Візуалізація кола (1)

Розділ 26: Візуалізація кола (1)

 

Після школи, Марія і Арія як завжди пішли до бібліотеки.

 

"Цікаво, чи ми знайдемо спосіб врятувати бабусю Арії після того, як розв'яжемо кросворд", — думаючи про це, вони сіли за столик у кутку. Арія сиділа біля неї. — "Якщо ми не зможемо, я буду вимушена питати у наставниці. Це означає, що я матиму йти у якісь чигирі, бо моя магія телепатії на такі дистанції не працює, просто не дотягне від академії до Етвудів. Я можу вислизнути вночі, кілька разів телепортуватися і опинитися вдома у Титанії, але... але вона точно спатиме вночі! Також треба буде приготуватися до підсрачників за вихід за територію академії без дозволу, хоча, заради Арії можна буде й потерпіти!"

 

— Маріє, що таке? — гарне срібне волосся схилилося, як тільки Арія ворухнула головою.

 

— Нічого, задумалася.

 

"Хай там як, треба зосередитися на мапі".

 

— Що ж, то сьогодні ти хочеш поговорити про мапу?

 

— Так.

 

— Добре… але я не зможу багато чого тобі розповісти.

 

Сказавши, Марія розгорнула її на столі і взялася зачитувати правила.

 

Правило номер один: Власником не можуть стати люди, які знаходяться у фортеці більше двох років.

 

Правило номер два: Тільки власник може бачити вміст мапи. Інші бачитимуть лише пустий аркуш (вам не потрібно хвилюватися, що хтось піддивиться ваші відповіді).

 

Правило номер три: Якщо власник промовить запитання у голос, або запитає у когось відповідь – воно автоматично заміниться до того, як ви встигнете відповісти на нього. Якщо порушити цей правило більше трьох разів, ви – більше не власник.

 

Правило номер чотири: Якщо ви скажете комусь, що ця мапа – кросворд, ви автоматично вилітаєте без можливості потрапити у фортецю знову. У гіршому сценарії, ви можете померти. Тому краще мовчіть.

 

В очах Арії, зі сторони виглядало так, ніби Марія тупиться у пустий аркуш паперу.

 

— Таке відчуття, ніби ця мапа має якусь загадку. Там написані якісь правила, чи щось таке?

 

— Ага, щось типу. Якщо я продовжу базікати, усе, що я навирішувала – пропаде.

 

— Усе, що ти навирішувала? Тож є щось, що ти спершу повинна вирішити і тобі потрібен на це час… — Арія поклала палець на підборіддя і задумалась, наче детектив. — Це щось має загадку, без якої ми не зможемо вирішити це, якщо не продовжимо? Це нагадує мені одну головоломку, яку колись давно намагався розв'язати мій батько.

 

Почувши слово "пазл", Марія широко розплющила очі.

 

"Так близько! Зі словами, але не головоломка!" — вона хотіла дати підказку, але не була певна чи це не заборонено правилами, тому вона просто злегка кивнула їй.

 

— Гм, я досі не дуже впевнена, що ж написано тут, але не питатиму тебе. Уся твоя робота піде коту під хвіст, якщо ти хоч щось скажеш, чи не так? Тому, гадаю буде краще, якщо ти просто вказуватимеш шлях до відповідей.

 

— Погоджуюся з тобою. Це найбезпечніший шлях.

 

Тоді вони поглянули одна на одну і в один і той самий час кивнули.

 

Арія подивилася на мапу із зацікавленим обличчям.

 

— Скажи, Маріє, чи ти колись задумувалася, чому Деймонівську мапу дають лише найкращим ученицям магічного факультету?

 

— Ніколи не замислювалась над цим.

 

— Насправді, ще сотні, якщо не тисячі копій цієї мапи, залишені десь, невідомо де, в академії сотні років тому. Хай там як, там було написано: "Будь ласка, надавайте найкращим робітникам, які потраплять до замку".

 

— Робітникам?

 

— Ага.

 

Арія кивнула на запитання Марії, поки та хитала головою.

 

— Знаєш же, академія була фортецею, збудованою Деймоною сотні років тому.

 

— То це означає, що ця школа спочатку була збудована для солдатів? А мапа також була створена для них?

 

— Так. Мапа видавалася чарівникам, тому я думаю, що вони не тільки вирішували завдання у мапі, а ще й робили щось зі своїми силами. Це лише здогадка.

 

"А вона може мати рацію. Я думала, що зможу дізнатися щось, лише вирішуючи кросворд, але тут є якась загадка". — Марія подивилася на лінію в кросворді, яка майже була розгадана і намагалася зліпити слова до купи.

 

"Мертвий - думка - вино - смажений… може це "я думав, що воно було мертве, тому я засмажив його з вином?.. Ніякого сенсу. Хіба відповідь не слово "риба"? — вона повністю помилялася. — Це так тупить, коли я минулого разу дивилася на мапу з магічним зором, то побачила кілька кіл. Цікаво, чи це якось пов'язано. Я б хотіла переконатися, але використання магії в бібліотеці карається, тому…" — закінчивши думати, Марія повернулася до напіврозвернутого обличчя Арії. — Арія, твоє ліжко біля вікна?

 

— Так. А чому питаєш?

 

— Чудово. Можна я завітаю до тебе після відбою?

 

— Що? — дівчинка завмерла, почувши неочікувані слова Марії.

 

Як тільки пролунав дзвоник на відбій, Марія почала діяти.

 

Якщо вона була б спіймана за вихід з гуртожитку в таку годину, підсрачник, як вид покарання, був би для неї полем лаванди. Хай там як, вона не нервувала, можливо, через те, що роками практикувала вислизати з-під чужого носу ще тоді, коли жила з Етвудами.

 

Переконавшись, що була готова, вона активувала магію тепловізору аби переконатися, що її сусідки вже сплять.

 

"Чудово, всі дрихнуть, як мертві. Сумно, але навіть якби вони не спали, не думаю, що комусь було б не байдуже на те, що я йду незрозрозуміло куди посеред ночі".

 

Її сусідки зазвичай займалися своїми справами без жодного спілкування.

 

"Час поспішати до кімнати Арії~"

 

Спершу Марія використала магію, щоб заглушити звуки навколо, а потім, використовуючи магію левітації вона змусила себе підлетіти.

 

Піднявшись над ліжком, вона активувала телепорт на вулицю навіть не кліпнувши.

 

Тепер дівчинка у піжамі левітувала над подвір'ям.

 

"Вау, згори клумби такі гарні. Упсі… потрібно сконцентруватися". — вона озирнулася, щоб упевнитись у тому, що навколо нікого, і полетіла до третього поверху башні "Роза-Марія".

 

"Подивимось… Вікно з двома крабиками для волосся… Он воно".

 

Арія сказала, що їй потрібно шукати вікно з двома крабиками на занавісці.

 

Побачивши, що це точно та кімната, яку вона шукає, Марія підлетіла до вікна і обережно постукала два рази.

 

Переклад з англійської: Buruliy

Редактура: Yuuiopop

Подякувати: 4441 1111 3516 9708

T.me/KATARNOVEL