Вони не можуть не подобатися

Рано вранці наступного дня, після того, як Ву Жво поснідав, Ши Дзьов приніс йому два портрети, щоб він міг їх переглянути. На обох портретах зобразили незаміжніх дівчат. Одна з них мала елегантний вигляд, була стрункою та витонченою, а друга – милою та чарівною, з ніжною та витонченою фігурою. Єдина подібність між ними полягала в тому, що їхні очі, здавалося, могли захопити будь-чию душу, так що Ву Да та Ву Сяо заціпеніли, подивившись їм у вічі.

 

Ву Жво був надзвичайно задоволений ефективністю виконання доручень Ши Дзьова і передав портрети Ву Да та Ву Сяо:

 

— Якій дівчині кожен із вас віддає перевагу?

 

Ву Да і Ву Сяо були приголомшені: 

 

— Молодий господарю, це…

 

— Це ті дружини*, яких я попросив пошукати Ши Дзьова. Вони вам не подобаються?

 

*媳妇 (xi fu): зазвичай означає «дружина сина» або «невістка». На діалекті це також означає «дружина» або «молода заміжня жінка». У цьому випадку контекст вказує на те, що це «дружина», але переклад цього терміну буде різним залежно від контексту.

 

Ву Да і Ву Сяо обоє шаленіли від радості. Ще вчора вони хвилювалися, що їх молодий господар дізнається про те, що вони помінялися з ним їжею, і покарає їх, а сьогодні він знайшов їм гарних дружин, й про те, що вони обмінялися їжею, начебто й не дізнався, то як же їм бути нещасними!

 

— Вони нам подобаються, вони нам подобаються, вони не можуть не подобатися! Молодий господарю, ви справді дозволите нам взяти їх собі за дружин?

 

— Якщо вони не ваші дружини, то мої? – Ву Жво вказав на портрети, — Ви обоє повинні поспішити і вибрати, щоб можна було швидше визначитися з датою весілля.

 

Ву Да обережно запитав: 

 

— Молодий господарю, обидві дівчини такі гарні й чарівні, чи погодяться вони вийти заміж за нас, звичайних братів?

 

Він усе ще був досить самосвідомий. Він і його молодший брат були досить звичайними, тож як ці двоє молодих дівчат могли захопитися ними?

 

— Незважаючи ні на що, ви обоє все ще є особистими слугами молодого господаря сім’ї Ву. Ваші статуси все ще вище, ніж у звичайних простолюдинів, а вони дочки бідних скромних сімей. Тож не варто про це говорити, їм тільки в користь вийти заміж за вас.

 

Ву Да знову подумав і відчув, що той мав рацію, і схвильовано взяв портрети, щоб уважніше розглянути їх. Обидві молоді жінки були такими гарними. Було б чудово, якби він міг одружитися з ними обома.

 

Ву Сяо також не міг визначитися.

 

Ву Жво спостерігав за цими двома братами, які ніяк не могли визначитися, яку дівчину вибрати, взяв свою чашку і, вдаючи, що сьорбає чай, скористався прибором, щоб приховати холодну посмішку в кутиках рота.

 

Зрештою два брати вирішили піти з Ши Дзьовом, щоб крадькома подивитись на двох молодих дівчат. Адже, портрети дуже відрізнялися від погляду на реальну людину.

 

Після одного шичену брати повернулися з тріумфальними обличчями, повними радості, і вирішили, хто з якою дівчиною одружиться. На випадок, якщо дві дівчини не дотримаються свого слова, вони попросили у Ву Жво відпустку та поспішили додому, щоб обговорити подробиці свого весілля з членами сім’ї.

 

Коли вони пішли, Ву Жво запитав Ши Дзьова:

 

— Як вони вирішували, хто з якою дівчиною одружиться?

 

Ши Дзьов відповів:

 

— Обидва брати були дуже задоволені обома дівчатами. Пізніше вони зіграли в «камінь, ножиці, папір», щоб вирішити, хто з якою дівчиною одружиться.

 

— Обом дівчатам вони також до вподоби? Гм, дуже добре. – Ву Жво наказав, — Ши Дзьове, непомітно приведи до мене цих двох молодих дівчат. Не дозволяй іншим людям про це дізнатися, зрозуміло?

 

— Так.

 

Ши Дзьов був дуже ефективний у виконанні доручень, не пройшло навіть одного шичену, як він уже привів двох переодягнених дівчат до Ву Жво:

 

— Пані ліворуч Льов Сяожу, а праворуч Чень Сі'ер. 

 

Ву Жво досить довго дивився на двох дівчат, чию зовнішність не було видно, доки вони не злякалися, а потім розтулив рота, щоб сказати:

 

— До того, як ви сюди прийшли, моя людина уже мала прояснити вам ситуацію. Якщо ви хочете працювати на мене, ви повинні підписати зі мною договір господаря-слуги. Надалі ви повинні слухатися всіх моїх наказів. Також навіть не думайте мене зрадити, навіть якщо у вас виникне просто думка про це, вашу душу розірве на шматки.

 

Він вийняв два мішки з грошима і поклав їх на стіл:

 

— Якщо ви обоє погодитесь, ці 1000 лян срібних монет у цьому мішку належатимуть вам. У майбутньому, якщо ви добре впораєтеся, нагород буде більше.

 

*1 лян – одиниця вимірювання срібної валюти в стародавньому Китаї, частіше перекладається як таель і вимірює вагу однієї срібної монети.

 

1000 лян уже було достатньо для того, щоб комфортно прожити все своє життя, тому двоє дівчат були дуже схвильовані, і лише на мить завагалися, перш ніж погодитися підписати контракт з Ву Жво.

 

Ву Жво вкусив свій палець, дозволяючи крові капати на центр їхніх лобів. Після цього свіжа кров спалахнула білим світлом і просочилася під шкіру.

 

Договір господаря-слуги був дуже швидко укладений. Дві дівчини з радістю взяли срібні монети та послідували за Ши Дзьовом, залишивши маєток Хей.

 

Тієї ж ночі Ву Да і Ву Сяо повернулися, щоб повідомити хороші новини, вирішивши, що вони зіграють весілля через 10 днів.

 

Ву Жво винагородив їх обох по 100 лян срібла.

 

Двоє братів радісно взяли срібні монети і пішли.

 

Дивлячись на їхні спини, кутики губ Ву Жво скривилися у саркастичну посмішку. У наступні кілька днів він тимчасово зможе зосередитися на вирішенні питання щодо здоров’я свого тата.