Кінець і початок Частина 3

Розділ 86. Кінець і початок Частина 3
 

— Не бійтеся! Лідер скоро повернеться!! Не робіть таких жалюгідних облич! — кричав капітан Боналт на членів своєї команди. Член відділу полювання на монстрів був важко поранений, і тепер їхній ватажок залишив їх на полі бою.
— Не треба нам нагадувати. Ми знаємо, що нам робити!!! — роздратовано відповів Дюкар. Члени батальйону, які мали найкращі результати у полюванні на монстрів, відчайдушно переживали відсутність Разе.
Навіть Боналт не знав, куди поїхала їхня лідерка, і не знав подробиць її несподіваної місії. Але він знав, що їй, мабуть, доручили важливе завдання. Якщо Разе робила все можливе, то і вони повинні зробити все можливе.
Боналт замахнувся мечем, прислухаючись до голосів своїх товаришів, щоб переконатися в їхній безпеці.
* * *
Імперія Магенда, Імперське місто.
Зовнішня стіна високого білого королівського палацу була сплюндрована гнівом його громадян.
~Такий безлад...
Разе вдалося безпечно потрапити до Магенди за підтримки своїх товаришів, які проникли в імперію раніше. Замість звичного бойового обладунку на ній був пошарпаний одяг простолюдинки. Їй було напрочуд легко розчинитися серед натовпу, які більше не могли терпіти свого імператора.
Вона пішла за групою розлючених громадян і підняла лопату, що залишилася на землі. Вона тихо пішла за групою дорослих, які намагалися прорватися до палацу.
Падіння імперії — лише питання часу.
В імперській столиці зібралося набагато більше людей, ніж Разе могла собі уявити. Ці люди, мабуть, думали, що якщо вони втратять цю можливість, то стануть рабами імператора до кінця свого життя. Вона відчувала їхній відчай і страх.
Здавалося, що Магенда ось-ось розвалиться, навіть без її допомоги з тіні. Зараз найважливішою місією для неї було переконатися, що мішень не зможе втекти з цього палацу.
Разе не хвилювалася, адже її чудова команда з «Ока Тіні» вже чекала на призначеному місці. Вона відчула полегшення, побачивши, що у повстанців є лідер з сильним почуттям справедливості.
— Ворота зламані!!!
Поки Разе була зайнята своїми думками, ворота палацу були зламані. Деякі з її товаришів були серед людей, які керували переворотом. Здавалося, вони отримали завдання очолити вторгнення. Звідси вони повинні були битися проти солдатів, які охороняли палац.
Їй потрібно було подбати про те, щоб усунути головного винуватця. Вона хотіла закінчити все якнайшвидше, бо знала, що в цей момент її підлеглі відчайдушно борються з монстрами на полі бою.
З максимальною обережністю й увагою Разе працювала разом зі своїми товаришами й приєдналася до перевороту. Люди увірвалися через виламані ворота. Повстанців більше не можна було стримувати величезною силою зібраної ними чисельності.
— Він тут!!!
— Сюди!
— Він у східній будівлі!
— Не дайте йому втекти!
Разе спостерігала з тіні, прислухаючись до знайомого голосу, змішаного з голосами людей, які очолювали повстанський загін.
Нарешті імператор, який втратив свій захист, у відчаї опустився на коліна.
— За що?! Відпустіть мене!!! — Поруч з імператором відчайдушно кричала дівчина, яка продовжувала чинити опір. — Я ясновидиця Міко! Ти думаєш, що можеш так зі мною поводитися?!
Разе насупилася, почувши крик дівчини. Отже, це інший реінкарнатор...
Вона, мабуть, думала, що зможе керувати майбутнім, як їй заманеться, якщо зможе привернути на свій бік Імператора Магенди, адже вона знала причину подій у цьому світі.
— Це не... Це не повинно було бути так!!! Як таке могло статися?!! Я лише намагалась змінити сюжет гри. Чому це сталося зі мною?!
Вона не усвідомлювала, що було помилкою намагатися залучити Імператора Магенди на свій бік, щоб змінити сюжет. Студенти Імперської магічної академії Центріор»були скарбом Шиан.
Було очевидно, що якщо Магенда спробує зашкодити академії, то це призведе лише до зіткнення двох народів. На жаль, вона ніколи не думала, що це призведе до війни... Можливо, вона думала, що ніколи не зіткнеться з таким кінцем, бо була особливою.
— Грейсерід-сама! Зробіть щось!
Цього б з нею не сталося, якби вона не знала сюжету. Вона була жалюгідною дівчинкою, бо була надто одержима сюжетом гри. Її слова не могли достукатися до імператора, який втратив бойовий дух.
Лідер повстанців прибув на місце події й став свідком падіння імперії. Як тільки переворот закінчився, громадяни Магенди почали готуватися до закінчення війни.
Лідером повстанців був молодий чоловік, який уникнув призову до армії, прикинувшись хворим. Шиан контактував з ним через другого лейтенанта Бахамута, який був підлеглим Разе до того, як його перевели до Департаменту військової розвідки. Разе була не єдиною, хто таємно виконував небезпечну місію на підтримку Шиана.
Разе продовжувала спостерігати за своїм підлеглим з тіні. Вона не бачила його вже досить давно. Здавалося, він сильно схуд. Вона могла здогадатися, що він жив у жахливій ситуації з одного лише погляду.
Можливо, він помітив її присутність, Бахамут повернувся до неї, і їхні погляди зустрілися.
~Дякую вам за вашу важку працю.
Разе віддала честь воїну, який працював у тіні й успішно виконав найнебезпечнішу місію. Другий лейтенант Бахамут побачив це і злегка кивнув головою.
Більше тут нічого не можна було зробити. Незабаром Разе приєдналася до своїх товаришів і телепортувалася на поле бою.
* * *
Навіть після того, як переворот був успішним і Разе повернулася у безпеці, війна не закінчилася одразу. Їхню роботу не було завершено, поки вони не зачистили всіх монстрів, які втратили контроль.
— Останнє головне завдання.
У той час як народ Шиану святкував, почувши новину про те, що довга битва з Магендою нарешті закінчилася, на солдатів на кордонах все ще чекало останнє завдання.
Як тільки Разе повернулася на поле бою, вона одразу ж переодяглася у свою бойову форму. Вона вставила кілька ножів у рукавички та черевики. Військові підготували кілька ножів, щоб вона могла в будь-який момент телепортувати їх до своєї руки та завдати удару по життєво важливих точках монстра. Вона була готова. Все, що їй потрібно було зробити, це пересуватися.
— Лідере, це вам.
— Дякую.
Разе забрала гучномовець у свого підлеглого, який дивився на неї сповненими надії очима. Вона підняла великий синій прапор, щоб підняти бойовий дух своїх товаришів, і приземлилася позаду ворогів, що поспішали.