узгоджена дата з Товариством китайського відродження. Сьогодні ввечері буде винна зустріч, яку старець і Товариство китайського відродження планують разом. Там буде Чен Шан Мін. Ми повинні піти з надією, що зможемо обміняти нашу зброю на подарунки з нефриту і шовку.

 

Тієї ночі в Сінгапурі ніч була яскраво освітлена червоними ліхтарями, а вино – зеленим. Скрізь можна було побачити людей, які в метушні змішувалися одне з одним.

 

У готелі, що належав корпорації "Ченші", відбулося грандіозне свято. Кожен присутній був одягнений у своє офіційне вбрання, що робило його ще більш царственим та елегантним. Чоловіки та жінки зібралися з імпозантним виглядом і сліпучою пишністю. Кожен з них розмовляв одне з одним таким чином, що це не було схоже на бенкет зі світу смертних. У центрі вітальні виднілася гора кришталевих келихів з криваво-червоним вином, складених у красивій композиції.

 

Корпорація Ченші була однією з найсильніших у Сінгапурі, і хоча вона не могла зрівнятися з родиною Лі, до якої належали "батько-засновник" сучасного Сінгапуру Лі Куан Ю та політик Лі Сянь Лун, її можна було вважати другою найкращою за силою.

 

У 1950-х роках у Сінгапурі відбувся державний переворот, який призвів до арешту прокомуністичних налаштованих членів уряду. Чен Лі Бо допомагав Лі Куан Ю в той час і пізніше. Коли Лі Куан Ю прийшов до влади, сім'я Ченів піднялася до вершин разом з ним.

 

— Як вишукано! — Щойно Ван Чао та Чжу Цзя увійшли за Чень Ай Яном до будівлі, їх одразу ж зустріла розкішна та дивовижна вітальня.

 

— Цей банкет був запланований старійшиною для святкування його виписки з лікарні, тому тут багато людей з вищого класу. Це не вечірка, спеціально призначена для Товариства китайського відродження. Експорт за кордон – це лише одна з багатьох галузей нашої компанії, яка приносить нам прибуток від трьохсот до п'ятисот мільйонів юанів. Ця справа з Товариством китайського відродження – не більше, ніж дрібниця в очах старійшини. — Пояснив Чень Ай Ян.

 

Саме в цей момент Ван Чао побачив аквамаринову шовкову сукню з глибоким вирізом на Чень Бін, яка радісно розмовляла з кількома іншими молодими чоловіками та жінками.

 

Сьогодні на Чень Бін була вечірня сукня з глибоким вирізом, блакитна, як річка, що ледь показувала білосніжне декольте. Сукня пасувала до її надзвичайно елегантної поведінки, сексуальної привабливості та епатажної особистості, що привертала погляди майже всіх людей.

 

Побачивши, що Чень Ай Ян прийшов з Ваном Чао, Чень Бін перекинулася ще кількома словами, а потім підійшла до них.

 

— Де старійшина? — Прошепотів Чень Ай Ян, щойно вона підійшла ближче.

 

— Старійшина зараз у VIP-залі й розмовляє із паном Лі С'єн Яном.

 

— Родина Лі теж прийшла? А де люди із Товариства китайського відродження? — Запитав Чень Ай Ян.

 

— Вони ще не прийшли.

 

Саме в цей момент двері до вітальні відчинилися, і з'явилось четверо чоловіків. Коли Ван Чао озирнувся, першим, кого він побачив, був його заклятий ворог - князь корпорації "Айк" Чжао Цзюнь.

 

 

Переклад з англійської: Buruliy

Редактура: Buruliy, Nastasiia

Бета-рідер: Buruliy

Підтримати: 4441 1111 3516

https://t.me/KATARNOVEL