[3]

[3]

У проєкті Діона, на якому наполягав Едвард Кларк, було два камені спотикання, але він продовжувався без зупинок. Зараз, він не вів його один, зараз група вчених з Національного наукового бюро USNA, проводили моделювання доставки льоду з супутника Юпітера на Венеру. На основі цих моделювань, будуть створені магічні послідовності, що включатимуть всі необхідні етапи.

Дослідники Національного наукового бюро схилялися до надання пріоритету зниженню температури та подачі води, викидаючи велику кількість льоду, а не розчепленню вуглекислого газу в атмосфері Венери. Едвард Кларк не заперечував проти цього плану.

Це не мало значення.

Тераформування Венери, це лише формальна мета. Справжньою метою проєкту Діона» було позбавитись Шіби Тацуї, японського стратегічного мага, який володіє абсурдною зброєю масового знищення, такою як перетворення маси в енергію. З цього погляду, проєкт Діона зазнав краху.

Проєкт магічної енергетичної установки на реакторі термоядерного синтезу, запропонований самим Шібою Тацуєю, всупереч очікуванням, неухильно просувався. Як основна фігура цього проєкту, Шіба Тацуя мав привід відмовитись від участі у проєкті Діона.

Сама концепція установки не нова. Буде побудована масштабна енергетична установка, а отримана електроенергія буде використана для виробництва водню з морської води, видобутку розчинених у воді мінеральних ресурсів, та видалення з моря шкідливих речовин.

Цей проєкт, не був би прибутковим зі звичайними технологіями, але його можна комерціалізувати за допомогою термоядерного реактора, що використовує магію контролю гравітації, «Зоряний реактор». Едвард також не міг цього заперечувати.

Причина впровадження проєкту Діона, для вирішення нестачі житлової площі, через зростання населення, ще не втратила переконливої сили. Однак більше не було причини стверджувати, що Шіба Тацуя повинен взяти в ньому участь.

Зоряний реактор, не був абсолютно необхідним для просування проєкту Діона. За оцінками співробітників NSA, сонячної енергії буде достатньо, для забезпечення місії на орбіті Юпітера.

З іншого боку, проєкт установки Шіби Тацуї, побудований на базі Зоряного реактора.

Зоряний реактор має потенціал надати більше енергії людстві в майбутньому. Тому серед сенаторів поширюється думка, що не варто перешкоджати цій спробі. Якщо зараз наполягати на залучені Шіби Тацуї, світ може здогадатися про справжній намір Кларка.

Такими темпами не можливо досягти справжньої мети проєкту Діона.

Попри це, не можна допускати неправильних кроків. У засобах масової інформації можна знайти одного-двох журналістів, що не знаходяться на милості капіталістів та політиків і відкривають правду. Навіть якщо журналісти не такі вже й справжні, не можна ігнорувати ймовірність того, що правда може бути розкрита, через накопичення різних спекулятивних припущень.

Навіть в настільки безвихідній ситуації Едвард Кларк не здавався.

У пошуках підказки як змінити ситуацію, він продовжував боротися з великою кількістю даних, зібраних оригінальним «Глідск’яльвом».

Він не був дома більше десяти днів. А зі своїм сином Реймондом він не зустрічався більше пів місяця. Саме через це (хоча не на сто відсотків), Кларк не знав, що Реймонд став Паразитом. Навіть те, що Реймонд їде до Японії він дізнався і дав свій дозвіл, електронною поштою.

Сьогодні він все ще борсався в морі даних. Оригінальний «Глідск’яльв», на відміну від терміналів, розкиданих по всьому світу, можна підключити до великого комп’ютера, для зберігання та організації даних. Кларк шукав спосіб змінити ситуацію, скориставшись допомогою стратегічного штучного інтелекту, але не міг знайти хорошої ідеї.

Коли накопичена втома почала вимагати здатися, о п’ятнадцятій годині, надійшов дзвінок.

– Докторе Кларк, як справи?

Безобразов, який довгий час не виходив на зв’язок, з’явився на екрані відеофону.

– Давно не бачилися, докторе Безобразов. Чесно кажучи, погано.

– Ось як. Але це не моя провина.

Кларк ледве не стримався, щоб не вилаятися.

Безобразова, схоже, не хвилювала реакція Кларка.

– Це правда, що я зазнав невдачі, але це все через те, що проєкт Зоряного реактора не міг бути зірваний політичним впливом.

– З погляду доктора, це так.

«Розсваритися буде шкідливо і марно». Навіть говорячи собі так, Кларк не міг стримати зростання колючості у своєму тоні.

– Дякую за розуміння. На мою думку, я не міг залишити Шібу Тацую в спокої.

– Однак справи погіршилися!

Через ставлення Безобразова, що не мало навіть натяку на докір сумління, Кларк нарешті вибухнув гнівом.

– Вбити Шібу Тацую. Чудово! З тим що я зазнав невдачі, мабуть, нічого не поробиш. Він виявився сильнішим за мене.

На екрані, Безобразов невдоволено скривився. Однак Кларк очікував цього.

– Проте, через легко зрозумілі не прямі свідчення доктора, мирний характер проєкту Діона поставлений під сумнів.

– Чи був сенс у видаванні проєкту за мирний?

– Що!..

Попри палкий тон Кларка, цинічний тон Безобразова не змінився.

– Мета проєкту Діона — усунути стратегічного мага Шібу Тацую. Якщо мета буде досягнута, розвиток Венери не матиме значення.

На вказану суть Безобразова, Кларк не знайшов заперечень.

– ...Докторе, чи є у вас якісь гарні ідеї?

Іронія Кларка, була викликана безсиллям.

– Не знаю, чи гарна це ідея, але в мене є одна.

Відповідь Безобразова була несподіваною для нього. Він не очікував конкретної відповіді.

– ...Слухаю вас.

Слова Кларка мали на меті заощадити час, але разом з тим, перебуваючи в тупику, в глибині свідомості було бажання знайти вихід з ситуації.

– Як вам відомо, моя країна зараз під вторгненням Великого Азійського Союзу. Це локальна битва, в односторонньому порядку створена Великим Азійським Союзом, але завтра вона буде врегульована перемогою моєї країни.

– Ви використаєте Туман-бомбу.

– Вірно.

Той факт, що перемога чи поразка вирішується лише стратегічною магією, є дещо спрощеним поглядом на війну, Кларк розумів, що лише у цьому випадку, ця найпростіша схема стане реальністю.

Військові дії Великого Азійського Союзу були сплановані базуючись на відсутності Безобразова. Те, що існування однієї людини впливає на початок війни, може звучати перебільшено, з іншого боку, якщо військові дії плануються з огляду на можливість застосування тактичної зброї масового ураження ядерного класу, це не видається дивним.

Великий Азійський Союз вторгся до Приморського краю Нового Радянського Союзу, розраховуючи, що контратаки Туман-бомбою не буде. Тому, якщо Туман-бомба завдасть сильного удару, досягти успіху, психічно, має бути важко. В той час, як сили Нового Радянського Союзу та Великого Азійського Союзу стоять одна перед одною, зниження бойової мотивації Великого Азійського Союзу є фатальним. Перемогу Нового Радянського Союзу та розгром Великого Азійського Союзу можна легко передбачити.

– Моя країна планує скористатися цією перемогою і пройти на південь Японського моря.

– Ви збираєтеся напасти на Японію?!

– Не хвилюйтесь, ми підготуємо причину. Крім того, висадка на Хонсю не планується. Оскільки це не операція вторгнення для захоплення території.

– ...

– Ви здогадалися. Так, це оманний маневр. Чи знаєте ви, де будується завод зоряного реактора Шіби Тацуї?

– ...Вулканічний острів під назвою «Міякі», за сто вісімдесят кілометрів на південь від Токіо.

– Саме так. З протилежного боку, від того місця де наша армія рухатиметься на південь.

– Поки ваша армія просуватиметься на південь, ви хочете знищити завод, що будується?

– Це ж не складно? Довідавшись, що об’єкт став мішенню терористів невідомої національності, чому б капіталістам, що інвестували в завод, не передумати? Проєкт Зоряного реактора має бути скасовано, і Шіба Тацуя втратить привід відмовитися від участі у проєкті Діона.

Кларк не зміг відразу відповісти на пропозицію Безобразова.

З раціонального погляду, це шкідливий план, який потрібно негайно відхилити. Якщо державний саботаж виявлять, міжнародний авторитет USNA буде втоптаний в землю. І ризик бути розкритий не малий. На відміну від вбивства однієї чи двох людей, саботаж заводу, що будується, повністю приховати важко.

Однак для Кларка, який страждав від перепон у непередбачуваній ситуації, пропозиція Безобразова видавалася привабливим проривом. План Безобразова, для Кларка, був лише солодким, диявольським шепотом.

– ...Коли буде відправлено ваш флот?

– Якщо операція пройде гладко, восьмого липня, через п’ять днів.

– Через п’ять днів...

Кларк подумав, що встигне. Короткий час підготовки не зупиняв його у свідомості.

– Зрозумів.

– Як я і думав, ви погодитеся.

Задоволено посміхнувся Безобразов.

Посмішка викликала у Кларка озноб, якого він раніше, до програшу Шібі Тацуї, не відчував від Безобразова.

◇ ◇ ◇

У четвер, четвертого липня, дві тисячі дев’яносто сьомого року. Сьомий день війни між Великим Азійським Союзом та Новим Радянським Союзом.

Сьогодні вранці, у війні сталися великі зміни. Перекидання військ Нового Радянського Союзу до Східного Сибіру було завершено, а броневійська, що оборонялися на півдні від Хабаровська, почали рух на південь.

Водночас сили Приморського краю, які до цього стримували армію Великого Азійського Союзу у передмісті Уссурійська, почали відступати у напрямку проходу на півострів Муравйова-Амурського.

Зрозуміло, що наміром Нового Радянського Союзу було, військами Східного Сибіру та Приморського краю, відкинути сили вторгнення Великого Азійського Союзу. Тому у Великого Азійського Союзу було два варіанти.

Перший — сконцентрувати війська на східному узбережжі озера Ханка, закріпивши контроль над цією територією.

Другий — переслідувати війська Приморського краю, які рухалися на південь, і захопити Владивосток до прибуття східносибірських військ. Отримавши Владивосток, силам, що прямують на північ з Корейської автономної області не доведеться турбуватися про флангові атаки з моря. З приходом армій Північно-східного регіону та Корейського автономного округу на захід озера Ханка, вдасться відразу зайняти, за версією Великого Азійського Союзу «повернути», Приморський край.

Великий Азійський Союз обрав швидку битву.

Об’єднані сили Великого Азійського Союзу переслідували армію Нового Радянського Союзу, яка, відступаючи, рухалася на південь. Однак, через те, що на прийняття рішення про переслідування знадобився деякий час, і різницю у швидкості між бойовими машинами, відстань між двома арміями була великою.

Коли відстань між двома арміями перевищила двадцять кілометрів, поле бою зазнало кардинальних змін.

Раптом перед силами Великого Азійського Союзу розкинувся туман.

За короткий час, густий туман покрив колону бойових машин, що перевозили шість тисяч військовослужбовців, включаючи транспортні засоби для перевезення військ.

– В укриття! – Прокричав командир, інтуїтивно відчувши небезпеку.

– Усуньте туман! – Штатний офіцер, що скомандував магам, напевно, побачив справжню природу білої завіси.

Але їх реакція була занадто запізнілою.

Ні, це суперник, Безобразов, був занадто швидким.

Біла темрява, створена глибоким туманом, була наповнена магічною послідовністю, яка розмножилася в одну мить і на великій території стався вибух гримучого газу.

Суміш двох об’ємів водню та одного об’єму кисню. Температура згорання становила менше трьох тисяч градусів, що значно нижче температури в центрі ядерного вибуху.

Однак, на відміну від ядерної бомби та звичайних бомб які генерують тепло, сфокусоване в одній точці, велика кількість тепла виникла одночасно на великій площі, від кількох гектарів до десятка квадратних кілометрів. Початкова форма Туман-бомби, що не враховує магічний захист супротивника, відрізняється від бомб, що розпилюють паливо, оскільки розміщує всі цілі атаки в епіцентр вибуху.

Замість того, щоб вбити ударною хвилею високого тиску, спричиненим вибухом, вона безпосередньо піддає ворога вибуху більше ніж дві тисячі градусів Цельсія. Її максимальний радіус влучання можна порівняти з касетною ядерною зброєю.

Четвертого липня дві тисячі дев’яносто сьомого року, о восьмій п’ятдесят п’ять за місцевим часом. Сьома п’ятдесят п’ять, за японським.

Після такого удару більше сімдесяти відсотків сил вторгнення Великого Азійського Союзу було знешкоджено.

◇ ◇ ◇

Час навчання в усіх старших школах магії, від першої до дев’ятої, однакові. Перший урок починається о восьмій годині.

Однак практика проведення ранкових зборів або SHR перед початком першого уроку змінювався від школи до школи.

Однак в Першій старшій не має ранкових зборів або SHR і урок починається відразу.

Тоді як в Третій старший було прийнято, щоб наставник кожного класу збирав ранкові збори, щоб щоранку заряджати студентів енергією. Проте це церемонія лише для «Спец курсу», в Першій старшій його називають «Перший потік».

Сьогодні третій день семестрових іспитів, але як і вчора, ранкові збори пройдуть у звичайному режимі.

Незадовго до початку, Ічідзьо Масакі, як і його однокласники, зайняв своє місце.

Через хвилину зайшов вихователь. Це був чоловік років п’ятдесяти з міцною статурою. Він був не з тих вчителів, які дружні в вставлені зі своїми учнями, а з тих, що в спілкуванні покладається на міцні лідерські якості.

О сьомій п’ятдесят п’ять, коли вихователь був у розпалі своїх настанов, сталося дещо дивне.

Масакі мимоволі здригнувся від сильних магічних вібрацій.

Він був не єдиним хто зреагував рефлекторно, деякі учні в цьому класі підвелися.

Вихователь не став нарікати на це.

– Ранкові збори завершені. Всім залишатися на своїх місцях.

Вчитель, дозволивши учням встати й сісти, вийшов з класу з напруженим виразом обличчя.

Слухаючи дзвінки голоси однокласників, Масакі міцно стиснув губи.

«Епіцентр хвилі сайонів на півночі... Ні, північ-північний захід? Це був сильний поштовх, але епіцентр був досить далеко...»

Масакі розумів лише, що це «далеко», але інтуїтивно пов’язав це з військовим зіткненням між Новим Радянським Союзом та Великим Азійським Союзом.

На своєму навчальному терміналі він відкрив карту з Японським морем в центрі. Термінали Третьої старшої, яка активно дотримується військового використання магії, здатні надавати велику кількість геополітичних матеріалів.

«Орієнтовно, понад вісімсот кілометрів... Подібна сила, справжня Туман-бомба?..

Безобразов вміло користувався руйнівною силою Туман-бомби, відповідно до мети, і вона не є ні справжньою, ні підробленою. Це вибух також не продемонстрував верхньої межі руйнівної сили.

Однак, Масакі, не знаючи цього, відчувши силу магії, від сайонових хвиль, що докотилися, розмірковував з жахом..

◇ ◇ ◇

Залишкові хвилі мисленнєвих часток Туман-бомби відчули не лише учні Третьої старшої. Потужну вібрацію відчули маги по всій Японії.

У цей момент, Тацуя їхав в індивідуальній кабінці, повертаючись додому з Першої старшої.

«...Масштаб магічної послідовності становить близько трьох квадратних кілометра горизонтально та близько двадцяти метрів у висоту. Ціль знищити сухопутні війська»

Схоже, що масштаб магії був розширений, щоб разом поховати широко розгорнуті бойові машини та транспортні засоби піхоти.

«Щільність невелика, але вибухи сталися на такій великій площі одночасно. Збитки території будуть значними. Це якась різновидність тактики випаленої землі.»

Хоча це трохи відрізняється від початкового значення, вони навіть випалили землю власної країни, щоб знищити армію противника. Така тактика була б не можлива, якщо уряд не має сильного авторитету.

Однак це, безумовно, ефективна тактика. Було знищено сто п’ятдесят-двісті танків Великого Азійського Союзу та бойових і транспортних машин, що йшли за ними, схоже, що від п’яти до десяти тисяч солдатів потрапили до списку демонів.

«Це трохи відрізняється від моїх очікувань, але перемога вже визначена.»

Тацуя не очікував, що Новий Радянський Союз, тобто Безобразов, здійснить настільки масштабну контратаку. У цьому випадку, Великий Азійський Союз не зможе продовжувати битву незалежно від психічного потрясіння, через те, що Безобразов живий, здоровий.

Тацуя поклав голову на підголівник індивідуальної кабінки та закрив очі.

«...Це був великий розгром. Великий Азійський Союз деякий час не зможе брати участь у бойових діях за кордоном.»

«Навіть якщо Новий Радянський Союз перемістить Далекосхідний флот, більше не доведеться турбуватися про атаку з тилу.»

«Не знаю який привід озвучать, але... Слід думати, що флот вже мобілізований.»

– Часу більше не має.

Ця думка вирвалася з вуст Тацуї.

Магія, яку розробляв Тацуя на основі Туман-бомби, була для запобігання просування флоту Нового Радянського Союзу на південь.

Він зрозумів, що зрештою доведеться поспішити завершити магію.

До прибуття індивідуальної кабінки на найближчу до його дому станцію, залишалося близько десяти хвилин. Навіть цей короткий проміжок часу розпалив нетерпимість Тацуї.

◇ ◇ ◇

Коли союзна армія розпалася, Лю Лі Лей, стратегічний маг Великого Азійського Союзу, очікуючи в тилу, не супроводжувала рух союзників. Планувалося, що після того, як бронемеханізовані та піхотні частини, які транспортувалися на транспорті, захоплять противника, вона приєднається до них на вертольоті.

Завдяки цьому, вона уникнула шкоди, завданої Туман-бомбою.

Офіцер, який командував підрозділом супроводу Лю Лі Лей, знаючи, що війська Нового Радянського Союзу рухаються на південь від Хабаровська, наважився рухатися на північ і зайняв аеродром Воздвиженка.

Командувач супроводу дав запит на негайне повернення на батьківщину. Це природні дії в ситуації, коли окупаційні підрозділи знищені.

Однак командування Об’єднаних сил Великого Азійського Союзу наказало Лю Лі Лей та силам її супроводу залишатися в їх поточному розташуванні.

Попри те, що війська Нового Радянського Союзу на півдні від Хабаровська повинні були знати про рух, вони не атакували та не оточили Воздвиженку, де базувалися Лю Лі Лей та її група.

◇ ◇ ◇

Тацуя скасував поїздку на острів Міякі і надіслав Мікіхіко електронного листа, повідомивши, що сьогоднішнє тренування «Сфери запечатування» скасовується і з самого ранку залишався в лабораторії в підвалі свого будинку.

Данні дослідження стратегічної магії, що була на стадії розробки, щодня зберігалися на змінний носій і забиралися до дому. Навіть у підвалі штаб-квартири сім’ї Йотсуба в Токіо, не було не зручностей у продовжені дослідження.

Навіть Міюкі повернулася додому одна. За нею невідривно слідував супровід, окрім Тацуї, та й Тацуя не відводив від неї свого «погляду». Однак, було не звично, що Міюкі пересувалася одна.

Але варто сказати, що воно було того варте.

Основна схема нової магії з використанням Ланцюжковий виклик була завершена до обіду.

Але нинішня послідовність активації не давала створювати магію. Вона демонструвала основну схему, нову магічну систему та концепцію.

Витративши ще один день, Тацуя, мабуть, написав би практичну послідовність активації.

Але він навмисно зупинився на цьому етапі.

«Краще залишити послідовності активації, добре обізнаному магу, який буде нею користуватися...»

Потім він надіслав документ з описом базового проєкту в колишню Першу науково-дослідницьку лабораторію та нинішній Інститут магічних наук Канадзави, вказавши одержувача.

◇ ◇ ◇

Після вбивства Кудо Рецу, Мінору переховувався в схованці в Кобе наступні три дні і з’явився перед Регулом і Реймондом у вечері того дня, як сили Великого Азійського Союзу були знищені вибухом Туман-бомби.

– Мінору... Усе гаразд?

Стримано запитав Регул. Мінору весь час перебував у кімнаті під приводом «я почуваюся недобре».

– Вже все добре.

Навіть якщо він сказав, що почувається погано, він не мав на увазі ту хворобу, яку мав будучи людиною. Насправді Мінору просто не хотів «нікого бачити», тому і дав Регулу настільки суху відповідь.

– ...Зрозуміло.

Регул відчув наче цей Мінору відрізнявся від попереднього.

...Він більше не людина.

...Став схожим на Паразита.

Ось яке враження було у Регула. Але він не сказав цього.

Навіть якщо він нічого не сказав, ця думка була передана Мінору, але Мінору теж нічого не сказав.

– Що важливіше, ви теж помітили магію цього ранку?

– Угу. Що, це дійсно була Туман-бомба?

– У нас поки немає зв’язку з нашою країною, але думаю, що вже є деякі розпорядження, пов’язані з цим.

Реймонд лише зацікавлено кивнув, а Регул, як елітний солдат, задумався, як це вплине на їхні плани.

– Пентагон матиме більш детальну інформацію, ніж ми. Якщо отримаєте якісь вказівки з вашої держави, можете надати їм пріоритет. Але, Джек, ти б не міг зі мною не на довго вийти?

– Зараз?

Сезон дощів ще не закінчився. Дощу не було, але сьогодні все ще хмарно. Надворі вже темно. Можливо, це вдалий час уникнути поглядів громадськості. Але навіть так, у цьому випадку Регул вважав, що починати щось в цей час вже пізно.

– Ми повернемося ще до опівночі.

– ...Зрозумів. Я піду з тобою.

Зараз, в літній час, різниця в часі між Нью-Мексіко, де знаходилася штаб-квартира Зірок, і Японією становить п’ятнадцять годин. Японія випереджає на п’ятнадцять годин. Опівніч в Японії це дев’ята ранку в Нью-Мексико. Як і сказав Мінору, малоймовірно, що поки вони будуть поза домом, буде надіслане якесь розпорядження. Навіть якщо на зв’язок вийдуть, четвертий підрозділ, що проникнув до Йокосуки, повідомить пізніше. Так вирішив Регул.

Він знав, що Вега, Спіка і Денеб проникнули на базу Йокосука, і що Арктур не зміг проникнути та був запечатаний. Не лише він. І Реймонд, і Мінору поділяли інформацію через телепатичну мережу Паразитів.

– Чи можу я теж піти? Не хочу відриватися від групи.

Після згоди Регула, з посмішкою запитав Реймонд.

– Ти ж розумієш, що це буде місія прихованого проникнення? Я не думаю, що це підходить тобі, Реймонде.

– Жодних проблем. Я зможу.

Повернувшись, Реймонд заперечив прямолінійні слова Мінору.

– Мінору. Реймонд звичайно не досвідчений, але потенціал у нього є. Я прикрию в незручних моментах, тому чому б не взяти Реймонда з собою.

Побачивши, що Реймонд починає закипати, втрутився Регул, щоб уникнути сварки.

Здавалося, що захищаючи Реймонда, він одночасно погодився з аргументами Мінору. Почувши думку Регула, Реймонд замовк.

– Якщо Джек так каже.

Мінору теж пішов на поступки.

Вони не скористалися індивідуальними кабінками чи міжміськими поїздами, витратили трохи більше години на самохідній машині по шосе.

– Невже це?..

– Основна резиденція родини Кудо. Мій дім.

На здогадку Реймонда відповів сам Мінору. Самохідний автомобіль з Мінору, Регулом та Реймондом зупинився на вулиці якраз перед будинком родини Кудо.

– Якщо подумати, проникати у власний дім, це жалюгідно...

З гіркою посмішкою вийшов з машини Мінору.

Регул і Реймонд прослідували за ним.

– Мої батьки, брати та сестри вже повинні знати, що я став Паразитом, тому нічого не поробиш.

Злегка опустив плечі Мінору і рушив до будинку родини Кудо.

Регул і Реймонд один раз перезирнулися й одразу пішли за ним.

Мінору зупинився на розі будинку й озирнувся до них.

З цього моменту, будь ласка, не випускайте сайонових хвиль.

– Зрозумів.

– OK

Мабуть, будучи задоволений їх відповіддю, Мінору знову рушив у перед.

На шляху Регул і Реймонд зрозуміли, що Мінору кілька разів використав магію.

Але ніхто з них точно не знав, що він робить.

Щоб не випустити з виду Мінору, вони вийшли відразу за ним і увійшли у високу стіну, не усвідомлюючи цього.

Перш ніж це зрозуміли, вони йшли між високими огорожами.

І раптом стали перед маленькими, старомодними та гарно зробленими дверима.

Мінору злегка зітхнув.

– Тепер можна користуватися магією.

Озирнувшись через плече, сказав він їм.

– Джек і Реймонд, нейтралізуйте людей на другому поверсі і вище. Якщо можливо, я був би вдячний, якби ви нікого не вбивали.

– Зрозумів.

Кивнувши на відповідь Регула, Мінору відчинив двері.

Можливо це природно в такій ситуації, але ніхто з них не роззувся.

– Я в захваті.

– Реймонде, будь обачнішим.

Провівши спини двох, що йшли на верх, Мінору повернув до їдальні на першому поверсі. Зазвичай, зараз був час вечері батьків і братів. Можливо, дві старші сестри також повернулися з будинків своїх чоловіків на похорон свого діда Рецу.

«Було повідомлено, що похорон пройде наступної неділі...»

Попри те, що мовчав, він збирав інформацію. Його вразило те, що почувши про дату похорону діда він не відчув такого шоку, як очікував, тоді він і переконався, що його емоції паралізовані.

Він не визнавав того, що його психіка стає схожою на Паразита.

Зберегти свою психіку недоторканою.

Це була основна передумова, що підтримувала дії Мінору. Якщо це зміниться, він не зможе виправдати свої дії.

Стримуючи раптову нудоту, Мінору приклав руку до рота.

Він подумав, що це, мабуть, через те, що згадавши про дату похорону, усвідомив смерть «діда».

«...Я заплачу, коли все зроблю.»

Сказав собі Мінору і рушив уперед. Несвідомо відвернувшись від того, про що думав, до самого моменту-можливості того, що його психіка наближається до Паразитів.

Особняк родини Кудо великий. Від задніх дверей до їдальні досить велика відстань, тай кімнат багато, але Мінору виріс в цьому домі. Він не вагаючись і ніким не помічений, прибув до сімейної їдальні.

Намагаючись постукати у двері, він подумки розсміявся. Він згадав, що є «злочинцем». Мінору похитав головою, опустив руку і відчинив двері.

– Хто це?! ...Мінору?

Тим хто найшвидше відреагував, був другий брат, що сидів найближче до дверей. Напевно, він був знервований, тому що сидів до дверей спиною. Однак, скоріше за все, це безумовно було через те, що Мінору перестав приховувати ознаки Паразита.

– Мінору!..

Старший брат відреагував інакше, ніж другий брат.

Все було так само, до того моменту, коли вдарив ногами та підскочив. Але старший брат був не просто здивований, він активував CAD, щоб запустити послідовність активації.

Магія, що зчитувалася - «Місячний удар». Врахувавши, що вони в середині приміщення, він ймовірно, обрав техніку, яка немає фізичного впливу.

Навіть якщо це так, старший син родини Кудо, Кудо Харуакі, краще володіє позасистемною магією та магією психічного втручання, ніж магією з чотирьох систем та восьми типів. Харуакі не зміг зіпсувати «Місячний удар», який є основним прийомом магії психічного втручання.

Однак, насправді «Місячний удар» не активувався.

– Місячний удар Харуакі був анульований?..

Шокованим тоном промовила старша дочка Ширака. «Місячний удар» Харуакі, через особливість його магії, активувався швидко. Принаймні, вона, друга дочка Аска, та другий син Соші, не могли запобігти активації цієї техніки.

– Навіщо прийшов?

Зі спокійним виразом і голосом, запитала Мінору, Кудо Шіно, записана в сімейному реєстрі як його мати.

– Батько ще не повернувся?

Запитав Мінору, замість того, щоб відповісти на запитання Шіно

– Шановний Макото сказав, що зараз проводить інспекцію на фабриці, тому буде пізно.

Шіно більше ніж на рік молодша за Макото. Не тільки, тому що співрозмовник Мінору, вона використовувала таке звернення в будинку і за його межами.

– Фабрика?

Сім’я Кудо інвестувала в різні військові компанії. Мінору мав підозри, але згадавши це, подумав: «не дивно».

– Підкажіть, де знаходиться фабрика.

– Так, добре.

Ствердно відповівши одразу на два питання, Шіно повідомила йому адресу на околиці міста Ікома, де розташовувався особняк.

– Якщо у тебе якась справа до шановного Макото, сказав би відразу. Тоді б Харуакі та іншим не довелося так панікувати.

Потім докорила іншим за поведінку з Мінору.

Мінору не був здивований ставленням Шіно.

– У шановної матері5 є ще якісь питання до мене.

Насупилася не лише Шіно, а й Біяцука та Аска. Хоча фраза «питань не має» теж звучало грубувато, але їх більше хвилювало відчуття, що фраза «шановна мати» має інше значення, ніж «мати».

Однак ні старша, ні друга дочка не могли дозволити собі задумуватися про це.

– Я б хотів, щоб мої брати та сестри допомогли мені.

– Що ти маєш на увазі?

Агресивно запитала друга дочка Аска. Але з її неспокійного виразу на обличчі було зрозуміло, що це порожні слова.

– Будь ласка, перейдіть під мій контроль. О, можете бути впевнені, що це не означає, що я буду головою родини. Це тимчасово, поки я не досягну своєї мети. Я зрозумів, що не зможу впоратись зі спільними силами родин Саєгуса, Дзюмондзі та Йотсуба.

– Зрадити сім’ї з тих самих Десяти головних кланів!

Голосно вигукнув другий син Соші.

– Про що ви брат Соші. Родина Кудо більше не входить до Десяти головних кланів?

– Хех...

Однак Мінору легко парирував ці слова й у Соші не було що сказати.

– Навіть якщо ми не є членами Десяти головних кланів, це не означає підкорятися демонам! До того ж тобі, тому хто вбив діда!

Продемонстрував свій дух старший син Харуакі. Як і очікувалося від наступного глави родини.

Він знову спробував атакувати Мінору магією.

– Ух!..

Однак, перед тим як послідовність активації завантажилась, він схопився за груди та зігнувся.

Це була дія магії психічного втручання, активована Мінору з надзвичайною швидкістю.

– Ви не могли б припинити марний опір.

Рівним голосом сказав Мінору, простягнувши праву руку.

Я розумію ваші почуття, як колишні учасники Десяти головних кланів, ви не можете прихилити коліна перед монстром. Тому я не прошу про місце глави й не маю наміру просити відкритої допомоги. Все, що вам потрібно зробити, це таємно простягнути руку допомоги, щоб Десять головних кланів не дізнались.

Невинно усміхнувся Мінору. Це була посмішка дитини, що не сприймає почуття співрозмовника і водночас посмішка імператора, який не мав причин покращувати настрій співрозмовника.

Відповіді на слова Мінору не було. Старший син був не в змозі відповісти, а другий син зі старшою і молодшою дочками не могли нічого сказати, через побачену на власні очі, різницю в силі.

Його, за сімейним реєстром, мати, не показувала переляку на обличчі, але стиснула губи та відвернулася від погляду Мінору.

– Однак, я розумію, що ви не можете погодитись на моє прохання, без рішення батька. Я спочатку поговорю з батьком, тому, будь ласка, почекайте доти тут.

Як тільки він сказав ці слова, Мінору випустив нову магію.

Його прийомна мати, сестри та брати втратили сили й один за одним попадали зі стільців. Можна сказати, впасти на підлогу був дивний результат, якби вони впали на стіл, їх обличчя, мабуть, опинилися б в тарілках.

Магія психічного втручання, що змушувала швидко заснути. Мінору власноручно помістив родину в клітку сну.

Магія Мінору діяла не лише на членів родини. Вся прислуга на першому поверсі втратила свідомість. Дехто отримав серйозні поранення, тому що в цей момент використовували ножі або невдало впали, але Мінору виправив це магією зцілення, як тільки помітив травмованих.

Мінору возз’єднався з Регулом та Реймондом не біля заднього, а центрального входу. – Мінору.

Мінору зупинився і підняв голову, поглянувши на Регула, що спускався сходами.

– Ви закінчили?

– Так, вони сплять. Троє чинили серйозний опір, але їх вдалося приспати, зберігши їм життя.

– Це успіх.

З посмішкою кивнув Мінору.

– До речі, ти їх приспав, не вбиваючи, щоб ними скористатися?

Радісно запитав Реймонд, що спустився з другого поверху, слідом за Регулом.

– Хочу попросити не прислугу в особняку, а підлеглих, що працюють за межами головного дому. Я не хотів отримати негативне ставлення, через ставлення до їх родичів.

– Хмм... Але після вбивства сьоґуна Кудо, думаю вже пізно про це турбуватися.

– Реймонд!

Реймонд опустив голову, після докору Регула, сильним тоном.

– Мінору, це...

– Джек, не хвилюйся.

Сказав Мінору заспокоюючи Регула.

– Це правда, що я вбив свого діда. Але, багато нинішніх людей присягнули у вірності батьку, а не діду.

– Хе...

В бурмотінні Реймонда не було жодних ознак каяття.

Однак, Мінору не розгнівався.

– Я піду до батька. Слідуйте за мною, будь ласка.

Сказавши це, Мінору вийшов через двері, не чекаючи відповіді.

◇ ◇ ◇

Інститут магічних наук Канадзави, колишня Перша науково-дослідницька лабораторія «Розвитку мага», мав на території гуртожиток, з окремими кімнатами. Кічідзьодзі Шінкуро, учень Третьої старшої школи при Національному магічному університеті та член цього інституту, проживав у цьому гуртожитку з одномісними кімнатами.

Як і Перша старша школа, зараз, Третя старша знаходилася в серединні екзаменаційного тижня. Однак Кічідзьодзі не витрачав багато часу на підготовку для іспитів. Він переглянув предмети на наступний день за дві години, а решту часу проводив в інституті, як зазвичай.

Кічідзьодзі, який першим у світі відкрив «Кардинальний код», дозволено час і бюджет на дослідження теми для завершення цієї теорії.

На жаль, він працював не лише над темою свого дослідження. Магічна наука не настільки розвинена, щоб можна було спеціалізуватися на окремій дисципліні. Не рідкісні випадки, коли старші дослідники просили його перевіряти нові гіпотези.

Кічідзьодзі фактично спав у лабораторії і різниця між робочим і особистим часом майже розмилася. Після сьогоднішнього обіду він увімкнув свій термінал, щоб повернутися до своєї лабораторії та продовжити дослідження. Тоді й помітив, що йому надійшов лист ззовні.

Всі комунікації поза офісом перевірялися для підтримання безпеки. Те що надійшло на особистий термінал є безпечним.

– Від Шіби Тацуї?..

Перш за все Кічідзьодзі вразило ім’я відправника. Оскільки він був надісланий до науково-дослідницької лабораторії, це, ймовірно, електронний лист, пов’язаний з теорією магії. Однак між Кічідзьодзі та Тацуєю не було контактів для обміну думками щодо досліджень, не кажучи вже про приватне листування.

Для Кічідзьодзі цей лис був раптовим. Дивуючись, «якого біса воно прийшло», Кічідзьодзі почав читати електронний лист.

– ...Це?!

Прочитавши лист до половини, він прискорив читання. Навіть не дочитавши до кінця, Кічідзьодзі відкрив вкладення. Його вміст був настільки шокуючим, що він не міг в це повірити.

– ...

У файлі була записана базова схема послідовності активації. Схема послідовності активації служить конструкторським кресленням для побудови магічної послідовності, основний документ проєкту описує які техніки використовуються для магічної послідовності, елементи, які мають бути описані в послідовності активації, та модулі, які слід включити.

Перше що впало в око Кічідзьодзі, це один з модулів, що був складовою, а не концепцією, що демонструвала всю картину.

– Ланцюжковий виклик?

Кічідзьодзі в перше чув про таку техніку.

– Навіть основна технологія Туман-бомби?..

«Реально?» Промайнула у нього думка. Кічідзьодзі не міг зрозуміти, чому Шіба Тацуя надає таку важливу інформацію.

Ще раз перечитавши модуль. Він швидко зрозумів, що це не якийсь витіюватий жарт.

– ...Необхідна здатність обрахунку магії занадто висока. Я з цим не впораюсь.

Лише кілька разів перечитавши Ланцюжковий виклик, Кічідзьодзі помітив серйозну проблему з цією технікою.

Він мав значно вище здатність обробки магії, ніж звичайний маг. Навіть з його здібностями, Ланцюжковий виклик був йому не під силу.

Ланцюжковий виклик — це техніка використання заклинань на широкій площі шляхом копіювання маломасштабних заклинань у ланцюговій реакції. Однак кількість інформації про вторинну магічну формулу, яка дублює та поширює початкову магічну послідовність, була надто великою. Враховуючи загальний ефект, розмір магічної послідовності значно стиснутий. Але все-таки видавалася занадто великою для одного мага.

– Зрозуміло, навантаження можна зменшити, якщо всю обробку змінних мага на себе візьме CAD, що містить високопродуктивний комп’ютер. Однак навіть так... Освоїти подібне, напевно, не можливо навіть для пана Ґокі? Якщо це Масакі, то цілком можливо, проте...

Кічідзьодзі раптом закляк від власного монологу, що дійшов до його вух.

«Якщо це Масакі?»

Цього разу він розмірковував мовчки.

«Якщо організувати послідовність активації та зменшити її розмір, чи зможе Масакі її освоїти?»

Кічідзьодзі ще раз прочитав основний текст документ базової схеми з самого початку.

Потім зрозумів справжню природу цільової магії.

– Не можливо...

– Це ж основна конструкція «Вибуху» надзвичайно великої площі для морського використання з застосуванням «Ланцюжкового виклику»?!

Кічідзьодзі повернувся до кінця основного листа, якого ще не дочитав.

Там було сказано: «Бажаю Кічідзьодзі та Ічідзьо вдалого бою».

◇ ◇ ◇

Прибувши за адресою, яку отримав від мачухи, Мінору нахмурив брови на своєму красивому обличчі.

Невелика, але найсучасніша будівля була фабрикою андроїдів.

Скориставшись Електричним золотим шовкопрядом він увійшов через службовий вхід. Наважившись не приховувати ознаки своєї присутності.

Як і очікувалось, відразу з’явилися «охоронці».

Людиноподібні машини жіночого типу. Це були бойові гіноїди.

Плавно рухаючись гіноїди атакували Мінору.

Психокінез Реймонда відштовхнув робожінку назад.

– Хо? Вони сильні?

Реймонд використав психокінез, щоб роздавити гіноїдів. Однак, тіло гіноїда продемонструвало невелике просування проти стримування психокінезу.

Розсіялися іскри від електричного удару.

Це була магія системи Вивільнення Регула.

Гіноїд припинив рухатися і впав на підлогу.

– ...Це дуже високо продуктивний робосолдат. Особливо вражає міцність корпусу.

Поділився своїми враженнями, як солдат, Регул.

Однак Мінору зосередився на частині, що відрізняється від характеристик самого корпусу.

«Це тіла Ляльок-паразитів?..»

– Ходімо. Не хочеться втрачати час.

Мінору не продемонстрував підозри й гукнув Регула та Реймонда.

Людина, яку шукав Мінору, його батько, Кудо Макото, знаходилася на виробничій лінії.

– Я думав, що ви будете в диспетчерській.

Навіть якщо Мінору звернувся до нього, відповіді не було. Можливо сам Макото і хотів висловитися, але натовп за ним завадив це зробити.

– Чи не могли б ви відвести свою охорону? Я не збираюся завдавати шкоди, звісно, якщо мене не атакуватимуть. Щодо фабрики можете теж не хвилюватися.

Після цих слів Мінору, сказаних з посмішкою, група людей, що ховалася за найновішим обладнанням, роботами не гуманоїдного типу, трохи подалі від Мінору, продемонстрували полегшення на обличчях. Усі, крім одного, що був у сорочці та штанях, носили відповідний робочий одяг. Очевидно, що це були працівники фабрики.

На відміну від цього, чоловіки в темних костюмах, попри середину літа, з довгими рукавами, що стояли перед Мінору, нервували ще більше. Атмосфера була такою, що якби у них був пістолет, здавалося б, хтось, в будь-який момент натиснув би на курок.

– Усі, назад.

У цей момент, нарешті озвався Кудо Макото.

Натовп охоронців невпевнено розступився.

– Давно не бачилися, тату.

З погляду різниці сили між ними, може й природно, що Мінору не демонстрував боязкість. Однак, враховуючи відносини між ними, відсутність нерішучості трохи не природна.

– Я думав, ти прийдеш трохи раніше.

Здавалося б доречним, якби Макото також відчував свою провину.

– Я думав, що ти дефективний, але насправді ти незавершений продукт. Несподівано, що ти став завершеним продуктом злившись з демоном.

Мінору не розсердився і не розплакався від безжалісних слів Макото, а просто насміхався.

– Дякую, що розкрив свої справжні почуття. Завдяки цьому мені не доведеться відчувати провину.

– Не думаю, що демон відчуває провину.

– Існує гіпотеза про те, що тіло Паразита — це незалежне інформаційне тіло, похідне від розумової діяльності людини. Якщо ця гіпотеза вірна, не дивно, що у нас є людські емоції.

– Якщо гіпотеза правильна.

Повторне агресивне ставлення Макото не змінилося. Мінору більше не хотів продовжувати марну розмову з батьком.

– На цій фабриці виробляють Ляльок-паразитів, чи не так?

Мінору проігнорував контекст попереднього висловлювання і змінив тему.

– Ти прийшов, щоб запитати про це?

– Скільки тіл в запасі? О, батько, можете не відповідати. Ей, ви, дайте відповідь на питання.

Мінору перервав Макото, який вже відкрив рот і звернувся до чоловіка в сорочці.

– Й-є двадцять чотири повністю завершених одиниці, дванадцять незавершених на п’ятдесят відсотків і більше.

– В цілому, вдвічі більше, ніж з уже пересадженими Паразитами. Батько, ви не відмовились продати їх Силам Самооборони.

– Чому я повинен від цього відмовлятись. З самими Ляльками-паразитами проблем не було. Попередник просто обрав не вірний метод тестування.

Попередником він назвав Кудо Рецу. Макото не вагаючись поклав вину на свого батька.

Мінору погодився з користю Ляльок-паразитів. Однак від злих слів на адресу Рецу, його погляд ставав все холодніше.

– ...Тоді родина Кудо підкориться моїм наказам, що до цих готових та незавершених машин.

В голосі Мінору відчувався сильний тиск. Ймовірно в цьому відображалась непримирима туга Мінору за Рецу.

– Добре.

Макото відповів настільки легко, що це змусило задуматись, чи зрозумів він вимогу Мінору.

– Шановний Глава, ви впевнені?

Природне питання в цій ситуації, озвучив його охоронець.

– Опиратися марно.

Відповів Макото, здавалося б, не звичним для всіх незацікавленим тоном, а тоном в якому не вистачало енергії.

– Мінору — готовий продукт мага «Дев’ятки», який переміг попередника. Оскільки Мінору — найсильніший маг родини Кудо, для нас природно йому підкоритись.

В його словах чи виразі обличчя не було й тіні жалю.

Насправді в його голосі, коли він казав «готовий продукт», на противагу жалю, звучало задоволення.

◇ ◇ ◇

В той час як Мінору прибув на фабрику в передмісті Ікома, у Тацуї та Міюкі була пізня вечеря.

– Вибач за сьогодні.

В паузі між прийомами страви, без усякого попередження, вибачився Тацуя.

– Старший брате, перепрошую, але я не розумію про що ви.

Здавалося б серйозно не розуміючи, зі здивованим поглядом запитала Міюкі.

– Ти сьогодні поверталась зі школи одна.

– А ви про це...

Знервована від нерозуміння Міюкі трохи розслабилась.

– Я розумію, що старший брат хвилюється за мене. Ви більше не «Страж», а охоронці виконують свою роботу належним чином.

Навіть якщо ти говориш, що не треба хвилюватися, я хвилююсь.

– З-зрозуміло. Тобто… Дякую.

Міюкі зашарілась і відвівши очі та опустивши голову, пошепки додала, – Брате, так не чесно.

Вуха Тацуї вловили ці слова, але він не наважився відреагувати. Тацуя не мав садистських схильностей, щоб запитати «що нечесно?».

Після того, як обідні тарілки були прибрані, а після обідня кава поставлена на стіл, розмова відновилась.

– Чи можу я поцікавитись, чим сьогодні займалися старший брат?

Причиною її відновлення стало запитання Міюкі. Вона справді вважала, що Тацуя не повинен вибачатися, правда і те, що їй було цікаво чим займався старший брат.

– ...Так.

Тацуя трохи розгубився, та зрештою кивнув. Здавалося, він розмірковував про те, що не мав наміру говорити про це, але й не мав причин цього приховувати.

– Новий Радянський Союз, що переміг Великий Азійський Союз, може рухатись на південь.

– Новий Радянський Союз почне війну з Японією?!

– Замість того, щоб раптово оголосити війну, думаю флот відправлять з якоїсь надуманої причини. Наприклад, що військові злочинці того конфлікту втекли до Японії, тож ми повинні їх видати.

– Чи може уряд Японії надати притулок біженцям Великого Азійського Союзу?

– В цей час може трапитися що завгодно. Маю різні припущення що до цілей Нового Радянського Союзу. Яка б не була їх мета, якщо є можливість вторгнення ми повинні бути готові до цього.

– Старшого брата відправлять як під час інциденту в Йокогамі?

– Виступати стримуючим фактором для військових амбіцій інших країн, умова, з якою Його Ясновельможність Тодоу підтримав проєкт ESCAPES. Я не можу це ігнорувати. Однак, на відміну від часів інциденту в Йокогамі, якщо відбити їх один раз, все закінчиться.

– ...Але чому?

– На відміну від Великого Азійського Союзу, з тих часів, Новий Радянський Союз знає про існування Матеріал бурсту. Якщо вони підуть на військові дії, їм слід вжити заходів проти прямої атаки міст та баз.

– Я не думаю, що є спосіб запобігти Матеріал бурсту старшого брата...

– Не те що немає магічного способу запобігти Матеріал бурсту. І є способи завадити моїй активації без магічної протидії.

– Це можливо?

– Наприклад оголосити Владивосток «беззахисним містом».

– І що це дасть?

– Оголошення міста незахищеним не означає, що прилеглі до нього військові об’єкти будуть захищені від атак. Оскільки військові об’єкти несуть військову силу своїм існуванням. Але атака військових об’єктів порту Владивостока Матеріал бурстом, завдасть шкоди міським районам. Ця магія не може атакувати обмежену територію. Якщо ми не хочемо, щоб нас заклеймили нацією злочинців, яка ігнорує військові закони, нам доведеться відмовитись від атаки Матеріал бурстом.

– Думаю це вже занадто егоїстично.

– Насправді, це очевидно. Але наскільки б фальшивим це не було, якщо це буде подано належним чином, ми не зможемо це ігнорувати.

Міюкі не намагалася приховати вираз, який говорив, що вона не згодна. Це було природне почуття.

Однак, як би незручно це не було, правила є правила. І в цьому є справедлива причина. А справедлива причина у міжнародній політиці має більшу наступальну силу, ніж ядерна зброя.

– Існує спосіб запобігти використанню Матеріал бурсту проти морських сил. Наприклад, підготувати флот біженців та тримати його неподалік від зони бойових дій, настільки, щоб їх не задіяла шалена куля зі звичайної зброї. Щоб знищити розтягнутий флот Матеріал бурстом, необхідно, тою чи іншою мірою, здійснити масштабну атаку, але якщо вона буде використана, це зачепить флот біженців.

– ...Проблема в надто великій руйнівній силі.

– Оскільки руйнівну силу важко регулювати, слід сказати що це дає супротивнику шанс скористатися цим. Ось чому, у разі вторгнення, Нового Радянського Союзу потрібен інший засіб перехоплення.

– ...Можливо, старший брат розробив для цього магію?

Міюкі нахмурила брови, але її очі сіяли.

При цьому, Тацуя ледве не посміхнувся на цей щирий вираз обличчя, та все ж кивнув.

– Базова структура була завершена. Решту нехай дороблять ті, хто буде її використовувати.

– Її використовуватиме не старший брат?

– Я не можу використовувати нічого, крім «Розпаду» та «Відновлення».

– …Перепрошую.

– Нічого.

За посмішкою що говорила, тобі не варто хвилюватися, Тацуя все ж дещо приховав від Міюкі.

Стратегічну магію з використанням Ланцюжкового виклику. Він передав Кічідзьодзі для використання Ічідзьо Масакі.

Але якщо враховувати лише здібності.

Нова магія стратегічного класу.

◇ ◇ ◇

За правилами системи командування Зірок, оперативні накази з генерального штабу з Пентагону, повинні надходити безпосередньо головнокомандувачу. Однак тепер, коли головнокомандувач був відсутній, наказ було передано командиру бази.

О двадцять другій, четвертого липня, за місцевим часом. П’ятого липня о першій годині ночі, за японським часом.

Полковник Уокер, командир бази штабу Зірок, втратив дар мови, прочитавши текст наказу на дисплеї.

– Диверсію на будівництві Зоряного реактора, я ще розумію, але...

Там був викладений стратегічний план, що розглядався вже тривалий час. План розгромити проєкт установки на основі Зоряного реактора, з яким він виступив, а потім примусити до участі у проєкті як заходу для усунення загрози мага стратегічного класу Шіби Тацуї. Це менш надійний спосіб, ніж вбивство Шіби Тацуї, але ризик при виконанні не великий, і йому вже якось давали хід.

Після цього, операція була практично скасована, через спалах Паразитів, повстання в результаті цього, але сам наказ чинності не втратив.

Ця директива наказувала, так би мовити, повернути операцію з полиці й можливо, певно, було б дивно дивуватися. Але.

– ...Виконати місію під час відволікаючого маневру Далеко східного флоту Нового Радянського Союзу.

Він знав, що USNA та Новий Радянський Союз співпрацюють у проєкті Діона, але було несподівано, що вони співпрацюватимуть у військових діях. Принаймні, для військовослужбовців, які мали досвід бойових сутичок з Новим Радянським Союзом.

– Не думаю, що варто зациклюватись на старих часах...

Був момент, який він емоційно не міг сприйняти.

Навіть такому високопоставленому офіцеру, як Уокер, це було не до вподоби.

Як же почуватимуться солдати, котрі фактично ризикують життям. Він не міг не хвилюватися з цього приводу.

– Потрібно бути обережним при відборі людей, але ...Ні, про це вже можна не думати.

Серед відправлених членів Зірок, до Японії проникнули Регул та загін Веги. Зараз не було можливості переглянути це питання. Персонал підтримки відправлять з інших підрозділів, але їх обрання не в компетенції Уокера.

Подумав Уокер, пройшовши по ланцюжку роздумів.

…Наказ про саботаж установки на основі Зоряного реактора, на початку минулого місяця вже отримали командувач Арктур та командувач Вега.

...Чи може капітан Арктур, що був серйозно поранений одразу після проникнення до Японії, повернутися до цієї операції.

◇ ◇ ◇

Вранці п’ятого липня.

На базі військово-морського флоту Йокосука відразу помітили двох жінок-офіцерів американської армії.

Зараз, до Йокосуки зайшов авіаносець USNA. Тож гуляючі навколо військові не особливо привертали увагу.

Та дві жінки виділялися тим, що виглядали так, наче щойно зійшли з обкладинки модного журналу.

Одна — міська красуня з коротким каштановим волоссям та карими очима. Навколо неї панувала така аура, що вона виглядала модною навіть в сорочці з короткими рукавами для тренувань.

Інша — чарівна скандинавська красуня, з довгим сріблястим волоссям і блакитними очима. Розмір грудей, який сильно підкреслювала безрукавка, приковував очі молодих солдат чоловіків.

– Спекотно...

Легко біжучи підтюпцем. Скандинавська красуня, що зупинилась після досить важкого тренування, яке поєднувало в собі спринт, стрибки, присідання та розтяжку, Лейла Денеб, обмахувала груди руками.

– В Японії так спекотно...

– Схоже, що в цьому сезоні буде спекотно і волого, через вплив тропічної океанічної повітряної маси.

Міська красуня — Шарлота Вега, витираючи піт з чола, без сумніву і скарг відповіла Лейлі.

– Мені здається, я розумію, чому лейтенант Спіка не хоче виходити на вулицю...

Вони втрьох, включаючи «лейтенанта Спіку», про яку щойно згадала Лейла, були членами Зірок, що таємно проникнули до Японії.

Усі троє стали Паразитами до приїзду в Японію. Паразитів їм підсадили напівобманом, але асимільовані жінки не проявляли невдоволення з цього приводу. Зараз вони були трохи невдоволені тим, що навіть переставши бути людьми, вони не перестали страждати від спеки.

– «Індепенденс» повернувся.

На зворотному шляху до гуртожитку, вони помітили авіаносець, який вони використали для проникнення. Історично, це було шосте покоління «Індепенденс». Це був ветеран бойових дій, будівництво якого розпочалося ще до Третьої світової війни, спочатку планувалось встановити на нього ядерний реактор, але він був замінений на воднево-турбінний двигун, оскільки в часи війни використання реакторів заборонили (принаймні так мало бути).

– Сподіваюсь, є хороші новини.

Індепенденс в ночі виходив в море для нічних тренувань, злету та посадки літаків. Однак за цим стояла мета отримати конфіденційні накази та конфіденційну інформацію з рідної країни, яку не можливо передати радіозв’язком.

– Було б не погано, по швидше дізнатися місцезнаходження маленької зрадниці.

Роздратованим голосом сказала, слідом за Вегою, Лейла. Очевидно, що «маленька зрадниця», про яку вона згадала, — це Ліна.

– Вони б не відправили повідомлення, якби нічого не знайшли.

Вони знали, що, Ліну, схоже, переховував не японській уряд, а інша організація. Однак уряд Японії, японські збройні сили, не можуть не знайти місце, де її переховують.

Вони не знали намірів японських військових, приховувати місце знаходження «Сіріуса — зрадника», але якщо продовжувати посилювати тиск, то найближчим часом вони повинні дізнатися. У всякому разі, можна швидше розв’язати язик, якщо знищити пару-трійку об’єктів.

...Вега завжди була людиною, яка не думала про політичні здобутки та втрати, але вона була солдатом, який серйозно подумував, про терористичні методи діяльності. Її ментальність, після того, як вона стала паразитом, зазнала найбільших змін, порівняно з іншими членами Зірок.

◇ ◇ ◇

О восьмій ранку, п’ятого липня дві тисячі дев’яносто сьомого року.

Повернувшись до сховку в Кобе, Регул отримав наказ зі штабу Зірок, через телепатичну мережу Паразитів.

Цей наказ, був переданий на авіабазу Йокосука черес складну процедуру, відправлену телеграму прийняв авіаносець у Західній частині Тихого океану і передав її на авіаносець, що заходив до Йокосуки через винищувач, а Регул отримав зміст від Веги, яка переховувалася на базі Йокосука, через спільну свідомість Паразитів.

Оскільки інформація передавалася через колективну свідомість Паразитів, її вміст також отримали такі ж Паразити, Реймонд та Мінору.

– Що думаєш?

Запитав Мінору Регул фізичним голосом. Хоча Мінору — Паразит, він зберіг «індивідуальність» людської істоти. Хоча зі свого боку Мінору мав вільний доступ до колективної свідомості Паразитів, ні Регул, ні Реймонд з Вегою, а ні решта, що знаходились в Йокосуці, не могли проникнути в його свідомість.

– Наказ зі штабу Зірок дивним чином узгоджується з відволікаючи маневром, про який я просив тебе, Джек. Джек, приєднайся до саботажу установки Зоряного реактора.

– І в цей момент ти забереш її.

Висловився замість того Реймонд.

– Збираюся. Реймонд, підеш зі мною.

– Ні, я збираюся допомогти Джеку.

Мінору не мав заперечень проти такого розподілу речей.

– Мінору, я б виконав вказівки штабу, навіть якби ти не попросив...

– Тебе щось турбує?

Після прямого запитання Мінору, Регул подолав вагання.

– Перед цим я хотів би підтвердити поточну ситуацію капітана Арктура. Якщо можливо, я хотів би звільнити його від печаті.

Відразу після прибуття на базу Дзама, Арктур був запечатаний древнім магом і досі знаходився у транспортному літаку, який все ще знаходився на базі. Реймонд його відчував.

– Зрозумів. Тоді, спочатку підемо і подивимось, що з капітаном Арктуром.

Зрадивши очікування Регула, Мінору погодився на його прохання.

– Може поїдемо до Токіо, після того, як Новий Радянський Союз почне рух на південь?

Питання Реймонда було виправданим, але Мінору з посмішкою похитав головою.

– Якщо все піде за планом Зірок, ні Десять головних кланів, ні Сили Самооборони не зможуть дозволити собі перевіряти всіх, хто їде з заходу..

Тон Мінору був сповнений впевненості у свободі дій.