Розділ 63

— Золота зірка?

— Приєднаємось?

— Думаю, буде весело.

Коли вони проявили інтерес, на виході підійшов офіціант і пояснив, як стати постійним клієнтом.

— Якщо ви оформите членську картку зі своїм ім'ям і підписом, ви відразу станете членом Арманда.

Книга з купонами виглядала привабливо, оскільки печатка Арманда була дуже гарною, і молоді жінки сказали, що хочуть стати членами негайно.

Офіціант розгорнув складений пергамент, а всередині лежав папір із намальованими на ньому дванадцятьма заготовками у формі зірок.

У бланки офіціант поставив два штампи з армандоподібними печатками.

— Вітаємо з фіолетовим членством. Якщо ви заповните всі слоти, що залишилися, вас підвищать до срібного членства, за що ви отримаєте невеликий подарунок.

— Га? Почекай, я номер сімдесят шість!

— Не може бути, я сімдесят сьомий учасник!?

Очі дівчини, що стояла посередині, широко розплющилися.

— Вітаємо з перемогою в першій події для регулярних учасників!

Коли офіціанти заплескали в долоні, всередині кафе на мить стало тихо, як у гробниці, а потім запанував шум.

— Він сказав, що ти отримаєш подарунок!

— Його справді дадуть?

Подивитися на цікаве видовище незабаром збіглося багато людей, які були біля фонтану на площі.

Менеджер магазину сам вийшов і вручив леді табличку сімдесят сьомого учасника та чисте золото у формі зірки, яке було в розкішному фіолетовому футлярі.

— Така удача трапилася зі мною! Не можу в це повірити. Це ніби сон!

Молода дівчина була настільки зворушена, що заплакала.

І ця сцена стала передаватись із вуст в уста, тому все більше і більше клієнтів почали оформлювати членство.

— Нове меню надає вам два штампи.

Подія реєстрації членів також зіграла свою роль у просуванні нового смузі-меню.

Крім того, навіть якщо ви не виграєте приз, коли отримаєте дві марки, виникне бажання заповнити всі порожні поля, що залишилися.

Більше того, оскільки це був захід, за перемогу в якому можно було отримати злиток чистого золота, якому надавали перевагу всі люди Імперії, Арманд став гарячою темою щоденних розмов з першого дня початку події.

***

Роздача призів новим клієнтам, які оформлюють членство.

Це був захід, яким тільки нещодавно відкритий магазин міг плідно насолодитися.

«Якщо ви проведете такий захід у вже існуючому магазині, це тільки викличе невдоволення постійних клієнтів».

Заохочення людей отримувати картки членів та накопичувати штампи також є основним маркетинговим прийомом для залучення постійних клієнтів.

«У будь-якому разі смузі мають добре продаватися».

Прибуток від продажу одного лише смузі був вищим, ніж від продажу набору з чаю і тістечок.

Це тому, що сезонні фрукти дешеві, а хороша заварка завжди дорога.

«Смузі. Це дуже прибутково, тому, якщо воно добре продаватиметься, нас чекатиме великий успіх».

Мені пощастило з цим меню.

Як один із найбільших геніїв Імперії, Белек створив блендер, який перевершив мої очікування.

«Він, мабуть, подумав, що це справді жорстокий інструмент».

Зроблений ним блендер мав силу обертання, яка була поза цим світом, і руйнівну силу, яка перемелювала навіть кістки.

«Ефективність дійсно хороша. Не кажучи вже про довговічність».

Я вийшла із карети, молячись, щоб жителі Імперії насолоджувалися смузі.

Смузі є смузі, але сьогодні мені довелося піти на семінар до Асоціації магії, щоб підняти плату за щомісячну підписку на покращену формулу.

«Ах, перед цим я також маю відвідати засідання клубу Епсилон».

Клуб дослідження мани п'ятої принцеси.

Сама думка про клуб викликала у мене ніяковість і підозру.

П'ята принцеса, я та учасник, якого я ніколи не бачила.

Там було лише троє людей, то як це можна назвати клубом?

Я похнюпилася, бо все виглядало так, ніби якимось чином уклала дивний договір.

«Я не хочу йти».

Коли це прийшло мені в голову, мої кроки стали важчими, наче до щиколоток причепили важкі кайдани.

Я нічого не знала про чоловічий салон, тому що ніколи там не була, але в жіночому салоні Епсилону панувала жахлива та дивна атмосфера.

Через реалістичних шарнірних ляльок, які були вишикувані на стіні.

У той момент, коли зайшла в салон, я відчула, як ляльки поглянули на мене, і від цього в мене на спині виступили сироти.

Тут були навіть ляльки з кліпаючими очима.

Справа була в тому, що я дуже слабка до привидів і окультизму.

«Здається, серед шести керівників Епсилону був ляльковод, але...»

Я чула, що ляльководи — це люди, які змушуються ляльок рухатися, впорскуючи ману в їхні нитки, і що ляльководи високого рівня можуть керувати маріонетками, як армією.

Раніше вони відповідали за тактику під час війни і вважалися представниками дуже рідкісної професії.

Вхідний бар'єр був високим, оскільки він вимагав спритності та здатності контролювати ману, які були близькі до божественних.

Це звісно круто і все таке, але навіщо було виставляти ляльок у салоні?

Це те, що можна зробити і в себе вдома.

«Коли прийде п'ята принцеса?»

— Принцесо Деборо!

Поки я тремтіла серед ляльок, принцеса увійшла в салон із щасливим обличчям разом із покоївками, які її супроводжували.

— Принцесо. Ви тут.

Відчувши полегшення, я швидко підійшла до неї, не усвідомлюючи цього.

— О! Я не знала, що принцеса мене так привітає. Як і очікувалося, тобі сподобалися вітальні банери, які я особисто замовила.

Вітальні банери були вивішені не лише на дошці оголошень соціального клубу, а й по всьому академічному містечку, тож мені нічого не залишалося, як почуватися збентеженою такою увагою.

«Не кажіть мені, що вони все ще висять?»

Це змусило мене стати ще більш похмурою, тому що не було нікого, крім імператора та наслідного принца, хто міг би наказати зняти банери, безпосередньо замовлені п'ятою принцесою.

«Я вдячна, але це занадто...»

— Здається, зараз модно писати текст на банерах і розвішувати їх тут і там, але я випередила цю тенденцію. Ха-ха.

Вона весело посміхнулася, наче була щаслива.

— ... Дякую за турботу про мене.

— Я рада, що тобі це сподобалося. До речі, я чула, що незабаром ти збираєшся представити нову дисертацію в Асоціації магії. Я з нетерпінням цього чекаю.

Після обміну новинами одна про одну ми почали обговорювати тези, пов'язані з маною.

Під час обговорення дипломної роботи, яка нещодавно стала гарячою темою в Асоціації, лялька позаду нас почала деренчати.

«Ц-це мене налякало!»

П'ята принцеса нахмурилась і клацнула язиком.

— Ти намагаєшся зосередитися, але тобі, здається, незручно через цю ляльку.

П'ята принцеса витлумачила мій страх так, як їй захотілось.

— Я в порядку.

— Ах, я не знаю, як довго Мішель збирається залишати цю похмуру ляльку в цьому салоні.

Як і очікувалося, я була не єдиною, хто вважав це похмурим.

— Ах, я не представила Мішель Гранбер належним чином. Вона являється однією із керівників клубу Епсилон, і, як ти встигла помітити, ляльководом, який виготовляє маріонеток, але також вона подвійний агент.

— Подвійний агент?

— Вона є членом мого клубу, але крім цього керує власним.

П'ята принцеса бурчала з насупленим обличчям.

Здається, іншим членом клубу дослідження мани була ця лялькарка.

«Вона здається ще однією ексцентричною... Ні, не варто думати надто негативно».

Маркіз Гранбер — командувач імперською армією.

Таке враження, що я отримую найкращі зв'язки.

Я була переможцем, тому що добре ладнала з відомими людьми з вищого соціального кола.

***

Мішель Гранбер, ляльковод, тривалий час керувала гастрономічним клубом і славилася в Імперії як вибагливий гурман.

Крім виготовлення ляльок, гастрономія була її єдиним захопленням.

Вона склала список розкішних ресторанів і роздала його оточуючим, а нещодавно серйозно зайнялась написанням дипломної роботи про культуру харчування.

«Чи варто мені сьогодні відвідати новий магазин десертів?»

Арманд.

Вона збиралася туди поїхати.

Коли вона уявила собі смачний торт, її запалі очі ожили.

«Чому тут так багато людей?»

Нічого дивного.

Багато клієнтів приходить під час відкриття через цікавість.

Зокрема, вона чула, що реклама цього місця була дещо галасливою.

«Але чому там Тьєррі та Гійом?»

Коли обличчя, які можна було зазвичай побачити на іподромі чи в гральних закладах, з'явилися в кондитерській, підозра спалахнула в очах Мішель.

— Номер тисяча дев'яносто один. Це було дуже близько.

— Тому я й сказав тобі почекати в черзі ще десять хвилин.

— Ти ніколи цього не казав!

З підозрілим почуттям Мішель подивилася на спину обох чоловіків, які зникли вдалині, продовжуючи сваритися, а потім озирнулася.

«Схоже, вони проводять якийсь галасливий захід».

Здавалося, вони справді вміли просувати магазин у цікавий спосіб.

Людям це дуже подобалося.

Проте все це було зайве. Зрештою, смак був найважливішим.

«Черга ще велика. Що мені робити?»

Та все-таки вона так давно не виходила із дому, тож повертатися назад з пустими руками було шкода.

«Погода теж хороша».

Їй нічого не залишалося, як поставити ляльку в чергу і провести час, сидячи перед площею фонтану.

Покупці на мить були здивовані, побачивши ляльку, що стояла замість людини, а потім прошепотіли, що прийшла старша донька родини Гранбер.

Застрягши на цілий тиждень у маленькій кімнаті, торкаючись лише ляльок, гаряче сонце палало на її блідому обличчі.