Цю Юнь Лі міцно стиснув її тонке біле зап'ястя: «Я хочу, щоб ти подала до суду на Тан Хань Цю за компенсацією в 10 мільйонів.»
Десять мільйонів … … компенсації.
Юй Жу Бін злегка примружила очі, почувши це: «За що ж мені судитися?»
Цю Юнь Лі посміхнувся: «Ти забула, як вона вчора тебе вдарила? Можеш подати на неї до суду за порушення твоєї особистої недоторканності і вимагати 10 мільйонів, я навіть допоможу тобі знайти адвоката.»
Коли він це говорив, Юй Жу Бін невиразно відчула його надмірну впевненість: «Ти здаєшся надто впевненим? Хіба ти забув, що у родини президентки Тан також є група адвокатів Шен Тянь?»
У початковому сюжеті вона знала, що юридична група Шен Тянь Тан Мо Юаня була дуже впливовою, настільки, що одне лише їхнє ім'я могло змусити тебе стати на коліна та назвати їх своїм батьком.
Хоча Цю Юнь Лі це знав, він залишався спокійним і незворушним, ніби тримав у руках виграшний квиток: «Повір мені, я впевнений, що ти можеш перемогти.»
Він тримав у руці залізний доказ, але його не можна було оприлюднювати надто рано, ані показувати їй зараз.
Але він був переконаний: щойно Юй Жу Бін погодиться позиватися до Тан Хань Цю, ці докази безсумнівно допоможуть їй отримати компенсацію. Навіть якщо Шен Тянь спробує перешкодити, Тан Хань Цю нічого не зможе зробити – це принесе щонайменше п'ять мільйонів!
Це була ідея, яку придумав Цю Хай Нін: він не хотів, щоб сім'я Цю лише втрачала гроші, родина Тан також повинна була заплатити. А завдання переконати Юй Жу Бін, звичайно ж, передали Цю Юнь Лі, який уже мав з нею попередній контакт.
Юй Жу Бін не могла зрозуміти, звідки в нього така впевненість, і мимоволі підняла брови, а потім цікаво запитала: «Ти серйозно? Ти не боїшся, що я розповім президентці Тан?»
Вона ж так вихваляла Тан Хань Цю перед ним, хіба не було очевидно, що вони з Тан Хань Цю на одній стороні? Звідки в нього взялася сміливість пропонувати їй позиватися на свою соратницю?
Через величезну суму компенсації в 10 мільйонів?
Але вона не могла цього заперечувати, сума в 10 мільйонів справді була дуже спокусливою для простих людей.
Цю Юнь Лі все ще міцно стискав її зап'ястя та впевнено сказав: «Я вірю, що ти не зробиш цього. Зрештою, тобі бракує грошей, а Тан Хань Цю аж ніяк не гарна людина, чи не так?»
Так, навіть якщо Юй Жу Бін раніше шалено вихваляла Тан Хань Цю і поводилася зовсім інакше, ніж під час їхньої першої зустрічі, вона все одно була тією ж дівчиною, яка не любила грошей, єдиною у своєму роді та чистою.
Він твердо вірив, що всі її дії виникли через безвихідь та примус. Вона пішла на поступки Хуа Яо через фінансову скруту, тому, звичайно, він відчував занепокоєння, але не засуджував її за те, що врешті-решт вона стала жінкою, яка піддалася владі грошей.
Дослідивши її минуле, він з'ясував, що її біологічна мати рано померла, а вдома їй було некомфортно, тому у віці 14 років вона почала жити самостійно. Згодом її батько одружився вдруге, і в нього з мачухою народився син, який нині навчається в молодших класах середньої школи.
Незважаючи на відсутність теплих стосунків з рідними, щомісяця вона бралася за безліч підробітків, а потім надсилала чесно зароблені гроші додому. Її життя було вкрай важким, настільки, що дітям з заможних сімей таке було б не під силу.
Вона була «жадібною до грошей» лише через синівську шанобливість. Навіть попри те, що її родина не цінувала її поваги, вона все одно відплачувала добром за зло. Така хороша дівчина, чому б йому її не любити?
Тож він кохав її, і дуже сильно, і вважав, що вона чимало натерпілася в Хуа Яо. Подивіться самі: з її вуст тепер постійно лунає «президентка Тан». Якби вона не страждала, то хіба могла б бути настільки одержимою і безперестанку говорити про Тан Хань Цю?
Погляд Цю Юнь Лі став сповненим жалю, наче вона була найнещаснішою у світі. Він шкодував, що не кинувся в Хуа Яо, щоб розірвати її контракт, а потім забрати її до Фен Тін і забезпечити їй хороше життя.
Його очі спалахнули ніжним світлом, тон мимоволі пом'якшав, і він знову повторив: «Я вірю в тебе».
Юй Жу Бін стала дуже підозрілою щодо того, що він вигадав собі, адже зрозуміла, що здатність чоловічого персонажа доповнювати реальність у своїй уяві була настільки потужною, що її просто гріх не використати для написання роману.
Вона пирхнула і сказала: «Оскільки ти витратив гроші, то я маю тебе чогось навчити.»
Цю Юнь Лі злегка нахилив голову: «Що?»
Очі Юй Жу Бін були холодними: «Нехай ця сестра сьогодні тебе навчить – це те, що називається «не будь сліпо самовпевненим»!»
Вона відкинула його руку, раптом обернулася і голосно крикнула в Bluetooth-гарнітуру Хань Вей: «Президентко Тан!»
«Цю Юнь Лі насварив тебе!!!»
Цю Юнь Лі: «???»
Цю Юнь Лі був шокований: «Коли я її сварив?!»
Юй Жу Бін зробила паузу і значно голосніше додала: «А ще сіяв розбрат, щоб я подала на вас до суду!!!»
Без жодного пропущеного слова, усе це достеменно передалося в гарнітуру Хань Вей.
Тан Хань Цю кинула документи на стіл і підняла брови, потім з невловимою посмішкою на губах повільно запитала: «Подати на мене в суд? Він що, хоче померти?»
Хань Вей тоді прийняла рішення: вона владно підійшла на високих підборах і зупинилася між двома людьми, миттєво розділивши їх, ставши між ними перешкодою, а потім байдуже подивилася на Цю Юнь Лі: «Молодий пане Цю, я раджу вам припинити випробовувати межі терпіння нашої президентки Тан.»
Якщо це продовжиться, стосунки між родиною Тан і родиною Цю будуть безповоротно зіпсовані.
Лю Шу також поспішив на допомогу, низьким голосом прошепотівши: «Молодий пане!»
Лю Шу потягнув Цю Юнь Лі, який все ще з недовірою дивився на Юй Жу Бін, здавалося, що він був дуже шокований.
І саме цієї миті в нього виникло сильне почуття невпевненості в собі — невже вона добровільно увійшла до Хуа Яо?
Її віддане й чесне ставлення до Тан Хань Цю, порівняно з тим, як вона ставилася до нього, були явно різними, хоч би як він про це не думав!
Хіба вона не мала б виявляти йому свою слабкість, плакати до нього, зняти своє маскування і піти за ним геть?
Ця незламна до Тан Хань Цю пара, що це за чортівня?!
Першою реакцією Цю Юнь Лі було подивитися на Хань Вей і сказати неприємним тоном: «Тан Хань Цю…»
Потім його безжально перервав дзвінок мобільного телефону Юй Жу Бін.
Юй Жу Бін дістала свій мобільний телефон, і на екрані з'явилося просте слово — «Тато».
Миттю це слово сколихнуло всі її емоції: кінчик носа защемило від гіркоти, а в горлі стало незручно, ніби його пекло вогнем.
Давні спогади ринули на неї, наче гребля, що прорвалася, ведучи її, штовхаючи та тягнучи назад у той рік, коли їй було шістнадцять — ту холодну сніжну ніч, те тьмяне світло та велику калюжу сухої та неприємної крові.
Там був і чоловік, що лежав посеред тієї калюжі крові.
Вона втупилася в напис на екрані, очевидно, приголомшена, потім її зір раптом затуманився, ніби з'явився далекий туман.
Туман ледь помітно огортав знайому, велику і високу фігуру, що наповнювала її відчуттям безпеки, але його скутість змушувала її руки й ноги відчувати сильний холод.
Раптом на екран упала сльоза, розмиваючи слова.
Вона вже не могла розрізнити між реальністю та спогадами. Не знала, коли її пальці почали тремтіти, вона була наче наляканий олень, почуваючись настільки неспокійно, навіть коли натискала кнопку, щоб з'єднати виклик.
Цієї миті вона здавалася зовсім іншою людиною, вже не дотепною та красномовною, і тремтячи, тримала телефон біля вуха.
Саме так, як того дня, розгублено, лагідно і обережно покликала: «Лао Юй?»1
Усіх незбагненно охопили її емоції, і на душі стало несвідомо важко.
Здавалося, в її серці таїлася сумна розповідь.
Зрештою, вони побачили, як вона раптом підняла руку, щоб витерти сльози, а потім миттєво спалахнула: «Пришліть мені молот!2 Навіть якщо ця стара спалить гроші, я не дам вам, групі вампірів, ні копійки! Забирайтеся геть!»
«Що не так з тим, що я тебе сварю? Ти весь вкритий золотом, і я все одно не можу тебе сварити? Я тобі кажу, я сварю саме тебе! Маєш силу грати в азартні ігри, а працювати — ні, ти просто старий непотріб, що живиться за рахунок своєї доньки!»
«Я жорстока? Я невдячна? Ти справді цікавий.»
«Коли ти вигнав свою чотирнадцятирічну доньку з дому, ти навіть анітрохи не переймався, ти також жодного разу не заплатив за її навчання та проживання, поки цінуєш чоловіків і зневажаєш жінок, і ти ще маєш нахабство говорити, що вона невдячна?»
Юй Жу Бін саркастично глузувала: «Я, Юй Бу Жу Бін, сьогодні запитаю у чотирнадцятирічної Юй Жу Бін: ключ за три юані, ти цього вартий?3»
Усі: «???»
Яким був цей розвиток сюжету?
Як швидко це обличчя змінювалося??
Що сталося???
-------------(Автор має що сказати)-------------
Прекрасний день починається з того, що в мене скутість у шиї, і я плачу…
…
Щиро дякую за вашу підтримку, я продовжуватиму наполегливо працювати!
----------(Перекладач має що сказати)----------
Чому тут усі хочуть бути чиїмось батьком?
Якщо ви думали, що тільки Тан Хань Цю — власниця трагічної долі, то ні: у нашої Сяо Юй не менш щемлива історія (ಥ╭╮ಥ)
1. У китайській мові «老» (lǎo) може використовуватися як шанобливий або звичний префікс до прізвища людини, особливо якщо вона старша за вас або є вашим знайомим/колегою, якого ви поважаєте чи добре знаєте.
2. Фраза «锤子» (chuízi), дослівно перекладається як «молоток», є дуже багатозначним розмовним виразом у китайській мові. Її використання залежить від контексту та інтонації. 1. Висловлення сильного незадоволення, обурення, презирства; 2. Презирство до людини або речі / незгода з чимось.
3. Фраза «Ключ за три юані, ти цього вартий?» (钥匙三块钱一把，你配吗?) є виразним і саркастичним способом сказати комусь, що він не гідний, не відповідає вимогам або не здатний чогось. Цей вислів походить від популярної китайської інтернет-фрази, яка дослівно перекладається як «Зробити ключ коштує 3 юані за один, 10 юанів за три. Ти підходиш?»
Суть сарказму полягає в математичній помилці: якщо три ключі коштують 10 юанів, а один – 3 юані, то покупка трьох ключів поштучно (3*3=9 юанів) вигідніша, ніж за «акційною» ціною (10 юанів за три). Ця невідповідність викликає абсурдність і вказує на чиюсь нездатність зрозуміти прості речі, або ж на повну неспроможність чи низьку кваліфікацію.
