Розділ 43

Він ненавидить це визнавати, але його сестра справді нагадувала їхню матір.

Він забуває про це миттєво, тому що Дебора була її повною протилежністю. Навколо герцогині завжди панувала спокійна та мирна атмосфера, як глибоке озеро.

— ... Що ти тут робиш?

Белек, який на мить був загіпнотизований тим, що сьогодні Дебора була надзвичайно схожа на їхню матір, незабаром схаменувся й спитав різким голосом.

— Для брата і сестри природньо бачитися поза роботою.

Почувши, яким спокійним був тон розмови Дебори, Белек легенько пирхнув.

— У нас немає близьких стосунків, як у брата і сестри. Не ходи навколо, якщо хочеш похвалитися, просто зроби це. Хіба тобі нема чого сказати мені, завжди ігнорувавшому тебе, про цю покращену формулу?

— Гм? Після твоїх слів я дійсно відчуваю, що маю похвалитися. Однак я тут, щоб отримати вибачення.

Глянувши в червоні очі, які невідривно дивилися на нього, Белек схрестив руки.

— Вибачення? Чому я маю це робити?

— Ти заходив занадто далеко зі своїми словами кожного разу, коли ми зустрічалися. Ти сказав, що я дурна, і погрожував влаштувати заручини, нічого не сказавши та не спитавши моєї думки.

Белек примружив очі, спостерігаючи, як Дебора перелічує його помилки одну за одною.

«Очевидно, що її навички ведення дискусії покращилися. Раніше вона лише голосно кричала і обвинувачувала всіх навколо. В її словах не було жодної логіки».

Тому, хоч це було абсурдно, він не став зупиняти її і мовчки продовжував слухати.

— Крім того, васал брата був грубим і висловив мені безглузді зауваження. Незалежно від того, наскільки ти зазвичай мене ігноруєш, простий васал наважився сперечатися зі мною, принцесою. Я хочу вибачення і за це.

— Навіщо? Зараз я в панівному становищі.

Белек, який трохи скривив тонкі губи, швидко підійшов до Дебори, яка стискала кулаки.

— Саме тому тобі слід було поводитися розумніше й більш помірковано. Озирнись трохи назад на свою попередню поведінку. Я не можу це ігнорувати.

— У будь-якому випадку я взагалі не маю наміру вибачатися.

Легенько клацнувши язиком, Дебора витягла щось зі своєї шалі.

— Що це?

— Поглянь сам.

Очі Белека розширилися, коли він отримав конверт, який вона простягнула, і перевірив вміст.

***

Дивлячись на те, як зарозумілий вираз Белека поступово зникає, я відчула бажання поїсти трохи попкорну, споглядаючи за цією сценою.

Як і очікувалося, для такого грубіяна, як він, батіг — найкращі ліки. Треба вдарити його, щоб він послухався. Він вже не дитина.

— Це... Правда?

Як тільки Белек побачив дані про Луї Гарзелля, які я йому передала, він одразу запитав, правда це чи ні, ніби мав передчуття, що він зазнав невдачі.

— Ти не знав? Що ж мені робити, якщо твій інтелект поступається навіть тій, у кого навіть немає належного васала?

У гострих очах Белека виднілося відверте збентеження й розчарування.

— Ти зробив помилку, відкривши мені свої наміри та цілі першим. Це дало мені час провести розслідування відносно тієї людини.

— ...

— Якщо ти не віриш цій фінформації, я викличу свідка. Кетрін Бей. Молода дівчина, яка втекла до монастиря в інших володіннях через сексуальні домагання Луї Гарзелля. Вона пообіцяла приїхати до столиці та дати свідчення, якщо я її попрошу.

— Т-такого не може бути, я також перевіряв його біографію, і в розслідуванні Розада...

Я звузила брови від несподіваного імені, яке вилетіло з його вуст.

— Не кажи мені, що ти перехопив нареченого, якого знайшов Розад?

Уникаючи мого погляду, Белек насупився й тихо пробурмотів кілька лайливих слів.

— Брат Белек облажався.

Я нарешті побачила справжню історію, що стояла за всім цим.

Белек думав, що його інформатор зібрав дані високого рівня, але насправді, здається, Розад спритно злив інформацію, щоб спонукати Белека влаштувати сватання.

«Розад, ймовірно, наголошував на тому, що він син лорда з великим срібним рудником».

Срібло має високу провідність мани, що робить його дуже корисним мінералом для виробників артефактів.

Для Белека Луї Гарзелль був би досить вигідним варіантом.

Крім того, його дослідження в той час переживали певні труднощі.

Він не міг не виступити сватом і отримати прибуток у вигляді срібла, яке мені вручив Луї Гарзелль.

«З точки зору Розада, це була безпрограшна ситуація».

Якби Белек наполягав на зустрічі з Луї Гарзеллем, Дебора розлютилася б, запитуючи, як він наважився звести її з простим сином графа, і швидко знищила себе.

«Це був його шанс швидко позбутися хуліганки Сеймурів».

Якби сватання пройшло гладко, але правда про лихі справи Луї Гарзелля всплила б, тоді за це відповідав би Белек.

Я подивилася на нього з гірким почуттям, тому що він занадто пізно зрозумів як зганьбився зі сватанням.

«Сватання — це не те, що можна робити необережно, Белеку...»

Я відкрила рота, дивлячись, як він тремтить, тримаючи в руках конверт із червоною печаткою.

— Пам'ятаєш, що ти сказав мені раніше? Бути невігласом — гріх.

Тонкі губи Белека здригнулися, коли він пригадав цю сцену серед фрагментів своєї пам'яті.

— Ти також сказав, що якщо моя некомпетентність зайде занадто далеко, тобі доведеться контролювати мене за допомогою покарань. Відкрий срібний конверт і поглянь на його вміст.

Майстер виявив не лише слабкі сторони Луї Гарзелля.

— Принцесо, ви хочете нанести удар серу Белеку, який намагається змусити вас вийти заміж за Луї Гарзелля, чи не так?

Розпізнавши мої наміри, він з дивною посмішкою простягнув мені срібний конверт.

— Це інформація, яку отримав інформатор на заході. Це подарунок, який я даю вам як діловому партнеру, тож я сподіваюся, що він буде для вас корисним.

Матеріали, які він мені дав, були цікаві.

Останнім часом на заході видобуток срібла став головною діяльністю вельмож, тому місцеві лорди змагалися між собою, щоб залучити інвестиції для освоєння шахт.

І Белек, здавалося, вклав у це чимало коштів, щоб забезпечити стабільні поставки срібла.

Проблема в тому, що жителі заходу використовували віддалені шляхи та нерівний рельєф, щоб обдурити сторонніх людей, які мало знають про місцевість.

Вони планували включити в території освоєння землі, які вже зазнали невдачі при видобутку срібла, тим самим збільшуючи масштаби інвестицій і вміло забираючи гроші інвесторів.

— Ти маєш на увазі, що срібний рудник, у який я інвестував, обман?

Голос Белека злегка тремтів.

— Строго кажучи, це не обман, просто ти пустогол.... Ні, там просто багато поганих земель, тож навіть якщо срібний рудник буде знайдено, заробіток з нього буде мізерним. Брат провалився з інвестиціями. Іншими словами, ти втратив свої гроші.

Я посміхнулась і вказала підборіддям на конверт, який він тримав в руках.

— Я віддам батькові той конверт, що зліва, з червоною печаткою. Йому дуже сподобається. Мій брат намагався познайомити свою сестру з таким бабієм...

— З-зачекай! Заспокойся трохи, Деборо.

— Гм? Зараз я спокійніша за всіх. Я збираюся продати конверт зі срібною печаткою братові Розаду за високу ціну. Яка розумна ідея. Тобі так не здається?

Невдача Белека — це радість для його суперника Розада.

Чи можливо, що Розад купить цю інформацію за дорого?

— ...

Белек потер чоло й заплющив очі.

Очевидно, це тому, що час був не вдалим.

Останнім часом Розад день за днем ​​перемагав вершників на сході та чудово відзначався на війні.

Якщо посеред цього стане відомо, що Белек був обманутий західними виродками, досягнення Розада неодмінно сяютимуть ще більше.

Мати перевагу над супротивником було дуже важливим для близнюків Сеймур.

«Ви живете в умовах гострої конкуренції, не дивно, що особистість зазнала такого руйнування».

Крім нещастя Белека, трохи сумною була доля близнюків, яким доводилось воргувати з власним братом, що був з ними з утроби матері, щоб стати головою сім'ї.

— Чого ти хочеш, Деборо? Я дам тобі все, що завгодно, — поспішно заговорив Белек.

— Якщо ти вибачишся переді мною, я подумаю.

— ... Хах.

Белек деякий час стояв нерухомо, вагаючись, ніби його сильна гордість не дозволяла цього.

— Гм. Я припускаю, що брат не збирається вибачатися навіть під загрозою смерті. Тоді я повинна піти зараз і випити чаю з батьком...

— Вибач! Я був неправий, Деборо.

Мабуть, він був у повному відчаї, бо зрештою схопив мене за плечі й почав вибачатися.

— Те, що було в минулому, я був не правий. Ти виявилась такою здібною і розумною...

«Чому це звучить наче образа?»

Ні. Я вирішила жити як лиходійка, тож сприйму це як великий комплімент.

— Я прошу вибачення за те, що не можу контролювати васалів. Бездумні зауваження, які виродок Стефан вимовив тобі, це моя вина.

— ...

— Вибач.

Довгі сріблясті вії Белека тремтіли, його обличчя прийняло жалісливий вираз.

Його білі руки, що стискали мою шаль, тремтіли від приниження.

— Це щиро?

— Так, вибач, я не розпізнав твоїх здібностей...

Я зітхнула, побачивши, як він трохи схилив голову.

Він був дуже послідовним хлопцем. Я ніколи не бачила, щоб хтось був настільки одержимий компетентністю.

— Ну, якщо брат мене так благає, я нічого не можу вдіяти.

Раптом Белек підвів голову, і його сріблясто-блакитні очі засвітилися.

— Ти мені пробачаєш?

Я витягнула із сумки аркуш пергаменту й перо з чорнилом.

— Так. Якщо ти просто підпишеш цей контракт, я спалю всі документи, які містять твої помилки. Тоді я смиренно пробачу те, що сталося в минулому.