Хаос

Розділ 14 - Межа

— Він твій союзник? Тобі не потрібно воювати, просто залишайся тут.   Поки решта підрозділу займалися Черв'яком Смерті, Аккад посадив мене на корінь дерева і розгорнув свій щит.   Щупальце, яке виповзало із землі, було піднято в повітря, і з іншого боку піднятого пилу можна було побачити туманну фігуру гуманоїда.   — Земний тип.   — У них також є отрутні та електричні атаки, – додав я до прогнозу (тимчасового) американця, і Аккад здивовано обернувся до мене.   Я відчував його погляд, він був настільки зосереджений, що мені було боляче. Але я не оглянувся і багатозначно втупився в Черв'яка Смерті.   Я андроїд Хумбаби. Але деякий час тому ти ледь не вбив своїх друзів заради мене.   Хіба не було б добре дати тобі пораду такого рівня, щоб твої друзі не загинули?   — Моя пані, цього не буде.   Голосний та веселий голос пролунав по всій території. У той же час на нас полилося сріблясте світло.   — Тьфу!   — Що за!?   Коліна військових вдарилися об землю, ніби щось тиснуло на них, а дерева в околицях почали скрипіти й стогнати, деякі навіть розколювалися й падали.   — Я думав, що ти будеш в одному з офісів. Ти можеш собі уявити, як я був стривожений, коли дізнався, що ти прийняв участь в бою. Крім того, ти навіть передав інформацію про нашого кайдзіна ворогу.   Випромінюючи кільце світла, срібляста люмінесцентна купа повільно спускалася з небес.   Через сліпуче світло контур тіла був нечітким, але це мав бути...   — Грей!   — Маніпуляція з гравітацією. Як клопітно!   Аккад вдарив рукою себе в груди.   — Перетворись!   Бррррууумммм   — Трясця, я не можу рухатись!   — Ви, хлопці, подбайте про хробака смерті! Я візьмуся за Грея!   Аккаду та його людям було важко.   Усі в групі Аккада були озброєні щитом. Не дивно, що їх не знищив його вибух. Щит був вбудований в їхню зброю, тому, хоча енергія з гармат проходила через них, вони не відчували тепла чи віддачі.   На жаль, гравітація не була тим, від чого міг захистити щит.   — Що це в біса таке крутиться!? Воно виглядає як огидний шматок спагетті. Але, дідько, чому він такий, жорсткий?   Уникай! Цього! Щупальця!   Підрозділу вдалося зупинити Черв'яка Смерті шквалом атак, але це все, що вони могли зробити. Кулачна сутичка Аккада і Грея зайшла в глухий кут, і кожен намагався розбити захист іншого завершуючим ходом.   — Знищіть щупальця! Якщо ви зосередите свої атаки на одному щупальці за раз, ви зможете його відрізати!   — Це неможливо! Якщо ми спробуємо зосередити вогонь на одному, він просто піде на нас іншими щупальцем!   — Гяа!   Один із солдатських щитів був уражений настільки сильно, що він перевернувся і врізався об землю.   Атака знищила його щит, і щупальце, наповнене електрикою, наблизилося до нього зверху.   — НІІІІ!   У цей переломний момент.   ПІНГ!   — Що... Хірото!   — Невістка!?   Мій пістолет пробив щупальце Червяка Смерті.   ПІНГ! ПІНГ! ПІНГ!   Я безперервно натискав на спусковий гачок, стріляючи в кожне щупальце одне за одним, щоб воно не могло рухатися.   Постріл кулями високої потужності явно послаблював життєву силу Черв'яка Смерті.   — Невістка чудова!   — Кажуть, що розсіяні найкраще стріляють. Я такий розсіяний, - тихо відповів я, не змінюючи виразу обличчя,   — Блін! Це було круто! – хтось підбадьорився.   — Гаразд! Всі, зосередьте свій найсильніший вогонь на тулубі! Ми знищимо їх за один раз!   — Так, сер!   — Це проблема.   Незважаючи на те, що він був у середині протистояння з Аккадом, тихий голос Грея порушив наш відновлений моральний дух.   — Справді, я такий поганий хлопець. Моє тіло навіть не готове до такого напруження, але, здається, у мене не буде вибору, щоб виділити достатньо сили, щоб убити себе.   Грей підняв обидві свої долоні до неба, і сріблястий вогник посилився. На мить все стало невагомим, а потім на нас опустився рівень Gs, якого ми не відчували раніше.   БРРРРМ   — Уф!   — Гуваа!   Навіть найтовстіші дерева почали ламатися, а чоловіки попадали на ноги.   Серед цієї сцени руйнування я залишився стояти, паралізований від шоку.   — Хірото-сан, я не застосовував на тобі свою силу. А тепер, якщо ти хочеш їх врятувати, йди зі мною.   Грей вказав на мене вказівним пальцем. Його кінчик був освітлений світлом.   — ОУ!   — Наче я дозволю тобі!   Аккад оголив свій меч. Він провів силу через лезо, загострюючи його, і викликав на поверхню фотосфери. Однак у порівнянні з тим, як він рухався раніше, було легко помітити, що йому важко і боляче.   Ось воно як!   — Я розумію.   Я відчув приплив болю, ніби мої груди тягнули й зав'язували у вузли. Ми зайшли так далеко, але ми знову розлучаємося.   Я заплющив очі, а потім відкрив. Поки він живий, я зміг би знову побачити Аккада.   Я зробив один крок до Грея.   — Ти навіть не можеш захистити людину, яка тобі подобається. Хіба цього недостатньо?   Заревів двигун, і з неба спустилася гігантська тінь.   У той же час зникло сріблясте світло. Чоловіки, які впали на землю, стогнучи, почали підніматися.   — Бомбардування головного офісу завершено. Поки ми займалися цим, я знайшов цю річ у відкритому повітрі у випадковому терміналі. Це до біса легко контролювати.   — Дякую, Жень!   У неї було руде волосся і майже чорні очі. Тонкі кінцівки. Вона була гарною жінкою, з виразом обличчя, схожим на лід. Вона вистрибнула з дрона-невидимки, з яким прибула.   — Зупинись, у нас є антигравітаційний пристрій!   Вродлива жінка заплющила очі й простягнула дві руки. Використовуючи свої мозкові хвилі, вона змусила дрон кинутися до Грея.   БАМ! БАМ! БАМ!   Вибух дрона пробив діру в його обороні, і, не вагаючись, я та решта підрозділу вдарили його балками та рушничними патронами, а Аккад запустив у нього фотосфери.   — АААААААААААААААААААА.   Пролунав страшний крик Грея, і Аккад піднявся в повітря.   — Їж це!   Його позиція у повітрі змінилася, і жорстке тіло, як у великого м’ясоїда з сімейства котячих, падало. Здавалося, ці декілька секунд сповільнилися, і я побачив, як права нога Аккада, одягнена в сліпуче світло, опустилася на живіт Грея.   БББББУУУУУХХХХХХХХХХХХХХ!   Територія була знесена вибухом.