Розділ 57
Чи не краще бути негідницею?— Ви прийшли саме вчасно. Будівлю перед площею східних воріт виставили на продаж.
Як тільки я сіла на стілець навпроти нього в кабінеті, Майстер простягнув мені документ із зазначенним місцерозташуванням та ціною нерухомості, де я планую розмістити кафе.
«Ціна здається нормальною?»
Розташування хороше, і територія досить велика. Причому це була триповерхова будівля з підвалом.
— Ціна нижча, ніж очікувалося.
— Тому що це східні ворота. Якби ця нерухомість була на площі богині, біля західних воріт Академії, довелося б викласти удвічі більше золотих монет.
— Мабуть, через цінність фонтану богині.
Досить важливу роль тут зіграли і орієнтири.
— Але я виявив дещо цікаве. Я змусив своїх підлеглих порахувати людей, які проходять повз ворота за тиждень, і щільність населення не так сильно відрізнялась, навідміну від ціни з будівлю.
— Площа біля західних воріт була переоцінена через фонтан богині, тобто нерухомість біля східних воріт недооцінена.
— Саме так.
Майстер посміхнувся.
— Дуже добре. Давайте зараз укладемо договір на цю будівлю. Як справи з пожертвами?
— Ми отримали дозвіл. Завдяки цьому корпорації також надано податкову знижку на прибуток на один рік.
Це було очевидно.
Говорячи термінами групового проекту, я була на місці водія автобуса-лімузина.
«Як поїздка може бути такою комфортною?»
Це був приємний шок для мене, бо я керувала автобусом сама щоразу, коли мала груповий проект, тому що мені так не щастило з командою.
«Можливо зараз рушійною силою для мене стали учасники групи, які лише лишали все на мене в КакаоТолк* та майже не торкалися Вікіпедії протягом чотирьох років, коли я була студентом?»
*KakaoTalk — соціальна мережа та месседжер в Південній Кореї.
— Принцесо, тепер, коли у нас є місце, важливо вирішити, що ви плануєте продавати і як будете це робити.
На його слова я перестала згадувати похмуре минуле й дістала із сумки папірець.
— Я склала список для меню кафе.
Майстер, який зацікавлено переглянув інформацію на листку, який я простягнула, насупився.
— Все добре, але як щодо того, щоб прибрати каву?
— Чому? Я вважаю, що кава є найбільш конкурентоспроможною позицією в меню.
— Чому ви так думаєте?
— Після цього напою з Мезонду час мого сну скоротився, а концентрація підвищилася. Кава дозволила мені швидше розробити покращену формулу.
Аби закласти основу для переконання Майстра, кожного разу, коли я приходила у Мезонд, я навмисно випивала чашку гіркої та несмачної кави.
«Це була дуже важка робота».
— Справді?
— Уточніть у персоналу. Вони підтвердять, що я завжди пила каву. Мабуть, цей напій має чудовий ефект.
— Якщо він ефективний у підвищенні концентрації, краще було б розповсюдити його в магазині трав. Ні його колір, ні смак зовсім не привабливі для клієнтів.
— Як ви варите каву в Мезонді?
— Подрібнюємо кавові зерна, поміщаємо їх у фільтр і заливаємо гарячою водою для заварювання.
— Я чула від офіціанта, що це напій із смажених бобів, їх обробляють перед тим, як відправити вам?
— Так. Торговець із герцогства Фердін надсилає нам свіжообсмажені зерна. Різниця в ціні між смаженими та несмаженими зернами не така велика, тому я вибрав перше, щоб заощадити час.
Здавалося, я приблизно зрозуміла, чому кава в Мезонді така жахливо несмачна.
«Або боби були відправлені в погано обсмаженому стані, або Мезонд неправильно зберігав їх. Свіжість залишає бажати кращого, тому запах і смак були жахливими».
Я знала, що кавові зерна найсмачніші протягом двох тижнів після обсмажування. Задумавшись на мить, я заговорила.
— Чому б вам не придбати свіжі несмажені зерна й не посмажити їх на місці?
— Процес підготовки інгрідієнтів займе багато часу і стане трудомістким.
Майстер виглядав так, ніби не міг зрозуміти, чому я так захопилась кавою.
Оскільки в Імперії процвітала чайна культура, він, мабуть, думав, що тут немає місця для напою з маленького герцогства, яке нехтують і називають диким племенем.
Але я дуже хотіла його продавати.
«Я зараз так хочу американо з льодом».
Як я могла зараз відмовитися від цього диявольського напою, від якого неможливо позбутися, випивши лише один раз?
«Насправді це меню для мене».
Змиритися з відсутністю рамену та курки ще було якось можливо, але я не мала впевненості, що зможу прожити решту свого життя щасливо без кави.
— Майстре, якщо вам вдасться знайти персонал кухні, відрекомендуйте мене їм. Я буду безпосередньо брати участь у розробці рецептів.
— Ви дуже амбітні.
— Я впевнена в цьому. Я зробила найбільший внесок у розробку покращенної формули! Кава! Я майже впевнена, що зможу і її продати.
Коли я продовжувала наполягати, не стуляючи рота, Майстер виглядав як людина, яку умовили.
— Я теж повинен спробувати це задля експерименту. Якщо я вип'ю близько трьох чашок, ефект же не змусить себе чекати, чи не так?
— ... Ну, спочатку спробуйте випити.
***
— Це головна будівля Братства.
Ісідор, який знайомив мене з влаштуванням Епсилону, оскільки я була новим учасником клубу, раптом потер потемнілі очі.
На його завжди свіжому обличчі розлилося відчуття втоми, й атмосфера занепаду та бентеги оточувала його з усіх боків.
«У нього з'явились темні кола під очима?»
Чим більше я дивилась, тим дивнішим це виглядало.
— Сер Ісідоре, сьогодні ти виглядаєш втомленим.
П'ята принцеса, яка стояла поруч зі мною, заклавши руки за спину, цокнула язиком.
— ... Я не спав як слід кілька днів.
— Тебе щось хвилює?
— Це не так.
— Ти повинен вести звичний спосіб життя. Загальновідомо, що недосип шкодить шкірі. Ніколи не забувай, що ти — квітка Імперії та обличчя Епсилона!
Вираз обличчя Ісідора спохмурнів, можливо, через те, що оточуючі дражнили його за те, що він отримав титул Квітки року.
— Принцесо, ви не йдете на урок?
— Хіба я не можу пропустити день або декілька?
— Я питаю вас тому, що мені здається, що ви прогулюєте щодня. Наслідний принц не єдиний, хто стурбований тим, що принцеса стане першою особою в королівській родині, яку виключать із Академії через пропуски.
Принцеса раптом замахала віялом, удаючи, що не чує.
Ісідор, який змусив її замовкнути, повів мене до великої будівлі зі старомодним темно-синім дахом.
— Ця будівля використовується Епсилоном для наукових конференцій і різноманітних зібрань. А ця ліворуч — це прибудова, якою користуються лише жінки.
Престижний клуб мав величезну будівлю біля Академії, і там був окремий салон для чоловіків і жінок.
«Не можу повірити, що вони володіють будівлею на найкращій ділянці землі, яку використовують для діяльності соціального клубу. Витрати грошей дворян тут перевищують уяву».
Пощастило, що будівля Братства Епсилону знаходилась біля будівлі кафе, яке я планую відкрити.
Я думала часто відвідувати те місце, щоб споглядати, як розвивається бізнес кафе, поки проводила час у вітальні клубу.
— У цьому залі ліворуч знаходиться бібліотека, побудована за підтримки наших старших студентів. Цей коридор оформляють у вигляді постійної виставки з подарованими творами мистецтва.
Оскільки метою самої Академії було створення соціальних зв'язків, підтримка як зсередини, так і зовні була важливою.
«Це нагадує мені міцні шкільні зв'язки в Кореї».
Будучи нащадком родини Сеймур, якби я не потрапила до одного з чотирьох найкращих клубів, згодом соціальний світ мене майже б ігнорував.
«Тож, хоча Дебора була старшою, вона не приєдналася минулого року й чекала, поки Омікрон відкриє вакансію для членства в цьому році».
Притримавши язика від обурення, я озирнулась.
— Також у нас є багато місць для занять, пов'язаних із хобі. Також є магічна лабораторія та ансамбль, тому, будь ласка, використовуйте їх, якщо вам це цікаво.
Слухаючи ласкавий голос Ісідора, я повільно оглядала прекрасну будівлю, заставлену відомими картинами та скульптурами.
«Як я можу користуватися цією будівлею безкоштовно? Це суперприбутково».
— О, і в Епсилоні є різні клуби, тому, якщо ви зацікавлені, подайте заявку.
— Принцесо Деборо!
У цей момент п'ята принцеса, яка прикривала рот віялом, раптом люто вигукнула моє ім'я.
— Так?
— Приєднуйся до клубу дослідження мани. Дуже хочу поговорити з тобою про магію поглиблено.
«Отже, ви привели мене сюди з цією метою».
Проте дослідження магії не були марною тратою часу.
Хоча я не була чутливлою до мани, мені було дуже цікаво заробляти гроші, використовуючи безмежну та високопотенційну енергію мани.
— Звичайно.
Її жовті очі наповнилися емоціями від моєї холодної відповіді.
Все ж вона була VIP-клієнтом із вищим статусом, ніж я сама.
Не було нічого поганого в тому, щоб зблизитися з нею.
— Принцесо. Уже третя година. Професор запізнюється, але вам треба йти.
Можливо, її кількість днів відвідування справді була на небезпечному рівні, тому як покоївка, яка стояла поруч із принцесою, прошепотіла це із стурбованим обличчям.
«Дебора навіть не була близькою до виключення».
Після зустрічі з Тьєррі, п'ята принцеса також здалася мені трохи підозрілою, але я відпустила це, абсурдно виправдавшись, що, мабуть мені просто здалося.
— Гм. Як шкода, але я мушу йти.
Вона раптом глянула на мене і почала нервово ворушити руками.
— Щось не так?
— Гм! Тепер, коли ми належимо до одного соціального клубу, чому б нам не потиснути одна одній руки?
— Добре.
Коли ми злегка взялися за руки, принцеса яскраво посміхнулася.
— До нових зустрічей!
Вона кілька разів махнула руками, як ідіотка, і побігла до факультету магії.
Ісідор мовчки дивився на спину п'ятої принцеси, яка ставала все меншою й меншою, і щось тихо пробурмотів.
— ... Знову сталося щось прикре.
— Ви щось сказали?
— Ходімо прогуляємось. Я маю вам сказати дещо важливе.
— Сер Ісідор сьогодні виглядає таким втомленим, але все одно хочете сказати мені щось важливе?
— У мене достатньо сил, щоб говорити і ходити.
Втомлений, він пішов у напрямку тихої дороги.
Коментарі

Анастасія Д
17 лютий 2025
Дякую за працю!