[5]

[5]

Едварда Кларка, який приїхав до Японії, зустрічало багато засобів масової інформації. Замість дипломатичного візиту, було більше схоже на приватний візит великої зірки.

Мабуть, така метушня стала результатом того, що батько Едвард та син Реймонд і не намагалися ховатися від публіки. Швидше у них було прагнення підняти шум в ЗМІ.

Однак не давши ЗМІ ні пресконференції, ні інтерв’ю, вони поспіхом залишили аеропорт в супроводі поліції..

Вони попрямували до посольства USNA. Оскільки Едвард Кларк був державним службовцем, не можна сказати, що це було дивно. Більшість журналістів та репортерів, враховуючи тінь USNA, що стоїть за ним, відстали.

І після тринадцятої тридцять. Вони, вертольотом, вилетіли з посольства і за п’ятдесят хвилин прибули до вертодрому на даху вежі Йокогами-Бей Хіллз, в якій знаходилося відділення Магічної асоціації Канто.

Тацуя прибув у відділення Магічної асоціації в Канто за п’ять хвилин до призначеного часу зустрічі. Хоч йому сказали, що Едвард Кларк вже чекає в приймальні, Тацуя не показав паніки.

Це його змусили несподівано змінити свої плани.

Насправді Тацуя мав намір, змусити його добре почекати близько години.

І все-таки він прибув вчасно... Можливо, він був більше зв’язаний «здоровим глуздом», ніж думав сам.

– Приємно познайомитись. Я Шіба Тацуя.

Проведений співробітницею, іншої, ніж та яку він зустрів раніше, Тацуя привітався японською. Можливо, це була дитяча поведінка, але принаймні це був опір.

– Приємно познайомитись. Я Едвард Кларк.

Едвард несподівано привітав його на вільній Японській.

– Маю честь зустрітися з вами.

Однак його сильний бік в тому, що не розгубився і продовжив розмову японською. До речі, використовуючи особливість своєї пам’яті, що «ніколи не забуде того що бачить і чує», він опанував не лише англійську, а й мови решти великих країн..

– Навзаєм.

Едвард, що відповів не прибираючи посмішку з обличчя, не мав посередньої зовнішності й був звичайним шахраєм. За цей короткий час, Тацуя вже зрозумів це.

Його зовнішність в костюмі і з акуратно зачесаним, темно-русявим волоссям, в поєднані зі стандартною фігурою, не товстою і не худою для зросту сто вісімдесят сантиметрів, більше нагадувала менеджера відділу продажів, ніж дослідника чи інженера. Ні, агент державного агентства, а не продавець приватної компанії.

Однозначно, що справа не лише в зовнішності. Навіть якщо він був дослідником, Едвард Кларк, мабуть, відігравав зараз таку роль.

Коли Тацуї запропонували стілець, він не соромлячись сів на диван. Співробітникам, здавалося, було трохи незручно від безцеремонної поведінки Тацуї, але Едвард та Реймонд, який чомусь теж був тут, ніби не турбувалися про це і сіли навпроти.

– Я бачив вчорашню пресконференцію. Пан Шіба, я був здивований вашим проєктом енергетичної установки.

Першим заговорив Едвард.

– Радий старатися. Йому далеко, як за просторовим, так і за часовим масштабом до проєкту «Діона». Гадаю, що проєкт Діона — це велика справа, яку не можливо виконати навіть якщо ви витратите все життя.

– Скромний.

Рядки Тацуї було важко зрозуміти, але це був сарказм. Він побічно вказав, що це може бути план ізоляції магів від не магічного суспільства, як в часовому, так і просторовому масштабі.

Принаймні, по виразу обличчя Едварда було не ясно, зрозумів він це чи ні.

Принаймні, здавалося, співробітники Магічної асоціації, які виступали спостерігачами, не змогли зрозуміти.

Якщо зрозумівши це, Едвард зміг зберегти покер фейс, він ще той лиходій.

– Магічний зоряний реактор — це термоядерний реактор з магічним контролем гравітації? Він був розроблений для цієї установки?

– Так. Завершена конструкція буде працювати безпосередньо на морській воді.

Вираз Едварда злегка ворухнувся

Це було доказом того, що він зрозумів натяк Тацуї, що його не можна використовувати в космосі.

– Використання енергетичної установки з використанням магічного Зоряного Реактора, безумовно, є значущим проєктом для Японії. Але тераформування Венери — це надія для всього людства. Я хотів би, щоб пан Шіба, який здійснив багато технологічних проривів, як Таурус Сілвер, взяв участь у проєкті «Діона».

Чи від не терплячості, чи плануючи так з самого початку, Едвард раптом озвучив своє головне прохання.

– Як ви могли бачити на вчорашній пресконференції, я не Таурус Сілвер. Чи потрібно говорити те, що ви й так знаєте.

Останні слова Тацуї були іронією, що означала, «тобі це відомо, бо ти розвідав усе через Глідск’яльв». Саме Реймонд розповів Тацуї про ці задні двері системи Ешелон III. Едвард повинен знати це.

– Слава Тауруса Сілвера походить від його неймовірних програмних продуктів. Іншими словами, пан Шіба ключовий елемент Тауруса Сілвера.

– Будь-яке програмне забезпечення, без відповідного обладнання, просто текст. Між «софтом» і «залізом» немає конкретної залежності, щоб сказати, що є головнішим.

– Нічого подібного. Апаратне забезпечення, без програмного, просто коробка.

– Але насправді, всю роботу виконує апаратне забезпечення.

Реймонд ліктем штовхнув батька в бік, той награно відкашлявся. Зрозумівши, що Тацуя відволікає від теми, він спробував повернутися до попереднього.

– Команда Таурус Сілвер вчора розпущена, тому я відмовлюся від прохання в її участі. Натомість я хотів би попросити ще раз тут. Пане Шіба, ви не хотіли б взяти участь у проєкті «Діона»?

– На жаль, станом на вчора, я вже керую проєктом Енергетичної установки на основі Зоряного Реактора. Якби з самого початку, запит на участь спрямували мені, а не звернулися до Тауруса Сілвера, я міг би мати можливість залишити планування заводу комусь іншому... Я можу лише сказати, що зараз не вдалий час. Прошу вибачення, але, будь ласка, відпустіть.

Тацуя прямо відхилив прохання Едварда Кларка перед співробітниками Магічної асоціації.

◇ ◇ ◇

Після цього подібні питання та відповіді між Едвардом та ним повторювались, але Тацую не вдалося переконати.

Едвард знав, що Тацуя не може погодитись.

Однак він прорахувався тим, що не зміг отримати від Тацуї незручних обіцянок.

Я думав, що це буде не просто, але... Це складніше, ніж я очікував.

– Тату, що ти з цим робитимеш.

Зараз вони перебували у готельному номері, організованому посольством USNA. Охоронці набилися в номери з обох боків. Можна сказати, це було безпрецедентне ВІП-ставлення до працівників державної установи. Це було свідчення того, що Едвард Кларк більше, ніж просто інженер.

– Помірними засобами можливо не досягти нашої мети.

Едвард не намагався впевнитись про що насправді думав його син.

– Гадаю, вбивство це крайній засіб.

Реймонд не виявив морального виклику брудній роботі свого батька.

Відсутність секретів могло бути показником хороших стосунків між батьком і дитиною, але з погляду людського виховання, це суттєво відрізняється від світових норм. Можливо надаючи Реймонду термінал Глідск’яльву, Едвард міг думати що взагалі може ігнорувати загальну мораль.

– Але якщо ми не можемо скористатися проєктом «Діона», щоб нейтралізувати цього хлопця, це теж слід враховувати.

Для Едварда, метою проєкту «Діона» був не розвиток Венери. Як результат, краще, якби Венера могла бути тераформованою, але справжня мета — знешкодити Шібу Тацую. Справа в нейтралізації Стратегічної магії Матеріал бурст.

– Але, як ти й сказав, це крайній захід. Завтра я дам інтерв’ю на телестанції. Тож нумо розпалимо громадську думку в Японії.

– Подивимось на результат і подумаємо над своїм наступним кроком.

– Правильно, Реймонд.

– Тато?

Занепокоївся Реймонд, побачивши, як Едвард, кивнувши йому, нахмурився.

Можливо, новий Радянський Союз, піде на силовий наступ, не чекаючи результату роботи з громадською думкою...

Едвард був стурбований кроком Нового Радянського Союзу, зокрема Безобразова.

– Якщо трапиться, так що «силова атака» провалиться на пів шляху, не можна гарантувати, що Шіба Тацуя не отримає матеріалу для контратаки. Я хотів би, щоб ти був трохи обережнішим...

– Дослідімо питання через Глідск’яльв?

Едвард Похитав головою на пропозицію Реймонда.

– Ходять чутки, що Новий Радянський Союз створив систему зворотного виявлення для протидії Ешелон III. Я не думаю, що Глідск’яльв схоплять за хвіст... Але ми не повинні ризикувати розірванням партнерських стосунків з Безобразовим.

– Гаразд, тато.

Реймонд виглядав розчарованим, та все ж він прийняв позицію Едварда.

– Тоді завтра я можу бути вільним?

– Не ходи надто далеко. Ну про всяк випадок, можеш розказати, що будеш робити?

– Я збираюся зустрітися з Тією.

– Тією? О, дочка родини Кітаяма?

Едвард трохи помовчав, мабуть, тому, що подумки прораховував переваги та недоліки поглиблення відносин із власниками групи Хукузан, яка відома і в USNA.

– ...Чому б ні? Сходи.

– Так, зрозумів.

Реймонд жвавим кроком пішов до спальні. Певно він пішов зателефонувати Шізуку.

Едвард з посмішкою, провів спину сина поглядом.

◇ ◇ ◇

Зустріч Тацуї та батька Шізуку, Кітаями Ушіоу, в неділю, закінчилося за короткий час у мирній атмосфері..

Дорогу Ушіо в проєкту ESCAPES підтвердили слова Тодоу Аоби. Тодоу його не змушував. Забезпечення не військового місця для магів відповідало й прагненням Ушіо.

На цьому етапі, вони поки не могли говорити про конкретні витрати на будівництво та експлуатацію, тому Тацуя представив Ушіо зміст більш детального плану, який не пояснювали на пресконференції.

– Я почув цікаві речі. Це був корисний час.

Ушіо, у гарному настрої, провів Тацую та Міюкі до виходу з вітальні.

– Не тільки видобуток водню, але й літію, кобальту та урану, за допомогою потужності Зоряного реактора, ймовірно, буде вигіднішим. У нашій групі є компанія, що досліджує збір ресурсів з морської води, я попрошу їх всебічно розглянути це питання.

– Дякую вам.

Хоч його знання та розуміння магічної інженерії були першокласними, знання Тацуї про промисловість, все ж обмежувалися рівнем старшої школи. Найбільше він потребував технологій для ефективного видобутку ресурсів. Обіцянка Ушіо про всебічну співпрацю була великим кроком вперед для Тацуї.

– Дядечко, ми можемо зустрітися з Шізуку?

Той факт, що друзі дочки просили про допомогу разом, також пом’якшило ставлення Ушіо. Міюкі була корисною, як і очікував Тацуя, — можливо правильніше сказати, усе пройшло за планом.

– Якщо це станеться, дочка теж буде рада.

Широко посміхнувся Ушіо відповідаючи на прохання Міюкі зустрітися з Шізуку.

– Господар.

Однак в той же час, збоку озвався досвідчений слуга.

– Що?

Шановна панна з гостем.

– Гість?.. Так, я щось чув.

– Вона зайнята. Побачимось іншим разом.

– О, ні.

Почувши про гостя, Міюкі спробувала утриматись, але Ушіо зупинив її.

– Цей гість, учень з яким Шізуку познайомилась під час навчання за кордоном... Вчора він раптово повідомив, що хоче зустрітися. Це звучало абсурдно, я хотів відмовитись, але він планує незабаром повернутися у свою країну, тож я нічого не міг зробити. До того, ж він має стосунок до Шіби-куна, тож може ви з ним зустрінетеся.

– Пов’язаний зі мною?

Почувши слова Ушіо, замість Міюкі, запитав Тацуя.

– Хлопця звуть Реймонд Кларк.

Немає сумнівів, що з інформаційною мережею генерального директора великої групи компаній, той розумів значення прізвища «Кларк». Тацуя нарешті зрозумів натяк Ушіо.

– Гаразд, дядечко. Ми зустрінемось.

Уклонившись, відповіла Міюкі.

– Зрозуміло. Ти, проведи їх до кімнати дочки.

Негайно наказав Ушіо служниці.

Все пройшло так гладко, наче за підготовленим сценарієм.

Шізуку приймала Реймонда в чайній, а не своїй кімнаті.

Двері чайної залишалися відкритими. Навіть якщо поруч була прислуга, Ушіо не дозволив би їй проводити час з хлопцем її віку. Можливо це було розпорядження матері Шізуку.

– Шізуку, вибач за вторгнення.

– О, Міюкі...

Почувши як її покликали з коридору, Шізуку, відразу ж повернулася до дверей. Можливо це було грою уяви, коли видавалося, що вона відчула полегшення.

– Реймонд Кларк. Ми не завадимо.

– Шіба Тацуя... Так, будь ласка...

Реймонд був приголомшений вторгненням Міюкі й Тацуї, але як тільки Тацуя звернувся, він відповів з посмішкою.

– Вчора ми не змогли невимушено поговорити. Зараз як раз.

Увага Реймонда перемкнулась на Тацую.

– Ти хотів поговорити зі мною?

Хіба він не залицяється до Шізуку? Скептично подумав Тацуя, але йому також було цікаво, що скаже Реймонд, тому він сів навпроти нього. Шізуку, яка до цього сиділа перед Реймондом пересіла на місце збоку біля стола, перш ніж Тацуя відповів йому.

Міюкі сіла між Тацуєю та Шізуку.

– Я хотів почути ваші думки.

Реймонд навіть не глянув на Міюкі, відповідаючи Тацуї.

– Слухай, Тацуя.

Реймонд, звернувся наче давній знайомий Тацуї.

Ну, це краще, ніж використовувати ім’я, яке бентежить лише пролунавши, таке як «Зе дістрой», тому Тацуя вирішив промовчати.

– Цей проєкт енергетичної установки на Зоряному реакторі... Ні, є якась коротка назва?

– Ти ж можеш дізнатися, якщо «пошукаєш»?

Іронічно відповів на запитання Реймонда Тацуя, натякаючи, що йому слід пошукати в Глідск’яльв

– Навіть якщо я міг би дізнатись пошукавши, на пресконференції воно не звучало.

Надувшись, відвів погляд Реймонд.

Йому було не цікаво дивитися на хлопця з таким виразом, тому Тацуя просто сказав «Проєкт ESCAPES».

– Проєкт ESCAPES У сенсі... Ну гаразд.

Реймонд перервав питання, бо інтуїтивно зрозумів, що Тацуя вкладає більше значення в саме слово «escapes», а не в абревіатуру «ESCAPES».

– Ти серйозно плануєш здійснити проєкт ESCAPES?

– Мене всі запитують про це.

Стомлено відповів Тацуя.

– Проєкт ESCAPES не є протидією проєкту «Діона» Перш за все, цей проєкт був задуманий, ще до того, як ви вигадали тераформування Венери.

Він відповів тоном без натяку на прихильність до Реймонда.

– «Вигадали», це жорстоко.

– Ви дійсно збираєтесь тераформувати Венеру?

Реймонд намагався заперечити Тацуї, але після наступного запитання, розгубився з відповіддю.

– Поки ви закінчите тераформування, пройде не десять і не двадцять років. Це справа на століття. Потрібно буде продовжувати вкладати гроші та зусилля протягом кількох років. Я не думаю, що USNA має мотивацію братися за такий великий проєкт. Ні, не лише USNA. Я не думаю, що на сьогодні, на Землі існує настільки мотивована нація. Якщо хтось і зможе потягнути таку велику справу, то хіба що Світовий Уряд, чи не так? Я гадаю, що саме так

– ...План міграції на Марс фактично триває, як столітній проєкт.

– Це просто план. Навіть засоби руху ще не визначені.

– Тобі не здається, що грандіозний проєкт сприятиме побудові світового уряду?

Помітивши, що ситуація погіршується, Реймонд змінив підхід до підбору аргументів.

Навіть якщо насильно об’єднати світ, звичайні війни просто переростуть в громадянські.

Однак це привело до чергового контраргументу від Тацуї.

– ...Тацуя, ти не мрієш?

– Я звик мріяти лише про досяжні речі.

Твердження Реймонда було не достатньо, щоб сколихнути серце Тацуї.

– Тоді не буде романтики.

Але цього разу Реймонд не впав духом. Слова Тацуї, схоже, зачепили щось «святе» для нього.

– Якщо це можна здійснити, це не мрія. Якщо не знаєш чи можеш ти це побачити, чи ні, це мрія?

– Ти романтик. Значить проєкт Діона для тебе це романтика, що ігнорує можливості?

– Люди, магією та силою думки, піднімуться в космос. Це ж не просто романтика.

– Чому це повинен робити я?

– ...Е-е?

Реймонд застиг з абсолютно здивованим поглядом.

– Прагнення вийти в космос за допомогою магії. Я не збираюсь виступати проти цієї «мрії». Але це ж твоя мрія? Я не маю жодних причин допомагати з цим.

– Це...

– Причина, по якій ти хочеш прив’язати мене до проєкту Додана, не гонитва за мрією. Вона базується на більш реалістичних розрахунках.

– ...Зрозумів. Поговорімо про реалістичне.

Схоже він був повністю переможений, але Реймонд проявив несподівану завзятість.

– Можливо, завдяки освоєнню океану, можна відкласти досягнення граничних можливостей Землі. Але межі Землі обмежені. Незалежно від того, як довго це триватиме, зрештою буде досяжна межа, за якою вона не зможе витримувати зростання людської популяції.

– Я не заперечуватиму таке майбутнє.

– Тоді, освоєння космосу це реальність, від якої ми не можемо відвернутися, лише тому, що це важко! Для того, щоб людство могло продовжувати процвітати, ми повинні вийти в космос, поки у нас ще є вільні можливості.

– Чому освоєння космосу стане рішенням зростання населення?

– Е?..

Цього разу, на обличчі Реймонда був істинний вираз глибокого непорозуміння.

– ...Чому, хіба це не рішення? Можливості Землі мають обмеження, тому нам доведеться вийти за її межі...

В подиві, Реймонд сперечався розгубленим тоном.

– Всесвіт — теж обмежений простір.

– Це... Можливо й так. Але...

– Простір, який можна модифікувати для умов виживання людства, ще більш обмежений.

– ...

– Навіть якщо ми заселимо Всесвіт, ми не зможемо вирватися за межі. Все що може зробити людство — це відкласти наближення межі.

– ...Це теорія крайності.

– Якщо все, що ви робите, це лише подовжуєте час, до досягнення межі, слід почати з того що ви можете.

– ...Це софістика з використанням крайньої теорії! Всесвіт майже не має меж! За допомогою магії, людство може пролетіти безліч меж.

– Однак мета проєкту ESCAPES - не регулювати приріст населення.

– ...

– Я побудую Зоряний реактор і реалізую установку, щоб досягти своєї мети. Вам просто слід націлитися на космос, щоб досягти своїх цілей. Якщо це ваша справжня мета.

Не в змозі знайти контраргумент, Реймонд повільно підвівся з розчарованим обличчям.

– Тіа, вибач. Я піду.

– О, так.

– ...Тацуя. Ми ніколи не дамо тобі втекти.

– Ви мене ніколи не піймаєте.

– Я молитимусь, щоб не прийшов той день, коли ти пошкодуєш за ці слова. Гаразд, Тіа. Ще побачимось

Реймонд поглянув лише на Шізуку.

– ...Так. До зустрічі, Рей.

З самотньою посмішкою на відповідь Шізуку, він вийшов крізь відчинені двері.

◇ ◇ ◇

В чайній не було важкої атмосфери, але залишався якийсь поганий присмак. Щоб змінити атмосферу, зітхнувши, Шізуку наказала служниці відчинити вікно.

Скориставшись пультом дистанційного керування, увімкнула телевізор. Це також була спроба змінити настрій, але програма в ефірі мала зворотний ефект.

– Шізуку, будь ласка, залиш як є.

Тацуя зупинив Шізуку, коли вона хотіла перемкнути канал.

На екрані, Едвард Кларк давав інтерв’ю.

– ...Таким чином, якщо ми дійсно хочемо використовувати магію для майбутнього людства, слід використовувати її для освоєння космосу.

Едвард, в телевізорі, говорив англійською, субтитри перекладали його слова.

– Гадаю, що магічний термоядерний реактор — це чудовий винахід. Однак його слід використовувати там де важко поповнити запас енергоносія, а світло сонця не стабільне, наприклад, на супутниках Юпітера. Завдяки енергії термоядерного синтезу, можна досягти стабільності в подачі енергії, навіть тоді коли в момент обертання, він знаходитиметься в тіні Юпітера.

– Період обертання Ганімеда становить лише сім днів, і навіть у Каліпсо — менше сімнадцяти.

Іронічно пробурмотів Тацуя.

Звичайно, його голос не досяг місця, по той бік екрана.

– Освоєння морських ресурсів може бути замінене іншими технологіями, без використання магії. Якщо використовувати сонячні електростанції у відкритому морі або геотермальну енергію, ми повинні мати можливість забезпечити енергію, необхідну для установки. Рідкісний магічний талант слід використовувати для більш значущих цілей.

– Говорить, теж, що ми чули раніше, чи не так?

В тоні Міюкі, що запитала Тацую, не було ні, іронії, ні сарказму, а наївні сумніви.

– Можливо, тому що вони батько і син.

– Батько і син?

Продемонструвала легкий подив Шізуку.

– Я не підтверджував це через державні установи, але сумнівів не має.

– Ось як …

– Шізуку, ти не знала? Під час твого навчання за кордоном, не було домашніх вечірок, чи типу того?

Питання Тацуї було зумовлено упередженням, що в Америці більше домашніх вечірок, ніж в Японії.

Вечірок, в дома у Рея не було.

Не було помилкою думати, що Шізуку часто запрошували на вечірки, під час навчання за кордоном. Однак, схоже що Штати ні чим не відрізнялися, від Японії в тому, що, наскільки батьки втручаються у відносини своїх дітей з друзями, залежить від родини.

– Я хотів би, щоб пан Шіба Тацуя взяв участь у нашому проєкті, щоб відкрити майбутнє для людства. Я на це сподіваюсь.

Виступаючи на телебаченні, Едвард наголошував на загальному благу.

Тацуя, який точно бачив справжні наміри, посміхнувся на ці слова.