[15]

[15]

Шосте листопада дві тисячі дев›яносто п’ятого року, вітальня резиденції родини Йотсуба.

Через тиждень, після розлуки на базі Цусіма.

Тацуя, який повернувся в той день трохи раніше, не знав подробиць закінчення битви, крім тих, що були загально доступними. Маючи можливість зустрітися тут з Казамою, він пробував ставити різноманітні питання, та, здається, навіть Казама не знав деяких подробиць.

Тацуя, що обмінювався інформацією з Казамою і ділився своїми міркуваннями, хоча все що він міг надати, було на межі чуток, раптом поглянув на двері.

По спині Міюкі пробігла напруга.

З вигляду брата, вона знала.

Нарешті...

– Пробачте за вторгнення

Після ввічливого стуку, двері відчинилися, не чекаючи відповіді.

Вклонився літній дворецький. Цей старий відрізнявся від юнака, напевно, він займає високе становище.

Однак, він нічого більше не сказав.

Попри те, що легка робота, просто відкривати двері, не повинна бути роллю цього старого.

Але ні Тацуя, ні Міюкі, ні Казама, не подумали, що це підозріло.

Швидше, вони подумали, що ця роль підходить саме цьому старому.

– Дякую за очікування.

Позаду старого була фігура господині цього особняка.

– Мені дуже шкода. Попередній гість просто не йшов додому. Хоч домовлений час минув, я не могла просто вигнати його...

– Будь ласка, не хвилюйтесь. Я знаю, що ви зайняті.

Казама повернув уклін Маї й вони нарешті сіли.

– Міюкі, також пробач.

Міюкі також сіла.

Однак, Тацуї нічого не сказали.

Він стояв поруч з диваном, на якому сиділа Міюкі.

Віддзеркалюючи стриманість дворецького, що стояв поруч з Маєю.

Перед трійкою поставили білі порцелянові чашки.

Зрозуміло що цією трійкою були Мая, Міюкі та Казама.

Мая запропонувала двом іншим чай, відпила ковток і перейшла до виразу «а зараз».

– Я запросила вас сьогодні, щоб повідомити про низку військових подій, які розпочалися з нещодавнього інциденту в Йокогамі.

– Офіцеру?

Мая, стороння особа, хоче повідомити, а не запитати про бойові дії Казамі. Природно, що Казама перепитав.

– Так, пану Тацуї та пані Міюкі теж.

Говорячи це, Мая багатозначно посміхнулася.

Однак, її вираз говорив що вона дуже хотіла почути це від Тацуї.

– Тиждень тому, Міжнародна Магічна асоціація висловила думку, що вибух, який знищив морський порт Чінхенґу, не був спричинений «зброєю радіаційного озброєння», яка суперечить Хартії.

Зброя радіаційного озброєння це скорочення від «зброї, яка забруднює навколишнє середовище радіацією залишкових матеріалів», термін що, в основному, використовується Міжнародною магічною асоціацією, ціллю якої було запобігання використання подібної зброї, і національним асоціаціями, що є її членами. Хоч це називають зброєю, але вона містить в собі магічні техніки, що призводять до радіаційного забруднення. Хоч це скорочення не знайоме нікому, окрім Магічного товариства, та не Казамі, що теж є магом, хоч і древньої магії.

– В результаті, подане до асоціації клопотання про покарання було відхилене.

Обличчя Міюкі стало більш напруженим, та одразу розслабилося.

– Я не знав, що було клопотання про покарання.

Пишномовно сказав Казама. Міюкі думала, що Казама мав би взяти це до уваги, але нічого не сказала.

– Ви спокійні. Були переконані, що каральна команда не буде відправлена?

Натомість Мая, поставила більш прямолінійне питання.

Маг - це національне надбання, національна зброя і вона належить державі.

Навіть приватним магам не дозволяється діяти проти національних інтересів. У зв’язку з цим права магів значно обмежені, порівняно з людьми не магами, у всьому світі.

Саме тому Міжнародна Магічна асоціація немає власних збройних сил. Магів Міжнародної Магічної асоціації не достатньо багато, щоб їх можна було назвати силою.

Натомість Міжнародна Магічна асоціація може організовувати багато національні команди, які будуть виконувати роль бойових підрозділів, закликаючи кожну країну до співпраці. Якби через цей «таємничий вибух» було вирішено вчинити покарання, напевно, країни, що бажають зменшити національну могутність Японії, прислали б своїх могутніх магів. Це повинно було викликати занепокоєння, яке військовослужбовець не міг ігнорувати.

Та він вже знав, що радіаційних матеріалів не залишилося.

Казама не сказав, що вона теж мала це знати. Не потрібно говорити, оскільки це напрошувалося само собою.

Звісно, Мая легко змінила тему.

– Тоді, чи знаєте ви, що серед членів екіпажу зниклого флоту був генерал Шінтен9?

– Лю Юнде?

Від цієї новини Маї, кам›яний вираз Казами розстав.

Тож він запитав, не приховуючи здивування.

– Так, Лю Юнде, який є одним з тринадцяти магів стратегічного класу, публічно визнаних урядами країн. Схоже, Великий Азійський Союз, намагається приховати цю інформацію.

Ніби відносно магів стратегічного класу поняття конфіденційності не існувало, Мая розсміялася.

Як вона і сказала, стратегічний маг має особисту силу, що можна порівняти зі стратегічною зброєю, крім того, це ціль, що цікавить магів кожної країни. Якщо не використовувати спеціальні засоби, такі як Антиніт, в нинішніх умовах, магам стратегічного класу можуть протистояти лише інші маги, тож це найважливіше завдання для військових магів.

Серед тринадцяти магів стратегічного класу, так званих «Тринадцяти апостолів», що розкрили своє існування, заради національного престижу, лиш Анджі Сіріус, із USNA, змогла зберегти певну таємничість.

Звісно, Японія не стала винятком в розвідувальній діяльності щодо тенденцій Тринадцяти апостолів, Десять головних кланів приклали до цього немало зусиль, включаючи Анджі Сіріус, стосовно якої не відомо нічого крім імені, точніше прізвиська чи кодового імені, і приблизного віку, навіть обличчя.

– Тепер «Тринадцять апостолів» стали «Дванадцятьма апостолами».

Мая коротко, одним реченням, узагальнила фактори світового військового балансу.

Крім того, розкрила конфіденційну інформацію, яку Казама не знав.

– Схоже, уряд хоче скористатися цим, щоб отримати від Великого Азійського Союзу великі поступки. Командування надіслало запит Іцуві, вони погодилися. Пані Міо супроводжує флот, що зібрався в Сасебо.

– Вона на військовому кораблі?

Міюкі, що до цього поводила себе як простий слухач, раптом підвищила голос.

– Так.

Але Мая не сварила її. Іншими словами, це була дивовижна новина, яку неможна проігнорувати.

Іцува Міо - єдиний стратегічний маг, якого японський уряд демонстрував публічно, одна з Тринадцяти апостолів.

Наскільки це було підтверджено, це єдиний стратегічний японський маг, окрім Тацуї.

Іншими словами, козир японської армії.

Її «Безодня» - це магія, що діє від кількох десятків метрів до кількох кілометрів, внаслідок чого водна поверхня опускається у сферичній формі. Серед магії Руху її відносять до магії, що спеціалізується на рідині. Корабель, всередині зони активації цієї магії на морі, буде ковзати в низ по вигнутій поверхні, перевертатися, після припинення магії, його накриють гігантські горизонтальні хвилі, перетворюючи на сміття серед водоростей, після чого, водна поверхня повертається до горизонтальної. «Безодня» радіусом в кілометр створює напівсферичну поверхню максимальною глибиною до кілометра і може легко потопити підводний човен.

Хоча вона визнана магією, що теоретично здатна знищити флот одним ударом, активуючи «Безодню» на підземних водах, можна разом обвалити безліч наземних будівель.

– ...Але, це ж значно впливає на її тіло?

– Я думаю, вони врахували цей фактор. І командування та Іцува. Вони розсудили, що це занадто важливо.

На питання Міюкі, що, здається, її схвилювало, Мая дала чітку відповідь.

На противагу її могутній магічній здатності Іцува Міо має дуже слабке тіло.

Здається, до підліткового віку, це було не дуже помітно, але з двадцяти років вона користується моторизованим інвалідним кріслом. Вона не могла ходити не через захворювання ніг, а для зменшення фізичного виснаження. Кажуть, що після закінчення університету, Іцува майже не виходить з дому.

Зараз Іцува входить до Десяти головних кланів, але їх позицію сильно підтримує наявність стратегічного мага, на ім’я Міо. Перебувати цілими днями на бойовому кораблі, хоч порівняно на не великій відстані, це, безумовно, своєрідна ставка.

– Оскільки ми знали про пересування Лю Юнде, потрібно вважати, що подорож пані Міо теж помітили. Також, це не підтверджена інформація, але сьогодні ми отримали дані, що до Владивостока прибув доктор Безобразов.

Почувши ім’я, вираз Казами знову поплив.

– ...«Запалювач» Ігор Андрійович Безобразов?

– Так, той доктор Безобразов. Схоже, побачивши результати бою біля Корейського півострова, військові лідери переглянули ефективність масштабної магії.

Хоч нічого не сказав, але Тацуя теж був здивований.

Ігор Андрійович Безобразов вчений, Радянської академії наук, але разом з тим, стратегічний маг Нового Радянського Союзу.

Безобразов не один з прихованих магів стратегічного класу, як Тацуя, а один з Тринадцяти апостолів, такий самий національно визнаний маг як пані Міо. Його магія стратегічного класу «Туман-бомба», хоч і на один крок поступається «Хеві Метал Бурст10» яким володіє Анджі Сіріус з USNA, але вважається наймасштабнішою в руйнуванні, серед Тринадцяти апостолів.

До цього часу країни не використовували стратегічних магів у військових діях, а лише демонстрували їх здібності, але в цій битві мобілізували чотирьох, включаючи Тацую

– У Великого Азійського Союзу буде така ж інформація...

– Але яка ймовірність, що найближчим часом буде встановлено перемир’я?

– Я очікую, що так і буде.

Зробивши паузу, Мая посміхнулася Казамі. Посмішка, що поєднує юнацьку привабливість і сексуальність, хоч їй було за сорок, вона виглядала на тридцять.

Але Ця атмосфера ніяк не могла вплинути на Казаму, він просто спокійно чекав наступних слів.

– ...Це буде завершенням історії, що почалася три роки тому.

Важко було сказати, можливо Тацуї лише здалося, але коли Мая продовжила розмову, на її обличчі промайнуло розчарування, хоч лише в його уяві.

Однак, зникнення морського порту Чінхенґу привернуло увагу багатьох країн. Ця атака вражає стратегічною магією, здається, немає країни або альянсу, що не намагається з’ясувати її оператора. Деякі групи припускають зв’язок з морською битвою на Окінаві, три роки тому коли був знищений флот Великого Азійського Союзу. Однак, нам вкрай не бажано розкривати особу Тацуї.

– Я теж, дуже на це сподіваюся.

На кивок Казами, Мая широко посміхнулася, навіть не було зрозуміло відверто, чи лише прикидалася.

Ні, можливо, на диво, але ця посмішка була справжньою.

– Рада, що ви розумієте. Тоді, про всяк випадок, я б хотіла, щоб ви деякий час утрималися від контактів з паном Тацуєю.

Переговори з Казамою прийшли до результату що задовольняв Маю, тобто Йотсубу.

Буде перебільшеним сказати, що його вели до цього, але обіцянка більше не використовувати Тацую в цьому конфлікті з Великим Азійським Союзом, безумовно, заслуга Маї.

Однак, чи готові виконувати цю усну обіцянку, чи повністю вірять в цю обіцянку було винесено за дужки.

Зараз у вітальні залишилися лише Мая і Тацуя. Звісно Казама повернувся до своїх справ, він як завжди заклопотаний, а Міюкі вийшла через наполегливий наказ Маї.

І хоч навіть дворецький залишив своє місце біля дверей, Мая не поспішала розпочинати розмову.

Вона просто дивилася на випиту чашку, Тацуя мовчки сів перед нею.

Мовчки, іншими словами не чекаючи запрошення.

Коли він, чекаючи її слів, відкинувся на спинку стільця, в ньому не було ні напруги, ні страху.

Поглянувши на нього, Мая повернула чашку на блюдце.

Останній раз ми дивилися так один на одного три роки тому.

В її голосі чи виразі не було жодних почуттів, абсолютна стерильність.

– Це вперше, коли ви мене покликали, тітонько.

– ...Що ж, так і є.

У відповідь на цинічну, у певному сенсі, звичну манеру Тацуї, Мая заговорила більш розслабленим тоном ніж раніше.

– Якщо вже про це, то це вперше ми спілкуємося на одинці.

– Так.

Однак, це не означало, що в них «дружні» стосунки.

З цієї причини світло в їх очах було занадто сильним.

– То про що ви хотіли поговорити?

– Не нервуй ти так. Хочеш чаю?

– Якщо будете зволікати, пропонуючи мені чай, ваше оточення почне обговорювати деякі речі.

На зауваження Тацуї, Мая видихнула.

– Чесність не завжди є чеснотою.

– Зауваження з думкою про опонента, змушують мої вуха боліти.

Повернулося як звукова хвиля.

Мая зовсім не гнівалася, мало того, вона схвалюючи кивнула.

– Беззастережний опонент іноді теж добре.

– Це вам неприємно?

– Наші стосунки це зв’язок між племінником і тіткою. Не варто хвилюватися.

Після відповіді важким тоном, правдивим чи удаваним, Мая підняла дзвіночок.

Стіни та двері цієї кімнати настільки тонкі, що звук маленького дзвіночка просочився.

Однак, у двері постукали менше ніж за хвилину, це значило, що за цією кімнатою якось спостерігали, але Тацуя не поспішав вставати.

– Викликали?

З’явився старий дворецький, що з’являвся раніше. Хоч Тацуя сидів прямо перед господинею, він навіть бровою не повів.

– Пан Хаяма, будь ласка, принесіть мені ще чаю. І також для пана Тацуї.

– Так, пані.

Якби це був Аокі, він би зблід і заволав на Тацую. Забувши, що знаходиться перед Маєю.

Але яка б не була причина, людині, що постійно супроводжує господаря і якій дозволяється «підслуховувати» його розмови, подібне божевілля недопустиме.

З цієї ж причини, Тацуя повністю розслабився.

Крім того, він вирішив, що «спроби щось виправити марні».

Неозброєним оком було видно, що Тацуя зовсім непокірно ставиться до Маї.

В очікуванні чаю, Мая не промовила ні слова.

Тацуя теж не хотів поспішати.

«Хочеш чаю» означало, «ми поговоримо за чаєм». Це не так складно зрозуміти, і тільки дитина не зможе почекати.

Відпивши з чашки, що приніс дворецький Хаяма, Мая нарешті продемонструвала зацікавленість.

– Цього разу ви були досить активними, пан Тацуя.

Навряд чи хтось, чуючи цей тон, сприйме її слова за істину.

– Зовсім ні.

Тацуя не сприйняв це за похвалу.

– Але для Йотсуби, це певна проблема.

– Прошу вибачення.

Як і очікувалося, тітці, що зітхаючи жалілася, Тацуя дав формальну відповідь. Він не впав в догеза і навіть не намагався схилитися над столом.

– ...Ну, я знаю, що ви лише виконували наказ. Я дуже хотіла запитати майора Казаму, чи дійсно варто було це робити. Та тут вже нічим не допоможеш.

– Вибачте, що змусив хвилюватися.

Цього разу це прозвучало більш відверто. Окрім морального боку, Тацуя також вважав, що це трохи занадто. ...Насправді не «трохи», це було надмірне, дурнувате руйнування.

– Більші проблеми в майбутньому.

– Сталося щось конкретне?

На питання Тацуї, Мая відповіла не відразу.

Опустила повіки, відпила чай і підняла погляд.

Поглянувши прямо в очі Тацуї.

Тацуя не підтримав її погляд, а підняв чашку, так само як зробила його тітка.

– Зірки рухаються.

Її слова, з поглядом прямо в очі, мали таку силу, що змусили рухи Тацуї завмерти на мить.

– Це означає, що самі Сполучені Штати Америки рухаються.

Нарешті, Мая і Тацуя зіштовхнулися лицем до лиця.

Вагу, за ними, неможна було порівняти.

За Маєю потужна організація під назвою Йотсуба, а у Тацуї немає іншого захисту, окрім Міюкі.

Однак, сила погляду Тацуї зовсім не поступалася тиску погляду Маї.

– Однак, тепер, Зірки розпочали свої власне розслідування. Але вони вже зрозуміли, що вибух був викликаний магією перетворення маси в енергію. Це значно звужує варіанти особистості оператора. ...Конкретно, достатньо, щоб вас з Міюкі розглядали як підозрюваних.

На інформацію від Маї, Тацуя похитав головою.

– ...Це неймовірна здатність збирати інформацію.

– Я думаю, їх не просто так називають найсильнішою магічною нацією сьогодення.

– Ні, я кажу про ваші здібності, тітонько.

Відповіді не було.

Мая мовчала з відстороненим поглядом.

Тацуя не виявив особливої цікавості до її виразу і заговорив, щоб порушити тишу.

– Дійсно найсильніша магічна сила, їх розвідка USNA змогла здійснити це майже в реальному часі. Ви думаєте це шпигун?

– ...Цього невідомо. Як не шкода.

– Це зрозуміло.

На вимушену відповідь Маї, Тацуя серйозно кивнув головою.

Саме Мая на мить показала розгублений вираз, але слід сказати, що відразу відновила посмішку.

– У будь-якому разі, будьте обережні стосовно свого оточення. Зірки не настільки милі, як хлопці, з якими ви колись мали справу. Якщо вони вирішать, що це похитне гегемонію Сполучених Штатів, вас можуть фізично усунути.

– Це означає, якщо є ймовірність, що це зачепить Йотсубу, мені варто очікувати вбивць з іншого напрямку. Матиму на увазі.

Тітка і племінник дивилися один на одного.

На двох обличчях більше не було жодної посмішки.

– Якщо ти все добре розумієш, розмова пройде швидко.

– Ви припускали, що я зроблю такий висновок, тому попросили Міюкі вийти?

Тацуя трохи змінив формулювання.

Мая не відповіла на питання.

Відповідь була в її погляді, що знову перехрестився.

– Тацуя, покинь школу.

Те що сказала Мая, було не відповіддю, а наказом

– Що мені робити покинувши школу?

– Будь ласка, заховайся тут на деякий час. В стражі Міюкі надішлемо іншу людину.

– Я думав, вибір стража за об’єктом супроводу.

– Завжди є винятки.

– О, це так, але... Я відмовляюся.

Якби вона була тут, всі б уже тремтіли від раптового падіння температури.

Однак, зараз це відбулося не через зниження температури, а через напруження.

– Як що я зникну в такий час, думаю, що це може бути сприйнято як зізнання мага, що знищив флот Великого Азійського Союзу.

– Яку ж дивну причину ти вигадав.

– Невже?

На обличчях Маї й Тацуї зниклі будь-які вирази.

Ти не підкоришся моєму наказу?

– Тільки Міюкі може наказувати мені.

Напруга досягла своєї культивації.

В цей інтенсивний момент, час ніби зупинився.

Світ зафарбувала «Ніч».

Це не була темрява.

Міріади зірок плавали у цій темряві.

Стеля вітальні перетворилося на зоряне, нічне небо без місяця.

Зоряні потоки перетворилися на смуги світла.

...Кривавий запах наповнив кімнату.

І у наступний момент.

Без жодного звуку.

«Ніч», що наповнювала кімнату, розчинилась.

В кімнаті нічого не змінилося, тітка і племінник, дивилися один на одного.

Однак, відчуття напруги, між ними двома, зникло з розчиненням ночі.

– ...Схоже, ви були досить делікатні.

– Хіба не природно. Зрештою, ти мій дорогий племінник.

З усмішкою відповіла на бурмотіння Тацуї Мая.

У жодного з них не було ран, у кімнаті не залишилося запаху крові.

– Ну навіть з урахуванням цього, ти був досить непоганим. Тож цього разу я дозволю твій егоїзм.

– Дуже вам вдячний.

– Усе добре. Це невелика винагорода за зруйнування моєї магії.

Тацуя мовчки підвівся.

На його легкий уклін, Мая легковажно помахала рукою.

Тацуя вийшов з вітальні.

Ніхто його не зупиняв.

◇ ◇ ◇

У вітальні, яку залишив Тацуя, Мая залишилася на самоті, але врешті-решт вона глибоко видихнула і підняла дзвіночок зі столу.

– ...Викликали.

– Бажаю змінити обстановку. Будь ласка, приготуйте чай на заскленій веранді та покличте пані Міюкі.

Дала розпорядження Мая дворецькому Хаямі, що з’явився негайно.

– Так, пані.

Хаяма вклонився і швидко прибрав використані чашки, під пильним поглядом господині.

Він вже зібрався вийти з кімнати, щоб виконати розпорядження Маї...

– Стривайте.

Зупинила його Мая.

– Пан Хаяма, у вас є щось, що ви хотіли в мене запитати?

Хаяма нарешті поглянув на неї й вдячно вклонився.

– Дуже вдячний. Та, якщо ви дозволите...

Хаяма - важковаговик у родині Йотсуба, що служив Маї після попереднього глави. Хоч він виглядає як літня людина, але, фактично, йому було за сімдесят.

В цьому особняку була така атмосфера, що інші від страху нічого б не сказали, йому ж було дозволено говорити вільно.

– Ви впевнені, що хочете залишити шановного Тацую в спокої?

Хаяма не ставився до Тацуї як до «підробки», як інші. Хоч його власні магічні навички не достатньо високі, він бачив стільки магів, що його досвід дозволив дати Тацуї високу оцінку.

...З цим магом потрібно бути обережним.

– Я не заперечую. О, я зрозуміла, що хвилює Хаяму. Звісно, ця дитина, в будь-який час зрадить Йотсубу.

– ...Прошу вибачення.

– Як я вже підтвердила, моя магія погано підходить проти його надзвичайної здатності. Якщо битва буде серйозною, я програю, з великою ймовірністю.

Магія Маї «Метеоритний дощ». Японською, через зовнішній вигляд її називали «Метеоритний дощ», але англійська версія Meteor (метеорна) Line (орбіта), краще виражала її природу.

Магія типу Конвергенції, що змінює розподіл світла в межах ефекту, яка особливо ефективна в закритих приміщеннях, на зразок тунелів, вона дозволила визнати Маю однією з найсильніших магів у світі, яку називали «Далекосхідною королевою демонів» або «Королевою ночі».

В процесі активації цієї магії, цільовий простір занурюється в темряву, де пливе багато маленьких світлових сфер, які потім перетворюються на незліченну кількість світлових смуг, що пронизують ціль атаки.

Це виглядає як потік лазерів, але Метеоритний дощ немає ніякого відношення до енергії світла. Навіть кількість світла немає значення.

Суть цієї магії полягає в значній і насильній зміні розподілу світла, де координати світла встановлюються як світлові кульки та тонкі лінії.

Простір, через який проникає світло та об’єкти, як його частина, змінюється до стану пропускання світла, як результат, органічна чи неорганічна речовина, тепло провідність, твердість, пластичність, еластичність не мають значення, у всьому з’явиться отвір, щоб світло могло пройти через предмет. Навіть якщо скло має високу прозорість, оскільки коефіцієнт пропускання світла не стовідсотковий, воно не зможе уникнути зміни події «зміни стану, коли світло може пройти наскрізь», тобто не може уникнути «утворення отвору».

З погляду логіки, а не самого явища, ця магія втручається в структуру інформації об’єкта через розподіл світла, а тверда речовина/рідина безпосередньо випаровується, не залежно від тепла чи тиску, тобто, можна сказати, це була своєрідна магія розчинення, що перетворює в газ. Оскільки визначена сама «лінія розподілення світла, від неї не можливо захиститися відбиттям, заломленням або блокуванням. Оскільки вона не випромінює світло з конкретного напрямку, від неї не можна захиститися навіть магічним щитом. Навіть якщо огорнутися у сферичний щит, що охоплюватиме всі напрямки «лінія проходження стовідсоткового світла» буде утворена і буде пророблено лише отвір.

Як неможна захиститися від магії, що маніпулює фізичними явищами, від Метеоритного дощу майже не можливо захиститися контрмагією. Оскільки вона ґрунтується на фізичному явищі світла, надзвичайно важко запобігти активації за допомогою втручання в область контролю, що є чисто психічним захистом. Якщо сила перешкод в один елемент «розподілу світла» не перевищує сили Маї, активацію «Метеоритного дощу» не можливо зупинити. Оскільки втручання в «розподіл світла» є її вродженою магією, це занадто високий рівень перешкод. І після активації, навіть якщо ви спробуєте знову протидіяти областю контролю, існування перезаписаного явища, як розподіл світла, уже визначено, як подія за промовчуванням.

Ні захист від фізичних явищ, ні захист від магії, ні навіть фаланга сім’ї Дзюмондзі, яку активують одночасно, не зможе захистити. Тому Маю вважають одним з найсильніших магів у світі, непереможною у битві між магами.

Однак... Оскільки Метеоритний дощ - це магія, яка опосередковано втручається в структурну інформацію в обмеженому просторі, що включає об’єкти як складові елементи, вона не сумісна з магією Тацуї, що безпосередньо втручається в структуру інформації. Бар’єр «ночі», створений внаслідок втручання в просторову структуру через світло, легко може бути зруйнована шляхом прямого втручання в просторову структуру.

– Шанс, що мене вб’є ця дитина, не малий. Але хоч Тацуя може зрадити Йотсубу, він не може зрадити Міюкі. А Міюкі ніколи не буде ворожою до Йотсуби.

– Однак, здається, пані Міюкі перебуває в глибокій залежності від шановного Тацуї. Коли шановний Тацуя перекинеться під прапор іншої країни, не думаю, що вона піде проти нього.

Виразивши глибоку стурбованість між бровами, Хаяма заперечив слова господині.

Але Маю, здавалося, це не турбувало.

– Усе гаразд. Навіть без промивання мізків, не так складно визначити напрямок людського прагнення. Мені ж не має потреби пояснювати це пану Хаямі?

В посмішці Маї раптово промайнула домішка жалю.

– Міюкі ніколи не зможе уникнути відповідальності, покладеної на неї. Оскільки вона вихована моєю сестрою. І Тацуя ніколи не зможе зробити щось, що змусить Міюкі страждати.

– ...Але для цього.

– Так. Хоча мені шкода інших дітей-кандидатів, але наступним головою однозначно буде Міюкі. Щоб Тацуя, цей монстр, не став нашим ворогом.

– І для цього нам потрібно, щоб пані Міюкі отримала місце голови.

– Не хвилюйтесь, пане Хаяма. Бо у мене і для цього є план.

Сказала Мая і багатозначно посміхнулась.

Хаяма глибоко вклонившись, з найвищою пошаною і цього разу вийшов з вітальні.

Загально заведено вважати, що інциденти в Йокогамі дві тисячі дев›яносто п’ятого року це продовження операції вторгнення в Окінаву дві тисячі дев’яносто другого року, які повинні були компенсувати поразку трирічної давнини або «провал операції».

Однак, чи не іронічно, що серія військових дій після операції вторгнення в Йокогамі закінчилися подібним до «морської битви на Окінаві».