Відьма і таємничий гість (частина 3).

- Моя голова розривається...

Тіло людини розгойдувалося з боку в бік, а ноги не слухалися.

- Це все тому, що Ви занадто багато випили. Ще трохи, тримайтеся.

Троє чоловіків йшли тихим королівським замком, оповитим темрявою. Два лицарі з мечами на поясі слідували за людиною напідпитку.

- Хіба вам так важко поставитися до мене хоч трохи добріше...?

Хиткий хлопець - Яшм, другий принц Марджана, озирнувся назад. Крізь його чубок видно незадоволені очі кольору нефриту.

Здавалося, що території замку немає кінця. Королівський замок - символ влади, гордість цих земель. Він складається з кількох величезних будівель, кожна з яких відіграє свою роль - чи то політичні справи, чи просто резиденція королівських осіб.

Незважаючи на те, що Яшму вдалося перетягнути своє п'яне тіло на королівську територію, до його власних покоїв ще далеко. Чоловік підійшов до фонтану, що був на подвір'ї, і нахилився до його краю. За ним встали, супроводжуючі Яшма, Георг і Гарідж. Кілька місяців тому вони були охоронцями Принцеси Біллаури. Після її шлюбу обох призначили охоронцями принца.

- Його Величність уже виявив до вас доброту, дозволивши відпочити сьогодні допізна.

Минулої ночі Яшму запросили на вечерю сім'ї Вахаз у рамках соціальної політики. Сім'я Вахаз також підготувала йому кімнату для відпочинку, але принц, засуєтившись, повернувся додому до світанку. Він поспіхом прокинувся і кинувся до карети, вибачаючись на ходу за свою негідну поведінку перед шляхетною родиною.

- Зрештою, Гарідж...! Ти це теж бачив, вірно!? Дружина цього дворянина раптово з'явилася в моїй спальні в одній тільки сорочці...! Надушена, і в повній бойовій розмальовці...! Це тушкове тіло...! - кричав Яшм, його обличчя зблідло. Він негайно опустився до самої води, де його й вирвало. До них донеслися булькаючі звуки.

Людина, яку зараз рве у фонтан, той самий принц, надзвичайно популярний як серед аристократів, так і серед простолюдинів. Його називали "освіжаючим прекрасним юнаком".

- Ваша Високосте, Вас нудить...? - делікатно поцікавився Георг, але Яшм лише злегка похитав головою.

Якщо такий принц залишиться на ніч, то нічого дивного, що хтось поступиться своїм плотським нічним бажанням і спробує роздобути його. Досі тільки молоді діви відважно намагалися зробити це, але для заміжньої пані спробувати повторити їхній подвиг... було доволі рідкісним явищем. Однак, вони не могли не відчувати найменшого співчуття до жінки. Зрештою, її залишив принц Яшм, який вдав, що нічого не бачить, і тільки промовив "Я йду додому", виходячи за двері.

- Вам вдалося втекти від неї. Однак, я сумніваюся, що Ви зможете зробити те ж саме з чутками, які, ймовірно, виникнуть після цього...

- Хммм. Я можу тільки похвалити лорда Вахаза за те, що в нього вистачило сміливості увіткнути свою виделку в цю шинку.

Обсипавши прокльонами ситуацію, Яшм остаточно вирішив, що все, що трапилося, абсолютно нестерпне, і занурився у фонтан.

З цього моменту він вважав будь-який дотик до себе небажаним. Тож ніхто не спробував потерти йому спинку. Гарідж і Георг вирішили замовкнути і відновити охорону.

- Скажіть хоч що-небудь...

- Навіть, якщо Ви просите, я на чергуванні, - коли Азм відмовився, Яшм відповів йому, ледь не плачучи:

- Я тебе благаю! Принаймні, прояви увагу до почуттів свого пана і розваж мене!

Георг, співчуваючи Гаріджу, якого продовжував дошкуляти принц, звернувся до товариша:

- Азм. Нещодавно в тебе була тривала перерва.

- Це була відпустка, - коротко відповів лицар на запитання Георга.

- Раніше, скільки б ми не пропонували тобі зробити перерву, ти виходив на роботу, наче нічого... можливо, це пов'язано з жінкою?

- Так.

Георг завмер, і за секунду з нього вирвалося єдине:

- ...А...!?

Навіть Яшм, що розташувався біля фонтану, глянув на Гаріджа з блідим обличчям. Його очі округлилися, коли він уставився на лицаря.

- Гей, Гарідже, ти ніколи не говорив нам про це.

- Ви хочете, щоб я запросив Вас на весілля?

- Що...!? Ваші стосунки вже зайшли так далеко!? Звичайно!

- Тоді, будьте люб'язні виділити час в своєму розкладі, тому що я Вас запрошую.

- Ви вже визначилися з датою!? Ти збирався розповісти мені про це, коли...!? А я ж завжди думав, що ми з тобою як кровні брати!

Якби Яшм продовжував так кричати, з його рота напевно вирвалося б що-небудь серйозне. Отримавши від принца струмінь води з фонтану, Гарідж вимок, але залишився зібраним, як завжди.

- Чи можливо... що ті чутки про Відьму правдиві? - запитав Георг. В його погляді був сумнів.

- Може бути все так, як ти й кажеш.

Коли Гаріджа одного разу помилково прийняли за злодія, він, не ховаючись, назвав своє справжнє ім'я в хатині Відьми. Ба більше, нині він більше не приховував той факт, що часто навідує її дім... або, що планує жити разом із нею... ні від кого. Тож не дивно, що Георг спіймав цю новину за хвіст.

- Гей, що це за чутки, про які ти говориш? Відьма? Чому Георг знає те, чого не знаю я?

- Про що Ви говорите... плітки про когось в чоловічій компанії викликають в мене болі в животі, - оголосив Гарідж принцу, бачачи, що розмова повернула не в те русло.

- Хіба ми з тобою не в добрих стосунках...!?

- Зупиніться.

- Після того, як ти перестав супроводжувати Лалу, я навіть підбадьорював тебе! А, виявляється, ти вже знайшов собі жінку, ти...!

- Досить, - холод, з яким лицар це вимовив, був здатний заморозити фонтан.

Чутки про те, що принц Яшм небайдужий до чоловіків, - всього лише виверт, але Гарідж не хотів брати в цьому участі. Однак, 80% чуток, що витали в повітрі, представляли Гаріджа, як партнера Яшма...

- Зрештою, ти...

- М?

- ... не намагайся відволіктися на інших, коли ми розмовляємо!

- Ні, я бачу там декого щось дивне.

Слідуючи за поглядом Гаріджа, Яшм повернувся до замку.