Створення Конгломерату

Отже, з такою думкою ми створили конгломерат. Назва нашого конгломерату – «Конгломерат Азура». Завдяки тому, що кожен демонстрував свою майстерність на своїй посаді, нам вдалося швидко представити наш товар на ринку.

Коли я надіслала мамі продукт на пробу, вона, мабуть, негайно провела чаювання та презентувала їх, і невдовзі він став популярним серед знаті. Наразі конгломерат захоплений тим, що продукт користується такою популярністю, що ми не можемо впоратися із замовленнями.

Ура за знанням з минулого життя!

Була запропонована ідея збільшити виробничу лінію, але цю пропозицію було відхилено. Оскільки цільовою аудиторією є знать, то краще підтримувати виробництво на тому ж рівні, щоб зберегти цінність дефіциту.

До речі, щоб підтримувати імідж бренду, на коробках з шоколадом було нанесено зображення лілії. ... Це було зроблено на той випадок, якщо в майбутньому з’являться конкуренти. Хоча наразі їх ще немає.

Наразі, на відміну від лінії для знаті, створюється окрема лінія для простолюду.

Кажучи конкретніше, сам шоколад все ще залишається розкішним продуктом. Ми розглядаємо можливість відкрити кафе та продавати страви, такі як млинці з шоколадним кремом та фрукти в шоколаді. ... А точніше, ми вже знайшли місце і також забезпечили маршрут доставки інгредієнтів. Таким чином, незабаром робота розпочнеться.

Сей був дуже, дуже зайнятий, бігаючи туди-сюди.

Хоча я так сказала, це не означає, що я сама без діла. Тепер, коли конгломерат запрацював, я одночасно керуватиму ним і готуватимуся до реформ у своєму лені.

Хоча мій графік завантажений, я знаходжу це дещо ностальгічним, тому що моє минуле життя також було таким.

Відкладемо ці думки на потім і перейдемо до першого пункту порядку денного. Спочатку – зустріч із Сеєм.

“...Поточний стан справ записано в цих документах.”

“Як завжди, лінія для знаті йде добре. Як справи з пошуком робітників?”

“Все йде добре, тож можете не хвилюватися. Лише за короткий проміжок часу до конгломерату звернулося багато кухарів. Невідома їжа... через цю справу багато людей захотіли навчитися їх готувати.”

“Розумію. Якщо так, будь ласка, запровадь систему “вихідних”, про яку я говорила тобі минулого разу. До речі, щодо Меріди, якщо ти вважаєш, що хтось із цих кухарів підходить, направ їх до неї, тому що я хочу, щоб вона започаткувала нову лінію. Оскільки підготовка завершена, настав час цим зайнятися. Таким чином, я хотіла би, щоб вона перевірила це замість мене.”

“Як накажете.”

“У майбутньому я хочу, щоб наші продукти розповсюджувалися не лише в Королівській столиці, а й в інших регіонах... Для цього нам потрібно буде забезпечити канали розповсюдження в ці регіони... Цікаво, чи не варто нам просто створити транспортний відділ? Таню, будь ласка, поклич мені Реме і Монеде.”

За вашим проханням Таня негаймо пішла кликати Реме і Монеде.

“...Монедо, як зазвичай купці забезпечують розповсюдження товарів?”

“Ну... Якщо це невеликий або середній магазин, купець особисто привезе його до цих районів. Якщо це великий магазин, вони наймуть охорону або візьмуть із собою своїх підлеглих і особисто доставлять його.”

“...Якщо так, то, як я й думала, було б непоганою ідеєю створити транспортний відділ. Реме, будь ласка, негайно знайди карту. Потім, вздовж доріг цього Королівства, будь ласка, вибери райони з рівною місцевістю і дай мені інформацію про їхній клімат і різницю температур. Крім того, розрахуй, скільки часу знадобиться, щоб дістатися туди з нашого лену. Будь ласка, обговори з Райлом, скільки охоронців знадобиться і якою буде вартість.”

“Так~! Цікаво, що ж цього разу почнеться?”

“Наразі, я б сказала, що транспортний відділ знаходиться на стадії розробки? Але перш ніж оформляти це письмово, нам потрібно врахувати, скільки це коштуватиме. Тоді, Сею. Перш за все, склади проєкт працевлаштування для тих працівників, про яких ти згадував раніше, а також поговори з Мерідою, щоб тримати її в курсі. Реме також, будь ласка, працюй над цим негайно. Таню, будь ласка, поклич Себастьяна. А Монедо, залишайся тут, давайте тепер розробимо концепцію банку.”

Після того, як я віддала накази поспіль, усі негайно взялися їх виконувати. А точніше, я думаю, настав час збільшити кількість співробітників. Хоча я хотіла поступово збільшувати штат... нам катастрофічно не вистачає людей. Якщо Сей продовжуватиме в такому дусі, він зрештою зламається... і це буде недобре.

Ой, моїй голові потрібно переключитися, переключитися.

“...Отже, Монедо. Чи є у тебе якісь запитання щодо того, про що ми говорили раніше?”

Настав час розпочати повномасштабну кампанію та просунути вперед реформування лену. Тим часом я донесла до Монеди ідею створення банку ще до того, як настав час.

Хоча на ринку зараз і надходить готівка, немає установи, яка б її контролювала. Це теж мене здивувало... Цікаво, чи жителі лену кладуть свої гроші в скриньки? Якщо ні, то схоже, вони здають їх до Торговельної Гільдії. Схоже, Торговельна Гільдія також пропонує такі послуги, і люди можуть зняти суму, яку вони внесли, у будь-якому відділенні Торговельної Гільдії, що дуже зручно.

Проте Торговельна Гільдія не займається цим професійно, вони просто зберігають довірені їм гроші.

“Тож, у тебе є якісь запитання до мене на цьому етапі?”

“Ні. Проте ви справді добре придумали цю ідею.”

Ну, я не зовсім та людина, яка придумала цю ідею. Хоча я хотіла це сказати, але не можу, тому мовчала і усміхалася.

“Для початку, будь ласка, придбай будівлю, яку використовуватимуть для банку. Після цього, будь ласка, використовуй моє ім’я, щоб організувати зустріч з Головою Гільдії Торговельної Гільдії та іншими президентами важливих конгломератів.”

“Розумію.”