Сніжна Дівчинка

Розділ 1: Сніжна Дівчинка

— З чого почати? Давай з самісінького дитинства.

— Я була звичайною селянкою. Нічим не виділялася, хіба що була трохи вродливішою за інших.

— Звичайна сім'я, звичайне життя. Я не дуже цікавилася романтикою, бо знову ж таки – я ще була дитиною. Про кохання навіть не думала.

— У день мого чотирнадцятиріччя на наше село напали. Батьків убили, бла-бла-бла... ти вловив суть. Спочатку я була в шоці, але швидко оговталась — з'явились важливіші справи.

— Мене забрали в підземний комплекс. Тоді мені зав'язали очі, тож я не знала, куди потрапила, але тепер знаю — це так далеко від мого села, що я ніколи більше його не бачила.

— А потім над моїм тілом експериментували. Гадаю, вони щось казали про мільйони попередніх піддослідних (число я забула). Але ти повіриш, якщо я скажу, що ці "вчені", чи хто вони там, не дали мені навіть анестезії?! Смішно, правда? Я ж могла від болю померти.

— Але не померла.

— І так я стала першим успішним результатом їхніх експериментів. Першим Наномантом. Магом, який поєднує науку та магію. Теоретично я могла створити що завгодно, якби мала достатньо мани й знань.

— І, звісно, як першому успіхові, мені всадили запобіжники від повстання.

— Час минав, я ставала сильнішою, але вони не дали мені жодного шансу навчитися чомусь, що допомогло б вирватися з-під їхнього контролю.

— А потім з'явився пан Герой зі своєю командою. Вломився в лабораторію, дізнавшись про їхні брудні справи.

— Мене відправили зупинити їх, але пан Герой зжалився над цією дівчинкою. Обеззброївши мене, він знищив лабораторію, а потім повернувся з пристроєм, щоб звільнити мене від контролю.

— Я була вдячна, так, але не відчувала сліпого обожнювання до пана Героя. Ну так, він мене врятував, але мені було однаково до смерті, розумієш.

— Він запропонував мені місце у своїй партії, а я погодилася, бо не мала інших справ.

— Ми разом підіймали рівні, ставали сильнішими. Хоча... я, здається, стала занадто сильною.

— Ах, якщо тобі цікаво, що таке "рівні", розповім про Систему. Хоча ти, мабуть, і так знаєш. У нас вона з'являється від народження. Наші атрибути, раса, прогрес — усе фіксується Системою.

— Колись я навіть міркувала, звідки вона взялася, але чим більше зациклюєшся на таких деталях, тим обмеженішим стає життя. Тому я просто прийняла її як частину реальності.

— Так от, я стала занадто сильною, і Герой почав ставитися до мене з обережністю. Його его й "геройський комплекс" не витримали того, що хтось може бути сильнішим за нього, тож він відтворив той пристрій і спробував заблокувати мої сили.

— Пристрій відібрав лише трохи моєї сили, зробивши мене лише трохи слабкішою за героя.

— Врешті-решт він мене вбив, і я прокинулася тут. Посеред снігових полів, під гарчання панів Вовків.

— Все останнє ти вже знаєш. Добре, “знав”, оскільки ти – лише череп вовка, якого я щойно вбила, — сказала дівчинка, дивлячись на відірвану вовчу голову серед інших трупів.

— Божечки. Не минуло й години, а я вже базікаю з відрізаною головою, — буркнула вона, підводячись.

У неї було довге чорне волосся та блакитні очі. Бліда шкіра робила її схожою на ляльку. Зараз на ній була біла сукня з шовку, що легенько майоріла від вітру. Зріст — десь 160 см, трохи нижче середнього, бо знову ж таки, вона — сніжна "дівчинка".

[Ім'я: Широ

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Рівень: 3

Клас: Сніжна Дівчинка, Наномант

HP: 190/250

MP (мана): 390/500

СИЛ: 10

ВИТ: 10

ІНТ: 30

СПР: 20

ВМЛ: 15

ЗАХ: 10

Нерозподілені очки: 15

(Середній дорослий чоловік: 20 очок)]

— Я клята скляна гармата, — пробурчала Широ, сідаючи на один із трупів.

Для Наноманта найважливішими були безсумнівно ІНТ, СПР, ВМЛ та СИЛ.

ІНТ/Інтелект для забезпечення маною, необхідною для формування спорядження. СПР/Спритність, щоб ухилятися. ВМЛ/Вмілість для кращого володіння зброєю та швидшого перезаряджання. СИЛ/Сила, щоб фактично піднімати зброю.

Це не означає, що ВИТ/Витривалість та ЗАХ/Захист не були корисними. Були, але чотири вищезгадані стати були основою її класу, Наномант.

Однак із додаванням класу Сніжної Дівчинки вона не була певна, як розподіляти стати. З того, що вона знала, Сніжні Дівчата були монстрами низького рангу E. Ранги йдуть від найнижчого E до найвищого SSS.

Хоча Сніжні Дівчата були найнижчим рангом E, коли вони еволюціонують у Снігову Жінку або Юкі-Онну, вони належать до рангів від C до B. Це одна з головних причин, чому люди вбивають Сніжних Дівчат, коли можливо, щоб запобігти їхній еволюції.

Снігові Жінки відомі своєю магією, яка дозволяє їм володіти силою Льоду. Вони були дратівливими супротивниками, оскільки могли сповільнити реакцію або навіть ввести у кому через зниження температури.

З того, що вона розуміла про клас Сніжної Дівчинки, найвигідніше було б підвищити стат ІНТ, оскільки він дасть їй як ману, так і магічну шкоду.

— Оскільки клас Наноманта знаходиться в найвищій категорії SSS, то через низьку кількість мани більшість умінь для мене заблоковані, — пробубоніла Широ дивлячись на навчики її класу.

[Сніжна Дівчинка:

Доступні навички —

Магія льоду 1-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду]

[Наномант:

Доступні навички —

Створення кинджала]

— Хм... спершу покладу 10 очок у спритність і 5 у інтелект. На решті зосереджусь пізніше, оскільки ці два мають для мене зараз найбільше значення, — пробурмотіла Широ. Створення кинджала зараз було недоречним. У неї не було ні сили, ні мани, щоб підтримувати кинджал чи, тим паче, кілька кинджалів.

Тому найкращим варіантом зараз була магічна атака Сніжної Дівчинки.

[Ім'я: Широ

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Рівень: 3

Клас: Сніжна Дівчинка, Наномант

HP: 250/250

MP: 430/600

СИЛ: 10

ВИТ: 10

ІНТ: 35

СПР: 30

ВМЛ: 15

ЗАХ: 10

Нерозподілені очки: 0]

Через природу класу Наномант, кожна навичка вимагала шаленої кількості мани, оскільки сам клас не призначався для низькорівневих осіб. Не дарма це клас SSS-рангу.

ГРРР~

Широ завмерла, коли відчула, як у животі забурчало від голоду.

Дивлячись на трупи вовків, її думки почали блукати.

«Що взагалі монстри їдять? Не думаю, що коли-небудь чула, щоб Сніжні Дівчата були хижаками», — подумала Широ.

— Хмм... Може, камені мани? — пробурмотіла вона, простягаючи руку до серця вовка.

ЧВАК ЧВАК ЧВАК

Звук розриву плоті й крові лунав, поки її руки нишпорили всередині тіла вовка.

Розчавивши серце, вона зітхнула, бо не знайшла жодного каменя мани.

Низькорівневі монстри, як ці вовки, мали низькі шанси випадіння каменів мани.

— Ург. Я хочу їсти, — поскаржилася, поки обшукувала інші тіла.

Проте жоден із трупів не мав каменів мани.

— Хаа... Як завжди, мені не щастить. До біса. [Зібрати], — мовила Широ, збираючи здобич із вовків.

Камені мани треба було добувати вручну, бо як тільки вона вибирає збір, тіла вовків почнуть розпадатись на природну ману, а потім розсіються. Це також охоплювало манокамені, які в такому разі просто зникнуть разом із тілом.

— Мн? — Широ завмерла, коли відчула спокусливий аромат. Джерелом, здавалося, була мана, в яку розпалися вовки.

— А! Я можу це їсти! —вигукнула і стрімко всмоктала всю ману до свого рота. Хоча вона трохи надула губи, бо зреагувала занадто повільно, втративши ману на початку.

Замісто трапези, це радше був рідкий суп. Не пусто, не густо, однак цього вистачило, щоб задовольнити її потреби.

Відкривши свій інвентар, вона поглянула на свою винагороду.

[Вовчі ікла x4]

[Вовча шкура x4]

[Вовче око x7]

[Зламані кістки x10]

— Чорт, просто купа дрібниць. Ця леді не коваль і не фармацевт. Дай мені зброю чи щось подібне, — поскаржилася Широ, перш ніж переробити цей брухт на декілька мідних монет.

[Отримано валюту – 40 USD]

— USD? Хіба валюта Арії не золото, срібло та мідь? — пробурмотіла, побачивши незнайому валюту.

— Може, я далеко в майбутньому, і валюти змінилися? — дійшла висновку Широ. У неї була ще одна теорія про подорож між світами, але це було трохи безглуздо.

Сівши, дівчинка обійняла ноги, нарешті вирішивши оглянути своє оточення.

Хоч це й був сніговий ліс, вона знала, що була в підземеллі. Ймовірно, десь на нижніх-середніх рівнях вежі, судячи з низького рівня вовків.

— [Місцезнаходження], — наказала вона.

[Підземелля Снігового Лісу 2П]

— Сніговий Ліс? Хіба це не означає, що моя магія буде слабкою проти боса підземелля? — побачила Широ локацію. Навіть якби вона витратила всі свої очки на клас Наноманта, використання холодної зброї, такої як кинджал, зробило б мінімальну шкоду босу. Дідько, якщо вона не створить рушницю, вона не зможе повноцінно використовувати свій клас Наноманта для проходження підземель.

— Ні! Ця леді щойно отримала другий шанс. Я відмовляюся бути замкненою в цьому підземеллі... стривай. Оскільки я Сніжна Дівчинка, то виходить, що я монстр, створений у підземеллі? — зупинилася, усвідомивши.

— А я взагалі можу з нього вийти? Вбивство боса означає, що підземелля перезавантажиться. Перезавантаження означає, що всі монстри зникнуть, а замість них відновляться нові. Стирання всіх монстрів означає й мене також. АРГ! НУ І ЯК МЕНІ ПІТИ ЗВІДСИ!? — розчаровано заволала Широ. Вона щойно отримала дру.. ні, третій шанс, якщо враховувати втечу з лабораторії. Як вона могла дозволити підземеллю замкнути її отак?

Хоча, здавалося, її крик привернув небажану увагу. Чи, може, бажану, оскільки їй все одно потрібна була їжа.

Здавалося, з'явилися ще вовки, коли Широ повернулася до них.

— Ідіть сюди, пани Вовки. Ця леді – просто тендітна дівчинка, — м'яко посміхнулася. Однак запах крові на ній змусив вовків ще більше вишкірити ікла.

«Чому вони не атакують?» — подумала Широ, оскільки вони, здавалося, були насторожені щодо чогось.

Вона вирішила повернутися й побігти, перш ніж "спіткнутися" об ніщо.

— Ай-яй~ Я спіткнулася. Як же мені тепер тікати~ — заволала, мимоволі зиркаючи на вовків. Ті не зрушили з місця.

— Серйозно?! Ви все ще отак стовбичите? — схрестила сніжна дівчинка ноги.

Здавалося, у неї виникла ідея, коли вона помахала рукою, перш ніж лягти на спину.

— Оскільки ви, дворняжки, не хочете нападати на цю леді, мені нічого не залишається, окрім як здрімнути. Я все одно шукала охоронців, — сказала і заплющила очі.

[MP: 250/600] (мана)

Під час очікування вона почула звуки розриву плоті, що змусило її розплющити очі й побачити п'ятьох вовків, проколотих пастками, котрі вона підготувала завчасно.

Вона не боялася, що вони не спрацюють, оскільки вже випробувала пастки на першій групі вовків. Єдиним недоліком було те, скільки MP це використовувало. Це була комбінація заклинань, які в поєднанні виявляли більший потенціал, ніж звичайні заклинання 1-го рівня.

Ідею комбінувати заклинання вона засвоїла під час перебування в партії героя. Хоча її класу Наноманта це не було потрібно, головний маг завжди повторював, що краще вивчити якомога більше речей. На випадок непередбачених ситуацій.

Оглядаючи серця п'яти вовків, вона знайшла єдиний камінь мани розміром з мізинець.

Кинувши його до рота, Широ пожувала й виявила, що смак схожий на цукерку.

Облизнувши губи, вона мовчки поскаржилась на низький шанс появи манокменю у низькорівневих монстрів.

— [Зібрати], — сказала вона знову, змушуючи тіла вовків розпастися. Цього разу вона переконалася, що випила кожну краплю мани.

Переробивши різні предмети ще раз, вона отримала 50 USD.

[Ім'я: Широ

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Рівень: 3->4

Клас: Сніжна Дівчинка, Наномант

HP: 250/250

MP: 430/600

СИЛ: 10

ВИТ: 10

ІНТ: 35

СПР: 30

ВМЛ: 15

ЗАХ: 10

Нерозподілені очки: 5

Баланс: 80 USD]

Кожен рівень від 1 до 20 давав людині 5 очок. Перші 20 рівнів були більше випробувальним періодом, оскільки не мало особливого значення, як розподіляти стати. Рівні після 20 були тими, де починали зосереджуватися на головному атрибуті. Саме на 20-му рівні людина отримувала своє перше підвищення класу. При підвищенні класу починали отримувати певну кількість пасивних очок за рівень, що показувало, на якій області хочеш зосередитися.

Вклавши очки в області, на яких знала, що має зосередитися, Широ кивнула своїм статам.

[Ім'я: Широ

Раса: Сніжна Дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Рівень: 4

Клас: Сніжна Дівчинка, Наномант

HP: 250/350

MP: 480/650

СИЛ: 11

ВИТ: 11

ІНТ: 36

СПР: 32

ВМЛ: 15

ЗАХ: 10

Нерозподілені очки: 0

Баланс: 80 USD]

Струсивши зі спини сніг, вона озирнулась довкола, шукаючи місце для тимчасового житла, оскільки влаштувати табір у підземеллях не вважалось чимось незвичним. Одначе, гарний та безпечний прихисток вимагав деякий час на пошуки. 

Враховуючи як бракування ресурсів, так і бажання побути в спокої, Широ вирішила розмістити свій нічліг на верхівці дерева. 

Обійнявши найвищу гілку, вона поглянула на обеліск. Обеліск був панеллю, яка дозволяла або піднятися вище у вежі, або спуститися нижче.

Її метою було побачити, чи може вона покинути це підземелля, оскільки для її класу було невигідно битися з босом.

— Знайшла, — усміхнулася Широ, побачивши вежу ліворуч.

Вежа була побудована із чорного матеріалу, який прикрашали смарагдові ліхтарі. Такий вигляд доволі непогано виокремлював вежу з-поміж навколишнього середовища. Коли ліхтарі спалахують червоним, це означає, що ви не зможете використати обеліск. Бувають декілька ситуацій, які блокують його використання. Найбільш розповсюджений сценарій – битва з босом. Або помирає бос, або паті: інакше використання обеліска буде неможливим.

Через те, що ставало темніше, монстри ставали більш агресивними, тому подорож до обеліска зараз – вибір сумнівний.

Лежачи спиною на гілці, Широ дивилася на беззоряне небо. Її мирна аура надавала їй глибини, наче вона розмірковувала над чимось важливим. Чимось таким, що змусило б людину запитати про саме значення життя.

«Цікаво, чи можу я з'їсти вовка, якщо підсмажу його, хоча, здається, я можу жити лише за рахунок мани».

...або ні.

М'ясо монстрів можна зібрати і приготувати. Однак без достатнього місця в інвентарі більшість просто обирала б [зібрати] здобич, і тоді тіло розпадалося.

М'ясо монстрів має свої переваги: деякі частини надають тимчасові бонуси до характеристик, інші — отруйні.

Існувало й таке м'ясо, що надавало постійні бонуси до статів, як, наприклад, м'ясо дракона, яке збільшувало ЗАХ, СИЛ, СПР та ВИТ. Тому кожна частина високорідкісного монстра була цінною і повинна була бути зібрана без помилок.

Однак сире м'ясо було б більше шкідливим, аніж корисним.

Як не дивно, гуманоїдні монстри теж не уникали цієї долі. М'ясо Снігової Жінки, як подейкують, здатна значно підвищити характеристику ІНТ. Хоча не дивлячись на це, жіночі гуманоїдні монстри також використовувалися як свого роду "антистресовий" засіб для авантюристів високого рівня.

Для Широ це не було новиною, оскільки їй вже доводилось бачити тих, хто “зловживав” слабшими гуманоїдними монстрами. Найпоширенішими монстрами для спаровування були істоти, такі як ельфи та жінки-звіролюди, які зберігали більше людських рис, ніж звіриних. Завдяки цьому іменувати їх “монстрами” вважалось неправильно, тому було заведено називати їх напівлюдьми, або людськими меншинами.

Дивлячись на свою постать, Широ не змогла не замислитись над тим, що буде, якщо хтось спробує скуштувати її тіло. В прямому або переносному значенні.

«Чорт забирай, якщо вони спробують “посмакувати” мною, замороження їх причандалів і подальше їх розбивання, певне, має зробити свою справу», — подумала Широ з легким гум
ором, але розуміла наслідки того, що буде, якщо її піймають ще слабкою.

Встановивши кілька пасток навколо себе, Широ стулила повіки, доки не поринула у солодкий сон.