Тиша після бою стояла глибока, як дно пляшки. Над вокзалом — дим. Повітря тремтіло від спеки, а згорілі нацистські зомбі пахли так, ніби хто зварив сосиски на мазуті. Серожа стояв посеред руїн. Шестерня на грудях затихла… але не вимкнулась.
І тоді — гуркіт.
Немов саме підземелля прокинулось. Зі старого ангара, де колись зберігались трамвайні моторчики і старі газові лічильники, розійшлись масивні двері. Їх не відкривали — вони самі поповзли, мов підкоряючись волі чогось... сплячого.
З темряви вийшло воно.
🦾 Він. ВОНСОЇД.
На вигляд — щось середнє між механічним богом і смертоносною шафою з шестернями. Гігантська металева структура, вся в трубах, проводах, антенах. Ліва рука — плазмовий різак, права — молот з реліктового металу. Очі — два світильника, в яких обертався вогонь пекла.
А в центрі його корпусу… точна копія шестерні Серожі.
Вонсоїд (голосом, схожим на тисячу заводських сирен):
— Активовано. Протокол 666. Визначено оператора: Серожа.
Серожа (злякано і схвильовано водночас):
— Це... мій?
Валера (з-під бетонної плити):
— Схоже, це твоя... ісповідальниця. Або кара Божа. Або обоє водночас.
🧠 Спалах памʼяті
У голову Серожі почали лізти спогади, яких він ніколи не мав.
Картинки:
-
Лабораторії зі свастиками,
-
Діти в шоломах з дротами,
-
Голоси на німецькій: «Energiebindung durch Schmerz. Управління — через генетичний ключ.»
Шестерня на його грудях затремтіла. Вонсоїд відповів синхронно. Їхні енергії — з'єднались.
⚙️ Народження Лідера
Усі, хто залишився живий — дивились.
Цигани схилили голови.
Євреї перехрестилися як могли.
Чорні хлопці витерли чоло і промовили:
Рэптор:
— Тепер ти не просто Серожа, брат. Ти — командир Вонсоїда.
Серожа (оглядає свою армію з хаосу):
— Якщо цей світ дозволив нацистам повернутись… ми покажемо йому, як виглядає справжня війна.
Валера (подаючи йому стару карту міста):
— Починай з їхніх фабрик. Потім склади. А далі — куди тебе поведе твоя сталева душа.
🔩 Збір Армії
Вонсоїд випромінював енергію. Ті, хто були поруч — зцілювались, отримували сили, і навіть бомжі, що не розмовляли 10 років, починали говорити цитатами з «Майн кампфу», але з перекрученою логікою на користь Серожі.
У Валери зʼявився новий титул: Генерал Смердючих Бригад.
У Рэптора — Міністр звуку і навалювання.
У циган — Спецвідділ "Шестипалих", які крадуть на ходу ворожі компоненти.
Серожа (виходячи на платформу Вонсоїда):
— Цей світ гниє. Ми прийшли його переплавити.
— Ми — останні. Ми — перші. Ми — ВОНСОЇД.
💣 І перший марш
Колеса Вонсоїда закрутились. Першим пунктом стала станція "Ауенбург" — де, за легендами, досі ховаються нацистські вчені-кіборги.
Звуки — тяжкі, як метал, бит в колонках Рэптора, постріли з арматурних гармат, спів старої циганки і крик:
— За вокзал! За Серожу! За мідну кров майбутнього!
