«Він питає мене, чому я єдиний виняток?»
В моїй голові в ту мить промайнула думка, але було соромно вимовляти її своїми вустами. Як він сміє ставити мені таке запитання? Коли я не змогла відповісти, Ісідор мило посміхнувся, показуючи свої ямочки.
— Подумай про це, коли матимеш час. Мені цікава думка принцеси.
Зрештою я із запізненням зрозуміла, що він хотів, щоб я про нього багато думала.
Хоча, я вже робила це дуже часто. Його раптова відсутність змусила одну сторону моєї свідомості відчути порожнечу, і, почувши новину про некролог герцога, я весь час продовжувала хвилюватися про нього.
Ісідор обережно тримав мене за руку, аж поки не провів мене до маєтку. Я теж легенько тримала його долоню. Коли я згадала, що Ісідор жадає тепла тільки від мене, я не могла відмахнутися від неї. А з іншого боку, його велика рука втішала. Я відчувала, що він поруч зі мною, і що він знову в столиці.
Усі мої почуття були зосереджені на наших міцно сплетених руках, тож я не могла пригадати, яку розмову я з ним мала.
— Принцесо Деборо. Було приємно побачити тебе сьогодні.
— Мені теж.
— Справді?
Його очі широко розширилися від моєї ніжної відповіді. Я акуратно стиснула його руку.
— Справді. Я була здивована, що ти з'явився так раптово, але я відчула полегшення, побачивши тебе. Ти, мабуть, неймовірно зайнятий, але бережи себе.
Чесно кажучи, було важко зрозуміти, що варто сказати, щоб втішити його, тому я продовжувала повторювати слова про гарне харчування та піклування про своє здоров'я. Він засміявся, ніби теж це відчував.
— Я не знав, що принцеса так дбає про моє здоров'я... Чим більше я про тебе дізнаюсь, тим більше бачу твою доброту. Ти зовсім не така, як кажуть чутки.
— Гм! Це на обмежений час.
— Раніше ти теж була доброю.
Ще сильніше розмахнувши нашими зчепленими руками, він повільно випустив мою долоню, коли ми підійшли до лісової огорожі, що вела до східних воріт, показавши вираз, повний жалю.
— Я не хочу тебе відпускати.
Відчувши глибокий жаль у його голосі, я, не усвідомивши своїх дій, злегка погладила його щоку. Він замовк на мить, перш ніж міцно потягнути мене за руку. Невдовзі я опинилась у пастці міцних обіймів.
Це було не вперше. Він також міцно тримав мене, коли нас минулого разу зачепила хвиля мани. Але оскільки я миттєво знепритомніла в той момент, це був перший раз, коли я відчула себе повністю в пастці в обіймах людини. Температура його тіла була високою, і я відчувала, ніби занурена у гарячу воду з ніг до голови через його велику статуру.
Коли він стискав мене в руках і повільно проводив руками по спині, я відчула метеликів у животі й злегка підігнула пальці на ногах. Мої плечі несвідомо звелись вгору, і в цю мить він здригнувся й повільно випустив мене зі своїх обіймів.
— П-повертайся додому безпечно.
— ... Так.
Пальці, які були міцно переплетені, заніміли. Бліда рука, що торкалась мене, була дуже гарячою, а тепло, яке він залишив за собою, не зникало ще довго.
***
Останнім часом наслідування титулу Ісідора в герцогстві викликало великий інтерес у вищому суспільстві. Навіть в Академії це було єдиною темою для розмов.
Це було неминуче, оскільки тепер він був наймолодшим герцогом в Імперії. І він став головою не просто випадкової родини, а дуже престижної родини-засновниці. Ісідор був, звичайно, наймолодшим за інших герцогів, які зазвичай отримували титул у середньому після тридцяти або сорока років.
Однак після того, як у юному віці він чудово завершив похоронну церемонію без будь-яких нещасних випадків, з'явились чутки, що він отримав лояльність васалів Вісконті. Це засвідчило, що політична влада Ісідора і вплив, які були прикриті завісою, виявились надзвичайно вражаючими.
— Його зовнішність настільки гарна, що його здібності недооцінювали.
— Здається, він ховав свої пазурі.
Метушливі люди без перепочинку говорили про Ісідора. Бо якби вони принесли про нього новини, то могли б опинитися в центрі розмови.
— Найголовніше те, що... Він неодружений.
— Ось чому герцог Вісконті є найвидатнішою людиною у вищому суспільстві нині.
Подейкували, що навіть його характер був хороший, але він все одно не був одруженим.
Власне кажучи, Ісідор був не в найкращому віці для одруження. Але, на відміну від звичайних чоловіків такого ж віку, він став герцогом, тому йому потрібна була дружина, яка б супроводжувала його на офіційних заходах. Стороні Вісконті варто було подумати про шлюб, щоб компенсувати слабкість герцога, який був молодим.
— Кажуть, знатні дами, які мають доньок шлюбного віку, дуже стараються звести їх із Вісконті.
— Положення герцогині Вісконті привабливе. Не кажучи вже про те, що це сім'я, яка славиться багатьма золотими копальнями.
Ісідор став найбажанішим зятем в Імперії. Проте за лаштунками працювали лише знатні дворянки, використовуючи свої зв'язки. Леді, які ним справді цікавилися, не могли поспішно підійти до нього.
— Я чув, що принцесу Дебору та сера Ісідора нині всюди бачать разом.
— Які у них стосунки?
— Хіба вони не друзі? Можливо, вони познайомились раніше через зв'язки їх родин.
— Хіба йому не погрожують?
Не всі були впевнені в їхніх стосунках. Важко було уявити, що герцог Вісконті, який мав лицарський дух і дотримувався ввічливого ставлення до всіх, зав'яже глибокі стосунки з громовою принцесою Деборою.
Вельможі цікавилися їхніми стосунками, але не могли навіть поставити легке запитання в обличчя принцесі, яка завжди мала холодний вираз. Якби вони зачепили нерв, то могли зіткнутися з приниженням, як леді Еммануель. Хоча й поговорювали, що вона може вилити на когось сік, коли її щось дратує, це не означало, що вона не здатна вихлюпнути й гарячий чай.
Ті, хто не стримував власної цікавості, чіплялися до порівняно простих людей навколо Ісідора.
— Сер Тьєррі. Чи не могли б ви спробувати запитати герцога, які в нього стосунки з принцесою Деборою? Усім Білим Лицарям цікаво.
Тьєррі насупив брову, коли молодий чоловік, відомий своєю заклопотаністю, впав на коліна й заблагав його.
— На відміну від того, як сер Ісідор виглядає, він не така вже й добра людина. Ймовірно, він ухилиться від запитання.
І Тьєррі здавалося, що саме Ісідор більше зацікавлений принцесою Деборою.
«Ну, справа в тому, що вона мене цікавить теж».
Хоча підійти до неї було нелегко через її байдужість.
«Чесно кажучи, вона дуже гарна».
... Чи варто йому спробувати поспостерігати за Ісідором?
Раптом йому спала на думку гарна ідея, тож він терпляче чекав, поки з'явиться Ісідор.
«Він тут!»
Повернувшись до столиці, Ісідор ненадовго зупинився біля казарм, щоб поспостерігати за навчанням лицарів.
«Як то кажуть, статус робить людей. Тепер, коли став герцогом, він здається зовсім іншою людиною».
Атмосфера, здається, стала трохи важчою. Тьєррі, який подумки цокнув язиком через його надокучливу красу, чемно привітав Ісідора.
— Герцогу Вісконті. Не могли б ви виділити мені хвилинку?
На обличчі Ісідора тут же показалось роздратування.
— Чи можеш ти говорити як зазвичай?
— Я можу це зробити? Стати герцогом так швидко, як це зробили ви, справжня рідкість.
— Просто будь ввічливим на офіційних заходах. Я кажу це, бо переживаю за тебе.
— Ах, саме так! Якщо говорити про офіційні заходи, то церемонія нагородження титулом не за горами.
В Імперії існувала щоквартальна церемонія нагородження дворянськими титулами. Це були випадки, коли новоспечені аристократи, як Ісідор, були офіційно визнані імператором.
А наймасштабнішою була церемонія нагородження, яка відбудеться безпосередньо перед святом до дня народження Богині. Це була практика, яка виникла для зміцнення імперської влади, і вона також мала на меті тримати священство під контролем.
— І... хіба тобі не потрібна партнерка, щоб похизуватися своїм становищем?
Вираз обличчя Ісідора став дивним.
— Відколи ти цікавишся моєю партнеркою?
— Чесно кажучи, чи є в наш час дворяни, яким байдуже, хто стане твоєю партнеркою?
— Все одно всі про це дізнаються в день церемонії нагородження. Це вже наступного тижня.
— Я знав, що ти так ухилишся від запитання. Але я можу здогадатися, кого ти маєш на увазі. Хоча, ну, думати про когось так відрізняється від офіційної згоди іншої людини.
Ісідор був трохи роздратований словами Тьєррі, але спробував посміхнутися.
— Тьєррі.
— Гм?
— Ти, здається, забув, що я герцог? З моєю посадою я зараз же можу зустрітися з твоїм батьком наодинці та доповісти про твоє ставлення до тренувань протягом трьох років...
— Чи не перегинаєш ти палицю щоразу?
Тьєррі пішов геть, бурчачи, що він надто боїться ставити будь-які запитання, а Ісідор задумався, постукуючи своїми пальцями.
***
— Мабуть, леді Сейрін запитала сера Ісідора прямо.
— Запитала про що?
— З ким він піде на церемонію нагородження... Вона сказала, що може зробити це для нього, якщо у нього немає партнерки.
— Зробити це для нього? Ця молода леді справді смілива.
— Але наполегливість окупається. Кажуть, що смілива жінка перемагає красивого чоловіка.
— Він дав відповідь?
— Ну, це не вона...
— Хто ж це?
— Можливо, сім'я Вісконті вибере кандидатку і порекомендує її герцогу? Я впевнений, що знатні жінки з видатних сімей уже встановили багато контактів за лаштунками.
Я проковтнула зітхання, почувши плітки в коридорі.
«Чому Ісідор такий популярний?»
Просто витримати його обличчя вже було важко, але тепер, коли він став герцогом, його статус піднявся ще вище. Ісідор, який уже не був просто айдолом, а користувався популярністю зірки Халлю*, після повернення до столиці, здається, був зайнятий.
*Халлю (Корейська хвиля) — культурне явище, зростання глобальної популярності південнокорейської культури, що спостерігається з 1990-х років. До зірок Халлю відносять відомих акторів, співаків, моделей, які вплинули на популяризацію цього явища.
Смерть батька Ісідора була несподіваною, тому йому доведеться взяти участь у заході, організованому імператором, щойно закінчиться похоронна церемонія.
«Але чому він не сказав мені про церемонію нагородження?»
Я знала, що до події залишилися лічені дні.
«Ну, він не повинен звітувати геть про все».
Він також міг бути зайнятий і забув сказати мені.
«Але він продовжує надсилати листи через Мафіна».
В задумливому настрої я почухала підборіддя.
