[8]

[8]

Ніч двадцять п’яте серпня, неділя.

Місце, куди Мінору покликав Тацую, до минулого року використовувалося як плацдарм для Коду моноліту, Турніру дев’яти шкіл, і також воно було заплановане, як місце проведення майбутнього товариського турніру. Підготовка ділянки вже була завершена.. Для цьогорічного товариського турніру не планувалося будувати глядацькі місця, тому все що було потрібно це встановити моноліт.

Сьогодні неділя, тому будівельні роботи не проводились. Мало того, час близько десятої. Навколо нікого не було..

Однак це місце полігон Сил Самооборони. Навколо була огорожа для запобігання проникнення та прилади спостереження. Також регулярно патрулювала охорона. Це місце не повинно бути таким легким для входу.

Однак автомобіль з Тацуєю за кермом, не попросили показати посвідчення особи біля воріт на полігон, мало того що він зміг проїхати не пред’являючи документи, але від стоянки до рівнини вони не зустріли жодного патрульного. – Ей, вам не здається це дивним?

Наляканим голосом промовила Ліна.

– Старший брате, це...

З напруженим обличчям звернулася до Тацуї Міюкі.

– О, це, мабуть, робота Мінору.

Ліна здивувалася і поглянула в обличчя Тацуї.

– Маніпулювання магією психічного впливу?! Настільки широкого діапазону?

– Чжоу Гонґцзінь, котрий, можна сказати, знаходиться в Мінору, добре володів древньою магією східного азійського континенту Примарний крок, що дезорієнтує відчуття напрямку. Ця магія порушує напрямок не конкретної людини, а заздалегідь невизначеної людини, що помічає оператора. Напевно, саме ця техніка заважає патрульним зустрітися з нами.

– Невизначеної людини, він може і таке?!

– Хіба твій парад робить не так само. Для маскування, інформаційне тіло поширюється на необмежену кількість людей.

– Це, Так... А як же тоді ворота? Постовий наче знав нас?

– Це була ще одна магія. Мабуть, йому навіяли думку, що він повинен пропустити нас без зайвих питань. Я даремно витратив час на отримання дозволу.

Тацуя мав дозвіл на легальний доступ на базу, до якої прилягав полігон. Але згодом він став непотрібним. Ну, для Тацуї це не було настільки прикро, тому що він отримав його лише за пів дня.

У Ліни, схоже, більше не було питань. Четверо людей мовчки дійшли й зупинилися в місці, вказаному в запрошені, або листі-виклику.

Чекати майже не довелося.

Мінору з Реймондом з’явилися з темряви з протилежного напрямку, від того звідки прийшов Тацуя.

Зупинившись в п’яти метрах. Погляд Мінору, що зупинився трохи за далеко для розмови, на менше ніж секунду зупинився на Мінамі, що стояла серед трьох людей, які стояли по діагоналі ліворуч від Тацуї. Однак він відразу перевів увагу на Тацую.

– Пане Тацуя. Я радий що ви прийшли, попри пізній вечір.

– Не прийти було не варіант. У мене теж є справа до тебе, Мінору.

Тацуя озирнувся і поглянув на Мінамі.

Чи була ця дія свідомою, чи ні, але його погляд було легко зрозуміти.

– Думаю ти знаєш яка.

– Так, знаю. Ви хочете, щоб я видалив Паразита, що блокує Область магічних операцій пані Мінамі?

– Саме так. Мінору, ти сказав, що не будеш паразитувати Мінамі, якщо це не буде її бажанням.

Мінору загадково посміхнувся на докір Тацуї.

– Паразит, що не допускає «перегрів» пані Мінамі, в повній бездіяльності. Пані Мінамі не стане Паразитом, без мого наказу.

– Ти хочеш, щоб ми повірили у твій самоконтроль?

Посмішка Мінору стала ще більш загадковою. Посмішка, що ідеально підходила темряві ночі, мала чаруючу красу.

Це була абсолютно надзвичайна краса.

– Ви не можете мені вірити. Чесно кажучи я і сам не вірю на сто відсотків.

– Мінору, ти...

– Пан Тацуя, ви не зрозумієте. Як той кому дозволили жити з дорогою людиною.

– Мінору-кун, ти...

Сумно пробурмотіла Міюкі.

– Я не думаю, що життя пана Тацуї було гладким. Думаю, у вас був жахливий досвід, який я, проводячи четверть року в ліжку, а решту три четвертих маючи заборону на небезпечні дії, не можу уявити. Інакше б вам і в голову не прийшло так протистояти світові.

Усмішка зникла з обличчя Мінору, і з’явився вираз, ніби він хотів щось сказати, що не можливо висловити словами.

– Але пан Тацуя, ви не один. Я не знаю про минуле, але теперішнє і майбутнє не одиноке.

– ...То тобі теж не подобається самотність?

На запитання Тацуї, Мінору похитав головою.

– Я зрозумів. Що був не один. Навіть зараз у мене є друг, який готовий ризикувати життям. Правда лише один.

Мінору самопринизливо посміхнувся.

– У тому, що це сталося, ніхто не винен. Це результат мого власного вибору. Я не думаю, що він був не правильний. Можливо, було не найкращим вибором стати Паразитом, але я все ж вважаю, що він був правильним.

Тацуя не зауважив, що «правильний вибір» мав катастрофічні наслідки, вбивство його діда.

– Це дурість, а не правильність.

А просто сказав це холодним голосом.

– На вашу думку, пан Тацуя, це так. Ви сильна людина. Ви можете зрозуміти слабкість, що змушує покладатися на дурість, але ви не можете її відчути.

У Тацуї виникла думка, що це не так.

Він просто не міг проявляти слабкість.

Проте просто подумав, а не сказав. Напевно, тут було не місце, щоб говорити подібне.

– І оскільки я слабкий, я не впевнений, що зможу стримати почуття. Я не знаю, чи зможу я продовжувати стримувати бажання бути з нею і зробити її такою ж, як я.

– Вважаєш, що якщо ти слабкий, тобі це дозволено?

Грубо запитав Тацуя.

– Я не думаю, що слабкість є виправданням.

Мінору злегка похитав головою.

– Я просто визнаю факти.

– Тоді тим більше. Позбався від Паразита в Мінамі, прямо зараз.

– Що ви робитимете після його видалення? Якщо ковпак зі сплячого Паразита зникне, пані Мінамі буде піддана ризику «Перегріву Області магічних операцій».

Запитав Мінору трохи цинічним тоном і поглянув на Тацую максимально серйозним поглядом.

– Навіть якщо лікування не можливе, я можу зупинити погіршення ситуації. І будь впевнений, знайду ліки поки не буде пізно.

Тацуя відповів «будь впевнений» і непохитно прийняв погляд Мінору.

– Ось як.

Почувши відповідь Тацуї, яка була більш оптимістичною, ніж очікувалося, пробурмотів Мінору, натягнувши на обличчя маску театру Но.

Відразу після цього, на його обличчя повернулася таємнича посмішка.

– Це можна зробити двома способами. Не варто і згадувати, що перший — наказати Паразиту покинути тіло пані Мінамі. Сплячий стан Паразита на мить буде знятий, але оскільки він знаходиться під моїм контролем, він не асимілюється з пані Мінамі.

Якби Мінору мав намір це зробити, він би видалив Паразита з Мінамі, перш ніж це пояснити. Іншими словами, він не мав наміру використовувати цей метод.

– А другий, вбити мене. У цьому випадку, Паразит звільниться, але оскільки він ослаблений вимушеним станом спокою, практично не має ймовірності, що пані Мінамі піддасться асиміляції. Вибачте за приблизні числа, але ймовірність початку асиміляції становить менше десяти відсотків. Ні, максимум п’ять відсотків.

Якщо вб’єш мене, твоє бажання здійсниться. Іншими словами, Мінору говорив вбити його, але так безтурботно, що здавалося, що він говорить про власне вбивство.

– Тацуя, постривай.

Ліна, котра мовчки спостерігала за протистоянням Тацуї та Мінору, двічі смикнула Тацую за рукав. Тацуя повернув до Ліни погляд, не повертаючи обличчя.

– Йому не можна вірити. Це пастка для того, щоб перетворити Мінамі на Паразита.

Прошепотіла Ліна.

– Це не брехня. Навіть якщо Мінамі стане Паразитом, коли він помре, для Мінору це безглуздо.

Відповів Ліні Тацуя, голосом, який міг чути Мінору.

Почувши ці слова, Мінору на мить скривив вираз обличчя.

Але швидко повернув красивий вираз.

– Ось чому. Пан Тацуя, почнемо.

– ...Битву до смерті.

Відразу після цього виник вибуховий звук.

Прямо перед Тацуєю спалахнула блискавка.

Іскри зникли, не переростаючи в удар блискавки.

«Іскра» Мінору була розвіяна «Перериванням техніки» Тацуї.

– Ви троє відступіть! Ліна приглянь за Міюкі та Мінамі.

– Так!

За вказівкою Тацуї, Міюкі взяла Мінамі за руку і відступила.

– Покладись на мене!

Ліна стала перед Міюкі та Мінамі.

З іншого боку, між Мінору та Реймондом не було жодного обміну словами.

У той самий час, коли Мінору активував магію, Реймонд відскочив на відстань, щоб не заважати.

Все тіло Мінору засвітилося сайоновим світлом. Те що Мінору, який добре володіє магією, випустив надлишкове сайонове світло, означало, що була використана магія високої потужності.

Але нічого не сталося.

Якщо придивитись, то можна побачити ледь помітне тріпотіння світла навколо Тацуї. Мисленнєві частки в повітрі відштовхувались від тіла Тацуї на відстані п’ятдесяти сантиметрів.

Сайони легко проникали в речовини. Відштовхування означало, що навколо Тацуї було магічне силове поле, що діяло на мисленнєві частки.

Однак магічної інформаційної структури там не було. Це був очевидний факт для тих, хто володіє силою магічного сприйняття, яке дозволяє визначити існування інформаційного тіла, навіть якщо це не «Погляд духів».

– Це повністю однорідний шар мисленнєвих часток високої щільності?..

Підсвідомо вирвалися у Ліни, слова, що описували те що огортало тіло Тацуї.

– Мало того, він не випустив ні краплі сайонів. Це сайоновий обладунок, завершена форма контактного «Переривання техніки» старшого брата...

Пробурмотіла Міюкі, з сумішшю благоговінням та ейфорією. На відміну від Переривання техніки контактного типу, що просто не має структури та використовує хаос, як броню, це не сила властива фізіології тіла, це антимагічний захист, створений передовою технологією.

– Пряма атака не ефективна?..

Мимоволі пробурмотів Мінору. Він не усвідомлював, що озвучив це. Мабуть, він був шокований контактним Перериванням техніки Тацуї.

Тацуя вперше використав цю техніку в реальних боях у середині липня, у протистоянні з Якумо. Мінору вперше зіштовхнувся з цією контрмагією. Через особисту спеціалізацію на «розпаді» та «відновленні», Тацуя був слабким у магічному захисті. Зокрема було важко захиститися від магії, що діє з близької відстані. Мінору, мабуть, подумав, що це ключ до стратегії проти Тацуї.

Магія, яку щойно випустив Мінору, це «Запалювання людського тіла». Це було дуже схоже на «Біологічне запалювання», але це інша магія.

Схожі вони були в тому, що викликали явище окислення, в сенсі «викрадення електронів». Проте, якщо «біологічне запалювання» руйнує тканини, шляхом швидкого з’єднання з киснем, «Запалювання людського тіла» є магією що руйнує клітини на молекулярному рівні, забираючи електрони, що використовуються для між молекулярних зв’язків. «Запалювання людського тіла» перевершує за складністю та потужністю, але воно однакове тим, що безпосередньо атакує тіло супротивника магією. Саме це було важливо у цьому бою.

Оскільки вона діє безпосередньо на тіло, шкода буде задіяна навіть якщо анульована в процесі дії. Оскільки швидкість активації магії Мінору, що став Паразитом, можна було порівняти з його, Тацуя не міг повністю запобігти «Запалюванню людського тіла» Мінору, за допомогою «Переривання техніки», що розпізнає магічну послідовність супротивника, а потім створює магію. Якщо Мінору використовуватиме «Запалювання людського тіла», Тацуя спробує завершити бій, перш ніж не зможе їй протистояти. Мінору мав на меті змусити цим Тацую нервувати.

Однак якщо захист завчасно зміцнити шляхом Переривання техніки контактного типу, це сподівання не виконається. Навпаки, поточна атака і захист викликали нетерплячість саме у Мінору.

Тацуя кинувся до нього.

Відступаючи стрибками, Мінору запускав різноманітні магічні атаки.

Якщо точка активації знаходилася в межах п’ятдесяти сантиметрів від тіла Тацуї, вони залишалися неактивованими, оскільки їх блокували мисленнєві частки високої щільності, однак це була не лише магія, що безпосередньо діє на тіло, але й магія що атакує модифікацією фізичних явищ, такою як ураження електричним струмом, холодним, гарячим та стиснутим повітрям.

А від магії, що активувалася за межами цих п’ятдесяти сантиметрів, він ухилявся. Не велика відстань, в п’ятдесят сантиметрів, була достатньо безпечною для Тацуї.

Якщо були спроби використати потужну магію, що могла завдати шкоди, навіть якщо він ухилиться, вона була стерта «Перериванням техніки», помітивши ознаки, ще до того як буде побудована магічна послідовність.

«Став сильнішим», подумав Мінору.

Бойова сила Тацуї зросла на цілий рівень, ні на порядок, хоча з моменту їх зіткнення в лікарні, куди госпіталізували Мінамі, пройшло лише кілька місяців. Тоді вони були приблизно рівними, але зараз він явно кращий.

Ось що зрозумів Мінору, в результаті своїх нетривалих атак.

«З такими темпами, я опинюсь в поганій ситуації.» Так думав Мінору.

«Так я програю, без варіантів.»

«Звідки така різниця»

Таке питання виникло в його голові.

«Це різниця між мною, тим хто тікав, і паном Тацуєю, котрий продовжував битися з сильними супротивниками?»

І він сам відповів на нього, у формі запитання самому собі.

«Такими темпами пан Тацуя навіть не вважатиме, що мене потрібно вбивати.»

Мінору стиснув зуби від досади.

«Це не добре.»

«Принаймні він не атакує у відповідь.»

Тацуя не використовував магію. Він наздоганяв Мінору лише своїми фізичними можливостями. Попри це він, скорочував відстань до Мінору, який відступав за допомогою магії.

Торкнувшись землі, Мінору припинив безперервну активацію «стрибків».

І зосередив всю силу, включаючи ту, що була виділена на «стрибки», на іншій магії.

Одразу після того, як Мінору зупинився, зупинився і Тацуя.

І не для того, щоб зберегти дистанцію. Тацуя від початку переслідував Мінору, щоб зблизитися з ним.

«Перервав безперервну активацію стрибків? Схоже, помітив.»

Відразу після початку битви Мінору використовував «Костюмований парад» і «Примарний крок», щоб приховати своє справжнє місце перебування. Через ці дві магії маскування, Тацуя не знав точного положення Мінору.

Він переслідував не самого Мінору. А ознаки магії, яку Мінору використовував для втечі. Як підказку Тацуя використовував не надлишок мисленнєвих часток. Такий магічний ефект був результатом «Костюмованого параду». Те, на що він орієнтувався, було локальне спотворення світу, створене магією. Він сприймав не саму магію, що викликала модифікацію події, а результат магії та закони світу, що відновлювалися.

Тацуя ще не досяг рівня сприйняття законів самого світу. Все що він міг зробити це відчути незначні ознаки, при сильній концентрації. Але все-таки цього було достатньо, щоб відстежити шлях відновлення світу.

Мінору припинив «стрибки» не через те, що зрозумів що саме робить Тацуя. Тацуя не правильно зрозумів цю ситуацію. Але результат це не змінило. Він згубив точну позицію Мінору.

Дві маскувальні магії, «Костюмований парад» і Примарний крок, все ще були ефективні проти Тацуї.

Якби це був лише «Примарний крок», його можна було розвіяти за допомогою «Переривання техніки».

Проте «Костюмований парад» Мінору маскував навіть координати в інформаційному вимірі.

Не даючи прицілитися «Перериванням техніки».

З усім тим, це не зовсім не можливо.

Мінору не змінював зовнішність, на відміну від Ліни, коли вона грала Анджі Сіріус. Якщо дізнатися де він знаходиться, можна зрозуміти де знаходяться життєво важливі точки.

Не було потреби порушувати ефект «Костюмованого параду» або «Примарного кроку». Все що потрібно, знати де він знаходиться. Тоді, він може використати ту ж навичку, що й під час битви з Якумо.

Шлях від минулого до сьогодення. Пройти в минуле неправдивої інформації та відсіяти там не підроблену інформацію, а з неї не підроблену інформацію в теперішньому.

Йому не потрібно перемагати Мінору, як мага. Він міг вбити Мінору, навіть якщо не може перемогти «Примарний крок» та «Костюмований парад».

Цілю Тацуї було серце Мінору. Все що потрібно зробити, це доторкнутися до центру грудей, де знаходилося його серце.

Однак Мінору не чекав, поки Тацуя нападе на нього.

Навколо фальшивого образу Мінору та його рук швидко збиралася сила втручання в подію.

Зазвичай, це ознака потужної магії.

Тацуя намагався розвіяти Магічну послідовність, до того як магія буде активована.

Однак ніякої магічної послідовності не було.

«Область контролю!»

Контрмагія «Область контролю», що заповнює певний простір силою втручання в подію і перешкоджає магією інших. Те що Мінору створив навколо свого фальшивого образу, була локальна «область контролю».

Мета — заблокувати «погляд» Тацуї.

«...Добре!»

Мінору відразу відчув, що «погляд» Тацуї зосередився на фальшивому образі.

І в той же момент кинув провідник магії, який тримав в руці.

З чорного талісману в повітрі, чорною блискавкою, вирвався звір. Це була адаптована атакуюча магія, на якій спеціалізувався Чжоу Гонґцзінь, «Тіньовий звір», хімічна звіроподібна субстанція, покрита магією блискавки. Чи варто його називати не «тіньовим звіром», звіром з абсолютно чорної тіні, а звіром покритим блискавками - «громовим звіром».

Між Мінору і Тацуєю було всього п’ятнадцять метрів. «Громовий звір» промчав цю відстань за мить. ...І все ж до Тацуї він не дійшов. За метр до нього «Громовий звір був стертий «Перериванням техніки».

«І на це я теж розраховував!»

Мінору, без затримки, активував заготовлену магію.

За здатністю зберігати в собі магію. Мінору явно переважав Тацую. В цей момент проявилась точка активації магії, тобто місце знаходження Мінору, але Тацуя не міг скористатися цією можливістю в реальному часі.

Від руки Мінору до Тацуї потягнувся спалах блискавки.

Це була атмосферна електрика, що була втілена в фізичне явище, без наведення і прицілювання магії.

В одному метрі, ліворуч, від видимого Мінору. Позаду точки, де з’явилася звіроподібна хімічна субстанція, після того, як вловив ознаку активації магії розряду. Тацуя з усієї сили відштовхнувся ногами від землі та відкинув тіло ліворуч.

Розгалужена блискавка вдарила праворуч від Тацуї, що котився по землі.

Час був справді обмежений.

Затримка на мить виникла через те, що знадобилося багато часу, щоб усвідомити, що неможливо нейтралізувати магію блискавки після активації за допомогою «Перериванням техніки».

Якщо просто створити електричний розряд він розсіється в повітрі. Зазвичай, щоб блискавка влучила в ціль її потрібно сфокусувати та направляти за допомогою магії. Розвіюючи магічну послідовність, яка відповідає за цей процес фокусування і наведення, розряд можна звести нанівець, навіть якщо процес вже активовано.

Однак блискавка, яку випустив Мінору, не включала процес фокусування та наведення.

Блискавка потягнулася до Тацуї без магічного фокусування чи наведення.

Якщо траєкторія не контролюється за допомогою магії, її не можна нейтралізувати «Перериванням техніки».

Ні, більше не існувало магічної послідовності, яку можна розкласти «Перериванням техніки». Щоб зняти концентрацію та розсіяти її, йому довелося б використати «Туманне розсіювання» замість «Переривання техніки», але він не міг дозволити собі змінити магію. Результатом стало ухилення, покладаючись на фізичну форму.

«Ця хімічна субстанція була підготовкою до цієї магії?»

Підводячись, Тацуя робив висновок про трюк проведений Мінору.

Звіроподібна хімічна субстанція покрита електричним струмом не мала на меті атакувати Тацую. Це був етап до наступної магії блискавки, в очікуванні того що його розвіють на шляху.

Блискавки громового звіра мали високу напругу. Образ звіра — це не існуючий образ, але електричний розряд, що покривав його, був реальним. Після того як пробіг звір, повітря на його шляху іонізувалося.

Іншими словами, це був шлях для електричного струму. Розряд блискавки, який випустив Мінору, спрямовувався цією смугою іонізованого повітря.

Тому блискавка швидко розійшлася за метр від нього, якраз там де біг розібраний громовий звір. Та невелика блискавка, від якої ухилився Тацуя, була одним з відгалужень цієї блискавки, що випадково полетіла в його бік.

«Це було небезпечно, але… я його знайшов.»

Дана блискавка безсумнівно вийшла з руки Мінору.

«Погляд духів» Тацуї зчитував інформацію накопичену з часом. Його «погляд» зафіксувався на Мінору з моменту вивільнення магії блискавки.

Тацуя прослідкував рух Мінору в часі.

«Ухилився?! Ні, це не значить, що не спрацювало.»

Тацуя був змушений ухилитися від блискавки чисто фізичною силою. І не здавалося, що він ухилився в останній момент. Значною мірою, це було ухилення під час якого покладалися на вдачу.

Найпевніше, те, що він не зміг знешкодити її контрмагією. Напевно, не міг. Нинішня атака безперечно загнала Тацую в глухий кут.

«Ця тактика правильна. Заганяючи його далі, я змушу пана Тацую нервувати.»

Тацуя навіть не подумав би спіймати Мінору живим, якби міг собі це дозволити. Якщо Тацуя буде настільки загнаний в глухий кут, у Мінору не буде шансів на перемогу.

Він дістав із поясної сумки ще один талісман. На човні, яким перетнув Тихий Океан, він зробив більше десяти жетонів. Деякі він використав, відтоді як зійшов на берег, щоб дістатися сюди, але в нього все ще було п’ять, якщо не рахувати той, що він щойно дістав.

З такою кількістю, він повинен позбавити Тацую вільного часу.

Так думав Мінору. Скоріше переконував себе.

Хоч це мала бути сприятлива бойова ситуація, Мінору докладав зусиль, щоб придушити тривогу, що піднімалась в його серці й випустив другого «Громового звіра».

Намагався його випустити.

Проте...

Магія закінчилася осічкою.

«Магія була знищена?!»

Мінору не провалив її.

Магія, створена в інституті Куньлунь, успадкована від Чжоу Гонґцзіня, безумовно мала відгук.

Крім того, одноразовий талісман виготовлений на кораблі в умовах браку часу та обладнання, був порожній.

«Переривання техніки?!»

Мінору квапливо оглянув своє тіло магічним «поглядом».

«Чому зберігається Костюмований парад?!»

Він знайшов місце перебування замасковане Костюмованим парадом, відразу після активації магії. Для комбінації «Громовий звір» плюс блискавка, потрібно випустити «Громового звіра», завдяки чому буде прокладено шлях для блискавки, а магію випустити з власної руки.

Якщо помітити точку появи тіла з хімічної субстанції та точку запуску блискавки, можна зробити висновок, що Мінору там.

Але зараз магічна послідовність, що мала створити хімічну субстанцію, була розвіяна.

Причому його не атакували сайонові снаряди чи потік.

Була знищена безпосередньо магія нанесена на талісман.

Серед відомих Мінору технік, була лише «Переривання техніки», що здатна це зробити.

І, наскільки знав Мінору, тільки Тацуя може використовувати «Переривання техніки» в реальному бою.

«Але Перериванням техніки не можливо використати, якщо невідомі точні координати Магічної послідовності.»

«Неможливо, він зміг нейтралізувати Костюмований парад, не знищуючи його.»

Мінору досі не знав про різницю між його «поглядом духів» і «поглядом духів» Тацуї. Мінору не міг уявити можливості визначити поточні координати з інформації про минуле місце розташування.

Тацуя, що було зупинився, знову кинувся до Мінору.

Мінору занервував і перезавантажив «Примарний крок», зосередивши його лише на Тацуї.

«Примарний крок», по суті був пасивною магією. Якщо перефразувати, її можна назвати шкідливим магічним програмним засобом.

Дивитися, слухати, вивчати, дослідити. Направити свідомість і сприйняття, означає отримання інформації про об’єкт перед собою. З погляду магічної системи, «Примарний крок» додає до Ейдосу, світла відбитого від оператора (візуальної інформації) і звуку, що виходить від нього (слухової інформації), магічну послідовність, що змушує свідомість тих хто його бачить неправильно визначати напрямок. Не має значення, чи це неозброєне око, камера, чи слухають звук безпосередньо, чи за допомогою мікрофонів. Вона впливає на свідомість тих, хто сприймає зорову та слухову інформацію.

Через природу цієї техніки, не було потреби націлено спрямовувати «Примарний крок» на когось. Мінору зміг змінити «Примарний крок», націливши його на Тацую, тому що все ще мав видатне магічне сприйняття, навіть після того, як став Паразитом.

Однак через це сприйняття, Мінору помітив шокуючий факт.

Не лише магія, що діє на фізичні явища, а й активна позасистемна магія, яка діє на розум, зараз не працювала на Тацуї. «Примарний крок» діяв на нього, тому що це була пасивна магія.

Це не означає, що Тацуя не сприймає позасистемну магію. Однак сайонова броня, якою Тацуя покрив все своє тіло, тепер щільно і рівномірно розгорнута не лише у фізичному, а й в інформаційному вимірі.

Мисленнєві частки — нематеріальні частки, що опосередковують інформацію. Цілком природно, що як частинка, яка опосередковує інформацію, вона не зв’язана матеріальним виміром і також цілком природно, що інформація, «щось обгорнуте сайонами» в матеріальному вимірі, відтворюється в інформаційному.

Однак Мінору і припустити не міг, що відштовхувальний шар мисленнєвих часток блокуватиме позасистемну магію, що діє на розум через інформаційний вимір. Можливо навіть для Тацуї ефект активного блокування позасистемної магії мав бути несподіваним, побічним ефектом.

Зараз на Тацуї спрацює лише звичайний «Примарний крок», що діє через інформацію, отриману від нього самого. Однак існувала велика ймовірність того, що вона буде знешкоджена «Перериванням техніки».

«Духовне око» може фільтрувати та розпізнати візуальну та слухову інформацію

«Примарний крок» - це магія, яка безперервно продовжує дивитися і слухати за один цикл.

Цикли були надзвичайно короткими. Як тільки зір і слух будуть заблоковані один раз, не важко буде розпізнати магічну послідовність «Примарного кроку».

Мінору розумів, що на Примарний крок покладатися не можна. Він не знав, чи відома ця стратегія Тацуї. Можливо той цього ще не помітив. Але оскільки він сам помітив це, Мінору не хотів покладатися на Примарний крок. Мінору оновив «Костюмований парад» і згодом активував «Модельований моментальний рух».

Тіло Мінору миттєво перемістилося в точку на п’ять метрів по діагоналі, позаду Тацуї, залишивши на місці фальшивий образ.

Перед «Модельованим моментальним рухом» він підготував до побудови Магічну послідовність, відразу після завершення руху, без затримки в часі, він мав намір випустити магію системи Виділення «Громова вежа».

«Громова вежа» - це магія, що перетворює повітря на плазму та осипає ціль дощем електронів. Це двоступенева атака в якій, ставши негативно зарядженою, ціль піддається потоку катіонів, що залишаються позаду.

Точка, де активувалася магія, знаходилася на висоті триста тридцять три сантиметри над землею. Це дорівнювало одиниці довжини східноазійського континенту.

Тацуя був зростом сто вісімдесят два сантиметри. Висота «Переривання техніки контактного типу», що покривала його, додавала п’ятдесят сантиметрів, збільшивши повну висоту до двохсот тридцяти двох сантиметрів над землею. «Громова вежа» повинна була мати можливість поцілити в Тацую, не будучи заблокованою контрмагією.

Однак до моменту, коли «Модельований моментальний рух» була завершена і Мінору повернувся.

Тацуя наблизився до Мінору.

Він відразу відчув зникнення ефекту «Примарного кроку».

«Скасував Примарний крок?»

Зник не лише ефект. Була анульована сама магія «Примарний крок».

«Пастка? Ні...»

Що він намагається зробити, вирішивши відмовитись від одного з камуфляжів. Попри ситуації, коли техніка була порушена, «Примарний крок» продовжував вводити в оману почуття Тацуї. Знешкодити «Примарний крок» за допомогою «Переривання техніки» не так вже й складно, але це забирало багато часу та зусиль, що затримувало особисту атаку. У поєднанні з «Костюмованим парадом», ступінь складнощів ще більше збільшується.

З погляду полегшення бою, Тацуя був вдячним за скасування «Примарного кроку», він міг зосередитися на заходах проти «Костюмованого параду». Проте нерозуміння намірів Мінору викликало тривогу.

«...Не губитись. Можливо, метою є ввести мене в оману.»

Сказав собі Тацуя, уникнувши лабіринту думок, перш ніж потрапити в нього.

Ознаки того, що Мінору використовував магію, привернули увагу Тацуї. Він не «побачив» це «поглядом духів». Це була інтуїція. Це було результатом неодноразових повчань Якумо, не надто покладатися на «Погляд духів».

Озирнувшись на ознаки. Приблизно за п’ять метрів, Тацуя дізнався, що магія змінювала подію. Це були сліди різкої зміни інерційної маси. Фізик міг би описати це, як гравітаційну хвилю. Тацуя, як маг, розсудив, що це наслідки магії системи Ваги – Інерційний контроль.

«Модельований моментальний рух? Тоді Мінору там.»

Якщо вірити інформації про місце знаходження, Мінору відтоді не рухався. Однак, само собою зрозуміло, що Мінору приховує свою інформацію.

Тацуя використав Флеш каст, щоб зменшити інерцію свого тіла, і відштовхнувшись від землі, направився до місця, де, здавалося, закінчився Модельований моментальний рух. В небі були ознаки магії, але він вже був в місці де, здавалося, був Мінору.

Скасувавши контроль інерції та різко ступивши правою ногою вперед, покладаючись лише на відчуття дистанції в пам’яті, до місця де раніше були виявлені сліди магії, не покладаючись на очі.

Викинув вперед праву руку, у вигляді поштовху основи долоні.

І рука торкнулася до чогось твердого.

Раптом перед Мінору з’явився Тацуя.

Мінору хоч і здивувався, але дивним це не вважав. Він відразу зміг здогадатися, що була використана магія Самоприскорення, за допомогою контролю інерції

Проте думками з цим не впоратися.

Він бачив, що права рука Тацуї тягнеться до грудей.

Однак Мінору, що не тренував своє тіло, не міг ухилитися або запобігти удару знизу. Проте в частині його свідомості залишався оптимізм.

Мінору, що є Паразитом, мав велику силу самовідновлення. Навіть якщо він зазнає фізичних пошкоджень, все одно не повинен стати недієздатним.

Швидше, тісний контакт — це можливість для Мінору. Якщо випустити підготовлену магію «Громова вежа» з готовністю до самознищення, він отримає пошкодження, але Тацуя, який є лише людиною, в тому сенсі, що він не асимільований з демонами й не вжив жодних заходів підсилення, повинен зазнати більшого пошкодження. Так розраховував Мінору.

Але все було не так просто.

Удар Тацуї був швидким як блискавка. Але чомусь Мінору бачив його сповільнено. Тіло абсолютно не реагувало. Навіть активувати магію часу не було. Тільки свідомість поспівала за діями Тацуї.

Якраз перед тим, як рука Тацуї дісталася тіла Мінору.

Хоча вона ще не доторкнулася його, удар передався на все тіло Мінору.

Болі не було Відчуття було не матеріальне, але його можна було описати як хвиля. Була ілюзія, що по шкірі пробігли брижі.

«Костюмований парад зруйнований?!»

Прискорене мислення визначило справжню природу цього відчуття.

Щільний шар мисленнєвих часток, що покривав Тацую, точніше область перед його долонею, витиснув інформаційне сайонове тіло, яке перекривало тіло Мінору, здувши магічну послідовність «Костюмованого параду», прикріплену до його тіла.

Звичайно, на цьому все не закінчилося.

Основа долоні Тацуї вдарила груди Мінору.

Цей удар супроводжувався болем.

Мінору охопив біль, що не дозволяв дихнути. При цьому не лише повітря було витіснене з легень.

На мить зупинилося серце і кровотік припинився.

Проблема була не лише в обміні речовин організму, така як насичення клітин киснем, необхідного для його діяльності.

Мисленнєві частки Тацуї поширилися від серця, судинами, по всьому тілу, викликаючи відторгнення інформаційного сайонового тіла самого Мінору.

Кінцівки Мінору охопили сильні судоми. Ні, не лише кінцівки. Тулуб, що впав на спину, неодноразово згинався і розгинався, наче креветка, яку витягнули на берег, підстрибуючи на траві, а голова хиталася на зад в перед, в протидію його рухам.

Його свідомість, що наче відділилася від тіла, стала мутною, наче потрапивши під ту ж плутанину, що й тіло.

Тацуя сів поверх талії Мінору і нахилився в перед, щоб зосередитися на ньому.

Його очі були спрямовані на центр грудей, район серця, а не на обличчя Мінору.

Зараз він дивився на місце поряд з точкою, куди вдарив основою своєї долоні. Тацуя пригнувся, притискаючи груди Мінору з правого боку лівою рукою, а праву підняв для замаху.

Але цього разу, не для удару основою долоні, його права рука тримала форму списа.

Судоми Мінору вщухли, наче він виснажився.

Проте свідомість досі не відключилася.

Мінору дивився на Тацую, що збирався пробити його груди, не виразним, розсіяним поглядом.

Тацуя відчув, що шар мисленнєвих часток, на кінчиках пальців його правої руки увійшов в сайонове тіло Мінору.

У наступну мить, «Костюмований парад» втратив свою дію і з’явився справжній Мінору.

Тацуя дізнався про це за одну десяту секунди.

Він не припускав це, а знав.

У його правій руці зібралися мисленнєві частки, що використовувалися для броні по всьому тілі.

Не тому, що зник «Костюмований парад». Це рішення було прийнято, в момент того удару основою долоні.

Якраз тоді він вирішив залишитися беззахисним. Побачивши вагання Мінору, у скасуванні ним «Примарного кроку», Тацуя вирішив зробити хід.

Права рука вдарила в груди Мінору. Трохи лівіше, але недалеко від місця, в яке цілився.

В місце удару влилися мисленнєві частки.

Прийшов певний відгук, що сайони пройшли в середину.

Це також проявилось в реакціях Мінору, що лежав на лугу.

Мінору трясся в судомах.

Тацуя осідлав його талію, щоб не дати йому втекти, і нахилився в перед, щоб спостерігати за виразом Мінору.

Судоми припинилися і тіло Мінору розляглося на траві.

Опір, здавалося, зник. Тацуя вирішив, що це не акторська гра.

Проте, скільки триватиме цей стан він не знав. Треба завершити процедуру за цей час.

Тацуя нахилився і поклав ліву руку на праву грудину Мінору.

«Отримання інформації про фізичний стан — завершено.»

«Очікується отримання структурної інформації як змінної.»

Тоді Тацуя підняв праву руку, витягнувши чотири пальці, за винятком великого.

Не вимушено.

Вдарив ними в груди Мінору.

З рота Мінору вирвався крик і його тіло здригнулося у великій судомі.

В груди вгризлися не лише чотири пальці від мізинця до вказівного. Відставлений в бік великий палець також, без опору, увійшов в груди.

Звісно, це був результат використання «Розпаду». Права рука була огорнута полем модифікації події «Розпадом», що без розбору розкладала все, до чого торкалася.

Коли його пальці опустилися до самого дна, Тацуя стиснув праву руку. Це була дія, щоб стиснути роздавлене серце.

Мінору різко відкрив очі й розкрив рот у формі крику. Проте голос з нього не прозвучав.

Тацуя витягнув праву руку.

Залишивши по собі нічого, крім зяючої діри.

Тацуя негайно встав і відступив на крок назад. Крові з рани не було. На правій руці, що мала тримати роздавлене серце, крові теж не було.

Тацуя, з серйозним обличчям, дивився на Мінору.

Минула одна секунда. Тацуя стежив за Мінору.

Минуло дві секунди.

«Вийшло».

Пробурмотів він подумки. Тіло Паразита збиралося втекти з тіла Мінору.

«Розпізнання структури підтримки інформаційного псіонового тіла.»

Тацуя зосередив свій «погляд» на Паразиті, поки що на половину закритому тілом Мінору.

Збираючись знищити Паразита, асимільованого з Мінору, магією розпаду структури, що підтримувала існування псіонового інформаційного тіла «Астрал Демолішін».

«Розпізнання структури підтримки інформаційного псіонового тіла — завершене. Астрал Демолішін.»

Але безпосередньо перед тим, як він активував Астрал Демолішін.

Паразит, який повинен був залишити тіло Мінору знову повернувся в нього.

«Що це!..»

Під здивованим поглядом Тацуї, отвір в грудях Мінору затягнувся.

Він знав, що паразитований Мінору володів високою силою відновлення, але Тацуя не очікував, що вона відновить серце.

Рана на грудях закрилася і Мінору відкрив очі.

Тацуя інстинктивно відступив ще на два кроки.

Мінору підвівся.

– Так ось воно що.

Підвівшись, сказав Мінору і посміхнувся посмішкою без жодних наслідків невдоволення.

Отримавши удар основою долоні Тацуї, Мінору втратив рухливість фізичного тіла, але його розум працював нормально. Навіть якщо тіло більше не сприймало команди розуму, розум сприймав фізичну інформацію.

Ліва рука Тацуї притиснула його праву грудину.

Відразу після цього, Мінору відчув, що Тацуя прочитав його фізичну інформацію.

Структурну інформацію тіла до кожної частинки тіла. Повну інформацію про його тіло.

Він інтуїтивно зрозумів, що Тацуя зберіг її в собі.

«Можливо в цьому і є секрет відновлювальної здатності Тацуї?..»

Але який сенс відновлювати моє нинішнє тіло.

І як тільки у нього виникли ці питання.

Мінору вразив сильний біль, від якої його свідомість, ніби побіліла,

І, разом з гострим болем, у свідомість прийшов сигнал, що його серце зникло.

Але сильний біль незабаром зник.

Біль був настільки сильним, що мозок заблокував інформацію про нього.

Серце було втрачене,

Але зв’язок між розумом і тілом все ще зберігався.

Навіть якщо серце перестало битися, мозок продовжував функціонувати протягом трьох-п’яти хвилин. Тому свідомість Мінору все ще могла отримувати інформацію про фізичний стан.

Для розуму, тіло живе, поки активний розум.

Проте, через характер початкового процесу асиміляції з організмом людини в крові, Паразит визнає втрату функцій серця, як загибель носія, навіть якщо після асиміляції більше не пов’язаний з фізичним існуванням крові.

І тому через «смерть» носія Паразит відокремився від його тіла.

«Це і була мета Тацуї?»

Паразит насправді залишив тіло Мінору.

Тацуя намагався застосувати на Паразиті магію, невідому Мінору.

Ця магія мала знищити Паразита. Ось що усвідомив Мінору.

Він не знав, як це працює, але Тацуя придумав магію, щоб стерти Паразитів з цього світу. ...Підказала Мінору його інтуїція.

Він зрозумів.

Тацуя намагався врятувати його.

Мабуть, не заради себе. Він намагався уникнути його самогубства заради Міюкі та Мінамі.

«Але це не добре...»

«Так я не зможу її врятувати!..»

Я не можу дозволити Тацуї зробити те, що він хоче.

Розум не міг впливати на світ без тіла. Мінору, що втратив своє серце, швидко втрачав силу втручання в цей світ.

Однак, він зібрав решту сили й втягнув Паразита, що намагався вибратись з нього, після чого відновив своє тіло.

– Ось воно що, Пан Тацуя.

Мінору повторив ті ж слова, звернувшись до Тацуї.

– Пан Тацуя, ви намагаєтеся знову зробити мене людиною. І цим ви намагаєтеся допомогти мені.

Тацуя не відреагував на слова Мінору.

Однак скасував «Астрал Демолішін», що була в середині активації, а магічна послідовність «Відновлення», що чекала для відновлення тіла Мінору, була розвіяна разом із даними про фізичну структуру Мінору.

– Довівши до смерті моє серце та знищивши тіло Паразита, що втече, ви збирались відновити моє тіло. Ви хотіли відокремити мене від Паразита і знову зробити людиною?

– ...Вірно.

Цього разу Тацуя відповів на слова Мінору.

Йому нічого не залишалося, окрім як визнати, якщо вже його намір повністю розкритий.

– Зрештою, пан Тацуя, ви добра людина, хоча і виглядаєте холодним.

Мінору посміхнувся на похмурий вираз Тацуї. В цій посмішці не було і натяку на ворожість.

– Але я не можу знову стати людиною.

– Чому?!

– Чому ж?!

Пролунало одночасно два вигуки.

Міюкі та Мінамі, відреагували на слова Мінору, запитавши причину.

Та, у формі запитання, звинувачуючи Мінору.

Просячи його передумати.

– Будучи вбитим як Паразит, я поглину істинне тіло Паразита своїм духовним тілом і використаю його здатність оволодівати розумом людини, щоб зануритися в глибини розуму пані Мінамі, об’єднавшись з Паразитом, що вже знаходиться в ній і стану захисним механізмом Області магічних операцій.

Цього разу питання «чому» не прозвучало.

– Наразі це єдиний спосіб повністю вилікувати пані Мінамі.

Такою була відповідь Мінору. Причина відмови знову стати людиною.

Мінамі різко прикрила рот руками.

– ...Заради мене, чому?..

Стримавши крик, Мінамі повільно опустила руки й, вже розмірено, спитала.

Мінору сумно похитав головою.

Жест заперечення не заперечував прямо питання Мінамі.

– ...Пан Тацуя, чесно зізнаюсь. Це моя вина, що стан пані Мінамі різко погіршився.

Тацуя нічого не говорив.

Він просто дивився на Мінору.

Мінору розцінив погляд Тацуї, як спонукання продовжити.

– На військовій базі Штатів, куди я привіз пані Мінамі, після викрадення, на нас напали американські солдати, що намагалися знищити Паразитів. В той час, пані Мінамі захистила мене, використавши потужну магію Об’єктний бар’єр.

На обличчі Тацуя з’явилося мовчазне розуміння.

– З цієї причини, симптоми перегріву пані Мінамі, безперечно, погіршилися. Навіть зі знаннями Чжоу Гонґцзіня в мені, я не можу з цим впоратися. Важко навіть виграти час.

– Тому ти береш на себе відповідальність, віддаючи своє життя?

Мінору гірко посміхнувся, що не було сарказмом на слова Тацуї.

– Це не відповідальність.

Мінору трохи повагався, а потім боязко продовжив.

– Я просто хочу, щоб пані Мінамі була жива.

Це були його справжні почуття.

– Тож, пан Тацуя, будь ласка. Вбийте мене.

– Тебе треба саме вбити?

– Я не можу покінчити життям самогубством. Паразит інстинктивно намагається уникнути самогубства. Тому між моїм розумом і тілом Паразита виникне розрив, що ускладнить подальше поглинання.

Зрозумівши, що це не просто провокація, Тацуя простягнув до Мінору праву руку зі срібним браслетом на зап’ясті.

– Будь ласка, зачекайте!

Пролунали слова стримування.

Міюкі це застало зненацька, а Ліна простягла руку, щоб зупинити її, але не встигла і Мінамі кинулася між Тацуєю та Мінору.

Повернувшись спиною до Тацуї вона стала обличчям до Мінору.

– Шановний Мінору, я цього не хочу.

Мінору, з болем на обличчі, відвів погляд.

– Я не хочу жити коштом жертви шановного Мінору.

– … Я це розумію.

Мінору розумів, що те, що він намагається зробити, це його егоїзм.

Він розумів, що ця дія ляже на Мінамі тягарем на все життя.

І все-таки він не міг думати ні про що інше, крім цього.

– І все-таки я.

– Шановний Мінору.

Мінамі не дозволила Мінору договорити до кінця.

– Я вирішила.

– ...

– Нарешті вирішила.

– ...Що?

Мінору не прикидався, що не розуміє. Він справді не знав, що хотіла сказати Мінамі.

– Шановний Мінору, будь ласка, зробіть мене Паразитом.

Слова Мінамі почув не тільки Мінору, а й Тацуя та Міюкі.

– Мінамі-чан, про що ти говориш?!

Прокричала Міюкі, швидше ніж встиг відреагувати Мінору.

– Шановна Міюкі, вибачте.

Мінамі повернулась на крик Міюкі та низько вклонилась.

– Я звідкись знала, ще до того як почула від шановного Мінору. Моє життя, як людини, не буде довгим.

Піднявши обличчя, вона розкрила почуття на її серці.

– Тому ти хочеш перестати бути людиною?!

Мінамі не сказала «я ціную життя».

– Я вже знала, що не можу служити шановній Міюкі достатньо довго.

Це не було виправдання. Це були справжні думки Мінамі.

– І так добре. Так я думала ще деякий час тому. Якщо я потрібна шановній Міюкі, я буду служити до кінця цього життя, навіть якщо воно не довге. Це єдина спокута і єдина відплата, які я можу дати за те, що зрадила шановну Міюкі.

– Хіба я не сказала, мені не потрібна компенсація! Я не прошу спокути!

– Шановна Міюкі. Шановний Тацуя. Я хочу служити господарю. І для мене найбільше щастя відчувати, що я потрібна господарю. ...Хіба це дивно?

Ні Тацуя, ні Міюкі, не змогли сказати, що це дивно. ...Незалежно від того, що вони насправді думають.

Вони не могли заперечити цінності Мінамі, які, можливо, були вбиті в неї з раннього віку, ще й, напевно, заради Міюкі.

– Шановна Міюкі, вибачте.

Мінамі ще раз попросила вибачення.

– Мені не довго залишалося бути людиною, тому сьогодні я хотіла мати трохи вільного часу.

– Мінамі-чан...

– Для мене нестерпно, що шановна Міюкі наглядає за мною. Мені занадто боляче, що вона проливає сльози.

Мінамі зробила максимально серйозний вираз обличчя і сказала фразу, з якої було важко зрозуміти серйозно це, чи жарт.

Звісно ж, ніхто не міг сміятися.

Незручна і напружена атмосфера трохи знизилась, Мінамі знову повернулась до Мінору.

– Шановний Мінору. Не думайте вмирати за мене. Якщо ви так хвилюйтеся за мене, живіть зі мною, як мій господар. ...Я хотіла б відповісти на почуття шановного Мінору, який намагається врятувати моє життя.

– Пані Мінамі, це...

Мінору, який намагався сказати щось дурне, під посмішкою Мінамі, замовк.

– Якщо цей світ не приймає існування Паразитів, чому б не заснути зі мною? Ми будемо разом лише мить, але для мене, ця мить варта всього життя.

Тацуя, Міюкі, Ліна та Мінору зрозуміли, що під словом «сон», Мінамі мала на увазі «вічний сон». Слова Мінамі були, на перший погляд, суперечливими, але четвірка, що чула їх, не почула в них нічого дивного.

– ...Добре, пані Мінамі.

Кивнув головою Мінору і зробив крок в перед.

Ставши перед Тацуєю, так щоб захистити Мінамі.

– Пан Тацуя, у мене є прохання.

– Якщо відступити, то це не можливо.

Тацуя не піддався атмосфері. Він сам розумів, що це нещадно, але також, що навіть якщо вони зараз втечуть, їх чекає лише інший мисливець.

– Я не цього хочу.

Спокійним тоном сказав Мінору. У нього був дуже спокійний вираз обличчя, без посмішки, розчарування чи відчаю.

– Ми з пані Мінамі зануримося в сон. Я про сновидіння, а не смерть. Розділивши один сон з пані Мінамі, я триматиму нас в клітці, допоки наше життя не вичерпається.

– Маєш на увазі, що ви з Мінамі самі застосуєте магію штучного сну.

– Штучний сон... вірно. Це те саме, що штучний сон, оскільки самі ми не прокинемось. Тому я хотів би попросити вас створити нам місце для сну.

– Маєш на увазі, щоб я захистив ваш сон?

Я розумію, що це егоїстичне прохання, але щоб хтось не порушив світ сну, в якому ми з пані Мінамі перебуватимемо.

– Старший брате.

Прозвучав голос, прямо за спиною Тацуї.

Перш ніж він це помітив, Міюкі з Ліною, підійшли до Тацуї.

– Ви не могли б виконати бажання Мінору-куна і Мінамі-чан?

– ...Зрозумів.

З погляду форми, він погодився на прохання Міюкі, але насправді Тацуя вже вирішив прийняти пропозицію Мінору.

На Міякі є хороше місце. Це підземелля, але якщо ви спатимете, проблем бути не повинно.

Спочатку острів Міякі використовувався як в’язниця для магів. Навіть зараз, коли його переобладнали на дослідницький острів, підземелля з пристроями цілодобового спостереження залишили незмінними, тож їх можна було використати в будь-який час.

– Звичайно це не має значення.

Коротко відповів Мінору. Що таке «підземелля», він, звісно не знав, але вони застрягнуть у сні й не зможуть бачити, що діятиметься зовні. Він буде радий будь-якому місцю, якщо їх сон не потурбують.

– Пане Тацуя, прошу. Зачини нас у тому підземеллі.

На цьому ситуація з Мінору була вирішена.

Однак залишився ще один Паразит.

– Реймонд Кларк, а як що до тебе?

– Хіба у мене є вибір?

На слова Тацуї, Реймонд, котрий стояв трохи подалі, підійшов ближче.

– Є два варіанти.

– Аж два?

З насмішкою посміхнувся Реймонд. Він не показав удаваного опору.

– Будеш знищений мною тут чи переданий владі USNA

Без зайвих слів сказав Тацуя.

– Попрошу другий варіант.

Одразу відповів Реймонд. Звичайно, якщо обирати між цими двома варіантами, можливо не було думати про це.

– Зрозумів. Тоді йдеш з нами. Тільки не заду. Підеш попереду. Мінору і Мінамі підуть слідом за ним. Міюкі та Ліна підуть за Мінору та Мінамі. Міюкі.

– Т-так

Тремтячим голосом відповіла на несподівано холодний голос Тацуї Міюкі.

Якщо Мінору зробить щось дивне, без вагань використай Кокіт.

– Зрозуміла.

Міюкі обернулася й кивнула тоном, наче з нього забрали всі емоції. Тацуя мовчки кивнув у відповідь.

Мінору не мав наміру чинити опору, але не став протестувати на слова Тацуї.

Відпустивши Реймонда на крок, Тацуя пішов за ним.