[13]

Том 12. Розділ 14 - [14]

[14] Четвер, двадцять шосте квітня. В індивідуальній кабіні, на шляху до школи, Тацуя за звичкою перевіряв новини на терміналі й на його обличчі з’явився вираз «ти що?» – Старший брате, вас схвилювала якась новина? Вираз, як завжди був нетривалий, але також було звично, що він не пройшов повз увагу Міюкі. Мінамі підняла погляд, сидячи навпроти Міюкі. Її вираз мав помірні емоції, а не «покер-фейс». Погляд Мінамі на Тацую показував, що її цікавить питання Міюкі до Тацуї. – Це про експеримент, з яким ви мені вчора допомогли. Тацуя повернувся до Міюкі обличчям та відповів достатньо голосно, щоб почула Мінамі, по діагоналі від нього. – Як і очікувалося, є як позитивні, так і негативні статті. Швидше, таке враження, що несподівано багато позитивних статей. Вираз і погляд Міюкі запитували «і що тут дивного?» спонукаючи його продовжувати. – Попри членів парламенту, які чутливі до вітру, я не сподівався, що журналісти великих новинних організацій, піднімуть білий прапор після такої демонстрації. Я розраховував на написання односторонніх і напористих статей. Правду, кажучи, я збирався скористатися цим, як основою пастки для маніпуляторів громадською думкою. Почувши зізнання Тацуї, очі Міюкі округлились, ніби кажучи «ст-стривай». – З цього погляду... Старший брате, ви лиходій. Міюкі серйозно не дорікала, але Тацуя не міг відреагувати інакше, крім як гіркою посмішкою. З іншого боку Мінамі, здається, була серйозно вражена. – Як і слід було очікувати, це дуже істеричні статті... Тацуя повернув екран термінала до Міюкі. Там був сенсаційно-орієнтований заголовок, що більше личив жовтій пресі, ніж основному сайту новин, «учні старшої школи магії, кидають виклик експерименту з водневою бомбою». – Цього я не очікував. Говорячи це, Тацуя забрав цю статтю з екрана, після наступної дії, на екрані з›явилася колонка статей. – Виклик молоді, спрямований у двадцять друге століття? Виглядає як спец репортаж цієї газети. Це про вчорашні події? Схоже, думаючи так, як і Тацуя, Міюкі запитала його схиливши на бік голову. Як видно з назви статті, ця колонка присвячена критичним статтям, що позитивно ставилася до інноваційних спроб молоді. Вона принципово не сумісна з антимагічними принципами. – Аа. Репортери цієї газети також приїздили вчора, тож не дивно, що цю статтю написали. Однак і тут, до вчорашнього дня, поширювалися дуже агресивні антимагічні статті... – Хіба зоряний реактор старшого брата не вражаючий? На відміну від Тацуї, що говорив з підозрою на обличчі, Міюкі сказала так, ніби це було звичайною справою. – ...Якщо це репортери, що любить новизну, існує ймовірність, що вони матимуть особисту симпатію. Оскільки це колонка, існує ймовірність, що не всім в редакції подобаються подібні речі. Тацуя знав, з власного досвіду, що організація не є монолітною, і тенденція до поділу посилюється, зі зростанням організації. Наразі, Тацуя вирішив переконатись, що одна секція відійшла від політики компанії та вийшла з-під контролю. Насправді все було не так просто. Це правда, що вчорашній експеримент став причиною того, що сьогодні у великому інформаційному агентстві, яке мало відношення до антимагів, з’явився тон прихильності до магів. Не один чи два медіаресурси визнали цінність новини, що старшокласники вразили депутата, звісно це було не все. Прихильні висловлювання на адресу магів, депутата Канди, записані Цудзурою, були повернуті депутату після відвідань дня Магічного університету. Цей запис був прихованою формою, прохання трохи знизити свою активність. Однією з головних причин того, чому це відео не транслювали було в тому, що репортери усіх ЗМІ, які висвітлювали подію, обмежилися паперовими записами. Директор Момояма висловив жорстокий протест верхівці Опозиційної Демократичної партії, що до залучення на територію школи журналістів, без попередньої домовленості та не лише Канда, але й інші члени антимагічної групи були змушені тимчасово обмежити свою діяльність. З певного погляду, директор Момояма успішно скористався схемою Тацуї. Захист прийшов і від промисловості. – Ей, Тацуя, дивись. Інтерв’ю знову показують. Під час обідньої перерви в їдальні. Лео вказав на спливаючі рекомендації відеоновин, що відображалися на настінному дисплеї. Тацуя продовжив мовчки їсти не звернувши увагу в той бік, куди вказував палець Лео. – Для родини Розен не звично з’являтися в японських новинах, старший брате. Однак, хоча він міг проігнорувати Лео, та з Міюкі він так вчинити не міг. – Можливо, відбулися якісь зміни в їх політиці, зокрема до Японії направили людину з прізвищем Розен. Звернувши увагу, що не привернув погляди Еріки та Мікіхіко, недбало відповів Тацуя. Великий настійний дисплей, був розділений на шістнадцять частин, чотири з яких використовувалися для відображення інтерв’ю з президентом японської філії Розен Магіккфт, Ернстом Розен. Ернст Розен на екрані вільно володіючи японською мовою, відповідав на запитання ведучого. – Я ніколи не думав, що учні старшої школи використовуватимуть магічні технології такого високого рівня. ...Я був здивований високим рівнем японських технологій. – Він вас похвалив? – ... Еріка була несхожа на себе, мовчала. Натомість Тацуя, хоч це і не було обов’язково, в черговий раз проігнорував слова Лео, який хотів втягнути його в радісну розмову. – Вчорашні експерименти учнів Першої старшої школи показали, що магія може бути технологією, що принесе подальше процвітання людському суспільству. – Неймовірно. Процвітання людського суспільства На похвалу без сторонніх намірів щиро враженої Шізуку, Тацуя знову дав ввічливу відповідь, «Бо всі зробили усе можливе». – Хм, Міюкі та Хонока були дивовижними. – Нічого особливого, я не... Спостерігаючи за перепалкою, що почалася між Шізуку та Хонокою, Тацуя знову поставив собі питання, «які цілі у Розен» і думав про те, що «вони гарно вчинили, оскільки змогли приховати імена старшокласників». ◇ ◇ ◇ Несподівано позитивні новини про експеримент з Зоряним реактором підняли настрій в Першій старшій. Той факт, що учні їхньої школи були визнані суспільством, навіть якщо самі не були причетні, хоч і поверхнево, вони задовольняли своє молодіжне прагнення визнання через групову ідентичність. Але були, звісно ж, і винятки. П’ятий урок, відразу після закінчення останнього уроку, навчальний день закінчився. До вух Такуми, який при кінці останнього уроку першого «A» готувався до клубних занять, вже не злічений раз досягла неприємна розмова. Те, про що говорили однокласниці, це інтерв’ю з президентом японського філіалу Розен, та те, що відбувалося вчора. Голоси вихваляли студенток з інших класів, які брали участь в експерименті. Такума раптом підвівся. Він не намагався приховувати роздратування. Випущена Такумою, ніби меч, хвиля перервала розмову учениць. Його ставлення вплинуло на атмосферу в класі. Ніхто з класу «A» не брав безпосередньої участі у вчорашньому експерименті. Касумі та Мінамі навчалися в класі «C», Ідзумі була з класу «B», а серед групи підтримки нікого з класу «A» не було. Однак, більшість учнів, крім нього, були настільки ж схвильовані, наче це їх похвалив керівник всесвітньовідомої компанії. Обдумуючи це, Такума не міг контролювати своїх емоцій. «Це все справа сім’ї Саєгуса», вважав він, тому Такумі були не стерпні ці вихваляння. Врешті-решт він вийшов із класу так, ніби не міг стерпіти це і втік. Навіть під час клубних занять відчуття неприйняття його не полишало. Через брак концентрації його магічні техніки стали грубими, тож він багаторазово мав труднощі з тим, що зазвичай виконував з легкістю, що виводило ще більше. Коли полишав школу, його роздратування досягло апогею. Здається, у Такуми сьогодні був дуже поганий день. Отримавши свій CAD, виходячи з офісу на передньому подвір’ї він зустрів Касумі з пов’язкою дисциплінарного комітету. Після закінчення Тижня набору, Дисциплінарний комітет повернувся до штатного режиму патрулювання. Патрулювали в основному на самоті й навіть першорічки не були винятком. Тож Касумі була одна. Звернувши увагу на час, вона збиралася повернутися до штабу. Тому не дивно, що на мить поглянувши на Такуму, Касумі збиралася пройти повз, нічого не сказавши. Отже, це, певно, була параноя Такуми. – У вас все чудово складається, Саєгуса. Такума, відчував що Касумі насміхається над ним. – ...Що? Зупинилася і повернулася вона. Однак Такумі, який знаходився під стресом, з того моменту, як батько покликав його позавчора в вечорі, здавалося, що Касумі проігнорувала його. Через це не порозуміння, Такума вилив своє невдоволення на Касумі. – Я про ваш вчорашні відкритий експеримент. Чи не дивно, що навіть президент філіалу Розен звернув на нього увагу. – Відкритий експеримент? Шіппо, ти щось не так зрозумів? Касумі аж ні як не ніжна дівчина. Навіть якщо вона могла поводитися як кошеня, можна сказати що вона з радістю вступить в кошачі сварки. Діючи прямо, а не підступно. Навіть зараз, вона не намагалася приховати своє невдоволення від злісних слів Такуми. – Не клей дурня. Знаючи, що прийде депутат, ворожий до магів, ви й влаштували все вчора, чи не так? Як прикриттям скориставшись Шібою-семпаєм. – «Скориставшись»? Що за абсурдні претензії. Слова Касумі були дещо грубими. Оскільки, його міркування, що вони заздалегідь знали про візит, були вірними, Такума вирішив, що і всі інші міркування мають докази. – Як не обережно з мого боку. Він знаменитий не тільки в нашій, але й серед всіх Дев’яти шкіл магії. Як і очікувалося, Саєгуса не буде недбалою. Якраз для цього твоя старша сестра і спокусила його, чи не так? Ви, сестри, завжди виглядаєте першокласно. – Не жартуй! Раптом вибухнула Касумі. Загрозливе відношення було настільки потужне, що Такума на мить застиг. Однак Касумі обурилася лише на мить. – ...«Спокусила», у Шіппо дуже вульгарні думки. Ми, Саєгуса, не маємо уявлення про спокусливі прийоми. У тебе гарне обличчя, може перестанеш прагнути стати магом і станеш жигало? Однак, зараз, здається, лише збочені актриси мають жигало. Цього разу, обличчя Такуми видало почуття. Насмішки Касумі не мали глибокого сенсу. Збочена актриса була лише враженням від справи проституції хлопчини зі старою актрисою за її милість, про яку останнім часом шуміли на сайтах жовтої преси. Стародавнє визначення «жигало», що стосувалося чоловіків, що є коханцями літньої жінки, не використовувався для розуміння його справжнього значення, а було лише запозичене з сайту пліток. Проте Такумі здалося, що ці слова стосуються його стосунків з Савамурою Макі. – ...Нариваєшся, Саєгусо? – Той хто почав перший, Шіппо, це ти. Крім того, хіба я тобі не казала? Тобі це не минеться так просто, щоб ти не думав затівати сварку знову. Такума і Касумі пильно поглянули один на одного. Праві руки зависли над лівими манжетами. CAD, які використовували ці двоє мали форму браслетів. Обидва вже переступили лінію критичного моменту. – Ей, ви двоє! Що ви робите! – Ви двоє опустіть руки. Однак у той момент, коли вони збиралися активувати CAD, позаду прозвучали голоси, що зупинили їх. Голос за Такумою належав учню. Той що, звучав за Касумі, належав учениці. Опустивши правою рукою лівий рукав, Такума обернувся. Касумі опустила праву руку та озирнулася. У полі зору Такуми знайомий старшокласник з суворим виразом засунув праву руку до внутрішньої кишені. Збираючись витягти CAD у формі пістолета з плечової кобури. Так вирішив Такума. Контратака Такуми була рефлекторною. Його права рука торкнулася перемикача CAD. Старшокласник, що був його опонентом, ще не дістав CAD. Відразу після того, як Такума подумав, що переміг. Від струсу і запаморочення, захитавшись він впав навколішки. Відчувши ознаки магії позаду, Касумі раптово обернулася. Вона знала, що це не зовсім правильне рішення в її становищі, але неможна ігнорувати активацію бойової магії, навіть якщо вона спрямована не на неї. Тими, хто намагався активувати магію, були Шіппо Такума, що тільки-но протистояв їй, і Морісакі-семпай з дисциплінарного комітету, і тут Касумі зрозуміла, що магія вже активована. Першою була магія Морісакі. Хоч сила була значно знижена Зміцненням інформації Такуми, магії Морісакі, яка жорстко струснула тіло супротивника назад і вперед, була достатньо ефективною, щоб перервати атаку Такуми. – Без вихоплення... Вирвалося з вуст Касумі. Вона була дещо здивованою. Такума явно випереджав у активації CAD. Спеціалізований тип швидший за тип загального призначення, але у даній ситуації Такума був би швидшим, навіть враховуючи цю різницю. Якби Морісакі дотримався звичайної процедури «дістати, прицілитися». Однак Морісакі, не дістав CAD, залишивши його в кобурі, прицілився лише поглядом і кинув магію. Це була вдосконалена техніка CAD у формі пістолета під назвою «Без вихоплення». У нього була допоміжна функція «прицілювання на ціль перед CAD, однак не витягаючи CAD у формі пістолета, було складніше прицілюватись. Морісакі зробив це не жертвуючи особливістю швидкісної активації спеціалізованого CAD. Якщо чесно, Касумі не дуже високо оцінила Морісакі. Масштаб Магічної послідовності та потужність втручання в подію були лише посередніми й хоча швидкість побудови була швидкою, вона все ще лише пристойна. Їй було цікаво, чому його обрали членом дисциплінарного комітету з таким рівнем здібностей, але в душі Касумі відверто зізналася, що не вміє оцінювати людей. Те, що магія Морісакі видавалася лише посередньою залишалося незмінним. Касумі вважала, що старшокласники можуть робити подібні трюки незалежно від магічної сили, даної від народження. «Я все ще мушу постаратися». З такою думкою Касумі стиснула кулаки. – Касумі. Позаду, сумним голосом прозвучало її ім’я, і її спина стиснулася, ніби готуючись до стрибка. – Кітаяма-семпай... Коли вона злякано обернулася на неї дивилася Шізуку з похмурим обличчям. Відведені до штабу комітету, під наглядом Шізуку та Морісакі, Касумі й Такума були наче на голках. Там до Шізуку та Морісакі приєдналася глава Канон та ще двоє людей з дисциплінарного комітету (Шізуку сьогодні не чергувала, але її втягнули, коли вона проходила повз), Хаторі та його замісник Томіцука представляли клубний комітет, а від студентської ради, чомусь, був Тацуя. – Касумі, чим займається член дисциплінарного комітету? Мало того, при глядачах... Глибоко зітхнула Канон і Касумі вирішила відвести погляд. – Шіппо, чи знаєте ви, що несанкціоноване використання магії - це порушення шкільних правил? Навіть використання магії під час бою - серйозне порушення, але напасти на члена дисциплінарного комітету, що намагався вас зупинити... Такума слухав печального Томіцуку з витягнутим тілом і фіксацією зору в одній точці. – У всякому разі, думаю, спочатку треба з’ясувати ситуацію. На слова Хаторі, Канон кивнула з незадоволеним виразом. – Серйозно... Я думала, що після тижня набору новачків усе закінчиться... Грубо почесавши опущену в низ голову, Канон підняла обличчя і гострими очима поглянула на Касумі та Такуму. – Я висловлюсь першою. Касумі намагалася зупинитися, тому це можна вважати недоліком підготовки. Хоч вона і здійснила спробу, в найгіршій ситуації був той, хто активував CAD. Такума без жодних заперечень прийняв рішення Канон. Він прикладав усіх сил, щоб тіло не тремтіло. – Коли будете говорити, майте це на увазі. То що у вас сталося? Канон поглянула на Касумі. – Шіппо-кун образив сім’ю Саєгуса. Канон перевела погляд на Такуму. – Я отримав від Саєгуси образу, що неможна пробачити. Касумі й Такума не намагалися поглянути один на одного. – Хах... Хаторі, що ти плануєш робити з цим? Почувши її слова Хаторі розплющив очі. – Шіппо член клубного комітету. Я невпевнений що зможу прийняти справедливе рішення. – Якщо про це, то Касумі член дисциплінарного комітету. – Тоді нехай рішення прийме незацікавлена, третя сторона, Студентська рада. Канон і Хаторі поглянули на нього і Тацуя подумки, глибоко зітхнув. Зітхнув через те, що все пішло так, як він припускав. Перш за все, його відрядили як представника студентської ради, тому що Азуса прагнула уникнути очікуваних неприємностей. Ісорі теж ухилився, сказавши: «представник студентської ради - віцепрезидент». Є ще один віцепрезидент, але Тацуя не міг змушувати свою сестру витягати з вогню каштани. Тому, увійшовши до цієї кімнати, він вже приготувався до незручних питань. – Думаю, треба дозволити цим двом провести бій. Хаторі різко нахмурив брови. – Це означає, що ми ні як не покараємо цих двох? Запитала Канон, але Хаторі змовчав. Тацуя міг уявити про що той думає, але це не те, що потрібно було говорити. – Якщо це не можна вирішити словами, хай вирішить сила. Від попереднього голови я чув, що це одна з рекомендацій школи. Томіцука був здивований зауваженням Тацуї. Однак Канон і Хаторі сприйняли це як належне. Між іншим, Шізуку опустила погляд з сонним виразом. Який говорив, «цікаво, це скоро закінчиться». – Неправомірне використання магії є серйозним правопорушенням, але нам не потрібно карати учнів, що лиш намагалися її використати. Це звична справа для нових студентів. Цього разу, з гіркотою відвернувся Морісакі. На щастя ніхто не став продовжувати. – Якщо на карту поставлена гордість, не думаю, що якщо ми зробимо все по процедурі, це більше не повториться. – Я думаю, що пропозиція віцепрезидента вірна, а ти як Хаторі? Почувши думку Тацуї, Канон, без жодних вагань, запитала Хаторі. – У мене немає заперечень. Шіба, займися всіма процедурами. – Зрозумів. Кивнувши на слова Хаторі, Тацуя попрямував до прямих сходів, щоб отримати дозвільний документ від Азуси. – Шіба-семпай. Почувся голос Такуми, з заду. – Якісь заперечення, Шіппо? Докорив йому Томіцука. – Ні! Якщо ви можете дозволити бій з Саєгусою, у мене є прохання. Такума не мав можливості ставити умови. І він повинен це розуміти. – Продовжуй. Тож, Канон навпаки спонукала його продовжити. Будучи зацікавленою, що він скаже. – Прошу, щоб опонентом була не лише Саєгуса Касумі, але й Саєгуса Ідзумі. – Шіппо, ти що недооцінюєш мене? Питання Касумі було зрозумілим, він сказав це в оточені старших. – В чому причина? Однак почувши запитання Тацуї до Такуми, вона замовкла і прислухалась. – Це питання гордості між сім’ями Шіппо та Саєгуса. І це добре відомий факт, що «близнюки Саєгуса показують свою справжню цінність лише разом». – Тож якщо не виграти проти обох одночасно, чи буде це справжня перемога? – Так і є. Тацуя відразу замовк і звернувся до Касумі. – Така позиція Шіппо, у тебе є заперечення Касумі. – Я не проти. Він про це пошкодує. – То буде так. Сказавши це, Тацуя пішов по сходах, що вели до кімнати студентської ради. За Тацуєю, що повернувся з дозволом завіреним студентською радою, з’явилася Ідзумі та, з якоїсь причини, Міюкі та Хонока. Голово, будьте ласкаві поставити тут печать. – Е, печать? ...Де ж це вона? Поглянувши на метушливу Канон, Шізуку дістала з шафи невеличку коробочку з важливими речами. Канон з посмішкою прийняла маленьку скриньку і поставила печать на дозвіл. Хаторі голосно кашлянув, розвіюючи незручну атмосферу. – Де проведемо? – Прошу у другу залу для практики. Відповіла Хонока на його питання, адресоване Тацуї. Усі, без будь-яких пояснень зрозуміли, що у неї був код доступу від другої зали. – Суддю буде пані Шіба? Запитав Томіцука. Він ніби цікавився, для чого тут Міюкі. – Ні, я спостерігач. З посмішкою заперечила Томіцуці Міюкі. – Тоді суддя пан Тацуя. Питання Шізуку було адресовано Тацуї. Однак Канон озвалася раніше, ніж він відповів. – Гарна ідея. – Мені все одно. Сказав Хаторі слідом за Канон. Здається, жоден з них не збирався поцікавитися думкою Тацуї. – Ходімо. У нас не так багато часу до закриття воріт. Ініціатором цього матчу був Тацуя. Зараз йому не дозволять сказати «я проти». Він лише зітхнув і закликав інших рухатися. До другої зали увійшли Такума, Касумі та Ідзумі, як учасники поєдинку, названий матчем. Суддя Тацуя та спостерігач Міюкі. Хонока, якій довірили ключ (код блокування розблокування). І Томіцука від клубного комітету й Шізуку від дисциплінарного, закривали групу з восьми людей. Відповідно до розкладу чергувань, на ділі, від дисциплінарного комітету повинен був виступити Морісакі, але Шізуку запропонувала його замінити. Такума був збентежений такою кількістю свідків. За його уявленням Тацуя та Міюкі - прибічники Саєгуси. Це аж ніяк не матч з рівними шансами, в якому суддя та спостерігач на боці ворога, а скоріше, матч обман. З іншого боку Шізуку та Хонока були талантами, які Такума безумовно хотів переманити на свій бік, щоб повернути статус сім’ї Шіппо. Такума просто вирішив, що якщо зможе тут проявити свою силу їх буде легше переконати. Ну іншого не очікувалося від п›ятнадцятирічного хлопця, а ментально Такума відповідав своєму віку. Загалом, Тацуя та його знайомі не відповідали своєму віку. Абсолютно невигідна ситуація і виграш, принесуть збільшену перевагу. Коли він зіштовхнувся лицем до лиця із сестрами Саєгуса, збентеження Такуми підсилило його бойовий дух. Касумі та Ідзумі були не настільки агресивні, як Такума. У Касумі було відчуття, що її втягнули односторонні дії Такуми, хоч це було не зовсім так, а Ідзумі думала що це повністю її провина. Їх не хвилювала сім’я Шіппо. Лише було прикро, що в них бачили ворогів, але поки він поводився тихо, те що в нього кращі оцінки, чи що його обрали представником першорічок немало значення. Перш за все, цих двох не турбував світовий статус чи честь. Вони не терпіли коли їх вихваляли та зневажали, але вони не прагнули чогось особливого. У певному сенсі, це була апатія тих, хто міг мати це все, але це не те чого вони хотіли. У них було однакове бажання: «Я хочу, щоб ця не приємна справа швидше закінчилася». Тому, вони ретельно поб’ють його, що б він більше не приходив. З цією рішучістю вони й зіштовхнулися з Такумою. Друга зала для практичних занять довша, ніж третя, в якому рік тому зіштовхнулися Тацуя та Хаторі. Класна кімната призначена для магії середнього рівня. Підлога поділена на передню - синю та задню - жовту частину. По периметру, один метр від стін було пофарбовано червоним. Такума одягнений в шкільну уніформу, тримав зліва велику книгу в твердій палітурці. Касумі та Ідзумі були одягнені в легкий для рухів тренувальний одяг. Комбінезон з довгими рукавами до щиколоток з товстої тканини. Під час польових тренувань, що проводяться в штучному лісі, позаду школи, вони одягали куртку без рукавів, що захищала їх, але зараз вони їх не надягли. Облягаючий дівчачий комбінезон, підкреслював стрункі лінії цих двох. Однак лише Томіцука не знав куди подіти очі. – Правила цього бою забороняють фізичний контакт. Оголосив Тацуя, стоячі на межі синьої та жовтої зон. Правило «Без фізичного контакту», яке забороняє фізичний контакт, застосовується при боях протилежної статі, якщо не обговорюються додаткові умови (Хоча воно застосовується і в боях між дівчатами). – Я думаю, що обидві сторони вже знають, але дозвольте пояснити правила. Не виходьте за межі кольорових областей. Забороняється входити в зону суперника або виходити в червону зону. Також забороняється торкатися до тіла іншої людини. За дотик зброєю також будете дискваліфіковані. ...Однак. Тацуя злегка поглянув на Такуму. – Зброя, дистанційно керована магією дозволяється. Тацуя негайно повернув погляд в положення, звідки одночасно можна бачити обидві сторони. – І останнє, летальні атаки та напади, які спричиняють невиліковні травми, також забороняються. Якщо буде вирішено, що це небезпечно, ваш бій буде зупинений. На мить, Такума продемонстрував насмішливий вираз, який, мабуть, говорив «спробуй, якщо зможеш». Тацуя, Міюкі та Хонока з Шізуку помітили це, але ніхто не звинувачував в такому непокірному ставленні Такуму. – Тож, всім приготуватися. Касумі та Ідзумі перемістилися в центр своєї області. Такума залишився на краю області, кинувши книгу, що тримав під пахвою, собі під ноги. Тацуя поперемінно поглянув на три обличчя. Троє одночасно кивнули. Тацуя, який відступив до стіни, підняв праву руку над головою та енергійно опустив її вниз. Спалахнуло сяйво сайонів і активувалася магія. Такума і Касумі атакували один одного магією, а Ідзумі, розгорнувши у своїй зоні Область контролю, сконцентрувалися на обороні. Такума повинен був наодинці і атакувати, і захищатися, а Касумі могла сконцентруватися на атаці. Гіпотетично, перевага явно у Касумі. – Що думаєш? Тихо запитала Шізуку. – Поки що, вони рівні... З деякою впевненістю прошепотіла Хонока. Касумі в основному користувалася магією Руху, визначаючи Такуму як ціль для повітряних мас, або вдаряючи його поривами вітру. Це метод був націлений на виштовхування опонента за межі поля. Такума захищався Зміцненням інформації та фізичними бар›єрами. З іншого боку, Такума спочатку робив прямі напади через магію Вібрацій, але, побачивши, що втручання в Область контролю Ідзумі неможливе, він змінив тактику, створюючи в руці кулі стисненого повітря і вистрілюючи ними. – Це популярна магія під назвою «Повітряна куля», а її ефективність була відповідна популярності. Однак Область контролю Ідзумі була набагато ширшою, ніж він очікував і повітряні кулі розвіювалися, коли потрапляли в контрольовану нею область, тож були не ефективні. – Касумі-чан, схоже, прагне уникнути травмування Шіппо-куна. В результаті чого її діапазон атак звужується. – Вірно. Шіппо-кун... Здається ще не знає як користуватися Повітряною кулею. – Хіба не те саме справедливо і для Ідзумі. – Угу. Якщо не брати під контроль всю кімнату, як це робить Міюкі, лише Областю контролю, запобігти Повітряній кулі неможливо. Обидві сторони доволі талановиті, щоб не користуватися техніками, якими б мали користуватися. – Першокурсники – Саме так. Ми були такими ж до Турніру дев’яти шкіл. Він не міг чути розмови Хоноки та Шізуку, але Такума точно відчував, що «так не повинно бути». Борючись з нетерпінням в серці, під час сплітання магії, він шукав способів прориву своєї магії. Він не відчував, що поступається в магічній силі. «Я ніколи не програю навіть два на одного і я переконаний, що завжди зможу перемогти, якщо скористаюся козирем». Однак його козир має великий ризик травмувати опонента. Такума знав про це. Він не думав, що Тацуя, хоч і старший за нього, який не є навіть членом одного з Двадцяти восьми сімей, зможе зупинити його магію, але він може програти через дискваліфікацію. Ось про що хвилювався Такума. Однак. «Прокляття!» Думати в бою і маніпулювати магією. Як і очікувалося, це було не можливо. Він наклав «розсіювання» на повітряну масу, що зайшла позаду. З минулих атак Такума майже зрозумів різницю зі своїми здібностями та суперника. Касумі переважала в масштабі, швидкості активації та різноманітті магії. Такума мав потужніші перешкоди, ніж Касумі, але Ідзумі майже йому не поступалася. Розсіювання Такуми, що перевершувало потужністю перешкод, оскільки сама по собі проста магічна послідовність не потребує багато часу для активації, знищувало «Повітряний молот» Касумі в критичний момент. Однак повітря, що виходило зі стиснутого стану, перетворювалося на вітер, який відштовхував Такуму назад. Рівень стискання Повітряного молота набагато нижчий, ніж Повітряної кулі. Випущене повітря виявилося недостатньо потужним, щоб зашкодити тілу Такуми, однак його було достатньо, щоб зрушити його. Такума нахилився вперед і приціл магії змістився в низ. Серед різних параметрів, що складали Повітряну кулю, розмір снаряда, ступінь стиснення повітря та прискорення кулі були сталими та вбудованими в послідовність активації, а напрямок пострілу та максимальний діапазон були змінними, що водив маг. Хоча не завжди потрібно вказувати напрямок прицілювання, але вказати діапазон було легше, орієнтуючись на лінію зору. Повітряні кулі полетіли в низ. Куля, що була декомпресована зоною покриття Області контролю, вдарилася об підлогу під ногами Ідзумі та вдарила по ногах. Ідзумі зойкнула і похитнулася. Вітер несподівано подув їй під ноги, і вона втратила рівновагу. Побачивши це, Такума зрозумів свою помилку. Область контролю анігілювала стиснення повітря і постійне прискорення, а не кінетичну енергію повітря, що утворювалося в результаті. Стиснуте повітря набувало сферичної форми, поширювалося у всіх трьох напрямках. Однак повітря, що поширювалося поблизу підлоги було обмежено опором підлоги. Спрямований в низ потік повітря долучався до кінетичної енергії, що рухалася в перед і перетворившись в порив повітря, вдарив опонента. «Тобто, мені потрібно стріляти в зону анігіляції магії, а не бити напряму!» Такума розмістив сім повітряних куль перед собою. Утворивши правильний шестикутник з однією в центрі. Він запустив кулю в центрі й майже без затримки кинув решту шість куль. Магія Шіппо була розроблена сьомою лабораторією розвитку магії та названа Колоніальний контроль. Колонія в цьому випадку це не група біологічних організмів, а скупчення елементів, безпричинно з’єднаних разом. Маніпуляція незалежними елементами чи явищами так, ніби вони жива істота. Техніка концентрування сотень кульок сухого льоду, замість їх простого запуску - це також застосування колоніального контролю. Втому, що спадкоємець родини Шіппо запустив одночасно сім Повітряних куль не було нічого дивного. Перша куля пішла прямо та розсіялась під дією Області контролю Ідзумі, тому стиснене повітря вивільнилось і почало поширюватися. Однак розповсюджене повітря одразу оточили шість повітряних снарядів, що прилетіли слідом і було протиснуте в перед. В результаті, кулі з повітря, зменшуючи при цьому свою щільність, перетворилися на вітрову шрапнель і атакували Ідзумі. – Ой?! Крики Ідзумі були обумовлені ударами шрапнелі. Вони були від того, що її раптово штовхнули в низ. Швидкісний стрибок Касумі на Ідзумі був явно магічним. Певно, вона змінила ціль магії Руху, яку повинна була встановити на Такуму, на себе. Магія Руху, що ігнорувала процес прискорення, накладала велике навантаження на організм. Це справедливо і для власної магії на собі.. Такої ж шкоди повинен був зазнати той, хто штовхнув у низ. Шанс, подумав Такума Він хлопнув в долоні перед грудьми. В цій області звук був змінений. Звук хлопка Такуми посилився, звукові хвилі стиснулися та попрямували на Касумі. Навіть якщо магія буде розвіяна Областю контролю, посилена гучність залишиться без змін. Навіть якщо концентрована звукова хвиля, певною мірою, розсіється, Касумі вразить сильним звуком, еквівалентним вибуху звукової гранати на близькій відстані. Потужності повинно було вистачити, щоб позбавити свідомості. Однак звукова атака Такумі була зупинена вакуумним розломом, який розвернула Ідзумі. Повітря всмоктувалось у вакуумний розлом. Пориві вітру, у супроводі високого звуку, розтріпав волосся Касумі та Ідзумі. На відміну від короткого волосся Касумі, напівдовге волосся Ідзумі було досить розтріпане, але їй залишалося лише розгладити його рукою. – Касумі-чан, ти в порядку. Трохи припіднявшись запитала Ідзумі у Касумі, що все ще залишилася на ній. – Дякую, Ідзумі. Це було небезпечно. Відповіла Касумі піднімаючись з Ідзумі. Такума все ще продовжував атаки. Касумі та Ідзумі чергували оборону магію, якимось чином заледве стримуючи його натиск. Однак на їх обличчях не було помітно ознак нетерплячості. – Схоже, ми трохи недооцінили його. – Хоч я не зовсім згідна з твоєю оцінкою, схоже, що так. – Якщо так продовжиться, буде біда. Але ж ти не збираєшся програти. – Звичайно. Ідзумі, давай, зробимо це. – Так, Касумі-чан! Як завжди. – Я вистрілю. – Я підсилю. – Тоді давай. Зворотний відлік. « Три», «два», «один». – Кастую! Відразу після викрику Касумі, магія що атакувала Такуму посилилася в декілька разів. Сила втручання відчувалася позаду і по боках. Відчувши неочікувано потужну магію, Такума перейшов від атаки до повноцінної оборони. Магія яку він сприйняв, це конвергенції та руху газу, магія контролю потоку газів. У нього більше не було часу для спостереження. Він майже інтуїтивно розгорнув все направлений щит. Щит Такуми встиг розгорнутися лише тому, що його магічна структура була простіша, ніж магічна послідовність, яку намагалися активувати Касумі та Ідзумі. У вузькій кімнаті піднявся шквальний вітер. Як тільки здалося, що його притисне вітром з гори, вітер вдарив з заду і з боків. Тіло ось-ось підійме разом з герметичним щитом навколо нього. Площа поверхні, на яку тиснув вітер збільшилася завдяки щиту і це збільшило тиск. Але це не означало, що повітронепроникність зменшилася чи щит руйнувався. Такума мав чуття мага і знав, що компоненти вітру, що атакували його, сильно наближені до азоту. Магія, що збільшує густоту азоту в повітрі, і магія, яка рухає повітряні маси. Комплексна магія систем Конвергенції і Руху «Азотний буревій». Якщо вдихнути, хоч не велику кількість повітряного потоку з надзвичайно низькою концентрацією кисню, втратиш свідомість, через гіпоксію. Якщо використовувати щит, щоб його не змело повітряним потоком, незабаром у нього не вистачить кисню. Сторінки книги під ногами Такуми, якими він з силою впирався, видали гучний шум. Причина, чому саму книгу не здуло, полягала в тому, що магічний вітер дув на рівні колін. Це була, велика і товста книга у твердій палітурці, яку приніс Такума. Поглянувши на сторінки, на яких, від першої та до останньої, був надрукований той самий малюнок, Такума вирішив скористатися козирною картою. – Це.. Азотний буревій? – Саме так. Коротко відповів Тацуя, на запитання Міюкі, що висловила здивування і захоплення. – Опанувати таку високорівневу магію, як і слід очікувати від родичів Саєгуси-семпай. – Вона не зовсім опанована, але все-таки вражає. Ця магія належала до тієї ж категорії, що і Драй Метіа, яку Маюмі використовувала, як козир у міжособистісному бою та спосіб нейтралізувати опонента гіпоксією. Схоже, під впливом Маюмі Касумі та Ідзумі використовували її як козир. Однак, з першого погляду, магія Азотний буревій була складнішою Драй Метіа. У підготовці Драй Метіа складніша, від необхідності зібрати велику кількість вуглецевого газу, кількість якого в повітрі не значна, але Азотний буревій контролювала потік газу, зберігаючи його склад, через що цю магію дуже важко контролювати. Контроль повітряного потоку дійсно видатного Азотного буревію Касумі та Ідзумі був грубим, тож Тацуя і сказав, «вона не зовсім опанована», але, не зважаючи на це, це була високорівнева магія, яку не побачити на рівні старшої школи – Це мультиплікативна магія... Не дивно що люди кажуть, «Близнюки Саєгуса показують свою істину силу коли вони разом». До цього часу Касумі та Ідзумі використовували досить елементарну магію, вдаючись до високорівневої лише в крайньому разі. Справа не втому, що Касумі, що відповідала за атаку, знущалася чи жаліла опонента. Азотний буревій був занадто складним, для того, щоб вона активувала його самостійно. Саєгуса Касумі та Саєгуса Ідзумі носили одне прізвисько на двох «Близнюки Саєгуса» з особливим значенням, через їх унікальну природу. Поєднуючи свої сили, вони могли використовувати магію високої потужності та рівня, що було неможливо для кожної окремо. Це не видавалося незвичним для того, хто не був магом, однак для магів це було незвичним явищем. Звичайно існують техніки виконання одного ритуалу вищої масштабної магії, яка не неможлива індивідуально, кількома магами. Тим більше в древній магії не мало подібних прикладів, але в традиційних техніках це рідкість. Однак цей тип магічного ритуалу вимагає середовища або процесу, який поєднує всі п’ять чуттів, до прикладу вівтар, танець і тому подібне. Магічні сили не додавалися і не посилювалися, лише від того, що кілька магів одночасно активують одну і ту ж магію. Буде активована техніка лише мага з найсильнішою силою, магічна сила інших магів є скоріше перешкодою для зміни події. Ритуальна магія, яку виконує велика кількість людей, передбачала складну велику магічну церемонію шляхом поділу її етапів, щоб маги, що беруть участь в магічній церемонії, не перекривали один одного. Начертання та символи слугували знаками, які вказували на магів, що відігравали свою роль по черзі. Однак Касумі та Ідзумі посилювали свою магічну силу лише через підтримку CAD, як і при звичайних заклинаннях. Мало того, вони не розділяли Магічну послідовність на частини, а скоріше поєднували магічну силу. Касумі випускала магічну послідовність у ціль, а Ідзумі надавала їй силу втручання в подію. Замість того, щоб додаватися їх магічні сили скоріше множилися для здійснення магії. Вони могли це зробити не тільки тому, що мають ідентичні гени, а й тому, що Області магічних операцій абсолютно однакові. Такума зазначив, що Касумі володіє хорошою швидкістю активації та масштабом магічної послідовності, а в Ідзумі була чудова сила втручання, що було помилкою. Йому так здалося, тому що Касумі та Ідзумі використовували магію саме таким чином, навіть якщо вони поміняються ролями, могли користуватися магією ідентично. Це був випадковий виняток, який не міг трапитися навіть при генетичній корекції. У цьому був секрет сили «Близнюків Саєгуса». Такума, затамувавши подих, раптом опустився на одне коліно і закрив книгу, сторінки якої ось мали відірватися розвіявшись з вітром. Відразу після цього, він знову відкрив тверду палітурку книги. У той же момент, усі сторінки розлетілися в один момент, наче конфетті. Книга, яку приніс Такума, це велика товста книга в товстій палітурці, формату B5 на сімсот двадцять сторінок. Розміром вона була сто вісімдесят два міліметри шириною і двісті п›ятдесят шість міліметрів в довжину. Всі сторінки були розділені на квадрати зі стороною в чотири міліметри, залишивши два міліметри на корінець (край для зшиття сторінок). По дві сторінки (1 аркуш) розділялися приблизно на дві тисячі вісімсот вісімдесят фрагментів. Сімсот двадцять сторінок на триста шістдесяти сторінках загалом утворили один мільйон тридцять шість тисяч вісімсот фрагментів. Конфетті, з понад мільйона маленьких шматочків паперу, проти сильних вітрів кинулися на близнюків. Потрібно сказати, що квадратний папірець в чотири міліметри це не просто аркуш паперу. Якби у вас була динамічна гострота зору, що дозволяє зафіксувати кожен фрагмент, який танцював у хитромудрому обертанні, то ви могли б побачити що невеликий аркуш паперу не згинався і не ламався, він став прямокутним лезом, ніби зробленим з твердого, наче скло, матеріалу. Здавалося, що більше мільйона лез літали начебто хаотично, але, безумовно, намагалися оточити Касумі та Ідзумі. Касумі, Ідзумі, Тацуя та Міюкі знали, що це конфетті складалося з незлічених лез. Знаючи особливості магії Шіппо, вони також знали, що це за магія. «Міліон Едж», один з козирів Шіппо. Магія маніпулювання мільйоном аркушів паперу під Колоніальним контролем, утворюючи хмару клинків, що різали ворогів. Близнюки маніпулюючи Азотним буревієм, задіяли ще одну магію. Повітря з високим вмістом кисню, протистояло конфетті з декількох напрямків, а обмежене тиском гаряче повітря яке перевищує температуру займання паперу намагалося випалити леза з паперових шматочків. Так влаштована магія «Тепловий буревій». Ця магія вищого рангу, а не просте створення ізольованої, стисненої маси повітря, і хоч вона була активована з Азотним буревієм, це цілком в можливостях цих дівчат. Тема дослідження третьої лабораторії - багато типовий та багаторазовий магічний контроль. Програма зміцнення магів, прийнята Третьою лабораторією, полягала у визначені та підвищені межі кількості одночасної активації та контролю різних видів магії. Третя лабораторія вела унікальне для Інституту розвитку магії, відкрите дослідження, результати їх дослідження також використовувалися десятою лабораторією. Для переведених до сьомої лабораторії магам родини Саєгуса, що запозичили багато типовий магічний контроль, який був включений і до «Фаланги» Дзюмондзі, активізація декількох подвійних чи потрійних технік не було чимось важким, навіть не зважаючи що це була вища магія. Буревій, що не дозволяв навіть дихати, підкрадався до Такуми, а повітряна маса понад п’ятисот градусів Цельсія намагалася випалити аркуші паперу. Поки мільйони лез, що піддавалися впливу тепла, яке перевищувало температуру займання, були захищені магією перетворення паперу на лезо, і, згідно з намірами Такуми, мчали у пошуках крові Касумі та Ідзумі. Якщо так продовжиться, або Такума впаде з гіпоксією, або Касумі та Ідзумі зазнають незлічених ран від лез, що не перетворилися на попіл. В обох випадках можна передбачити складні наслідки. – На цьому все! Підняв праву руку Тацуя. Викинувши вперед сріблястий CAD, що сяяв руці. Спеціалізований CAD у формі пістолета, Сілвер Хорн. Азотний буревій. Міліон Едж. Тепловий буревій. Три магічні послідовності розсипалися на шматки, а потік Сайонів розсіяв фрагменти. Голос Тацуї, що повідомив про завершення, досяг свідомості трьох людей. У тиші, викликаній стиранням всієї агресивної магії, Такума, Касумі та Ідзумі стояли приголомшені, не розуміючи, що сталося. Ніхто з присутніх не міг зрозуміти, що сталося, але з зовсім іншими думками. Закляклими були лише троє першокурсників. Томіцука теж стояв з розширеними очима, але без шокованого виразу. Хоч і здавався здивованим, але насправді був вражений, тим що сталося. Інші троє людей, Міюкі, Хонока та Шізуку, мали вираз що говорив, «як і очікувалося». Власне тільки Міюкі розуміла, що саме сталося, але навіть явний факт, що «контрмагія Тацуї за мить стерла магії Такуми, Касумі та Ідзумі », не сприймалася свідомістю тріо першорічок. – В цьому матчі обидві сторони дискваліфіковані. Як суддя, прийняв рішення Тацуя. Нарешті, першокласники перезавантажилися. – Чорт, що ви маєте на увазі?! Першою зреагувала на слова Тацуї Касумі. – Я повідомив вам перед матчем. Смертельні атаки та напади, які спричинять невиліковні травми, заборонені, і якщо буде вирішено, що це небезпечно, ми будемо вимушені зупинити матч. – То який кінцевий результат? Ідзумі була стриманішою, ніж її сестра близнюк, але, коли вона запитувала, її тон був жорсткішим. – Обидві сторони дискваліфіковані, значить, обидві програли. Обидві програли, а не нічия. Прагнув донести Тацуя, щоб не допустити можливості реваншу, але сумнівно, що Ідзумі та інші це зрозуміли. – Однак Шіба-семпай, Азотний буревій, на відміну від Міліон Едж, не є ні смертельною магією, ні магією, що залишає наслідки. Претензія Ідзумі означала, «Хіба не Шіппо-кун програв?». Такума також відразу це зрозумів. Майже без затримки він спробував підняти контраргумент, але Тацуя був першим. – Безумовно, Азотний буревій може контролювати силу до рівня, що не зчинить серйозного впливу на опонента. Але Ідзумі, думаю ви не зможете цього забезпечити. Погляд Тацуї запитував «чи не так?», близнюки нічого не відповіли. – Справа не в цьому! Замість них, цього разу Тацуї заперечив Такума. – Все вирішилося б до цього! В погляді Тацуї промайнув інтерес - не в сенсі веселощів, а в сенсі зацікавленості. – Хочеш сказати, що ти переміг? – Вірно. Не злякавшись морозного погляду Тацуї, зарозуміло відповів Такума. – Тепловий буревій Саєгуса не зміг зупинити Міліон Едж. Моя атака дістала б Саєгусу, перш ніж Азотний буревій зламав би мій герметичний щит! До холодного погляду Тацуї долучилися тіні іронії. – Іншими словами, якби я не втрутився, один мільйон розігрітих частинок паперу, порізали б ніжну шкіру першокласниць. Почувся звук стримуваного сміху. Це був сміх щонайменше двох людей. До обличчя Такуми прилила кров. Воно почервоніло настільки, що це міг помітити кожен. – Тоді, Шіппо. У цьому бою програв ти, через порушення правил. Спокійним безжальним тоном сказав Тацуя, перш ніж Такума розхвилювався. Поразка Такуми. Холодний сталевий голос змусив Такуму вагатися. – Не кажи мені, що ти не знав, якими будуть наслідки удару Міліон Еджом. Такума збирався щось сказати, але Тацуя не мав наміру дозволити виправдання. – Дозволити надмірну атаку - все одно що вбивство. Правилами матчу це заборонено. – Тоді! Щоб позбутися тиску, Такума напружився, і озвучив спростування сильніше, ніж потрібно. Сказавши лише коротке слово він був виснажений. – Ви з самого початку вирішили, що втрутитеся, якщо я використаю Міліон Едж?! – Якщо ти не можеш контролювати силу атаки, це порушення правил. – Це смішно! На противагу обуреному Такумі, Тацуя залишався спокійним. Що підсилило обурення Такуми. Таке його збудження насторожило не лише Томіцуку, що був його семпаєм в клубному комітеті, але й Касумі, яка до цього була його опонентом. – Це заперечення мого козиря ще до початку матчу! Хіба це матч з рівними можливостями! – Умови рівні. Надмірно сильна магія заборонена і для сестер. Однак результат суперечки хвилював лише цих двох. Другокурсниці - Міюкі, Шізуку та Хонока, просто жалісливо дивилися на Такуму. – Софістика! У них не має потужної смертельної магії, забороненої правилами! – Азотний буревій має достатню смертельну силу. Я не зупинив їх на початку, тому що контрольована сила була в межах правил. Від компліменту Тацуї не добрим тоном, Такума втратив дар мови. На нього дивилися морозним поглядом. Не тільки Тацуя, але й три старшокласниці, здавалося, насміхалися, і Такума відчайдушно шукав підказку для аргументів. Але ти, Шіппо, ти не міг контролювати силу Міліон Едж. – Наклеп! Я контролював техніку! Аргумент Такуми був абсолютно безпідставний, рефлекторним, емоційним та імпульсивним. Те що Міліон Едж Такуми був недостатньо контрольованим, було зрозуміло усім учням другого року у цій залі. Якби Тацуя запитав думку Міюкі, Хоноки, Шізуку та Томіцуки, Такумі довелося б відступити. Забувши про прибічників Тацуї, йому було б неможливо наполягати, якби Томіцука підтримав судження Тацуї. – Я суддя цього матчу. Я приймаю рішення Це також потрібно було сказати з самого початку. Однак Тацуя цього не зробив. Рішення приймає суддя. Тацуя не відчував необхідності відходити від цього принципу. – ...О, зрозуміло! Іншими словами, використання Міліон Едж це надмірна атака! Тоді потрібно було сказати про це з самого початку, якщо хотіли! Якби я знав, що Міліон Едж є порушенням правил, я міг би обрати іншу стратегію. Такума не розумів, що його звинувачення були дитячими. А всі, крім нього, знали про це. Схвильований погляд Томіцуки на Такуму змінився на тривожний. Співчутливий погляд на адресу Такумі наповнився різким світлом. Однак Тацуя, з такою ж холодною логікою, продовжував відповідати на прискіпування Такуми. – Не дуйся, Шіппо. Ти не можеш контролювати силу, бо ще не зрілий. Попри умови, ти не зміг задовольнити їх саме через твою недостатню майстерність. – Я не хочу чути це від тебе «бур’ян»! Галаслива кімната... заспокоїлася. Заповнившись напруженою тишею, що колола шкіру. Від червоного обличчя Такуми відлила кров і воно зблідло. Мабуть, він не хотів цього говорити. Здавалося, він був настільки розлюченим, що сказав невиправне образливе слово. Хонока і Шізуку зблідли з іншої причини. Побоюючись, що у цій кімнаті підніметься завірюха. На щастя, Тацуя заговорив, перш ніж це сталося. – Тобі не подобаються мої слова? Такума розумів, що його твердження було недоцільним і з подвійним трактуванням. Слово «від» не повинно лунати у цьому місці, а Тацуя - «виняток», що завдяки своїм здібностям, з другого потоку був переведений на кафедру магічної інженерії. Такума відчайдушно думав, як спробувати виправитися від цієї помилки. Однак, коли вас підганяють і не вистачає спокою, гарні ідеї не завжди приходять. Все ж Такума не змовчав. – Ага... Я незадоволений несправедливим суддівством! Те що Саєгуса можуть контролювати Азотний буревій, а я не можу контролювати Міліон Едж, це лише суб’єктивна думка Шіби-семпая. Я повністю контролював Міліон Едж! Шіба-семпай, явно підсуджує Саєгусі! – Шіппо... Ти говориш непослідовні речі. Такуму, який виправдовувався, як хитра дитина, вивільнивши свої емоції страхітливим голосом, докорив Томіцука, а не Тацуя. – Якби ти так і продовжив, твоя магія нанесла б сестрам Саєгуса рани, що виходили за межу правил. – Це тому, що Саєгуса використали Тепловий буревій! Слова Такуми були не зовсім не обґрунтованими. Але, нажаль, в цей момент це звучало лише як покладання відповідальності. – Добре, Шіппо. В розмову Такумі та Томіцуки втрутився беземоційний голос. Голос пролунав з вуст Касумі. – Якщо ти так не хочеш програвати, ти переміг. – Це справді нормально, Касумі-чан? Хоч це здивувало всіх в різній мірі, запитала саме Ідзумі, яка мала розуміти її найбільше. – Угу. Якщо все обдумати, то не має потреби так агресивно реагувати. Використовувати мультиплікативну магію в неофіційному матчі, в старшій школі та викликати Тепловий буревій і Азотний буревій мультикастом, щоб хто не думав, це занадто. – Шіба-семпай правий. Так кажучи, Касумі здавалася абсолютно спокійною. Погляд на Такуму змінився з ворожого на байдужий. – ...Якщо Касумі-чан так говорить. Ідзумі також сприйняла слова Касумі досить легко. Від початку вона мала намір допомогти сестрі-близнючці. Якщо Касумі сказала, що цього достатньо, Ідзумі не було про що турбуватися. Такума з усіх сил тримав рот на замку, щоб не закричати. «Не жартуй!» Були ознаки, що це застрягло в його розлюченому горлі, але він розумів, що буде дуже погано, якщо це сказати. Через паузу від здивування він зміг відновити своє раціональне мислення. Касумі повернулася до Тацуї, а з нею й Ідзумі. – Шіба-семпай, вибачте за незручності. Схилили вони голови перед Тацуєю. Слід сказати, те що сімдесят відсотків уваги Ідзумі було спрямовано на Міюкі, придавало їй милоти. Такума спостерігав за цим зі стиснутими зубами. – Можна пару слів. Однак, Касумі не завершила лише вибаченнями. Ні, у цьому випадку варто говорити, що це не була б Касумі, якби поступилася Тацуї. – Які? Вираз обличчя Тацуї також відрізнявся від того, коли він сперечався з Такумою і на ньому була гірка посмішка. – Я... Ми не втратили контроль над магією. Зупинити матч через це було помилковим судженням семпая. З впевненим поглядом сказавши це, швидко розвернувшись, Касумі залишила залу, не чекаючи відповіді Тацуї. – А, ем. Переводячи погляд зі спини Касумі на обличчя Тацуї, Ідзумі була незвично розгубленою. – Ідзумі. – Га! Несподівано Тацуя назвав її ім’я, Ідзумі витягнулася і відповіла так ніби підскочила. Відразу після цього їй стало соромно, що в неї заплутався язик. Тацуя продовжив говорити зі спокійним, ніжним виразом не насміхаючись над Ідзумі. – Ти не могла б передати Касумі. Якщо вона не вдоволена, я готовий стати її опонентом у будь-який момент. Можливо, через несподіванку, Ідзумі широко розкрила очі. Вона відразу зрозуміла, що Тацуя сказав це піклуючись про Касумі. Це значно відрізнялося від образу Тацуї, що у неї склався. – ...Гаразд. Дякую, семпай. Відповіла Тацуї Ідзумі, глибоко вклинившись. Після ні занадто довгого, ні занадто короткого поклону, Ідзумі підняла голову і чомусь залишилася на місці. – Що? Коли Тацуя повернув до неї голову, Ідзумі в перше щиро йому посміхнулась. – Я трохи змінила думку про семпая. Здається у вас є те, що робить вас трохи схожим на брата старшої сестри Міюкі. Це були надто чесні слова, які можна сприйняти за отруту, яка могла викликати вибух через надмірне навантаження, але Тацуя мовчки відвернувся від Ідзумі, що вклонилась сказавши «вибачте». Після того як Касумі та Ідзумі пішли, Такума мовчки стояв у залі для практики. З погляду другокурсників, його ніби залишили, але сам Такума так не вважав. – Шіба-семпай. У нього, принаймні у свідомості, було бажання поговорити з Тацуєю, без зайвих свідків. Ось чому він залишився. – У тебе є ще щось сказати? Голос Тацуї залишався холодним. Ніхто його не звинувачував, оскільки він «дорослий». Принаймні, слухаючи розмови, що відбувалися в цій кімнаті, всі визнали б провину Такуми. Власне Такума і сам так думав, після того, як відновив раціональність. Але разом з тим він відмовився від вибачень, оскільки для цього було запізно. Та він був переконаний, що має відновити своє частково втрачене лице. – Я ще не прийняв це. – Що саме? – Що я порушив правила. – Шіппо! Закричав Томіцука, що вже не міг витерпіти цього. Однак Такума пильно дивився на Тацую, не звертаючи увагу на Томіцуку – Чого ти хочеш? Тацуя міг серйозно заперечити протест Такуми. В першу чергу, це змагання - порятунок для Такуми та Касумі, які серйозно порушили шкільні правила. Тим паче для Такуми, якому, за важче порушення, загрожувало виключення зі школи. Будь-то заступництво чи хитрість, він не міг бути настільки нахабним. Однак, Тацуя поцікавився питанням Такуми. Це не пов’язано з його добротою, а через свій характер, людини, що не хоче спричиняти клопіт. – Дозвольте довести. – Що? Довести, що я контролюю Міліон Едж. – Як? – Будь ласка, бийтеся зі мною! Я застосую Міліон Едж і змушу семпая здатися, не нашкодивши! На слова Такуми, Міюкі підняла брову. Однак біла темрява не покрила класну кімнату. Звук удару, та людини, що котиться по підлозі швидко перейшли один водний, перш ніж її емоції вибухнули. Гнів Міюкі був перерваний несподіваною сценою. Такума впав на підлогу. А тим, хто вклав його, був Томіцука. – ...Томіцука-семпай? Поглянув у гору Такума, опершись на руку, з виглядом повного не розуміння. – Шіппо, не будь безвідповідальним! З гнівним виразом кричав Томіцука. Хоч він і не зміг виглядати як лютий демон, та однозначно, насправді був злим. – Все що ти останнім часом робив, то поводився самовдоволено і грубо... Про що ти думаєш? Ти хочеш сказати, що Двадцять вісім сімей можуть дозволити собі подібне?! – Я... Я не це маю на увазі. Наче самому собі, сидячи на підлозі, бурмотів Такума. Мабуть, через шок він забув встати, тож йому довелося сісти просто піднявши верхню частину. Такума справді не помічав. Справді не зрозумів. Прагнучи лав Десяти головних кланів, він дивився лише в гору, а не вниз. Ні, дивився в низ, але не бачив. Такума, який не визнавав що, родина Шіппо варта місця серед Десяти головних кланів, несвідомо дивився на магів, які не були варті стати членом Десяти головних кланів, так само як на свого батька. – Шіппо. Якщо ти хочеш довести собі, я буду твоїм опонентом! Чи тебе це не задовольнить? «Нульовий діапазон» Томіцуки зі ста сімей невартий бути твоїм опонентом? Можливо, на нього тиснула енергія Томіцуки, Такума відхилився з покритою потом спиною. – Чи то Томіцука демонстрував, як треба домінувати в розмові, чи Такума демонстрував як «тікати підібгавши хвоста», у будь-якому випадку атмосфера в тренувальній залі нагадувала занесений меч. – Пан Томіцука, будь ласка, заспокойтесь. Це прохолодний голос Міюкі остудив розпалену спеку. – Жоден матч не буде прийнятий без схвалення президента студентської ради та голови дисциплінарного комітету. І хіба Шіппо-куну не потрібен час, щоб все обдумати? Тай потрібен час, щоб підготувати активацію Міліон Едж. – ...Вірно. Мені шкода. Томіцуці було соромно, що він наробив дурниць, на які вказала Міюкі. – Шіппо-кун, можеш стояти? Замість Томіцуки, що став під стіну, до Такуми підійшла Хонока. Вона ще гнівалася на грубу поведінку Такуми стосовно Тацуї, але по-людськи, вона не могла залишити молодшокласника сидіти на підлозі. – Все добре! Енергійно піднявся Такума. Він трохи почервонів, тому що дівчина, яку він бажав долучити до своєї фракції, бачила його таким незграбним, принаймні він так думав. Тацуя мовчав, бо подумав, що якщо заговорить, все вийде з-під контролю, він заговорив, лише коли вважав це вчасним. – Шіппо, я не маю наміру мати з тобою справи. Томіцука, якщо ти бажаєш протистояння з Шіппо, краще спочатку поговорити з Хаторі. – Е, о, вірно. Розгублено відповів Томіцука.. Такума мовчки дивився на Тацую. – Хонока, перепрошую, але прошу зачинити двері. – Так, пан Тацуя. Щойно Тацуя сказав «не турбуйте мене більше» і вийшов. Забравши з собою лише Міюкі. Але, нажаль, Тацуя не зміг так легко втекти від цієї справи. Через п’ятнадцять хвилин, замкнувши двері, Хонока повернулася до кімнати студентської ради. Якраз коли Тацуя піднявся, щоб іти до дому. Задзвонив дзвінок кімнати студентської ради. – Так, будь ласка. – Вибачте. Зайшов глава Клубного комітету, Хаторі, коли Азуса дистанційно відчинила двері. Тацуя повернувся у крісло, впевнено відчуваючи передчуття неприємностей. Хаторі став перед Азусую з обличчям, на якому і справді була гіркота і біль. Тацую здивувало те, що Азуса, яка сиділа за столом, схоже, зовсім не хвилювалася. – Накайдзьо, це справді важко говорити, але це жахлива історія... – Що сталося, Хаторі-кун? Довелося відповісти Азусі. – Вибач. Я теж хочу отримати дозвіл на проведення матчу. – Знову?! Хто на цей раз? Можна сказати, те що Хаторі ніяк не звинувачував дуелянтів, зумовлено його серйозним характером. Можна сказати, що він відповідальніший, ніж Тацуя, який хоч і передбачав подібне, але не бажаючи брати в цьому участь, нічого не повідомив. – Томіцука та Шіппо. – Знову Шіппо-кун?.. Хаторі відчував те саме, що й Азуса, про що говорили глибокі зморшки біля брів. – Я очікувала, що з ним будуть якість проблеми, коли він відмовився вступати до студентської ради. Як що все так, можливо, доведеться його добре насварити, щоб закликати схаменутися. Міюкі та Хонока синхронно кивнули, поза полем зору Хаторі. – Однак, через його талант, шкода. Якби він навчився бути скромнішим, думаю Шіппо значно б виріс. Поза поглядом Хаторі, Міюкі та Хонока поглянули одна на одну поглядами «що думаєш?», «не можливо». – Думаю, буде краще дати скуштувати поразку, ніж лаяти його жорсткими словами, щоб опустив ніс. – Це матч... Але Томіцука-кун погодився? З цієї причини, чи не буде Савакі-кун, чи навіть сам Хаторі-кун більш надійним? Після того, як Катсуто, Маюмі та Марі випустилися, найсильнішими в Першій старшій були обрані двоє Хаторі та Савакі (Обрані через репутацію серед студентів, а не турніри). – Я думав про те, щоб надати йому урок, але Томіцука був наполегливий в проханні. Досі, я доручав навчання Шіппо Томіцуці й в нього вистачить здібностей. Тож цього разу я залишу це на нього. – Думаєте усе буде добре? Ісорі, що до цього часу мовчки слухав Хаторі, підтримав Азусу. – Томіцука-кун сильний. Як і сказав Хаторі-кун, проблем зі здібностями не було. Через відносини у близькій діяльності двох родин, між сім’ями Томіцуки та Ісорі були товариські стосунки. Недивно що Ісорі Кей знав силу Томіцуки Хаґане. Крім того, Томіцука-кун серйозна особистість. Незалежно від такої ситуації, його вдача не зміниться. Я не думаю що поєдинок з Шіппо-куном призведе до негативних результатів. Азуса це знала і прийняла пораду Ісорі. – То на яку дату вам потрібно? Оскільки до закриття воріт часу не лишилося, сьогодні цього не дозволити. Відповідь на запитання Азуси Хаторі вже підготував. – Якщо можна, на після завтра. – Невже не завтра? – Це тому, що я не хочу, щоб він виправдовувався серією битв. Краще дати день вихідного. – Позавтра субота, тож чи будуть вільні тренувальні зали після занять?.. Хоч і сказавши так, Азуса відкрила розклад бронювання кімнат. – О, ви зможете скористатися третьою практичною з третьої години. Однієї години вистачить? Можеш зарезервувати на дві години? – Гм, гаразд. Здивувавшись проханню Хаторі, Азуса забронювала тренувальну залу. – Тоді я також видам дозвіл. – Мені шкода. За турботи. Хаторі, що схилив голову і подякував їй, Азуса посміхнулась. – ...Щось не так? – Цим Хаторі-кун, трохи схожий на Дзюмондзі-семпая. З погляду Азуси це безумовно був комплімент. Однак для Хаторі, що відчував, що він явно відрізнявся від Катсуто, здавалося ніби йому сказали, що він компенсує свою робочу некомпетентність, і його настрій погіршився. ◇ ◇ ◇ З порогу у вітальню, Міюкі уважно дивилася на свого брата, що переодягнувшись у своїй кімнаті, розслаблявся на дивані. По дорозі зі школи, Тацуя ніби про щось думав. Однак, так здавалося лише тому, що у Міюкі було таке відчуття, а поведінка Тацуї не відрізнялася від звичайної. Він повноцінно відповідав на усі поставлені йому питання. Окрім пасивної розмови, він питав у Мінамі про її враження від шкільного життя, а також розпитував про сьогоднішні чутки серед першорічок. Однак, наскільки б нормально він не виглядав, Тацуя напевне про щось переживав. В цьому Міюкі була переконана. Не, те, що вона мала навички спостереження, від брата відчувались якісь вагання. Напевно, правильно було назвати це зв’язком почуттів. Міюкі це усвідомила лише нещодавно. Вона іноді думала, що це може бути якийсь різновид телепатії, а іноді так не здавалося. Чим би це не було, Міюкі була рада цьому. Вона могла відчути, що її брат пов’язаний з її серцем, і Міюкі була щасливою. Тож вона могла помітити стурбованість старшого брата. Це також було радісно для Міюкі. І їй було цікаво, про що турбується Тацуя. Міюкі бачила, її брат переживає, але не могла удати що не помічає цього. – Старший брат. Міюкі вирішила запитати прямо. На відміну від телепатії, неможливо читати думки, навіть якщо їх серця пов’язані, і навіть якщо у неї були телепатичні здібності, надто боячись вона не могла заглянути в думки брата. Навіть якщо вона здатна, вона не зможе цього зробити, якщо не знає що робити. (До речі, за результатами досліджень, станом на кінець двадцять першого століття було встановлено, що телепатія може читати лише вербальні поверхневі думки.) Міюкі, що отримала дозвіл від брата і сіла перед Тацуєю, звернулася до нього з дуже задумливим обличчям (хоча вона цього і не помітила). – Про що ви хвилюєтеся, старший брате? Таке пряме питання, було трохи занадто прямим. Тацуя здивовано поглянув на сестру, але, мабуть, тому що хотів її відволікти. – Я трохи переживаю за Шіппо. – ...Старший брате. Якщо ви вважаєте, що його зневажливе ставлення нестерпне, будь ласка, дайте мені це знати. – Ні, ні, Міюкі, не поспішай. Побачивши в очах Міюкі спалах, схожий на намір вбити, Тацуя поспіхом замахав рукою. – Звичайно, його ставлення було грубим, але мене це не турбує. По-перше, я не втому становищі, щоб говорити іншим людям про ставлення до старших. – Це не правда. Старший брат, завжди гарно поводиться. Він розумів, що аргумент Міюкі - це умовний рефлекс, та Тацуя вирішив не коментувати. – Мені було цікаво, чому Шіппо був таким впертим. Він відмовився вступити до студентської ради, цапається з сім›єю Саєгуса і був готовий перетворити старшокласників на ворогів. – Може він ні про що не думає. Тацуя посміхнувся, на гнівні припущення сестри. – Ні, так це не виглядає. У Шіппо є великі амбіції. Якщо поглянути на нього, здається, що він незадоволений тим, що не може належати до Десяти головних кланів. – ...Але навіть тоді видаються нормальним приєднатися до студентської ради для побудови зв’язків. – Я теж думаю так. З приголомшеним виразом приклала до рота руку Міюкі. – Тож за цим є ще щось незвичне? Старший брат обдумує цю ідею? – Ну так, але... Коли Тацуя так пробурмотів, до вітальні увійшла Мінамі зі словами «прошу вибачення». З тацею на руці, на якій стояли чашки з кавою. На обличчі Міюкі був вираз «прокляття». Міюкі страшно поглянула на Мінамі, але та недбало відвернула погляд і удала, що не помітила цього. – Я принесла каву. – О, Дякую! Тацуя помітив конфлікт лініями зору, але не підняв дурної теми. – Точно. Я також хочу почути думку Мінамі. Ти не присядеш? Хоч Тацуя так і сказав, але не думав, що міркування Мінамі надійніші, ніж Міюкі. Міюкі надто залежала від стилю мислення Тацуї. У неї є схильності сприймати все з погляду Тацуї. Тацуя вважав це корисним для доповнення свого аналізу, але зараз він хотів почути іншу думку. – Так. Сказала Мінамі, але навіть не спробувала сісти. А просто стала біля столу. Тацуя не став витрачати на це свій час, вбачаючи в цьому високий професіоналізм. – То яке у тебе склав враження Шіппо Такума, Мінамі? – Дурень, нездатний себе контролювати. Не вагаючись відповіла Мінамі. Сидячи на проти неї, Міюкі інтенсивно закивала. Споглядаючи за цим з боку, Тацуя пошкодував: «я що, не правильно поставив питання». Сприймаючи головний біль як наслідок цього (хоч вона була фантомною). – ...І чому ти так думаєш? Вирішив запитати Тацуя. І тут Мінамі не вагалася. – Він як скажений пес. Він цапається, не враховуючи різницю у здібностях і інтересах. Ця безрозсудна агресія, здається, викликана думкою, що він найсильніший, бо має бути найсильнішим. Здається, Такума дратував Мінамі й вона досить вільно висловила свої почуття. – «Має бути найсильнішим», так... Він не знав наскільки глибоко вона все обдумала, але Тацуя відчував, що її враження справедливе. – Цікаво, а хто його напоумив на це? Питання Тацуї не було направлене ні Міюкі, ні Мінамі. Він сказав це лише щоб упорядкувати свої думки, але Міюкі це так не сприйняла. – Напоумив... Освітня політика родини Шіппо? Щось типу, спадкоємець сім’ї Шіппо повинен бути сильнішим за все... Здогадка Міюкі більше підходила родині Йотсуба. Однак, оскільки всі присутні були сильно просякнуті доктриною Йотсуби, ніхто цього не помітив. – Ні, я чув, що Шіппо Такумі, голова родини Шіппо, боязка та обережна людина. Якщо це політика сім’ї Шіппо, він має бути більш обережним. – Пан брат Тацуя. Схоже, що це результат само піднесення Шіппо Такуми, а не його підбурення. Саме Міюкі відреагувала на слова Мінамі. – Тобто замість того щоб поділяти інтереси Шіппо, хтось його використовує. – Я не замислювалася про це... Мені здається, що все так, як каже пані старша сестра Міюкі. Кивнула на слова Міюкі Мінамі, а Тацуя кивнув подумки. «Якщо говорити грубо, то Такума танцює під чиюсь дудку». Коли проаналізувати ситуацію, що склалася навколо нього, лише це спадало на думку. – Хоч він нас не хвилює. Але які їх цілі... Може розслідувати це? – Запитаєте про це у сенсея? Запитуючи це, Міюкі мала на увазі Якумо. – Ви хочете зателефонувати шановному Куробі? А припущення Мінамі стосувалося Куроби. – Ні. Тацуя не погодився з жодною ідеєю. – Я не можу обтяжувати майстра такою незначною темою, і не можу просити тітку про допомогу. Але діяти самостійно... Тацуя похитав головою, позбуваючись вагань. – Якщо залишити це в спокої, то відчуття, що буде усе погано, але... Нічого не поробиш. Наданий час, немає вибору, крім спостерігати. Це був песимістичний висновок, але Тацуя не зміг придумати нічого іншого. Якщо щось відбудеться перед очима, можна буде вирішити це самостійно, але для дослідження потрібні час та сили. З прийомами злому, як у Санади та Фудзібаяші, він би цим не обмежився, але не з його нинішньою майстерністю. Тацуя вирішив тихо здатися, однак. Бог неприємностей (а може чорт), схоже, мав намір використати його. Тільки-но Тацуя збирався підвестися, після того, як допив каву, задзвонив телефон. Він поглянув на підпис, що вказував на абонента, і з сумнівами нахмурився. Тією хто дзвонив була Фудзібаяші Кійоко. – Так, це Шіба. Коли він відповів на дзвінок, дисплей у вітальні почав працювати, як монітор відеофона. – Тацуя-кун, добрий вечір. Думаю, ще не час вечері. Можемо зараз говорити? – ...Так, без проблем. Відповідаючи, Тацуя поглянув в бік. – Ах, усе добре, якщо ви разом послухаєте. Міюкі-чан і Мінамі-чан, також. Це був сигнал залишити кімнату, але Фудзібаяші випередила і зупинила їх. У Тацуї виникла думка, чи варто їх залучати, але його більше насторожило, коли вона сказала, що знає про Мінамі – Власне це пов’язано з переполохом, спричиненим старшим сином сім’ї Шіппо, сьогодні. – Будь ласка, зачекайте хвилинку. Перервав на півслові Фудзібаяші Тацуя. Те що вона зараз сказала, він не міг вислухати без запитань. – Звідки ви дізналися? На відміну від результатів Турніру дев’яти шкіл, закриті турніри не афішують. Невже ви заслали розвідку? На запитання Тацуї, на обличчі Фудзібаяші з’явився вираз стримування усмішки. – Я повинна її винагородити. Тацуя-кун не помітив, що за ним спостерігають. – Ви за мною спостерігали... З цим питанням Тацуя стер вираз на обличчі. – Ну, це трохи не так. Ми не спостерігали за тобою, а за твоїм оточенням. Схоже, вона сумнівно виконувала інструкції, не звертати увагу на тебе і Міюкі. Тож, можливо, це сприяло тому, що Тацуя-кун не помітив. – Навіщо... Ні, бо я стратегічний маг. – Так це ж природно? Армія не повинна залишати стратегічного мага незахищеним. Підтвердила підслуховування і стеження Фудзібаяші, з безневинною посмішкою. – І навіть якщо я запитаю хто це. – ...Звичайно, я не можу цього сказати. Тацуя один раз зітхнув і відмовився продовжувати. Від початку, Тацуя та Окремий магічний батальйон не були безумовними союзниками. Крім того, він зміг зрозуміти причину необхідності слідкувати за діями стратегічного мага, навіть якщо він на їх боці. – Я розумію... То що там з Шіппо? Побачивши, що Тацуя відклав цю тему і запитав так, ніби її не було, Фудзібаяші відповіла з тим самим виразом, з яким зателефонувала. – Цікаво, чи не хочеш дізнатися, хто його підтримує. Ці слова означали, що попередню розмову Тацуї підслуховували. – ...Чому ви так подумали? Однак навіть якщо це була Фудзібаяші, Тацуя не був настільки розслаблений, щоб пропустити той факт, що його дім прослуховували. Якби навіть розмови в домі прослуховували, ні вона, ні її начальник не могли б зробити такої дурниці, як зізнатися в цьому Тацуї. Сім’я Шіппо, одна з вісімнадцяти сімей, що виступали підтримкою Десяти головних кланів. Людина, що чинить значний вплив на їхнього сина-нащадка. Має викликати тривогу, яку не можна ігнорувати, у військових, таких як Окремий магічний батальйон, що визнають магію важливим компонентом національної оборони. Або ж вони вже отримали детальну інформацію. Відповідь на запитання Тацуї була однією з двох очікуваних. – Тому що мені стало цікаво. Просто прийняти цю відповідь було небезпечно. Це не могла бути вся правда і не могла бути абсолютна брехня. – То чому б не дізнатися цього зі мною? Просто пропозиція. Однак було однозначним те, що це рятувальний човен для Тацуї. – Конкретно, що мені робити. – Я нагляну за його будинком. Я хочу, щоб Тацуя-кун пішов за Шіппо-куном, коли він піде до свого покровителя. – Я і сам хотів попросити щось подібне, але запитаю... навіщо? – Ми не втручаємося в цивільні справи на домашній території. Але якщо це Тацуя-кун, шкільний семпай турбується про свого кохая, чи не так? Однак, ми не можемо дозволити учневі втручатися в небезпечну ситуацію. «А мені значить можна!» Подумки зауважив Тацуя. – Я зрозумів. Якщо так, я прийму це. – Я повідомлю, якщо буде якийсь рух. Тож, пані Міюкі, я позичу Тацую на деякий час. Фудзібаяші завершила розмову, почувши знервовану згоду Міюкі.