Гравітаційний контроль

Chapter 2-17 : Гравітаційний контроль

 

— Хутко опусти мене! 

 

— Вибачте мені, пані Діано!! — Марія спробувала взяти все під контроль. 

 

Студентки та викладачі навколо були настільки здивовані, що не могли промовити і слова, але Хлоя, яка уважно слідкувала за діями Марії, зупинила її. 

 

— Маріє, зупинись! Тобі варто заспокоїтись. — старша сестра швидко підійшла до Марії та поклала свою руку їй на плече. 

 

— Сестричко?

 

— Якщо ти зменшиш свій вплив – Діана дуже сильно впаде. Звісно, на це було б цікаво подивитись, але буде не дуже добре, якщо вона заб'ється.

 

— Точно! Маєш рацію. — Вислухавши Хлою, Марія повернула собі самовладання. Вона заспокоїлася і спробувала розібратися в ситуації.

 

— На що ти чекаєш?! Роби щось! — терпіння Діани потихеньку зникало.

 

Вона завжди демонструвала свою упевненість як дочка герцога, але вона, без сумніву, була привабливою дівчиною. Її існування і так було помітним, а завдяки тому, що Марія зробила її літаючою, вона виділялася ще більше.

 

“Ааа!! Що ж я наробила?! Тепер Арія хвилюється, бо я використала магію гравітації на її сестрі… гаразд, я маю взяти себе в руки. Спершу, я маю послабити це…потім повільно опустити її…проте, варто залишити вплив на лівій стороні банера, поки я опускатиму Діану”. — Марія підняла руки та сконцентрувалась. 

 

Потрохи вона почала послаблювати магію.

 

— Молодець! Головне не впусти мене!

 

— Не хвилюйся! Я повільно…

 

Діана повільно спускалася, поки Марія послаблювала свою гравітаційну магію.

 

Водночас банер повільно повертався до горизонтального положення.

 

— Нарешті… дякую тобі, Маріє. — Арія, яка відповідала за правий бік, нарешті відчула полегшення.

 

Їй було важко тягнути прапор праворуч за допомогою магії вітру, тому що дівчинка втратила контроль над своєю магічною силою і несвідомо занадто сильно потягнула прапор ліворуч вгору.

 

На мить Арія стала схожою на чарівну дівчинку з аніме, яка відчайдушно блокує атаку ворога своїм магічним щитом.

 

— Хах! Нема за що! — Марія відповіла так, ніби зробила добру справу. Вона не усвідомлювала, що через неї Арії доводиться нелегко.

 

Титанія сказала, що Марія не вміє контролювати свою магічну силу, але насправді завдяки її навчанню вона могла навіть маніпулювати гравітаційною магією, яку, як кажуть, важко контролювати. Звичайно, тільки якщо Марія достатньо сильно концентрувалася.

 

— Діано, ще трошки. 

 

— Обережно! Якщо ти зробиш мені боляче, я скажу татові! 

 

— Д-добре…

 

Наближаючись до підлоги, Діана опанувала себе.

 

Через кілька секунд банер став ідеально горизонтальним, і Діана благополучно приземлилася.

 

— Прекрасно!! Хороша дівчинка, молодчинка!!

 

— Хіхі.. дякую, сестричко.

 

Коли Хлоя поплескала дівчинку по голові, люди навколо почали аплодувати.

 

Діана хотіла було підійти до неї і вилаяти, але зупинилася, озирнулася, швидко кліпаючи очима, дивуючись, чому люди аплодують…

 

— Увааа!! Це ж була гравітаційна магія!

 

— Неймовірно! Яка талановита!

 

— Це ж убивця драконів!

 

— Я рада, що з Діаною усе добре.

 

— Вам не здається, що Діана стала якоюсь… милою?..

 

— І її сестричка також миленька!

 

— Я ніколи раніше не бачила таких рівних банерів.

 

“Що?.. Ніхто не сваритиме мене?” — Марія також озиралася навколо, кліпаючи очима, дивуючись, чому люди хвалили її, а не картали.

 

 

На магічному факультеті студенток, які експериментували з чимось новим, зазвичай хвалили. Вони навіть отримували значки-зірочки від королеви Куш’ян, якщо винаходили нове заклинання.

 

Тому вони зазвичай щодня проводили експерименти. Проте тримати прапор у повітрі за допомогою гравітаційної магії було для них чимось новим.

 

Експериментувати з магією, не припускаючись помилок, було нелегко. Невдачі були цілком природною частиною повсякденного життя. Випадково піднімати людей у повітря було звичайною справою, яка траплялася кілька разів на рік.

 

Через деякий час підтримки банера у повітрі, Арія почала виглядати втомленою.

 

— Все добре, Аріє?

 

— Тьху... схоже, я вичерпала свій ліміт…

 

Помітивши стан Арії, двоє старшокурсниць, які чекали своєї черги, попросили передати естафету.

 

Арія та Марія слухняно поступилися їм своїми позиціями.

 

— Ех, якби вони в цей момент не втратили контроль над банером, це був би новий рекорд… — Розумна на вигляд студентка розчаровано сказала це, дивлячись на годинник.

 

Очевидно, відлік зупинився б, якби банер не ширяв у красивій формі.

 

Увага людей переключилася на старшокурсниць після того, як Марія та Арія помінялися з ними місцями.

 

— Ви обидві гарно впорались.

 

— Спасибі, сестричко!

 

— Боже... Ніколи б не подумала, що ти мене так осоромиш. Ти зробила це навмисно, чи не так!? — Тепер, коли у Діани з'явився шанс, вона одразу ж почала сварити Марію.

 

— Ні, ні! Річ у тому, що коли я спробувала підтримати верхню частину банера гравітаційною магією, чомусь діапазон ефекту розширився донизу, і вшууухー, це змусило Діану, яка була прямо під дією ефекту, злетіти, г’юююшー так, ніби у космічному кораблі. А! Я забула, що ніхто не знає, що таке космічний корабель! Ахаха…

 

— Хтось може пояснити мені, про що вона говорить? Коли Діана звернулася до Хлої та Віолетти з цим запитанням, вони розгублено похитали головами.

 

— Ха-ха... Чому ти завжди збиваєш людей з пантелику своїми роз'ясненнями?.. — Арія здивовано глянула на Марію, а тоді витерла піт на обличчі хустинкою.

 

— Аріє... Я доставила тобі багато клопоту, коли занадто сильно потягнула за банер?.. Пробач… — Марія нарешті зрозуміла, що Арія втомилася здебільшого через неї.

 

— Усе гаразд. Невдачі – звичайна справа в магії. Однак, я думаю, тобі потрібно краще контролювати свою магічну силу. А ще тобі треба краще розуміти, що відбувається навколо.

 

— Ааа... Ти маєш рацію... Я все ж таки досить недолуга… — Марія подивилася вниз, відчуваючи себе пригніченою.

 

Замість того, щоб бути недолугою, насправді вона просто мала занадто багато магії.

 

Контролювати величезну кількість магічних сил було схоже на те, як нести величезну посудину, повну води, намагаючись не розлити жодної краплі на землю. Це було дуже важко зробити.

 

Якби Титанія не навчила Марію контролювати свою магію, вона здула б прапор, використовуючи магію вітру.

 

Побачивши пригнічену Марію, у Арії чомусь защемило в грудях...

 

— Але я вражена, що ти можеш використовувати магію гравітації. Я думаю, що це круто. — Рефлекторно Арія зробила комплімент Марії, щоб підбадьорити її.

 

Але одразу після цього вона замислилася, чому вона хоче підбадьорити свою суперницю. Вона була розгублена і не могла розібратися у власних почуттях.

 

— Хотіла б я теж вміти використовувати гравітаційну магію…

 

— Що ж! Тоді чому б нам не потренуватися разом? В якості вибачення за те, що потурбувала тебе, я навчу тебе тому, що знаю! — Подумавши, що це була блискуча ідея, Марія всміхнулася Арії.

 

Їй було шкода, що вона потурбувала Арію та її старшу сестру, тому вона вирішила навчитися краще контролювати свою магію, щоб більше не заважати іншим.

 

З такою рішучістю Марія подивилася на Арію своїми блискучими очима, чекаючи на її відповідь.

 

Хлоя та Віолетта спокійно спостерігали за ними з радісними обличчями, а Діана, здавалося, дозволила своїй молодшій сестрі вирішувати.

 

— …

 

Слова "Ні, дякую" промайнули в голові Арії, але вона знала, що Марія засумує, якщо вона відмовиться, а вона не хотіла, щоб це сталося.

 

Насправді вона не мала жодних проблем з тим, щоб погодитися, але з якихось причин не могла змусити себе сказати "так".

 

Їй було якось незручно приймати пропозицію Марії, можливо, тому, що у неї не було друзів її віку, і вона не знала, як спілкуватися з нею.

 

Однак, подумавши трохи, Арія набралася сміливості, щоб відповісти.

 

— Я-якщо ти наполягаєш... я не проти... потренуватися з тобою в магії… — Промовляючи це, вона чомусь відчула, що її щоки почервоніли.

 

— Правда!? Ура! — Марія стрибала від радості.

 

Вона була вдячна Арії за її доброту і почала симпатизувати Арії ще більше. Вона думала, що Арія була дуже милою дівчиною.

 

— Хлоє, Арія каже, що хоче займатися зі мною магією! Я така щаслива! — Марія була така щаслива, що смикнула Хлою за форму, коли та віддавала свій звіт.

 

Спочатку Хлоя виглядала збентеженою, але побачивши усмішку молодшої сестри, вона теж не могла не всміхнутись.

 

— Я рада за тебе, хаха. Подружися з нею, добре?

 

— Гаразд! Дякую, сестричко. 

 

“Я зробила помилку, але завдяки цьому я зможу потренуватися з Арією! Це круто! Сподіваюся, ми зможемо стати хорошими подругами!”

 

— Аріє, потренуємося разом наступного разу!

 

— А, добре… — Арія кивнула, відвернувши почервоніле личко.

 

Діана, яка спостерігала за ними, чомусь хитро посміхнулася.

 

— Чудово, Аріє, молодець. Тепер у тебе є шанс вкрасти у неї техніку і знання! А ти, Вбивця Драконів. Я визнаю, що ти можеш використовувати гравітаційну магію, але тепер, коли ти сказала, що навчиш мою дорогоцінну сестричку своєї магії, ти зобов'язана навчити її всьому, що знаєш! Якщо ти це зробиш, я забуду про цей казус.

 

— Гаразд! Діано, дякую! Ви така чуйна! Ось, я дам вам м'яса даболи! — Марія думала, що Діана також була приємною людиною. Як і очікувалося від старшої сестри Арії, подумала вона.

 

Марія дістала зі своєї чарівної торбинки один шампур смаженого м'яса даболи і протягнула його Діані.

 

Діана була трохи здивована, коли Марія несподівано дістала м'ясо. Адже дівчина була гурманкою, тож знала, наскільки цінним є м'ясо цієї птиці.

 

Переконавшись, що це дійсно м'ясо даболи, Діана взяла його з рук Марії і демонстративно з'їла.

 

“Хах... Я дійсно не знаю, як поводитися з цією дівкою…” — Діана зробила невдоволений вираз обличчя під час їжі, але насправді вона думала, що це було дуже смачно.

 

Хлоя була щаслива, поки щаслива її молодша сестра, але вона планувала суворо заборонити вчити Арію дивним штукам трохи пізніше.

 

“Хлоя і Діана — це цікаво, але... Марія та Арія теж непогано... Чудово... Я відчуваю, що дедалі буде цікавіше і цікавіше~” — пробурмотіла Віолетта, поклавши руку на талію, а іншою рукою потираючи підборіддя. Вона виглядала як людина, яка отримала найбільше задоволення.

 

— Віі, що не так?

 

— Ні, все гаразд.

 

У цю мить 

 

— Марія де ла Етвуд.

 

Хтось раптом поплескав Марію по плечу

 

Марія обернулася і побачила викладачку, яка, здавалося, мала досить зухвалий характер. Це була та сама викладачка, яка наглядала за студентками другого курсу, що тримали банер у повітрі.

 

— Ти, напевно, не знаєш, бо ти щойно вступила, але за те, що ти турбуєш студенток з інших факультетів, є покарання, ти в курсі? — Вчителька посміхнулася Марії.

 

Кажуть, що успіх народжується з невдач, але, звичайно, будуть покарання за невдачі, які спричиняють неприємності іншим людям.

 

— ....А? — Шокована словами викладачки, Марія зблідла.

 

“ЩОООООО!? Покарання!? Я так і знала! Мені здавалося дивним, що після всього цього мене ніхто не висварив!”

 

Діана та Віолетта були шоковані, а Хлоя та Арія занепокоєно дивилися на Марію та викладачку.

 

— Якби ти впустила ту дівчину з торгового факультету, вона могла б серйозно покалічитися. Ти хоч розумієш це?

 

— Так, так... Мені дуже прикро…

 

— В якості покарання ти будеш тиждень прибирати клумби на подвір'ї. Зрозуміло?

 

— Так, я зрозуміла... Я робитиму це, розмірковуючи над своїми вчинками...

 

— Добре, добре. Не дивись так понуро. Ти повинна тішитися! — Досить сильно стукнувши Марію по плечу, викладачка підвищила голос. — Вбивця Драконів, ти перша першокурсниця, яка отримала покарання! Ти повинна пишатися! До речі, після п'яти покарань у тебе відберуть зірочку, тож май це на увазі. Вахахахахаха!

 

— Я, я зрозуміла... Ахаха...

 

“Чому я тут сміюся!? Це ж не смішно!”

 

У ту мить Марія пообіцяла собі, що відтепер буде дуже обережною, коли користуватиметься магією.

 

Робота з текстом: Buruliy

 

T.me/KATARNOVEL

 

Подякувати: 4441 1111 3516 9708