Розділ 64

«Спекотно».

Мішель, яка зіщулилася, як вампір, на якого напали, зуміла увійти в магазин лише за тридцять хвилин.

Через спекотну погоду люди, природно, прагнули прохолодних напоїв.

«Щось холодне. Щось холодне...»

Поки вона бурмотіла собі під носа, як привид, офіціант приніс їй смузі, сказавши, що це дегустрація.

— Ох?

У той момент, коли вона зробила ковток, у її голові вибухнув феєрверк.

Що це була за насичена текстура, що так нагадувала соковитий цілий фрукт?

«Це дивовижно».

Її спрага миттєво зникла, і відчуття глибокого освіження поширилося на її стравохід і шлунок. Крім того, в її роті залишилася свіжість та присмак фрукта.

Воно було прохолодніше, ніж морозиво, й мало менш приторний смак.

Це був напій, який дійсно відповідав сезону.

Випивши смузі, вона відразу зареєструвалася як фіолетовий учасник і наступного дня знову з'явилася в Арманді.

Оскільки з нею була лялька замість служниці, її присутність була ще помітнішою.

Таємно поширювалися чутки, що чотири дні поспіль в Арманді з'являлася знаменита гурманка Мішель Гранбер.

Вона стала першою срібною учасницею, а її першим вибором став смузі.

***

«Все йде добре».

Сьогодні я теж із щасливим почуттям спостерігала за клієнтами, які стояли в черзі перед Армандом, а потім пішла до Асоціації магії на семінарську лекцію, заплановану на другу половину дня.

«Він знову тут».

Поява мого батька вже нітрохи не дивувала.

Я сказала, що незабаром анонсую нову формулу, тому, схоже, він виділив час, щоб відвідати мою лекцію.

Сьогоднішній семінар — це місце, де зібрались представники середньої ланки Асоціації.

До речі, сьогоднішня презентація була дуже корисною для цих людей.

Коли я закінчила презентацію тези про кубічне рівняння, яке може бути корисним при зміні потоку кривої мани, розподіленої в повітрі, було багато оплесків.

«Мені здавалося, що маги зарозумілі й зверхні. Але реакція виявилась кращою, ніж я думала».

Таке відчуття, ніби це був кінець оперної вистави, а не наукової лекції.

Був навіть маг, який підійшов до мене, витираючи очі хусткою.

— Я не можу стримати сліз через глибину й зворушливість вашої лекції. О, дозвольте представитися. Я граф Альмаре, керівник дев'ятого поверху Магічної вежі.

Чим вищий поверх, тим вправніший маг.

На тринадцятому поверсі розташувався мій батько, а на одинадцятому та дванадцятому поверхах знаходились старійшини, тому, здавалося, його швидко підвищили в ранньому віці.

У цю мить між мною та графом Альмаре раптом прослизнув маг середнього віку з великою статурою.

— Цей дурнуватий молодик не має манер! Гм. Я маркіз Кешісі, шостий старійшина Асоціації магії. Мене вразила видатна логіка, мислення, проникливість, креативність, інтегрована здатність міркувати та зусилля. Як і очікувалося, ви справді дочка герцога Сеймура.

Побачивши, як чоловік випльовує слова на великій швидкості, як речетатив, я була здивована.

— Якщо ви відвідаєте Асоціацію, будь ласка, підніміться на одинадцятий поверх у будь-який час. Я проведу вам екскурсію по лабораторії. Ха-ха.

— ... Ви справді були учасником дитячого хору.

«Керівник дев'ятого поверху та ще й старійшина? Хіба це не був семінар для чиновників середньої ланки?»

Чому з'явилися ці великі шишки?

Після цього була незліченна кількість прохань про рукостискання.

— Вона дитина, якій ще є що показати. Не робіть їй занадто багато компліментів.

З урочистим виразом обличчя мій батько підійшов до нас, заклавши руки за спину, і зупинив його, але той шостий старійшина на ім'я Кешісі не переставав говорити.

«Чоловіки із родини Сеймур не люблять повторювати двічі, тому що мають поганий характер».

— Старійшина Кешісі. Скоро час трапези. Я вже пообіцяв моїй доньці пообідати з нею сьогодні, тому ми підемо першими.

«Як і очікувалося, він безжалісно перервав його».

— Бажаю вам гарного обіду із донькою! Я вам так заздрю, герцогу. У мене лише купа безнадійних синів... Боже! Мені цікаво, які гріхи я вчинив у минулому житті.

— Ви перебільшуєте... Тоді ходімо, Деборо.

Як і очікувалося. Будучи володарем Магічної вежі, він може бути недбалим у своєму соціальному житті.

— Деборо, скажи мені, що ти хочеш поїсти сьогодні.

— Стейк.

Я трохи зголодніла, тож подумала, що можу показати батькові майстерний мукбанг із м'ясом.

— Боже мій, тільки що. Куточки губ володаря Магічної вежі піднялися приблизно на один міліметр в посмішці.

— О боже...

— Ви всі чули? Лорд просто запросив її на обід...

За нашими спинами почулася дивна розмова, але незабаром я про неї забула через стейк.

***

— Немає жодних сумнівів, що видатною студенткою, яка представлятиме факультет магії в першому півріччі, буде принцеса Дебора.

На слова декана Академії, маркіза Берта, літній професор завагався, перш ніж відкрити рот.

— Я визнаю, що вона чудова. Однак, оскільки принцеса Дебора представила «Преміум Покращену Формулу» безпосередньо в Асоціації магії... Гхм.

Спостерігаючи, як професор зітхає зі стурбованим обличчям, Берт легенько потер підборіддя.

Його племінниця брала активну участь у нещодавніх конференціях, що проводилися в Асоціації магії, продовжуючи підвищувати цінність своєї дисертації.

Крім того, вона багато хвалилася тим, що цього разу ще більше вдосконалила свою теорію.

«Преміум. Вона виконала чудову роботу».

Це було досить грандіозно і правдоподібно, тож він чув, що було чимало людей, які цікавилися змістом дисертації, опублікованої принцесою.

— Принцеса все ще студентка, але вона робить презентації, навіть не закінчивши навчання в Академії.

— Цікаво, чи не є її вчинки трохи деспотичними.

— Професора Кайла вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та навіть понижено в посаді! Тому вважаю, цього було достотньо, щоб розбите серце принцеси Дебори достатньо вилікувалось.

Декан Берт відчув дивне почуття, коли побачив незадоволений вигляд зарозумілих професорів.

«Це означає, що вона добре рекламує свої досягнення. Аж до того, що професори незадоволені».

Раптом в його пам'яті пролунав голос Дебори, яка благала про зустріч задля розслідування.

«Вона смілива».

Ззовні вона скаржилася, що це несправедливо, але насправді вона, мабуть, спритно використала всю ситуацію на свою користь.

«Вона має цікаву сторону».

Після короткого роздуму декан Берт відкрив рота.

— Починаючи з другої половини року, давайте спробуємо час від часу надавати принцесі Деборі можливість представляти свою дисертацію в Академії теж. Ззовні буде здаватися, що факультет магії також підтримує принцесу.

Так вже склалося, тому стратегія полягала в тому, щоб таємно отримати користь, хоча б із запізненням.

У будь-якому випадку не було іншого студента, якого б він порадив, окрім Дебори.

Наразі вона була висхідною зіркою, яка привертала найбільше уваги Магічної вежі, але якби факультет порекомендував іншого студента, вони виглядали б ще більш комічно, ніж під час розслідування.

— Вона погодиться на це?

Характер принцеси Дебори був непростим, тому молодий професор хвилювався.

— Я спробую її переконати. Тепер, знаючи, що ми домовилися, я можу вас полишити.

Швидко закінчивши засідання факультету магії, декан Берт підвівся й попрямував до офісу ректора в головному корпусі Академії.

***

Наприкінці кожного семестру Академія Пангея відбирає найкращих студентів за допомогою ретельного процесу перевірки та вносить їхні імена до Зали Слави.

Зал Слави — це будівля, яка існує з моменту заснування Академії, і це місце з глибокою історією та значенням в Імперії.

А декани та професори сподіваються, що найкращі студенти будуть представляти свої факультети.

Імена кращих студентів вносили на дошку шани в Зал Слави, прикрашали лаврами, а під ними писали спеціальність і факультет.

«Ми повинні звернутися до наших студентів».

Відчувалося дивне напруження, і ректор Академії промовив урочисто.

— До цього моменту Академія виховувала талановитих людей, які заслуговують на те, щоб очолити Імперію. Талановиті люди — це майбутнє Імперії, тому я сподіваюся, що титул найкращого студента дістанеться студенту, який має можливість розвиватися та має потенціал. Також...

«Чому він тут?»

Маркіз Берт звузив очі, дивлячись на старого, якого називали Мудрецем, який сидів поруч із ректором.

Після виступу ректор нарешті сказав, що отримає рекомендації відомства.

Маркіз Берт відвів погляд від старого й відкрив рота.

— Дебора Сеймур має право отримати звання найкращого студента.

У неї була безпрецедентна і якісна дисертація, яка не була обмежена лише Академією, але й мала високу практичність, тому вона мала достатньо кваліфікації.

— Крім того, Дебора Сеймур значно покращила свої оцінки з вільних мистецтв порівняно з минулим семестром.

Почувши слова декана Берта, професори факультетів гуманітарних наук закивали головами.

— Це означає, що вона була такою наполегливою. Ми повинні показати приклад іншим студентам, що прагнення до вдосконалення окупається.

Промовивши це, маркіз Берт потер підборіддя, притлумлюючи дивне почуття в своїй душі.

«Неочікуванно, але я постійно рекомендую своїх племінників».