[13]

[13]

Тацуя зупинився перед станцією Одавара, приблизно через десять хвилин після того, як Мінору і Мінамі сіли в кабінку, та поїхали до Йокосуки.

Близько шостої вечора, п’ятниці. На станції було багато пасажирів, що ускладнювало пошук слідів сайонів.

З іншого боку, Ейдос, відображений в «Погляді духів» досі поділявся на два. Навіть якщо повернутися назад в часі, коли відчувся поділ, можна спостерігати два види Ейдосу: дві людини, які вийшли з самохідного автомобіля і сіли в індивідуальну кабінку, і дві людини, які втекли на схід на такому ж самохідному автомобілі. На жаль, Тацуя не міг сказати, який справжній, а який підробка.

«Єдине, в чому можна бути впевненим, це в тому, що вони обидва попрямували на схід.»

Інформація Мінамі, поділена на дві, рухалася в одному напрямку. Куди б вони не йшли, поки що найшвидший маршрут — це йти по шосе, вздовж берегової лінії. Це був той самий маршрут, що й у самохідного автомобіля, який мав перевозити Мінамі та Мінору.

« ...Мені це не подобається, але нічого не поробиш.»

Відчувалося, що він діє за планом Мінору, але у нього не було інших варіантів. Тацуя рушив на мотоциклі до виїзду на шосе.

◊ ◊ ◊

Реймонд Кларк, «Семи Мудреців», якому вдалося маніпулювати загоном Хорсехеад, зайнявся наступним секретним повідомленням. До нього, кому, від тоді як він став Паразитом, доводилося задовольнятися статусом баласту Зірок, прийшла черга, вперше за тривалий час показати справжній потенціал. Обличчя Реймонда сяяло.

Наступний адресат — японська поліція. Не SMAT, що переслідує команду Хорсехеад. Відділення місцевої поліції, яке досі заведено називати «Поліція префектури». Зокрема, це поліцейський відділ Одавари.

Він переглянув текст, який щойно набрав на клавіатурі й посміхнувся Зазвичай, для спілкування, Реймонд використовував голосове введення, але вважав, що перше повідомлення краще надсилати, за допомогою клавіатури. Це більше підходило для «таємного повідомлення», що більш личило його хобі.

«Схоже, терорист на мотоциклі проникнув на територію Одавари. Існує ризик сутички, через внутрішні чвари з його товаришами. Чорний мотоцикл з великим обтікачем і трьома фарами в ряд. Мотоцикліст також одягнений в чорний костюм. Ймовірно прямує до Камакури.»

Поглянувши на текст, написаний японською мовою, Реймонд задумався: «чи не надто жорстко».

– Ну. гаразд. У мене не так багато часу.

Але відразу після само заспокійливого монологу, він натиснув «надіслати». – Що ж... Тацуя, ти зможеш підняти руку на поліцейських своєї країни? – посміхнувся Реймонд, як пустотлива дитина, але без злості.

◊ ◊ ◊

Через невчасне таємне повідомлення, в поліцейському відділку Одавари піднявся галас.

Електронний лист про те, що терорист проникнув в Одавару.

Поліцейські прочитали це і спочатку посміялися, як над витівкою.

Проте, про всяк випадок перевіривши камеру потокового відео біля станції Одавара, на відміну від записаних даних, обмеження даних з потокового відео слабші, виявили мотоцикл і мотоцикліста з характеристиками, описаними в електронному листі, близько половини детективів зажадали відповідей.

Чорні мотоцикли з великими обтікачами не є чимось не звичним. Теж саме стосується чорного мотоциклетного костюма. Однак поєднання чорного мотоцикла та мотоцикліста в чорному дещо насторожувало.

– Шефе. Я довідався про власника електро мотоцикла.

Надали звіт співробітники, які перевіряли номерний знак. Те, що власника одразу ідентифікували, означає, що принаймні номерний знак не підроблений.

– Корпоративна власність Токійської компанії Ханабіші Моторс-Спорт.

– Хто їх представник?

– Він зареєстрований, як Ханабіші Хійоґо. Це, схоже, невелика, практично приватна, технічна майстерня.

– Зрозумів. Дякую.

Перед начальником зібралися начальники кримінального відділу транспорту, а також спецназу.

– Що думаєш?

– Не бачу жодних порушень, і я вагаюся, щоб брати в роботу на цьому етапі.

Відповів на питання начальника, начальник відділу дорожнього руху. Після цього заговорив начальник спецназу.

– Виведемо поліцейський спец транспорт і відстежимо його. Якщо насправді вистрілить така ситуація, як перестрілка між терористами, поліцейські автомобілі та поліцейські мотоцикли лише загрожуватимуть офіцерам.

Після Третьої світової війни, також відомої як двадцятирічна світова війна, спец транспорт, яким користувався спецназ — невеликий, колісний броньований транспортний засіб вітчизняного виробництва, модифікований для використання поліції.

– Вірно.

Кивнув начальник і наказав відправити спецназ.

◊ ◊ ◊

– Знайшов!

Крикнув в салон Чарлі Чан, який висунувся з кабіни гелікоптеру, використовуючи магію, яка замінювала бінокль і прилад нічного бачення.

Аль Ван, що сидів з іншого боку, відсунув двері назад, висунувся тулубом і підняв штурмовий карабін, який відібрав у Сил Самооборони.

– Берт, знижуйся і підійди ближче!

Криком наказав Аль Ван, щоб протистояти пориву вітру.

Запасного магазину не було, оскільки його викрали в бою. Справа не втому, що немає іншого способу атаки, крім штурмового карабіна, але так було потрібно для блокування контратаки противника.

– Так точно!

Так само прокричав Берт Лі, опускаючи ніс.

Аль Ван спіймав мотоцикліста в чорному в приціл.

◊ ◊ ◊

Приблизно через десять хвилин від станції Одавара, приблизно за двадцять кілометрів по шосе, Тацуя помітив звук вертольота, що наближався з заходу.

Інтуїтивно відчувши погляд спрямований прямо на нього, він перевів свій «Погляд духів».

...Вертоліт компанії новин, який пролетів на кордоні між містами Ямато та Аясе, через Камакуру. Однак на його борту бойові маги.

Цю інформацію він прочитав практично в той же момент, як відчув що на нього націлене дуло.

Тацуя ліг на корпус, підірвав переднє колесо і направив мотоцикл на вертоліт в небі.

Пострілу чутно не було. Ймовірно використовувався високо продуктивний глушник.

Однак відчувалися удари. Навколо розліталися малокаліберні кулі штурмового карабіна, що відбивалися від переднього обтікача електричного мотоцикла «Увінглесс». На щастя, інших транспортних засобів у зоні досяжності не було.

«Увінглесс», переднє колесо якого підняли так, що падіння було неминуче, за допомогою магії Тацуї злетів у повітря.

Постріли вільно пройшли під мотоциклом, розбиваючи покриття і рикошечучи.

Тацуя злетів на «Увінглесс» і в такому положенні, одночасно обома колесами врізався в вертоліт.

Обшивка тріснула і вертоліт сильно труснуло.

Незбалансований вертоліт нахилився, але вирівнявся перед падінням.

Після чого знову злетів. Перш ніж його атакували бойові маги вбивці, в середині, Тацуя застосував магію, з усіх сил віддаляючись в небо.

Гелікоптер перетворився на величезну вогняну кулю.

Уламки не розлетілися.

Саме магія розпаду Тацуї «Туманне розсіювання», розклала гелікоптер на дрібний пил.

Вогняна куля утворилася, коли спалахнула самозаймиста речовина, що містилася в фюзеляжі, а потім ланцюговою реакцією підпалила інші легко займисті речовини. Таким чином, у порівнянні з масштабом вогняної кулі, був не великий, а через достатню висоту дорогу не пошкодило.

Проте вогняна куля, яка раптово з’явилася на хмарному небі перед заходом сонця, стала несподіванкою для людей. Було ще до сьомої години. До сьомої години буднього дня. В обидва напрямки по шосе рухалося не мало самохідних автомобілів.

Перші постріли вже зупинили потік автомобілів, але раптова вогняна куля викликала паніку водіїв.

Люди, покидали свої авто і пішки бігли по автостраді. Однак, слід сказати, що завдяки цьому, пощастило і широка громадськість не була залучена до цієї сцени.

Літаючий мотоцикл, з Тацуєю, приземлився на дорогу.

З вогняної кулі випало вісім фігур.

Чотири згорілих тіла і чотири маги, які витримали полум’я.

Тацуя зупинив «Увінглесс» і зіскочив із сидіння. Оскільки не відомо, чи є в опонентів інші засоби для дальніх атак. Замість того, щоб ризикувати та поїхати з незахищеною спиною, він вирішив залишитися тут на деякий час.

Усім чотирьом магам від тридцяти до сорока років.

Троє чоловіків і одна жінка.

Тацуя не читав особисті атрибути, перераховані в їхньому Ейдосі.

Він прочитав магічну послідовність, яку намагалися запустити чотири маги та інформацію про структуру їх тіл.

Замість комплектного CAD з повністю мисленнєвим контролем костюма, він дістав спеціалізований CAD у формі пістолета з кобури на поясі й націлив його на мага, що ніс штурмовий карабін.

Четверо магів приготувались до активації магії.

Тацуя не приділив цьому увагу і запустив CAD.

Його улюблений CAD «Трайдент» випустив магічну послідовність магії потрійного розпаду «Трайдент».

Зчитування і конструювання були миттєвими.

Час затрачений на роботу CAD був майже нульовий.

В один момент він випустив чотири магії потрійного розкладання.

Чотири потрійні магічні процеси запустилися одномоментно.

Чотири бойові маги...

Внутрішнє і зовнішнє силове поле протидії зміни події розвіялося...

Броня зміцнення інформації, що захищала тіло, розлетілася...

Тіла розсипалися до елементарного рівня.

Загорілися і згасли невеличкі вогні.

Це результат того, що, миттєво згоріли, самозаймисті речовини, з яких складається тіло людини.

Явище, що виглядало як згорання людського тіла, насправді було його стиранням.

Потрійне магічне розкладання «Трайдент».

Троє чоловіків і одна жінка.

Магія Тацуї, тобто Тацуя, не розрізняв чоловіків і жінок.

Чотирьох магів, які витримали вогненну кулю, миттєво поглинуло, залишивши чотири згорілі тіла.

Незаконний загін USNA «Хорсехеад», лише двоє з якого, завдали великої шкоди підрозділу контррозвідки департаменту армійської розвідки, у кількості восьми осіб, не витримали проти Тацуї, однієї людини, і трьох хвилин.

Тацуя знищив їх менше, ніж за три хвилини.

З заходу з гучним звуком сирени наближався бронеавтомобіль. Це спеціалізований автомобіль спецназу, що наближався розштовхуючи залишені на дорозі самохідні автомобілі.

Точніше, їх було два.

Тацуя повернув CAD у кобуру і підбіг до електро мотоцикла «Увінглесс».

Запустив двигун і миттєво прискорився.

Він не міг витрачати час на спілкування з поліцією, в нинішній ситуації. З огляду на недалеке майбутнє, розкладання поліцейських машин було не бажане. Номерний знак цього мотоцикла був справжнім, зареєстрованим в органах. Реєстраційні дані містили інформацію, що опосередковано вела до Тацуї.

Силою думки він маніпулював CAD, вбудованим в костюмі.

Сформував магію «Розпаду» і випустив її в перед.

Камери спостереження за дорогами загального призначення, на вісімсот метрів по шосе зламалися і перестали функціонувати.

Потім активував магію Польоту.

Підстрибнувши на мотоциклі, Тацуя спустився на загальну дорогу, що проходила під швидкісним шосе.

Він активував один з перемикачів на консолі керма.

Кузов автомобіля змінився.

Колір обтікача змінився з чорного на темно-синій, а номерний знак був переписаний.

Інтенсивність руху на цій старій об’їзній дорозі значно зменшилась, у зв’язку з побудовою надземної магістралі, та попри це, на ній досі часто з’являлися самохідні автомобілі, які вправно й оминав мотоцикл Тацуї, що мчав на схід.

Після того як знову виїхав на швидкісне шосе, він відновив переслідування.

◊ ◊ ◊

Індивідуальна кабінка прибула до Йокосуки. Мінору, який вийшов на платформу, боровся зі спокусою підтвердити поточне місце положення Тацуї

Якщо направити «погляд духів» на Тацую, існувала велика ймовірність, що «Костюмована хода», буде розвіяний. Втеча ще не завершена. Йому не слід було відволікатися до самого кінця.

З окремої кабінки вийшла Мінамі. Вона підняла погляд на північ, і незабаром знову опустила голову. Її свідомість була спрямована не на Тацую, що переслідував її. Мінамі спрямувала свою увагу на квартиру в Тьофу, куди вже мала повернутися Міюкі.

Незабаром оговтавшись, Мінору не поцікавився, про що думає Мінамі. Він розумів, що вона досі була прив’язана до свого попереднього життя з Тацуєю та Міюкі.

«...Чи можу я отак просто забрати її?»

Виник сумнів у Мінору.

«Думати про це зараз ...», мовчки висміяв він себе. І все-таки він не міг не задуматись.

Мінамі не було необхідності тікати з Японії.

Не має гарантії, що американські військові з повагою ставитимуться до неї.

Якщо вона покине Японію, її другом буде лише Мінору.

Американські військові могли взяти її в заручники та спробувати контролювати Мінору.

Скоріше, можуть спробувати використати його, щоб вбити Тацую.

Якщо він проігнорує свої почуття, то для неї буде краще, якщо вони з Мінамі розійдуться прямо тут, він не міг не думати так.

– Пані Мінамі...

– Так.

На його звернення Мінамі відповіла з опущеною головою і не дивилася на нього

...Ви залишитеся тут?

...Розійдімося тут.

Такі слова піднімались до горла Мінору.

– ...Ходімо.

Однак він не запропонував розійтись.

Він промовив слова, спонукуючи її супроводжувати його.

– ...Так

Кивнула Мінамі.

Вона слідувала позаду Мінору, що рушив в перед.

...Все добре

...Бо вона погодилась.

Говорив собі Мінору.

І знову дав собі обіцянку, що неодмінно захистить її. Мінору повів Мінамі та попрямував до військового порту Йокосука.

◊ ◊ ◊

Лише через п’ятнадцять хвилин, після того, як відбив атаку Хорсехеад і після в’їзду в місто Комакура, Тацуя, неозброєним оком, побачив автомобіль, який переслідував.

Це більш ніж на десять хвилин пізніше, ніж очікував Тацуя. Час, витрачений на те, щоб з’їхати з автостради, щоб відірватися від спецназу, був більшим, ніж час, який знадобився, щоб знешкодити Хорсехеад.

«Щось тут... Не так.»

Розпізнаючи не тільки в інформаційному вимірі, але й візуально, у фізичному, він зміг чітко відчути відчуття дискомфорту, яке він не зміг зрозуміти перед станцією Одавара.

Ейдоси Мінору і Мінору у самохідному автомобілі не мали глибини часу. Було що найбільше півтори години історії змін. Іншими словами, це копія, зроблена приблизно півтори години тому.

«Зрозуміло... Якщо двійник був створений впродовж двадцяти чотирьох годин, повернувшись в історію Ейдосу, можна це зрозуміти.»

Тацуя зробив це відкриття з жалем, що «вже пізно».

Шкодував, оскільки міг помітити це ще перед озером Сайко, коли знайшов Кудо Соуші, що виступав приманкою, але не має сенсу жалкувати про те, що вже сталося.

Цього разу його блискуче обдурили. Треба запам’ятати це, щоб не клюнути вдруге.

У цей момент, Тацуя не перестав стежити за самохідним автомобілем, оскільки хотів отримати інформацію про тіло від скопійованого Ейдосу. Він хотів зробити зчитування інформації більш надійним, і збирався зупинити самохідний автомобіль і доторкнутися до когось, чогось, до чого було приклеєно копію Ейдосу.

Примусова зупинка автомобіля шляхом зняття шин або розбирання двигуна не є бажаною, оскільки це може призвести до аварії. Краще, щоб система безпеки транспортного засобу видала наказ про зупинку через поломку, яка безпосередньо не призведе до аварії.

Поміркувавши, що зламати, Тацуя вирішив відключити комп’ютер пристрою пом’якшення ударів у разі зіткнення.

Уважно прицілився й активував магію розпаду. Від’єднавши від системи комп’ютер, який керує часом розгортання подушок безпеки, кутом нахилу сидіння та гальмівним механізмом. Як і задумував Тацуя, самохідний автомобіль повільно зупинився.

Обігнувши його і припаркувавши мотоцикл, Тацуя підійшов до пасажирського сидіння і сіпнув важіль дверцят. Вони були замкнені, але їх відчинили магією. Силою відчинивши дверцята, він приклав ліву руку на голову гіноїда (жінки-андроїда), який знаходився на пасажирському сидінні.

На гіноїда була накладена копія Ейдосу Мінамі.

Повернувся до того часу, коли була зроблена копія.

І після цього, прослідкував історію змін Ейдосу, який був джерелом створення.

Це було можливим, тому що маскувальний Ейдос є точною копією оригіналу. Оскільки копія завжди контактує з інформацією свого джерела, під час створення, якщо повернутися до цього моменту, ви досягнете оригінального Ейдосу.

Це не спрацює з одягом та аксесуарами. А от з будь-якою частиною тіла людини, наприклад з волоссям або рідинами організму цілком можливо. Якби схованку в лісі Аокігахару не була спалена «вогнем» Фудзібаяші Наґамаси, Тацуя з’ясував би пункт призначення швидше, знайшовши волосся Мінамі.

Проте це ж Мінамі. Цілком можливо, що вона повністю вичистила всю схованку, навіть волосинки не залишилося. Як у лікарняній палаті перед випискою.

Але це ми трохи відволіклися.

Вперше, з моменту викрадення Мінамі, Тацуя вступив в контакт з Ейдосом Мінамі, на який не впливали ні «Костюмований парад», ні «Примарний крок». Тепер, якщо Тацуя не відведе «погляд», не втратить її з поля зору. Незалежно від того, наскільки Мінору замаскував нинішній Ейдос, інформацію, отриману зануренням в минуле, не можливо обдурити.

– Хм?

Вирвався з губ Тацуї короткий звук.

Раптом копії Ейдосу Мінору та Мінамі, які покривали андроїдів зникли.

Можливо, Мінору помітив дотик Тацуї та розвіяв магію.

Крім того, можливо, було заздалегідь встановлено умову, що, якщо хтось доторкнеться до неї, вона розвіється.

У будь-якому випадку, результат був один, а точніше два.

Тацуя втратив ключ Мінору.

Тацуя більше не втратить з поля зору Мінамі.

Перше лише за умови, що вони більше не зіштовхнуться.

Останнє залежало лише від його бажання.

Але результат був задовільним.

Він підтвердив поточне положення Мінамі.

«Військовий порт Йокосука?»

Зараз Мінамі біля воріт військового порту Йокосука.

Там мав бути й Мінору.

Щоб все вирішити, Тацуя вирішив полетіти до Йокосуки в літаючій броні «Фрід Сюїт».

«...Що?»

Однак не зміг злетіти.

У цей момент перед Тацуєю виникла несподівана перешкода.

◊ ◊ ◊

Відстань від станції індивідуальних кабінок до воріт військового порту Йокосука становила приблизно чотириста п’ятдесят метрів, по дорозі. Відповідно до середньо статистичних розрахунків, щоб подолати її потрібно шість хвилин. Мінору і Мінамі її пройшли пішки за десять хвилин.

Їх темп був ознакою вагань. І Мінору і Мінамі були нерішучим.

Обидва були розгублені, чи можна так далі продовжувати.

...Чи нормально і далі мовчати, нічого не пояснюючи Мінамі.

Було ваганням Мінору.

...Чи можна мовчати, нічого не розказуючи Мінору?

Було ваганням Мінамі.

Обидва відчули провину, що можуть обманювати один одного.

Мінору прогнозував, що американські військові спробують використати Мінамі як заручника і мовчав про це.

Якумо підбурив Мінамі, «слідуй за Мінору — це допоможе Міюкі» і вона мовчала про це.

На шляху, вони обидва багато разів намагалися довіритися і кожен раз мовчали.

Вони прибули до воріт військового порту Йокосука, не отримавши можливості довіритися один одному.

Окрім особового складу Сил Самооборони, біля воріт стояв офіцер ВМС USNA.

Ні, це хлопець в офіцерській формі.

– Привіт, Мінору. Я прийшов вас забрати.

– Реймонд. Ти ж?

Одним з тих, хто прийшов їх забрати, був Реймонд Кларк, один з Паразитів.