«Молодий пане, це зашкодить нашій репутації…» - старий дворецький заговорив, його слова похитнулися.
«Ми могутній шляхетний рід, наша слава вічна. Вся ця брудна справа ‒ справа рук тих, хто під нами. Зрозуміло?» - Ерік подивився на дворецького поглядом, сповненим сенсу. Той зрозумів, що він мав на увазі, і шанобливо відступив, поки молодий дворянин продовжував крутити вино в келиху. Здавалося, що він бачить ці два чарівні обличчя в криваво-червоному вині.
«Ви всі станете моїми! Тільки зачекайте…» - збочено пробурмотів він, і його щоки почервоніли.
Витоки новин з Торгівельної Групи "Чорний Місяць" спричинили сильний тиск на Торгівельну Групу "Неон". Під керівництвом Рафінії паладини доклали всіх зусиль, щоб повністю знищити кілька прихованих фортець. Їм навіть вдалося знайти табір неподалік від теперішньої позиції Барбари.
Маючи підтримку церкви, Рафінія стала більш хитрою та обережною у відносинах з Церквою Велетенського Змія. Високорангові священники супроводжували практично кожну команду, а загін легендарних паладинів був готовий підкріпити їх будь-якої миті. У наступній сутичці історія не повториться.
Тисячоліттями накопичуючи силу, Церква Справедливості була просто могутнішою за Церкву Велетенського Змія. Тир був великим богом, але це було не єдине, що вони мали.
Обличчя Ані почервоніло, коли вона прогнала емісара від Торгівельної Групи "Чорний Місяць" ‒ «Це демонстрація сили! Нахабна демонстрація сили!» - скаржилася вона Барбарі ‒ «Я впевнена, що це вони привели сюди паладинів!»
Аня занепокоєно ходила по вітальні ‒ «Витік інформації про наше місцезнаходження був лише попередженням. Якщо ми не погодимося на їхні вимоги, вони точно вдарять по нас чимось потужнішим…»
«Хе-хе… які дурні та неосвічені люди. Вони йдуть все далі й далі по шляху до смерті…» - Барбара опустила лист, який тримала в руці, впевнено посміхаючись ‒ «Вони хочуть захопити Торгівельну Групу "Неон" і співпрацювати з нашою церквою, і вони хочуть, щоб ти особисто пішла туди на знак щирості? Чи доведеться мені й надалі ходити туди?»
«Свята…» - Аня завагалася, відчуваючи страх.
«Звичайно, ми дамо відсіч, і дамо відсіч сильну!» - Барбара звучала рішуче.
«Саме так! Будь-які грішники, які мають нахабство йти проти нашої Святої, повинні бути покарані пекельним вогнем!» - легендарний Мисливець на Дияволів увійшов до вітальні у супроводі Фагуса.
«Але у Торговельної Групи "Чорного Місяця" складні стосунки у підпіллі, а граф Ерік ‒ людина з високим статусом. Його родину можна зарахувати до першої трійки Альянсу Срібного Місяця…» - в очах Ані з'явився страх.
Сім'я Бейнів у тому вигляді, в якому вона була зараз, не мала коштів, щоб протистояти навіть Торгівельній Групі "Чорного Місяця", не кажучи вже про герцога, що стояв за нею. Якби Церква Велетенської Змії не допомогла їм у боротьбі, вони були б схожі на маленьких мурах.
«Це ще не все. Батько Еріка, чинний герцог, є високоранговою легендою» - серйозно пробурмотів Фагус. Він повернувся до Мисливця на Дияволів ‒ «Наскільки ви впевнені у своїх шансах, мілорде?»
Було очевидно, що Фагус добре знався на зв'язках з громадськістю. Навіть цей гордий Мисливець на Дияволів серйозно замислився над цим питанням, перш ніж твердо відповісти мовою материка ‒ «Я впевнений, що зможу вбити його, але тільки якщо не буде ніяких перешкод. У Новому Срібному Місяці це майже неможливо…»
«Саме так» - зітхнув Фагус ‒ «Там присутні королева Алустріель і старий Чарівник Ельмінстер, обидвоє ‒ легендарні істоти, наділені божественною силою…»
Срібний Місяць був відомий як місце з найдосконалішими заклинаннями на континенті, священна земля для всіх Чарівників. Там було створено незліченну кількість заклинань високого рангу, і навіть багато легенд вдосконалювали своє ремесло. Серед них були навіть такі люди, як Лейлін! У свідомості багатьох звичайних істот вознесіння молодого Чарівника відбулося значною мірою завдяки великим накопиченням Срібного Місяця.
Сила, яку Чарівники накопичили з часом, призвела до того, що Альянс Срібного Місяця перетворився на страхітливе утворення. Численні високорангові та Легендарні Чарівники дозволили йому витримати випробування часом, вистояти у війнах проти імперії орків.
Більша частина Нового Срібного Місяця була заповнена високоранговими Чарівниками, чия сукупна сила дозволяла їм змагатися навіть з аватарами богів. З огляду на це, планувати засідку чи вбивство було поганим рішенням.
«Крім того, немає сенсу вбивати Еріка і герцога. Їх сім'я величезна і має організації по всьому континенту. Це лише додасть нам ворогів…» - Фагус ще раз зітхнув.
Сім'я герцога була справді величезною, з численними прихованими відгалуженнями та могутніми істотами у своїх рядах. Вони були розкидані по всьому виміру смертних. Навіть якщо їхнього голову та його наступника вб'ють, вони ніколи не здадуться. Якщо вони не могли знищити всю сім'ю одразу, то спроба взятися за неї призвела б лише до нескінченної кількості неприємностей.
Сім'я герцога була на порядок вищою за родину Бейнів. Але цього й слід було очікувати; зрештою, Бейни не мали б такого клопоту з Церквою Справедливості, якби мали таку владу в першу чергу. Натомість вони були б вище по сходах у Срібному Місяці та могли б жити в комфорті.
«Тобі взагалі не потрібно турбуватися про це питання» - Барбара підвелася, урочисто і гідно. На неї зійшов туманний шар божественного світла, і могутня свідомість почала розмовляти зі святою. В її очах спалахнув золотий блиск, і вона стала впевненою.
Вона з повною серйозністю виголосила указ ‒ «Торгівельна Група "Чорний Місяць" і сім'я цього Еріка йдуть назустріч своїй загибелі. Господь повністю знищить їх»
Тієї ж миті, коли Барбара підвелася, Мисливець на Дияволів опустився на коліна і почав молитися, як побожний послідовник.
Аня і Фагус сиділи навпочіпки на землі, їхні тіла все ще тремтіли. Вони були до смерті налякані цією вражаючою аурою, перед якою навіть дракони не могли б встояти. Лише свідомість могла змусити звичайну істоту схилити голову.
Після того, як ця потужна свідомість зникла, Фагус прийшов до тями й злякано запитав ‒ «Що? Невже… Невже Бог Різанини зійде?»
«Саме так! Господь вже повідомив мені, що Ерік і його сім'я будуть знищені!» - Барбара говорила з переконанням. З її точки зору, якщо навіть бог, в якого вона вірила, зробив пророцтво, то сім'я точно буде знищена.
"Це аура бога? Навіть якщо це така велика сім'я у вимірі смертних з безліччю зв'язків і легендарними істотами на чолі, з безмежною силою, прихованою в тіні, знищити їх ‒ легке завдання… Так, як я міг забути? Якими б щедрими та лагідними не були слуги цієї істоти, він ‒ могутній Бог Різанини…"
В очах Фагуса промайнув відсутній погляд, і Аня наповнилася теплом. Ось чого вона справді прагнула ‒ влади над мільйонами форм життя!
|А я нагадаю, що поширювати Різанину можна донатячи на Святий Русоріз або інші збори на військо, яким ви можете довіряти|
……
Зовні аватар Лейліна спускався на північ.
«Земля, наповнена смородом війни, і великий бог, що постійно спостерігає за нею…» - очі Лейліна спалахнули, коли він все зрозумів, і він хихикнув, перш ніж увійти у вимір смертних. Як справжньому богові, йому в принципі більше не було чого боятися. Природно, йому не треба було приховувати свою присутність.
Він трохи розширив свої чуття, і перед ним постала велика кількість золотих ниток. Вони складалися з сильних емоцій, з душ тих, хто поклонявся йому, утворюючи перед ним численні сцени ‒ «Нитками віри тут дуже добре керують. Це, мабуть, завдяки моєму враженню, яке я залишив на початку, і наполегливій праці Барбари…»
Лейлін торкнувся випадкової нитки, і вона привела його до дітей всередині фортеці. Слабкий хлопчик молився його статуї всередині.
«Всемогутній Володарю Різанини, благаю тебе… Дай мені мужність і силу захистити сестру Барбару!» - погляд Лонсе був сповненим рішучості ‒ «Будь ласка, я готовий віддати все!»
"Така глибока віра… Його віра вже межує з фанатизмом…" - такі люди були найкращими саджанцями для бога, які потрібно було належним чином плекати. Зважаючи на те, що божества робили акцент на вірі та побожності, кожен фанатик був скарбом.
"Погляньмо…" - Лейлін відправив свою свідомість вниз, скануючи спогади хлопчика так, що той навіть не помітив цього ‒ "Хм? Значить, він теж пов'язаний з Чорним Місяцем. Ерік зробив його бездомним сиротою, а тепер він біженець?"
Побачивши ці похмурі спогади, Лейлін влив у золоту нитку сліди своєї свідомості. Лонсе, який весь цей час молився, раптом відчув, що його переповнює енергія.
«Я ‒ Бог Різанини, Володар Дияволів і Володар Законів, Кукулькан! Говори, побожна дитино, чого ти хочеш від мене?»
Гідність і близькість у голосі дозволили Лонсе підтвердити, що це був саме той бог, якому він поклонявся. Зрозумівши, що молитва навіть такого смиренного, як він, отримала миттєву відповідь, гарячі сльози наповнили його очі.
«Я бачу майбутнє. Ерік у майбутньому буде страждати в пекельному вогні, а ти отримаєш силу, щоб захистити надію…»
Telegram
