Синя В'язниця: другий сезон більше не шьонен

Синя В'язниця - це спортивне шьонен аніме, засноване на манзі Мунеюкі Канешіро та Юске Номури. Воно розповідає про молодого нападника Ісаґі Йоїчі, який бере участь в змаганні, аби стати футболістом національної збірної Японії. Перший сезон значною мірою був шьоненом (орієнтованим на молодих читачів чоловічої статі від 9 до 18-ти років), та другий, здається, трохи змінює свій напрям. Шьонени підіймають теми дружби, наполегливості, перемоги та мужності, їх головні герої - впевнені в собі, готові боротися зі світом, навіть попри свій страх. Їх сюжет переважно має щасливий кінець.

Дійсно, перший сезон Синьої В'язниці був сповнений екшеном, де герої билися із сильнішими суперниками в битві на життя чи смерть для своїх мрій. Більша частина першого відбору була використана, аби підкреслити, як команда працювала разом. Зав’язувалася дружба, люди дізнавалися історії про один одного та кидали собі виклик стати кращими від однолітків. Це суперництво іноді переростало у відверту ворожість, як наприклад у Райчі, який часто сварився з товаришами по команді чи Ватару Куона, який підняв її на новий рівень продавши інформацію про слабкі сторони друзів та, зрештою, визнав помилку, підкреслюючи тему дружби в аніме. В другому відборі Ісаґі знаходить нових союзників, об'єднується із ворогами для нових команд, розвивається та стає кращим футболістом. В той же час Джінпачі Еґо пробує підірвати теми шьоненів, акцентуючи увагу на персонажах як сутностях, а не дружбі героїв, які ростуть поруч один із одним. Ситуація ще більше погіршується в другому сезоні серіалу.


Синя В'язниця в цілому відповідає загальним тропам шьоненів, а Ісаґі - багатьом тропам їх головних героїв. На початку хлопець майже не виділяється, є гіршим від інших, не має секретної зброї, однак це починає змінюватися, коли хлопець усвідомлює свої власні сильні сторони і працює над їх вдосконаленням. Він тиха, добродушна душа, яка шукає спосіб для своєї команди працювати разом. Ісаґі починає ніким і прокладає собі шлях за допомоги оточуючих, однак з часом через специфіку турніру та його завдання хлопець починає відмовлятися від зосередження на успіхах команди, кожен матч стає лише змогою довести власну цінність. Навіть попри своє бажання підтримувати добрі стосунки із товаришами, він починає робити це для власної вигоди.

Другий сезон починається із висвітлення учасників, які стоять вище за інших, зокрема до них включають Наґі та Ріна. Незважаючи на прогрес, Ісаґі не входить до ТОПу і темою сезону стає его, бо хлопцю потрібно дати конкуренцію лідерам. Для перемоги вже не вистачить командної роботи, необхідна також зосередженість на собі. Цікаво також, що шьоненам також притаманні моменти для зменшення напруги між бійками та екшеном, та в Синій В'язниці одразу відбуваються переходи від одного матчу до наступного без перерв.


Таким чином, через одержимість Джінпачі, Синя В'язниця відходить від класичного компоненту дружби та зростання, як групи, перетворючи колишніх союзників на суперників чи ворогів. Єдиними переможцями будуть ті, в кого достатньо сильне его, аби використовувати інших для розвитку власних сильних сторін. Ісаґі справді мав потенціал бути героєм шьонену, та сама Синя В'язниця розпалася в жорсткій конкуренції, де лише один може виділитися із натовпу. На даний момент, головний герой рідко стає MVP, він ще долає перешкоди, а друзів, які могли б його підтримати в хлопця дуже мало. Шьонен теми дружби, стали жертвами сюжету і футбольне аніме забуває коріння на якому було побудоване.