Новина що була вперше оголошена недільного ранку, дванадцятого травня, стосувалася міжнародного проєкту, оголошеного в Лос-Анджелесі, о тринадцятій годині, за місцевим часом, попереднього дня.
Виступаючого звали Едвард Кларк. Він урядовий інженер, який належить до Національного наукового бюро USNA (NSA: National Science Agency). Була зроблена заява, що USNA закликає країни усього світу до співпраці.
Ще нічого не зроблено, Америка розпочала проєкт в односторонньому порядку.
Його назвали «Проєкт Діона». Це було омріяне використання магічних технологій для тераформування Венери за допомогою ресурсів з Юпітера.
Діаметр Венери в дев’яносто п’ять сотих рази більша, за діаметр Землі. Сила тяжіння становить дев’ять десятих від Земної. У цьому відношенні, вона набагато зручніша як ціль міграції людства, ніж Марс. Однак через густу атмосферу вуглекислого газу, хмар сірчаної кислоти, високу температуру та парниковий ефект, було вирішено, що змінити навколишнє середовище буде складно і цілі планів колонізації космосу зосередилися на Марсі.
За винятком віддаленості від Землі, Венера була б кращою колонією для людства, ніж Марс, враховуючи негативний вплив на людський організм низької гравітації. Метою «Проєкту Діона» є використання магічних технологій для модифікації атмосфери Венери, що занадто складно з допомогою звичайних технологій.
Едвард Кларк назвав ще дев’ять людей, крім себе, як людей необхідних розвитку «проєкту Діона». У списку були не лише вчені. Там були також імена Пола Максимільяна, президента Максимільян девайс, та Фрідріха Розена, президента Розен Магіккрафт.
Окрім доцільності, можна сказати, що запрошення до співпраці двох найбільших виробників магічного обладнання було розумним. Вільям Маклауд та Ігор Андрійович Безобразов, що входять до загально визнаних магів стратегічного класу «Тринадцяти апостолів», також славилися як авторитетні маги, тому навіть менше шансів отримати їх співпрацю, але долучення їх до цього списку було досить розумно.
Японські ЗМІ звернули увагу на цей щойно анонсований проєкт, який на цьому етапі є ніщо інше як нарис, оскільки у списку була десята людина, ім’я якої не було назване.
Озвучивши дев’ять імен, Едвард Кларк поглянув в камеру і сказав.
– Є ще один інженер, якого ми хотіли б бачити у цьому проєкті. Я не можу назвати його справжнє ім’я, оскільки за законодавством країни проживання, він все ще не повнолітній, але це японський старшокласник, який працює під псевдонімом «Таурус Сілвер».
– Це неприємна ситуація...
Гірко пробурмотів, сидячи на дивані у вітальні, Тацуя, переглянувши автоматично записані ранкові новини. І так не прості, останнім часом, ранки стали ще важчими.
Міюкі, поряд з ним, стривожено дивилася на нього. Але не мала рішучості заговорити. Ні, вона не знала, що заговорити.
– ...Вибач, Міюкі. Здається, я зайве змусив тебе хвилюватися.
Помітивши її погляд, сказав Тацуя.
Повернувшись до неї зі своєю звичайною спокійною посмішкою.
Однак усміхнене обличчя швидко напружилося.
Він побачив, що по щоках Міюкі стікали сльози.
– ...
Цього разу настала його черга шукати, що сказати.
– Мені дуже шкода.
Міюкі поспіхом спробувала стерти сльози руками.
Ззаду їй подали чисту хустинку.
– Дякую, Мінамі-чан.
Міюкі оглянулася через плече, прийнявши хустинку від Мінамі, подякувала їй, і замість того щоб витерти мокре від сліз обличчя, приклала її до очей, щоб приховати вираз.
– ...Міюкі?
Тацуя налякано назвав її ім’я.
Міюкі трохи опустила хустинку.
Її обличчя, що виглядало з-під чубчика, було яскраво червоним.
– Я... Вибачте. Наче дитина, так раптово розплакатись, так?..
Здається, Міюкі соромилася того, що раптово показала сльози.
– Ні, я не думаю, що ти дитина, але… В чому справа?
Міюкі прибрала білу хустинку з обличчя. Очі та щоки все ще були почервонілими.
– Ем... старший брат. Ні, шановний Тацуя
Міюкі трохи відвернулась від очей Тацуї й поправила своє звернення до нього.
– Будь ласка, переді мною... не змушуйте себе посміхатися.
– Я не...
Тацуя не міг виправдатися до кінця. Він знав, що не вміє добре брехати.
– Я розумію, що шановний Тацуя опинився у важкій ситуації. Я не можу не зрозуміти шановного Тацую.
– Справді...
– Можливо, я нічого не можу зробити... Але принаймні розділю турботи шановного Тацуї. Я вже не ваша сестра, я ваша наречена.
Міюкі крадькома поглянула на вираз Тацуї. Об’єктивно це не зухвальство, вона не сказала нічого дивного, але їй було ніяково від своїх слів.
Зазвичай, він би без усіляких причин ніжно обняв би її.
Але в даній ситуації, це виглядало б так, наче він жадає доторкнутися до її яскраво рожевих губ.
В такі часи не можливо допускати, щоб вона втратила самовладання, це може загрожувати його життю.
Розмірковував Тацуя, глядячи на сором’язливу Міюкі.
Завдяки Міюкі йому стало легше, але зустрічні вітри, що атакували Тацую, не припинилися. Швидше, йому доведеться цим зайнятися
– ...Те що найбільше доставляє занепокоєння.
На прохання Міюкі, Тацую почав розмову, роз’яснюючи поточну ситуацію.
– Те що стала відома особистість Тауруса Сілвера. З цим вже нічого не поробиш.
– Стирати пам’ять Едварда Кларка немає сенсу...
– Вірно. Потрібно думати про те, як з цим боротися, передбачаючи, що світові стане відомо, що Таурус Сілвер це я.
– Ми не можемо прийняти запрошення Едварда Кларка, так?
– Не можемо. Щоб розуміти справжню мету Едварда Кларка, потрібно вивчити зміст «Проєкту Діона»... Навіть якщо це принесе користь магам, у своєму нинішньому становищі, я не можу працювати в USNA.
– ...Якщо тітка дозволить, що ви оберете?
– Навіть якщо тітка дозволить, я не збираюся тебе залишати.
Міюкі розчервонілася і відвернула обличчя. Через її заяву «я наречена, а не сестра», яку вона зробила раніше, вона більше сприймала Тацую, як протилежну стать, ніж зазвичай.
Тацую не бентежила незвична реакція Міюкі. Сказавши це, він і сам помітив, що його слова досить бентежать. Тут не допомогти з тим, що вона не може стриматися від сорому, глибоко усвідомивши себе нареченою, а не звичною молодшою сестрою.
Але якщо зараз вибачитися, це ще більше викличе непорозуміння. Вирішивши не звертати увагу на тремтячу від сорому Міюкі, Тацуя продовжив говорити.
– Однак мене не цікавлять міжнародні магічні проєкти не військового призначення... Перш за все, упорядкуймо інформацію, яку вже маємо.
– ...Я теж подивлюся.
Пресреліз Едварда Кларка, супроводжувався коротким описом плану. Тацуя переглядав першоджерело, а Міюкі, яка змусила себе впорядкувати свої думки, переглядала перекладений матеріал.
Мінамі поставила перед ними свіжо приготовлений чай. Наче по сигналу, Тацуя та Міюкі підняли голови, відірвавши погляд від електронного паперу з коротким описом.
– ...Діона це не місяць Сатурна, а богиня з грецької міфології, чи не так?
– Вірно. Дружина Зевса, що народила Афродіту. Того варіанту де Афіна народжена не з морської піни.
– Зевс — це Юпітер. Афродіта це Венера, що означає... Що це проєкт богині, яка відродить Венеру за допомогою ресурсів Юпітера?
– Не думаю, що ти помиляєшся. Гадаю, сам проєкт є значущим для людства, але...
Тацуя повернув погляд на електронний папір і нахмурився.
Проєкт складався з чотирьох етапів.
Перший етап це використання магії Ваги та Прискорення, для запуску матеріалів та попередньо зібраних конструкцій із Землі в космос. Гравітація землі є найбільшою перешкодою, для побудови масштабних споруд в космосі. Для переміщення об’єктів великої маси за межі орбіти необхідний реактивний двигун з великою тягою. Навіть якщо використовуватимуться позаземні ресурси, перше гірничодобувне обладнання та верстати потрібно вести з Землі.
Для цього, замість того, щоб розробляти велику ракету, для переносу великої маси в космос, існуючим ракетам допоможе магія Ваги та Прискорення.
Для цього вже був прецедент. До війни існував план створення космічної вежі гіперзвукової масової батареї, як стратегічної зброї для заміни ядерного озброєння. Вузьким місцем є тяга ракетного двигуна. Для того, щоб це стало стратегічною зброєю, необхідно задіяти велику кількість масивних боєприпасів. Потрібно було розробити двигун із високою тягою, який вивів би таку масу на орбіту для супутників, або потрібні багато разові запуски з невеликими об’ємами. Незалежно від того наскільки вона повинна була забезпечити заміну ядерної зброї, вартість була не прийнятною.
Ідея була в тому, щоб посадити на ракету двох магів та використовувати магію Ваги та Прискорення. Один знижує силу тяжіння для всієї ракети, включаючи вантаж ракети, що включає масивні боєприпаси та частини пускової платформи, а інший посилює прискорення, генероване ракетним двигуном. США, попередник USNA, насправді запустили таким чином стратегічний військовий супутник, який мав стати пусковою ракетною установкою.
Однак від цієї схеми відмовилися, лише після побудови першого стратегічного військового супутника. Усі дванадцять магів, задіяних у шести пусках, що підняли тридцять ракет і частин супутника, загинули на орбіті.
Не в результаті нещасного випадку. Ні це можна було назвати нещасним випадком, але жоден пілот чи технік, крім магів, не загинув. Використання магії за умови, коли вага в шістсот тонн, включаючи вантаж, а також різкої зміни маси та сили тяжіння за короткий проміжок часу, було дією, що спричиняла фактичне перевантаження розуму мага.
Однак вже було розроблено рішення для цього. Це не доведено з погляду вартості, але експерименти, майже, напевно матимуть успіх. Тацую також не турбував цей момент.
Другим етапом є видобуток ресурсів металу, необхідних для проєкту, з поясу астероїдів, руками магів. Проєкт Діона потребує великої кількості нікелю, який доступний в «астероїдах типу М». Не лише нікель, але й інші метали, необхідні для побудови космічного обладнання, можна буде добути в космосі, без необхідності використання ресурсів з земних надер. Однак видобуток ресурсів в середовище не вагомості, має недолік в тому, що пропеленти1 потрібно витрачати на кожен рух.
Цей проєкт має на меті розв’язати проблему руху, використавши магію Руху для роботи у відкритому космосі. Звичайно якщо використовувати магію Руху, можна вільно переміщатися між невеликими небесними тілами та астероїдами, використовуючи материнський корабель, як відправну точку. Було б добре, якби для роботи у поясі астероїдів, далеко від Землі знайшовся маг, що довго працював вахтером.
Третім етапом використання магії для транспортування водню з Юпітера та доставки його до Венери. Реакція Сабатьє2, при якій утворюється вода та метан, під час реакції водню та вуглекислого газу під впливом високої температури та високого тиску, принесе воду на Венеру. Каталізатором в реакції виступає нікель.
На орбіті Венери будуть розгорнуті супутники (орбітальні ліфти, не закріплені до поверхні), що будуть спускати нікелеві ящики спеціальної форми. Водень зібраний і транспортований з Юпітера, вивантажений на основне тіло супутника, кабелем з трубчастою структурою направлятиметься в нікелеву коробку. Поблизу поверхні Венери є високі температура і тиск, з використанням нікелю як каталізатора, реакція Сабатьє відбудеться без додаткового тепла або тиску. Якщо в атмосфері Венери буде достатньо води, можна буде виробляти кисень, за допомогою генетично модифікованих водоростей.
За запропонованою схемою, на орбітах Юпітера і Венери, будуть розміщені маги, що будуть використовувати магію руху та Прискорення для відправлення носія водню з Юпітера і прийняття на Венері.
Однак і вода (водна пара), і метан є газами, що викликають більший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ. Зі зменшенням кількості вуглекислого газу, температура Венери буде продовжувати зростати. Тому температуру знижуватимуть, вирізаючи лід на поверхні Каллісто, одного із супутників Галілея, доставлятиметься до Венери й скидатиметься в її атмосферу. Четвертим пунктом списку є використання магії для вирізання та транспортування цих величезних глиб льоду.
Оскільки поєднання концентрованої сірчаної кислоти та льоду діє як морозильна ванна, очікується, що атмосфера Венери ефективно охолоне, якщо додати велику кількість льоду. Навіть якщо реакція Сабатьє погано продукуватиме воду, лише це може забезпечити першу фазу перебудови атмосфери Венери.
Однак схеми третього та четвертого етапів вимагають, щоб маг знаходився на орбіті Юпітера, супутника і Венери. Потрібна була значна кількість магів, щоб позбутися сили тяжіння Юпітера і постійно запускати транспортники та гігантські крижані брили, і оскільки пов’язувати лише один-два супутники, з Венерою безглуздо, тут потрібна ще більша кількість магів. Відправлені на Юпітер і Венеру маги не зможуть повернутися на Землю протягом багатьох років. Це справедливо і для операторів, що виконуватимуть роботу шахтарів на другому етапі.
– Зрештою це..
– Щось не так?
На запитання Міюкі, Тацуя кивнув з похмурим обличчям.
– Можливо, я занадто багато думаю. Швидше, я сподіваюся, на це... Цей проєкт, здається, спрямований на вигнання із Землі магів, що представляють загрозу.
– Ви маєте на увазі загнати їх ...в космос?
В голосі Міюкі не було відчуття погрози. Здається, що вона насправді не усвідомила сказаного.
А може це було неминуче. Освоєння космосу, яке було призупинено через соціальні негаразди, спричинені глобальним похолоданням та подальшою війною, залишалося в стагнації. Пілотовані космічні польоти припинилися ще з початку двадцять першого століття.
В нинішніх умовах, навіть космонавти, еліта людства, не могли піднятися в космос. Навіть якщо сказати про виселення магів в космос, це повинно бути складно усвідомити в повному обсязі.
– Звичайно, це нібито освоєння космосу. Однак маг, який братиме участь у цьому проєкті, довго не зможе повернутися на Землю. Навіть якщо повернеться, як тільки одужає, його знову повернуть назад.
Тацуя не підняв обличчя і не відірвав очі від електронного паперу.
– Присвятити своє життя дослідженню космосу. Гадаю, сам по собі це гарний життєвий шлях. Але я...
Тацуя поринув у свої думки й так і не поглянув на Міюкі.
◇ ◇ ◇
Наступного дня, ранок понеділка. Аудиторія третього «A».
В класі вже була більш ніж половина, але менше двох третин учнів. Міюкі ще не прийшла.
У класі учні групувалися і вели розмови. У цьому вони були старшокласниками, навіть якщо вони учні Старшої школи магії.
Мало студентів говорили про скасування Турніру дев’яти шкіл. Справа не в тому, що їм було байдуже, а в тому, що вони, очевидно, уникали цього. Адже у цьому класі навчалася користувач проблемної магії «Актів Аер Маін», і учні класу «A», безперечно розуміли, що змогли перемогти на Турнірі дев’яти шкіл, минулого та позаминулого років, завдяки Тацуї. Оскільки в цьому класі багато учасників, говорити про це буде важко.
Можливо це не могло бути заміною, але було багато учнів, що обговорювали американський проєкт освоєння космосу, що з вчорашнього дня неодноразово з’являвся в новинах.
Не стали винятком і Хонока з Шізуку.
– Шізуку, це правда?
– Що?
– Ну знаєш, що насправді Таурус Сілвер це японський старшокласник.
Як і багатьох інших учнів старшої школи магії, Хоноку цікавила справжня особистість Тауруса Сілвера.
З’явилась інформація, що невідомий геніальний інженер магії, насправді такий же старшокласник як і вони.
– Не можна сказати що це брехня. До прикладу є Кічідзьодзі-кун.
Кічідзьодзі Шінкуро, третьокурсник Третьої старшої, відкривач «Кардинального коду», знаменитість в області магії, немає нікого, хто б його не знав. І він досяг цього, коли йому було лише тринадцять. Хоча відтоді жодних видатних досягнень у нього не було, репутація Кічідзьодзі Шінкуро, не може зрівнятися з Таурусом Сілвером, що розробив магію польоту, яка вирішувала одну з «Трьох основних технічних проблем магії ваги».
Оскільки є приклад Кічідзьодзі Шінкуро з Третьої старшої, Шізуку вважала, що не було дивно, навіть якщо Таурус Сілвер старшокласник.
– Ей, Шізуку...
Вони давно дружили. Шізуку розуміла, що Хонока не наважувалася це сказати й хоче, щоб її підштовхнули.
– Що таке?
Тож Шізуку закликала її продовжити.
– Таурус Сілвер... Це ж пан Тацуя?
– Можливо.
Це була негайна відповідь.
Хонока мовчала і дивилась на неї широко відкритими очима.
– Що таке?
– ...Я не сподівалася на таку миттєву відповідь...
– Я теж так відразу подумала.
Знову миттєво відповіла Шізуку
– Подумала, почувши, що Таурус Сілвер старшокласник?
– Так.
Кивнувши, без вагань, Шізуку подумала, що це занадто не дружньо і через пару миттєвостей додав репліку.
– Якщо Таурус Сілвер є японським старшокласником, я подумала, що це може бути лише Тацуя.
– Дійсно, ти права.
Хонока зробила задумливий вираз.
– Тоді..., !..
Однак вона не сказала слів, що послідували б далі.
Побачивши Міюкі, що заходила у клас, вона закрила рот.
– Доброго ранку.
– Доброго ранку, Міюкі.
Шізуку перша відповіла на ранкове привітання Міюкі.
– Міюкі, доброго ранку.
Хонока послідувала її прикладу. Вона не могла висловити своє занепокоєння, тим, що Тацуя поїде до Америки, перед Міюкі.
◇ ◇ ◇
Тацуя, який повернувся до класу безпосередньо перед початком занять, був змушений відразу встати, як тільки сів за парту, після виведеного на термінал повідомлення.
– Пан Тацуя, що сталося.
З підозрою запитала Мідзукі, яка цього року знову сиділа поряд з Тацуєю. При переході з другого на третій рік, тут місця не змінювали.
– Мене викликають до вчительської. – Я пішов.
Обличчя Мідзукі спохмурніло від тривоги. Не лише Мідзукі, але й однокласники, що чекали його відповідь з тривогою проводжали Тацую, поглядом.
Помітивши їх реакцію, Тацуя зрадів, що не сказав правду.
Насправді його викликали не до вчительської, а в кабінет директора.
У кабінеті директора, на Тацую чекали директор Момояма, заступник директора Яосака та керівник третього «E» Дженніфер Сміт.
Момояма сидів за важким письмовим столом, Яосака стояв біля столу, а Дженніфер стояла по діагоналі від нього.
– Відразу перейду до справи, я хочу в дечому переконатися.
Без передмов запитав Момояма у Тацуї, що зупинився перед столом.
– Шіба Тацуя-кун. Ти Таурус Сілвер?
– ...Чому ви так вирішили?
Тацуя не відповів на запитання Момоями, а відповів питанням на питання.
Це грубий вчинок, враховуючи стосунки між учнем та директором, але Момояма, схоже, не особливо образився. Наче передбачав, що Тацуя не захоче відповісти.
– Через посольство USNA, я отримав лист від національного наукового бюро, агентства національної безпеки USNA. Вчора, співробітники посольства принесли його прямо до мого дому.
Момояма не лише директор Першої старшої школи магії, але й авторитет магічної освіти національного рівня, та він цивільна особа і не займається дипломатією. Надто незвично, для працівників посольства, доставляти лист цивільній особі, як дипломатичний документ.
Однак почувши це, Тацуя і бровою не повів.
Момояма, також залишався спокійним перед зухвалим ставленням вісімнадцятирічної дитини.
Погляди Тацуї та Момоями зустрілися. Вони не кидали поглядом іскор, правильніше сказати, що вони чинили тиск один на одного. На відміну від цих двох, замісник директора, що дивився на це збоку зблід.
– Ось цей лист.
Момояма дістав з шухляди столу білий конверт і поклав на стіл.
В ньому прохання, «забезпечити, щоб Таурус Сілвер, пан Шіба Тацуя, взяв участь у проєкті Діона». Національне наукове бюро USNA визначило, що ти Таурус Сілвер, і просить тебе взяти участь у проєкті.
– Пан директор. Я досі старшокласник, який навчається у цій школі. Я не збираюся кидати навчання на півдорозі.
Тацуя не відповів на запитання «ти Таурус Сілвер?». Він навмисно проігнорував цю частину, і категорично відмовився брати участь в проєкті, ні заперечив можливість.
– Нашого учня запрошують до міжнародного магічного проєкту. Я думаю це честь.
Момояма на мить перервав слова і гостро поглянув на Тацую.
– Не тільки я. Ректор Магічного Університету згоден зі мною. Якщо ти візьмеш участь в проєкті NSA ти отримаєш сертифікат про закінчення старшої школи та вступиш до Магічного Університету. Якщо ти не зможеш відвідувати заняття в університеті через участь у проєкті, в період участі в проєкті бали нараховуватимуть автоматично, а якщо це триватиме чотири роки, отримаєш диплом випускника університету.
– Це офіційне рішення?
– Це ще не офіційне рішення, але я гарантую це своїм статусом та ім’ям.
Перш ніж Тацуя відповів Момояма звернувся до Дженніфер.
– Вчителю Сміт. Хіба Шіба-кун вже не отримав знання та навички достатні для закінчення нашої школи?
– Ви праві.
Неохочим, але неминучим тоном відповіла Дженніфер.
– Навіть якщо взяти лише минулорічний експеримент «Зоряний реактор», я оцінюю що звання Шіби-куна вже досягли рівня випускника Магічного Університету.
– Ось як.
Момояма кивнув Дженніфер і знову перевів погляд на Тацую.
– Шіба-кун. Хіба ти не витрачаєш час на уроки, нижче твого рівня?
– Я не вважаю що наші заняття марні.
– Не потрібно скромничати.
Момояма не сприйняв слова Тацуї як щось не щире.
– Але я розумію, що ти не можеш прийняти рішення відразу. На щастя, NSA не встановили конкретних термінів для відповіді. Шіба-кун, від сьогодні ти вільний від занять, тож добре обдумай це.
– ...Це означає, що мене відсторонили від занять?
Особливо млявим тоном запитав Тацуя у Момоями.
– Це не покарання. Можеш продовжувати користуватися шкільним обладнанням. Однак, включаючи практичні, заняття будуть зараховуватися без відвідування. Тобі навіть не потрібно складати поточні іспити. Вони проставлятимуться оцінкою A.
Недбало, не вимагаючи якоюсь вдячності сказав Момояма.
– Я зрозумів. Дайте мені трохи часу.
Удаючи, що не може зараз дати відповідь, Тацуя намагався виграти час.
◇ ◇ ◇
Повернувшись з кабінету директора, Тацуя зі звичайним обличчям, наче нічого не сталося повернувся на урок. Останнім ранковим заняттям була практика, але Дженніфер не турбувалася, що він вирішив взяти участь, і залишалася з невимушеним обличчям.
Саме перед початком діяльності студентської ради, після уроків, він поводився інакше, ніж раніше.
Міюкі, мені потрібно з тобою про дещо поговорити.
– Так. Тут буде нормально?
– Так. Я хочу що б інші теж це почули.
Коли Міюкі поцікавилась чи потрібно їм знайти місце, Тацуя відповів, що тут також буде нормально.
Міюкі розгубилася, бо не розуміла наміру Тацуї, але, схоже, вирішила поки вислухати його. Перейшовши від столу президента студентської ради до столу для обговорень.
Тацуя також зайняв місце перед Міюкі. Хонока, Ідзумі та Шіїна повернулися до столу зі своїх місць, а Мінамі стала по діагоналі за Міюкі.
Піксі встала зі стільця в кутку кімнати й заварила чай для двох. Зі свого місця, Тацуя бачив, що Мінамі це пригнітило, не змінивши виразу обличчя.
– Тож шановний Тацуя, про що розмова?
Почекавши поки Піксі відійде від столу, запитала Міюкі.
Усі присутні зосередили слух, щоб не пропустити відповіді Тацуї.
– Сьогодні вранці мене викликали до кабінету директора і сказали, що я буду звільнений від занять.
– Чому?!
Різко відреагувала Міюкі та навалилась над столом.
Бурхливо відреагувала не лише Міюкі. Хонока ледь помітно підвелася зі стільця..
– Поясню причину дома. Мені сказали, що це не відсторонення чи заборона відвідування школи, але вони дуже хочуть, щоб я деякий час не відвідував школу.
– ...Справа в репутації?
Міюкі повернулася на стільці. Докладати зусиль, щоб заспокоїтись, вона попросила його продовжити.
– Саме так.
– ...Може це пов’язано зі скасуванням Турніру дев’яти шкіл?
Запитала Ідзумі, зі сторони.
– Це не пряма причина, але це також могло мати вплив.
– Тоді пряма причина це...
Наступною озвалася Хонока, що підвелася з місця, словами, які не були ні питанням, а ні реплікою.
Хонока подумала: «Оскільки пан Тацуя — Таурус Сілвер, його запросили в американський проєкт?»
Це була абсолютно правильна відповідь, але коли Тацуя поглянув на неї, поглядом закликаючи продовжувати, вона похитала головою, наче кажучи «нічого» і відступила, не поставивши питання.
Тацуя не став її примушувати, а повернувся до Міюкі.
– З дому про це теж можуть щось сказати.
Той факт, що згаданий ним «дім» - це родина Йотсуба, зрозуміли не лише Міюкі та Мінамі, а й Хонока, Ідзумі та Шіїна.
– Є можливість, що я деякий час не зможу ходити до школи. Тож я хотів би піти з посади в студентській раді.
В кімнаті студентської ради повисла тиша.
Міюкі нічого не говорила, а Тацуя чекав її відповіді.
Ідзумі мовчки дивилася на Міюкі, а Хонока мовчки дивилася на Тацую.
Шіїна переводила погляд між Міюкі та Тацуєю, а Мінамі стояла опустивши погляд.
Піксі прибрала чашки, щоб замінити холодний чай. Мінамі швидко схаменулася, і подала свіжий чай Міюкі і Тацуї.
Та із задоволеною посмішкою повернулася на місце позаду Міюкі.
– ...Я зрозуміла.
Нарешті порушивши тишу, болісним голосом відповіла Міюкі.
– Однак якщо ви не будете членом студентської ради, ви не зможете носити в школі CAD. Думаю, було б краще залишатися членом студентської ради, просто номінально.
– Але в цьому не має сенсу.
– Ніхто не скаржитиметься.
Міюкі говорила про зловживання владою у власних цілях.
Звісно, Тацуя намагався докорити їй.
Однак побачивши трагічний вираз на обличчі Міюкі, яка, здавалося, ось-ось заплаче, відмовився від звинувачень.
– ...Зрозумів. Зробімо так, як ти сказала.
Насправді порядок в середині школи, для Тацуї не мав значення.
◇ ◇ ◇
Справи в студентській раді якось вдалося впорядкувати, але у Тацуї та Міюкі залишалася проблема, яку не так просто вирішити.
– Вибачте, за пізній дзвінок тітонька.
Від Маї не можна було приховувати інформацію про лист надісланий Національним науковим бюро USNA директору Момоямі. Підібравши найбільш підходящий час, Тацуя зателефонував до головного дому.
– Це не проблема. Це ж важлива справа?
Побачивши вираз обличчя на екрані, Тацуя відчув дискомфорт.
Мая не прикидалась, а насправді не знала про що говоритиме Тацуя. Оскільки так це виглядало.
Тацуя відповів на запитання Маї, з більшою обережністю, ніж зазвичай, щоб його почуття та думки не відобразилися на його обличчі.
– Так. Гадаю це серйозна ситуація.
Сказавши це як вступне слово, Тацуя перейшов до основної теми, перш ніж Мая щось сказала.
– Директору Момоямі, заступнику директора Яосаці та вчительці Дженніфер Сміт з Першої старшої школи стала відома особистість Тауруса Сілвера. Схоже, про це йшлося в документі, надісланому Національним науковим бюро USNA, директору Момоямі через посольство USNA.
– ...Це має стосунок до того плану?
В реакції Маї була невелика затримка. Це було доказом того, що ця інформація її здивувала.
– Вірно.
– Пан Тацуя, ти ж не визнав... Це не можливо.
На запитання «ти Таурус Сілвер?», Тацуя не міг відповісти «так». Здається, Мая усвідомила це посеред свого питання.
– Так. Але це не має сенсу.
Навіть якщо Тацуя це заперечує, Момояма і Яосака повірили АНБ. І це не лише Момояма. Багатьох, хто знає Тацую, переконає твердження, що «Таурус Сілвер — це Шіба Тацуя», і буде прийнято за істину. Не тому, що АНБ — це американська державна установа. До цього часу, Тацуя продемонстрував вже стільки здібностей.
– Згодна... Набагато раніше запланованого, але нам доведеться відмовитися від приховування особистості Тауруса Сілвера.
Мая на екранні показала удавану задумливість.
Тацуя нічого не сказав і не заважав Маї, а чекав її слів.
– ...То про що ще говорив Момояма-сенсей?
На запитання Маї, Тацуя розповів про умови запропоновані Момоямою.
– Через від’їзд пана Тацуї, Момояма-семпай намагається уникнути розмов політиків та ЗМІ, про систему керівництва школи.
– Я теж так думаю.
Здогадки Маї про мотиви Момоями відповідали припущенням Тацуї.
– Он як... Пане Тацуя, можливо, певний час, тобі краще не відвідувати Першу старшу.
– Чи означає це, що я буду під домашнім арештом в головному домі?
На момент інциденту в Йокогамі, після використання Матеріал бурст, Тацуя, безпосередньо від Маї, отримав наказ залишатися в головному будинку.
Він уточнив, чи це таке ж розпорядження, але Мая, на екрані, похитала головою.
– Я б не назвала це арештом. Хіба від завтра, шум навколо вас не стане голосніше? Не думаю, що це вас засмутить, але такі набридливі речі дратують, хіба ні? То чому не удати, що ти відсутній в школі, думаю це гарна ідея, щоб дати пилу осісти.
Тацуя не міг легко погодитися зі словами Маї. Він не міг сказати, що це, але відчував, що за цим щось ховається.
Однак Тацуя не міг не кивнути на «розумну» думку, що публіці краще дати час охолонути.
Не зважаючи на негативний образ слова, «втеча» часто є ефективною для розв’язання проблем. Швидше за все, «терпіння» може призвести до «здачі». І в цьому випадку, можна очікувати зміну ситуації, якщо один раз відступити, а не продовжувати чіплятися за відвідування Першої старшої.
Але для цього...
– Це не означає, що треба почати завтра. Ви з пані Міюкі будете деякий час розділені, і я повинна провести відповідні заходи.
Саме про це зараз думав Тацуя. Тацую звільнили від занять, але Міюкі не могла пропускати школу.
На короткий період, близько тижня, вони раніше вже розлучалися. Але цього разу це може тривати більше місяця. Хоча він і міг «спостерігати» за нею здалеку, та не хотів залишати Міюкі та Мінамі самих у цьому будинку.
Мая на екрані обвела поглядом Міюкі, що стояла поряд з Тацуєю, і Мінамі, що стояла по діагоналі позаду неї, і знову повернула погляд на Тацую.
– Мінамі-чан потурбується про супровід у школі. Пан Тацуя може не хвилюватися, але...
Тацуя відразу похитав головою, глядячи прямо в камеру.
– Ні. Я визнаю, що сила Мінамі досконала.
Щоки Мінамі злегка почервоніли. Відчуваючи, що довіра, висловлена Тацуєю не пусті слова, і відчувала піднесення.
– Он як. Тоді, прошу Мінамі-чан.
– Залиште це мені, Мадам.
Відповіла Мінамі з радісним обличчям.
Мая з дисплея задоволено кивнула Мінамі.
– Ми підготуємо людей для супроводу до школи й додому. Звісно, я не сумніваюся у здібностях Мінамі.
– Я розумію.
Покірно кивнула Мінамі. Вона не настільки впевнена, щоб заявити, що її однієї цілком достатньо.
– Проблема в ночі. Коли ви будете одні й на вас нападуть під час сну, є можливість, що ви припуститися помилки.
Ні Тацуя, ні Міюкі, а ні Мінамі не заперечували слова Маї. Надто нерозумно провокувати Маю, такими дурними вчинками, як демонстрація своєї впевненості, навіть якщо це промайнуло в їх думках. Всі троє розуміли це.
– Пані Міюкі?
– Так
– Я думаю, що це клопітно, але цікаво, може переїдеш до Тьофу.
Оскільки це стосується безпосередньо Міюкі, Мая говорила безпосередньо з нею.
– Говорячи про Тьофу, ви маєте на увазі ту будівлю?
– Вірно.
З посмішкою кивнула на питання Міюкі Мая.
– Ця будівля була побудована як штаб-квартира родини Йотсуба у столичному районі, тому я планувала, що пані Міюкі переїде туди найближчим часом. Графік трохи змінився, але це гарна можливість. Переїжджайте наступної неділі. Ми завершимо всі необхідні приготування.
Все було надто швидко.
Так подумала Міюкі
– Зрозуміла.
Але Маї відповіла слухняно.
Мая знала, що Міюкі їй не заперечить, тому негайно перейшла до наступних інструкцій.
Пан Тацуя, після переїзду, вирушайте на віллу в Ідзума.
– У родини Йотсуба є база в Ідзумі?
Перше, про що подумав Тацуя, було «Хіба пункт призначення не обов’язково повинен бути головний дім?» Але побоюючись укусу змії, він цього не сказав. І натомість запитав про те, що було в Ідзімі.
– О, пан Тацуя, ти повинен знати?
Подив Маї був трохи награний, тому Тацуя чекав продовження її слів, не озвучуючи думок, що спали йому на думку.
– В Ідзумі сестра... Хіба не там була вілла яку ваша мати використовувала для лікування.
– Від неї ще не позбулися?
– Я не буду нею розпоряджатися. Бо це була улюблена вілла вашої матері.
Тацуя й не думав, що в родині Йотсуба цінують такі почуття.
Але він відразу усе переосмислив.
Через одну дівчинку оголосити бій цілій нації й помститися ціною життя голови клану. Для такої родини Йотсуба, може бути доречною сентиментальність збереження особистих спогадів про власницю.
– Ми також подбаємо, щоб необхідні речі були доставлені до наступної неділі. Також встановимо дослідницьке обладнання, щоб ти міг відправитися з порожніми руками.
Наскільки ж добра попередня підготовка, щоб можна сказати, що робочі станції та обладнання будуть встановлені з нуля за тиждень. «Невже, ця вілла не є зовнішньою базою для досліджень».
Розмірковував Тацуя, але не висловив підозри.
Ми зробимо, як ви сказали.
Демонструючи покірність, Тацуя схилився Маї на екрані.
◇ ◇ ◇
Закінчивши розмову з Тацуєю, Мая з нерадісним обличчям, з якого зникла посмішка, допила зі своєї чашки.
Поставила її назад на стіл. Однак перед тим, як чашка торкнулася блюдця Мая підкинула її в повітря.
Відразу після цього, кімнату накрила ніч.
Це не була темрява. Це було нічне небо з яскравими зорями.
Зорепадом.
Падаючі зірки з усіх боків атакували чашку.
З плином ночі, шматочки чашки падали на підлогу, освітлену штучними вогнями.
– Хтось, приберіть.
Прозвучав непохитний голос, позаду Маї. Зі словами «так прямо зараз», на наказ Хаями, з’явилася покоївка з пов’язкою, з віником та совком в руках.
Вручну, старанно підмівши підлогу і прибравши шматочки чашки, покоївка залишила кімнату.
Після того як вона зникла за дверима, Хаяма перейшов у поле зору Маї.
– Бажаєте ще чаю, мадам?
– Ні, більше не треба.
В голосі Маї не було того емоційного спалаху, що виник до «Метеоритного дощу».
– Цього разу USNA нас переграли.
– ...Так, визнаю.
З не бажанням в голосі, відповіла Мая на слова Хаями.
– Як і казав пан Хаяма, я, здається надто покладалася на Глідск’яльв. Як система могла відключитися в такий момент.
Самопринизливо скривила вуста Мая.
– Ні, мадам. Навіть якби ми заздалегідь знали, що вони задумали, думаю, не було можливості запобігти цій справі. Нашим рукам недосяжні національні установи USNA.
– ...Хіба не можна вбити Едварда Кларка?
– Здається це безглузда ідея.
– ...Вірно. Припиню говорити проте, про що не думаю і прикидатися сильною.
Навіть якби це було можливо, вона б не віддала наказ про вбивство. Про що і сказав Хаяма, і Мая це визнала.
– Мадам. Думаю, важливо звернути увагу, що Глідск’яльв зупинився, саме зараз.
Почувши припущення Хаями, Мая злегка розширила очі.
– Тобто, існує зв’язок між Едвардом Кларком і Глідск’яльвом.
– Глідск’яльв — це система злому системи глибинного перехоплення зв’язку Ешелон III. Можливо ж, що до цього має стосунок Національне наукове бюро USNA.
– ...Вірно. Не думаю, що це фактор, що безпосередньо впливає на поточну ситуацію, але матимемо це на увазі.
Хаяма ввічливо вклонився Маї, що пробурмотіла ці слова.
Далі
Том 23. Розділ 4 - [4]
[4] Наступного ранку. Після більш інтенсивного спарингу, ніж зазвичай, Тацуя сказав Якумо, що хоче взяти перерву в тренуваннях. – Не хвилюйся. Ти не мій учень, тому тобі не потрібно надто думати про це. Можеш кинути це у будь-який момент. – Дуже дякую, майстер. Йому сказали що він не був учнем, але Тацуя звично назвав того «Майстром». Якумо не докорив йому за це і не виправив. Звичної посмішки теж не було. – Однак я хотів би запитати тебе про обставини. Щоб там не було, це пов’язано з американською програмою розвитку космосу? Обличчя Якумо випромінювало цікавість. Тацуя, здавалося, майже посміхнувся на це, але легкий імпульс зник, перш ніж губи скривилися. Ситуація, з якою він зіткнувся, була суворою. Думаючи про це, йому було не до сміху. – Це пряма причина. На якийсь час, мене помістять під домашній арешт в нашому другому будинку в Ідзу. Мая сказала, що це не так, але Тацуя сприймав це саме як домашній арешт. Також він розповів про переїзд до Тьофу. – Зрозуміло. Це буде далеко звідси. – Це подолана відстань. Якщо ви не проти, я хотів би, щоб ви знову тренували мене, після того, як домашній арешт закінчиться. – Звичайно, я не проти. Миттєво давши відповідь, Якумо поклав руку на підборіддя і гмикнув. – Тацуя-кун, ти ж хвилюватимешся за Міюкі-кун? Ідзумі та Тьофу не в одному кроці один від одного, миттєво не переміститися. – Не скажу, що не хвилюватимуся, але Міюкі не може пропускати школу. – Родина Йотсуба організує додатковий супровід, але не схоже, що серед них хтось зрівняється з тобою. Для розв’язання цієї проблеми, знадобиться деякий час... Я теж нагляну за нею. – Мені буде спокійніше, якщо ви це зробите, але... Навіщо це вам? Тацуя не був учнем Якумо. Він сам це сказав. Якщо між Тацуєю та Якумо не існує стосунків вчителя та учня, стосунки між Якумо та Міюкі не виходять за межі простого знайомства. Це не те в що він міг повірити, бо вони були близькими знайомими, але Тацуя поцікавився чи є ще щось окрім цього. Але незабаром він пожалів про це, думаючи «не варто і запитувати». На запитання Тацуї Якумо, наче кажучи «Я цього чекав», підняв куточки губ. – Я ще не бажаю померти. – ...Що ви маєте на увазі? – Якщо з Міюкі, не дай Боже, щось станеться, ти ж знищиш увесь світ? Який би я не був вмілий, я не впевнений, що зможу вижити у полум’ї, що перевищує ядерне. Тацуя не міг нічого відповісти. Все, що він міг зробити, це стиснути зуби, з гірким виразом обличчя. Якщо щось знову трапиться з Міюкі. І якщо цього разу він не встигне вчасною. Він не був впевнений, що нічого не зробить зі світом, що відібрав у нього Міюкі. ◇ ◇ ◇ Цього дня Тацуя не з’явився в класі. В школу він прийшов. Однак з самого ранку і без обіду сидів в бібліотеці. З бібліотеки він вийшов, коли нарешті прийшов час повертатися додому, і приєднався до Міюкі. Його друзі утрималися від наближення до Тацуї. Навіть Еріка не втрутилася в похід Тацуї та Міюкі додому. Біля них була лише Мінамі, що йшла позаду. Наступного дня ситуація не змінилася. І через день теж. – Хіба це нормально? На терасі кафетерію, у четвер, після уроків, за тридцять хвилин до закриття. Ці слова прозвучали у групі, що сиділа в кутку. – Нормально... Це ти про Тацую? Після запитання Мікіхіко, Еріка поглянула на нього поглядом, що говорив «це ж зрозуміло». – Чи нормально пропускати уроки? – Так... Здається, сам директор звільнив його від занять. Кивнула, на слова Лео, Хонока, що приєдналася до них після роботи в студентській раді. Якби вона не хотіла, вона не могла стати між Тацуєю та Міюкі. – Безумовно це не добре. – Е-е? Пані Шізуку, чому? Мідзукі першою здивувалася зауваженню Шізуку, яке, здавалося, ігнорувало хід розмови. – Тацуї більше не потрібно ходити до школи. Прямолінійно відповіла Шізуку. Без зайвих прикрас, вона чітко охарактеризувала ситуацію, з якою вони зіштовхнулись. Мідзукі широко розкрила очі та прикрила рот обома руками. Хонока болісно опустила погляд. – ...Чи означає це, що Шіба-семпай так і не ходитиме до школи? Тут були не лише учні третього року. Касумі, що була змушена прийти разом з Ідзумі, відчувала незручність, але наважилася озвучити те, що ніхто і не намагався. – Думаю він повернеться, коли ситуація заспокоїться. – О, так! Вигукнула Хонока після відповіді Шізуку. Її голос звучав так, наче вона чіплялась за останній шанс. – Але чи виправиться ця ситуація. Підкинула дров у розчарування Еріка. Ні, брилу льоду, бо вираз Хоноки закляк. – Еріка! Не треба так говорити! Рефлекторно крикнув Мікіхіко. Це не було настільки голосно, щоб це почули інші компанії, але тон був настільки різким, що його можна було описати лише як крик. – Мікіхіко заспокойся. Мікіхіко, відповів Лео, а не Еріка. – Еріка не сказала нічого поганого?! Я не думаю, що нинішня ситуація покращиться за місяць, два. – Я все це розумію! Але не потрібно цього озвучувати! – Тому що це шокує Мідзукі та Мітсуї? Не думаю, що потрібно цього робити. – ...Хочеш сказати, тебе не хвилює можливість, що Тацуя-кун покине школу? Своїми словами Лео захищав Еріку. Однак, саме Еріка осадила його. – Мені всеодно. Навіть якщо Тацуя кине школу, ми всеодно залишимося його друзями. Еріка мовчки кліпала очима. Хонока і Мідзукі мали подібні вирази обличчя. – ...Думаю, в такі моменти, ти насправді нестерпний. Ядовитим тоном сказала Еріка. – Навіть звичайний ідіот випадково говорить правильні речі. – Ей... Ти хвалиш чи принижуєш? Примруживши очі, Лео пильно подивився на Еріку. – Хто знає～. Я лише констатувала факт. Але Еріка байдуже і демонстративно відвернулась. – Ця стерв... – Зупинись! Лео, заспокойся. Лео, який почав виявляти ознаки сум’яття, тепер зупинив Мікіхіко. – Думаю, що дружба Сайдзьо-семпая справді гідна поваги.. Між Ерікою, Лео та Мікіхіко, між якими виникла трилема3, вставила слово Ідзумі. – Я теж не хочу, щоб Шіба-семпай кидав школу. Касумі дивилася на Касумі зі здивованим виразом, а Шіїна, що стиснулася в оточені семпаїв, дивилася зі спантеличеним виразом. Але, це була поспішна реакція. Якщо Шіба-семпай кине школу, Міюкі-семпай буде сумувати... – Ну, так... – прошепотіла Касумі. – Он як! Тоді все гаразд. – Е, що? Уточнила Хонока у Шізуку, що сказала, так наче била по руках. Якщо Тацуя залишить школу, Міюкі теж не залишиться. Почувши прогноз Шізуку, Ідзумі зблідла. – Пан Тацуя не може допустити, щоб Міюкі полишила школу. – І справді. – Вірно! Заради Міюкі-семпай. – Тацуя теж не кине школу. Завершила слова Ідзумі Шізуку. – ...Але тоді він повинен щось зробити з цією ситуацією, вірно? Неохоче промовив Сабуро, в атмосфері загальної радості. Настрій за столом знову впав. Під суворим поглядом Шіїни, що наче питав «і нащо ти це сказав?», Сабуро опустив плечі. Після певного часу ненавмисної тиші, у поступовому погіршені незручної атмосфери, монітор в кафе раптово перемкнувся на новини. – Ей... Серйозно. Пробурмотів Лео слухаючи новину. Група Лео була не єдиною в кафе, але ніхто не докорив їм, що вони заважають. Можливо у всіх було на думці теж саме. В новинах йшла пряма трансляція з Москви. На екрані був керівник академії Нового Радянського Союзу Ігор Андрійович Безобразов, один із загальновизнаних магів стратегічного класу, «Тринадцяти апостолів» Новини перемкнулися на трансляцію з Безобразовим. – Докторе Безобразов, що спонукало вас погодитися взяти участь в американському «проєкті Діона». – Як я вже згадував раніше, я вважаю, що тераформування Венери має важливість поза міжнаціональних конфліктів. Ми, люди, вже більше століття боїмося перенаселення нашої планети. У недалекому майбутньому, це призведе, до катастрофічних конфліктів між людьми та зниження життєвої сили людства. Розширення сфери проживання буде єдиним рішенням, щоб уникнути катастрофи, що чекає людство майбутнього. – Тож, ви вирішили взяти активну участь в цьому проєкті? – Магічні технології повинні використовуватися для прокладання майбутнього людства, а не для боротьби між людьми. – Не виключено що, вам доведеться залишити нашу країну та переїхати до Америки, коли проєкт перейде в активну фазу, чи згоден на це уряд. Якщо доктор, що також є стратегічним магом, надовго покине країну, очікуються проблеми з обороною. – Наш миролюбний уряд пообіцяв повністю співпрацювати з програмою розвитку Венери, навіть якщо це зменшить нашу обороноздатність. Однак, наскільки я розумію, питання де розмістити базу досліджень це делікатна справа, і на цьому етапі воно ще не визначено. – Чи означає це, що існує ймовірність того, що Новий Радянський Союз, а не Америка, може стати місцем дослідницького центру. – Звичайно, є така можливість. Однак я особисто, думаю, що з великою ймовірністю нова база буде розташована в нейтральній країні, або в місці, що не знаходиться під чиїмось політичним контролем. – Можна очікувати конфлікт, навіть просто визначивши де планується встановити базу? – Це грандіозний безпрецедентний проєкт в історії людства. Не лише місце розташування бази, на нас чекає багато інших труднощів. Але ми віримо, що зможемо розумно це подолати. До участі в проєкт запрошені не лише сер Вільям Маклауд та містер Максимільян, які вже заявили про свою участь, але й інші люди, такі як гер Розен та японський юнак, що називає себе Таурус Сілвер. І ми будемо працювати разом, щоб подолати усі труднощі, заради майбутнього людства. – Дякую, докторе Безобразов. Далі новини перейшли до короткого змісту проєкту Діона. Очі учнів, що дивились відео, відірвались від дисплея. – ...Який ще «наш миролюбний уряд». Я дурію. З відразою виплюнула Еріка. Її слова ґрунтувалися на думках про інцидент вторгнення на Садо п’ять років тому. Озброєна група здійснила висадку на Садо одночасно з вторгненням Великого Азійського Союзу на Окінаву. Її відбила армія з добровольців зібрана навколо родини Ічідзьо, за загально прийнятою теорією, це був загін Нового Радянського Союзу. Новий Радянський Союз досі не визнавав, що це його робота. Однак мало хто з японців думає, що Новий Радянський Союз не винний. З огляду на цей інцидент, реакція Еріки на фразу «миролюбний уряд Нового Радянського Союзу» була аж ніяк не дивною. – Незалежно від минулих неправомірних дій влади Нового Радянського Союзу, потрібно визнати, що промова доктора Безобразова має певну переконливість. Мікіхіко теж не вважав, що Еріка помилялася. Однак, він застеріг, що те, що відбувається зараз, і те що сталося в минулому, слід розглядати окремо. – Стратегічний маг залишає країну, щоб займатися не військовою діяльністю... Сміливий крок. – Тому це і так переконливо, як сказав Йошіда-семпай. В тому, що Новий Радянський Союз серйозно ставиться до мирного використання магії. У відповідь на висловлене враження Касумі, Ідзумі висловила недружні слова. – Думаєте це позерство. Промовив Лео і гірко посміхнувся. Але він миттєво стер свою посмішку і насупився. – Це правда, що Безобразов з Нового Радянського Союзу братиме участь в американському проєкті. Не відомо наскільки серйозно він братиме участь, але Новий Радянський Союз є ворогом американських штатів. Оскільки там заявляють, що вони будуть співпрацювати, чи не складно Японії, як союзнику, буде відмовитись? – ...Звісно. – Магічна асоціація захоче, щоб Таурус Сілвер повідомив про свою участь. ...Добровільно. Не багатослівно Шізуку, а за нею більш розгорнуто і Мікіхіко погодилися з думкою Лео. – ...Пан Тацуя, ви в порядку, мабуть... – У пана Тацуї буде все добре... Першокурсники Шіїна та Сабуро, на думці яких не було зв’язку між Тацуєю та Таурусом Сілвером, втупилися один на одного з питанням на обличчях, не розуміючи сенсу бурмотіння Хоноки. ◇ ◇ ◇ Тацуя, який разом з Міюкі та Мінамі залишив школу раніше за його друзів, побачив автоматично записані новини, повернувшись до дому. – Невже це сам Безобразов з «Тринадцяти апостолів». Це було перше питання, озвучене Міюкі, після перегляду новин. Стратегічні маги приховували свою особистість. Щоб уникнути замахів на життя і прокльони. Стратегічний маг, який відкрито з’явився на телебаченні, суперечив її здоровому глузду. – Можливо це підставне лице. Тацуя не відчував не зручності, що Безобразов виступив перед ЗМІ, в цій ситуації. Однак він теж не міг повністю вірити новинам, що прийшли з Нового Радянського Союзу. Але чи це та сама людина, чи фальшивка, наразі не має значення. – Що ви маєте на увазі? Тацуя поглянув на Міюкі, з проханням, повернути очі на екран і відтворив інтерв’ю Безобразова з початку. – Важливішим фактом є те, що Новий Радянський Союз висловив готовність співпрацювати у проєкті USNA. Зосередившись на субтитрах інтерв’ю, Тацуя і продовжив відповідати, тоном наче говорив з самим собою. – Великий Азійський Союз та Індо-Персія потужні країни, але віссю світової політики все ще залишається конфлікт між Америкою та Радянським союзом. Сучасна міжнародна спільнота зосереджується навколо протистояння між Новим Радянським Союзом, що відновила свою колишню силу після світової війни, та USNA, яка зміцнила силу своєї нації. – Так. Я це розумію. Основи міжнародної структури викладаються в перших класах середньої школи. Відмінниця Міюкі добре володіла матеріалом в рамках загальної освіти. – Радянський Союз зробив проєкт Діона винятком в боротьбі за першість в міжнародній спільноті. Незалежно від того, чи справді Новий Радянський Союз внесе свій внесок у проєкт, на даному етапі це не має значення. Оскільки новий Радянський Союз, супротивник USNA, оголосив про співпрацю, союзники USNA більше не можуть ігнорувати «план Діона». Висновки зроблені Тацуєю, були такими ж, як у Лео та Мікіхіко. – ...Можливо, Новий Радянський Союз та USNA ведуть якусь гру у цій справі. Але домисли, що на крок відставали від реальності, можливо було проблемою характеру, а не інтелекту. – Яка мета зближення USNA і Нового Радянського Союзу? Схиливши на бік голову, запитала Міюкі. Вона не показала заперечень на саму здогадку Тацуї. Якщо покласти на терези здоровий глузд і думку Тацуї, остання, для Міюкі, явно переважить. – Що стосується звичайних військ, то Американці та Радянський Союз значно переважають інші країни. Великий Азійський Союз майже наздогнав їх, але досі не оговтався від втрат, які зазнав восени позаминулого року Хоча він розмірковував як сторонній, але саме Тацуя завдав великого удару флоту Великого Азійського Союзу. – Магія — це індивідуальна сила, та звичайна військова сила — це сила нації, підкріплена політикою та економічною силою. У ситуації, коли ядерна зброя фактично заборонена, економічна потужність стає все більш відчутною. Як і Японія, країни з невеликими економіками не можуть конкурувати зі Сполученими штатами та Радянським союзом звичайними військами. – ...Ви вважаєте, що економічний масштаб Японії не такий вже малий? – Економічний потенціал, який можна вкласти в озброєння, набагато нижчий за можливості Штатів та Радянського Союзу. Тацуя м’яко заперечив аргумент, який ненароком висловила Міюкі. – Світ зберігає свою нинішню форму, не будучи розірваний великою силою, завдяки фактору магії. Без магічної зброї та магії, маленька країна не зможе конкурувати з великою. У цьому сенсі, ми не можемо абсолютно заперечити військове використання магії... Тацуя націлений на невійськове використання магії. Його мета — звільнити магів від ролі частинки військової системи. Йому, мабуть, гірко визнавати, що магічна зброя має значення. – ...іншими словами, збираючи в проєкті потужних магів, Штати та Радянський Союз мають на меті позбавити магічної сили інші країни? Хоч не повністю, але, тому що почала розуміти, що хвилює Тацую. Міюкі поставила питання, ігноруючи останні слова Тацуї. – ...Якщо подумати все сходиться. Давши коротку відповідь, Тацуя занурився у свої думки. У розмові з Міюкі, він зрозумів недолік свого плану. Проблема яку він досі не помічав. Звільнити магів від долі живої зброї. У базовій концепції помилок не було. Реальність, того, що маги використовуються як зброя. Однак, якщо заохотити економічне використання магії, і у військовій сфері виникне недостача високорівневих магів. Що, якщо дешева і потужна магічна зброя зникне. Маленькі країни не зможуть скласти конкуренцію великим державам. Коли великі держави поглинуть маленькі й світ поділиться між ними та керуватиметься невеликою кількістю невеликих держав. Тацуя міг лише уявити майбутнє, в якому світ знову застрягне в трясовині регіональних конфліктів. «Зрештою, потрібна сила стримування?..» В його власних руках була найкраща зброя масового знищення. Незалежно від того, куди рухатиметься майбутнє, він неминуче переживе погіршення репутації Можливо, саме цього вечора Тацуя прийняв рішення. ◇ ◇ ◇ Опівночі за японським часом, через Атлантичний океан відбулася цілковито таємна розмова, під захистом підсистеми Ешелону III – Сер Маклауд, давно не бачились. Мабуть, це вперше за п’ять років ми так розмовляємо. З’явившись на моніторі відеофону, першим заговорив Безобразов. – Згоден. Давно, докторе Безобразов. Як я вже казав раніше, я не «сер». Я просто отримав титул лицаря за заслуги. На привітання Безобразова, Маклауд відповів настільки байдужим тоном, що не можна було сказати чи було це серйозно, чи впертість, або ж поганий жарт. – Сер Вільям Маклауд. Хіба варто говорити такі жорстокі речі? Це неофіційна зустріч, тож чи можу я називати вас «сер Маклауд». Кларк, схоже, сприйняв це як не веселий жарт. Він злегка докорив Маклауду. Замість того, щоб серйозно звинувачувати, він хвилювався, щоб Безобразов через свою необережну образу, не зіпсував переговори. Саме Безобразов відреагував на міркування Кларка. – Дякую за турботу, доктор Кларк. Це перший раз коли ми розмовляємо, так? – Згоден. Приємно познайомитись, докторе Безобразов. Я Едвард Кларк. На цьому, привітання цих трьох закінчилися. – Хоча це і миттєво, докторе Кларк, це правда, що маг стратегічного класу «Великий бомбер» це розробник Таурус Сілвер, а Таурус Сілвер — японський старшокласник. В досить поспішній манері, запитав у Едварда Кларка Безобразов. – Так і є. Офіційна японська назва «Великої бомби» - «Матеріал бурст». Це магія, прямого перетворення маси в енергію. – Прямого перетворення?.. – Дійсно цікаво. Але зараз немає сенсу обговорювати систему. М’яко стримав Безобразова, який проявив сильну цікавість, Маклауд. – ...Вірно. Не має сенсу обговорювати гіпотезу за відсутності даних. Безобразов прийняв стримування Маклауда і порівняно легко відступив. – Вважається, що Матеріал бурст, як і Туман-бомбу доктора, можна націлити в будь-яку точку земної кулі на основі даних розвідувальних супутників. – Це загроза порушення військового балансу світу. Кивнув на слова Кларка Маклауд. Безобразов пропустив натяк Кларка про те, що він також знає, як працює Туман-бомба. – Невідомо як далеко може дістати Матеріал бурст. Однак він не дістане Землі з орбіти Юпітера. – План доктора Кларка вигнати Тауруса Сілвера на Юпітер? – Так, вірно. Кларк прямо кивнув на питання Безобразова. – Етап Ганімед, проєкту Діона розроблений відповідно до досягнень Тауруса Сілвера. Нехай присвятить своє життя майбутньому людства на Ганімеді. – Докторе Кларк. Не могли б ви розкрити справжню особу Тауруса Сілвера? – Я розповім вам про це, при особистій зустрічі. – ...Тож, добре. З нетерпінням чекатиму її. – Де проведемо зустріч? Запитав у Кларка Маклауд. – Я планував у нейтральних водах Атлантичного океану. Я думав, було б добре, якби усі були в рівних умовах. – Зустріч трьох країн відбудеться на судні? Запитав у Кларка Безобразов. – Ми вже відправили Ентерпрайз до запланованої акваторії. Я планував запропонувати вам дістатися на борт на літаках. – Ентерпрайз... Зацікавлено пробурмотів Безобразов. Ентерпрайз — це новітній авіаносець, що успадкував традиційну назву військового корабля USNA. Попри те, що він не оснащений атомним двигуном, кажуть, що його енергетична система вихідною потужністю і часом роботи, не поступається йому. – Зрозумів. Доберуся небом. – Я вчиню так само. Погодився Маклауд, слідом за Безобразовим. – Дуже дякую. Тоді обговоримо ще пару трійку деталей... За ініціативою Кларка, телефонна розмова тривала близько тридцяти хвилин. ◇ ◇ ◇ З моменту повстання в Мексиці, у квітні, в Америці відбулося кілька незначних заворушень. Однак ситуація не досягла тієї межі, коли потрібно було направити армію для придушення. Робота розвідувальних служб в напрямку Японії продовжувалася, хоча і в менших масштабах, але крім цього, за кордоном не проводилося жодних операцій, і «Зірки», магічний підрозділ, під безпосереднім командуванням Об’єднаного комітету начальників штабів армії USNA, проводили свої дні у тренуваннях. Тож і цього дня вони планували тренуватися цілий день. Однак Ліну, яка збиралася рушити до їдальні після ранкових тренувань, зупинив і відвів до кабінету начальника, помічник командира бази. – Майор Сіріус прибула. Ліна, в образі «Анджі Сіріус», віддала честь власнику цього кабінету, Полу Уокеру. Ліна — командир Зірок, але вищий статус на базі мав командир бази Уокер. Уокер — наглядач за бойовими магами, Зірками. – Майор Сіріус прийшов наказ Генерального штабу. – Так! Ліна опустила руку і стала в нерухому стійку струнко. – Ви вилітаєте до Вашингтону, округ Колумбія, і зустрінетесь з доктором Едвардом Кларком. Потім супроводжуватимете доктора на Ентерпрайз в Атлантичному океані, які охорона. – Вас зрозуміла. – На Ентерпрайз плануються важливі переговори, щодо проєкту Діона. У переговорах візьмуть участь Вільям Маклауд і «Запалювач» Безобразов. На обличчя Ліни промайнула тінь здивування, а потім розуміння. Хоч це було у відкритому морі, було неймовірно, щоб національно визнані маги стратегічного класу іншої країни сіли на військовий корабель. Однак якщо учасниками зустрічі є члени «Тринадцяти апостолів», зрозуміло, що Ліна, з тих самих «Тринадцяти апостолів» буде присутня задля балансу. – Зайве нагадувати, але цю розмову потрібно тримати в таємниці, до її завершення. – Вас зрозуміла, полковнику. Після нагадування Уокера, Ліна, що забулася у своїх роздумах, поспіхом повернула відповідь. ◇ ◇ ◇ Окрім Америки Великобританії та Нового Радянського Союзу, бурхливі рухи відбувалися і в Японії. Нажаль, це були не добровільні кроки, а скоріше реакція на інформацію, що надходила з-за кордону. Звичайно, голова Магічної асоціації Японії призначався з-поміж Ста сімей. Вибори проводилися у червні кожного року, а новий голова вступав в обов’язки у липні. Обмежень щодо повторного призначення не було, але оскільки це не дуже смачна посада, ніхто не займав її більше трьох років. Нинішня глава, Томіцука Хісуі, що вступила на посаду в липні минулого року. Була кровною матір’ю Томіцуки Хаґане, учня третього року, Першої старшої школи. Справа не в тому, що її чоловік помер, або що в родині Томіцука був матріархат. Президент Магічної асоціації повинен проживати в штаб-квартирі в Кіото. З іншого боку, родина Томіцука базувалася на східному узбережжі Токійської затоки. Тому чоловік займався сімейним бізнесом, а дружина — магічною асоціацією. У червні минулого року Томіцука Хісуі висунулась на посаду глави з легким відчуттям, що це буде проста повсякденна робота. Але зараз вона трималася за голову і проклинала себе минулорічну. Коли в неділю, Едвард Кларк зі Штатів оголосив про проєкт Діона, вона ще не відчувала такої безвиході. Вона думала, що навіть штатам буде важко запросити вчених-магів за кордону. Мало того, здавалося, що абсолютно не можливо позичити в інших країн «Тринадцяти апостолів». Так думала не лише Томіцука Хісуі, а й весь персонал Магічної асоціації. Але вчора, один з «Тринадцяти апостолів», найбільшого суперника, Нового Радянського Союзу, Безобразов оголосив про свою участь в проєкті. Тому благодатний час дорівнював нулю. По концепції мирного використання магії, щоб відкрити людству дорогу в майбутнє, заперечень від самого початку не було. Антимаги заручилися підтримкою людей, стверджуючи, що магія це небезпечна зброя, що вбиває не магів. Це не мирне використання магії з незначним внеском, таким як гасіння пожежі або запобігання повені, а великий проєкт, що принесе процвітання людству в майбутньому. Це максимально ефективна контратака антимагів. Проєкт не повинен бути реалізованим або успішним. Той факт, що такий проєкт існує, вже є контраргументом проти антимагів. Оператори магії можуть вийти зі складної ситуації, в якій зараз перебувають. Навряд чи Японія, як союзник, відмовиться взяти участь у проєкті, заради якого примирилися навіть ворогуючі держави. Навіть не можна призупинити. Вони повинні якнайшвидше відправити старшокласника, який називає себе Таурус Сілвер. По правді кажучи, Хісуі знала справжню особистість Тауруса Сілвера. Ця інформація була в старомодному, запечатаному воском, конверті, переданому їй співробітниками посольства USNA. Хісуі підняла охоплену руками голову. Перебувати у відчаї це не вихід. Немає зручного героя, який би взяти на себе ці клопоти. Вона не та людина, яка може взяти на себе роль героїні трагедії. Вона вирішила скористатися спеціальними повноваженнями президента Японської Магічної асоціації, якими її попередник не користувався. Скликання Ради кланів. Хісуі, за допомогою спеціальної лінії, запросила голів, кожного з Десяти головних кланів, взяти участь в онлайн конференції. Або глави Десяти головних кланів чекали дзвінка з Магічної асоціації. Через годину, після скликання, Хісуі спостерігала, на моніторі онлайн конференції, Ічідзьо, Футацуґі, Міцую, Йотсубу, Іцуву, Муцудзукі, Саєгусу, Шіппо, Яшшіро та Дзюмондзі. – Вельмишановна Йотсуба, дякую за вашу допомогу. – Вельмишановний Ічідзьо, вам вже краще? – Завдяки вам, я повністю одужав. – Я рада. Отже, президенте, з якого питання ви зібрали нас? Підтакнувши Ічідзьо Ґокі та Маї, що раптово проігнорували Хісуі, Футацуґі Маі звернула увагу на проігноровану. Завдяки Маі пригнічена Хісуі, змогла зібратися. – ...Пані та панове, дякую, що так швидко зібралися, попри зайнятість. – Це був терміновий зв’язок. Можете відразу сказати, що це за «надзвичайна ситуація?» Холодним голосом, задав, наповнене іронією, питання Саєгуса Коуічі. Від такого тиску Хісуі майже заплакала. Вона аж ніяк не була слабкою жінкою, але вона не звикла перебувати між ширяючими гострими лезами. Вона з того типу людей, що ретельно готуються до переговорів. – Так. Як ви вже здогадалися, мова йде, про план розвитку Венери, запропонований інженерами USNA. Хісуі, якій якось вдалося зберегти почуття обов’язку голови, повернулася до теми. – Вчора Новий Радянський Союз оголосив про свою участь у проєкті, що змушує Японську магічну асоціацію негайно вжити заходів. – До чого тут асоціація? Едвард Кларк запрошував до участі окремих особистостей, в індивідуальному порядку. Зауважив Шіппо Такумі вченим тоном. – Воно то нібито й так, але був названий один японець. З гіркою посмішкою відповіла Яшшіро Раідзо. – Це американське свавілля. Ми не зобов’язані підкорятися. З ображеним виразом і голосом виплюнула Муцудзука Ацуко. – Однак не вийде. Промовила Хісуі зі шпичками в душі. І зрозуміло, що на моніторі були обличчя, які свердлили її очима. Мало того, це вже була не лише Ацуко. Замість того щоб поринути у відчай, Хісуі стала ще серйознішою. – Зараз Магів звинувачують у тому, що вони є ворогами світу. Це всього лише дитяча пропаганда, але використання стратегічної та тактичної магії підсилює цю пропаганду. Очі голів на настільному моніторі ворухнулися. На маленькому моніторі це було важко зрозуміти, але усі погляди спрямувалися на Маю. Всі розуміли, що тактична магія що «підсилила антимагічні настрої», це Актів Аер Маін, розроблена Тацуєю. – Проєкт доктора Кларка, «Діона», чудовий спосіб показати, що магія може допомогти людству не лише у війні. Штаб-квартира Міжнародної Магічної асоціації готується оголосити про повну підтримку проєкту Діона. Я також чула, що асоціації Штатів, Великобританії та Нового Радянського Союзу планують випустити власні пресрелізи. Здається, Германія просить уряд Штатів приєднатися до проєкту, не обмежуючись компанією Розен Магіккрафт. Японія не може пропустити ці процеси. – Я розумію квапливість голови, але що саме ви плануєте робити. Знайти Тауруса Сілвера і змусити його приєднатися до проєкту? У звинувачувальній манері, запитав Іцува Ісамі. Два роки тому, йому довелося відправити на поле бою хвору доньку лише тому, що вона «маг стратегічного класу». Відтоді йому було огидно, покладати весь тягар на одну людину, заради збереження обличчя. – ...Насправді нам не потрібно його шукати. Хісуі також не подобалося приносити в жертву людину для простого виправдання. Навпаки, це змушувало думати «краще я вимажусь брудом». – Таурус Сілвер... Шановна Йотсуба. Це ваш син, чи не так? Погляд Маї з екрана наче запитував «Чому ви так думаєте?». – Я отримала лист з американського посольства. Враховуючи, що він неповнолітній, вони утримались від розголошення його імені, тому хотіли б, щоб ми допомогли вмовити Шібу Тацую, також відомого як Таурус Сілвер. – Це, схоже, на шантаж. Гірким голосом пробурмотів Ґокі. Він не єдиний демонстрував антипатію – По правді кажучи, Момояма-семпай, з першої старшої, також про це говорив. Але Мая, найближча до об’єкта обговорення, була спокійнішою за всіх. – Я залишаю це рішення на власний розсуд Тацуї. Мая на моніторі посміхалась. Хісуі була приблизно віку Маї, але їй знадобилося кілька секунд, щоб придушити тремтіння в голосі. – Ви не маєте наміру переконувати пана Йотсубу? – Це матиме вплив на все його життя. Привітним голосом відповіла Мая, натякаючи, що тут немає місця для обговорення. – Якщо це все що ви хотіли обговорити, я хотіла б вибачитися на цьому. І продемонструвала, що відмовляється від подальшого діалогу. – ...Дякую, за витрачений час. – Тож на цьому все. Обличчя Маї зникло з монітора. – Я теж прощаюсь. – Тоді я теж. Муцудзука Ацуко і Яшшіро Раідзо залишили онлайн конференцію, наче ставши на бік Маї І на противагу, сім з десяти голів залишилися на зустрічі. – Це може стати питанням всього життя, але я хотів би, щоб він врахував свою відповідальність перед японським магічним світом. Гірким тоном пробурмотів Саєгуса Коуічі, так, що не можна було зрозуміти, собі він це говорить, чи скаржиться комусь. – Хочете сказати це не те питання, де думка самої людини має значення? Запитав Шіппо Такумі. – Магу з Десяти головних кланів не залишається іншого вибору, як іти на певну самопожертву. Дочка вельмишановного Іцуви має проблеми зі здоров’ям, та восени поза минулого року була відправлена в зону бойових дій, на прохання Сил Самооборони. Вельмишановний Іцува, хіба ваша дочка зробила це не зовсім по своїй волі? – Це так... На подібне запитання важко було відповісти запереченням. Іцува Ісамі міг лише дати таку каламутну відповідь. – Однак, Якщо син родини Йотсуба візьме участь у плані заселення планети, під керівництвом іноземців, чи не буде це великою втратою для національної безпеки? – Я не знаю якою магією володіє Шіба Тацуя, але думаю, що думки в руслі, що маг безпосередньо пов’язаний з військовою силою, можуть поставити нас у скрутне становище. Зараз, найбільшою загрозою для магів, не лише для японського магічного суспільства, але й усього світу, мабуть, є антимагічна ідеологія, така як Гуманісти. Тож, я вважаю, що розв’язання цього питання є найпріоритетніший. Відповіла на підняті Ґокі питання Хісуі. – Це не бажано, але можливо краще, щоб шановний Шіба Тацуя поїхав до Америки. Зітхаючи пробурмотіла Футацуґі Маі. Ніхто не висловив заперечень. – Але насправді, хто вмовить вельмишановного Шібу Тацую? Судячи зі ставлення, від вельмишановної Йотсуби, цього очікувати не доводиться. Натомість на важке питання підняте Міцуї Ґеном, навіть Коуічі був змушений зануритися у важку тишу. – Шановний Дзюмондзі... Ви ж особисто знайомі з Шібою Тацуєю, так? Від відчаю запитала Хісуі. Це не проблема, в якій можна змінити думку, відносинами семпая та кохая. Якщо необхідне особисте знайомство, син Хісуі, Томіцука Хаґане, також є учнем Першої старшої, ще й однокласником. Це набагато тісніші стосунки, ніж з Катсуто, що закінчив школу минулої весни. – ...Не знаю, чи послухає мої слова вельмишановний Шіба Тацуя, але я спробую поговорити. Але Катсуто прийняв цей виклик. – ...Ви впевнений? – Поки що поговоримо. Я не можу гарантувати результат. Відповів він на запитання Коїчі Катсуто. Коуічі не зміг зрозуміти справжні наміри Катсуто, коли той погодився поговорити з Тацуєю.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!