Третя герцогиня

Розділ 9: Третя герцогиня.

 

Дівчинка, яка називала себе Арією, кілька разів кліпнула, одним кахканням прочистила горло і відкрила рот: — Я Арія, третя донька герцогині Ґріффітс.

 

   — Гм, я сьома дочка лицаря і герцогині Етвуд, що живуть далеко звідси.

 

   — Етвуд… — Арія грубо подивилася на Марію з ніг до голови. — Етвуди? Феодалія у найзахіднішій частині королівства, куди ніхто не хоче їхати.

 

   — Так, саме так! Там тільки лаванда і більше нічого.

 

   — Справді? Неймовірно… — Арія примружила очі й подивилася на емблему Вбивці Драконів, що сяяла на грудях Марії. Вона виглядає непереконливою. А ще заздрісною.

 

   — Це виглядає, як підробка? Але це правда, що я його вбила. Я відчувала, що мені вдалося перемогти його! Навіть з вибуховою магією вогню з досить великою магічною силою, я не змогла б перемогти його з одного удару, так що це був близький виклик. Також, можливо, але я думаю, що Джірнітра був не в найкращій формі. Я впевнена, що він, мабуть, прокинувся зі сну, щоб його контрмагія так легко вирішилася? А може, він був уже старим? —  Це був набагато спокійніший бій, але, здається, в думках Марії це було не так. До речі, Джірнітра був абсолютно здоровим. Він не страждав ні сновидством, ні старечим маразмом. З точки зору самого Джірнітри, він був у відмінній формі після пробудження, і був готовий напасти на людське село і наважитися на нічне мінування пастки. Можна сказати, що Марія рада, що перемогла його.

 

   — Вибухова магія вогню? Контрмагія? — Арія крутнула головою, коли тривожне слово пролунало з вуст пухнастої Марії.

 

   — Магія вибухового вогню – це, бачиш, атакуюча магія, яка звужує вектор вибуху, або напрямок вибуху, всередину. Контрмагія – це як котик.

 

   — Я не розумію, про що ти говориш.

 

   — О, вибачте. Моя наставниця також каже, що я недостатньо добре пояснюю.

 

   — Ти намагаєшся здивувати мене, кажучи випадкові речі?

 

   — Найважливіше те, що ви повинні бачити різницю! Я б ніколи так не вчинила з чарівною дівчинкою! — Марія несамовито замахала руками. Це ж тисяча можливостей завести друзів.

 

   — Чарівна дівчинка? Ти маєш на увазі мене? — Арія підозріло подивилася на Марію.

 

   — О, це… я маю на увазі дівчат, які вміють чаклувати. О, якщо ти так кажеш, то і я теж. Я дівчинка, яка вміє чаклувати, тож, ха-ха-ха… — Марія не має жодних навичок спілкування з людьми свого віку. Вона була повністю приголомшена.

Це був зворотний бік того, що в студентському житті вона не мала жодної подруги, яку могла б назвати своєю найліпшою до цього часу. Можна сказати, що це було неминуче.

 

Арія подивилася на Марію, яка продовжувала вимовляти загадкові слова, і відкинула рукою один зі своїх сріблястих хвостиків-близнюків.

 

   — У мене є більше запитань, ніж це. Дозволиш?

 

   — Про що ти хочеш мене запитати? — Марія з усмішкою кивнула.

 

Змінивши тему, Арія була здивована реакцією, оскільки думала, що Марії буде незручно, але швидко опанувавши себе вона вказала на рослину в горщику, яку Марія тримала в руках.

 

   — Що це?

 

   — Це Аква-Софія.

 

   — Ні. Чому так багато квітів? 

 

Дивлячись вниз на Аква-Софію, яка рясно цвіла, Марія нахилила голову. Дійсно, скільки квітів, стільки й букетів.

 

   — Чому? Не знаю, але ж так гарно?

 

   — Думаю, ти використовувала магію, щоб виділитися.

 

    — Ні, ні, я цього більше не хочу. — Марія надулася і похитала головою. — "Я не хочу хвилювати Хлою, тому хочу жити своїм життям в академії, не здіймаючи галасу, якщо це можливо".

 

Інакше кажучи, Хлоя зараз ділить важкі дві тисячі золотих монет на менші шматочки та ховає їх у своєму столі. Це її перший день, і вона здіймає багато галасу.

 

   — А ти, я спостерігаю за тобою вже деякий час, тож нам краще почати спілкуватися дещо формальніше…

 

   — Гадаєш?

 

   — Так. Я третя дочка герцогині Ґріффітс, пам'ятаєш? — Арія хоче наголосити, що вона має вищий статус.

Різниця між лицарством і герцогством разюча. Різниця така ж велика, як між каменем і золотою монетою.

 

   "Ах. Я думаю, що герцоги Ґріффітси були однією з найбагатших родин у королівстві Адрашельм", — Марія згадала про світське життя королівства, про яке вона дізналася від Хлої. — "Хіба вона не неймовірно мила дівчинка? Адже вона герцогиня, але їй дозволено розмовляти зі мною, чи не так? Вона каже мені, що їй байдуже до різниці в статусі й таке інше. Тому що вона знає, що я бідна лицарська герцогиня, і наголошує на герцогстві. Розумію, розумію. Так воно і є". — Хоча вона відчуває, що виникло жахливе непорозуміння, Марія все ж таки знаходить рішення.

 

   — Вибачте, я не помітила. Наступного разу я до вас звернуся більш виховано! — З усмішкою, схожою на сонце, Марія кивнула головою. Хай там як, Марія була рада поспілкуватися з дівчиною свого віку. Вона була дуже рада вибратися з депресивного будинку Етвудів. Їй хочеться підстрибувати й кричати: — Життя в академії – це чудово!

 

   — Ти повинна. — Арія, з іншого боку, думала, що вона строго виховує Марію.

В ім'я герцогства вона не могла дозволити втекти комусь кращому за себе.

Її майже поглинула усмішка Марії, яка була абсолютно вільна від будь-яких злих намірів, і щоки її напружилися.

 

   — Так чи інакше, я Роза Марія з трояндами. А ти – Аква-Софія. Ми в різних класах. Я точно отримаю більше зірок, ніж ти.

 

    — Гаразд, я зроблю все, що зможу! — Марія досі не розуміє Арію.

 

На цьому місці Арія затамувала подих і подивилася в очі Марії.

 

    — Ти розумієш? Зірки – це змагання між чотирма класами за кількість зароблених ними зірок. У "Аква-Софії" є одна перевага, тому що ви заробили одну зірку з дня вступної церемонії. Я маю на увазі, що ми їх не перевершимо, ясно?

 

   — О, так, точно, я не знала цього.

 

   — Усі це знають.

 

   — Вибачте за мою наївність.

 

Спляча ельфійка Титанія не могла знати, і Хлоя також дізналася про правила, коли вступила до академії. Те, що Марія не могла знати, було неминуче.

Арія виглядала ошелешеною і дещо добродушно підняла вказівний палець.

 

   — Я тебе провчу, якщо ти така дурепа.

 

   — Справді? Я дуже рада. Дякую. — Марія всміхнулася доброті Арії. Вона збентежено чухає голову.

 

Арія, яка думала, що вона насміхається з неї, відчула себе дещо переслідуваною.

Крім того, її обличчя стало трохи гарячим та почервоніло.

 

 

Переклад з японської: Buruliy 

Редактура: Yuuiopop

Бета: Buruliy

Підтримати копієчкою: 4441 1111 3516 9708

https://t.me/KATARNOVEL