Розділ 96

— Цк.

Принцеса Еммануель легенько цокнула язиком, коли прочитала листа Пілафа з проханням підготувати для Мії місце на конференції, щоб та продемонструвала свою божественну силу.

Мія Біноче. Хоча дворянка низького рангу здавалась кмітливою, її судження було напрочуд несподіваним.

«Але колись вона може стати в пригоді, тож дамо їй шанс».

Швидко підрахувавши прибуток і збитки, принцеса Еммануель, яка в елегантній позі попивала чай, піднялася зі свого місця на поклик герцога Серіга.

— Еммануель.

— Так, батьку.

Герцог Серіг розкрив рота з напруженим виразом.

— Ти добре проглянула бухгалтерські книги? Там немає нічого підозрілого?

Герцог Серіг був переконаний, що причиною недавнього різкого падіння продажів у бізнесі Бруно було те, що Бруно, власник магазину, таємно привласнював багато грошей.

Хоча насправді причина була в тому, що постійні клієнти пішли через те, що якість сировини довелося знизити, щоб перекрити падіння продажів через конкурентів і платежі, встановлені герцогом. Однак його не цікавили конкретні факти.

Бізнес був лише однією частиною, яка наповнювала його кишеню.

Підозрілий герцог Серіг залишив Еммануель, яка була найвправнішою з його дітей, керувати бізнесом Бруно, і наказав їй стежити за бухгалтерськими книгами.

— Поки нічого... Думаю, мені доведеться витратити трохи часу на перегляд звітів, батьку, — відповіла Еммануель, збентежена запитанням батька.

По правді кажучи, її навіть не цікавили справи Бруно.

Еммануель вважала комерцію несумісною з собою.

Вона вважала, що, будучи дворянкою, вона повинна бути елегантною, і планувала стати найвідомішою в Імперії дебютанткою.

Не тільки джентльмени, а й леді були зайняті налагоджуванням своїх зв'язків, часто влаштовуючи вечірки, щоб сподобатися вищому суспільству.

Вона намагалася дати жінкам у своїй групі відчуття приналежності, і вона навіть створила зовнішнього ворога, щоб об'єднати їх.

Очолювати велику фракцію. Це був найкращий спосіб, який вона знала, щоб вижити в соціальному світі.

Однак принцеса Дебора, поводячись так, як їй хотілося, без жодної гідності, привернула увагу кількох провідних осіб, таких як п'ята принцеса.

Це справді була скалка в оці.

«Все так. Невдовзі вона перестане бути чимось важливим».

Герцога Серіга дратувала його мовчазна дочка.

— Еммануель. Хіба ти не більш розслаблена, ніж твої брати? І ти кажеш мені, що досі не знайшла нічого підозрілого в звітах?

Еммануель злегка звела брови, коли герцог Серіг поставив їй питання із незадоволеним обличчям.

«Що він має на увазі, кажучи, що я розслаблена! У мене багато роботи».

Чи є якась інша молода дівчина, яка має таку популярність та зв'язки, як вона? Як він міг так холодно говорити з нею?

Якби вона вдало вийшла заміж і контролювала центр соціального світу, її батько та сім'я отримали б ще більше прибутку в майбутньому.

Її невдоволення різко зросло, але вона стримала його й спокійно відкрила рота.

— Зараз я перевіряю звіти. На деякий час мені довелось відкласти цю справу, оскільки я наполегливо працювала над своєю дисертацією. Після завершення наукової конференції обов'язково перегляну їх ще раз.

— Обов'язково закінчи з цим після академічної конференції. Як ти думаєш, на твої вечірки витрачаються копійки?

— Так, батьку.

Закінчивши приватну зустріч зі своїм батьком, Еммануель була насуплена.

«Я така зайнята, що можу померти».

Повернувшись гучними кроками до своєї кімнати, вона почала писати листи леді із впливових родин, на яких мала вплив.

Вона планувала запросити їх піти разом на групову конференцію Епсилону.

На її м'яких губах з'явилася холодна посмішка, наче намальована на масці.

***

Сьогодні. Групова конференція Епсилону мала відбутися за годину в актовій залі на першому поверсі Братства.

Починаючи з професорів, групову конференцію відвідали різні люди з різних галузей і соціальних верств.

Студенти з інших соціальних клубів також були присутні та змагалися за знання, обмінюючись критикою тез.

Через це чотири престижні клуби не проводили академічні конференції в одну дату, а презентували їх з різницею в часі.

І в цьому році Епсилон мав першим проводити презентацію.

Я згадала слова п'ятої принцеси.

— Є причина, чому сер Ісідор уперто змагався за перше місце в черзі.

Минулого року була студентка, яка писала дисертацію на ту саму тему, що й принцеса Еммануель з Омікрону.

Оскільки тема була однаковою, зміст тут і там перетинався, але було незрозуміло, хто написав раніше.

— Оскільки Омікрон першим провів наукову конференцію, вони виступили групою, і ту студентку звинуватили в плагіаті. Тези були схожими, тому вони намагалися підірвати позицію іншої сторони. Навіть до особистого життя доповідачки причепилися.

Атака на доповідача, а не на доповідь є звичайним прийомом, але він працює досить добре.

Тому що аудиторія більше зосереджена на оцінці характеру предмета критики, ніж на змісті критики.

— Доповідачка, особисте життя якої розкрили, здалась, почуваючись приниженою.

Здається, доповідачка Епсилону сказала, що першою взялась за цю тему для дисертації, і врешті-решт це призвело до ситуації, коли її не можна було захистити.

«Вони справді неприємні, як і очікувалося від групи, очолюваної Пілафом».

Думаючи, що мені вдалося уникнути Омікрону, я сильно вдихнула, а потім видихнула.

«Я нервую».

Тому що я теж була однією із доповідачів, які у будь-яку мить могли піддавався нападу.

— Ви нервуєте?

Я підвела голову на дружній голос, який, здавалося, прочитав мої почуття.

Руки в білих рукавичках тримали два паперові стаканчика, з яких здіймався пар.

Коли наші погляди зустрілися, Ісідор, який ласкаво усміхнувся, сів біля мене.

— Не дуже.

Удаючи спокій, я на мить завагалась, а потім відкрила рота, дивлячись на квітковий чай, який він давав мені.

— Хіба ви не чули чуток? Якщо принести напій, який мені не подобається, я його викину.

— Викидайте. Я принесу інший. Робитиму це доти, доки не принесу той, що сподобається принцесі.

Хоча це була легка репліка, яку міг сказати нікчема, як я в минулому, побачивши його слабку й неквапливу посмішку, здалося, що це дещо більше.

— Чи можу я чимось допомогти з презентацією принцеси на науковій конференції?

Врешті-решт я відпила теплий чай, який він мені дав, і похитала головою.

— Мені просто потрібно, щоб ви виконали ту роль, про яку я сказала вам раніше.

— Не хвилюйтесь про це. І ви впораєтесь чудово. Як і минулого разу під час розслідування.

Я зробила паузу, коли пила чай.

— Якщо подумати... Усі керівні члени Епсилону прийшли подивитися на зустріч задля розслідування, хоча ми раніше не зустрічалися. Це не було таким суперечливим питанням у світі, щоб навіть імператорська родина була присутня на ньому. Сер Ісідор мав до цього якесь відношення?

На моє запитання він злегка примружив очі.

— Я намагався бути трохи допитливим.

— Чому?

— Тому що я думав, що ви впораєтесь. Як і сьогодні.

— А що, якщо я не зможу сьогодні добре впоратися? — спитала я прямо без задньої думки, приховуючи слабкість.

— Хіба є людина, яка досягає успіху кожного разу? Так може тільки дракон.

Хоча фігура, схожа на дракона, яка з'явилася на лицьовій стороні підкинутої монети, раптом спала мені на думку, я все одно відчула трохи полегшення від слів Ісідора.

Невдовзі, коли наближався час презентації, я встала зі свого місця й пішла за Ісідором.

Будучи лідером Епсилону, Ісідор відповідав за хід конференції, тому він ходив перед аудиторією зі сценарієм. А я сиділа на вулиці, бо була останньою доповідачкою.

Згодом доповідачі дисертацій Епсилону почали займати свої місця один за одним. Серед них була також молода жінка, яку я бачила днями на зіпсованому чаюванні.

Коли настав час, аудиторія була заповнена студентами, які прийшли послухати доповіді.

«Вони тут».

Я проковтнула гірку посмішку, побачивши групу Омікрону, що ввійшла з Пілафом на чолі, і примружила очі, коли аудиторія раптом затихла.

«Мій батько тут? Ну, колись він був лідером Епсилону».

Коли з'явився герцог Сеймур, який сів на зарезервоване місце, запала тиша.

Крім того, я побачила адміністратора Асоціації магії і старійшину, якого одного разу зустріла, який сидів поруч із ним.

«Здається, що сьогодні всі наполегливо працюють для свого соціального життя».

Поки я була у приголомшеному стані, конференція почалася, і я кинула погляд на передню частину трибуни.

Ісідор підійшов до неї бадьорою ходою й почав привітання.

Завдяки його великому, стрункому тілу, м'якому голосу та гарному обличчю всі були зацікавлені, хоча він лише відкривав наукову конференцію та розповідав про порядок виступів.

— Не можу повірити, що це вже скінчилося.

Коли Ісідор спустився з трибуни, молода леді пробурмотіла з жалем.

Однак одразу після цього п'ята принцеса чудово розпочала конференцію.

Були деякі доповідачі, які насилу виступали через різку критику, яка надходила з інших клубів в середині доповіді, але вони змогли її без проблем закінчити, тому що рівень тез був загалом високий.

Зокрема, реакція на дисертацію Мішель Гранбер «Враження клієнта від відвідування кафе Арманд» була хорошою.

Вона зосередилася лише на одному, тому тема була зрозуміла, а її гостра проникливість виділялася.

«Молодець».

Її дисертація була позитивною для Арманда, і оскільки тут було багато дворянських дітей, які складали головну клієнтську базу мого магазину, щоразу, коли вона отримувала похвалу від професора, я була також задоволена, ніби це було адресовано мені.

Конференція тривала спокійно до другої половини, і незабаром Ісідор назвав моє ім'я.

— Наступна доповідачка — принцеса Дебора Сеймур.

Коли я підвелась зі свого місця, повз пронеслося тихе бурчання.

— Це знову формула?

— Напевно.

Я повільно підійшла до передньої частини трибуни, щоб розпочати презентацію, не звертаючи на це уваги.

І саме тоді.

Хтось із тих, хто сидів у центрі, підняв руку, і Ісідор вказав на дівчину.

— Щось не так?

— Я висуваю заперечення, перш ніж принцеса Дебора представить свою тезу.

— Заперечення?

Вона впевнено відкрила рота.

— Так. Дисертація, яку принцеса Дебора збирається представити, була написана не нею.

На відміну від минулої тиші, вибухове зауваження Еммануель викликало гучний резонанс.

«Вона правильно заковтнула наживку».

Я спокійно поглянула на принцесу Еммануель, зберігаючи мовчання.