[5]

[5]

На наступний день, після несподіваної нічної роботи Тацуї.

Турнір дев’яти шкіл проходив так, ніби нічого не сталося.

Протягом наступних десяти днів, число відвідувачів перевищить сто тисяч людей. Незважаючи, що це місце розташоване недуже зручно, щоб дістатися, в середньому його відвідають по десять тисяч людей на день, щоб побачити змагання. А аудиторія кабельного мовлення буде, принаймні, в у сто разів більше.

Хоча, за популярністю, вони поступалися змаганням професійних спортсменів, та все ж, привертали увагу багатьох людей, мало хто з них знав про події, що відбулися минулої ночі.

Незважаючи на те, що всі гравці є першокласними магами, вони все ще учні старшої школи.

Оскільки спроба провалилася, було вирішено, що не потрібно піднімати зайвого занепокоєння.

Церемонія відкриття проходила більш дисципліновано, ніж шикарно. Магічні змагання самі по собі дуже яскраві, тому не було необхідності робити церемонію захоплюючою. Не було жодних довгих виступів гостей, після гімну Турніру дев’яти шкіл відразу розпочались змагання

Турнір триватиме десять днів. З дня відкриття, загалом, відбудеться двадцять магічних змагань, по п’ять окремо для кожної статі, в обох дивізіонах.

Змаганнями першого дня будуть кваліфікація і фінал Швидкісної стрільби та кваліфікація Бою на доках.

Різниця в розкладі відображала час необхідний для кожного змагання.

– Старший брат, президент збирається вийти на поле.

– Тож наші головні сили виступлять на першому ж змаганні. У Ватанабе-семпай буде третій раунд перегонів.

– Так

Тацуя і компанія прийшли на трибуни Швидкісної стрільби, щоб подивитися виступ Маюмі. З ліва, в ряд, сиділи Шізуку, Хонока, Тацуя і Міюкі, вони розташувались не в зоні команди, а на загальних трибунах.

Швидкісна стрільба це змагання зі знищення глиняних тарілочок магією, що вистрелювалися на висоту понад тридцять метрів, де змагаються за кількість знищених цілей, за певний час. Тут конкурували в швидкості і точності виклику магії, саме тому дисципліна називалась Швидкісна стрільба.

Змагання поділялося на дві частини.

У кваліфікації змагаються в кількості знищених цілей за п’ять хвилин.

Тут одночасно використовувались чотири платформи і кваліфікація завершувалась після шести заходів, до чверть фіналу допускалась краща вісімка.

До того, ж до змагання допускалися двадцять чотири гравці.

Вісім учасників з дев’яти шкіл склали б двадцять сім осіб, але три школи втратили подібне право за результатами минулого року і могли відправити лише по два гравці.

Це правило є загальним для всіх змагань, за винятком Коду моноліту.

Починаючи з чвертьфіналу починається дуель.

Підготовлено сто червоних і білих мішеней, необхідно знищити якомога більше цілей свого кольору.

– У кваліфікації можна скористатися найбільш руйнівнною силою, щоб знищити якомога більше цілей, але після чвертьфіналу необхідна точність прицілювання.

Після слів Тацуї, Шізуку жадібно кивнула. Вона єдина, з їх групи, прийматиме участь в Швидкісній стрільбі дивізіону новачків.

– Тому в кваліфікації і фіналі, як правило використовують різну магію...

– Президент Саєгуса славиться тим, що використовує одну магію у двох етапах.

Підхопила слова Тацуї дівчина, що сиділа позаду.

– Еріка

– Привіт, Тацуя-кун.

– Йо.

– Доброго ранку.

– Доброго ранку пан Тацуя, пані Міюкі, пані Хонока, пані Шізуку.

За Тацуєю і компанією з права на ліво сиділи: Лео, Еріка, Мідзукі і Мікіхіко. Однак, привітались вони в такому порядку: Еріка, Лео, Мікіхіко і Мідзукі.

Місця для чотирьох людей виявилися зручно вільними, оскільки розташовувались біля останнього ряду.

– Хіба по переду не має вільних місць?

– Просто я помітила Тацую. Крім того, чи не зручніше дивитися змагання з далеку.

– Ну.

Трибуни мали структуру сходів, з найвищою точкою позаду.

Оскільки необхідно було стежити за цілями, що летять на високій швидкості, глядачам, що сидять на передніх рядах, потрібно мати погляд як у гравців.

І все ж, глядачі рухались в перед і скупчувались по переду.

– Досі існує велика кількість дурнів.

Зневажливим тоном сказала Еріка, ніби це був зовсім не жарт

– Здається, там не тільки юнаки.

Саркастичним тоном відповів їй Тацуя.

З цієї причини, попереду і не було вільних місць.

– Чи не це називають «старша сестра»? Дійсно, як сумно.

– Не говори так. Звичайно, варто спостерігати по переду. Я думаю, навіть для мене, хто бачить її кожного дня, вона виглядає іншою людиною.

– Вау!

– Міюкі, що робитимемо? Зрада, зра-да.

На нерозумні слова Еріки, Тацуя і Міюкі просто гірко посміхнулись.

Коли вони про це говорили...

– «Ельфійский снайпер», чине так? Це ідеальне прізвисько.

– Здається їй воно не подобається, тож краще не озвучувати його перед президентом.

Забив цвях Тацуя і Хонока втиснулася в плечі.

Цілю молодих хлопців і дівчат, що тіснилися на передніх рядах, було побачити Маюмі, що чекала сигналу до початку на першій платформі.

В захисних прозорих окулярах, що захищали очі, навушниках, що прикривали вуха від надмірного шуму, поверх кручених пасм волосся і облягаючій куртці з комірцем що звужувалась біля талії і штанях, у поєднані з спеціальною гвинтівкою для Швидкісної стрільби, вона створювала атмосферу, що вишукано поєднувала витонченість і гідність, подібно до героїні майбутнього фільму.

– Також дехто робить президента героїнею своїх додзінсі14 в мережі...

Можливо, вони були настільки вражені її образом.

– ...Вперше чую

Інформація, що озвучила Мідзукі була настільки не сподіваною, що навіть Еріка заледве встигла швидко відповісти.

– ...Мідзукі, звідки ти це дізналася? Якщо в тебе такі захоплення, хотілося б переглянути нашу дружбу.

Схоже, Міюкі і Еріка думали про одне і теж. Їх, здавалося, не жартівливі голоси містили лише десять відсотків серйозності.

– Еееее? Ні, в мене не має таких захоплень!

Однак, тою хто був найбільш шокованою, була сама Мідзукі.

– Вони починають.

Уявивши, на що вони натякають Мідзукі запанікувала, але завдяки словам Тацуї, їй вдалося промовчати.

Глядачі поринули в абсолютну тишу.

Оскільки вони носили навушники, навіть якби натовп створював не великий шум, для гравців це не мало значення, але це було питання манер.

Вони підняли тонкі, здавалося, одноразові рушниці, в цей момент, концентрація і напруження гравців, що тримали змагальні CAD, які виглядали палицями, поширилися на мовчазну аудиторію, зануривши її в мовчазну напругу.

Пролунав сигнал старту.

З гучними звуками пострілів, тарілочки вилетіли в повітря.

– Швидко.!..

Прошепотіла Шізуку, похваливши швидкість польоту цілі.

Чи, можливо, вона мала на увазі магію Маюмі, якою та збивала цілі.

Маюмі не нахиляючи голову, стояла струнко, тримаючи CAD прямо.

Оскільки стрільба виконувалась не кулями, не було потреби стояти на лінії вогню з цілю. CAD, від самого початку, не мали ні дула, ні прицілу.

Це було більш схоже на стрільбу з лука, ніж з вогнепальної зброї.

Тарілочки вистрілювали одна за одною з неймовірним інтервалом.

Вилітало сто штук за п’ять хвилин.

У середньому, одна на три секунди.

Навіть це, само по собі, є незвичайно високим темпом у порівняні з пострілом кулі, але іноді цілі вилітали безперервно, а іноді, з інтервалом в десять секунд а то й більше, іноді, п’ять шість цілей з’являлись в повітрі одночасно.

Маюмі вразила і знищила усі свої цілі по одній, без жодного промаху.

П’ять хвилин змагання пройшло в одну мить.

– ...Це було ідеально.

Ніби здивовано пробурмотів Тацуя, дивлячись, як Маюмі зняла навушники, захисні окуляри і посміхнулась на оплески глядачів

– Дозвукова куля з сухого льоду, чи не так?

Запитала Міюкі плескаючи в долоні і Тацуя поглянув на неї з посмішкою.

– Вірно. Ти вірно зрозуміла

– ...Про таке, навіть я, можу здогадатися.

Незадоволено буркнула Еріка, на що Тацуя жартівливо посміхнувся.

– Вірно, можна здогадатися, якщо побачити одну й ту ж магію сто разів.

Дехто відвів свій погляд (схоже вони цього не помітили), Тацуя вирішив цього не помічати.

– Сто? Вона не пропустила жодної цілі?!

Щиро здивовано, певно через свій відкритий характер, запитала у Тацуї Хонока.

– Так. Дивує не швидкість активації магії і не кількість активацій, а точність з якою це було зроблено. Незважаючи на те, що вона використовувала системну магію сприйняття, її мозок обробляє отриману інформацію. Чи це результат багаторазових тренувань, або талант... Вона достойний нащадок Десяти головних кланів.

– Пані президент використала сенсорну магію?

Прозвучав здивований голос Мідзукі. Але, цього разу, подібні емоції були у багатьох з них.

– Візуальну системну, сенсорну магією «Мультисфера». Щось на зразок візуального радара, що не сприймає нематеріальні тіла чи інформаційне тіло, а оцінює фізичні об›єкти з різних кутів. Голова часто використовує подібну магію.

«Ви не помітили?» Запитав його погляд, на що Мідзукі похитала головою.

– На шкільних заходах вона стежить за кожним куточком, за допомогою цієї магії. Хоча це рідка навичка... Ви ж не думаєте, що стрільба подібного рівня можлива неозброєним оком?

– Звісно не можлива.

Миттєво відповіла Шізуку. Вона спостерігала за протіканням змагання, поставивши себе на місце стрільця.

– Але вона керувала рухом молекул повітря, щоб створити сухий лід, прискорювала його до дозвукової швидкості і разом з тим, використовувала магію сприйняття, вірно? Магія сприйняття, магія уповільнення і магія прискорення, повторювалися сто разів. Прекрасна магічна сила.

«Магічна сила», яку Лео мав на увазі не була «магічною силою» в практичному розумінні, а витривалістю в широкому сенсі, що дала змогу інтенсивно викликати магію.

Часто виникає омана, але магія не є діяльністю, що витрачає фізичні сили.

Вона не змінює явище шляхом психічної енергії, а змінює його через зміну інформації.

Оскільки зміна інформації вимагає створення магічної послідовності з сайонів, існує межа того, скільки разів може бути здійснена магія, зумовлена величиною магічної послідовності, але термін «магічна сила» що використав Лео, якщо говорити звичними поняттями, близька до затрат розумових сил.

Стрілецька магія президента це варіація «сухої хуртовини», оригінальна «суха хуртовина» - ефективна магія. З магічними навичками президента, її можна використати не те що сто, а навіть тисячу разів.

Похвала Тацуї на адресу Маюмі викликала складний вираз на обличчі Міюкі та інших студентів.

Вони також вважали магічну силу Маюмі дивовижною, але слова беззастережної похвали від Тацуї, що зазвичай сухо ставився до всього магічного, викликали в них непереборні ревнощі.

Але цікавість Лео, здається, була викликане чимось іншим.

– Ех, але створення сухого льоду за літньої температури, прискорюючи його до надзвукової швидкості, вимагає значної енергії. Незважаючи на те, що магія не зовсім піддається закону збереження енергії, Тацуя, я не можу повірити в твоє твердження, що такий невеликий об’єм магічної енергії, може модифікувати подію подібного масштабу.

– Навіть якщо вона не зовсім піддатлива, та все ж зв’язок є.

Таємничо відповів Тацуя, підвівшись з місця і попрямувавши до місця проведення Бою на дошках.

– Що це має означати?

Встаючи, навздогін, знову запитав Лео.

– Магія не пов’язана з законом збереження енергії, це метод зміни події. Однак, фізичний об›єкт, що піддається модифікації не звільнений від нього. Наприклад, якщо на об›єкт застосувати прискорення, виключивши з формули підтримку стану, прискорений об’єкт охолоджуватиметься. Якщо нагрівати рухомий об’єкт, без включення рівня підтримки руху, швидкість руху цього об’єкта зменшиться. У загально відомих магічних послідовностях, рідко можна це усвідомити, тому що формули, що зберігають поточний стан, завжди включаються для елементів, які не призначені для модифікації.

Фізичні закони досить жорсткі і навіть якщо в них втручаються нелогічною силою магії, вони будь-що намагаються прийти до норми. Інакше кажучи, для законів фізики, магія, що не порушує закон збереження енергії є «природнім явищем» і з точки зору магії, може бути здійснена з малою силою втручання.

Ти вже певно зрозумів? Магія генерації сухого льоду і прискорення обходить закони фізики, перетворюючи кінетичну енергію руху молекул, отриману в процесі створення сухого льоду, в кінетичну енергію тіла. Зворотна ентропія15 - явище в природі абсолютно не можливе, з погляду термодинаміки це більш логічно ніж просте створення сухого льоду і його прискорення.

– ...Відчуваю що мене просто обдурили.

– Лео, краще завжди пам’ятати. Магічні техніки це «обман світу».

– Іншими словами, ми, маги - шахраї, що протистоять світу.

– Чим сильніший маг, тим більший він шахрай.

Хоча пояснюючи, Тацуя був досить серйозним, та на те що додали Еріка і Шізуку, він міг лише посміхнутись.

◇ ◇ ◇

Бій на дошках - це змагання що проводять в штучній водоймі, на дошках веретеноподібної форми, в сто шістдесят п’ять сантиметрів довжиною і в п›ятдесят один - в ширину. Дошка не мала власної тяги, гравці прямували до цілі за допомогою магії. Атака гравців та їх дощок заборонені, але схоже, вплив магії на поверхню води був в межах правил.

На водній трасі не було єдиних правил. Спочатку змагання було розроблене для військової підготовки у військово-морському флоті і оскільки використання магії є основною передумовою, не можливо було розповсюдити його настільки, щоб виникла необхідність у вироблені єдиних правил.

Маршрут Бою на дошках, Турніру дев’яти шкіл, складав три кола по штучній водоймі в три кілометри довжиною. Водна траса складалась з прямих ділянок, крутих поворотів, також були різкі підйоми або водоспади.

Дівчата і хлопці змагались на різних трасах, але не було ніякої різниці в їх складності.

В кваліфікації проводиться шість гонок по чотири учасника, у півфіналі дві гонки, по три учасника, у фіналі - дуель.

Середній час, кожної з гонок - п’ятнадцять хвилин.

Максимальна швидкість перевищувала тридцять вузлів (п’ятдесят - шістдесят кілометрів за годину). Гравці які стояли на дошці, не мали жодного захисту від вітру. На відміну від вітрильного спорту, де швидкість досягається за рахунок сили вітру, тут доводилося протистояти зустрічному вітру. Навіть протистояння вітру, вимагало від спортсменів значних фізичних сил.

– Це змагання важкувате для дівчат. Хонока, в тебе порядок з фізичною витривалістю?

– Все добре. Після поради пана Тацуї, я постійно збільшувала час фізичних тренувань, оскільки мене обрали до команди, я намагаюся більше спати.

Не зважаючи на Турнір дев’яти шкіл, Тацуя давно був занепокоєний фізичним станом Хоноки, тому порадив зайнятися інтенсивною фізичною підготовкою і магічними тренуваннями, що пов’язані з фізичною витривалістю. Він просто дав пораду в повсякденному спілкуванні, але вона, несподівано, сприйняла її дуже серйозно.

– Хонока також наростила трохи м’язів.

– Припини, не треба так Міюкі. Я не хочу стати мачо-жінкою.

Почувши цей діалог, навіть Тацуя розсміявся.

– Ей, пан Тацуя не смійтеся.

– Він сміється, тому що Хонока смішна.

– Шізуку. Гаразд, але я не задоволена. На відміну від ваших, пан Тацуя не зможе побачити моє змагання.

Тацуя був здивований, раптовою роздратованістю Хоноки і припинив сміятися.

«Чого це вона раптом?»

– ...Я ж відповідаю за підтримку Хоноки в Ілюзорній битві.

Відповів він, хоч лише на явні причини невдоволення.

Проте.

– Але ж, не Бою на дошках. А відносно Міюкі і Шізуку, ви відповідаєте аж за два змагання.

Здається, ефект був протилежним.

– ...Я ж достатньо допоміг тобі з тренуваннями і розробкою стратегії, я не відмовляюся від тебе...

Пробуючи вибачитися, Тацуя зрозумів, що все більше губиться і врешті-решт запнувся. Бачачи це, його пожаліли.

– Пан Тацуя, пані Хонока не це мала на увазі.

Сказала Мідзукі, трохи іншим тоном, ніж спочатку.

– Старший брат... Не думаєте, що ви черствуватий?

Втрутилась Міюкі.

– Ми виявили несподівану слабкість Тацуї.

Не відставала Еріка.

– Нелюдимість?

Підтримала атаку і Шізуку.

Будучи під натиском дівчат, Тацуя не міг вставити і слова. Хоч він розумів, що їх аргументи не логічні, але є речі які не зрозуміти теоретично.

Підтримки з боку хлопців не було.

Йому залишалося лиш терпляче чекати початку перегонів.

◇ ◇ ◇

Після того, як маршрут був підготовлений і гравці вийшли на свої позиції, Тацуя нарешті був звільнений.

Десь на середині шляху, він зміг зрозуміти, що мали на увазі Міюкі і інші.

Проте, можна зрозуміти опонента, а придумати як це вирішити, це інша проблема.

Прийнявши запізніле рішення, пообіцявши собі, не говорити нічого зайвого в майбутньому, він зосередив свою увагу на чотирьох гравців, які стали на стартову лінію.

Оскільки це була водна траса, жодної намальованої лінії не було (без жодних винятків).

Марі зайняла своє місце в четвірці людей, що вишукувалися в лінію, в центрі каналу.

Інші гравці стали в стійку на одному чи двох колінах і лише вона стояла прямо.

Це в основному відображає різницю в відчутті балансу, але це виглядало так ніби Королева (більше ніж Королева), що підноситься над своїми підданими.

– Вау, як завжди владна жінка...

Почувши бурмотіння Еріки, Тацуя подумав, що вона «як завжди» вороже налаштована.

Однак, нещодавно вирішив «не говорити зайвого», тож нічого не сказав.

Здається, що Лео і Мідзукі, що сиділи з ліва і справа від Еріки, вирішили нічого не питати.

На великому екрані, підвішеному в повітрі на дирижаблі, відображались вікна з інформацією про чотирьох гравців.

Лише одна Марі безстрасно посміхалась.

«Вона однозначно походить на антагоніста», подума Тацуя.

Думки більшості учениць старшої школи, здається, відрізнялися.

У момент, коли диктор, відповідальний за оголошення учасників, назвав її ім’я трибуни (особливо з передніх рядів) затремтіли від пронизливих дівчачих криків.

Після того як Марі відповіла на овації, помахавши рукою, пронизливі крики посилились ще більше.

– ...Здається, у нашого симпая є дивно захоплені фанати.

У порівняні з ентузіазмом хлопців, що підтримували Маюмі, їх захоплення було набагато більшим.

– Я також думаю, що це можна зрозуміти. Оскільки Ватанабе-семпай виглядає холодною.

Погодилась Міюкі з погляду глядача. Після цього Турніру дев’яти шкіл у неї ймовірно з’являться свої вірні фанати серед дівчат і хлопців, що перевищить кількість фанатів обох статей Маюмі та фанаток Марі і якби вона могла бачити своє майбутнє, то відчула б співчуття до почуттів, що ховає Марі за посмішкою своїм фанаткам, але зараз вона ставилась до цього по іншому.

Незважаючи на те, що Бій на дошках, було одним з літніх водних видів спорту, те що носили спортсмени, не було плавальним костюмом.

На них був водонепроникний костюм, що ідеально прилягає до тіла, з барвистим логотипом кожної школи.

Образ Марі, що стояла на воді в пов›язці на лобі з якої звисало її коротке волосся, що колихалося на вітерці, здавався ілюстрацією до історії про лицаря, для хлопців і дівчат.

Еріка повинна була чути слова Міюкі, але особливих заперечень не було.

– Приготуватися...

Пролунав сигнал з динаміків.

Прогримів пневматичний пістолет і почалося змагання.

– Тактика самодитонації?

Пробурмотіла, ніби собі підніс, Еріка.

Тацуя був вражений, і не зміг нічого сказати.

Відразу після старту учасниця четвертої школи підірвала воду позаду.

Можливо, вона створила велику хвилю, щоб використати її як рушійну силу для своєї дошки і разом з тим створити перешкоду для інших гравців, але...

– О, вона встояла.

Який сенс створювати бурхливі хвилі, якщо вони порушують власний баланс.

Марі, що вирішила вирватися в перед з початку гонки, не потрапила в хаос створений ученицею четвертої школи і вже одноосібно вирвалась в перед.

ЇЇ дошка, гладко ковзала по поверхні води.

Замість того, щоб переміщати дошку, магією руху, вона переміщувала дошку і тіло, як одне ціле. Або ж вона використовує магію руху на своєму тілі й дошці під ним, як окремих об’єктах одночасно.

Обидва варіанти були не можливі, якщо чітко не визначити ціль для магії.

Зачепившись за поверхню води, дошка вправно увійшла в крутий поворот.

Стабільність була такою, що здавалося, ніби дошка приклеєна до стопи.

– Застосування магії Зміцнення і магії Руху - мультикаст16.

Тацуя зрозумів що робить Марі, не на рівні магічного аналізу, а по позі і балансі на дошці,

– Магія зміцнення?

Запитав Лео, що насторожив вуха.

Звісно, він не міг залишитись байдужим, це була і його магія.

– І що зміцнюють?

– Вона зафіксувала відносну позицію між собою і дошкою, щоб не впасти з неї.

Слова Тацуї виявились зовсім незрозумілими. – ? Обличчя Лео виразило питання.

Звичайно Тацуя, не мав на у вазі, що в них розберуться самостійно.

– Магія зміцнення не збільшує міцність матеріалу. Дана магія фіксує відносне розташування елементів. Ти це розумієш?

– Звісно, я ж сам цим користуюся.

– Ватанабе-семпай використовує магію, що фіксує відносну позицію себе і дошки, як частин, що складають один об’єкт. А тоді застосовує магію Руху на цілісне тіло, з себе і дошки. Крім того, ця магія діє не постійно. Магія Зміцнення і магія Руху, почергово чергуюся, з відповідним інтервалом, відповідно до зміни курсу і щоб не отримати накладання магій.

Будучи досвідченим у цій магії, Лео розумів наскільки це неймовірна техніка.

– Ох...

Він щиро висловив своє захоплення.

З іншого боку.

– Проте, це захоплюючий спосіб використання... Об›єкти на які накладається магія Зміцнення, не обов’язково повинні мати однакову структуру. Ум, у такому випадку...

В полоні своєї сутності геніального інженера, Тацуя занурився в божевільні думки.

– Старший брате?

Голос Міюкі повернув його назад.

Коли він злегка відвів очі, фігура Марі, потрапила в тінь стенду і стала не видима.

Тацуя туманно відповів «нічого» і перевів погляд на великий екран.

Марі піднімалась в гору по водній трасі, проти потоку води.

– Магія Прискорення.

Судячи з її рухів, вона повинна була скористатися технікою, що змінює вектор.

– Ще й використовує магію вібрацій, вірно?

У той же час, схоже, використовувалась магія, що створює зворотні хвилі, які послаблюють опір води.

– Дивовижно. Безперервний, мультикаст трьох, чотирьох видів магії.

З вуст Тацуї природно зійшли слова похвали.

Кожна магія була не така вже потужна.

Однак, їх комбінація була відмінною.

У порівнянні з Маюмі, що вразила аудиторію, високоточною і високошвидкісною магією, яку підняла до рівня мистецтва, Марі, що адаптувалась до зміни ситуації, зачарувала глядачів, різноманітністю магієі, накладною, немов веселка.

Обидва були поза рівнем учня старшої школи.

Піднявшись по схилу, вона стрибнула з водоспаду.

Від приземлення, поверхня захиталась великими хвилями.

Спричинена Марі хвиля, підштовхнула її в перед і розхитала гравців, які приземлились наступними, ледь не скинувши їх в воду.

– Який стратег...

– Лише шкідливий характер.

Сердито заперечила Еріка, на шепіт Тацуї. Він був на половину з цим згоден, тому не сперечався. Зі сторони стратега, подібна оцінка характеру це комплімент.

Ще до середини маршруту, це було лише перше коло, перемога Марі була незаперечною.

◇ ◇ ◇

На сьогодні були заплановані кваліфікаційні змагання бою на дошках. І після обіду пройшли лише кваліфікаційні змагання з четвертого по шосте. Вирішивши подивитися фінал і півфінал Швидкісної стрільби, Тацуя попрощався з іншими.

Повернувшись до готелю, він попрямував до кімнати для високопоставлених офіцерів. Маючи наметі виконати обіцянку Казамі, дану вчора.

Казама був майором, але через особливу специфіку підрозділу під його командуванням і досвіду, до нього ставились, як до офіцера з вищим званням. У великих апартаментах, які зазвичай використовували офіцери у звані полковника, Казама, з офіцерським складом, насолоджувалися чаєм, замовленим у номер.

– Ти прийшов? Ну, сідай.

Тацую привели сюди постові (підлеглі Казами, а не солдати цієї бази), хоча той фамільярно запросив його сісти, Тацуя сумнівався, побачивши присутніх.

Звання «старшого офіцера», присвоєне Тацуї, не було «офіцерським», він був у ранзі «У́нтер-офіце́ра» за кваліфікацією міжнародного військового права (на даний час у цій країні не існувало системи спеціальних офіцерів, як «унтер-офіцер»). Хоч він був не зовсім пов’язаний з ранговою системою армії, він, все ж, міг знаходитися на фронті і підкорявся командній структурі, лиш тоді, коли виконує завдання Окремого магічного батальйону, та що стосується наказів, все ще залишалося багато людей з вищим званням, до того ж дорослих. Тож, коли його «покликали», він не став вести себе «безсоромно».

– Тацуя-кун. Оскільки ми запросили тебе як нашого друга, Шібу Тацую, я не називаю тебе магом стратегічного класу, спеціальним лейтенантом О’Ґурорі Юя. Тому, подібна, формальна поведінка викликає не зручності.

– До того ж, якщо ти стоятимеш, буде не зручно розмовляти. Ти не присядеш?

Одночасно з цим, два інші офіцери, що сиділи за столом, жестом, запросили його сісти.

– Капітан Санада, капітан Янаґі... Вас зрозумів. Мої вибачення.

Тацуя поклонився і сів навпроти Казами, дружні стосунки, що виходять за межі вікових умовностей, змусили його відмовитися від подальшої стриманої поведінки.

Стільниця була круглою.

Своє чаювання Окремий магічний батальйон, як правило, проводив за круглим столом.

Цей стіл не з цієї кімнати, про це потурбувався Казама.

Хоч Тацуя сидів ближче до дверей, дорослі вітали його, як рівноправного друга.

– Перш за все, давно не бачилися. Хоч чашки з чаєм для цього не підходять, давайте вип›ємо за зустріч.

– Лейтенант Фудзібаяші. Дякую.

Ад’ютант Казами (більше ніж секретар), ніби офіціантка, передала чашку Тацуї, він прийняв її за блюдце і подякував поглядом.

Сьогодні, замість військової уніформи, вона носила жіночий костюм, що створював атмосферу «секретаря».

Не тільки вона, всі були одягнені в повсякденний одяг, де сорочки і штани не співвідносилися з жакетами.

– Ми вже зустрічалися раніше, але давайте дозволимо пані Фудзібаяші зберегти лице.

– Не змушуйте себе Яманака-сенсей.

– Ні, я не настільки нелюдимий, щоб зруйнувати святковий момент зустрічі.

– ...Сенсей просто хоче виправдати додавання до чашки коньяку.

– Ситуація вимагає алкоголю.

– Невже... Я думав, що прислів’я «лікарі себе не лікують», значить дещо інше.

Тим хто відповів на розгублене зауваження капітана Янаґі був майором медичних військ, лікар, а також першокласний маг зцілення - Яманака.

До слова, усі п’ятеро включаючи Казаму, що вітали Тацую, були офіцерами Окремого магічного батальйону.

Капітан Янаґі, молодший лейтенант Фудзібаяші, давно не бачилися. Капітан Санада, дякую за минулий раз.

Тацуя привітався з двома, котрих давно не зустрічав, після чого вклонився капітану Санаді, з яким працював на базі минулого місяця.

– Ні, це я повинен тобі дякувати. Ми не можемо використовувати систему надточного, дальнього прицілювання - «Третє око» без тебе.

– Цей CAD, з самого початку, розроблений для нього... – Доктор Яманака, якщо ви вже згадали про це, я не отримав результатів попередніх експериментів.

– ...Ти будеш лише до мене ставитись по іншому, Тацуя?

– Доктор... Не думаю, що не знайдеться нікого, хто б позитивно віднісся до лікаря, який попросив про людський експеримент.

Жартівливо відповіла на зауважені Яманаки Фудзібаяші.

Яманака навмисно відвернувся.

Всі за круглим столом розсміялись.

Навіть якщо вони казали що давно не бачились, та насправді це було менше року тому.

Найдовше був відсутнім Яманака, трохи більше пів року, з останньої зустрічі з Янаґі і Санадою ще не пройшло і місяця.

Тема перетікала до звіту про характер і поточне положення кримінальної організації, що діяла на Турнірі дев’яти шкіл.

Як вони і говорили раніше по телефону, злочинці з минулої ночі також були членами «Безглавого дракона». Проте, після допиту, досі не було інформації про їх наміри. Для п›яти людей присутніх тут (особливо для Яманаки) не було б проблемою розв›язати чийсь язик, якби були присутні на допиті, але на цьому етапі, вони, схоже, не мали наміру проявляти себе.

– Хоча, минулої ночі, ти здійснив подвиг. Можливо ти був готовий завчасно?

– Це перебільшення, лейтенант. Він просто відчув їх присутність підчас прогулянки.

– У такий пізній час?

– Я налаштовував CAD для змагань.

Через їх близькість за віком, Тацуя, серед усіх членів, частіше всього спілкувався з молодшим лейтенантом Фудзібаяші. Завдяки військовій підготовці, вона володіла фігурою, що не дозволяла дивитися на неї відкрито, але завдяки її стриманому одягу і макіяжу, Тацуя легко з нею спілкувався.

– Ти приймаєш участь в якості техніка, як і очікувалось. Твої товариші по команді знають про «Сільвера»?

– Ні, наданий момент, це таємниця.

Відповів Тацуя, на питання Яманаки, похитавши головою.

– Те, що ти виконуєш роль інженера на турнірі учнів старших шкіл, видається шахрайством. Чи невелика різниця в рівні?

– Капітан Санада, так Тацуя-кун також учень старшої школи, хіба ні?

Після того, як Санада з посмішкою, висловив обґрунтовані сумніви, Фудзібаяші з усмішкою заперечила йому і повернула погляд на Тацую.

– Ти не виступаєш як учасник? З твоїми навичками виклику магії, гадаю, ти будеш дуже успішним. У будь-якому разі, без «Вибуху матерії», у тебе ще є «Туманне розсіювання».

– Ні, мало того, що «Туманне розсіювання» і «Матеріал бурст17» конфіденційні техніки, їх сила перевищує дозволений рівень. В першу чергу, «Вибух матерії» не можливо використовувати без «Третього ока».

– Але, ти ж прихопив з собою «Трайдент»?

– Це також порушення, особливо в змаганнях з використанням CAD. Крім того, «Флеш каст» є конфіденційною технологією клану Йотсуба.

Сказав на слова Фудзібаяші Тацуя, з гіркою посмішкою.

Після цього Янаґі промовив шокованим голосом.

– Фудзібаяші... Пропонуєте використовувати стратегічну магію, класу «Розпад» - «Матеріалбурст» на турнірі старших шкіл, гадаю це буде кричуще правопорушення.

– Я не думаю, що підчас Турніру дев’яти шкіл, буде шанс використати «Матеріалбурст». Але на минулорічному турнірі нащадок сім’ї Дзюмондзі використав «Фалангу», а молодша дочка сім’ї Саєгуса, скористалась «Магічним стрільцем» тому, думаю, що використання «Туманного розсіювання» не буде кричущим.

– Фудзібаяші-кун, «Фаланга» Дзюмондзі класифікується як оборона магія, вона не належить до смертельної. «Магічний стрілець» сім’ї Саєгуса гнучка в точності підлаштування сили, тож сила руйнування варіюється. З іншого боку, «Туманне розсіювання», що розкладає речовину на матеріальному рівні, еквівалентне силі руйнування А-класу. Їх не можна порівнювати.

– О, капітан Санада, ви не знали? Сила руйнування на Турнірі дев’яти шкіл обмежується лише в тих змаганнях, де можуть постраждати гравці, Швидкісної стрільби і Руйнування льодових стовпів це не стосується. Брошура, що наголошує на безпеці, не торкається цього питання.

Турнір дев’яти шкіл прийшов до нинішньої форми і правил десять років тому. Насправді, серед присутніх, лише Фудзібаяші брала участь в Турнірі дев’яти шкіл, за цими правилами, як член команди переможця, другої старшої школи.

Коли ці двоє збиралися розпочати бурхливу суперечку, Казама зупинив їх:

– У будь-якому випадку не можна використовувати магію, що складає військову таємницю, на змаганнях з таким натовпом людей, тому навіщо сперечатися що до цього?

Він втрутився в суперечку своїх підлеглих з гірким тоном.

Коли Казама обернувся до Тацуї, його обличчя було безпристрасне, а голос звучав холодно мов сталь:

– Більше того, Тацуя, якби так сталося, що тебе обрали в якості гравця.

– Я знаю, майор. Якби виникла така ситуація, що я був би змушений використати «Туманне розсіювання», я б відмовився і признав поразку.

Навіть якщо меч залишається в піхвах, він міг розпізнати різницю між справжнім клинком і дерев’яним. Принаймні, він розумів, що глибоко за спокійними словами Казами ховається не затуплений меч.

Казама і Тацуя брати-учні і звісно, відносини, між цими двома, можна назвати дружбою. Однак, їх спільне навчання і дружба не були основними для Казами. За необхідності, Казама залишить Тацую. Так вчинить і Тацуя.

– …Однак я не бачу можливості для мене, прийняти участь в змаганнях.

– Це питання наміру. Якщо ви це розумієте, тоді добре.

Казама і Тацуя завершили розмову, з пильним поглядом один на одного і взаємними посмішками.

Те що відбувається в світі - темрява, але навіть якщо обміркувати усе, вони обидва розуміли, що зауваження Тацуї було правильним.

Але в душі, не лише Казама, але й Тацуя, не мав достатньої впевненості.

◇ ◇ ◇

– Тацуя-кун, сюди, сюди!

Місце проведення фінальної частини змагання з Швидкісної стрільби. Коли він повернувся з чаювання з Казамою, трибуни вже були переповнені. Коли він шукав фігури знайомих в натовпі, до нього долинув голос Еріки, що знайшла його першим.

– Учасники чверть фіналу дуже популярні.

Рушивши далі, проштовхнувшись через натовп людей, він сів поруч з Ерікою.

– Це тому що президент приймає участь. Інші матчі не так переповнені.

Тацуя лише пробурмотів свої думки, але Міюкі, що сиділа по інший бік від нього відповіла на них.

На цей раз, Лео сидів з іншого боку від Міюкі, Мідзукі сиділа за Ерікою, Хонока сиділа за Тацуєю, Шізуку сиділа за Мідзукі.

– Хонока, тобі усе видно?

З моменту вступу, Тацуя став вище, зараз його зріст становив близько ста вісімдесяти восьми сантиметрів (якщо точно сто сімдесят вісім). Хоча між рядами була різниця у висоті, він все одно хвилювався чи не важко їй дивитися.

Але, коли Тацуя запитав, оглянувшись назад, Хонока з посмішкою похитала головою.

– Точно... До речі, де Мікіхіко?

– Він відчув себе зле. І сказав, що повернеться до свого номера.

Після відповіді, Еріка мімікою додала, «нікчемний»

– Здається, він перенапружився. Я теж могла ослабнути, якби не окуляри.

Виправдала Мікіхіко Мідзукі.

Не дивно, подумав Тацуя, це природно, для таких чутливих людей, як він.

Його емоційний стан також викликав занепокоєння, але він вирішив про це зараз не думати.

У момент коли на стрільбищі з’явилась Маюмі, на трибунах піднялася буря підбадьорливих криків.

На екранах навколо трибун, відобразилось повідомлення «Будь ласка, заспокойтесь» і усі радісні овації миттєво стихли.

Звуки стихли, але відчувалося, що ентузіазм збільшився.

Тацуї було трохи шкода гравця супротивника.

Коли ви граєте проти популярного спортсмена, незалежно від типу змагань, це спричиняє тиск.

Певно він побоюється такого противника.

Ніби повністю відсторонена від овацій глядачів, Маюмі зняла запобіжник з CAD у вигляді гвинтівки і стала в стійку очікуючи сигналу.

Пролунав сигнал початку.

З цього раунду змагання перейшло у формат дуелі, де кожен повинен був збити більше число мішеней свого кольору, в один момент в повітря злетіло сто мішеней червоного і білого кольору.

По суті, гра не розпочиналась доки машина не випустить усі мішені.

Тим не менш, для гравців Швидкісної стрільби, сигналом початку було завершення рядка з п’яти вогників.

Спалахнув перший вогник..

Кількість вогників поступово збільшувалась, в той же момент, коли вогники досягли максиму, в небо злетіли матові диски.

У повітрі затанцювали білі диски.

Мішені Маюмі були червоного кольору.

Глиняні тарілочки червоного кольору, увійшовши в зону ураження, були знищені, майже в один момент.

– Дивовижно...

Тацуя, подумки, погодився з захопленням, що пролунало позаду.

Це дійсно було вражаюче.

Тактично, це був дуже ефективний спосіб.

Якщо ви першим знищите свої цілі, ваш противник не повинен буде хвилюватися щоб не потрапити не по своїй цілі. Він зможе атакувати цілі навмання.

Проте, така переважаюча майстерність знищила таку розумну тактику.

– Що?

Прозвучав несподіваний здивований голос Хоноки.

Хоча Шізуку не видала ні звуку, та показувала ознаки того, що здивована не менше.

– «Магічний стрілець»... Швидше ніж минулого року.

Тацуя лише кивнув на слова Міюкі, не відриваючи очей від тарілочок, що танцювали в повітрі.

Коли червоні тарілочки зникли за білими, кулі з сухого льоду вразили їх з низу.

Кулі не були керованими. Ніхто б не ризикнув, з такою неефективною магією.

Ця дистанційна магія атакувала цілі кулями сухого льоду з позицій, які не перекривали тарілочки.

Вона не створювала магічні кулі, а стрільця що стріляв ними, тому й називалась «Магічний стрілець».

Існувало досить багато магії, що вражала об’єкти на дистанції.

Але, такий гравець, як Маюмі, що створював кулі і стріляв ними, на Швидкісній стрільбі був винятком, за звичай, на цілі впливали магією Коливань, або ж зіштовхували тарілочки між собою, за допомогою магії Руху. Оскільки для магії не існувало фізичних перешкод, не було необхідності використовувати спеціальні методи для знищення цілей, що знаходяться в сліпій зоні.

Тож, у чому була мета і перевага при використанні дистанційної магії що генерує кулі і вистрілює їх, як «Магічний стрілець».

А саме у тому, що вона могла атакувати сліпі плями за межами області використання магії противника.

Наприклад якщо обидва гравця Швидкісної Стрільби використовуватимуть магію вібрацій.

Коли обидві, червона і біла мішені, на які діє магія однакова, вона може заважати одна одній і може призвести до непередбачених явищ, таких як невдала активація, або поширення ударних ультразвукових хвиль.

Для того, щоб магічно оперувати віддаленими об›єктами в середовищі, де конкуруєш з іншими магами, необхідно чітко зосередитись на координатах і ще сильніше зосередитися на потужності перешкод.

Дисципліна на зразок Швидкісної стрільби, від початку, являє собою, змагання, що вимагає концентрації магічної сили зі швидкістю магії, Маюмі ж, створила таку ситуацію, що реалізує магію снайпера зовні зони дії магії опонента.

Звісно, подібним чином діяли і опоненти.

Якщо так, то по суті, боротьба проходила в швидкості і точності зору.

І в швидкості, (прицілювання) точності, сила Маюмі була видатною, навіть в масштабах цілого світу.

На рівні старшої школи, з нею не можна навіть тягатися.

◇ ◇ ◇

У першій день змагань, як і очікувалося, Маюмі здобула перемогу серед дівчат, тай серед хлопців перше місце було їхнє.

– Вітаємо, президент.

На поздоровлення Азуси, Маюмі посміхнулась.

– Дякую. Безперечно, Марі також в півфіналі, вірно?

Поглянула вона в бік.

– Як і планувалося

Кивнула Марі, на її погляд.

Вже пізно в увечері, після вечері і ванної, дівчата шкільної ради (включаючи голову дисциплінарного комітету), перед сном, зібрались в кімнаті Маюмі.

Закінчився лише перший день, та Маюмі має змагатися і завтра. Повноцінне святкування буде після повноцінної перемоги, а зараз було незначне відзначення з соком.

Єдиною причиною, чому зібрались лише дівчата, був пізній час, та вони не планували піжамної вечірки, тож якби були присутні хлопці, проблем не було.

Але чому ж тоді зібралися лише дівчата...

– Було трохи напружено, та, здається, Хаторі впорався.

Як і говорив невпевнений тон Марі, результат у хлопців був не такий впевнений, як очікувалося. Перемога у Швидкісній стрільбі була як передбачалося, але в кваліфікації Бою на дошках виникла несподівана боротьба.

– Схоже, налаштування CAD були не точними. Після матчу вони з Кіношітою-семпаєм увесь час підлаштовували його...

– Можливо, вони ще навіть не закінчили.

У відповідь на слова Азуси, Сузуне перевірила звіти про роботи через свій термінал.

– Навички Кіношіти-куна завжди були непоганими.

– Нажаль, не можна сказати, що він майстер.

Спочатку Маюмі підскочила щоб, захистити Кіношіту, але лише гірко посміхнулась на жорсткий аналіз Марі. Тим не менш, здавалося, Азуса була незгодна з такою жорстокою оцінкою.

– Ну, думаю, що не можна казати, що тут вина лише Кіношіти-симпая. Після приїзду сюди, відчувається, що Хаторі-кун став дещо невпевненим.

– Те що скажу, може здатися жорстким, але майстерний технік повинен враховувати і цей момент.

Але навіть на це Марі миттєво відрізала.

– Це... Це правильно...

Те, що казала Марі було правильним. Звісно, це було одним з обов’язків інженера. Але, певно, відповідальність за свій психічний стан лежить на самому гравцеві.

Незважаючи на те, що вона думала саме так, Азуса не змогла цього сказати.

– Ей, ей, Марі. – О, я хотіла б, щоб сказане далі залишилося між нами, добре?

Марі стояла на позиції гравця, а Азуса займала позицією техніка. Сила, позиція і емоції були паралельними. Зараз настала черга лідера.

– На щастя, Ханзо-кун, завтра не прийматиме участь і ми не маємо іншого вибору, крім як дозволити їм розібратися самостійно. Але що робити з завтрашньою роботою Кіношіти-куна, це проблема.

– Кіношіта-кун асистент на жіночій «Хмарі м›ячів». Так як він в підтримці, не виникнуть проблеми якщо його не буде.

– Так, вірно... Гадаю ми з Ідзумі будемо в порядку...

– Чи не ризиковано залишати усе лише на одну Ідзумі? Хмара м›ячів проводиться на шести кортах. Навіть у першому раунді, буде дві гри одночасно, якщо усі троє пройдуть перший раунд, у другій грі буде одночасно уся трійка. Хоча Маюмі може провести свої налаштування самостійно, можуть знадобитися налаштування одразу для двох інших. Навіть якщо між раундами буде довгий інтервал, цілком очікувано, що часу не вистачить. Хіба не в цьому причина існування асистента?

Сузуне підтримала судження Маюмі, але Марі була не втішною. Вона заперечувала не заради того щоб виступити в опозицію, а тому що розуміла важливість налаштувань і висунула аргумент для обговорення. Складність проблеми була в обмежені доступного персоналу.

– Як щодо того, щоб дівчатами зайнявся Ішіда з чоловічої команди?

Дівчата змагаються в ранці, хлопці в день. Хоча розклад підтверджував пропозицію Сузуне, відповідь Маюмі була негативною.

– Обслуговування і вранці і в день буде значним навантаженням для Ішіди. Хмара м›ячів має найбільше число матчів на день.

Тоді, як що до Шіби-куна, який вільний завтра і післязавтра?

Після коротких роздумів, Маюмі погодилась, на альтернативну пропозицію Сузуне.

– ...Певно, це найкращий варіант. Тоді, пані Міюкі. Ви можете повідомити Тацую-куна?

– Так

Посміхнулась на прохання Маюмі Міюкі.

Будь яке збільшення можливостей для старшого брата було для Маюмі в радість.

◇ ◇ ◇

– ...Тож, тому ти і прийшла пізно в вечері.

Неважливо що вони брат і сестра, молодій дівчині не варто відвідувати кімнату протилежної статі, у такий час.

Пробурмотівши це, Тацуя вказав жестом на ліжко, кажучи Міюкі, що вона може сісти.

– ...Ви гніваєтесь?

Тривожно водячи очима, запитала Міюкі.

– Ні, дякую, що повідомила...

Коли у Міюкі був такий погляд, Тацуя ніколи не міг бути твердим.

– Навіть якщо ми в готелі, це не час для молодої дівчини, залишати свій номер, чи не так? Вже трапилось кілька небезпечних речей. Можливо підозрілі особи проникли в коридор.

Тут був військовий об’єкт. Рівень безпеки був вищим, ніж у провідних, цивільних готелях.

Міюкі подумала, що це велике перебільшення, але була рада, що Тацуя за неї хвилюється.

– Так, мені шкода, старший брат.

– Навіть якщо ти просиш вибачення, на твоєму обличчі повноцінна посмішка...

Сказав Тацуя, також з посмішкою на обличчі. Сказане не було доганою, воно навіть не були скаргою, Тацуя занадто любив свою молодшу сестру, щоб жорстко вилаяти її.

– Але все одно дякую, що сказала мені. Я проведу тебе до твоєї кімнати.

В той час, як Тацуя підвівся зі стільця, Міюкі поспіхом помахала рукою.

– Ні, я в порядку. Старший брат зайнятий роботою? Хоча я вже завадила вам, я не можу більше вам докучати...

– Хоча я над дечим працював, та тобі не варто хвилюватися, тому що це щось на зразок забави.

Тація закрив термінал у формі ноутбука, щоб не дати сестрі побачити, що там.

– Але ж це програма CAD?

Міюкі не була спеціалістом в програмному забезпечені, але під впливом Тацуї, вона мала певні знання в області програмування.

Вона не могла зрозуміти зміст коду, просто глянувши на екран, але від типу відкритого редактора і формату коду, вона могла сказати що це була якась програма для послідовності активації.

– Вона не пов’язана зі змаганням, тому навіть якщо я перервусь, це не матиме значення. Тому що програма сама по собі забава.

– Іграшка?

– Я вигадав нову зброю для близького бою, але вона майже не має практичного значення. Я припускаю, що вона може лише з легка здивувати опонента. Навіть якщо я її закінчу, вона не матиме комерційного успіху.

– Ще ж є значення, як нова магія, вірно? Це те, що розробив старший брат, тож воно не може бути безглуздим.

– Я, певно, залишу його як жарт. Ну, це така річ, з якою немає потреби поспішати. Зараз у тебе «вищий пріоритет».

– Он як... Старший брат вважає мене «важливішою, що...»

(Хм?）

Його сестра охопила свої щоки руками і Тацуя відчув себе незручно.

Йому здалося, що щойно його слова трактували дивним чином.

«Смисл був правильний, але якийсь нюанс смертельно різниться...»

Нинішня плутанина не могла бути вирішена швидко, але швидше до реальності повернувся Тацуя.

– ...Ходімо?

– Так, старший брат. Ем... Міюкі, також як і старший брат.

– Гм...

– Старший брат також найважливіший за всіх, для Міюкі.

– ...

Хочеться вірити, що сестра досі, здається, не повернулась до реальності.

Думав Тацуя в даний час.