— Мені було цікаво, чому він раптом мене покликав, і це для того, щоб похизуватися.

— Він хизується своєю донькою.

— Удайте, що вам це подобається. Якщо не хочете закінчити, як Лемонти.

Герцог Сеймур з'явився в лекційній кімнаті разом із усіма старійшинами та найближчими соратниками, які працювали в Асоціації магії.

— Це неочікувано.

Маги, які прийшли лише задля того аби вивчити формулу, припіднялись і зігнулись у талії з виснаженими обличчями.

Через мить, коли принцеса Дебора підійшла до передньої частини кафедри, напруга, яка панувала в лекційній кімнаті, стала сильнішою, ніж будь-коли.

— Будьте обережні з виразом обличчя. Навіть якщо лекція дитяча і незграбна, не варто це показувати.

— Я підготую усі компліменти, які знаю, з самої глибини своєї душі.

— Це смішно. Колись я був учасником дитячого хору. Я можу заспівати хвалебну пісню на дванадцять куплетів.

Старійшини Асоціації магії, які планували розіграти шоу для герцога, через що їх мозок працював на повну потужність, незабаром справді захопилися лекцією принцеси.

Тому що, щоб популяризувати формулу, вона з ентузіазмом читала лекцію під виглядом топ-інструктора з Дечі-донгу*.


*Дечі-донг - район Каннам, Сеул, відомий як столиця приватної освіти.


— Ой. Вона справді хороша в цьому.

— Вона пояснює легко для розуміння.

— Оскільки саме вона вдосконалила формулу, вона має знати концепцію та способи її використання краще, ніж будь-хто інший.

Старійшинам більше не було чого сказати.

Однак коли лекція принцеси закінчиться, їм доведеться зловживати хвалебними словами, поки їхні губи не потріскаються.

Приблизно під кінець презентації один зі старійшин, який спостерігав за герцогом Сеймуром, заговорив.

— Це була чудова лекція.

— Цього достатньо, щоб вона претендувала на штатну посаду професора Академії.

— Звичайно.

Тонкі губи герцога Сеймура, який весь час мав холодний вираз обличчя і схрещені на грудях руки, почали здригатися.

— Він задоволений!

— Терпіти не можу, коли він хвалиться своєю дочкою.

Аж раптом.

Хлоп, хлоп, хлоп.

Від звуку задоволених оплесків, що долинали звідкись, старійшини примружили очі.

— Хто посмів плескати? Принцеса ще навіть не відклала крейду.

— Я був вражений.

Граф Альмаре аплодував стоячи із схвильованим виразом обличчя. Він мав здібність плакати, гідну оперного актора.

— В нього ще молоко на губах не висохло, і він посмів випередити нас?

— Життя — це час. Хіба ви не знаєте?

— Значить, він такий підлий? Нам доведеться збільшити гучність оплесків за допомогою магії підсилення.

Раптом з лекційної аудиторії пролунали бурхливі оплески. Принцеса Дебора успішно впоралась із своєю першою лекцією.

***

Я протерла очі.

Через похмурих людей у ​​чорних мантіях і герцога Сеймура, який прийшов послухати лекцію, напруга подвоїлася, а втома набігла із запізненням.

«Я втомилась».

Виснаженою вийшовши із аудиторії, я натрапила на схвильовану п'яту принцесу.

Її жовті очі блиснули, як у кота, що побачив рибу.

— Принцесо Деборо, ти чула бурхливі оплески? Усі присутні маги, мабуть, закохалися в вас. Так само, як і я.

Раптово зізнаючись у коханні, п'ята принцеса простягнула мені бланк реєстрації та перо.

Я уважно переглянула положення та умови, відчуваючи трохи тривоги.

Маленькими літерами може бути прихований невигідний пункт.

— Мені також подобається твоя розсудливість. Ти перша жінка, яка змушує мене так хвилюватися. Від тебе в мене навіть руки пітніють.

Вона тріпотіла віялом так само енергійно, як і роздратовано.

«Як би там не було, це має бути краще за Омікрон, де є Пілаф. Я хочу швидше потрапити додому і відпочити».

— Я можу тут підписати?

— Звичайно.

Після вагань і підпису я простягнула їй форму членства, і п'ята принцеса задоволено посміхнулася.

— Тепер, коли жереб кинуто... Я про те, що в будь-якому випадку, Епсилон — чудове місце. Наш лідер — найкрасивіший чоловік в Імперії, і є багато таких талановитих людей, як ти. Ласкаво просимо.

Гм. Я щойно почула підозрілі слова «жереб кинуто»?

«Не може бути, мені, мабуть, просто почулось, оскільки я так втомилась».

Я подумала, що це добре, що проблему соціального клубу, яка мене весь час хвилювала, легко було вирішено.

Однак мені не знадобилося багато часу, щоб дізнатися, що в Епсилоні є багато трохи дивних учасників.

***

— Вітаю, герцогу.

Після успішної лекції принцеси Дебори, коли він почув, що вона приєдналася до Епсилону за активною рекомендацією п'ятої принцеси, його помічник привітав його.

— Вона ж моя донька, це цілком природно.

Він говорив так, наче це було чимось незначним, але помічник швидко помітив, що кутики рота герцога були дуже підняті.

— Принцеса в майбутньому сяятиме ще яскравіше.

— Якщо говорити про це, Епсилон був надзвичайно впливовим у мій час, але чи досі він найкращий?

— Так, це, безперечно, найпопулярніший клуб.

— Хто лідер?

— Сер Ісідор Вісконті. Ах, якщо подумати, він був партнером принцеси на балу. Він не тільки виглядає гарно, але ще й надійний і талановитий молодий чоловік, яким дорожить кронпринц...

Помічник, який розповідав інформацію про пана Вісконті, побачив холодний вираз обличчя герцога і закрив рота.

— Гмх. У всякому разі, це все.

— Цей виродок, він насмілився перемогти мою доньку і стати Квіткою року.

Наслідний принц, який був близьким другом пана Вісконті, жартома спровокував цю ситуацію, але більшість дворян активно підтримали це, що закінчилося таким абсурдним результатом.

Оскільки Весняний фестиваль цвітіння не був заходом із серйозною атмосферою, здавалося, що всі це сприйняли з радістю.

За винятком герцога Сеймура.

— Він так безсоромно це сприйняв?

— І-і не кажіть.

Помічник продемонстрував свій професійний дух і погодився з ним.

— Мені не подобається цей виродок, тому що він занадто самовпевнений. Подібні хлопці завжди поводяться так, ніби вони об'єкт загального захоплення.

Коли герцог Сеймур, який виглядав розчаровано, наче зайняв друге місце по популярності в Імперії, заговорив про самовпевненність через гарну зовнішність, поміник онімів від шоку і деякий час не міг говорити.

***

— Деборо! Ти справді підписала форму вступу до Епсилону? Не можу повірити, що ти так просто на це погодилась. Ти не можеш так вчиняти.

Реакція герцога Сеймура на моє зачислення до клубу була абсолютно протилежною тому, чого я очікувала.

«В чому причина?»

Герцог Сеймур колись був лідером Епсилону, і герцогиня також була членкинею, тож я думала, що обов'язково наберу кілька балів прихильності.

— Я знаю, що Епсилон — це клуб, у якому багато видатних студентів, таких як батько колись. Тож я подумала, що ви будете щасливі.

Герцог зітхнув і похитав головою на знак незгоди.

— У клубу немає проблем, але лідер... Цк! Не віриться, що керівники престижних клубів зараз такі.

— ...

Здається, Ісідор був проблемою і цього разу.

— Чому вони довірили керівництво такому лінивому виродку! Світ у хаосі. У хаосі. Я розчарований, бо хвилююся за майбутнє країни.

Герцог, якого раптово почало хвилювати майбутнє Імперії, сказав, що втомився від прогулянок по саду, і пішов у прибудову.

«Нічого дивного, будь-хто матиме нікчемний вигляд в очах мага сьомого класу».

Я почухала потилицю, думаючи, що в цьому світі тенденція ігнорування речей, коли стаєш старшим, така ж.

***

[Ми вітаємо принцесу Дебору з розпростертими обіймами — члени Епсилону]

«О! Що це таке?»

Проходячи через кампус, я відчула збентеження, коли побачила незнайомий банер розміром з двері, що висів біля дошки оголошень соціального клубу.

— Хіба це не дивовижно?

Я навіть не питала, але хтось вискочив з-за нього і почав пояснювати.

«Налякав мене».

— П'ята принцеса прямо доручила мені повісити це вітальне повідомлення. Мабуть, вона хотіла похвалитися цим перед Омікроном.

Коли я поглянула в його темні очі, Тьєррі Орже посміхнувся.

Опущені очі та розпатлане кучеряве чорне волосся добре поєднувалися.

Хоча властива йому фривольна атмосфера затьмарювала всю його розкішну зовнішність.

— Якщо ви дивитиметесь на мене так холодно, моє серце не витримає. Я трохи м'якосердечний.

Насправді зовсім не злякавшись, Тьєррі здригнувся й заспокійливо погладив груди.

— На жаль, минулого разу я не зміг представитися особисто на балу, тому зроблю це зараз. Я Тьєррі Орже.


Примітка перекладача: в тій версії англійського джерела, з якого я перекладаю, на цьому моменті Тьєррі також додавав щось по типу "для початку, я прокурор". Так як я не зрозуміла до чого це і, не знайшовши подібної фрази в манхві (як у наших перекладачів, так і в англійській версії) вирішила опустити це. Дуже дивна фраза, контекст якої я так і не вловила.


На відміну від свого старшого брата Дієри, він не був щирим.

— Я Дебора Сеймур.

Коли я урочисто відповіла, він почухав потилицю.

— Ви холодна, як і кажуть чутки. Якби ви були хоч трохи ніжнішою, були б популярнішою, оскільки справді гарні.

— Ви легковажні, як і кажуть чутки. Якщо я дмухну, вас здує вітром.

— Ха-ха, не можу цього спростувати.

Під час розмови з Тьєррі здалеку до нас наблизився гігантський чоловік, створюючи вбивчу атмосферу.

— Ти, придурок, я тебе спіймав.

На обличчі Тьєррі промайнуло збентеження.

— Я якраз збирався цікаво поспілкуватися з принцесою, але з'явився непроханий гість. Мені варто піти. Якщо вам стане нудно, приходьте в братство розважитись. Я завжди там у музичній кімнаті.

— Гей, ти, шахрай. Ти сказав, що якщо я зроблю ставку на шостого коня, то обов'язково зірву джек-пот! Але сам зробив ставку на третього коня?

— Хіба ти не знаєш, що положення скакового коня може змінитися в будь-який момент? Ти свою пристосованість проміняв на хліб?

— Ця сволота говорить не подумавши!

Тьєррі, який з одних лише слів велетня швидко зрозумів, що відбувається, миттю втік.=

«Він, мабуть, грає на іподромі. У будь-якому випадку, як такий хуліган потрапив в Епсилон?»

Чи це той великий і престижний клуб, про який я чула?

Не існує ж іншого псевдоклубу з такою ж назвою, як Епсилон, чи не так?

Проковтнувши якесь дивне почуття, я попрямувала до карети, щоб відправитись до Мезонда.

Вчора ввечері прийшла записка від Майстра про те, що він знайшов смачний торт.

«Це означає, що він знайшов хорошу нерухомість, виставлену на продаж».

Щойно я ступила у Мезонд, де тепер буваю так само часто, як у своєму власному домі, менеджер повів мене до мого місця, і я переглянула меню.

«Що, чому його тут немає?»

Я в розгубленому настрої прогорнула меню і покликала менеджера.

— Куди поділася кава, яка була вказана тут?

— Перепрошую, напій взагалі не продавався, тому його з часом вилучили з меню.

«Каву в зернах більше не імпортують?»

Я кинулась до Майстра з почуттям нервозності.

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!