Пролог.

Я пишу цього листа з півночі. Засніжені землі – це тихі, як глибока ніч, місця. Через холод я часто залишалася вдома. Так і подорослішала, полюбляючи фільми та вигадані історії. Нехай образи, які я відтворила у своїй свідомості, досягнуть вас крізь море ваших слів.

— Акацукі Кана

***

«Автозапам’ятовуюча лялька». Відтоді, як ця назва ввійшла у моду, минуло багато років.

Творцем був авторитетний щодо механічних ляльок професор Орландо. Все почалося з його дружини Моллі – письменниці, яка скаржилася на втрату зору. Ставши сліпою, жінка впала в глибокий смуток через неможливість писати романи, які були сенсом її життя. Вона слабшала з кожним днем.

Професор, бувши свідком її жахливого стану, вирішив створити Автозапам’ятовуючу ляльку – пристрій, який записував людську розмову, – іншими словами, виконував роль особистого письменника.

Хоч спочатку він мав намір зробити лише один прототип для своєї коханої дружини, згодом ляльки почали набирати популярність за підтримки багатьох людей. Наразі почали створюватися організації, які надають послуги оренди цих ляльок за доступними цінами.