Він просто хотів його побачити

Почувши слова хлопчика, Му Джи Мін злегка нахмурився: 

 

— Його Королівська Високість, король Су?

 

— Так! – Хлопець вклонився, а потім підійшов до Му Джи Міна. — Господар і пані пішли спалювати фіміам у храмі Десяти тисяч Будд, тому резиденція сьогодні без господаря. На щастя, ви повернулися. Інакше ми, слуги, не знали б, що робити.

 

Хоча вираз обличчя Му Джи Міна був спокійним, він великими кроками рушив до головного залу.

 

Протягом багатьох років Му Джи Мін і Фу Ї займалися своїми справами, не перетинаючись. Єдиний раз, коли вони зустрічалися, були днями народження Благородної дружини Нян-Нян або на деяких імперських бенкетах.

 

«Чому Фу Ї так раптово прийшов до мене сьогодні?»

 

Як тільки він дійшов до головного залу, Му Джи Мін побачив охоронців Фу Ї, одягнених у чорну форму, які стояли біля дверей. Му Джи Мін пройшов повз них і такими ж великими кроками увійшов до головної зали. Увійшовши всередину, він побачив Фу Ї, одягненого в чорний одяг і парчові мантії, який сидів на стільці тайші прямо перед дерев’яною ширмою і тихо пив чай.

 

Му Джи Мін ступив уперед, вклонився, вітаючись, і сказав відстороненим тоном:

 

— Я не знаю, чому Його Високість король Су прийшов сьогодні до мене. Вибачте, що змусив Його Високість чекати. Сподіваюся, Його Високість пробачить мене.

 

— Лі Джу, – Фу Ї усміхнувся, – немає потреби бути настільки формальним зі мною. Якщо людиною, яка змусила мене чекати, будеш ти, я не проти так довго чекати.

 

Му Джи Мін змусив себе підняти куточки вуст у холодній усмішці, лише щоб сказати: 

 

— Я ніколи не думав, що матиму таку вагу в серці Його Високості короля Су. 

 

Фу Ї безпорадно похитав головою: 

 

— Так було завжди. Просто ти ніколи в це не вірив.

 

Не звертаючи уваги на його слова, Му Джи Мін запитав: 

 

— Чи можу я запитати, що тут робить Його Високість Король Су? Час Його Високості такий дорогоцінний, невже він може змарнувати половину свого дня, щоб поговорити зі мною?

 

Фу Ї усміхнувся й запитав у відповідь: 

 

— А що, якщо я кивну головою і відповім «так»? А що, якщо я скажу, що прийшов до резиденції Му лише для того, щоб побачити тебе?

 

Му Джи Мін:

 

— …

 

Фу Ї раптом підвівся, втупився в очі Му Джи Міна й повільними кроками пішов до нього. Стоячи прямо перед ним, Фу Ї обережно простягнув руку, щоб погладити пасмо волосся на скроні Му Джи Міна. Він прошепотів: 

 

— Коли ми були молодшими, ти весь час мені усміхався, так, наче…

 

— Ваша Високість королю Су! – Му Джи Мін не міг цього витримати. Коли він міцно схопив Фу Ї за зап’ястя, не дозволяючи тому торкнутися свого волосся, він сказав, — Будь ласка, поводьтеся пристойно.

 

Фу Ї раптово прийшов до тями, і з саркастичною посмішкою відвів руку. Відійшовши, він тихим голосом сказав: 

 

— Вибач мене за невихованість.

 

Му Джи Мін: 

 

— Якщо Його Високість король Су сьогодні прийшов просто для того, щоб побалакати, вибачте мене, бо я зараз зайнятий і не можу наразі супроводжувати Його Високість.

 

— Лі Джу. – Фу Ї знову сів на стілець тайші зі спокійним виразом обличчя — Ти сьогодні був в резиденції генерала Ґу, чи не так?

 

Му Джи Мін жартома відповів: 

 

— Його Високість король Су справді добре поінформований, але в моїй резиденції Му не бракує людей. Мені не потрібно, щоб Його Високість розміщував тут своїх людей.

 

— Ти завжди мене так неправильно розумієш. – Фу Ї засміявся. — Але тобі дійсно варто перевірити людей. Зрештою, резиденція герцога Янь занадто велика, тож не дивно, що навколо можуть ховатися якісь щури. До того ж, Лі Джу, ти останнім часом набув досить великої влади та впливу. Це може помітити навіть спадкоємний принц.

 

Му Джи Мін насупив брови.

 

— З іншого боку, як травма генерала Ґу? – з усмішкою запитав Фу Ї. 

 

Наче взагалі не чекаючи відповіді від Му Джи Міна, він продовжив:

 

— Ґу Хе Янь, генерал армії Юлінь, головнокомандувач 100 000 елітних солдатів армії Жон Янь. Талановитий хлопець, який стільки років воював за країну на полі кривавої битви. Маючи таку високу посаду та таку велику владу, генерал Ґу завжди знав, як оцінити ситуацію. Я чув, що після повернення до столиці генерал Ґу ні від кого не приймав вітальних подарунків і не допускав відвідувачів, пояснюючи це тим, що йому потрібен час, щоб оговтатися за зачиненими дверима. Це заспокоїло Імператора в імператорському палаці. Я боюся, ти не виглядатимеш добре, якщо спробуєш подружитися з генералом заради Дзі Яня.

 

Му Джи Мін посміявся над ним: 

 

— Мені байдуже, як я виглядатиму через це.

 

Увесь світ, включаючи Ґу Хе Яня, вважав, що Му Джи Мін пішов до великого генерала Ґу, щоб отримати владу. Тільки Му Джи Мін знав свої справжні наміри. Він просто… хотів побачити Ґу Хе Яня.

 

Почувши слова Му Джи Міна, Фу Ї повільно підвів очі, щоб поглянути на нього. Він сказав з усмішкою:

 

— Лі Джу, у мене є дещо, що може стати в нагоді генералу Ґу. Хочеш?

 

Коли Му Джи Мін почув ці слова, він витріщився на Фу Ї з надзвичайною настороженістю. Трохи поміркувавши, Му Джи Мін риторично запитав:

 

— Якщо така річ справді існує, то чому Його Високість король Су не надішле її генералу Ґу самостійно? Чому ви хочете, щоб я віддав йому це?

 

— Мій молодший імператорський брат Дзі Янь зараз запекло змагається з наслідним принцом. Благородна дружина Нян-Нян була дуже добра до мене з дитинства, тож я в боргу перед нею. Через це я хочу допомогти Дзі Яню. – Говорячи, Фу Ї виглядав спокійним. — Усі офіційні особи в імператорському дворі знають, що ти один із людей короля Сяня. Іншими словами, якщо ти подружишся з генералом Ґу, це означатиме, що він на боці короля Сянь. Незважаючи на те, що генерал Ґу вирішив не вибирати дерево, на якому він буде гніздуватися*, якщо ти зможеш стати ближче до нього, офіційні особи Імператорського двору, які легко піддаються впливу, обов’язково змінять бік на сторону Дзі Яня.

 

*Оригінальне прислів’я таке: 良禽择木而栖 liáng qín zé mù ér qī; Гарний птах вибирає ідеальне дерево для свого гнізда. Використовується як метафора про те, як мудрі піддані/видатні таланти повинні вибрати відповідну партію, яка зможе максимально використати їхні таланти, а також мудрого монарха, який їх добре використає.

 

— Порада короля Су далекоглядна. – Му Джи Мін посміхнувся, стискаючи кулак.

 

Думаючи, що Му Джи Мін прийняв подарунок, Фу Ї збирався покликати своїх людей, щоб вони принесли його. Однак Му Джи Мін випередив його і сказав холодним тоном:

 

— Ця гра «богомол переслідує цикаду, не підозрюючи про іволгу за собою*», у яку ви граєте, справді дуже розумна. Як тільки король Сянь і наслідний принц закінчать знищувати один одного, ви скористаєтеся ситуацією та пожнете плоди?

 

*螳螂捕蝉，黄雀在后 táng láng bǔ chán, huáng què zài hòu;  Китайська ідіома. Використовується як метафора для «чекати слушної нагоди для атаки ззаду». Однак це також відноситься до людей, які стурбовані лише гонитвою за негайними вигодами, не звертаючи уваги на приховані наслідки, що стоять за ними / Хтось має намір планувати змову проти інших, але не усвідомлює, що хтось також може плести змову проти нього. З《说苑·正谏》автор (刘向 liú xiàng) Лю Сян [77-6 до н.е.], з династії Західна Хань [206 до н.е.-8 н.е.].

 

Здивований Фу Ї подивився на Му Джи Міна й зітхнув. Тоді він безпорадно сказав: 

 

— Лі Джу, чому ти про мене так погано думаєш? Я ні разу не брав участі в партійній боротьбі, яка точилася останні кілька років. 

 

Му Джи Мін подивився Фу Ї прямо в очі і, не будучи смиренним чи зарозумілим, сказав:

 

— О? Його Високість король Су надто скромний. Хіба ви не зголосилися рік тому відвідати північно-західні та північно-східні прикордонні міста для Його Величності Імператора? Чи не ви після цього витратили багато грошей, щоб купити знаменитий меч зі світу бойових мистецтв для командувача імператорської армії? Видно ж, що Його Високість дуже багато працював, хіба ні?

 

Фу Ї усміхнувся, взяв чашку й зробив ковток уже холодного чаю: 

 

— Лі Джу, мені дуже приємно знати, що ти так піклуєшся про мене, адже ти так багато знаєш про те, що я робив весь цей час. Але ти справді не хочеш знати, який подарунок я підготував для генерала Ґу?

 

Сказавши це, Фу Ї легенько кашлянув, і один із охоронців, які чекали біля дверей головного залу, негайно увійшов. Тоді охоронець шанобливо простягнув Фу Ї коробку з сандалового дерева.

 

Му Джи Мін посміхнувся про себе: «Неважливо, що це таке, я ні в якому разі не прийму це».

 

Фу Ї відкрив коробку з сандалового дерева й простягнув її Му Джи Міну. Поглянувши, Му Джи Мін побачив, що всередині коробки знаходилося двадцять чотири маленькі баночки селадону завширшки з мідну монету та приблизно в палець заввишки. Фу Ї пояснив: 

 

— Це ліки, які я випадково отримав від племені королівства Ґовдзі, коли рік тому відвідав північно-східне прикордонне місто. Вони можуть нейтралізувати отруту на руці генерала Ґу та залікувати рану. Застосування їх зовнішньо протягом двадцяти чотирьох днів, може забезпечити повне зцілення та запобігти відчуттю болю. 

 

У Му Джи Міна раптом широко розплющилися очі, а його вуха загуділи, мучившись словами Фу Ї.

 

«Це забезпечить зцілення та позбавить його від відчуття болю…»

 

***

 

Наступного дня в Імперському відділі лікарів Му Джи Мін зустрівся з лікарем Кваном, щоб запитати: 

 

— Ви впевнені, що ці ліки підходять? Це не підробка?

 

Лікар Кван роздратувався: 

 

— Лі Джу, я вже тричі тобі відповів. У цих ліках немає нічого поганого, і вони справді можуть вилікувати отруєну рану генерала Ґу.

 

— Я не можу в це повірити… – Му Джи Мін подякував лікарю Квану й приніс мазі назад до резиденції Му. 

 

Коли Му Джи Мін тримав коробку з сандалового дерева, він думав: «Якщо я справді надішлю це в резиденцію Ґу, я зроблю те, що хоче Фу Ї. Але чи справді я хочу це зробити?»

 

Хоча він так і думав, Му Джи Мін уже тримав коробку з сандалового дерева з наміром піти до резиденції Ґу.

 

«Ви жартуєте? Ліки, які можуть вилікувати травму Ґу Хе Яня?!!  Про що ще зараз хвилюватися?!!!»

 

Коли Му Джи Мін вийшов із резиденції Му, він сів у карету. Проте через кілька хвилин він зіскочив з карети й побіг назад до своєї кімнати. Опинившись там, Му Джи Мін відкрив скриньку з сандалового дерева, вийняв маленьку баночку ліків, сховав решту й знову залишив резиденцію Му.