[7]

[7]

Новий рік, дві тисячі дев’ятсот дев’яносто сьомого року.

І Тацуя і Міюкі з самого ранку були настільки зайняті, що здавалося голова йде обертом.

Встати рано для них не проблема, бо вони обидва звикли до цього, але справді дратувало, коли з ними поводилися як з ляльками в японському стилі. Тацуя, звичайно, міг одягатися сам, і Міюкі не звикла до сторонньої допомоги, навіть якщо це кімоно. Його збиралися намазати пудрою, тож Тацуя категорично відмовився, а Міюкі ні. Ну навіть якщо вони напудрять його, це не означає, що він буде абсолютно білим, як актори сцени, але полегшення було в тому, що це все на рівні традиційного японського макіяжу.

У всякому разі, вони возилися понад годину, і коли їх нарешті відпустили, вони обоє хотіли повернутися додому.

– Пане брат Тацуя?

– Пані старша сестра Міюкі.

Очікуючи на стільцях у вітальні, слідкуючи, щоб одяг не пом’явся. У залі очікування були чотириногі стільці з високим сидінням, двох що дещо розслабилися, ніби все нарешті закінчилося, окликнули Фумія, в хаорі й хакамі, та Аяко в фурісоде.

– Старший брат Тацуя, пані Міюкі, з новим роком.

– Пан Тацуя, старша сестро Міюкі, з новим роком.

Тацуя та Міюкі також відповіли двом, що ввічливо привітали з новим роком.

– Фумія, Аяко-чан, з новим роком. Ні, я вже не можу називати, тебе Аяко-чан.

– Пан Тацуя, будь ласка, не глузуйте з початку нового року. Все добре.. Тільки пан Тацуя матиме право називати мене «Аяко-чан».

– Фу-фу-фу. Фумія-кун, пані Аяко, з новим роком.

– Ого...

Захоплено вигукнув Фумія.

– Пані Міюкі, що сказати... Це справді прекрасно.

– Вражаюче. Хіба ні.

Фумія був шокований, що Аяко не демонструвала жодних ознак суперництва, чи вона просто переконала себе, що це тільки сьогодні, оскільки Міюкі відведена провідна роль.

Навіть так, старша сестро Міюкі, це дійсно чудове фурісоде. Наче весільна сукня.

Порівняння Аяко з сукнею нареченої, відповідало думкам самої Міюкі, тож та лише гірко посміхнулася.

– Я говорила, що це вже занадто... Але мене переконали, що я повинна одягти її сьогодні.

– О боже.

Здивовано вирвалося в Аяко, було не ясно чи справді вона вражена, чи заздрить.

– Можливо, місіс Шіракава подумала, що слід одягнути найбільш вишукану сукню, оскільки тут також проведуть номінацію наступної глави.

Коли вони поглянули у напрямку голосу, там нерухомо стояла Юка у фурісоде.

– Пані Юка, з новим роком. Дякую за вчора.

– З новим роком, пане Тацуя. І, будь ласка. Більше не турбуйся про вчорашнє.

З привітним тоном, підійшла до четвірки Юка.

Вони обмінялися новорічними привітаннями та за пропозицією Юки розмістилися у кріслах.

Коли в ній зібралась така кількість людей, здавалося, що у вітальні досить тісно.

І оскільки вони відчували тісноту, їх стали більше хвилювати люди, що ще не прийшли.

– Цікаво, пан Шібата прийде?

З привілеєм наймолодшого, торкнувся цієї теми Фумія.

З погляду часу, думаю, він може піти прямо до зали засідань. А може він з батьком.

Скептично відповів на його питання Тацуя.

Годинник на стінні свідчив, що їх скоро покличуть.

Наче підтверджуючи слова Тацуї, до них прийшла покоївка у стриманому фурісоде.

– Перепрошую. Мене звуть Сакурай Мінамі, я тут, щоб вам допомогти..

Проводжатою була Мінамі. Вона була прислугою, але була одягнена у фурісоде, щоб відрізнити її роль провідника.

Я впевнена, що є багато моментів, де я недосвідчена, але я зроблю все можливе, тож дякую.

Говорячи це, Мінамі досить нервувала. Можливо їй було ніяково, оскільки її обов’язки під час новорічного святкування трохи відрізнялися від інших, або вона трохи неправильно зрозуміла чи неправильно витлумачила якусь частину традиційної культури.

– Спочатку, шановний Фумія, шановна Аяко, я проведу вас.

Аяко і Фумія встали та по черзі попрощались з Тацуєю, Міюкі та Юкою.

І послідувавши за Мінамі, у своєму темпі, залишили вітальню.

– До речі, пан Тацуя, ви знаєте як поводитися, з’явившись на новорічній зустрічі?

Запитала Юка, що зовсім забула про це, але Тацуя чесно відповів.

– Я чув, що нас покличе проводжатий і проведе.

Почувши відповідь Тацуї, Юка показала жалісливий вираз.

– Тоді, може, пані Міюкі?

– Так. Я теж це чула.

– Отже... Тоді, лише одна порада від мене.

Тацуя та Міюкі повернули підозрілі погляди на Юку.

Юка стала серйозною і сказала:

– Увійшовши, в жодному разі не смійтесь. Якщо не витримаєте, просто сядьте і вклоніться. Це суто японська кімната, тому ви зможете приховати сміх.

Через короткий час, до зали попрямувала і Юка.

– Шановний Тацуя, шановна Міюкі, я вас проведу.

Прийшовши до вітальні, сказала Мінамі Тацуї та його супутниці, що настала їх черга.

– … Мінамі-чан, ти в порядку? Ти виглядаєш стомленою.

Як і сказала Міюкі, Мінамі, видавалася виснаженою.

– Ні, все добре. Вибачте, будь ласка, трохи поквапимось.

Але коли ця роль буде виконаною, вона зможе трохи відпочити. Тацуя подумавши, що саме через це Мінамі, наполягала, щоб швидко закінчити з супроводом, заохотив Міюкі, слідувати слідом.

– Головний кандидат в наступники шановна Шіба Міюкі та її старший брат, шановний Шіба Тацуя.

Оголосила Мінамі, коліна Тацуї підкосилося. Якщо подивитися, Міюкі поруч також повело. Без поради Юки, вони б точно зганьбилися.

Коли слуги одномоментно впали ниць, Тацуї та Міюкі стало ще складніше зберігати спокій.

Однак, вони акуратно зігнули коліна, Тацуя гідно, а Міюкі невинно та граціозно.

«Це перевірка, наскільки ми можемо приховати почуття».

Подумав, кланяючись, Тацуя.

Мінамі, що стояла на колінах біля них, прошепотіла: «я проведу вас на ваші місця» Після цього сигналу, Тацуя та Міюкі підняли очі. Присутні застигли з виразом «Ох», мабуть, тому, що були здивовані красою.

Прослідувавши за Мінамі, Тацуя та Міюкі зайняли свої місця.

Знову почувся гул.

Від того, що Тацуя та Міюкі були розсаджені по обидва боки від Маї.

– Ще раз з новим роком усіх.

Голос Маї, у чудовому чорному Томесоде8, попри те, що вона не була одружена, з великою кількістю злотих ниток, стих, і всі присутні в унісон вигукнули «вітаю». Тацуя та Міюкі також цього чекали, тож їм вдалося не відстати від голосів інших.

Мая із задоволенням озирнулася ліворуч та праворуч.

Сьогодні, окрім щасливого нового року, я можу повідомити ще три хороші новини. Я у захваті від них.

І після передмови, Мая спочатку поглянула на Кацушіґе. Поруч з Кацушіґе, що носив хаорі та хакаму, як і Тацуя та інші чоловіки, незручно сиділа Котона, одягнена як і Міюкі та інші жінки, у фурісоде.

– Старший син родини Шібата, Шібата Кацушіґе та Цуцумі Котона заручилися.

Почувся ряд криків. Коли Тацуя розчув розмови навпошепки, було більше голосів, що говорили, щось на зразок, «врешті-решт» і «нарешті», ніж «як».

– Відтепер будуть не лише щасливі часи, але й багато клопоту, але зараз дайте своє щедре благословіння молодим.

Серед присутніх піднялися оплески. Однак, до цього, Тацуя не залишив поза увагою, що багато людей, закивало головами, коли Мая сказала «багато клопоту».

– Далі, я хотіла б повідомити тут те, що вас найбільше цікавить.

Все заспокоїлось, ніби присутніх облили водою.

– Фу-фу. Пані та панове, як ви й думали.

Ніби дражнячи, Мая посміхнулася.

І все-таки ніхто навіть не шепотів, не кажучи вже про шум.

Задоволена чи не задоволена реакцією Мая, але.

Зі слабкою посмішкою, вона оголосила ім’я наступної глави.

– Я хотіла б залишити своєю заступницею, тут присутню пані Шібу Міюкі.

Настала пауза і пролунали овації. Особливо, серед слуг головного дому.

– Привітання відкладемо на потім. Святкування нового року - не місце для офіційних розмов.

Подекуди пролунав сміх на знак підтримки. Як бачив Тацуя, це переважно чоловіки з червоними обличчями. Він був трохи здивований, що це збори, де можна пити.

– І останнє оголошення. Наша наступна глава пані Міюкі, нещодавно прийняла мого сина, Шібу Тацую як свого нареченого.

Замість оплесків пролунав великий лемент. Усі вели розмови, які не можливо було назвати шепотінням.

– Вибачте, але голова. Дозволите запитати?

Пролунав голос поруч з Юкою. Жінка в томесоде зі спокійними кольорами, була матір’ю Юки, головою родини Цукуба, Цукуба Токою.

– Що таке вельми шановна, Цукуба?

З посмішкою запитала Мая, що свідчило про дозвіл.

Тока, з напруженим обличчям, запитала Маю.

– Ви щойно сказали «мій син», чи я помиляюся? Я пам’ятаю, що пан Тацуя син Мії, старшої сестри глави.

– Згодна. Це гарна можливість, тож давайте представлю мого сина. Шіба Тацуя - мій син, народжений моєю старшою сестрою Мією, з моєї яйцеклітини, зібраної до «інциденту». Була причина довірити його сестрі, але зараз я вирішила представити його, як мого сина.

Лемент перейшов в тишу. Але, лише мить.

– Глава.

– О, пане Міцуру. Що таке?

Вона повинна була звернутися до нього «вельми шановний Куроба», як до глави родинної гілки, але Мая наважилася назвати його «пан Міцуру», як завжди. Вона усвідомлювала, що це тиск на Міцуру.

– Ви щойно сказали «прийняла»...

– О, Так. Тут може виникнути непорозуміння.

На відміну від напруженого виразу Міцуру, у Маї була легка оманлива посмішка, що здавалося говорила «хе-хе».

– Тацуя ще навчається на другому році в Першій старшій школі, тож він і надалі житиме в сім’ї Шіба. Вважається аморальним, щоб хлопець та дівчина у старшій школі, живуть разом, хоч вони й заручені, але я впевнена, що пані Міюкі та Тацуя не допустять такої помилки.

– Проте...

Спробував заперечити Міцуру, але зупинився. У цей час він помітив, що Фумія, поряд з ним, неодноразово запитує Аяко «старша сестро ти в порядку?»

– О, пані Аяко, ти в порядку? Погано почуваєшся?

Запитала Мая, перш ніж це зробив Міцуру.

Той запнувся відчуваючи провину за дочку.

– Ні... Нічого страшного.

Твердо відповіла Аяко, хоча усі бачили, що їй не добре.

– Хтось. Нехай пані Аяко відпочине в окремій кімнаті.

На заклик Маї відповіли Фумія і Мінамі.

– Я її проведу.

– Будь ласка, дозвольте вас супроводжувати.

Мінамі вклонилася біля входу, а Фумія поклавши руку на плече Аяко звернувся до Маї.

– Так, будь ласка.

Наказала Мая Мінамі.

– Пане Фумія, можеш іти.

І відпустила Фумію.

◇ ◇ ◇

– Старша сестро, Я вхожу.

Фумія постукав у двері кімнати де, після того, як з неї зняли Фурісоде і змусили переодягнутися в зручний одяг, у ліжку лежала Аяко.

Двері йому з середини відчинила саме Мінамі, що допомагала їй.

– Фумія.

– Старша сестро, не треба! Поспи!

Поспішив стримати Аяко, що намагалась підвестися з ліжка, Фумія.

– Це занадто. Я не хвора.

Стомленим голосом відповіла Аяко. Але залишалась спокійно лежати в ліжку.

Після її слів, що вона не хвора, Фумія відвернувся. Але незабаром, прикидаючись спокійним, він повернувся до Аяко.

– Старша сестро і ...Ти в порядку?

– Що... Фумія ти зрозумів.

Засміялася Аяко, виглядаючи так, ніби вона плаче.

– Можливо, тому що ми близнюки. У мене завжди проблема, в такі часи, бо я нічого не можу від тебе приховати.

Вираз Фумії був схожий на Аяко.

Попри те, що вони різнояйцеві близнюки, чоловік та жінка, і їх характери також помітно відрізнялися. Аяко була дуже жіночною, а Фумія був нейтральним. Навіть якщо Фумія одягнеться як жінка, з тією ж зачіскою, і макіяжем та в такому ж одязі, що й Аяко, не повинно знайтися людини, що їх сплутає. Однак, у них з однаковими виразами плачучих посмішок був однаковий настрій.

– ...Пані Міюкі не перемогти. Вона ближче до старшого брата Тацуї, ніж будь-хто інший.

Тому Фумія каже, що їй нічого не залишається, як відмовитись від Тацуї. Аяко не заперечила слів, що говорили про те, що вона любить Тацую.

– Я не думав що глава сім’ї підтримає пані Міюкі, таким способом...

– Це не так, Фумія.

Фумія припускав, що маневр Маї, коли вона зробила Тацую своїм сином, був заради Міюкі. Однак Аяко негайно заперечила це, говорячи, що це інше.

– Це для пана Тацуї.

– Старша сестро?

–– Це не заради старшої сестри Міюкі. Голова родини використовує старшу сестру Міюкі, щоб забезпечити місце і свободу пану Тацуї.

– Так, можливо..

Фумія сприйняв слова Аяко, як захисний блеф. Припускаючи сценарій, де Міюкі не була обраною, підходящою для Тацуї.

Зрештою у Фумії не з’явилося шансу зрозуміти, що Аяко «влучила в точку».

◇ ◇ ◇

Через вихід Аяко, зумовлений неочікуваною слабкістю, несподівана заява про те, що Тацуя син Маї завершилася природними запитаннями, «це правда?» і «чому ви приховували правду?», залишилися невисловленими. Це також означало, що позиція Тацуї, як сина Маї та нареченого Міюкі «зависла в повітрі».

Однак, навіть так, важко раптово поважати, як «сина нинішньої глави» або «нареченого наступної глави» того, кого зневажали як «невдачу». Незалежно від того, наскільки відношення покращилося на поверхні, ставлення неповаги до Тацуї сочилося з кожного слова та дії.

Однак Тацуя не мав наміру звинувачувати їх. Зараз це був свого роду банкет, і перш за все, як зацікавлена сторона, він знав зворотний бік цього фарсу. Тож він співчував представникам гілок родини та прислузі, яким довелося раптово змінити своє ставлення.

Однак була людина, ставлення якої не личило слузі, і яке не можна було ігнорувати.

– Шановний Тацуя, шановна Міюкі, мої вітання.

Перед Маєю і двома людьми, рівно під дев’яносто градусів, вклонився Хаяма у візитці9.

– Дуже дякую.

Лише коротко відповіла Міюкі.

– Дуже дякую. Але, будь ласка, підніміть голову.

Тацуї було ніяково, від його перебільшених манер.

– Я не знайомий з роботою та звичаями головної родини Я хотів би, щоб пан Хаяма навчив мене багатьом речам.

Хоча це було зроблено спеціально, Тацуя намагався відповісти достойно.

– Матиму за честь. Якщо у вас є якісь запитання, будь ласка, запитуйте цього старого.

Однак Хаяма, здається, ще не закінчив свою виставу.

– До речі, шановний Тацуя, ви пам’ятаєте.

Оскільки зустріч не мала сценарію чи репетицій, від такого раптового питання, він не зміг зрозуміти суті.

Однак Тацуї не довелося старатися, щоб відкопати це у своїй пам’яті.

– Я пам’ятаю, що ви обіцяли показати нову магію, на цій новорічній зустрічі.

Хаяма відразу дав йому відповідь.

– Нову магію? Тацуя, вона завершена?

Запитала Мая, поглядом, що не здавався виставою. Це природно, бо це була не вистава, а серйозна цікавість.

– ...Так.

Він спробував відповісти «так» своїм звичним тоном і йому вдалося виправити становище в небезпечний момент. Природно, що він не хотів звинувачувати слугу, що опинився в такому становищі.

– Дійсно?! Будь ласка, покажіть!

Сказала Мая, недостойно главі, а грайливо, наче дівчинка.

Тацуя, з певним протестом, підозріло поглянув на Хаяму.

Однак Хаяма дивився на дівчачу поведінку Маї з посмішкою, наче на свою онуку.

– Старший брате... пан Тацуя. Я теж хочу побачити.

Чомусь, навіть Міюкі долучилася до цієї метушні.

Це була ідеальна облога.

– Зрозуміло. Я маю підготуватися, тож залишу своє місце.

У Тацуї більше не було можливості відмовитися.

Одягнений у хаорі й хакамі, із футляром для CAD, Тацуя з’явився у саду, в який можна було вийти з місця проведення.

Навпроти нього була клітка зі свинею.

Тацуя почав голосно пояснювати, щоб можна було почути в кімнаті з татамі, де проходив захід.

– Нова магія «Баланс» - смертельна магія, націлена на живих істот. Тому демонстрація буде трохи кривавою. Якщо вам не подобаються надмірні вбивства, думаю, що буде непогано відпочити в окремій кімнаті.

Багато хто, почувши попередження, переглянулися, але ніхто не встав. Зрештою, всі хто тут зібрався, були пов’язані з Йотсубою.

– Добре, тоді почнемо.

Тацуя дістав з футляра модифікований для цієї магії Сілвер Хорн «Трайдент», дивуючись, чому він має демонструвати це, наче якесь шоу.

Він тримав Трайдент, який зазвичай тримає в обох руках, правою рукою, а на кінчику ствола, було прикріплено, щось на зразок багнета. Річ, схожа на меч, була досить довга, тож звичний вигляд Трайдента виглядав дещо не збалансованим.

Тацуя спрямував кінчик багнета, на зброї, на свиню.

І недбало натиснув на курок.

В ту ж мить почалася магія.

«Розпад матеріалу на бріони».

Ядра матеріалу багнета розклалися. Для того, щоб розкласти ядро, молекула розклалася на атоми, атоми - на ядра та електрони, а ядра розкладалися на протони та нейтрони, і бріони.

«Виконуючи процес FAE виконується конвергенція часток».

Згідно з теорією, група часток зв’язок яких з фізичними законами послабилися, взаємопроникаючи, відповідно до законів природи, щільно стискалися в тонкі диски. Лептонові10 елементи, невизначені для розпаду, були захоплені протонами.

«Запуск процесу FAE».

Бріони, щільно стиснуті у формі тонкого диска, вистрілили у ціль. Згідно з теорією FAE, маса Бріонів, рухається зі швидкістю, що перевищує межу магічної сили, і досягає десять тисяч кілометрів на секунду.

«Відновлення матеріалу».

Усі процеси повернулися у зворотному напрямку.

– Е?

– Що?

– Що трапилося?

Залунали голоси з кімнати, після того, як свиня завищала і впала.

Звичайно, Тацуя не був настільки услужливий, щоб дати детальні пояснення.

Він вклонився представникам головної сім’ї, дочірніх сімей, та слугам, і збирався повернути CAD та доповнення у формі багнета (що насправді, теж був, свого роду, CAD).

– Будь ласка, зачекай.

Але, на жаль, пролунав голос, що стримав його.

– Що сталося?

Тим, хто його зупинив був Кацушіґе.

Він взув гета і спустився в сад. Потім підійшов до клітки зі свинею і втупився на труп.

– Це був нейтронний пучок високої щільності. Тканини тіла закипіли. Здається, клітини не фонять, але як це могло статися?

– Як, це секрет.

Можливо, Кацушіґе не запитував про новітню магію, але про всяк випадок, кинув контрольне питання.

– Звісно.

Звичайно, Кацушіґе був злий, а його голос був різким.

– Поясню що сталося. Тут нічого складного.

Попри це, Тацуя показав Кацушіґе насадку схожу на багет, прикріплений до Трайдента.

– Це, свого роду, бойовий девайс, що кріпиться на CAD, який містить одну послідовність активації в бруску з вуглецевої сталі.

Оглянувши його, форма доповнення, безумовно, нагадувала більше «брусок», ніж «меч».

– Я розклав частинку цього бруска до рівня бріонів, щільно стиснув їх у тонкий диск і вистрілив.

В процесі стрільби використовувалася теорія FAE, яку використовувала зброя Ангеліни Сіріус, «Бріонак», тобто теорію Використання Після Вивільнення, але Тацуя не збирався розкривати стільки інформації.

– Мені не здалося, що наконечник втратив свою форму.

Переконливо сказав Кацушіґе, запитуючи себе.

– Перетворити цей бойовий девайс на протони та нейтрони? Електрони це... О, зрозуміло. Протони стають нейтральними, захоплюючи електрони. То це був нейтронний пучок, а не пучок заряджених частинок. ...Тоді чому частинка кінчика залишилася цілою.

Тацуя здивувався, чому Кацушіґе був настільки наполегливим і повернувшись, відповів.

– Я «відновив» його.

– Хм! Зрозумів, дійсно!

– Зрозуміло, ось як це було!

Перекриваючи роздратований голос Кацушіґе, у саду пролунав задоволений голос Маї.

– Ось чому це «Баріон ленс». Ти назвав її «Ленс» замість «Кенон», «Лаунчер» або «Ґан», оскільки на завершальній стадії вона включає магію Відновлення.

З погляду Тацуї, було легко зрозуміти після того, як він стільки роз’яснив суть, але це, безумовно, була правильна відповідь, тому він з вдячністю вклонився перед Маєю.

– Причина, чому радіаційних речовин не залишилося, в тому, що всі нейтрони, які виділилися, відновлені «відновленням», так? Єдиним результатом атаки є нагрівання до високої температури вологи в речовині пучком нейтронів. Дивовижно, Тацуя!

Той знову вклонився.

Коли Тацуя виправив спину, голосом, який не чула жодна людина Кацушіґе прошепотів йому.

– Хіба з цією магією ти не міг би нас відкинути?

Тепер було зрозуміло, чому Кацушіґе був таким наполегливим.

Але потім став серйозним.

Тацуя безжалісно на це відповів.

– «Баріон ленс» - магія, створена для використання проти опонентів, на яких не діє «розпад». Не має сенсу використовувати її проти тих, на кого він діє.

Кацушіґе почервонів і замовк. Він точно зрозумів негласне повідомлення: «якщо можна, використати Розпад, так значно швидше».

Кацушіґе пильно поглянув на Тацую. Але він не був дурнем, щоб збіситися у цьому місці і поставити під загрозу себе, сім’ю Шібату і навіть Котону. Кацушіґе зітхнув, помістивши своє обурення глибоко в серце, прийняв вираз захоплення новою магією і повернувся на своє місце.

◇ ◇ ◇

На цьому, демонстрація нової магії закінчилася. Тацуя хвилювався, що деякі люди захочуть демонстрацію нейтронного бар’єра, але цього не сталося, і не через ввічливість.

Стопором, певне, спрацював вітальний обідній стіл.

Якби був продемонстрований «нейтронний бар’єр», йому довелося б відкрити ще одну таємницю.

Саме святкування нового року закінчилося без подальших проблем. Тацуя, який був переписаний як син нинішньої глави сім’ї Йотсуба, Йотсуби Маї, став нареченим Міюкі.

А наступного дня, другого січня дві тисячі дев’яносто сьомого року. Через Магічну асоціацію, родина Йотсуба повідомила впливовим магам, з Десяти головних кланів, і Вісімнадцяти сімей та решті зі Ста сімей.

Що наступною главою родини Йотсуба призначена Шіба Міюкі.

Шібу Тацую визнано рідним сином Йотсуби Маї. Однак, він залишив ім’я Шіба Тацуя.

Шіба Міюкі та Шіба Тацуя заручені.

Багато провідних магів, того дня надіслали вітальні повідомлення до особистої скриньки родини Йотсуба в Магічній асоціації

Але не всі Намберс надіслали привітальні повідомлення.

Через день, третього січня дві тисячі дев’яносто сьомого року.

До штаб-квартири Японської Магічної асоціації було подано протест що до заручин Шіби Тацуї та Шіби Міюкі.

Прохачем був Ічідзьо Ґокі. Нинішній глава Десяти головних кланів та клану Ічідзьо.

(Продовження у наступному томі «Конференція глав кланів»)