Є Кехань швидко відпустила Цзян Лайень і відвела руки: «Вибач, я щойно була трохи надто схвильована».
«Нічого», — м'яко відповіла Цзян Лайень.
Є Кехань кивнула, відійшла вбік, видавила трохи рідкого мила, відкрила кран і почала мити руки.
Цзян Лайень тим часом стояла поруч, тримаючи хустинку, і тихо спостерігала за нею.
Є Кехань дивилася, як тече вода з крана, і відчувала, що точно збожеволіла. Що, власне, з нею зараз відбувається? Чому деякі дії здаються цілком нормальними, коли їх роблять інші, але коли це стосується Цзян Лайень, їй все здається ненормальним?
Миючи руки, Є Кехань мимоволі поглянула на Цзян Лайень. Наче щось відчувши, Цзян Лайень, яка до цього дивилася, як Є Кехань миє руки, підняла очі і зустрілася поглядом з Є Кехань.
У ту ж мить серце Є Кехань здригнулося, вона ледь не перекинула миску, що стояла поруч, і поспішно відвернула голову, витерши підборіддя рукою.
Цзян Лайень, побачивши це, пирхнула зі сміху, легенько штовхнула її в плече: «Ти що, не при собі?»
Є Кехань кашлянула: «Сьогодні трохи втомилася».
«Ох, тоді лягай спати раніше», — посміхнулася Цзян Лайень.
«Угу», — кивнула Є Кехань.
За кілька хвилин, усі прибравши все, разом з персоналом сіли в готелі «Бен Тхань», чекаючи на вечерю.
Цей готель у Біньчені має давню історію та значну репутацію. Кажуть, що багато зірок, які приїжджали на зйомки, а також інші знаменитості, тут обідали. У холі навіть висять фотографії, зроблені ними.
Оглянувши все, група під керівництвом офіціанта зайняла місця за великим круглим столом у VIP-кімнаті на другому поверсі і почала замовляти страви.
«Кехань сьогодні дійсно нас здивувала!» — під час очікування страв заговорила Вень Сянь.
Хоча сьогодні був лише другий день зйомок програми, присутність Є Кехань у шоу вже була дуже помітною. Можна сказати, що багато тем і подій розгорталися навколо неї.
Є Кехань, почувши Лю Юнь, сяюче посміхнулася і махнула рукою: «Ви перебільшуєте, ви перебільшуєте».
«Де ж перебільшення?! Це було просто фантастично! Шкода, що вони все доїли, я б хотіла спробувати хоч шматочок, але шансу не випало», — сказала Лю Юнь.
Усі один за одним кивали.
На мить, серед присутніх вибухнув сміх.
Цзян Лайень, бачачи, як вони приємно спілкуються, повільно видихнула. «Усе стабільно, схоже, після виходу програми в ефір, реакція має бути досить доброю».
Вечеря закінчилася, було близько дев'ятої вечора. Залишивши готель, усі розмовляли й прямували до вілли.
«Ханьхань, тобі цього року 25?» — раптом запитала Лю Юнь, коли вони підійшли до вілли.
Є Кехань, почувши це, завмерла: «Так».
Цзян Лайень також повернула до них голову, тихо слухаючи їхню розмову.
«Які в тебе вимоги до обранця для шлюбу?» — продовжила питати Лю Юнь.
Цзян Лайень, почувши це, мимоволі стиснула руки.
Є Кехань, дослухавши, злегка насупила брови, дивлячись уперед, і тихо розмірковувала: «Гм... щоб ладили, і щоб з моральними якостями було все гаразд».
Почувши це, Лю Юнь засміялася: «Я думаю, ти чудова, мені подобаєшся, і до того ж, у мене є племінник, він дуже хороший хлопець, і зараз він холостяк, якщо буде нагода, може, ви зустрінетеся?»
Є Кехань абсолютно не очікувала, що Лю Юнь раптом заведе цю тему, і була приголомшена.
«Аааа!» — саме в цей момент поруч раптом пролунав крик Цзян Лайень.
Усі миттєво зупинилися, глянули на неї й побачили, що Цзян Лайень впала на землю, її брови були міцно стиснуті, і вона виглядала так, ніби їй дуже боляче.
«Що сталося?» — Є Кехань, не кажучи й слова, стрімко кинулася вперед, простягнула руку й напівпідняла її.
Цзян Лайень похитала головою, знову подивилася на неї: «Заслухалася вашою розмовою, не помітила сходинки, от і впала».
«Де вдарилася?» — Є Кехань тримала її за руку.
«Потилиця...» — Цзян Лайень знову заплющила очі.
«Може, поїдемо до лікарні?» — Є Кехань подивилася на її плече та спину.
«Ні, не варто, занадто далеко. Нічого страшного, болить не дуже сильно, я просто намащу маззю, і все буде добре», — Цзян Лайень, говорячи, легенько похитала головою.
«Ох, будь обережна!» — на обличчі Лю Юнь з'явився занепокоєний вираз.
«Так, я змусила вас хвилюватися», — Цзян Лайень кивнула, потім плеснула в долоні, підвелася і, розтираючи потилицю, продовжила йти вперед.
Є Кехань якийсь час дивилася на її спину, а потім рушила за нею, і таким чином їхня розмова з Лю Юнь закінчилася.
Повернувшись до спальні, Є Кехань подивилася на Цзян Лайень, яка шукала щось: «Ти перша приймай душ».
«Ні», — Цзян Лайень повернула голову й усміхнулася, — «Я шукаю дещо, ти йди перша».
«О», — Є Кехань кивнула, взяла піжаму, — «Тоді я піду перша».
Однак, підійшовши до дверей ванної, Є Кехань знову зупинилася, обернулася: «Ти, справді, гаразд?»
Цзян Лайень підняла на неї погляд і кивнула.
Є Кехань кивнула: «О, тоді я заходжу».
Сказавши це, Є Кехань цього разу дійсно зайшла до ванної.
Завершивши всі гігієнічні процедури, Є Кехань вийшла з ванної, стала перед дзеркалом, висушила волосся, вимкнула фен і, перебираючи волосся, озирнулася.
«Чому камери скрізь, не потрібно так старатися...» — Є Кехань, оглянувши все, виявила, що, здається, лише на дзеркалі з химерними прикрасами немає камери, і врешті зітхнула: «Треба знайти щось, щоб прикрити ті камери».
Сказавши це, Є Кехань взяла кілька рушників, накрила ними декілька камер, потім підійшла до дзеркала, нахилилася ближче і з дуже спотвореним обличчям почала видавлювати на лобі великий, червоний, але трохи білуватий прищ.
Через мить, прищ лопнув, і на обличчі Є Кехань з'явився вираз полегшення: «Що може бути цікавіше, ніж пити бабл-чай та видавлювати прищі...»
Прищ було видалено, але, подивившись на себе в дзеркалі, Є Кехань знову відчула, як з глибин її душі піднялося бажання виступати.
Є Кехань прочистила горло, раптом стала ліворуч і почала розігрувати велику сцену вигнання нечистої сили.
«Гм, чудовисько, куди тікаєш!» — Є Кехань тихо промовила фразу, яку могла почути лише вона сама, примружила очі і, поєднуючи з рухами рук, грала надзвичайно переконливо.
Після цього Є Кехань блискавично перемістилася праворуч, підняла руку, прикриваючи обличчя: «Ой! Прошу вас, змилуйтеся, пощадіть мене цього разу!»
Дотримуючись попереднього сюжету, Є Кехань стрибнула ліворуч, підняла ліву руку, тримаючи її в повітрі, потім підняла праву руку до рота, примружила очі: «Не потрібно багато слів, сьогодні я неодмінно приборкаю тебе, чудовисько!»
Однак, вона не знала, що за химерними аплікаціями та зеленим листям на дзеркалі теж ховалася маленька камера. Коли Є Кехань підійшла ближче до дзеркала, камера повернулася, видавши легкий звук. Є Кехань теж здригнулася від подиву.
Тобто, усі її дурні вчинки, які вона щойно робила, насправді були записані...
У ту мить Є Кехань почервоніла, витягла камеру: «Це занадто підступно, тут виявляється теж була камера, а я раніше й не помітила...»
Поміркувавши, Є Кехань клацнула пальцями, наблизилася до камери: «Операторе, давай домовимося, будь ласка, допоможи мені вирізати всі мої дії, які тут відбувалися! Благаю!»
Сказавши це, Є Кехань, наче виснажена, зняла всі рушники, що прикривали камери з усіх боків, акуратно їх склала, а потім відчинила двері ванної кімнати і вийшла.
«Помилася?» — Цзян Лайень, побачивши її, сама підняла голову й запитала.
«Так», — Є Кехань відкрутила пляшку мінеральної води, зробила ковток, а потім кивнула.
«Тоді я піду», — Цзян Лайень, кажучи це, схопила велику сорочку, а потім попрямувала до ванної.
Є Кехань подивилася на її спину, підтиснула губи, потім відчинила двері на балкон, вийшла і, спершись на поручні, дивилася вдалечінь.
Нічний Біньчен виглядав дуже спокійно. Прохолодний вітер обдував обличчя, даруючи відчуття приємності та свіжості, водночас розвіюючи всю денну метушню та приносячи справжнє відчуття прохолоди.
Небо було усипане розсіяними зірками, що мерехтіли й гасли, і непомітно Є Кехань задивилася.
Саме в цей момент у кімнаті пролунав легкий звук, і двері ванної кімнати відчинилися.
Є Кехань легенько постукала пальцем по поруччю, обернулася і зайшла. Вона побачила Цзян Лайень, одягнену у вільну сорочку, з м'яким розпущеним волоссям, яка в цей час поступово закочувала рукави. Можливо, через те, що сорочка була занадто великою, вона виглядала ще більш мініатюрною
Є Кехань відпустила дверну раму, перевела погляд убік: «Помилася?»
«Так», — Цзян Лайень легенько кивнула.
«Гм...» — Є Кехань знову запитала: «Ти, е-е, мазь нанесла?»
Цзян Лайень, почувши це, ледь помітно насупила брови: «Ох, випадково забула».
Сказавши це, Цзян Лайень знову обернулася, взяла вже знайдену баночку з маззю і приготувалася повернутися до ванної.
«Там спекотно, давай тут», — сказала Є Кехань.
Цзян Лайень подивилася на пляшечку з ліками в руці, злегка розтулила червоні губи: «Рана на спині, доведеться трохи роздягтися».
Почувши це, Є Кехань остовпіла, у голові загуло, потім вона кашлянула: «Тоді теж нічого страшного, закриємо камери, затягнемо штори — і все».
Цзян Лайень усміхнулася й кивнула.
Є Кехань озирнулася, підійшла, затягнула штори, а потім дуже вправно накрила камери.
Обернувшись, вона побачила Цзян Лайень, яка сиділа на краю ліжка. Та вже розстебнула ґудзики і стягнула комір сорочки з плеча, оголивши шматочок білосніжної шкіри, що виглядала дуже ніжною.
Є Кехань зиркнула туди, потім її погляд упав на витончені литки Цзян Лайень. У голові раптом промайнули якісь невимовні картини, і вона блискавично відвернулася, сперлася на стіл, заплющивши очі.
Але саме тоді, коли Є Кехань намагалася заспокоїти свої думки, вона знову почула, як Цзян Лайень тихо «зітхнула» — не надто голосно, не надто тихо,
Є Кехань швидко зібрала всі свої думки: «Що сталося?»
«Місце удару занадто далеко ззаду, незручно мазати, і важко розрахувати силу», — тихо сказала Цзян Лайень.
«Тоді», — Є Кехань розплющила очі, в горлі щось ворухнулося: «Що робити?»
«Ти можеш мені допомогти намазати?» — голос Цзян Лайень був настільки ніжний, що здавалося, з нього можна вичавити воду.
Є Кехань, лише почувши це запитання, відчула, як її кістки розм'якли, а в глибині душі щось наче пробуджувалося...
-------------(Автор має що сказати)------------
Кажуть, що тепер на головній сторінці не можна переглядати коментарі Т_Т
----------(Перекладач має що сказати)----------
Ха-ха-ха-ха-ха, така смішна (Кехань)! Невже вона така наївна, що ці сцени виріжуть? Смішно!
