Розділ 35

Умови вступу до чотирьох основних соціальних клубів, включаючи Епсилон, були однакові.

Треба було отримати згоду більшості з семи керуючих учасників, включаючи лідера.

— Стає все веселіше.

«Пілаф навіть використав голову, а не як зазвичай».

Ісідор возився з картами і з незацікавленим обличчям слухав інформацію, яку вже встиг зібрати.

— Для початку, цього року в Омікроні було багато вакансій. Тому що багато активних членів випусились з Академії.

— Навіть так. Я ніколи не чув про родину Біноче.

— Це все завдяки Монтесам. Пілаф — єдиний син у третьому поколінні. Тепер, коли її руки зцілили дорогоцінного сина родини, Мія стала наче рятівницею родини-засновника.

— Гм...

— Крім того, я чув, що вона наполегливо працює, щоб допомагати людям. Здається, деякі дурні простолюдини поклоняються їй як втіленню Святої. Тож Пілаф, мабуть, рішуче стверджував, що добрі справи Мії допоможуть іміджу Омікрону.

— Ох. Він зміг проштовхнути її вперед під виглядом Святої. Це непогана стратегія.

— Гм. У будь-якому випадку, та жінка на ім'я Мія, вона досить незвичайна. Здається, вона ходить туди-сюди, простягаючи зцілюючу руку. Її божественна сила достатньо сильна, щоб впоратися з цим?

— Хіба про божественну силу Мії Біноче незабаром не стане відомо на широкий загал? Перед Весняним фестивалем цвітіння богословська семінарія запрошує священиків високого рангу, щоб виміряти чистоту та величину божественної сили студентів.

— До речі, Весняний фестиваль цвітіння уже скоро. Час летить так швидко.

Весняний фестиваль був другою за популярністю подією в Імперії після Дня подяки.

Тому всі заздалегідь обмірковували, який одяг одягнути на свято і з ким подружитися.

— Кого мені вибрати в партнери на бал...

— Гей, ви всі, ви пам'ятаєте навіщо ми сьогодні зібрались?

Ісідор, який мовчав досі, постукав по столу, нагадуючи про мету зустрічі.

— Гра була такою веселою, що я майже забув.

— Ми знову зібралися, щоб поговорити про новачків.

— До речі, сер Ісідоре. Ви чули, що леді Сіріл поширює чутки про те, що цього року наш клуб не планує приймати нових членів?

На чиєсь запитання Тьєррі Орже, керуючий учасник, який зосередився лише на покері, раптом загиготів.

Тьєррі Орже.

Він був третім сином герцога Орже, родини-засновника, відомої своєю майстерністю фехтування, і народився на рік пізніше від Дієри Орже, якого називали майстром меча.

На відміну від Дієри, який мав суворий характер, Тьєррі був легковажним і несерйозним.

— Наш лідер, який являється джентельменом, побічно відвадив леді Сіріл, сказавши, що ми не думаємо приймати нових членів. Ви щиро в це вірите? Хлопці.

— Ситуація змінилася. Один з учасників клубу раптово пішов, тому у нас немає іншого вибору, окрім як заявити про набір. Сер Тьєррі.

Ісідор з усмішкою на обличчі спростував слова Тьєррі.

«Пішов? Це було більше схоже на вигнання...»

Мігель, який сидів у кутку вітальні і їв шматок пирога з буфету, ошелешено подивився на Ісідора, на обличчі якого була дружня посмішка.

Нещодавно під приводом списування дипломної роботи у однокурсника, Ісідор погрожував одному з членів Епсилону, аби той покинув клуб.

Було очевидно, чому він використав це як привід, щоб вигнати учасника.

Можливо, його поведінка не подобалася Майстру, але, скоріше, це було для створення вакансії та залучення леді Дебори до Епсилону.

«У будь-якому разі, Майстер останнім часом витрачає надто багато часу на принцесу Дебору».

Запит принцеси та запит кронпринца. Оскільки він працював над обома одночасно, Майстер був надзвичайно зайнятий.

«Ну, особистість принцеси Дебори насправді більше інтригує».

Звернення до пана з проханням про нього ж...

Кнопку посмішки було натиснуто знову, і Мігель міцно стиснув губи й ущипнув себе за стегно.

— Для початку я хочу підкреслити свою привабливість. Нелегко підібрати слова, щоб описати мою зовнішність.

Кожного разу, коли він бачив свого Майстра, який із серйозним обличчям постійно переглядав дослідницькі дані про себе ж, Мігель мусив стримувати сміх.

— Якщо хтось має на приміті талановиту людину, повідомте мене негайно.

Щойно слова Ісідора пролунали, один із керуючих учасників підняв руку.

— Сер Ісідоре. Чому б нам не обрати персону, яку запропонує гравець з найкращою рукою в цій грі? Тут зібралося четверо керуючих учасників клубу, включаючи вас, тож це більшість.

Це була цікава пропозиція, тому всі погодилися.

— Тоді з кого ми почнемо?

— Я розкрию першим.

Учасник, який зібрав дві пари, порекомендував сина маркіза з північних територій.

Після цього карти продовжили розкривати.

— Я впевнений, що моя кандидатура все ж стане новим членом Епсилону.

Тьєррі гордо відкрив руку.

Фул хаус.

Здійнявся галас, оскільки це була висока рука.

Ставки також були великі, адже це була чудова можливість приєднати до Епсилону близьких знайомих.

Усі кинули на Тьєррі заздрісний погляд і він переможно вип'ятив груди, сповна насолоджуючись цими поглядами.

— Я рекомендую леді Сейрін Беллудж. Надзвичайно талановита жінка з чудовою чутливістю до мани. Хіба вона не підходить для нашого клубу, який цінує здібності?

— Гм.

— Хоч її тут немає, Сейрін Беллудж — талановита людина, яка навіть подобається п'ятій принцесі.

П'ята принцеса — єдина молодша сестра наслідного принца, і вона була головною опорою жіночої групи в Епсилоні.

Коли учасники закивали головами, вважаючи, що це гарна рекомендація, Ісідор постукав по столу.

— Є ще одна людина, яка ще не розкрила руку.

Він почав повільно перевертати перед собою карти.

Роял флеш.

Усі були здивовані, коли з'явилася головна рука, шанси випадіння якої становлять один із шестиста п'ятдесяти тисяч.

— Це реально? Я не можу повірити, навіть коли дивлюся на це своїми очима.

— Вау! Я вперше бачу цю руку в реальному житті.

— Хіба це можливо? Я не можу в це повірити!

Тьєррі, який програв партію навіть з фул хаусом, був шокований і виривав собі волосся.

— Мабуть, саме моя рекомендація переможе.

Ісідор усміхнувся, показуючи підборіддям на карти.

Звичайно, він махлював.

Оскільки члени Епсилона чоловічої статі особливо люблять ставки та азартні ігри, Ісідор в першу чергу врахував цю ситуацію і поміняв усі карти за допомогою магії переміщення.

Усі вважали Ісідора джентльменом з лицарським духом, тому й уявити не могли, що він піде на такий підлий прийом.

Це сталося завдяки його звичайному вдалому управлінню власним іміджем.

— Ти хизуєшся. Тож кого ти рекомендуєш? — запитав Тьєррі з розчарованим виразом обличчя.

— На жаль, у мене поки немає рекомендації. Звичайно, є деякі талановиті люди, яких я маю на приміті, але я ще не домовився з ними.

— Ісідоре, чи справді є на цьому світі чоловік чи жінка, які б відмовили твоєму запрошенню?

— Гм...

— Чого ти такий допитливий?

Ісідор невиразно посміхнувся, згадавши принцесу Дебору, яка дивилася на нього холодними очима, і відкрив рота.

— Для початку. Приз за перемогу в грі — ви повинні піти сюди й поспостерігати.

Ісідор написав на записці місце і час.

— Що це? Зустріч для розслідування?

— Ах, я чув про це! Це інцидент, про який останнім часом галасує Вільям Лемонт. Здається, принцеса Дебора знову потрапила в біду?

— О, з принцесою Деборою теж дуже важко мати справу.

— Вона така ж, як і раніше.

— Недаремно вона хуліганка Сеймурів.

— Одна використовує свої божественні сили, щоб безкоштовно допомагати іншим, а інша влаштовує безлад і потрапляє в халепу. Вони обидві жінки Пілафа, тому не дивно, що їх всі порівнюють.

Холодна посмішка лягла на губи Ісідора, коли він слухав їхні плітки.

— Не поспішайте щось стверджувати. Ніхто не знає, яка випаде рука, доки карти не будуть розкриті, вірно?

Він тихо пробурмотів, а його смарагдові очі холодно засяяли.

***

П'ять годин, сьогодні.

Зустріч задля розслідування фактів, яку я запросила у декана, мала відбутися в аудиторії факультету магії Академії.

Спочатку планувалося провести її в класі, де проходив урок теорії формул, але його перенесли в аудиторію факультету магії, місце, яке вибрав особисто Вільям Лемонт.

Вільям обрав відкритий простір, щоб запобігти моєму обману.

Я впевнена, що це було для того, щоб принизити нас обох з професором.

Він переконаний, що професор Кайл отримує від мене хабар і таємно дає мені відповіді.

«Але вона набагато більша, ніж я думала...»

Увійшли декан і його заступник, а також четверо професорів з факультету магії, включно з професором Кайлом, і багато студентів, які почули інформацію, яку поширив Лемонт.

Крім того, всі ті люди... Якого біса?

Від несподіваної ситуації на долонях виступив холодний піт.

Коли вони війшли, всередині зчинився переполох.

— Це пан Ісідор!

— Я вперше бачу його в реальності, але він набагато красивіший, ніж говорять чутки. Це неймовірно нереалістична зовнішність.

— Але чому сер Ісідор, який мав би бути з лицарями, прийшов до відділу магії?

— Боже мій! Сер Тьєррі поруч із ним!

— Навіть представник родини Орже прийшов?!

— Гей, хіба в самому кінці не п'ята принцеса?

— Боже мій. І-імператорська родина...

— До речі, хіба вони всі не керуючий склад Епсилону?

— Чому зайняті люди зібрались тут всі разом?

Точно. Саме про це я й кажу.

Чому вони тут?