— О, і ще одна річ, — наслідний принц продовжив. — Мені потрібно успішно провести фестиваль до дня народження Святої Найли, щоб заспокоїти схвильовані суспільні настрої.
Щоб зняти тривогу людей, найважливіше було знайти й усунути причину тріщини в бар'єрі.
Але хоч усі наполегливо працювали головами, ніхто не міг зрозуміти, чому це відбувається.
— Хіба святкування дня народження Святої Найли не був заходом, який проводив сам Його Величність? — запитав Майстер холодним голосом.
— Оскільки цими днями я лише сиджу в офісі й ламаю голову, мій батько, мабуть, організував офіційну подію, де я міг би показатись. Тобі так не здається?
Наслідний принц дуже чекав цього свята, тому що йому подобалося стояти перед людьми, а не розглядати документи.
— ...
— Я радий, що прийшов сюди сьогодні. Мені доведеться зустрітися з сером Розадом наодинці, як ти й порадив.
Кронпринц, який сприйняв мовчання Майстра позитивно, дістав ще один маленький мішечок із золотими монетами й мило посміхнувся.
***
— Ти виглядаєш так, ніби в тебе все добре.
Розад, який підійшов до мене ближче, злегка підняв тонкі губи.
Зі сліпучо-сріблястим волоссям, наче воно білішало, Розад мав зовсім іншу ауру, ніж Белек, який мав імідж затятого вченого.
З коротким волоссям і натренованим тілом він здавався мені схожим на німецького офіцера.
«Я чула, що він бойовий маг».
Я ледь стримувала мурашки, які побігли по спині, дивлячись на Розада, який виглядав ідеально, наче не мав жодної вади.
Це було відчуття, закарбоване в моєму тілі.
Здавалося, що Деборі було важче порозумітися з Розадом, думки котрого вона не могла вгадати, ніж з противним Белеком, який продовжував сваритися з нею.
Запах крові, що торкався кінчика мого носа, ставав дедалі сильнішим, і я відчула одночасно страх і підозру.
«Чому Пурпур зреагував, коли з'явився Розад?»
У романі не говорилось, що він мав справу з чорною магією.
«І чому цей хлопець виглядає так добре?»
У романі Розад повернувся до столиці з важко пораненою лівою щиколоткою.
А людиною, яка допомогла герою війни одужати, була не хто інша, як Мія Біноче.
Але оскільки він виявився неушкодженим, у нього немає більше причин зустрічатися з Мією.
— ?!
Раптом.
Чоловік, який лежав у ніг Розада, ніби мертвий, раптом якось дивно вигнувся й розкрив рота, наче хотів вчепитися тому в ліву щиколотку.
Язик і зуби чоловіка були зловісно чорні, як смола, тож я несвідомо закричала.
— Розаде! За тобою!
Раптом в моїх очах побіліло.
Пурпур вистрілив білою сферою із свого рота.
— Ааак!
Чоловік, у якого влучила світлова сфера, яку випустив Пурпур, закричав від болі, ніби його обпекло, і відкотився вбік.
Розад, чию щиколотку ледь не вкусили, люто вилаявся і почав жорстоко бити його військовими черевиками.
«Той зомбі, якого притягнув Розад, був чорним магом».
Тому Пурпур раніше відчув щось дивне і відреагував.
— Цей варвар мило ховав отруту за корінними зубами.
Розад нахилився й змусив чоловіка відкрити рота, засунувши в нього хустку.
Незважаючи на те, що кров пішла в його дихальні шляхи і він не міг дихати ротом, тіло чоловіка лише здригнулося, він не помер.
Від жахливого видовища мої кінчики пальців ставали все холоднішими.
— Він... людина?
На моє запитання Розад подивився на чоловіка зневажливо.
— Оскільки його життєву силу нераціонально збільшили за допомогою алхімії, він більше схожий на чудовисько, ніж на людину.
— Алхімія...
— Вони виродки, які порушують принцип причинності, використовуючи людське життя та кров як жертву. Вони гірші за шкідників.
Раптом до мене прийшло усвідомлення.
«Тож чорна магія була пов'язана з викраденням людей на східних територіях».
Причиною того, що Розад, старший син родини Сеймур, залишив столицю і проводив масову антиварварську кампанію на сході, було зникнення людей.
Досі кінні кочівники зі сходу захоплювали сільськогосподарські угіддя та крали зерно, але причиною раптових викрадень було використання людей як жертв для чорної магії.
Отримавши гострий погляд від варвара, Розад терпляче глянув на Пурпура.
Пурпур не програв йому і також дивився на нього лютими очима.
— Ця мила біла черепаха — священний звір?
— Так.
— Ти отримала дещо хороше. Завдяки тобі я уникнув неприємностей. Я мало не отруївся і деякий час не міг би користуватися лівою ногою.
Здавалося, що Розад просто винен Пурпуру одну ногу.
«Але той факт, що він не з тих, хто відплачує за послуги, є проблемою».
У романі Розад, чия нога швидко відновилася завдяки Мії, зажадав її цілющої сили, яка мала високу чистоту та ефективність і низькі побічні ефекти.
Більше того, він був настільки честолюбним, що хотів отримати ореол богині, який мала Мія.
«Вона вилікувала його, а він виявився виродком, який викрав і ув'язнив її...»
У той момент, коли його раптова поява запаморочила мені голову, Розад легенько поплескав мене по голові своєю закривавленою рукою.
— Приємно бачити тебе після довгої розлуки, сестричко.
— ...?
Коли я нахмурилась й скинула його руку, він піджав тонкі губи й засміявся.
— Ти все та ж. Тому я ще більше радий тебе бачити.
— Відколи це брат ставиться до мене як до рідної людини?
У фрагментах моєї пам'яті Розад повністю ігнорував Дебору. Чи варто говорити, що він поводився з нею так, ніби її взагалі не існувало?
— Якщо тебе засмучує моє ставлення, відтепер я постараюся відноситися до тебе краще.
— Хто засмучений? Мені подобається притримання дистанції.
— Думаю, зараз ми станемо ближчими.
Відстань між мною та ним була всього в один крок.
— Твоє волосся розпатлалось.
Розад, який вказав підборіддям на мій чубчик, схопив за комір чоловіка, який звивався на підлозі як черв'як.
— Я хотів би ще трохи поговорити зі своєю сестрою, але я повинен дізнатися, хто стоїть за цим варваром.
— ...
— Побачимось ще.
Волочачи за комір чоловіка, який перетворився на щось схоже на зомбі, Розад зник у напрямку головного холу, де був мій батько.
Кривавий слід, залишений варваром, був смоляно-чорним, наче отрута.
Я могла би знепритомніти, якби навкруги не було темно.
Мої ноги запізно втратили силу, тому я присіла і глибоко вдихнула.
Ніби намагаючись підбадьорити мене, Пурпур облизнув мені пальці.
«У будь-якому випадку, у Мії та Розада зараз немає причин зустрічатися».
Оскільки я вже вкрала листа герцогині, я продумала, як утримати Мію подалі від Розада, якщо він все ж постраждає.
З усіх сил я намагалась думати, що все склалось не так вже й погано.
***
Напередодні святкування дня народження Святої Найли герцог Сеймур відвідав зустріч з імператорською родиною.
З-поміж багатьох гостей у конференц-залі вираз обличчя герцога Сеймура був найкращим.
Він відкашлявся, прикриваючи рот і щосили намагаючись не посміхнутися.
Перед зустріччю голови знатних родин провели коротку бесіду, обговоривши останні новини та події.
І герцог Сеймур мав чим похвалитися.
— Я йому заздрю.
— Він дуже добре виховав своїх дітей.
— Його старший син — герой війни, а тепер його другий син і донька об'єдналися, щоб створити артефакт, виражаючи шану до батька. Не можу в це повірити.
Власне, артефакт викликав найбільше заздрості. Більшість дворянських дітей завжди просили в батьків того чи іншого, але ніколи нічого не віддавали родині.
— А його молодший прагне стати магом четвертого кола.
З іншого боку, герцог Монтес по іншій причині стримував вираз обличчя, щоб приховати збентеження та заздрість.
Коли він думав про свого сина, який був принижений через те, що не зміг належним чином керувати соціальним клубом, він був сповнений гніву.
— Герцогу Сеймуру, я чув про заслуги Розада.
— Не можу повірити, що він підкорив варварів, які використовували жахливу алхімію. Майбутнє цієї країни світле завдяки таким великим людям, як сер Розад.
Голови родин, які розбиралися в світському житті, почали вихваляти герцога Сеймура.
— Гм. Розад був геніальним хлопцем із самого дитинства.
Герцог Сеймур вихвалявся, прикриваючись смиренням.
«Який розумний крок».
Зараз він навіть заклав основу, щоб представити свою доньку, яка від початку була проблемою для сім'ї, але тепер її справи йшли добре.
Такою була людська природа — робити крок, коли всі фігури зайняли свої місця на дошці.
Один із голів родин, який чекав нагоди побачитися з герцогом Сеймуром, відкрив рота.
— Я чув, що принцеса Дебора та сер Белек разом створили магічний інструмент під назвою «масажер». Як він у використанні?
— Він дуже ефективний Я навіть приніс його в Асоціацію магії.
— Ох.
— В Асоціації багато сходів, вам не здається? Масажер швидко знімає втому. Я дуже пишаюся тим, що моя донька думає про мене.
Знаменитим був жарт про те, як він плакав на науковій конференції.
— О, і завдяки видатним заслугам Розада на війні, формули принцеси Дебори знову в центрі уваги нині.
— Так, насправді, мій син зміг так добре відзначитись на війні, саме тому що він добре використовував формули, розроблені моєю донькою.
— О, стосунки між вашими дітьми дуже хороші. Я заздрю вам, герцогу Сеймуре.
В цей момент ніби печать була знята, й герцог Сеймур більше не міг стримуватися і почав хвалитися своєю дочкою.
«Як довго він планує це робити?!»
Герцог Монтес, який відчував заздрість через відверті хвастощі, які, природно, долинали до його вух, навіть якщо він не хотів їх чути, раптом почав відчувати жаль.
Хіба між ними не було колись розмов про шлюбну пропозицію?
