[4]

Наступного ранку. Після більш інтенсивного спарингу, ніж зазвичай, Тацуя сказав Якумо, що хоче взяти перерву в тренуваннях.

– Не хвилюйся. Ти не мій учень, тому тобі не потрібно надто думати про це. Можеш кинути це у будь-який момент.

– Дуже дякую, майстер.

Йому сказали що він не був учнем, але Тацуя звично назвав того «Майстром».

Якумо не докорив йому за це і не виправив. Звичної посмішки теж не було.

– Однак я хотів би запитати тебе про обставини. Щоб там не було, це пов’язано з американською програмою розвитку космосу?

Обличчя Якумо випромінювало цікавість.

Тацуя, здавалося, майже посміхнувся на це, але легкий імпульс зник, перш ніж губи скривилися. Ситуація, з якою він зіткнувся, була суворою. Думаючи про це, йому було не до сміху.

– Це пряма причина. На якийсь час, мене помістять під домашній арешт в нашому другому будинку в Ідзу.

Мая сказала, що це не так, але Тацуя сприймав це саме як домашній арешт. Також він розповів про переїзд до Тьофу.

– Зрозуміло. Це буде далеко звідси.

– Це подолана відстань. Якщо ви не проти, я хотів би, щоб ви знову тренували мене, після того, як домашній арешт закінчиться.

– Звичайно, я не проти.

Миттєво давши відповідь, Якумо поклав руку на підборіддя і гмикнув.

– Тацуя-кун, ти ж хвилюватимешся за Міюкі-кун? Ідзумі та Тьофу не в одному кроці один від одного, миттєво не переміститися.

– Не скажу, що не хвилюватимуся, але Міюкі не може пропускати школу.

– Родина Йотсуба організує додатковий супровід, але не схоже, що серед них хтось зрівняється з тобою. Для розв’язання цієї проблеми, знадобиться деякий час... Я теж нагляну за нею.

– Мені буде спокійніше, якщо ви це зробите, але... Навіщо це вам?

Тацуя не був учнем Якумо. Він сам це сказав. Якщо між Тацуєю та Якумо не існує стосунків вчителя та учня, стосунки між Якумо та Міюкі не виходять за межі простого знайомства. Це не те в що він міг повірити, бо вони були близькими знайомими, але Тацуя поцікавився чи є ще щось окрім цього.

Але незабаром він пожалів про це, думаючи «не варто і запитувати».

На запитання Тацуї Якумо, наче кажучи «Я цього чекав», підняв куточки губ.

– Я ще не бажаю померти.

– ...Що ви маєте на увазі?

– Якщо з Міюкі, не дай Боже, щось станеться, ти ж знищиш увесь світ? Який би я не був вмілий, я не впевнений, що зможу вижити у полум’ї, що перевищує ядерне.

Тацуя не міг нічого відповісти. Все, що він міг зробити, це стиснути зуби, з гірким виразом обличчя.

Якщо щось знову трапиться з Міюкі.

І якщо цього разу він не встигне вчасною.

Він не був впевнений, що нічого не зробить зі світом, що відібрав у нього Міюкі.

◇ ◇ ◇

Цього дня Тацуя не з’явився в класі.

В школу він прийшов. Однак з самого ранку і без обіду сидів в бібліотеці. З бібліотеки він вийшов, коли нарешті прийшов час повертатися додому, і приєднався до Міюкі.

Його друзі утрималися від наближення до Тацуї. Навіть Еріка не втрутилася в похід Тацуї та Міюкі додому. Біля них була лише Мінамі, що йшла позаду.

Наступного дня ситуація не змінилася.

І через день теж.

– Хіба це нормально?

На терасі кафетерію, у четвер, після уроків, за тридцять хвилин до закриття. Ці слова прозвучали у групі, що сиділа в кутку.

– Нормально... Це ти про Тацую?

Після запитання Мікіхіко, Еріка поглянула на нього поглядом, що говорив «це ж зрозуміло».

– Чи нормально пропускати уроки?

– Так... Здається, сам директор звільнив його від занять.

Кивнула, на слова Лео, Хонока, що приєдналася до них після роботи в студентській раді. Якби вона не хотіла, вона не могла стати між Тацуєю та Міюкі.

– Безумовно це не добре.

– Е-е? Пані Шізуку, чому?

Мідзукі першою здивувалася зауваженню Шізуку, яке, здавалося, ігнорувало хід розмови.

– Тацуї більше не потрібно ходити до школи.

Прямолінійно відповіла Шізуку. Без зайвих прикрас, вона чітко охарактеризувала ситуацію, з якою вони зіштовхнулись.

Мідзукі широко розкрила очі та прикрила рот обома руками.

Хонока болісно опустила погляд.

– ...Чи означає це, що Шіба-семпай так і не ходитиме до школи?

Тут були не лише учні третього року. Касумі, що була змушена прийти разом з Ідзумі, відчувала незручність, але наважилася озвучити те, що ніхто і не намагався.

– Думаю він повернеться, коли ситуація заспокоїться.

– О, так!

Вигукнула Хонока після відповіді Шізуку. Її голос звучав так, наче вона чіплялась за останній шанс.

– Але чи виправиться ця ситуація.

Підкинула дров у розчарування Еріка. Ні, брилу льоду, бо вираз Хоноки закляк.

– Еріка! Не треба так говорити!

Рефлекторно крикнув Мікіхіко. Це не було настільки голосно, щоб це почули інші компанії, але тон був настільки різким, що його можна було описати лише як крик.

– Мікіхіко заспокойся.

Мікіхіко, відповів Лео, а не Еріка.

– Еріка не сказала нічого поганого?! Я не думаю, що нинішня ситуація покращиться за місяць, два.

– Я все це розумію! Але не потрібно цього озвучувати!

– Тому що це шокує Мідзукі та Мітсуї? Не думаю, що потрібно цього робити.

– ...Хочеш сказати, тебе не хвилює можливість, що Тацуя-кун покине школу?

Своїми словами Лео захищав Еріку.

Однак, саме Еріка осадила його.

– Мені всеодно. Навіть якщо Тацуя кине школу, ми всеодно залишимося його друзями.

Еріка мовчки кліпала очима.

Хонока і Мідзукі мали подібні вирази обличчя.

– ...Думаю, в такі моменти, ти насправді нестерпний.

Ядовитим тоном сказала Еріка.

– Навіть звичайний ідіот випадково говорить правильні речі.

– Ей... Ти хвалиш чи принижуєш?

Примруживши очі, Лео пильно подивився на Еріку.

– Хто знає. Я лише констатувала факт.

Але Еріка байдуже і демонстративно відвернулась.

– Ця стерв...

– Зупинись! Лео, заспокойся.

Лео, який почав виявляти ознаки сум’яття, тепер зупинив Мікіхіко.

– Думаю, що дружба Сайдзьо-семпая справді гідна поваги..

Між Ерікою, Лео та Мікіхіко, між якими виникла трилема3, вставила слово Ідзумі.

– Я теж не хочу, щоб Шіба-семпай кидав школу.

Касумі дивилася на Касумі зі здивованим виразом, а Шіїна, що стиснулася в оточені семпаїв, дивилася зі спантеличеним виразом.

Але, це була поспішна реакція.

Якщо Шіба-семпай кине школу, Міюкі-семпай буде сумувати...

– Ну, так... – прошепотіла Касумі.

– Он як! Тоді все гаразд.

– Е, що?

Уточнила Хонока у Шізуку, що сказала, так наче била по руках.

Якщо Тацуя залишить школу, Міюкі теж не залишиться.

Почувши прогноз Шізуку, Ідзумі зблідла.

– Пан Тацуя не може допустити, щоб Міюкі полишила школу.

– І справді.

– Вірно! Заради Міюкі-семпай.

– Тацуя теж не кине школу.

Завершила слова Ідзумі Шізуку.

– ...Але тоді він повинен щось зробити з цією ситуацією, вірно?

Неохоче промовив Сабуро, в атмосфері загальної радості.

Настрій за столом знову впав.

Під суворим поглядом Шіїни, що наче питав «і нащо ти це сказав?», Сабуро опустив плечі.

Після певного часу ненавмисної тиші, у поступовому погіршені незручної атмосфери, монітор в кафе раптово перемкнувся на новини.

– Ей... Серйозно.

Пробурмотів Лео слухаючи новину.

Група Лео була не єдиною в кафе, але ніхто не докорив їм, що вони заважають.

Можливо у всіх було на думці теж саме.

В новинах йшла пряма трансляція з Москви.

На екрані був керівник академії Нового Радянського Союзу Ігор Андрійович Безобразов, один із загальновизнаних магів стратегічного класу, «Тринадцяти апостолів»

Новини перемкнулися на трансляцію з Безобразовим.

– Докторе Безобразов, що спонукало вас погодитися взяти участь в американському «проєкті Діона».

– Як я вже згадував раніше, я вважаю, що тераформування Венери має важливість поза міжнаціональних конфліктів. Ми, люди, вже більше століття боїмося перенаселення нашої планети. У недалекому майбутньому, це призведе, до катастрофічних конфліктів між людьми та зниження життєвої сили людства. Розширення сфери проживання буде єдиним рішенням, щоб уникнути катастрофи, що чекає людство майбутнього.

– Тож, ви вирішили взяти активну участь в цьому проєкті?

– Магічні технології повинні використовуватися для прокладання майбутнього людства, а не для боротьби між людьми.

– Не виключено що, вам доведеться залишити нашу країну та переїхати до Америки, коли проєкт перейде в активну фазу, чи згоден на це уряд. Якщо доктор, що також є стратегічним магом, надовго покине країну, очікуються проблеми з обороною.

– Наш миролюбний уряд пообіцяв повністю співпрацювати з програмою розвитку Венери, навіть якщо це зменшить нашу обороноздатність. Однак, наскільки я розумію, питання де розмістити базу досліджень це делікатна справа, і на цьому етапі воно ще не визначено.

– Чи означає це, що існує ймовірність того, що Новий Радянський Союз, а не Америка, може стати місцем дослідницького центру.

– Звичайно, є така можливість. Однак я особисто, думаю, що з великою ймовірністю нова база буде розташована в нейтральній країні, або в місці, що не знаходиться під чиїмось політичним контролем.

– Можна очікувати конфлікт, навіть просто визначивши де планується встановити базу?

– Це грандіозний безпрецедентний проєкт в історії людства. Не лише місце розташування бази, на нас чекає багато інших труднощів. Але ми віримо, що зможемо розумно це подолати. До участі в проєкт запрошені не лише сер Вільям Маклауд та містер Максимільян, які вже заявили про свою участь, але й інші люди, такі як гер Розен та японський юнак, що називає себе Таурус Сілвер. І ми будемо працювати разом, щоб подолати усі труднощі, заради майбутнього людства.

– Дякую, докторе Безобразов.

Далі новини перейшли до короткого змісту проєкту Діона.

Очі учнів, що дивились відео, відірвались від дисплея.

– ...Який ще «наш миролюбний уряд». Я дурію.

З відразою виплюнула Еріка. Її слова ґрунтувалися на думках про інцидент вторгнення на Садо п’ять років тому. Озброєна група здійснила висадку на Садо одночасно з вторгненням Великого Азійського Союзу на Окінаву. Її відбила армія з добровольців зібрана навколо родини Ічідзьо, за загально прийнятою теорією, це був загін Нового Радянського Союзу.

Новий Радянський Союз досі не визнавав, що це його робота. Однак мало хто з японців думає, що Новий Радянський Союз не винний. З огляду на цей інцидент, реакція Еріки на фразу «миролюбний уряд Нового Радянського Союзу» була аж ніяк не дивною.

– Незалежно від минулих неправомірних дій влади Нового Радянського Союзу, потрібно визнати, що промова доктора Безобразова має певну переконливість.

Мікіхіко теж не вважав, що Еріка помилялася. Однак, він застеріг, що те, що відбувається зараз, і те що сталося в минулому, слід розглядати окремо.

– Стратегічний маг залишає країну, щоб займатися не військовою діяльністю... Сміливий крок.

– Тому це і так переконливо, як сказав Йошіда-семпай. В тому, що Новий Радянський Союз серйозно ставиться до мирного використання магії.

У відповідь на висловлене враження Касумі, Ідзумі висловила недружні слова.

– Думаєте це позерство.

Промовив Лео і гірко посміхнувся. Але він миттєво стер свою посмішку і насупився.

– Це правда, що Безобразов з Нового Радянського Союзу братиме участь в американському проєкті. Не відомо наскільки серйозно він братиме участь, але Новий Радянський Союз є ворогом американських штатів. Оскільки там заявляють, що вони будуть співпрацювати, чи не складно Японії, як союзнику, буде відмовитись?

– ...Звісно.

– Магічна асоціація захоче, щоб Таурус Сілвер повідомив про свою участь. ...Добровільно.

Не багатослівно Шізуку, а за нею більш розгорнуто і Мікіхіко погодилися з думкою Лео.

– ...Пан Тацуя, ви в порядку, мабуть...

– У пана Тацуї буде все добре...

Першокурсники Шіїна та Сабуро, на думці яких не було зв’язку між Тацуєю та Таурусом Сілвером, втупилися один на одного з питанням на обличчях, не розуміючи сенсу бурмотіння Хоноки.

◇ ◇ ◇

Тацуя, який разом з Міюкі та Мінамі залишив школу раніше за його друзів, побачив автоматично записані новини, повернувшись до дому.

– Невже це сам Безобразов з «Тринадцяти апостолів».

Це було перше питання, озвучене Міюкі, після перегляду новин. Стратегічні маги приховували свою особистість. Щоб уникнути замахів на життя і прокльони. Стратегічний маг, який відкрито з’явився на телебаченні, суперечив її здоровому глузду.

– Можливо це підставне лице.

Тацуя не відчував не зручності, що Безобразов виступив перед ЗМІ, в цій ситуації. Однак він теж не міг повністю вірити новинам, що прийшли з Нового Радянського Союзу.

Але чи це та сама людина, чи фальшивка, наразі не має значення.

– Що ви маєте на увазі?

Тацуя поглянув на Міюкі, з проханням, повернути очі на екран і відтворив інтерв’ю Безобразова з початку.

– Важливішим фактом є те, що Новий Радянський Союз висловив готовність співпрацювати у проєкті USNA.

Зосередившись на субтитрах інтерв’ю, Тацуя і продовжив відповідати, тоном наче говорив з самим собою.

– Великий Азійський Союз та Індо-Персія потужні країни, але віссю світової політики все ще залишається конфлікт між Америкою та Радянським союзом. Сучасна міжнародна спільнота зосереджується навколо протистояння між Новим Радянським Союзом, що відновила свою колишню силу після світової війни, та USNA, яка зміцнила силу своєї нації.

– Так. Я це розумію.

Основи міжнародної структури викладаються в перших класах середньої школи. Відмінниця Міюкі добре володіла матеріалом в рамках загальної освіти.

– Радянський Союз зробив проєкт Діона винятком в боротьбі за першість в міжнародній спільноті. Незалежно від того, чи справді Новий Радянський Союз внесе свій внесок у проєкт, на даному етапі це не має значення. Оскільки новий Радянський Союз, супротивник USNA, оголосив про співпрацю, союзники USNA більше не можуть ігнорувати «план Діона».

Висновки зроблені Тацуєю, були такими ж, як у Лео та Мікіхіко.

– ...Можливо, Новий Радянський Союз та USNA ведуть якусь гру у цій справі.

Але домисли, що на крок відставали від реальності, можливо було проблемою характеру, а не інтелекту.

– Яка мета зближення USNA і Нового Радянського Союзу?

Схиливши на бік голову, запитала Міюкі. Вона не показала заперечень на саму здогадку Тацуї. Якщо покласти на терези здоровий глузд і думку Тацуї, остання, для Міюкі, явно переважить.

– Що стосується звичайних військ, то Американці та Радянський Союз значно переважають інші країни. Великий Азійський Союз майже наздогнав їх, але досі не оговтався від втрат, які зазнав восени позаминулого року

Хоча він розмірковував як сторонній, але саме Тацуя завдав великого удару флоту Великого Азійського Союзу.

– Магія — це індивідуальна сила, та звичайна військова сила — це сила нації, підкріплена політикою та економічною силою. У ситуації, коли ядерна зброя фактично заборонена, економічна потужність стає все більш відчутною. Як і Японія, країни з невеликими економіками не можуть конкурувати зі Сполученими штатами та Радянським союзом звичайними військами.

– ...Ви вважаєте, що економічний масштаб Японії не такий вже малий?

– Економічний потенціал, який можна вкласти в озброєння, набагато нижчий за можливості Штатів та Радянського Союзу.

Тацуя м’яко заперечив аргумент, який ненароком висловила Міюкі.

– Світ зберігає свою нинішню форму, не будучи розірваний великою силою, завдяки фактору магії. Без магічної зброї та магії, маленька країна не зможе конкурувати з великою. У цьому сенсі, ми не можемо абсолютно заперечити військове використання магії...

Тацуя націлений на невійськове використання магії. Його мета — звільнити магів від ролі частинки військової системи. Йому, мабуть, гірко визнавати, що магічна зброя має значення.

– ...іншими словами, збираючи в проєкті потужних магів, Штати та Радянський Союз мають на меті позбавити магічної сили інші країни?

Хоч не повністю, але, тому що почала розуміти, що хвилює Тацую. Міюкі поставила питання, ігноруючи останні слова Тацуї.

– ...Якщо подумати все сходиться.

Давши коротку відповідь, Тацуя занурився у свої думки.

У розмові з Міюкі, він зрозумів недолік свого плану. Проблема яку він досі не помічав.

Звільнити магів від долі живої зброї. У базовій концепції помилок не було. Реальність, того, що маги використовуються як зброя.

Однак, якщо заохотити економічне використання магії, і у військовій сфері виникне недостача високорівневих магів. Що, якщо дешева і потужна магічна зброя зникне.

Маленькі країни не зможуть скласти конкуренцію великим державам.

Коли великі держави поглинуть маленькі й світ поділиться між ними та керуватиметься невеликою кількістю невеликих держав.

Тацуя міг лише уявити майбутнє, в якому світ знову застрягне в трясовині регіональних конфліктів.

«Зрештою, потрібна сила стримування?..»

В його власних руках була найкраща зброя масового знищення.

Незалежно від того, куди рухатиметься майбутнє, він неминуче переживе погіршення репутації

Можливо, саме цього вечора Тацуя прийняв рішення.

◇ ◇ ◇

Опівночі за японським часом, через Атлантичний океан відбулася цілковито таємна розмова, під захистом підсистеми Ешелону III

– Сер Маклауд, давно не бачились. Мабуть, це вперше за п’ять років ми так розмовляємо.

З’явившись на моніторі відеофону, першим заговорив Безобразов.

– Згоден. Давно, докторе Безобразов. Як я вже казав раніше, я не «сер». Я просто отримав титул лицаря за заслуги.

На привітання Безобразова, Маклауд відповів настільки байдужим тоном, що не можна було сказати чи було це серйозно, чи впертість, або ж поганий жарт.

– Сер Вільям Маклауд. Хіба варто говорити такі жорстокі речі? Це неофіційна зустріч, тож чи можу я називати вас «сер Маклауд».

Кларк, схоже, сприйняв це як не веселий жарт. Він злегка докорив Маклауду. Замість того, щоб серйозно звинувачувати, він хвилювався, щоб Безобразов через свою необережну образу, не зіпсував переговори.

Саме Безобразов відреагував на міркування Кларка.

– Дякую за турботу, доктор Кларк. Це перший раз коли ми розмовляємо, так?

– Згоден. Приємно познайомитись, докторе Безобразов. Я Едвард Кларк.

На цьому, привітання цих трьох закінчилися.

– Хоча це і миттєво, докторе Кларк, це правда, що маг стратегічного класу «Великий бомбер» це розробник Таурус Сілвер, а Таурус Сілвер — японський старшокласник.

В досить поспішній манері, запитав у Едварда Кларка Безобразов.

– Так і є. Офіційна японська назва «Великої бомби» - «Матеріал бурст». Це магія, прямого перетворення маси в енергію.

– Прямого перетворення?..

– Дійсно цікаво. Але зараз немає сенсу обговорювати систему.

М’яко стримав Безобразова, який проявив сильну цікавість, Маклауд.

– ...Вірно. Не має сенсу обговорювати гіпотезу за відсутності даних.

Безобразов прийняв стримування Маклауда і порівняно легко відступив.

– Вважається, що Матеріал бурст, як і Туман-бомбу доктора, можна націлити в будь-яку точку земної кулі на основі даних розвідувальних супутників.

– Це загроза порушення військового балансу світу.

Кивнув на слова Кларка Маклауд.

Безобразов пропустив натяк Кларка про те, що він також знає, як працює Туман-бомба.

– Невідомо як далеко може дістати Матеріал бурст. Однак він не дістане Землі з орбіти Юпітера.

– План доктора Кларка вигнати Тауруса Сілвера на Юпітер?

– Так, вірно.

Кларк прямо кивнув на питання Безобразова.

– Етап Ганімед, проєкту Діона розроблений відповідно до досягнень Тауруса Сілвера. Нехай присвятить своє життя майбутньому людства на Ганімеді.

– Докторе Кларк. Не могли б ви розкрити справжню особу Тауруса Сілвера?

– Я розповім вам про це, при особистій зустрічі.

– ...Тож, добре. З нетерпінням чекатиму її.

– Де проведемо зустріч?

Запитав у Кларка Маклауд.

– Я планував у нейтральних водах Атлантичного океану. Я думав, було б добре, якби усі були в рівних умовах.

– Зустріч трьох країн відбудеться на судні?

Запитав у Кларка Безобразов.

– Ми вже відправили Ентерпрайз до запланованої акваторії. Я планував запропонувати вам дістатися на борт на літаках.

– Ентерпрайз...

Зацікавлено пробурмотів Безобразов.

Ентерпрайз — це новітній авіаносець, що успадкував традиційну назву військового корабля USNA. Попри те, що він не оснащений атомним двигуном, кажуть, що його енергетична система вихідною потужністю і часом роботи, не поступається йому.

– Зрозумів. Доберуся небом.

– Я вчиню так само.

Погодився Маклауд, слідом за Безобразовим.

– Дуже дякую. Тоді обговоримо ще пару трійку деталей...

За ініціативою Кларка, телефонна розмова тривала близько тридцяти хвилин.

◇ ◇ ◇

З моменту повстання в Мексиці, у квітні, в Америці відбулося кілька незначних заворушень. Однак ситуація не досягла тієї межі, коли потрібно було направити армію для придушення. Робота розвідувальних служб в напрямку Японії продовжувалася, хоча і в менших масштабах, але крім цього, за кордоном не проводилося жодних операцій, і «Зірки», магічний підрозділ, під безпосереднім командуванням Об’єднаного комітету начальників штабів армії USNA, проводили свої дні у тренуваннях.

Тож і цього дня вони планували тренуватися цілий день. Однак Ліну, яка збиралася рушити до їдальні після ранкових тренувань, зупинив і відвів до кабінету начальника, помічник командира бази.

– Майор Сіріус прибула.

Ліна, в образі «Анджі Сіріус», віддала честь власнику цього кабінету, Полу Уокеру. Ліна — командир Зірок, але вищий статус на базі мав командир бази Уокер. Уокер — наглядач за бойовими магами, Зірками.

– Майор Сіріус прийшов наказ Генерального штабу.

– Так!

Ліна опустила руку і стала в нерухому стійку струнко.

– Ви вилітаєте до Вашингтону, округ Колумбія, і зустрінетесь з доктором Едвардом Кларком. Потім супроводжуватимете доктора на Ентерпрайз в Атлантичному океані, які охорона.

– Вас зрозуміла.

– На Ентерпрайз плануються важливі переговори, щодо проєкту Діона. У переговорах візьмуть участь Вільям Маклауд і «Запалювач» Безобразов.

На обличчя Ліни промайнула тінь здивування, а потім розуміння.

Хоч це було у відкритому морі, було неймовірно, щоб національно визнані маги стратегічного класу іншої країни сіли на військовий корабель. Однак якщо учасниками зустрічі є члени «Тринадцяти апостолів», зрозуміло, що Ліна, з тих самих «Тринадцяти апостолів» буде присутня задля балансу.

– Зайве нагадувати, але цю розмову потрібно тримати в таємниці, до її завершення.

– Вас зрозуміла, полковнику.

Після нагадування Уокера, Ліна, що забулася у своїх роздумах, поспіхом повернула відповідь.

◇ ◇ ◇

Окрім Америки Великобританії та Нового Радянського Союзу, бурхливі рухи відбувалися і в Японії.

Нажаль, це були не добровільні кроки, а скоріше реакція на інформацію, що надходила з-за кордону.

Звичайно, голова Магічної асоціації Японії призначався з-поміж Ста сімей. Вибори проводилися у червні кожного року, а новий голова вступав в обов’язки у липні. Обмежень щодо повторного призначення не було, але оскільки це не дуже смачна посада, ніхто не займав її більше трьох років.

Нинішня глава, Томіцука Хісуі, що вступила на посаду в липні минулого року. Була кровною матір’ю Томіцуки Хаґане, учня третього року, Першої старшої школи. Справа не в тому, що її чоловік помер, або що в родині Томіцука був матріархат.

Президент Магічної асоціації повинен проживати в штаб-квартирі в Кіото. З іншого боку, родина Томіцука базувалася на східному узбережжі Токійської затоки. Тому чоловік займався сімейним бізнесом, а дружина — магічною асоціацією.

У червні минулого року Томіцука Хісуі висунулась на посаду глави з легким відчуттям, що це буде проста повсякденна робота. Але зараз вона трималася за голову і проклинала себе минулорічну.

Коли в неділю, Едвард Кларк зі Штатів оголосив про проєкт Діона, вона ще не відчувала такої безвиході. Вона думала, що навіть штатам буде важко запросити вчених-магів за кордону. Мало того, здавалося, що абсолютно не можливо позичити в інших країн «Тринадцяти апостолів». Так думала не лише Томіцука Хісуі, а й весь персонал Магічної асоціації.

Але вчора, один з «Тринадцяти апостолів», найбільшого суперника, Нового Радянського Союзу, Безобразов оголосив про свою участь в проєкті. Тому благодатний час дорівнював нулю.

По концепції мирного використання магії, щоб відкрити людству дорогу в майбутнє, заперечень від самого початку не було. Антимаги заручилися підтримкою людей, стверджуючи, що магія це небезпечна зброя, що вбиває не магів.

Це не мирне використання магії з незначним внеском, таким як гасіння пожежі або запобігання повені, а великий проєкт, що принесе процвітання людству в майбутньому. Це максимально ефективна контратака антимагів.

Проєкт не повинен бути реалізованим або успішним. Той факт, що такий проєкт існує, вже є контраргументом проти антимагів. Оператори магії можуть вийти зі складної ситуації, в якій зараз перебувають.

Навряд чи Японія, як союзник, відмовиться взяти участь у проєкті, заради якого примирилися навіть ворогуючі держави. Навіть не можна призупинити. Вони повинні якнайшвидше відправити старшокласника, який називає себе Таурус Сілвер.

По правді кажучи, Хісуі знала справжню особистість Тауруса Сілвера. Ця інформація була в старомодному, запечатаному воском, конверті, переданому їй співробітниками посольства USNA.

Хісуі підняла охоплену руками голову. Перебувати у відчаї це не вихід. Немає зручного героя, який би взяти на себе ці клопоти. Вона не та людина, яка може взяти на себе роль героїні трагедії.

Вона вирішила скористатися спеціальними повноваженнями президента Японської Магічної асоціації, якими її попередник не користувався.

Скликання Ради кланів.

Хісуі, за допомогою спеціальної лінії, запросила голів, кожного з Десяти головних кланів, взяти участь в онлайн конференції.

Або глави Десяти головних кланів чекали дзвінка з Магічної асоціації.

Через годину, після скликання, Хісуі спостерігала, на моніторі онлайн конференції, Ічідзьо, Футацуґі, Міцую, Йотсубу, Іцуву, Муцудзукі, Саєгусу, Шіппо, Яшшіро та Дзюмондзі.

– Вельмишановна Йотсуба, дякую за вашу допомогу.

– Вельмишановний Ічідзьо, вам вже краще?

– Завдяки вам, я повністю одужав.

– Я рада. Отже, президенте, з якого питання ви зібрали нас?

Підтакнувши Ічідзьо Ґокі та Маї, що раптово проігнорували Хісуі, Футацуґі Маі звернула увагу на проігноровану.

Завдяки Маі пригнічена Хісуі, змогла зібратися.

– ...Пані та панове, дякую, що так швидко зібралися, попри зайнятість.

– Це був терміновий зв’язок. Можете відразу сказати, що це за «надзвичайна ситуація?»

Холодним голосом, задав, наповнене іронією, питання Саєгуса Коуічі.

Від такого тиску Хісуі майже заплакала. Вона аж ніяк не була слабкою жінкою, але вона не звикла перебувати між ширяючими гострими лезами. Вона з того типу людей, що ретельно готуються до переговорів.

– Так. Як ви вже здогадалися, мова йде, про план розвитку Венери, запропонований інженерами USNA.

Хісуі, якій якось вдалося зберегти почуття обов’язку голови, повернулася до теми.

– Вчора Новий Радянський Союз оголосив про свою участь у проєкті, що змушує Японську магічну асоціацію негайно вжити заходів.

– До чого тут асоціація? Едвард Кларк запрошував до участі окремих особистостей, в індивідуальному порядку.

Зауважив Шіппо Такумі вченим тоном.

– Воно то нібито й так, але був названий один японець.

З гіркою посмішкою відповіла Яшшіро Раідзо.

– Це американське свавілля. Ми не зобов’язані підкорятися.

З ображеним виразом і голосом виплюнула Муцудзука Ацуко.

– Однак не вийде.

Промовила Хісуі зі шпичками в душі.

І зрозуміло, що на моніторі були обличчя, які свердлили її очима. Мало того, це вже була не лише Ацуко.

Замість того щоб поринути у відчай, Хісуі стала ще серйознішою.

– Зараз Магів звинувачують у тому, що вони є ворогами світу. Це всього лише дитяча пропаганда, але використання стратегічної та тактичної магії підсилює цю пропаганду.

Очі голів на настільному моніторі ворухнулися. На маленькому моніторі це було важко зрозуміти, але усі погляди спрямувалися на Маю. Всі розуміли, що тактична магія що «підсилила антимагічні настрої», це Актів Аер Маін, розроблена Тацуєю.

– Проєкт доктора Кларка, «Діона», чудовий спосіб показати, що магія може допомогти людству не лише у війні. Штаб-квартира Міжнародної Магічної асоціації готується оголосити про повну підтримку проєкту Діона. Я також чула, що асоціації Штатів, Великобританії та Нового Радянського Союзу планують випустити власні пресрелізи. Здається, Германія просить уряд Штатів приєднатися до проєкту, не обмежуючись компанією Розен Магіккрафт. Японія не може пропустити ці процеси.

– Я розумію квапливість голови, але що саме ви плануєте робити. Знайти Тауруса Сілвера і змусити його приєднатися до проєкту?

У звинувачувальній манері, запитав Іцува Ісамі. Два роки тому, йому довелося відправити на поле бою хвору доньку лише тому, що вона «маг стратегічного класу». Відтоді йому було огидно, покладати весь тягар на одну людину, заради збереження обличчя.

– ...Насправді нам не потрібно його шукати.

Хісуі також не подобалося приносити в жертву людину для простого виправдання. Навпаки, це змушувало думати «краще я вимажусь брудом».

– Таурус Сілвер... Шановна Йотсуба. Це ваш син, чи не так?

Погляд Маї з екрана наче запитував «Чому ви так думаєте?».

– Я отримала лист з американського посольства. Враховуючи, що він неповнолітній, вони утримались від розголошення його імені, тому хотіли б, щоб ми допомогли вмовити Шібу Тацую, також відомого як Таурус Сілвер.

– Це, схоже, на шантаж.

Гірким голосом пробурмотів Ґокі.

Він не єдиний демонстрував антипатію

– По правді кажучи, Момояма-семпай, з першої старшої, також про це говорив.

Але Мая, найближча до об’єкта обговорення, була спокійнішою за всіх.

– Я залишаю це рішення на власний розсуд Тацуї.

Мая на моніторі посміхалась.

Хісуі була приблизно віку Маї, але їй знадобилося кілька секунд, щоб придушити тремтіння в голосі.

– Ви не маєте наміру переконувати пана Йотсубу?

– Це матиме вплив на все його життя.

Привітним голосом відповіла Мая, натякаючи, що тут немає місця для обговорення.

– Якщо це все що ви хотіли обговорити, я хотіла б вибачитися на цьому.

І продемонструвала, що відмовляється від подальшого діалогу.

– ...Дякую, за витрачений час.

– Тож на цьому все.

Обличчя Маї зникло з монітора.

– Я теж прощаюсь.

– Тоді я теж.

Муцудзука Ацуко і Яшшіро Раідзо залишили онлайн конференцію, наче ставши на бік Маї

І на противагу, сім з десяти голів залишилися на зустрічі.

– Це може стати питанням всього життя, але я хотів би, щоб він врахував свою відповідальність перед японським магічним світом.

Гірким тоном пробурмотів Саєгуса Коуічі, так, що не можна було зрозуміти, собі він це говорить, чи скаржиться комусь.

– Хочете сказати це не те питання, де думка самої людини має значення?

Запитав Шіппо Такумі.

– Магу з Десяти головних кланів не залишається іншого вибору, як іти на певну самопожертву. Дочка вельмишановного Іцуви має проблеми зі здоров’ям, та восени поза минулого року була відправлена в зону бойових дій, на прохання Сил Самооборони. Вельмишановний Іцува, хіба ваша дочка зробила це не зовсім по своїй волі?

– Це так...

На подібне запитання важко було відповісти запереченням. Іцува Ісамі міг лише дати таку каламутну відповідь.

– Однак, Якщо син родини Йотсуба візьме участь у плані заселення планети, під керівництвом іноземців, чи не буде це великою втратою для національної безпеки?

– Я не знаю якою магією володіє Шіба Тацуя, але думаю, що думки в руслі, що маг безпосередньо пов’язаний з військовою силою, можуть поставити нас у скрутне становище. Зараз, найбільшою загрозою для магів, не лише для японського магічного суспільства, але й усього світу, мабуть, є антимагічна ідеологія, така як Гуманісти. Тож, я вважаю, що розв’язання цього питання є найпріоритетніший.

Відповіла на підняті Ґокі питання Хісуі.

– Це не бажано, але можливо краще, щоб шановний Шіба Тацуя поїхав до Америки.

Зітхаючи пробурмотіла Футацуґі Маі.

Ніхто не висловив заперечень.

– Але насправді, хто вмовить вельмишановного Шібу Тацую? Судячи зі ставлення, від вельмишановної Йотсуби, цього очікувати не доводиться.

Натомість на важке питання підняте Міцуї Ґеном, навіть Коуічі був змушений зануритися у важку тишу.

– Шановний Дзюмондзі... Ви ж особисто знайомі з Шібою Тацуєю, так?

Від відчаю запитала Хісуі. Це не проблема, в якій можна змінити думку, відносинами семпая та кохая. Якщо необхідне особисте знайомство, син Хісуі, Томіцука Хаґане, також є учнем Першої старшої, ще й однокласником. Це набагато тісніші стосунки, ніж з Катсуто, що закінчив школу минулої весни.

– ...Не знаю, чи послухає мої слова вельмишановний Шіба Тацуя, але я спробую поговорити.

Але Катсуто прийняв цей виклик.

– ...Ви впевнений?

– Поки що поговоримо. Я не можу гарантувати результат.

Відповів він на запитання Коїчі Катсуто.

Коуічі не зміг зрозуміти справжні наміри Катсуто, коли той погодився поговорити з Тацуєю.

Далі

Том 23. Розділ 5 - [5]

[5] Врешті-решт... це трохи самотньо. Вийшовши з хвіртки типового будинку на одну сім’ю, озирнувшись, пробурмотіла Міюкі. – Ми ж не продаємо цей будинок. Завжди можна буде повернутися. – Вірно, – кивнула вона, на втішання Тацуї. – Шановний Тацуя, шановна Міюкі, якщо ви не проти, гадаю час вирушати. Почувся стриманий голос позаду. Озирнувшись, Тацуя побачив Ханабіші Хійоґо в чорному костюмі та білих рукавичках. – Зрозумів. Міюкі, Мінамі, ходімо Кивнув Хійоґо Тацуя і покликав своїх супутниць. Вони відповіли «так» і «зрозуміла», відповідно. Сьогодні був день переїзду. З будинку їх батька до будівлі штаб-квартири родини Йотсуба в Тьофу, Токіо. Для посилення захисту Міюкі. Перед будинком був припаркований великий седан. Все обхідне вже будо завантажено в багажник. Меблі вже підготовлені за новою адресою, тож мова йде про одяг, аксесуари та невеликі термінали для школи. Усі дані з лабораторії в підвалі також були перенесені в підземний дослідницький центр у штаб-квартирі в Токіо. Це було саме переміщення, а не копія. Нинішню «приватну лабораторію» планувалося повністю знищити за кілька днів. Міюкі, а за нею і Тацуя сіли на заднє сидіння, а Мінамі зайняла пасажирське сидіння попереду. Це не лімузин, але сидіння були просторі, і за сидінням водія не відчувалося тісно. Переконавшись, що всі сіли, Хіого зайняв місце водія. Седан повільно рушив. З Футю до Тьофу. На такій незначній відстані, поїздка на автомобілі та в індивідуальній кабінці майже однакова. Враховуючи час до станції пішки, на машині швидше. Хійоґо вів машину майстерно. Можливо, ще й через особливості самої машини, тремтіння або перевантаження не відчувалося. Під час короткої та зручної поїздки, ні Тацуя, ні Міюкі нічого не сказали. Мінамі, як завжди, була небагатослівно. Хійоґо також читав атмосферу і нічого не говорив. Автомобіль зупинився на підземному паркінгу будівлі. Це був гараж з пристроями автоматичної перевірки, розташований у задній частині стоянки загального типу, в розділові білі лінії були вбудовані індивідуальні передавачі для автоматичного паркування. – Сюди, прошу. Під керівництвом Хійоґо, вони сіли в ліфт. Цей ліфт йшов прямо до квартири, де від сьогодні мешкатиме Міюкі, крім Тацуї та Міюкі, ніхто не зможе ним скористатися без спеціального ключа. – У надзвичайній ситуації він зможе спуститися на інший поверх. Додав Хійоґо зі скромною посмішкою. Здається це можливо лише у надзвичайній ситуації, а зазвичай можна вийти лише на першому поверсі, в підвалі, даху і перед квартирою. На даху був вертолітний майданчик, яким вони днями скористалися. Житло, до якого їх провели, було, м’яко кажучи, розкішним. Але це не означає, що воно було кричущим, обстановка була елегантною та вишуканою. Міюкі воно сподобалося з першого погляду. – Шановний Тацуя, ви залишитеся сьогодні дома? Запитав у Тацуї Хійоґо. «Залишитися дома» це була трохи дивна фраза, але таємниця була незабаром розгадана. – Ні, я вирушу на віллу, як тільки буду готовий. Міюкі відсьогодні житиме тут. Мінамі житиме з нею, як покоївка та Страж Міюкі. Однак Тацуя повинен переїхати на віллу Ідзумі, згідно з вказівкою Маї. Це ще не дім Тацуї. Міюкі, сказала «самотньо», коли вони покидали свій попередній дім, головним чином, тому що деякий час житиме окремо від Тацуї, а не від того що залишала звичний для них дім. – Я займусь цим. Тож, будь ласка, відпочиньте близько двох годин. Благоговійно вклонився Хійоґо і вийшов з кімнати. Тацуя запросив Міюкі сісти на дивані у вітальні. Насправді до переїзду в Ідзу, вже все було готово. Дві години були відтермінуванням наданим Хійоґо. Міюкі й Тацуя це зрозуміли. Для переїзду в Ідзумі був підготовлений невеликий VLOT. Політ зайняв, близько, тридцяти хвилин. Причиною такого повільного польоту було переповнення повітряного простору. Найближчим часом жарти про «пробки в повітрі», можуть стати реальністю. Як і очікувалося, вілла була в горах. У Ідзу була колишня база протиповітряної оборони, яку було перебудовано з довоєнного поля для гольфу, але вона була далекою від неї. Вона ідеально підходить для «тихого» місця, де ніхто не потурбує. – Мама, ні, мачуха, проходила лікування в такому незручному місці? Тацуя інстинктивно адресував питання Хіого, що спало йому на думку. Перейменувавши Мію «мачухою», тому що матір’ю зараз повинна була бути Мая. – Я чув, що шановній Мії, перш за все, потрібна була тиха обстановка. Тацуя точно зрозумів значення абстрактної відповіді Хіого. Це означало, що шум мисленнєвих часток, породжений натовпом, створював навантаження. Тацуя ще раз усвідомив, що Мія прикладала багато зусиль заради них. Він не знав заради нього чи Міюкі. У супроводі Хіого, Тацуя увійшов у віллу. Всередині все було влаштовано так, щоб не виникало незручностей для життя. Лабораторія також була більш укомплектованою, ніж у будинку Футю. – Якщо вам щось знадобиться, телефонуйте мені у будь-який час. Ми негайно це доставимо. Також тут є «Фрід Сюїт» та «Увінглесс», тож сміливо користуйтесь ними. Фрід Сюїт — це мобільний бойовий костюм, замаскований під звичайний мотокостюм, а «Увінглесс» - броньований мотоцикл, що з’єднаний з костюмом. Вони стануть в пригоді не лише коли його атакуватимуть озброєні групи, але й коли він не надовго спуститься до міста. – Дякую. – Радий старатися. Шановний Тацуя, прошу спокійно відпочивайте тут. – Дякую за старанну роботу. – Тоді на цьому прошу мене вибачити. Сказав Хійоґо і попрямував до VLOT. Залишившись самим в будинку, Тацуя чув звук гвинтів, що віддалялися. ◇ ◇ ◇ Великий авіаносець USNA стояв на якорі у нейтральних водах Атлантичного океану, за п’ятсот кілометрів на захід від Ньюфаундленду. Класу дві тисячі фунтів, тобто загальною довжиною близько шістсот метрів. Увагу всього світу привертала технологія, що без використання ядерного реактора, рухає гігантський авіаносець, який майже вдвічі більший за найбільший довоєнний атомний. З моменту введення його в експлуатацію, чотири роки тому, виникли підозри, що корабель використовував прихований реактор. Однак результат вивчення його з близької відстані, проведеного Міжнародною Магічною асоціацією під час його плавання, показав, що він чистий. З моменту свого створення, Міжнародна Магічна асоціація створила абсолютно надійну технологію з виявлення реакції розпаду. Асоціація не змогла знайти жодного сліду використання ядерної енергії. Подальше вивчення не можливе, без підйому на корабель, але USNA не могли погодитися на огляд військового корабля, що перебуває в експлуатації. Зрештою, силовий двигун Ентерпрайз залишався загадкою і донині. На гігантський авіаносець збирався приземлитися невеликий транспортний літак. Це був швидкісний транспортний літак у супроводі чотирьох винищувачів. Очевидно, він не мав функції вертикальної посадки, як VLOT та STOVL4. «На тій машині Безобразов...» Подумки промовила собі Ліна, в уніформі Зірок, без маски, стежачи своїми золотими очима за наближенням транспортного літака. Ігор Андрійович Безобразов, представник Тринадцяти апостолів Нового Радянського Союзу. – Користувач стратегічної магії «Туман-бомба», також відомий як «Запалювач». Поки він не з’явився днями на інтерв’ю, його зовнішність була військовою таємницею Нового Радянського Союзу, але USNA, вона була відома. Місце знаходження Безобразова також відслідковувалося, хоча і не завжди. Він також є членом Академії Наук Нового Радянського Союзу і провідним авторитетом сучасної магії в Новому Радянському Союзі. Можна сказати, що його зовнішність та місце перебування, в таких у мовах, не можливо було приховати з самого початку. Однак сутність стратегічної магії Безобразова «Туман-бомба» наразі невідома. Не зрозуміла не лише система магії, а і її вплив. Відома назва «Туман-бомба», що вона може завдати шкоду широкого спектра вибухом, від цього і помер попередній Сіріус, під час американсько-радянського зіткнення, що сталося в Береговій протоці вісім років тому. Для Зірок він був доленосним магом, а для Ліни він був перешкодою, щоб претендувати на звання найсильнішого в світі. Але можливості більше не з’явиться. Якщо Безобразов дійсно візьме участь в проєкті Діона. Невеликий транспортний літак зайшов на посадку. За сто п’ятдесят років процедура посадки на авіаносець майже не змінилася. Літаки, що не мають функції вертикальної посадки, будуть змушені заходити на палубу під кутом, забезпечуючи простір для повторного заходу і сповільнитися зачепившись гаком за дріт. Навіть якщо загальна довжина корабля збільшена до шестисот метрів, вона ще не достатня, щоб можна було гарантовано зупинитися, гальмуючи лише зворотнім прискоренням. Технологія запуску досягла значних успіхів, але технологія посадки лише зменшила навантаження на гальмівний трос. «...Гальмівний крюк не випустився?» Напружилася Ліна спостерігаючи наближення транспортного літака, і швидко зрозуміла причину. Це помітила не лише Ліна. На палубі піднявся переполох. – Потужність двигуна була занадто низькою! – Він впаде!.. Кричав персонал авіаносця. Ліна активувала CAD, щоб запобігти катастрофі. Наступної миті транспортний літак огорнули мисленнєві частки. Не фізичне світло надлишку сайонів, що виникає на цілі активації магії. Магія Ліни ще не активувалася. «Магія з середини?!» Ліна відчула, що магія, яка діяла на транспорт, випромінювалася з літака. Шасі транспортного літака торкнулися палуби. Слабкий струмінь плавно уповільнив літак, що було б не можливо у звичайних умовах. «Контроль інерції та прискорення. Щоб так природно сповільнитись...» Шлях посадки, який зазвичай займає тисячі метрів, з моменту приземлення, зайняв усього сто. А уповільнення було легким. «Як може бути такий тонкий контроль...» Ентерпрайз міг похвалитися розміром, який можна назвати «надвеликим», але це не означає, що він взагалі не хитався. До того ж було вітряно. Принаймні, вона не змогла б загальмувати в таких умовах. Ліна подумала: «Це «Запалювач» Безобразов... Здається його здібності вищі ніж очікувалося.» Ліна не сумнівалась, що нинішня ситуація справа рук Безобразова. Незабаром після прибуття Безобразова приземлився літак з Маклаудом на борту. Відразу після цього, почалася тристороння зустріч. В кімнаті знаходились Едвард Кларк, Ігор Андрійович Безобразов, Вільям Маклауд та Ліна в образі Сіріус. Ліна стояла супроводжуючи Кларка, бо він єдина звичайна людина в кімнаті, що не володіє магією. Безобразов і Маклауд — стратегічні маги. Маклауд запропонував Анджі Сіріус бути присутньою як експорт Кларка, аргументувавши це тим, що було б краще, якби був присутній маг стратегічного класу. – Докторе Кларк. Як і було обіцяно, повідомте нам справжнє ім’я, японського стратегічного оператора Тауруса Сілвера. Це була фраза початку зустрічі. Якою Безобразов раптово звернувся до Кларка. Тіло Ліни здригнулося. Зараз «Анджі Сіріус» була без маски. Тож троє інших могли легко побачити рівень її здивування. – Докторе Кларк. Ви приховали цю інформацію навіть від своїх? В голосі Маклауда звучало здивування. Здавалося від несподіваної реакції Анджі, Безобразов знизив оберти нетерплячості. Однак це не вплинуло на розвиток ситуації. – Я лише нещодавно підтвердив особу. Кларк сказав явну брехню. – Справжнє ім’я Тауруса Сілвера Шіба Тацуя. Прямий нащадок тих «Йотсуба». Рішуче додав він. Після узгодження грубого плану дій на майбутнє, зустріч завершилася без особливих конфліктів. Після успішної зустрічі, місія Ліни завершилася. На зворотному шляху її залишили на самоті й вона, з дозволу капітана, бродила по Ентерпрайзу. Хоча номінально вона була на «екскурсії», але її свідомість була зайнята людиною, якої тут не було. «Тацуя... Стратегічний маг, що викликав «Палаючий Хеллоуїн»» Після цієї інформації Ліна не пам’ятала про що говорили Кларк, Безобразов та Маклауд. Не те що вона забула, вона не сприймала цього з самого початку. В голові залишилися лише фрагменти. Можливо, буде розумніше сказати, що вона не могла встигнути за розмовою через шокуючу інформацію. Магія, що у жовтні позаминулого року, спалила південний край Корейського півострова називалася «Матеріал бурст». Оператором цієї магії є «Шіба Тацуя». Справжня особистість геніального інженера «Тауруса Сілвера», що втілив магію Польоту на практиці, також «Шіба Тацуя». – Дійсно! Це й припускалося з самого початку! У січні минулого року Ліна проникла до Японії, щоб з’ясувати особу стратегічного мага «Великий бомбер», котрий спричинив «Палаючий Хеллоуїн» і розібратися з ним. Тацуя був кандидатом в «Великого бомбера», якого наказали перевірити. Розслідування та хід висновків Розвідувального департаменту USNA були вірними. «Але! Тацуя не показав такої поведінки... Магія Тацуї — це щось інше...» З іншого боку, в Ліні прокинулося інше «Я», яке спокійно сперечалося з нею. “Хіба його поведінка не була показною? Це природно. Він був на голову вищий за мене. Його магія відрізнялася? Стратегічну магію так просто не показують. Я навіть не підозрювала, що він прямий нащадок Йотсуба. Тацуя мене обдурив.” «...Вірно. Тацуя мене обдурив.» Навіть з такими думками у своєму серці, вона не відчувала здивування чи жалю. Але разом з тим, вона усвідомила багато речей. Симпатію, яку відчувала до Тацуї. Співчуття, яке Тацуя відчував до неї. Це безумовно... «Співчуття до таких самих людей, що стали бранцями долі стати зброєю.» Ліна похитала головою і спробувала позбутися негативних думок, що лилися безперервним потоком. – Ах... Свідомість нарешті наздогнала реальність. «Ц-це погано. Це заборонений для входу відсік...» Ліна вилаяла себе за розсіяність. Вона переклала відповідальність на співробітників служби безпеки, дивуючись, чому вони її не зупинили. У будь-якому разі, їй потрібно зараз же залишити цей відсік. Ліна, як командувач Зірок, мала доступ до більшості таємниць... Однак наявність повноважень та фактичне їх використання — це різні речі. Завжди є причина конфіденційності певного рівня, і це самогубство самовільно засовувати свій ніс в таємницю, яку не повинен знати. Про це в поспіху думала Ліна. Але вже було запізно. «Що це за хвиля мисленнєвих часток...» Нахмурилася Ліна, забувши, що хотіла як найшвидше покинути це місце. Це була хвиля мисленнєвих часток, яку вона не могла помітити, поки не зайшла у цей відсік. Здавалося, що в стінки вбудована сітка чутливого каменю, що послаблювала сайонові хвилі. Якусь мить вона підозрювала, що це міра, щоб приховати реактор, але незабаром зрозуміла свою помилку. Чутливий камінь перетворював хвилі мисленнєвих часток в електричні сигнали. Як побічний ефект, сайонова хвиля послаблюється і не може сприйматися, як хвиля. Однак чутливий камінь не міг поглинути або блокувати випромінювання. «Магія? Але, тут...» Після того як думки про заборонене використання ядерної енергії зникли, у неї з’явилися нові підозри. Магія це інструмент індивідуального використання. Не те що не трапляється випадків, щоб кілька магів, працюючи разом, здійснювали одну магію. Маги з такими здібностями з’являються рідко. Але навіть тоді разом можуть співпрацювати максимум двоє-троє людей. Але зараз Ліна відчувала сайонові хвилі «...Принаймні десять, і більше. Можливо, до двадцяти людей...» Стільки магів вкладалися в одну магію. «...Що це означає? Примусове використання магами магії заборонене військовим уставом.» Спілкуючись під час розробки, Ліна чула від розробників про експерименти над людьми, під час війни, в яких численну групу магів змушували використовувати широкомасштабну магію. Спільні з японською армією, яка на той час була ближчим союзником, експерименти зрештою були визнані невдалими й дані повинні були бути знищені. Причиною невдачі стало знищення «Его» магів, що стали морськими свинками. У ряду випадків, стало неможливе самостійне мислення і було не можливо здійснювати дії підтримки життєдіяльності. Ліні сказали, що причиною є вимушений психічний зв’язок. Тому не слід мати справ з груповою магією. І це ще не все. Це була лише інтуїція Ліни, але ця магія змушувала мага зчитати послідовність активації, що описувала всі елементи й примусово активує техніку. Ця техніка, що ігнорує волю людини й повністю перетворює мага на деталь магічного механізму, порушує устав армії USNA, що гарантує людські права військовослужбовців... «...Сама магія проста, просто обертає маховик.» «Однак досить складно підтримувати таку просту операцію тривалий час, через накопичення напруження...» «Задіяно більше десяти магів через велику масу моховика і високу швидкість обертання» – Це ж не можливо!? Інстинктивно вигукнула Ліна. «Це система виробництва електроенергії? Неможливо, це секрет потужності Ентерпрайза?!» Ліна закрила рота обома руками, щоб більше не вигукнути, і квапливо оглянулася по сторонах. Навколо нікого не було. Камери спостереження, здавалося, працювали, але на моніторі повинно бути видно, що вона в розсіяно бродячи навколо, випадково зайшла в закриту зону. Сказала собі це Ліна і швидко пішла назад по коридору. Ліна поверталася на одному літаку з Кларком. Місія супроводу була завершена після закінчення зустрічі, але готувати ще один літак для повернення на материк було марною витратою часу. Так, супровід до Вашингтону, округ Колумбія, був неминучим. – Майор Сіріус, ви гарно постарались сьогодні. – Дякую. Коротко і не привітно відповіла Ліна Кларку, що заговорив з нею. Зараз Ліна відчувала, що не хоче ні з ким розмовляти. Річ у тім, що їй хотілося скинути маскування Параду і заснути, не замислюючись. Вона намагалася всіма силами не допустити, щоб шпичаки не домішалися до її тону. Кларка, здавалося, можливо через її вік, подібне ставлення не хвилювало. – Думаю, що про це не потрібно згадувати, але майоре, ви не повинні говорити про особистість Тауруса Сілвера. Не розповідайте навіть полковнику Уокеру чи полковнику Баланс. Сказав він те що збирався, не зважаючи на настрій Ліни. – ...Я зобов’язана доповідати. – Все гаразд. Вас не звинувачуватимуть. Кларк не військовий. Він був інженером Національного наукового бюро USNA. Він не міг визначати військові нагороди чи покарання. Ліна хотіла обурливо на це вказати. – Якщо особа Тауруса Сілвера буде розкрита майором, Сільвер може розкрити ваше справжнє обличчя. Однак язик Ліни онімів, від слів, які Кларк сказав раніше. – Звідки ви... Ледве видавила Ліна, щоб відповісти. – Я гадаю контакт майора з Сільвером, був великою помилкою військових. Ви ще молоді. Не можна не розуміти, що ваші емоції змінюються. Без натяку на посмішку сказав Кларк. Він натякав, що знає більше, ніж військові, про те що Ліна робила в Японії. – І не лише про особу Сільвера. Правду про Ентерпрайз теж не потрібно розповідати. Додав він, що змусило Ліну остаточно замовкнути.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!