Трансформація пшениці

Система ротації не була важливою для сіл чи містечок з невеликою щільністю населення, але землі навколо великих міст було мало, і це було рівнозначно марнотратству землі, якщо система все одно не була прийнята. Існувала велика кількість зерна, що імпортувалася з інших міст щомісяця для таких місць, як Срібне місто, Хребет Занепалого Дракона і Королівське місто.

Першим кроком до використання добрив людей і тварин був їх збір. Саме тому Роланд вирішив якнайшвидше побудувати громадську вбиральню, і це також допоможе зменшити поширення хвороб та прикрасить середовище проживання. Яке багатоцільове рішення. На момент прибуття решти персоналу туалети були вже майже завершені. Що стосується компостування та посіву, то він вирішив підібрати кількох досвідчених фермерів і навчати їх один на один. Зрештою, земля все ще перебувала на стадії очищення, тож потрібен був ще тиждень, перш ніж вони зможуть розпочати роботу.

Виконавши домашні справи, він вирішив поглянути на дослідне поле Листя на задньому дворі замку.

Відколи Листя почала вивчати та вдосконалювати різноманітні види насіння, усі посадкові площі на присадибній ділянці були засіяні культурами. Вона також діяла за пропозицією Роланда розділити посіви на кілька секцій і пронумерувати їх, щоб порівняти розвиток двох груп культур під дослідженням.

У ту мить, коли Роланд ступив на подвір’я, його очі були засліплені гронами золотої пшениці, що тремтіла.

«Ваша Високосте. Листя, що сиділа навпочіпки біля квіткового ставка, підвелася, зібравши волосся за вухо і вклонилася, щоб віддати шану.

«Це всі твої покращені результати?» Він помахав їй рукою, щоб вона не була настільки ввічливою, і схвильовано підійшов уперед, щоб потримати важке стебло пшениці та обмацати пальцями повний колос.

Він не мав жодного уявлення про те, у що виросте пшениця, однак, порівняно з пшеничними полями Королівського міста в його пам’яті, пшениця тут була не лише меншою за ту, що була на його долоні, але й колоси були не настільки повними.

Листя кивнула і сказала: «Спочатку я дозволила пшениці вирости великою, а потім я посадила нове насіння в квіткову клумбу. Після прискорення та збору насіння кілька разів можна отримати таку пшеницю. Однак... я не знаю, чому складно знову отримати таку довгу і величезну пшеницю, повторивши процес два-три рази».

«На жаль, я не можу допомогти тобі в цьому аспекті», — подумав Роланд. З його поганих знань біології в молодшій школі, можливо, це було через дефект самозапилення? Рис, який зазвичай сіяли в південних регіонах, значно відрізнявся від пшениці. Для збільшення врожайності насіння було закуплено зовні. Однак воно вже досягло б своєї практичної цінності, якби змогло протриматися протягом двох поколінь. Пшениця могла дати понад 130 насінин, і перша партія насіння була перетворена Листям, а друга партія насіння була надана фермерам як зарезервоване насіння, яке можна було використовувати принаймні два роки.

«А чому ця порожня?» Роланд помітив ділянку клумби, на якій було лише кілька зів’ялих зерен пшениці».

«Я сіяла там спочатку, і, мабуть, виростила там надто багато рослин, — невпевнено промовила Листя. Пшениця може швидко вирости, якщо я використаю магічну силу, але вона швидко зів’яне, коли магічна сила зникне».

Схоже, що для того, щоб магічно перетворена рослина продовжувала рости, їй усе ще потрібні поживні речовини ґрунту, отже певні мікроелементи все ще необхідні. Роланд підійшов до останньої клумби, де посіяна пшениця була надзвичайно дивної форми. Було кілька грон блакитних пшеничних зерен, що звисали зі стебла, товщиною з руку, а посередині стебла тягнулося кілька гілок. Гілки вкрилися зеленим листям. Через це розмір кожного стебла був значно більший, і на клумбі було висаджено лише два таких.

Це була змінена версія, яку Роланд змусив Листя створити магічною силою — Маленьке Пшеничне Дерево.

У Роланда була ідея вирощувати пшеницю, як бананове дерево, щоб воно продоносило з гілок, і щорічно збирати врожай, щоб скоротити проблеми з оранкою та посівом, а також отримувати більше та зеленіше листя, яке могло б покращити фотосинтез і бути менш залежним від землі. Міцна пшенична солома та гілки наразі займали доволі багато місця. Крім того, пшениця виростала лише з верхівки гілок і не відповідала його початковій ідеї. Можливо варто попросити Листя змінити її в напрямку виноградної лози? Роланд подумав: Зрештою, вона раніше не бачила бананового дерева, а виноград — не рідкість у Королівстві Ґрейкасл, і їй має бути простіше імітувати наявний зразок».

«Насіння пшеничного дерева не можна використовувати для посіву, — сказала Листя, — я намагалася, але насіння не проросло після того, як я його посадила. Однак воно неодноразово дає плоди, і пшениця, яку на яку ви зараз дивитеся належить до другої партії».

Відсутність проростання означає, що кожне з дерев пшениці було унікальною рослиною, яка вимагала ручної трансформації Листя, і що наразі його не варто було вирощувати. «Ти добре попрацювала. Давай назвемо пшеницю Золотою. Я збережу для тебе пробне поле на південному березі річки Червоної Води, оточене парканом і закрите перегородкою. Ти можеш прискорити процес дозрівання партії Золотих номер 1 і якнайшвидше почати весняний посів цього року». Роланд наказав: «Що стосується саду, то він і надалі використовуватиметься для покращення нових видів, і я щойно придумав багато ідей не лише щодо посівів пшениці, але й для винограду».

На жаль, Листя могла зрозуміти характеристики врожаю лише на макрорівні, такі як багато плодів, солодкий смак, щільні гілки тощо... Якби вона могла зрозуміти врожай на мікрорівні, чи змогла б вона безпосередньо маніпулювати генами і виконувати тонке та точне налаштування? Наприклад створювати рослини, які можуть поглинати світло, відмінне від видимого, тобто ультрафіолетове, рентгенівське та навіть іонізуюче випромінювання для фотосинтезу для безпосереднього виробництва крохмалю, глюкози, сахарози та інших матеріалів для зберігання енергії. У цьому випадку люди могли б безпосередньо висаджувати культури в культиваційний резервуар.

Ввечері принц Роланд розпалив багаття біля річки Червоної Води і наказав Картеру та гвардійцям зібрати кріпаків. Великі горщики доставили сюди його люди і поставили на простих глиняних печах, щоб заварити кашу.

Дивлячись на свого нового пана, що стояв спиною до вогню, поки його вузька довга тінь відбивалася від нього, кріпаки налякано схиляли голови. Були лише деякі сміливці, які час від часу нишком зазирали на принца Роланда.

Роланд стояв перед багаттям і натовпом з понад 1000 людей, щоб оголосити встановлені ним нові правила.

«Я Роланд Вімблдон, четвертий принц королівства Грейкасл, лорд Прикордонного міста та західного регіону!»

«Я зібрав всіх вас тут, щоб сказати вам, що вам пощастило потрапити на цю територію! Поки ви будете наполегливо працювати, ви зможете позбутися свого теперішнього статусу!»

«Так, я дам вам шанс позбутися статусу кріпака і стати вільною людиною!»

Кріпаки раптом вибухнули шумом. Вони добре знали, що означає бути вільною людиною. Вони більше не будуть піддаватися жорстокому поводженню з боку власника і більше не будуть змушені займатися нескінченним землеробством. Весь урожай, вирощений на полях, більше не потрібно буде передавати лорду, а їхні сини та дочки також могли залишити поза собою статус кріпаків.

Роланд трохи почекав і продовжив: «З завтрашнього дня кожен з вас буде призначений на ділянку землі, де хтось вказуватиме вам, як вести господарство, щоб вирощувати більше пшениці. У перший рік вам доведеться передати 70% свого врожаю, а решту ви залишите собі. Кріпаків з найкращим врожаєм підвищать до вільних людей!»

«Після того, як ви станете вільною людиною, ваша сім’я може бути звільнена від рабства, і ви зможете вирішити, чи продовжувати займатися землеробством, чи знайти інший спосіб підтримувати своє життя в місті. Якщо ви вирішите продовжувати займатися землеробством, 20% вашого врожаю має бути передано для сплати оренди землі. Інші 80% будуть у вашому розпорядженні. Якщо ви вирішите знайти інший спосіб підтримувати своє життя, вам доведеться повернути поле лорду, і, звісно, ​​вам не буде потрібно передавати ніяку їжу!»

Усе, що було чути, це дихання, аж поки хтось раптом не вигукнув: «Ваша Високосте, чи правда те, що ви сказали?»

«Звичайно, — сказав Роланд слово за словом, — як лорд, я б ніколи не обдурив свій народ».

«Ваша Милостива Високість», — тихо крикнув хтось, і незабаром пролунали радісні вигуки, які швидко стали голоснішими. «Хай живе Ваша Високість!»

Кріпак у першому ряду почав ставати навколішки перед радісним натовпом, а за ним другий і третій...

Раптом усі кріпаки стали навколішки, і звуки радості постійно наростали. Голос народу нарешті поєднався в один ритм. «Ваша Милостива Високість! Хай живе Ваша Високість!»

Оскільки у нього була Ехо, йому навіть не було потрібно готувати наперед актора, — подумав принц Роланд.

Він сплеснув руками і наказав вартовим позаду: «Давайте їсти!»