Доктор Чо був учнем доктора Сато, коли він навчався в коледжі за кордоном, тому його можна було назвати фахівцем з генетики та фізіології андроїдів.
— Тілу Хірото-сана вдалося здійснити запліднення та імплантацію власними силами. Однак після імплантації заплідненої яйцеклітини настає внутрішньоутробний розвиток і пологи, які потребують допомоги з нашого боку. Перш за все, наша перша проблема – це розмір плаценти. Зростання плода вплине на те, чи буде плацента маленькою чи ні, але, на щастя, доктор Сато залишив хірургічний шрам від початкової операції, тому все буде добре, доки ми оперуємо на тому самому місці, підганяючи розріз відповідно до розміру плода.
Доктор Чо сказав, що вони можуть зібрати кров із пологів і зібрати мене як нового*.
*Може означати декілька речей, оскільки буквально означає «ми будемо використовувати це, щоб створити нову річ, як-от оригінал/до оригіналу». Вони кажуть, що повертають кров у тіло Хірото, «звідки вона виникла», або що вони збираються повернути тіло Хірото до того, яким воно було спочатку (або з маткою, або без матки).
— Друга проблема – це форма тазу. Таз Хірото-сана не підходить для пологів. Те ж саме можна сказати і про нормальних жінок. Наприклад, у порівнянні з іншими расами, азіати, як правило, мають більший тягар під час пологів. Їх тонкий таз менший, і плоду важко вийти. Так само, для чоловіка, Хірото-сане, на верхній частині твого таза, який важко відкривається, стан твоїх родових шляхів такий…
— Непрохідний?
Доктор Чо кивнув.
— Нам не варто очікувати природні пологи. Було б найкраще, якби ми зробили кесарів розтин. Однак для цього нам потрібно відкрити великий отвір у вашому спеціально зміцненому животі.
Між бровами лікаря утворилася зморшка. Ми тихо чекали, поки він продовжить.
— Забудьте про бойових андроїдів, не існує прецеденту, щоб якомусь андроїду робили кесарів розтин… Наскільки я знаю доктора Сато, він, напевно, знайшов рішення. Якщо ви хочете безпечних пологів, вам доведеться отримати результати його досліджень.
Відбулася екстрена нарада з керівництвом.
Я вперше про це чув, але штаб-квартира Хумбаби, дослідницький відділ та їхній аташе з бойових андроїдів зазнали величезних втрат, яких було достатньо, щоб їх відновлювали більше трьох місяців. Крім того, місце перебування доктора Сато та його кайдзінів було невідомим, а центральна частина, як кажуть, стала оболонкою дослідницьких матеріалів та іншого.
— Нам потрібно знайти доктора Сато.
— Департамент розвідки вже потрапив у ціль.
Марк поклав вказівний палець на точку на голографічній карті.
— Підземний об’єкт посеред пустелі. Кайдзіни також там.
— Скільки?
— Грей і Черв'як Смерті. Є ще один, але він невідомий. Здається, доктор все ще виробляє кайдзінів.
— Грей… і до того ж невідомий кайдзін.
У кімнаті був ажіотаж.
— Чи можете ви зібрати трохи більше інформації?
— Поки ми крутимо пальцями, чекаючи, вони можуть закінчити розробку ще більшої кількості кайдзінів.
— У нас три суперники. Наші найбільші шанси виграти в боротьбі з новим типом Кайдзіна – скористатися тим, що він поки ще недосвідчений.
— Женя, який результат по антигравітаційному пристрої?
— Його було оновлено, але Грей напевно також досягнув певного прогресу.
— Черв’як смерті – це також біль у дупі. Він напевно ще краще рухатимеся по піску.
Відразу в кімнаті пожвавилося шепотіння.
— Тоді я теж піду.
У конференц-залі знову настала смертна тиша. Всі погляди зосередилися на мені.
— Про що ти думаєш? Ти вагітний!
Аккад швидко підійшов до мене і схопив мене за плече. Він говорив різким тоном.
Я навіть не здригнувся.
— Саме тому я і повинен піти. Кайдзіни не нападатимуть на мене, особливо зараз, коли я вагітний. Коли ми билися з Греєм, він навіть не намагався доторкнутися до мене. Якщо я піду, то буде шанс. І в малоймовірному випадку, якщо стратегія провалиться, я зможу принаймні допомогти всім вам втекти.
— Але все ще залишається проблема твоїх промитих мізків. Ти не можеш не слухатися доктора Сато.
— Не знаю. Коли я влаштував тобі медову пастку, на півдорозі піддався своїм інстинктам виживання і відмовився від наказів. Крім того, Доктор — ідіот, одержимий дослідженнями, тому він не допустить, щоб трапилося щось необдумане з людиною, яка носить таку цінну дитину.
Аккад подивився на доктора Чо:
— Девіде, зупини його.
— Докторе, навіть якщо ви зараз мене зупините, я піду. Краще мати якомога більше сил для атаки. У нас немає варіантів. І якщо я потраплю в полон, перегрупуйтеся і прийдіть, щоб мене врятувати.
— Хірото, будь ласка, припини. Просто почекай нас тут.
Голос Аккада нарешті набув відтінку благання.
— Я йду, бо не можу просто чекати на тебе. Якщо вас, хлопці, вб’ють, що станеться зі мною та дитиною? Ми не знаємо, чи зможеш ти впоратися з атаками тих хлопців і все заради безпечних пологів…
Я проковтнув плювок.
— У нас може не залишитися іншого вибору, окрім як підкоритися доктору Сато.
Аккад замовк. Його спина була повернена до світла, тому його обличчя було вкрите тінню, що ускладнювало читання його емоцій.
— …Так. Хірото завжди був таким, – після довгого мовчання нарешті заговорив Аккад, у його голосі чувся стогін. Хоча він усміхався, його обличчя, здавалося, було на межі сліз.
— Хірото був людиною, яка боролася з усіх сил.
У день бою я одягнув бойову форму з пустельним камуфляжем.
Я не звик її носити, але камуфляж Шумера був розроблений досить добре. Хоча срібло Хумбаби на чорних бойових костюмах завжди буде найкрутішим.
— Цей камуфляж дійсно тобі підходить.
Аккад із задоволенням почав фотографувати. Зупинись. Ти повністю пригнічуєш напруженість ситуації.
Аккад поставив усілякі умови для мого виліту.
— Якщо ми не будемо тебе закликати, залишайся в режимі очікування, поки бій не закінчиться. Якщо хочеш допомогти, стріляй тільки на великі відстані. І якщо буде наказ евакуюватися, тобі потрібно негайно відступити.
Доктор Чо висловив свою стурбованість впливом на мій організм, не стільки навантаженням на тіло, скільки – на мозок.
— Наразі мозок Хірото-сана перебуває в надзвичайно нестабільному стані. Якщо там підніметься температура, її потрібно негайно збити. Я дуже хочу відправити вас із медичною групою реагування, але це неможливо. Я зробив жарознижуючі ліки, тож якщо спрацює будильник мозкового монітора, обов’язково, негайно їх прийми.
Мені доручили носити прикріплений до голови невеликий прилад, який вимірював мозкові хвилі.
Перед вильотом ми обіймалися за ангаром і молилися за успіх.
Я вперше проявив ініціативу поцілувати Аккада.
— Настав час. Я піду першим.
Ми з Женею проводжали їх, поки команда Аккада сідала в транспортні літаки й взлетіла в небо.
Далі
Розділ 20 - Стратегія
Я був у літаку з Женею. Коли ми наближалися до пустелі, мої очі ледь не обгоріли, але мої зіниці швидко пристосувалися. — Я хочу зробити свої вії довшими. — Вії можуть стати довшими? Женю зацікавив мій монолог. — Ні, але я чув, що ті, хто ходить у пустелю, може попросити подовжити їхні вії, тож я подумав, що було б добре, якби я подумав про це заздалегідь. На небі не було видно жодної хмаринки і було 0% опадів. Повітря було сухим від прямих сонячних променів. Посеред пустелі, де немає оазису, знаходився дослідницький центр Доктора. Аккад, Марк та інші вирушили першими, прилетівши на транспортному судні, яке приземлилося в пункті ретрансляції*. Звідти вони мали піти пішки і залишатися в сусідній зоні з координатами, визначеними на карті. План полягав у тому, що ми з Женею зустрінемося з ними пізніше за допомогою антигравітаційного пристрою, який забезпечить підтримку повітря та висоти землі. *Ретрансляція – це проміжне приймання сигналів у системі радіомовного чи телевізійного зв'язку для підсилення їх і наступного передавання. Женя раптом підвелася та відчинила задні дверцята. Її мереживна сукня до колін почала розвиватися від сильного вітру. Було вирішено, що спочатку ми будемо запускати ракети з літака, щоб виманити їх системи захисту, а потім Женя знищить їх потоком куль з дрона. — Бачу ціль, я в зоні дії. — Підготовка завершена. Ми готові йти. Я почув голос Аккада через комунікатор. — Тоді ми заходимо. БАНЬ БАНЬ БАНЬ! За сигналом Жені шквал ракет намалював у небі параболи. БУМ БУМ БУМ Вони вибухнули далеко вдалині. Це був сигнал до початку бою. — Запуск дрона! Женя від’єднала дрона і злетіла. Автоматичні системи контрударів об’єкта відповіли на наш ракетний вогонь, відправивши власний безпілотник. Це швидко перетворилося на бій у повітрі між безпілотниками, але Женя швидко розвернула дрон, щоб облетіти позаду ворога і обстріляти його тил, знищивши його. — Схоже, він керується штучним інтелектом. Коли я зробила несподіваний крок, відповідь була трохи повільною. Я не думаю, що тільки штучний інтелект стане повільним, коли зіткнеться з такими несподіваними маневрами. За мить вона знищила ворожий безпілотник. Навіть серед людей існували монстри. — Знищення системи контр-удару завершено. Sky-Drone у режимі очікування. — Молодець. Між хвилями красивих дюн з’явилася величезна діра. Внаслідок ракетної атаки пісок, який там накопичився, був здутий, показуючи приховану внизу породу. — Під цією скелею знаходиться дослідницький центр. Коли я примружився, я побачив групу, що рухалася між пустелею. Важко було сказати з пустельним камуфляжем, але це була команда Аккада. Навіть у місці з такою поганою опорою, вони могли бігти на великій швидкості. Вони прибули до координат цілі, швидко впали в кратер, який був вибитий в скелі, і почали бурити отвір, намагаючись пробити внутрішню частину для входу. Однак. ГУУУУУ. У пустелі почувся гуркіт. У цей момент піднялося щось схоже на довгий хвіст, закопане під горою піску біля ями. — Воно величезне!!! — Що це за… монстр?! Воно схоже на динозавра!!! Гігантське чорне тіло з ледь помітним зеленувато-блакитним відтінком підняло пісок, коли вийшло. Його повний силует був схожий на плезіозавра. ОООООООО. Крик монстра піднявся до небес. Раптом з його гігантського тіла почала виливатися вода. З широко відкритого рота, який, здавався, розірваним, витекла величезна кількість рідини. — Вау, це неймовірно! Як з нього вийшла така кількість води? — Чи можливо видобувати водень із викопного палива в пустелі та поєднувати його з киснем у повітрі, щоб генерувати воду та зберігати її в організмі? Але той факт, що він може зробити це в таких великих масштабах... Він дійсно неймовірний. — Я розумію… але зараз не час для захоплень! Ми повинні їм допомогти! ГОГОГОГОГОГО. Вода, яку виплюнув Нессі, масивною хвилею полилася на дно кратера в оголеній скелі. Аккад схопив якомога більше товаришів і відскочив, але групу Марка поглинула вода. Вони пройшли водну підготовку, але броня, яку вони одягли, була радше як якір. Якщо вони незабаром не досягнуть піщаної дюни, їхня витривалість швидко виснажиться під час боротьби, і вони потонуть. — Була міська легенда про андроїдів, які були залишені вмирати в пустелях, але раптом повернулися живими через несподіваний дощ. — Зупинись. Мені це не подобається. Правда полягала в тому, що андроїди на межі смерті не могли самостійно рухатися, доки не отримають команду перезавантаження… Якщо вода не стане командою. Вода, яка витекла, зібралася внизу, і утворила озеро. Можливо, воно випустило всю воду, тому чудовисько замахнулося своєю довгою шиєю й хвостом і спробувало вбити солдатів. Аккад, який стояв на вершині піщаної дюни, почав атакувати чудовисько, відвертаючи його увагу. — Як я і думала, важче контролювати, коли перевищується ліміт у 100 кілограмів на людину… але я змушу його працювати! Женя спустилася дроном, щоб спробувати врятувати солдатів. У той час. ГАГУН. Затрясся фюзеляж літака. — ! — Потужність антигравітаційного двигуна зростає! Над озером з'явилося сріблясте світло. Прийшов Грей. ГАААААААА. Двигун почав видавати тривожний шум. Я швидко підготував свою променеву рушницю в сірому світлому корпусі і вистрілив. — Фуфуфу… Це навіть болючіше, ніж я думав. Коли ти особисто направляєш пістолет на мене... Але, якщо я зможу завершити цю місію, я тебе дістану! Навіть коли він виголошував такий меланхолійний монолог, Грей зупинив промінь рукою. Енергетична куля була погашена, коли вона торкнулася його руки, не завдавши жодної шкоди. — Це…! Він занадто сильний. Проте, поки Женя не закінчила рятувальну операцію, мені довелося якось виграти час. Грей летить у повітрі на величезній швидкості і слідує за нами. Щоб позбутися від переслідування, я змусив автопілот почати маневри ухилення, крутячи зигзагом і натискаючи на акселератор. Я застряг всередині сильно тремтячого фюзеляжу, але якимось чином мені вдалося зберегти вогневу позицію і швидко стріляти. Я змусив Грея, який поступово набирав позиції, панікувати. Добре! Це було страшно! — Дякую, Хірото! Порятунок завершено! Вперед, Сашо! — Не ганяйся за чужими дружинами! ДАГОО!!! Грея раптово вдарили ногами. Аккад впився в його бік, і вони впали вниз. Трансформований Аккад ніби замінив супротивника чудовиська на Женю. — Ха, дружина? Ймовірно, це результат того, що ти скористався слабкостями Хірото і зробив усе, що тобі заманеться. Якби я зустрів Хірото-сана трохи раніше, той, хто його тримав би, був би я. — Що ти мелеш? Хірото шалено закоханий у мене. Мені належить і його тіло, і душа. Кожну ніч ми спимо в одному ліжку, і він навіть цілує мене. Двоє людей приземлилися на землю і відкрито подивилися один на одного. …Чому вони такі роздратовані один через одного? Я просто вдам, що я їх не чую. Женя разом з іншими солдатами почала атакувати монстра. Я також змінив свою ціль на нього. Але… Чомусь у мене таке відчуття, що ми забули про щось важливе. Насправді, тепер, коли я думаю про це, де Черв'як Смерті? — Хірото, бережись! — Ех. Краєм мого ока я помітив як до мене поповзло слизьке щупальце. Він навіть зміг причепитися до літака!? ПІНГ! Я одразу вистрілив у щупальце. Проте він був уже занадто близько, і я боявся, що можу пошкодити літак. Це неможливо. За мить липке і слизьке щупальце обвилось навколо мого тіла. — ХІРОТО!!! — Не підходь! Женя! Ця штука чомусь навіть не глянула на Женю і продовжувала мацати моє тіло. Ти, бісове щупальце, маєш зухвалість ігнорувати красиву жінку? Жюююю. — ! Я тремтів від страху, коли побачив слизову рідину, що виділялася з кінчика щупальця. Я думав, що чудовисько на мене не нападе, але чи були у нього «причини»? Отруйний слиз почав розчиняти мою камуфляжну форму. — СТІЙ!!! — Припини це негайно! Черв'як Смерті! – закричав Аккад. Навіть Грей схвильованим голосом намагався стримати Черв'яка Смерті, але воно не зупинялося. Ти збираєшся мене розплавити і з'їсти? Моя камуфляжна форма вже була повна дір, виглядали лише шматки тканини, скріплені нитками. Бойова форма Хумбаби, яку я носив під нею, не прослужить довго. — О, це надто сексуально... — Яка еротика… Аа... Хірото-сан… — Боже мій! Сексуальний чорний комбінезон і слизькі щупальця так гарно виглядають в контрасті з білою шкірою Хірото. Це так непристойно! — Що? Я сказав не підходити ближче, але навіщо ти транслюєш ситуацію в етері, Женя?! Навіть Марк прокоментував! Такими темпами мене просто з’їдять. Я посунув стриманими руками й приготував пістолет. Я зіскріб свою концентрацію і якимось чином націлився куди потрібно. ПІНГ! ГЯОООН! Промінь, який я випустив, пройшов крізь одне з очей гігантського водяного монстра. Ще один постріл. Якщо я його переможу, то хтось може прийти мені на допомогу. Але коли я намагався вирівняти свій наступний постріл, щупальце, що повзало навколо мого тіла, протягнулося до моєї потилиці. — Хьянь. З моїх губ зірвався жалібний крик. Тієї миті гравітація, яку Грей досі тримав під контролем, якимось чином звільнилася, і великий літак різко захитався. Через такий імпульс моя нога послизнулась, і ми з щупальцем різко впали на землю.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!