Мелодрами та романтика є одними з найпопулярніших жанрів аніме. Історії кохання роками захоплюють глядачів буде то шьонен, шьоджьо, джосей чи навіть сейнен. Останнім часом романтичне аніме стає все більш реалістичним, велика увага приділяється розвитку та особистостям персонажів. І як бачимо вони приходять до значного фаворитизму інтровертних чоловіків.
Перш за все, до Японії в якійсь мірі також докотився стереотип "токсичної маскулінності", тож автори аніме для дівчат та жінок намагаються уникати "проблемних" персонажів та стосунків. Інтровертний тихий хлопець в цих історіях також часто зображається більш зрілим, на відміну від надто активних і товариських героїв. Наприклад, Акіто Ямада із "Моєї історії кохання з Ямадою-куном" - не розуміє почуттів людей, однак зображається турботливим та дуже розумним для свого віку чоловіком.
Окрім того, флегматичні персонажі є кращим фоном для створення повільного роману, що гарно сприймається глядачем. Адже, мабуть, це нудно, що коли хлопець впевнений в собі, товариських та женеться за дівчиною, переконує її піти на побачення чи закохатися в нього. Аудиторію приваблює саме емоційна недоступність та інтрига стосунків між парочкою. Глядачі завжди прикуті до наступного епізоду шоу із таємничим та замкненим протагоністом, що повільно крок за кроком розвиває стосунки.
Прикладом того є відлюдник Хімуро із "Крижаного хлопця та його крутої колеги". Незважаючи на вік, йому потрібен час, аби змиритися із почуттями і лише в кінці серіалу глядачі можуть повністю насолодитися романом. Коротше кажучи, шанувальники романтики, як правило, більш зацікавлені, коли щаслива дівчинка знаходить свого самотнього, популярного хлопчика, якому ніхто крім неї не потрібен.
Коментарі
Наразі відгуки до цієї звістки відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!