[7]

Для Катсуто сьогодні була перша неділя коли він не займався справами Десяти головних кланів.

Вранці він розібрався з домашніми завданнями Магічного Університету, з якими не варто було квапитись, і після обіду розслаблявся, слухаючи музичні записи. Класичні аналогові стерео композиції, можна назвати єдиним захопленням Катсуто. На кінець двадцять першого століття, аналогові записи були досить дорогими, але через постійний попит серед ентузіастів, вони досі, що року записувалися, головним чином це були виступи оркестрів. Катсуто був одним з таких поціновувачів.

Катсуто не створив звукоізольовану аудіокімнату. Він вважав звукоізольоване середовище, не природним. Він був з тих хто віддавав перевагу концертам просто неба, а не у розкішних залах.

Лежачи на дивані з жорсткими подушками у просторій кімнаті, він прослуховував свою улюблену симфонію, через антикварну, на вигляд, але в середині наповнену сучасними технологіями для покращення звуку, стерео систему.

Правду кажучи, Катсуто віддавав перевагу живій музиці, камерній або соло, але на жаль, у нього не було часу, щоб навчитися грати на інструменті самому чи викликати виконавця. Не тільки у нього, але й інших членів родини Дзюмондзі, які присвячували себе набуттю та збереженню сили, що заслуговує визначення «один за тисячу», залишалося мало часу, щоб присвятити чомусь іншому.

– Катсуто, я потурбую.

– Батьку.

З відкритих дверей з’явився колишній глава родини Дзюмондзі, і батько Катсуто, Дзюмондзі Кадзукі. Йому лише сорок чотири роки. Йти у відставку було ще зарано, але він був змушений відійти від справ через долю козиря родини Дзюмондзі, і він передав родину Катсуто на раді Десяти головних кланів у лютому цього року.

– Прийшов вельмишановний Тояма.

– Вельмишановний Тояма?

Кадзукі називав «вельмишановним Тоямою» лише Тояму Шінобу. З підозрою, чому прийшов її батько, а не Цукаса, Катсуто зупинив відтворення запису і попрямував у вітальню.

◇ ◇ ◇

Тацуя знаходився на краю півострова Босо. З гірської дороги, «розглядаючи» схожий на в’язницю заклад на протилежному схилі. У ньому утримувалися маги, яких він повинен був врятувати.

Це був наказ Маї, отриманий Тацуєю учора ввечері. Однак Тацуя вирушив з дому лише після обіду.

Він не мав наміру сліпо виконувати накази Маї й не бачив в цьому потреби. Але цього разу він незворушно сидів не з емоційних причин. Навіть Тацуя не відчував потреби йти проти наказу Маї.

Він пізно вирушив просто від того, що не знав, куди повинен йти. На час дзвінка, учора ввечері, ні Мая, ні родина Йотсуба не визначили, де утримуються американські військові оперативники.

Тацуя повернувся до кузова фургона, яким керував Ханабіші Хійоґо. Дивно, але цей юнак мав права й на вантажівку для габаритних вантажів. Він з посмішкою сказав, що з легкістю керує будь-якою важкою технікою, але це був не жарт. Тацуя вважав, що не варто дивуватися, що він може літати на великих пасажирських літаках.

Також Хійоґо доставив інформацію про це місце. Щоб уникнути випадкового прослуховування телефоном, було повідомлено лише місце зустрічі, де Тацуя повинен був сісти на вантажівку, а не конкретне місце.

Хійоґо чекав Тацую не на водійському сидінні, а біля вантажівки. Побачивши, що той киває, він швидко підійшов до задньої частини вантажівки. Великий коробчастий кузов нагадував алюмінієвий, а на справді був виготовлений з композитних бронепластин, з титанового сплаву та кераміки. Коли він натиснув кнопку на своєму пульті керування, частина задніх дверей ковзнула, відкриваючи невеликий вхід на пандус.

– Шановний Тацуя, прошу.

Запрошений Хійоґо, він піднявся на кузов. Всередині не було темно. Схоже, освітлення вимикається одночасно зі спуском пандусом. Всередині кузов нагадував маленьку лабораторію.

Там був чорний мотоцикл з повним кожухом та щось на зразок мотоциклетної куртки на вішаку.

– Це... Мобільний костюм.

– Як і слід було очікувати, від пана Тацуї. Ви змогли зрозуміти це з першого погляду.

Кивнув, не дуже здивований Хійоґо.

Тим хто був справді здивований, то це Тацуя.

Він рефлекторно використав Елементальний зір, щоб проаналізувати параметри костюма.

– Ви досі відтворюєте Мобільний костюм Окремого магічного батальйону...

– Повне відтворення не вдалося. Лінія передачі даних, через яку можна підключити CAD для допомоги прицілювання на велику відстань повністю функціональна, а от від функції посилення потужності довелося відмовитись.

Тацуя це вже знав, але злегка здивувався. Мобільний костюм замаскований під цей комерційний мотоциклетний костюм, можна підключити до «третього ока».

– Однак шляхом зниження підтримки силових функцій, захисні характеристики та параметри стелс значно покращені, порівняно з оригіналом. Ми пишаємося тим, що шановному Тацуї, що звик працювати самостійно, буде легше його використовувати, ніж оригінал.

Мобільний костюм був розроблений Окремим магічним батальйоном, але його патент не монополізований Силами Самооборони. Наприклад, армія USNA, з трьох місячним відставанням від Окремого магічного батальйону, розробила льотний бронекостюм під назвою «Траст сюїт17», що має такі ж характеристики, що й мобільний костюм.

Однак, родина Йотсуба, мабуть, перша в приватному секторі, хто розробив льотний бронекостюм. Навіть з урахуванням факту, що магія Польоту спочатку була розроблена в FLT, що знаходяться під управлінням родини Йотсуба, це була неймовірна технологічна майстерність.

– Цей мотоцикл також має можливість підключатися до літаючого костюму.

– Іншими словами, на цьому мотоциклі можна літати?

– Саме так.

Тацуя перевів «погляд» на мотоцикл. Через специфіку форми мотоцикла, він не може захистити від атак збоку та з тилу. Однак виявилося що з переду він мав такий же рівень захисту, як і бронеавтомобіль. Сам мотоцикл, включаючи шини, був надзвичайно міцним. Він замаскований під масову машину, але це однозначно військовий транспорт.

– Шановний Тацуя, костюм ще не має назви. Не могли б ви дати йому ім’я, шановний Тацуя.

– Ні, відмовлюсь.

Тацуя не був вражений, але був здивований. Якщо Тацуя, як користувач, дасть йому погане ім’я, йому буде ніяково.

Не було потреби уточнювати, щоб зрозуміти, що цей костюм був для Тацуї. В родині Йотсуба, мабуть, передбачали, що зв’язок між Тацуєю та Окремим магічним батальйоном буде розірваний. Можливо було прогнозовано, що не можливо буде вільно скористатися мобільним костюмом в майбутньому.

Слабкістю Тацуї був захист. Навіть якщо він мав силу регенерації, близьку до безсмертя, це не означає, що він може використовувати «Відновлення» безпосередньо в бою. У деяких випадках знищення ворога має бути в пріоритеті. Для того, щоб Тацуя міг повноцінно виконувати свою роботу, необхідний високоефективний захисний одяг.

На відміну від Мобільного костюму, цей не буде привертати увагу, навіть якщо носити його в місті. Навіть якщо одягнути шолом, це виглядатиме, як трохи міцніший мотоциклетний костюм. Якщо одягти зверху куртку, будь-яка незвичність повинна майже зникнути. Цей літаючий костюм точно був створений для Тацуї. В цьому не має жодних сумнівів.

– Тоді, для зручності, я буду називати його тимчасовою назвою з часів розробки, «Фрід Сюїт». Якщо зможете придумати гарну назву, я хотів би почути її.

Для Тацуї було достатньо і «Фрід Сюїт». (FreedСюїт, певно, означав звільнення віл обмежень. Здавалося дивним чому не Free Сюїт, але це справа лише звучання.

Однак, навіть якщо більше говорити про назву, це, напевно, лише витратить час на питання та відповіді. Розсудивши так, Тацуя мовчав.

Назва не мала значення. Не має сумнівів, що цей костюм корисний.

Тацуя не став говорити «Я з вдячністю ним скористаюся», а почав переодягатися в Фрід Сюїт,

На відміну від костюма, чорний мотоцикл мав свою назву. Він називався «Увінглесс18». Здається це означало безкрилий і що він полетить навіть не маючи крил. Тацуя вважав, що це гарна ідея.

Осідлавши «Увінглесс», він попрямував до в’язниці де утримувалися агенти. Тацуя вирушив на місію один. Хійоґо просто чекав у попередній точці, на випадок непередбаченої ситуації, а звільнені агенти, згідно з планом, повинні були викрасти транспорт з табору для військовополонених та втекти.

Відсутність підтримки Тацую не хвилювала. Від початку, його стиль бою мав високу схильність до самітного бою. Замість відсутності сил для підтримки, він отримував відсутність дружніх сил, які потрібно захищати. Потрібно думати лише про себе. В цих умовах, він може повністю продемонструвати свою бойову силу.

Щоб уникнути зайвих проблем, він дотримувався дозволеної швидкості та все одно досить швидко зміг побачити цільову будівлю. Наче бажаючи випробувати щойно отриману іграшку, Тацуя перестрибнув стіну в’язниці на чорному мотоциклі.

◇ ◇ ◇

Тоояма Цукаса переїхала з будівлі в західному стилі в Куроїдзаві до таємного табору на півострові Босо, не з метою використати американських військових магів. Це був просто спосіб залишити місце події. Вона лише вислизнула, поки Шіїну та її колег, що майже нічого не знають, не почали допитувати.

Полонені, яким не можна промити мізки, не мали для Цукаси ніякої цінності. Якщо продовжити регулярний прийом препаратів, можливо, й вдасться їх використати. Однак при цьому існувала велика ймовірність, що порушаться магічні навички, а особистість буде знищена. Ніякого поспіху з цим зараз не було, а вона не з тих бездушних людей, щоб ламати людину. Принаймні, так вона думала.

Полонені оперативники будуть знищені. Оскільки вони проникали в чужу країну з незаконними цілями, вони повинні бути готові до цього. Так думала Цукаса.

Про звільнення не може бути й мови. Вцілілі можуть розкрити факт, що японські військові використовували в’язнів з хімічно промитими мізками, як маріонеток. Якщо їх не стратити, існує велика ймовірність, що свідчення експериментів над людьми поставлять їх у різні не зручні становища.

Якби лише вона ризикувала головою, та треба уникати будь-яких проблем для Сил Самооборони, а по суті, для Японії. Тому що родина Тояма це Японія, а Тоояма Цукаса це частина родини Тояма.

Не те що бездіяльність зло, але здається, що серед людей поширена тенденція починати думати, що буде погано, якщо нічого не робити. Здається, ця тенденція більша у людей, що зазвичай зайняті.

– ...Вірно. Чим швидше їх стратити, тим краще.

Бурмотіла Цукаса наодинці в кімнаті. Це кімната відпочинку «охорони», але зараз увесь персонал був на чергуванні на своїх постах.

Приміщення, де утримували ув’язнених оперативників, було повністю герметичним. Якщо пустити смертельну хімічну речовину через систему кондиціонування, воно перетвориться на газову камеру. Вона підвелася, з наміром попросити керівника табору провести страту.

Саме тоді пролунав сигнал тривоги.

– І що сталося?

На адресований собі монолог Цукаси, відповів солдат, що влетів до кімнати.

– Старший сержант Тоояма, вторгнення! Будь ласка, дійте!

Солдат, що влетів в кімнату був у званні сержанта. Впевнившись, що він нижчий за неї, за званням, Цукаса запитала ситуацію.

– Як багато зловмисників? Охоронці не можуть самі з цим впоратися?

Помічено лише одного зловмисника, але це потужний маг! Охорона сама з ним не впорається!

«Невже», промайнула думка. Але незабаром вона заперечила свою «дику ідею».

Атакуючи цей табір, родина Йотсуба не повинна отримати жодної користі.

– Зрозуміла. Де моє екіпірування?

– Я приніс його з собою.

Цукаса одягнула сонцезахисні окуляри з одним окуляром із функцією термінала, представлені сержантом і гарнітуру з мікрофоном, на одне вухо.

Сонцезахисні окуляри відображали координати зловмисника та інформацію про солдатів, що йшли на перехоплення.

Союзники знаходились в межах досяжності.

– Починаю підтримку.

Сказала Цукаса й активувала магію родини Тояма.

◇ ◇ ◇

Визначивши місце перебування схоплених оперативників з термінала кімнати охорони, яку він дослідив перш за все, Тацуя, про всяк випадок, «розпадом» знищив систему кондиціонування.

«Що це за дивне місце, де ув’язнених тримають в газовій камері».

Частково тому, що з самого початку у нього не склалося хорошого враження, він назвав це об’єктом, де проводяться не законі експерименти.

«Не думаю, що мені потрібно особливо стримуватися».

Подумки пробурмотів собі Тацуя. Однак він не вагався з самого початку, бо це був невеликий об’єкт в горах, з малолюдними околицями.

Він навів «дуло» CAD на охоронця, що став на шляху. В його костюм був вбудований CAD з повністю мисленнєвим контролем, але в цій битві він використовував, звичну йому, модуль формату пістолета.

Спеціалізований CAD Сілвер Хорн замовленої спеціалізації «Трайдент» миттєво видав Послідовність активації.

Активований ще швидше, «Розпад» пронизав солдат, що вискочили на переріз.

Він не вбив. Але отримавши отвір в ступнях кінцівок, постраждалий солдат не міг повзти, тим більше знову встати. Ну, ще до цього вони знепритомніли втративши свідомість, від сильного болю.

З’явилося підкріплення.

Тацуя машинально спробував повторити.

Солдати, що з’явилися з кута коридору, були покриті антимагічним бар’єром, але за винятком різниці в силі, були такі ж як попередні. Тацуя розібрав магічний бар’єр і відразу спробував «розібрати» тканини тіла солдат.

Проте.

Відразу після того, як він розібрав бар’єр, той моментально відновився.

Солдати контратакували гвинтівками підвищеної потужності.

Він розібрав кулю за допомогою магії, і негайно, змінюючи напрямок рухаючись на великій швидкості, завдяки силі свого костюма, ухилився від лінії пострілу.

У коридорі не було укриття, за яким можна було сховатися.

Тацуя розібрав частину стелі та стрибнув у отвір.

Троє чоловіків кинулися за ним.

Тацуя, нагнувся над отвором, активувавши Переривання техніки.

Антимагічний бар’єр трьох солдат зник.

В момент бар’єр був відновлений.

У наступний момент бар’єр зник.

Магія розпаду Тацуї пронизала тіло солдатів швидше, ніж був відновний бар’єр.

Шість знищених бар’єрів і по чотири отвори на людину. Всього вісімнадцять модифікацій події, але зараз для Тацуї це не складало труднощів.

Відновити магічний бар’єр було складніше, ніж це.

«Це не Фаланга».

Якщо говорити про безперервне породження магічних бар’єрів, найвідомішою є Фаланга родини Дзюмондзі.

Але ця магія не Фаланга.

Тацуя бачив справжню Фалангу Катсуто. Тому міг зробити цей висновок. Нинішній магічний бар’єр — це інша техніка, дуже схожа на магію родини Дзюмондзі.

«Можна вважати, що цю магію розроблено в десятій лабораторії».

Спустившись через отвір в стелі, в який вскочив, Тацуя знову побіг по коридору.

«Маг розроблений в Десятій лабораторії. До цього причетна родина Тояма?»

Нинішня магія така ж, як та, яку він бачив у школі манер під час вчорашньої атаки.

Значить це родина Тояма смикала за нитки у тому нападі.

«Тітка говорила не зв’язуватися з ними... але якщо вони завдають шкоди Міюкі, це зовсім інша справа»

Заглиблюючись в будівлю, частота зіткнення з охороною зросла.

Усі солдати, що з’являлися, були покриті цим магічним бар’єром, але вони не могли перешкодити Тацуї й він просувався в перед.

«Це неприємна магія, але вона добре підходить під мою».

Тацуя спокійно оцінив магію ворога і нарешті увійшов в район, де знаходилися ув’язнені.

◇ ◇ ◇

«Моя... Магія родини Тояма не працює?!»

Подумки кричала, підтримуючи сили перехоплення, Цукаса.

Магія родини Тояма — це одночасне створення великої кількості індивідуальних магічних бар’єрів. Це техніка побудови магічного бар’єра навколо людини, яку потрібно захистити.

Оскільки ціль магії відмічена заздалегідь, не має необхідності бачити її безпосередньо, а також не потрібно визначати координати. Можна накласти магію на будь-яку кількість союзників і стільки разів, стільки дозволяє потужність мага.

Початково, це була техніка для підтримки евакуації важливих осіб. Магія, для захисту від куль і вибухів важливих людей з уряду, у випадку заглиблення ворога вглиб країни.

Родина Тояма є останнім бар’єром центральної влади. Ось чому, на зразок родини Дзюмондзі, що була бар’єром столиці, їх називали останнім бар’єром центрального уряду. Уряд — це люди, що займаються політикою, а не будівля. Якщо людину, на вершині системи командування, можна врятувати, можлива швидка контратака. Магами розробленими з такою ідеєю і була родина Тояма.

Родина Тояма повинна захищати лише урядовців. Громадяни не входять до їх цілей. Через цю специфіку, родині Тояма не дозволено виходити на передню сцену. Саме з цієї причини родина, Тояма, перебуваючи серед Двадцяти восьми сімей, ніколи не намагалася увійти до Десяти головних кланів.

Магія була розроблена з досить негативною метою, кинути громадян і врятуватися, але це не значить, що її не можна використовувати з позитивною метою, зупинити ворожих солдатів. Якщо активувати магію, націлившись на ідентифікаційний сигнал союзників, солдати, огорнуті в потужний бар’єр, що перевищує їх магічні навички, можуть сконцентруватися на своїх атаках. Магічним бар’єром могли користуватися навіть не маги.

Візор, який носила Цукаса, був інструментом для націлювання.

Ця технологія була розроблена Департаментом розвідки Сил Самооборони.

Завдяки їй, родина Тояма змогла врятуватися від долі бути «магами просто для порятунку».

Родина Тояма також мала бажання зробити позитивний внесок у розвиток суспільства.

Через характер магії, що починається з інших, у родини Тояма є вроджена вада, що розмиває межі їх особистості. Ні, вона була їм прищеплена.

І все ж, у них було бажання внести свій внесок в організацію, до якої належать. Ні, можливо, у них сильне бажання внести свій внесок у групу, оскільки їх «індивідуальне «Я»» неусталене.

Результатом домовленостей з Департаментом розвідки Сил Самооборони для здійснення цього бажання, є маги з ім’ям Тоояма. Цукаса була другим поколінням. У другому поколінні «Тоояма» стала не від’ємною частиною відділу розвідки.

При спробі саботувати іншу країну, робоча група завжди включатиме мага. Як бойова сила, якою може керувати одна людина, магія може мати надзвичайну силу. Неминуче, що відділ контррозвідки, що запобігає саботажу, повинен мати силу протидіяти магії.

Магія родини Тояма, якою можуть скористатися навіть люди, що не є магами, отримала широке поширення у відділі розвідки.

На магію Цукаси покладалися солдати, що захищали позиції. Якщо вони дізнаються, що її магія не працює, їх моральний дух значно знизиться. Через це, оборона може бути прорвана

Тому Цукаса не могла висловити занепокоєння.

Через той же вроджений дефект, відчуття тривоги почало знижувати психічні функції. Завдяки цьому, вона достатньо добре утримувала беземоційне обличчя.

Але незалежно від її акторської гри...

Результат неможливості зупинити цього ворога був не за горами.

◇ ◇ ◇

В’язниця, в якій утримувалися американські військові, знаходилася в блоці, оточеному спіральним коридором.

Якби це була окрема будівля можна, було б швидше увірватися зовні. Тацуя був змушений, розбираючись з охороною, прориватися в споруду, що була схожа на внутрішній дворик в середині будівлі, в центрі якого і стояла будівля в’язниці

Але, пробившись сюди, більше не було потреби дурно бродити по коридорах.

Тацуя націлив Трайдент на внутрішню стіну.

Магія розпаду пробила стіни коридору.

Наступної миті, в тюремних стінах виник отвір для проходу однієї людини.

Потім націлив Трайдент на стелю.

Шматки розбитої стелі впали на охоронців.

Тацуя міг «побачити, що антимагічний бар’єр був перетворений на «об’єктний».

Значить постраждалих не буде. Та, схоже, буде важко врятуватися з-під цих завалів.

І це було зручно для Тацуї.

Він побіг до в’язниці. Той факт, що ніхто не вийшов, хоча кімната вже не могла когось стримати, означало, що вони не могли вийти.

Побоювання Тацуї були правильними, але не в гіршому варіанті. Ув’язнені були паралізовані лише медикаментозно. Якби їм відрізали кінцівки, це було б важче провернути.

Зосередивши свій «погляд» на фармакологічних речовинах, що паралізували тіла ув’язнених.

На щастя у всіх них був один і той же препарат.

У цьому випадку, йому потрібно було провести цю операцію один раз.

Тацуя зосередився на концентрації препарату та активував магію розпаду.

Препарат, що відповідав концепції, розпався на елементарному рівні.

Деякі елементи були шкідливі для організму, але параліч поки відступив.

Найближча до нього жінка сильно закашлялася, аж до блювоти й зрештою виблювала.

– Можете встати? Якщо можете, скажіть своїм друзям. Ви тікаєте.

Я в порядку... Цей голос, Тацуя Шіба?

Тацуя, за шоломом насупився. Цей костюм не мав функції зміни голосу, але шолом був затонований.

– Ви мене знаєте?

Якщо можливо пізнати людину лише по голосу, означало, що вони давно знайомі.

– Я, кахи-кахи, старшина Сильвія Меркурій, належу до магічного підрозділу під прямим командуванням Об’єднаного комітету начальників штабів USNA, Зірки. Торік я недовго перебувала в Японії, як ад’ютант Ліни.

– Ад’ютант Ліни? Зрозуміло.

Тацуя не вважав, що це брехня. Не мислимо, щоб військовослужбовці, що виконують нелегальну місію, легко розкрили свою особистість. Але вони, мабуть, вже зрозуміли, що їх розкрили, як військових USNA. Можливо, якщо ув’язнених паралізували медикаментами, препарати могли використовувати й для допиту.

Крім того, якщо оперативник був союзником Ліни, можна бути впевненим, що вона могла впізнати голос Тацуї з кількох слів.

– Мені наказано витягти вас. Якщо є можливість, то я хотів би, щоб ви йшли на своїх двох.

– Цілком можливо. Я повідомлю соратникам.

Твердим голосом відповіла Сильвія, не кашляючи, схоже, нудота вже пройшла.

На чолі з Тацуєю, вони вибігли з будівлі в’язниці.

Заду атаки не було. Схоже, серед американських військових оперативників не було таких дурнів.

Здавалося, що солдати, які з’являлися попереду, вже закінчувалися. Перепони на шляху були рідкими.

Побачивши вантажівку для перевезення військ, вони кинулися до неї. Схоже, вони були добре треновані, бо з моменту, коли вони побігли, вони вже змогли відновитися.

Тацуя вів у навігатор вантажівки координати місця, де чекав Ханабіші Хійоґо.

– В навігаторі вказане місце де чекає мій помічник. Якщо слідуватимете його вказівкам ви зможете врятуватися.

Сильвія трохи завагалася, а потім кивнула.

– ...Я не питатиму чому. Дякую за допомогу, в іншому випадку страти ми б не уникнули.

Сильвія відсалютувала Тацуї.

Тацуя відповів таким же салютом в армійському стилі.

Провівши вантажівку, на якій поїхали Сильвія та інші, Тацуя повернувся до будівлі табору.

Навіть якби він втік, проблем не було б.

Лише з зображення фігури в мотоциклетному костюмі та тонованому шоломі. Не можна ідентифікувати особу зловмисника. Перш ніж звернутися до Сильвії, він знищив систему спостереження, включаючи приховані мікрофони.

Крім того, вивчаючи структуру комплексу на терміналі кімнати охорони, він як страховку, зробив копію даних проведених тут експериментів. Це не були самі дані експериментів, а записи знищення тіл, використаних в експериментах. Навіть якщо його ідентифікують як зловмисника, цього повинно бути достатньо, щоб використати як тиск в переговорах.

Він повернувся до табору, щоб стерти незручні записи заздалегідь, і не витрачати на це зайвого часу в майбутньому. Це не обов’язково, але краще це зробити, щоб уникнути подальшого прибирання.

Націливши Трайдент на верхній поверх будівлі.

І стерши, магією Розпад, дах кімнати командування.

Тацуя скористався функцією польоту свого костюма, щоб проникнути до кімнати зверху.

У командній кімнаті, де раптово зникла стеля, знаходився начальник табору та кілька його підлеглих.

...Всі підняли руки догори.

– Здаємось. Ми не можемо змагатися з вашою бойовою силою.

Тацуя кивнув і відповів магічно синтезованим голосом.

Це була відтворена Флеш кастом спеціалізована магія Сильвії. Оскільки у нього була слабка сила втручання, не можливо контролювати її настільки, щоб відтворити голос у вусі співрозмовника, але Тацуя міг захоплювати голос в шоломі та вібрувати повітря поряд з обличчям.

– Я видалю всі дані системи спостереження.

Щоб уникнути слів, що можуть викликати непорозуміння, начальник відразу відповів: «я розумію».

Тацуя протягнув руку до термінала поряд. Не було потреби турбуватися за приховування дій. Він просто магічно розклав усі електромагнітні носії.

Коли він повернув голову, на нього дивилися перелякані очі оператора.

Тацуя особливо не реагував і повернув погляд до начальника, у чині капітана.

– Де маг родини Тояма?

– ...Старший сержант Тоояма у сусідній кімнаті.

Капітан трохи завагався, але згадав, що не в змозі відмовитися відповідати, і відповів жалюгідним тоном.

Його думки не мали значення для Тацуї.

– Не переслідуйте мене.

Сказав Тацуя і перервав магію синтезу мови.

Злетівши він заглянув в сусідню кімнату згори.

Звичайно, там вже нікого не було.

З неба було добре видно фігуру, що тікала вздовж будівлі.

Прямуючи до стоянки, звідки він раніше відправив Сильвію та інших.

Тацуя приземлився, перекриваючи їй шлях.

– Вельмишановний Шіба Тацуя з родини Йотсуба.

Раптово Цукаса висловила свою здогадку його імені.

Тацуя відповів магією.

Він зняв магічний бар’єр Цукаси, не піднімаючи Трайдент.

Тацуя підняв праву руку

Націливши Трайдент на Цукасу.

Тим часом побудова магічного бар’єра та його руйнування повторилося.

Коліна Цукаси, ніби знесилили.

Швидкість руйнування повністю перевищувала швидкість побудови.

Тацуя збирався натиснути на курок.

– Зачекай!

Не відомо, що з’явилося раніше, гучний голос чи антимагічний бар’єр, що оточив Цукасу.

Швидкість і міцність бар’єра на кілька порядків вищі, ніж у неї.

Магію розпаду, Тацуя зруйнував бар’єр, але майже в той же час він відновився.

Це повторювалося знову і знову.

Однак руйнування та відновлення, що повторювалися десятки разів, насправді зайняли менше трьох секунд, до падіння з неба людини.

– Я не можу дозволити вбити цю жінку.

Це був Катсуто, що зістрибнув з вертольота.

Тацуя все ще тримав Цукасу на прицілі Трайдента.

Та Катсуто раніше став між ними.

– Я не знаю обставин. Але відпусти це.

«Шіба», рухалися губи Катсуто Але він цього не промовив.

Тацуя опустив Трайдент.

– Якщо залишиш усе як є, я не атакуватиму. Обіцяю.

Тацуя кивнув і повернувся до Катсуто спиною.

Не демонструючи насторогу до атаки збоку Катсуто, активував магію польоту і попрямував до припаркованого «Увінглесс»

Невдовзі Катсуто провів поглядом мотоцикліста на чорному мотоциклі, що летів в небі.

Далі

Том 22. Розділ 8 - [8]

[8] Через тиждень після нападу на нелегальний військовий табір. Цукаса прийшла в дім Катсуто. – Пан Катсуто вибачте за турботу. Підвелася і глибоко вклонилася вона, щойно Катсуто з’явився у вітальні. Дякую за той день. – Не варто, мене вже достатньо винагородили. На що Катсуто сказав, що більше немає потреби схиляти голову. Зрозумівши це, Цукаса підняла голову. – Будь ласка, сідайте. Послідкувавши словам Катсуто, Цукаса сіла на диван. – Ви вже в порядку? – Завдяки вам, я повністю одужала. Битва з Тацуєю перевантажила Область магічних операцій Цукаси. Були побоювання, що до серйозних наслідків, але, на щастя, здається, вистачило трохи менше тижня відпочинку, щоб вона одужала. – Я чула, що минулого тижня, про допомогу мені вас попросив тато. – Ні, ваш батько повідомив лише про міжособистісну ворожнечу між магами. Зупиняти таке, обов’язок Десяти головних кланів. Не хвилюйтесь. Насправді це було пов’язано з обов’язком групи магів з Десятої лабораторії, але Катсуто дотримався офіційної версії. – Міжособистісна ворожнеча... Цукаса показала ледь помітну гірку посмішку. Що стосується атаки на табір, це було схоже на односторонній напад, але якщо додати до цього дії Цукаси — це безумовно міжособистісна ворожнеча. Мабуть, в такій мірі проінформував Катсуто її батько. – Цей порушник, як і очікувалося. – Пані Цукаса. Катсуто твердо обірвав слова Цукаси, що намагалася сказати «Шіба Тацуя з родини Йотсуба». – Ви не можете розвивати цю тему. Також ми неповинні цього говорити. Було б добре. – ...Цього разу я була врятована зі скрутного становища, тому я послідую вашим словам. Відповіла Цукаса з прихованим сенсом. Однак Катсуто не замислився над цим. – ...Та чи можу я просто сказати одну річ, не пов’язану з цим. Після недовго мовчання, сказала Цукаса зі своєю беземоційною посмішкою. – Що саме.. Як завжди й бровою не повівши, закликав продовжувати Катсуто. – Коли я, днями, побачила ту битву, я в дечому переконалася. Пане Катсуто. Ви можете його перемогти. Однак після цих слів, навіть Катсуто не міг стримати свій звичний вираз. ◇ ◇ ◇ Після обіду, майже наблизився час чаювання. Сидячи за столом, Міюкі готувалася до екзаменів. Завдяки своїй магічній силі, вона не провалить вступні іспити. Незалежно від рекомендацій, визначених для кожної магічної школи. Але Міюкі мала намір складати іспити й скласти їх належним чином. Вона збиралася отримати достойні оцінки не лише з магічних, алей загальних предметів. Інакше, вона не вважала, що підходить в наречені Тацуї. В момент, коли вона, з думкою «треба заварити чай» підняла голову, задзвонив відеофон. Дзвінок припинився ще до того, як вона дотяглася до слухавки. Ймовірно, слухавку взяла Мінам. В той момент, поки вона міркувала, пролунав сигнал переадресації. – Мінамі-чан, хто дзвонить? При переадресації відео не передавалося. Але лише з голосу було зрозуміло, що Мінамі збентежена. – Так, це міжнародний дзвінок. Вона представилася Ліною. – ...Перемкни, будь ласка. Перш ніж відповісти, Міюкі несвідомо затамувала подих. Настільки шокуюче для Міюкі було почути ім’я Ліни. На екрані відеофону з’явилося зображення. А на ньому, рівна за красою, але контрастна з Міюкі, сяюча красуня. – Хай, Міюкі. Як життя? – Ліна. Здається ти зовсім не змінилася? І що сталося? Хіба у вас там не ніч? – Так майже двадцять третя година... В інший час я б не змогла подзвонити. Старший офіцер дозволив тихенько подзвонити, без відома штабу. – От як... І так? Що у тебе за справа? Міюкі могла зрозуміти, що це особливий дзвінок. Вона м’яким тоном підвела до того, про що Ліна ніяк не могла почати говорити, або не могла сформулювати. – Ем… Тацуя там? – Старший брат? Розслабившись у спілкуванні з людиною, з якою рідко спілкується, Міюкі назвала Тацую «братом». – Він відсутній... У тебе справа до старшого брата? Це була не брехня. Зараз Тацуя знаходився у третьому відділі розробки FLT. – Тоді, Міюкі, можеш передати Тацуї? – Так... Але, що саме? Ліна на екрані виправилася. – Щиро дякую за той раз. Завдяки цій перемозі я не втратила своїх цінних підлеглих та дорогих друзів. Міюкі відразу здогадалася про що говорить Ліна. Вона чула про той випадок минулого тижня, від Тацуї. Також вона мала уявлення хто цей «друг» Ліни. Міюкі могла собі уявити, як складно Ліні, командувачу Зірок, «Сиріус», було зателефонувати японському магу, що була визнана наступною головою сім’ї Йотсуба. Попри це, Міюкі була задоволена почуттями Ліни, через які вона подолала ці труднощі й подякувала Тацуї за докладені зусилля. – Ліна, підніми голову. Я точно передам це старшому братові. – ...Дякую. Будь ласкава, Міюкі. Міюкі та Ліна, через камеру, поглянули в очі одна одній. – ...У мене залишилося мало часу. Дуже хотілося б особисто зустрітися і подякувати Тацуї. – В положенні Ліни це не просто. – Хе-хе, ти права. Ліна злегка посміхнулась Міюкі, що наважилася домішати жарт. – ...Але я з нетерпінням чекати нашої наступної зустрічі. – ...Я теж, Міюкі. See you again. – Так, до зустрічі. Міюкі й Ліна, не кліпаючи, дивилася одна на одну, поки екран не згас. «Пролог до заколотів», кінець арки.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!