[18]

[18]

Сімнадцяте серпня дві тисячі дев’яносто другого року, Окінава, аеропорт Наха.

Слухаючи повідомлення про відліт і прибуття рейсів, мені пригадалися події шість днів тому.

Після того, як пані Сакурай пішла на допомогу старшому братові, людини, що б керувала екраном не було, тож з цього моменту, я бачила що відбулося далі лише в новинах.

Світло, що раптово спалахнуло на обрії, було яскравіше за сонце.

Ворожі кораблі розтанули у тому світлі.

Розмита сильними хвилями, форма пляжу змінилася.

Переможний гімн.

Зрештою, це було те, чим ми поділилися зі світом.

Єдиний нам відомий факт, яким ми не поділилися з громадськістю, це той що світло, яке знищило ворога, пояснюється силою старшого брата.

Стратегічний маг, що маніпулює «Матеріал бурстом», стратегічною магією, яка перетворює масу в енергію і спалює все цією величезною енергією. Це справжня сила і справжній образ старшого брата.

Старший брат - герой, що відбив ворога.

І сумна подія, яку знаємо лише ми.

Після цього пані Сакурай не повернулася.

На спільному похороні жертв, кремовані залишки Сакурай, згідно з її волею, були розвіяні над морем.

Саме мій брат повернув Сакурай до Матері Моря.

Старший брат ні разу не показував болі на обличчі.

Він був добрим, втішаючи мене.

Невже старшому братові не було сумно. Або він не міг сумувати.

Ні, добрим буде те й інше.

Я так вирішила

Спостерігаючи за тим як пані Сакурай стає попелом, я зрозуміла.

Тоді я померла.

Я втратила життя дане матір›ю і старший брат подарував мені нове життя.

Тож я вся належу моєму старшому братові.

– Міюкі, час на посадку.

– Так, старший брат.

Коли старший брат покликав мене, я підвелася з дивану в кімнаті очікування.

Матінка не змінювала обличчя, навіть якщо я казала старший брат. Це може бути справді гірко, але мене більше не турбували почуття матінки з цього приводу.

Старший брат все ще займався багажем і лише старший брат мав місце у звичайному класі, але це вже не було проблемою.

Тому що старший брат хотів це зробити.

Тому що воля старшого брата абсолютна.

Я взяла матінку за руку, що була не в кращому фізичному стані й ми прослідували за старшим братом.

Слова поки що не були сказані. Слова які не можна говорити.

Але я вже вирішила.

Старший брат, куди б ви не пішли, Міюкі скрізь послідує за вами.