Тістечка від молодої дівчини

Нарешті Джао Хвай прийшов до усвідомлення, що справа не в тому, що Джао Фейшван був дурнем, просто його мозку не вистачало кілька звивин.

 

Попри те, що він дувся вже кілька днів, Джао Фейшван не звертав на це уваги. Його це дуже дратувало. Що більше, Джао Фейшван навіть пішов і прийняв ніжні та красиві тістечка від молодої пані.

 

Дівчину звали Ян Її, вона була донькою власника кондитерської на вулиці Чан Ань. Їхні тістечка були запашні та солодкі, м'які та смачні, і мали вишуканий вигляд. Джао Фейшван дуже любив тістечка, тож він часто ходив туди за ними, і врешті-решт дівчина закохалася в нього.

 

Ян Її цього року виповнилося шістнадцять, вона була жвава й мила на вигляд, єдина донька власника Яна. Власник Ян і його дружина дуже любили доньку, і що б вона не хотіла, якщо це було в їхніх силах, вони задовольняли її бажання.

 

Насправді Ян Її не дуже багато спілкувалася з Джао Фейшванем. Проте, з таким гарним обличчям і підтягнутим тілом, навіть якби він просто стояв на одному місці, це була б прекрасна картина. Маленька пані кілька разів потайки поглянула на нього і, нарешті, віддала йому своє серце.

 

Власник Ян і його дружина вважали, що цей юнак був надто бідний, тож не могли змиритися з тим, що він подобається їхній доньці. До того ж вони були працьовитими людьми й із цією кондитерською їхню сім'ю можна вважати багатою. Тож, вони завжди мали намір знайти для своєї дорогоцінної доньки завидного нареченого.

 

Хоча цей молодий чоловік не мав жодних статків, він мав гарну зовнішність і був добрим та ввічливим. Він був гарним варіантом у зяті, тож пара не мала більше жодних заперечень.

 

Джао Фейшван нічого про це не знав. Коли він отримав тістечка від маленької пані, він подумав, що кондитерська роздає солодощі як подарунки постійним клієнтам, тому що їхні справи йдуть досить добре.

 

Повернувшись додому, він навіть похвалився цим Джао Хваю. Чи міг Джао Хвай не зрозуміти, що відбувається? Його голова була готова перетворитися на банку з оцтом. Він вихопив тістечка Джао Фейшвана й з'їв їх усі на одному подиху, не залишивши іншому ані шматочка.

 

Джао Хвай завжди їв повільно й елегантно, тож Джао Фейшван уперше бачив його таким.

 

Дивлячись на його набиті щоки, як у хом'яка, які виглядали дуже мило, у Джао Фейшвана засвербіли руки, неслухняний палець простягся вперед і нахабно тицьнув роботодавцю в обличчя: 

 

— Хіба ти не казав, що тістечка в цій кондитерській занадто солодкі й не подобаються тобі?

 

Джао Хвай з'їв забагато за один раз і мало не вдавився. Після кількох чашок чаю він нарешті відновив дихання й зі спокійним обличчям, наче нічого не сталося, відповів: 

 

— Мені просто раптово захотілося їх з'їсти.

 

Джао Фейшван не помітив нічого незвичайного: 

 

— Якщо тобі так подобається, наступного разу я куплю трохи більше.

 

— Тобі заборонено йти, – Джао Хвай спокійно поставив чашку із чаєм у бік.

 

— Чому? – Джао Фейшван збентежено подивився на нього. Сьогодні невдалий роботодавець був дуже дивним.

 

Джао Хвай відвернувся до вікна й відмовився дивитися на Джао Фейшвана, намагаючись приховати свою незвичність: 

 

— Я попрошу Джен Ю піти й купити ще.

 

Джен Ю також був охоронцем у резиденції, високий і сильний, енергійний і героїчний, дуже підхожий для того, щоб турбувати й відвертати увагу ворога.

 

Джао Хвай прийняв рішення наказати Джен Ю щодня ходити за випічкою до кондитерської Ян Її. Джен Ю також уже був у тому віці, коли можна було одружитися.