Сяо Джен лише цього року закінчив університет і приєднався до компанії з нерухомості в якості помічника керівника відділу. Початкова зарплата складала 4000 юанів, але за це місце змагалося сотні кандидатів. За можливість заробляти ці 4000 юанів на місяць Сяо Джен викладався на повну, щоб випередити конкурентів, і стати частиною відомої вітчизняної компанії з нерухомості.
Його життя не стало казковим після того, як він приєднався до компанії. Навпаки, його мало не почало рвати кров'ю через понаднормову роботу та нескінченні наради. Але після періоду адаптації новачок Сяо Джен став одним із найпопулярніших колег у відділі.
Причина проста: усі любили його усмішку. Його дитяче обличчя піднімало настрій навіть у найгірші моменти. До того ж, він щедрий, не шкодує грошей на частування, ніколи не бурчить і працює чітко. Навіть, його лисіючий керівник, з кризою середнього віку, ставиться до нього прихильніше, ніж до інших.
Загальна зарплата Сяо Джена, разом із преміями, складала трохи більше 5000 юанів на місяць. Логічно було припустити, що з такою зарплатнею новачок не міг дозволити собі розкішне життя чи купівлю автомобіля за 50-60 тисяч. Дехто вважав, що його сім'я живе в достатку або принаймні не має фінансових труднощів.
Але насправді вони не знали, що Сяо Джен мав підробіток – він писав романи.
Він почав писати ще на першому курсі університету, орієнтуючись на популярні сюжети. Завдяки вмінню передбачати тенденції він став відомим у світі онлайн-літератури. Ще до закінчення університету він продав права на свою роботу для створення ігор та анімацій, тому його фінансове становище було досить комфортним.
Як тільки в його відділі починалися понаднормові, Сяо Джен сідав за свій роман прямо в офісі. Якщо ж йому вдавалося звільнитися раніше, він продовжував писати вдома. Тож різниці, де працювати, для нього майже не було.
Наразі він публікував серійний фентезі-роман. Сюжет розповідав про хлопця, який випадково потрапив у невеличку, занедбану секту, і як він згодом перевершив усіх, здобув популярність у світі бойових мистецтв, став наймогутнішим лідером і досяг найвищого рівня. Вже було написано близько мільйона слів, але це лише початок. У романах такого жанру мільйон слів — тільки старт. Сяо Джен писав по 6000 слів на день, а іноді й 10 000. Однак багато читачів все одно щодня залишали коментарі, вимагаючи нові розділи.
Одного разу, жартома, Сяо Джен вирішив перевірити лояльність своїх фанатів, сказавши, що додасть 10 000 слів, якщо кількість коментарів до нового розділу перевищить певну цифру. У результаті один щедрий читач, не кажучи ні слова, пожертвував йому 10 000 юанів, пообіцявши продовжити підтримувати письменника грошима, якщо він і надалі робитиме більше оновлень.
Сяо Джен відчув величезний тиск і з тих пір більше не наважувався так легковажно обіцяти щось своїм читачам.
Писати романи — справа непроста, адже на сьогодні ринок переповнений різноманітними творами про підняття рівня. Те, що Сяо Джен зміг виділитися, було завдяки його цікавим другорядним персонажам, які мали індивідуальність, на відміну від стандартних "картонних" персонажів, яких легко забути. Завдяки високому IQ та EQ цих персонажів, головний герой отримував справжнє задоволення від своїх перемог, а читачі — більше насолоди від читання.
Нещодавно Сяо Джен писав про те, як головний герой Ці Джень брав участь у турнірі Дзяньдзін — найбільшій змагальній події в межах світу Джонтянь. Всесвіт, створений Сяо Дженом, складався з дев’яти вимірів. Джонтянь — це вимір звичайних людей, Перше небо. Десять найкращих учасників турніру могли отримати дозвіл потрапити до виміру Сяньтянь — Другого неба, щоб продовжити тренування.
У кожному романі головний герой стикається з труднощами, і Ці Джень не став винятком. У нього безліч ворогів, але найсильнішим з них на турнірі був спадкоємець знатного роду Хванфу Хвацан.
Як одна з перешкод на шляху головного героя, Хванфу Хвацан трохи відходив від стереотипів. Він не типовий обдарований юнак із заможної родини, а покинута дитина. Пройшовши безліч труднощів, він нарешті досяг нинішніх висот, однак головний герой забрав у нього надзвичайно важливий артефакт. Тому він почав люто ненавидіти Ці Дженя, всіма способами намагаючись нашкодити. Навіть жінка, яка подобається Ці Дженю, раніше, не знаючи справжнього обличчя Хванфу Хвацана, віддавала перевагу саме йому, а не головному герою.
Хванфу Хвацан був дуже кмітливим. Хоча він і потрапляв у пастки, створені Ці Дженєм, сам також неодноразово ставив тому підніжки. Він займає важливе місце на першому етапі шляху культивації Ці Дженя. Зрештою, автор вирішив, що Хванфу буде вбитий своїми ж союзниками, а не головним героєм.
Однак у теперішньому розділі Хванфу Хвацан досі був живий-здоровий і вже ось-ось мав стати одним із десяти найсильніших культиваторів турніру Дзяньдзін, що майже перекривало Ці Дженю шлях до наступного світу.
Зараз цей персонаж був одним із найпопулярніших. Половина читачів його обожнювали, а інша половина — ненавиділи. Перші були здебільшого жінками, тоді як другі — чоловіками.
В підсумку, причина, чому Хванфу Хвацану приділяли так багато уваги в цій історії не в тому, що його любили жінки чи Сяо Джен. Справа була в іншому: Сяо Джен одного дня несподівано прокинувся в тілі Хванфу Хвацана.
Цей персонаж мав з дитинства пошкоджені меридіани, оскільки народився слабким і його здоров'я було поганим. Щоб потішити жіночу аудиторію, Сяо Джен додав ще й нічну сліпоту як хворобу для Хванфу. Та коли він зрозумів, що сам став цим недовгоживучим лиходієм з власної книги, йому захотілося добряче себе відлупцювати.
За сюжетом Хванфу Хвацан мав "позичити ніж", щоб убити головного героя під час Дзяньдзін. Він змовиться з людиною, яка має давні рахунки з головним героєм, щоб той спробував його знищити. А потім виступить в ролі вивільги, що сидить позаду богомола*, і тим самим одержить вигоду від цього конфлікту, поцупивши їхні артефакти. Проте його змову розкриє головний герой, і в вітряну ніч, вони зійдуться в бою на три сотні раундів, у результаті чого Хванфу Хвацан отримає важкі травми.
*螳螂捕蝉, 黄雀在后 (богомол ловить цикаду, а позаду сидить вивільга) — цей вираз символізує ситуацію, коли одна особа намагається використати або зашкодити іншій людині заради власної вигоди, але не усвідомлює, що сама може стати об'єктом маніпуляцій.
Сяо Джен опинився в тілі Хванфу Хвацана, коли той вже вміло почав використовувати чужі руки, щоб позбутися суперника. Та Сяо Джен не хотів, щоб Ці Джень його поранив, тому вирішив тихенько втекти з турніру Дзяньдзін. Але людина планує, а доля вирішує по-іншому: тільки-но він зібрався піти як зустрів Ці Дженя, який запросив його на відверту розмову біля бамбукової хатинки.
«Це стосується Джао Ченці.» — сказав Ці Джень. Сяо Джен одразу зрозумів, що йдеться про дівчину, яка подобалася Ці Дженю, але в серці якої зараз був лише Хванфу Хвацан.
Наразі стосунки між Ці Дженєм і Хванфу Хвацаном все ще були здоровою конкуренцією. Ці Джень навіть трохи заздрив Хванфу Хвацану, оскільки той завоював серце його богині.
Але подальший розвиток подій виявився трохи неприємним.
Щойно вони вийшли з бамбукової хатини, як на Ці Дженя напали. Атакуючи, нападник, крикнув Сяо Джену: «Хванфу, чого стоїш? Допомагай!»
Ці Джень: «......»
Сяо Джен: «.....»
Нападник виявився тим самим "ножем", яким Хванфу Хвацан планував скористатися, щоб чужими руками прибрати суперника, але Сяо Джен не очікував, що той з'явиться саме зараз.
Втрутитися чи ні?
Сяо Джен подумав три секунди і прийняв рішення.
Якщо втекти зараз, Ці Джень точно не відпустить його. Краще вже вступити в бій.
Але Сяо Джен не очікував, що Ці Джень так сильно виросте у своїх бойових навичках. Він не тільки знищив іншого ворога, але й й зміг зрівнятися в силі з Хванфу Хвацаном. Сяо Джен не встиг зреагувати, як раптом відчув сильний біль у грудях — його відкинуло ударом. Він упав на траву, виплюнувши повний рот крові. Світ перед його очима почав зникати.
Коли він знову відкрив очі, то побачив, що лежить на робочому столі, а поруч стоїть його лисіючий, середнього віку, керівник.
«Перерва на обід закінчилася. Давай до роботи. Сьогодні великий бос прийде з перевіркою.»
Сяо Джен ойкнув і витер слину. Насправді він завершив роботу ще вчора, тому сьогодні цілий день просто сидів в інтернеті.
Залишившись наодинці, він відкрив документ із продовженням свого роману. Останній розділ саме закінчувався сценою, в якій Ці Джень відправив Хванфу Хвацана в політ ударом.
Сяо Джен не міг зрозуміти, чи йому це все приснилося, чи він справді потрапив у книгу. Але, щоб наступного разу не прокидатися з переламаними кістками, він вирішив дати Хванфу Хвацану кілька золотих пальців*.
*金手指 — чити, якщо коротко.
Наприклад, нехай блискавка вдарить перед Ці Дженєм, дозволяючи Хванфу Хвацану втекти.
І нехай після цього удару блискавки Хванфу Хвацан раптово одужає від нічної сліпоти.
А ще, тікаючи, він зустріне Джао Ченці, і ця чарівна красуня дбайливо попіклується про нього, що, звісно, до смерті розлютить Ці Дженя. Хіхіхі.
А як щодо того, щоб дозволити Хванфу Хвацану та Джао Ченці попрактикувати метод парного удосконалення, заодно збільшуючи свою силу?
