Читач: Цей юнак не віддасть тобі цього красеня!

Побачивши біля себе молодого(?) головного героя, голова Ду Дзе раптом наповнилася сенсаційними заголовками:

 

«Людська трагедія! Скорботний батько блукає в чужому світі з голодною дитиною.»

 

«Мій бідолашний нещасний герой, чому ти перетворився на праведника?»

 

«Талановитий безхатько з таємничим минулим! На його плечах лежить доля світу, який він або врятує, або занапастить. Яке майбутнє він обере?»

 

Читач нарікав на свою долю, але був безсилим її змінити. Сюжет, який мав би запуститися через 30 років, як випадання прямої кишки у дикого коня, вже неможливо відтягнути.

 

У «Змішаній крові» головний герой увійшов у стовп світла в Загубленій Землі, пройшов у Коридор Часу, а на виході побачив створену гномами металеву піраміду. На той момент він не міг активувати піраміду, тому він скористався масивом телепортації на вершині піраміди й приземлився на Дерево Життя ельфів, запустивши ельфійську сюжетну арку. Що стосується гномської сюжетної арки, то пройшло багато часу, перш ніж головний герой приєднався до групи найманців, які досліджували гномські руїни й пробудили спадщину гномів.

 

Тоді чому з'явилися ті троє? Він також розбудив гном'ячу кров головного героя!

 

Причина, чому родовід гномів було розкрито так пізно, полягає в тому, що ця сюжетна лінія пізніше дозволяє головному герою активувати металеву піраміду, щоб відкрити «прохід» до високорівневої зони континенту – зворотного боку. На той час рівень головного героя вже перевищив 100-й, тому зворотний бік континенту не становив для нього жодної небезпеки. Він просто насолоджувався краєвидами та звуками вітру. Однак тепер... Ду Дзе подивився на м'яку, білу й ніжну фігуру головного героя й міг лише уявити собі похмуре майбутнє.

 

Жовтий і блакитний місяці блукали посеред фіолетового неба. Рідкісний колір нічного неба нагадував про те, що вони знаходяться на зворотному боці континенту Хаосу. ї Є Джи Цьов описував його як надзвичайно безплідну землю з мізерними ресурсами та розрідженими елементами. В другу епоху ангели та ельфи вигнали сюди демонів. У четверту епоху гноми заслали сюди нежить і збудували металеву піраміду, щоб заблокувати прохід назад.

 

Тому зворотний бік континенту – це місце, де живуть темні істоти й панують закони джунглів. Тут немає країн, лише 72 міста. Кожне місто є фортецею, а його мешканці поклоняються демонічному богу – наймогутнішому з демонічної раси.

 

Ду Дзе дуже добре розумів, про що писав Ї Є Джи Цьов: з усіх рас навичка знищення найсильніша в клану демонів... найсильніша... 

 

Запитання: У високорівневій зоні «Зворотний бік континенту Хаосу» з бойовою силою, що складається з новачка 5 рівня та людини, що спеціалізується на ремеслі, як ця команда може пройти цей рівень? Прошу підказки, трясця…

 

Порив вітру приніс із собою слабкий запах крові. Ду Дзе шукав джерело цього запаху й виявив, що він виходить від головного героя! Сьов усе ще нерухомо лежав на землі, згорнувшись калачиком, чорна мантія, наче ковдра, огортала його тіло. Ду Дзе на мить вагався, потім простяг руку й підняв чорну мантію. Інтенсивний кривавий запах пронизував повітря. Глибока рана на талії Сьова більше не кровоточила, але кожен подих змушував бліду плоть здриґатись.

 

Безпорадний Ду Дзе запанікував, побачивши жахливу рану. Хоча форма нежиті головного героя може вижити, незалежно від того, наскільки серйозні він отримає поранення, але його форма гнома не має такого таланту. Крім того, тільки після того, як головний герой пробудив чотири свої форми, Сьов зміг вільно трансформуватися з однієї в іншу.

 

Ду Дзе підвівся й озирнувся довкола. Зворотний бік континенту був дуже пустельним і безплідним. Його очі бачили лише голу землю та каміння. Рослини були вкрай рідкісними. Раптом він почув шум позаду себе. Дурний читач радісно обернувся, очікуючи, що німб головного героя притягне безсмертного/бога/милу сестру/брата/тощо, щоб врятувати його. Насправді, цей роман YY не знущається над цим маленьким хлопчиком…

 

Монстр з половиною трупа в пащі й Ду Дзе мовчки дивилися один на одного.

 

...Роман YY, ти також зрадив мене!!!

 

 

Монстр був схожий на шаблезубого тигра, а з трупа в його пащі все ще текла кров, тож Ду Дзе боявся, що йому настільки сподобався запах крові, що він підбіг, щоб зжерти їх обох. Ду Дзе стояв перед сплячим Сьовом, дивлячись на монстра з незворушним обличчям.

 

 

Не можна кліпати, не можна кліпати, не можна кліпати… хтось казав йому, що при зустрічі з тигром, варто прикинутися мертвим, але це корисно лише тоді, коли людина вже лежить!

 

Жовті очі тигра віддзеркалювали безвиразне обличчя Ду Дзе. Воно було нерухоме, все тіло напружене, ніби готове до стрибка, якщо Ду Дзе ворухнеться. Очі Ду Дзе ставали дедалі холоднішими, демонструючи мовчазну силу – очі не зможуть довго так триматись, якщо тигр не піде! QAQ

 

Нарешті, на полегшення якоїсь дурнувато-милої (божевільної) людини, злий духовний звір зробив дещо несподіване. Він повільно опустив труп, а потім відступив назад, утупивши очі перед Ду Дзе, ніби боячись, що той накинеться на нього й розірве на клаптики. Лише після того, як він відійшов на деяку відстань, монстр розвернувся й дуже швидко побіг геть.

 

Читач, який був вражений нещодавньою появою монстра, жахнувся: 

 

— ?..

 

Коліна Ду Дзе підкосились, і він із глухим стуком сів. Він зняв окуляри й потер очі. Хоча він усе ще був наляканий, настрій у природженого пустуна був піднесений.

 

Звичайно, владна аура є обов’язковою навичкою для кожного переселенця в інший світ. Цей юнак нарешті став могутнім і величним! Чи то божественний духовний звір, чи то просто злий монстр, вони тремтіли перед його могутністю, хе-хе-хе. Цей юнак не віддасть тобі цього красеня! Пф-ф, ті духовні звірі – просто шматок пирога! Ох, його очі дійсно болять…

 

Коли Ду Дзе знову надів окуляри, він побачив у своєму затуманеному баченні щось схоже на рятівника. Натхненний, він побіг до трупа, залишеного звіром. Не звертаючи уваги на кров, Ду Дзе забрав сумку трупа. На зворотному боці континенту, оскільки магія стихій була набагато слабшою, люди зазвичай лікували свої рани травами або алхімією. Кожен шукач пригод брав із собою трави або зілля. Коли Ду Дзе знайшов у сумці зілля та бинти, він нарешті знову почав вірити в романи YY – зручна служба доставки ліків стала реальністю.

 

Ду Дзе щиро подякував трупу. 

 

— Брате, який доставив ліки, ти добре попрацював. У своїй боротьбі та самопожертві заради порятунку головного героя ти був першим, і ми ніколи цього не забудемо.

 

Він повернувся до Сьова, обережно наніс зілля на рану й перев'язав її. Дивлячись на закривавлену чорну мантію, Ду Дзе на секунду завагався, потім, зціпивши зуби, зняв із себе одяг і надягнув сорочку та светр на Сьова. Через маленький зріст гнома сорочка спускалася йому до колін. Сьов був схожий на дитину, яка вкрала одяг у дорослого.

 

Напівоголений читач, стоячи на червоній землі, відчував, що ніколи ще не був таким справжнім чоловіком.

 

Подув порив вітру, і він чхнув.

 

Це не найкраще місце для ночівлі.

 

Ду Дзе підняв чорну мантію, побачив доджінші й, після хвилини застиглої тиші, вирішив взяти її з собою. Порвавши її, він не знищить книгу, а якщо викине, люди можуть її прочитати... він не може дозволити собі втратити обличчя таким чином.

 

Ще страшніший сценарій: що, як хтось виявить, що ця доджінші відновлює себе після пошкодження? Тоді вони думатимуть, що це небесна книга і вивчатимуть її вдень і вночі. Можливо, навіть ціла група людей з усього континенту буде досліджувати унікальний феномен відновлення. Але як можна поділитися книгою? Переписавши її! Така книга неодмінно повинна мати велику дослідницьку цінність! Будуть зроблені сотні копій... Тоді...

 

Або головний герой дізнається про її зміст, і тоді «ГРА ЗАКІНЧЕНА», або весь континент стане ґейським, і тоді знову «ГРА ЗАКІНЧЕНА». Це проблема.

 

Думки про розповсюдження копій доджінші так налякали Ду Дзе, що він ледь не намочив у штани. Поки він не знайде хорошого сховку, він ніколи її не відпустить з поля зору.

 

Доджінші: Тому це абсолютно справжнє кохання.

 

Ду Дзе загорнув доджінші в чорну мантію й повісив її на спину, а потім нахилився й узяв на руки Сьова. Головний герой, який став гномом, був дуже легким. Навіть слабкий отаку міг із легкістю притиснути його до своїх грудей. Сьов не прокинувся навіть після того, як його взяли на руки. Ду Дзе не знав, чи то через серйозну травму, яку той отримав, чи тому, що аура Ду Дзе навколо нього була настільки знайомою, що він, нічого не підозрюючи, заснув безтурботним сном.

 

Дивлячись на це беззахисне спляче обличчя, Ду Дзе раптом зрозумів дивні почуття лоліконника.

 

М'які та ніжні лолі й шоти є одними  з найбільших зон ураження у світі. Не дивно, що Ї Є Джи Цьов рідко описував гном'ячу форму головного героя. Кожного разу, коли він з'являвся у формі гнома, він просто десь ховався, а потім виходив з артефактом у руці. Якби автор описав форму гнома в романі, всі читачі завили б «такий милий, це, мабуть, хлопчик!» і образ головного героя похитнувся б і перетворився б на сміття…

 

Ду Дзе пішов уперед, тримаючи на руках Сьова. Йому потрібно було знайти місце, де вони зможуть зупинитися. Вони не наважаться увійти в одне з 72 великих міст. Це нагадувало б жирну вівцю, яка принесла себе на поталу вовкулаці. Головний герой зараз – гном, зникаючий вид на континенті Хаосу, жива копалина. Єдине, що може зробити Ду Дзе, – це спробувати знайти безпечне місце за межами міста, щоб розмістити там головного героя, а потім, він міг спробувати пробратися в місто, обмінявши щось на трави та їжу.

 

Пухнаста голова Сьова м’яко лежала на плечі Ду Дзе, а гостре вухо, через походку читача, знову й знову торкалося підборіддя Ду Дзе.

 

***

 

Це безлюдна земля, небо багряно-пурпурове, а вся земля вкрита шаром тьмяного червоного світла. На червоних скелях стомлено гойдалися зів’ялі рослини. Здалеку дув сильний вітер, умить розчавлюючи рослини на порох, і цей чорний порох падав, як скорботний плач.

 

– уривок зі «Змішаної крові»

***

Автору є що сказати:

 

Читач: Цей юнак не віддасть тобі цього красеня! Цей юний герой врятував красеня, няв-няв, ха-ха-ха!

Герой: Я не маю чим тобі віддячити, крім свого тіла.

Читач: ∑=口=！ Ні, не треба бути таким сором'язливим.

Автор: Досягнення «Герой рятує красуню» розблоковано.