Розділ 6
Багатошарові схеми кіноімператораТоді атмосфера була іншою. Коли двоє чоловіків були надто близько, це не вважалося романтичним чи милим - це вважалося скандалом.
Незабаром компанія викликала мене на розмову.
У той час моя кар'єра ще не злетіла, а Лу Ґвань Лань, маючи лише кілька показів свого дебютного фільму, вже привернув увагу іноземних режисерів, які пропонували йому роботу.
Компанія гостро відчула величезний комерційний потенціал Лу Ґвань Ланя і не дозволила б нікому його стримувати.
Вони не просили нас розлучитися напряму.
Натомість вони дали мені два варіанти.
Перший - піти добровільно.
Другий - нас обох разом відсторонити від справ.
Вони дійсно знали, як грати людьми.
Я не міг потягнути Лу Ґвань Ланя за собою, тож у мене не було вибору.
Наш другий розрив був спокійним, але жорстоким.
Того вечора я повернувся додому, і так сталося, що це був мій день народження.
Лу Ґвань Лань таємно прикрасив будинок, зробивши його теплим і романтичним, з повітряними кульками, пелюстками троянд, вечерею при свічках і маленькими казковими вогниками, що висіли скрізь. Посеред усього цього стояли наші фотографії.
«З днем народження!»
Лу Ґвань Лань стояв у дверях з подарунком у руках, його очі блищали від хвилювання, на обличчі було написано: «Хвали мене, хвали мене.»
Я хотів розсміятися, але не зміг. Я відштовхнув його вбік і увімкнув світло у вітальні.
«Ти наробив тут такого безладу. Хто буде прибирати? Завжди створюєш проблеми.»
Лу Ґвань Лань на мить застиг.
Він обережно підійшов до мене. «Ґе-ґе, ти в поганому настрої?»
Я стиснув кулаки і не міг дивитися на нього. «Я просто втомився.»
Лу Ґвань Лань зітхнув з полегшенням. «Ти мене налякав. Я думав, що ти дуже розсердився на мене. Не хвилюйся, я приберу після того, як ми поїмо. А ти просто розслабся і насолоджуйся тим, що ти іменинник.»
Я опустив голову, нічого не кажучи.
«Ґе-ґе, подивися на мене.»
Лу Ґвань Лань злегка нахилився вперед і раптом зробив дурнувате обличчя прямо переді мною.
Його красиві та яскраві риси комічно зіщулилися, не звертаючи уваги на його імідж.
Я не міг втриматися від сміху.
«Нарешті ти посміхнувся.»
Лу Ґвань Лань випростався і відкрив подарункову коробку, простягнувши переді мною чоловічий годинник.
«Подобається?»
Його очі заблищали.
«Це нова модель з магазину. Спочатку я хотів купити повністю діамантовий, але не вистачило грошей. Але нічого страшного. Я щойно отримав роль у великому закордонному фільмі. Зарплата чудова. Коли закінчу, куплю тобі...»
«Замовкни!»
Я вибив подарункову коробку з його рук.
«Ти намагаєшся випендритися?»
Лу Ґвань Лань завмер. Кришталевий циферблат годинника впав на підлогу, тріснувши в кількох місцях.
«Ні, я не це мав на увазі.»
«Тоді що ти мав на увазі? Я місяцями ходжу на прослуховування і не можу отримати гідну роль, а тобі легко пропонують головну роль у великій постановці. Народитися в багатстві - це вже те, з чим я не можу конкурувати. Тепер навіть моя кар'єра затьмарена тобою. Ти думаєш, що я зовсім ні на що не здатний, що я можу покладатися тільки на тебе?»
Я накричав на нього, налякавши його до втрати мови.
«Я ніколи так не думав!»
Він дбайливо взяв мене за руку. «Ґе-ґе, твої оцінки з акторської майстерності були найкращими в класі, навіть вчителі казали, що це лише питання часу, коли ти досягнеш успіху. Не втрачай надії. Я пройду цей важкий період разом з тобою, добре?»
Я безжально відштовхнув його руку. «Мені не пощастило так, як тобі. На відміну від тебе, де твоя сім'я може просто викинути кілька мільйонів, щоб купити тобі головну роль.»
Якось режисер по п'яні проговорився, що фільм, над яким ми працювали разом, фінансувала переважно родина Лу. Ось чому він так легко отримав цю роль.
Я був нещасний, коли вперше це почув. Лише одна фраза: «приніс фінансування в проект» - звела нанівець усю мою важку працю.
Лу Ґвань Лань був від природи талановитим актором.
Я ніколи не думав, що, врешті-решт, саме я буду тим, хто встромить ніж у його серце.
Лу Ґвань Лань довго стояв мовчки, його нігті впивалися в долоні, тіло було напружене.
«Що сталося, нічого сказати?»
Лу Ґвань Лань заїкнувся: «Я вже розірвав зв'язки зі своєю сім'єю. Такого більше не повториться.»
Саме так.
Він вже порвав зі своєю сім'єю через мене. Якби він втратив ще й роботу, як би він жив далі?
Я зціпив зуби і жорстоко втупився в нього. «Отже, немає справжньої мами? Але, принаймні, у тебе є твоя цукрова мама, чи не так? Я на власні очі бачив, як багата жінка давала тобі свою візитку...»
«Хань Цон Ю!»
Лу Ґвань Лань нарешті зірвався, розлютившись.
«Чому ти мене так принижуєш?»
Я насмішкувато відповів: «До чого такий поспіх? Чи ти нервуєш?»
«Ти!» груди Лу Ґвань Ланя здійнялися від гніву. «Ти ведеш себе абсолютно нерозумно!»
Я знову викинув усі його речі. «Правильно, я нерозумний, я дріб'язковий, і я не заслуговую на таку чисту людину, як ти! Поспішай і йди, поки хтось інший не забрав твою цукрову матусю!»
Лу Ґвань Лань так розлютився, що не міг ясно мислити. «Гаразд, я йду! Якщо я не піду, то я собака! Не чекай, що я повернуся і буду благати тебе!»
Він підняв з підлоги розбитий годинник і вибіг, не озираючись.
Світ знову став тихим.
Солодкі казкові вогні та пелюстки троянд тепер здавалися жартом.
Я впав на стілець за обіднім столом і побачив маленьку листівку на святковому торті.
Почерк на ній був акуратний і сміливий, ніби написаний з посмішкою.
«З 21-м днем народження!
Сльози, які я стримував, нарешті навернулися. Я міцно стиснув листівку в руці.
«Лу Ґвань Лань.»
«Мені дуже шкода.»
Наступного дня я зв'язався з орендодавцем, щоб розірвати договір оренди, заплативши великий штраф.
Я також попросив у компанії подовжену відпустку, плануючи розірвати контракт, коли вона закінчиться.
Потім я переїхав до іншого міста.
Оскільки я вирішив піти, я не залишив місця для примирення.
Лу Ґвань Лань дувся три дні, перш ніж знову почав мені телефонувати. А потім завалив мене повідомленнями:
«Ґе-ґе, я був неправий.
Куди ти пішов? Будь ласка, перестань ховатися від мене, добре?»
Я заблокував всі його контактні дані.
Потім він почав дзвонити з незнайомих номерів. «Цон Ю, що відбувається?
Стискаючи телефон так сильно, що він аж заскрипів, я змусив себе жорстоко посміхнутися і сказав:
«Хочеш знати причину? Я втомився від тебе. Я більше не кохаю тебе. Ти мене більше не збуджуєш. Я хочу знайти когось іншого, щоб гратися. Лу Ґвань Лань, тільки не кажи мені, що ти справді думав, що двоє чоловіків можуть бути разом вічно?»
Підтримати Команду
Допоможемо створити та перекласти ще більше захоплюючих історій рідною мовою!
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!