Я був у літаку з Женею. Коли ми наближалися до пустелі, мої очі ледь не обгоріли, але мої зіниці швидко пристосувалися.

 

— Я хочу зробити свої вії довшими.

 

— Вії можуть стати довшими?

 

Женю зацікавив мій монолог.

 

— Ні, але я чув, що ті, хто ходить у пустелю, може попросити подовжити їхні вії, тож я подумав, що було б добре, якби я подумав про це заздалегідь.

 

На небі не було видно жодної хмаринки і було 0% опадів. Повітря було сухим від прямих сонячних променів. Посеред пустелі, де немає оазису, знаходився дослідницький центр Доктора.

 

Аккад, Марк та інші вирушили першими, прилетівши на транспортному судні, яке приземлилося в пункті ретрансляції*. Звідти вони мали піти пішки і залишатися в сусідній зоні з координатами, визначеними на карті. План полягав у тому, що ми з Женею зустрінемося з ними пізніше за допомогою антигравітаційного пристрою, який забезпечить підтримку повітря та висоти землі.

 

*Ретрансляція – це проміжне приймання сигналів у системі радіомовного чи телевізійного зв'язку для підсилення їх і наступного передавання.

 

Женя раптом підвелася та відчинила задні дверцята. Її мереживна сукня до колін почала розвиватися від сильного вітру.

 

Було вирішено, що спочатку ми будемо запускати ракети з літака, щоб виманити їх системи захисту, а потім Женя знищить їх потоком куль з дрона.

 

— Бачу ціль, я в зоні дії.

 

— Підготовка завершена. Ми готові йти.

 

Я почув голос Аккада через комунікатор.

 

— Тоді ми заходимо.

 

БАНЬ БАНЬ БАНЬ!

 

За сигналом Жені шквал ракет намалював у небі параболи.

 

БУМ БУМ БУМ

 

Вони вибухнули далеко вдалині.

 

Це був сигнал до початку бою.

 

— Запуск дрона!

 

Женя від’єднала дрона і злетіла. 

 

Автоматичні системи контрударів об’єкта відповіли на наш ракетний вогонь, відправивши власний безпілотник.

 

Це швидко перетворилося на бій у повітрі між безпілотниками, але Женя швидко розвернула дрон, щоб облетіти позаду ворога і обстріляти його тил, знищивши його.

 

— Схоже, він керується штучним інтелектом. Коли я зробила несподіваний крок, відповідь була трохи повільною.

 

Я не думаю, що тільки штучний інтелект стане повільним, коли зіткнеться з такими несподіваними маневрами.

 

За мить вона знищила ворожий безпілотник.

 

Навіть серед людей існували монстри.

 

— Знищення системи контр-удару завершено.  Sky-Drone у режимі очікування.

 

— Молодець.

 

Між хвилями красивих дюн з’явилася величезна діра.  Внаслідок ракетної атаки пісок, який там накопичився, був здутий, показуючи приховану внизу породу.

 

— Під цією скелею знаходиться дослідницький центр.

 

Коли я примружився, я побачив групу, що рухалася між пустелею. Важко було сказати з пустельним камуфляжем, але це була команда Аккада. Навіть у місці з такою поганою опорою, вони могли бігти на великій швидкості.

 

Вони прибули до координат цілі, швидко впали в кратер, який був вибитий в скелі, і почали бурити отвір, намагаючись пробити внутрішню частину для входу.

 

Однак.

 

ГУУУУУ.

 

У пустелі почувся гуркіт.

 

У цей момент піднялося щось схоже на довгий хвіст, закопане під горою піску біля ями.

 

— Воно величезне!!!

 

— Що це за… монстр?! Воно схоже на динозавра!!!

 

Гігантське чорне тіло з ледь помітним зеленувато-блакитним відтінком підняло пісок, коли вийшло. Його повний силует був схожий на плезіозавра.










ОООООООО.

 

Крик монстра піднявся до небес. Раптом з його гігантського тіла почала виливатися вода. З широко відкритого рота, який, здавався, розірваним, витекла величезна кількість рідини.

 

— Вау, це неймовірно! Як з нього вийшла така кількість води?

 

— Чи можливо видобувати водень із викопного палива в пустелі та поєднувати його з киснем у повітрі, щоб генерувати воду та зберігати її в організмі? Але той факт, що він може зробити це в таких великих масштабах... Він дійсно неймовірний.

 

— Я розумію… але зараз не час для захоплень! Ми повинні їм допомогти!

 

ГОГОГОГОГОГО.

 

Вода, яку виплюнув Нессі, масивною хвилею полилася на дно кратера в оголеній скелі.

 

Аккад схопив якомога більше товаришів і відскочив, але групу Марка поглинула вода.

 

Вони пройшли водну підготовку, але броня, яку вони одягли, була радше як якір.  Якщо вони незабаром не досягнуть піщаної дюни, їхня витривалість швидко виснажиться під час боротьби, і вони потонуть.

 

— Була міська легенда про андроїдів, які були залишені вмирати в пустелях, але раптом повернулися живими через несподіваний дощ.

 

— Зупинись. Мені це не подобається.

 

Правда полягала в тому, що андроїди на межі смерті не могли самостійно рухатися, доки не отримають команду перезавантаження… Якщо вода не стане командою.

 

Вода, яка витекла, зібралася внизу, і утворила озеро.

 

Можливо, воно випустило всю воду, тому чудовисько замахнулося своєю довгою шиєю й хвостом і спробувало вбити солдатів. Аккад, який стояв на вершині піщаної дюни, почав атакувати чудовисько, відвертаючи його увагу.

 

— Як я і думала, важче контролювати, коли перевищується ліміт у 100 кілограмів на людину… але я змушу його працювати!

 

Женя спустилася дроном, щоб спробувати врятувати солдатів.

 

У той час.

 

ГАГУН.  

 

Затрясся фюзеляж літака.

 

— !

 

— Потужність антигравітаційного двигуна зростає!

 

Над озером з'явилося сріблясте світло.

 

Прийшов Грей.

 

ГАААААААА.

 

Двигун почав видавати тривожний шум.

 

Я швидко підготував свою променеву рушницю в сірому світлому корпусі і вистрілив.

 

— Фуфуфу… Це навіть болючіше, ніж я думав. Коли ти особисто направляєш пістолет на мене... Але, якщо я зможу завершити цю місію, я тебе дістану!

 

Навіть коли він виголошував такий меланхолійний монолог, Грей зупинив промінь рукою. Енергетична куля була погашена, коли вона торкнулася його руки, не завдавши жодної шкоди.

 

— Це…!

 

Він занадто сильний.

 

Проте, поки Женя не закінчила рятувальну операцію, мені довелося якось виграти час.

 

Грей летить у повітрі на величезній швидкості і слідує за нами. Щоб позбутися від переслідування, я змусив автопілот почати маневри ухилення, крутячи зигзагом і натискаючи на акселератор.  Я застряг всередині сильно тремтячого фюзеляжу, але якимось чином мені вдалося зберегти вогневу позицію і швидко стріляти. Я змусив Грея, який поступово набирав позиції, панікувати.

 

Добре! Це було страшно!

 

— Дякую, Хірото! Порятунок завершено! Вперед, Сашо!

 

— Не ганяйся за чужими дружинами!

 

ДАГОО!!!

 

Грея раптово вдарили ногами. Аккад впився в його бік, і вони впали вниз. Трансформований Аккад ніби замінив супротивника чудовиська на Женю.

 

— Ха, дружина? Ймовірно, це результат того, що ти скористався слабкостями Хірото і зробив усе, що тобі заманеться. Якби я зустрів Хірото-сана трохи раніше, той, хто його тримав би, був би я.

 

— Що ти мелеш? Хірото шалено закоханий у мене. Мені належить і його тіло, і душа. Кожну ніч ми спимо в одному ліжку, і він навіть цілує мене.

 

Двоє людей приземлилися на землю і відкрито подивилися один на одного.

 

…Чому вони такі роздратовані один через одного? Я просто вдам, що я їх не чую.

 

Женя разом з іншими солдатами почала атакувати монстра. Я також змінив свою ціль на нього.

 

Але… Чомусь у мене таке відчуття, що ми забули про щось важливе.

 

Насправді, тепер, коли я думаю про це, де Черв'як Смерті?

 

— Хірото, бережись!

 

— Ех.

 

Краєм мого ока я помітив як до мене поповзло слизьке щупальце.

 

Він навіть зміг причепитися до літака!?

 

ПІНГ!

 

Я одразу вистрілив у щупальце.

 

Проте він був уже занадто близько, і я боявся, що можу пошкодити літак. Це неможливо.

 

За мить липке і слизьке щупальце обвилось навколо мого тіла.

 

— ХІРОТО!!!

 

— Не підходь! Женя!

 

Ця штука чомусь навіть не глянула на Женю і продовжувала мацати моє тіло.

 

Ти, бісове щупальце, маєш зухвалість ігнорувати красиву жінку?

 

Жюююю.

 

— !

 

Я тремтів від страху, коли побачив слизову рідину, що виділялася з кінчика щупальця.

 

Я думав, що чудовисько на мене не нападе, але чи були у нього «причини»?

 

Отруйний слиз почав розчиняти мою камуфляжну форму.

 

— СТІЙ!!!

 

— Припини це негайно! Черв'як Смерті! – закричав Аккад.  

 

Навіть Грей схвильованим голосом намагався стримати Черв'яка Смерті, але воно не зупинялося.

 

Ти збираєшся мене розплавити і з'їсти? Моя камуфляжна форма вже була повна дір, виглядали лише шматки тканини, скріплені нитками. Бойова форма Хумбаби, яку я носив під нею, не прослужить довго.

 

— О, це надто сексуально...

 

— Яка еротика… Аа... Хірото-сан…

 

— Боже мій! Сексуальний чорний комбінезон і слизькі щупальця так гарно виглядають в контрасті з білою шкірою Хірото. Це так непристойно!

 

— Що?

 

Я сказав не підходити ближче, але навіщо ти транслюєш ситуацію в етері, Женя?!  Навіть Марк прокоментував!

 

Такими темпами мене просто з’їдять.

 

Я посунув стриманими руками й приготував пістолет. Я зіскріб свою концентрацію і якимось чином націлився куди потрібно.

 

ПІНГ!

 

ГЯОООН!

 

Промінь, який я випустив, пройшов крізь одне з очей гігантського водяного монстра.

 

Ще один постріл. Якщо я його переможу, то хтось може прийти мені на допомогу.

 

Але коли я намагався вирівняти свій наступний постріл, щупальце, що повзало навколо мого тіла, протягнулося до моєї потилиці.

 

— Хьянь.

 

З моїх губ зірвався жалібний крик.

 

Тієї миті гравітація, яку Грей досі тримав під контролем, якимось чином звільнилася, і великий літак різко захитався. Через такий імпульс моя нога послизнулась, і ми з щупальцем різко впали на землю.

 

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!