Батьковбивство та дітовбивство

Розділ 141. Батьковбивство та дітовбивство

— Я завжди дуже захоплювався китайською культурою.
Лео кивнув, мовчки озирнувся, а потім сказав: «Розуміючи культуру Китаю та порівнюючи її з нашою західною культурою, завжди можна знайти багато спільного».
— Наприклад? —  Чень Чень подивився на море і не повернувся, як запитав.
— Таких як... Культура вбивства своїх дітей.
Лео кинув погляд на Чень Ченя. — Ви повинні знати про «Двадцять чотири синівські зразки»[1], чи не так?
                [1] - https://en.wikipedia.org/wiki/The_Twenty-four_Filial_Exemplars
Чень Чень кивнув.
— У «Двадцяти чотирьох синівських зразках» є історія, яка мені здається дуже цікавою.
Лео посміхнувся. — У катастрофічний рік рідний син, на ім'я Гу Джу вирішив поховати свого сина живцем, щоб мати на один рот менше, щоб його мати не залишалася голодною. Це було тому, що він міркував, що, якщо його син помре, він зможе народити ще одну дитину, але якщо його мати померла, її не можна повернути до життя.
— Має сенс... — Чень Чень кивнув.
— ???
Лео був приголомшений, потім розсміявся. — Чень, ви надто смішні... Ця історія надто проста. Дозволь мені розповісти вам ще одну.
— У давні часи був дуже здібний хлопчик, на ім'я Шун, але батько його не любив і часто без причини жорстоко бив.
Але Шун ніколи не мстився. Коли його легко били, він слухняно це терпів; коли його сильно били, він тікав у пустелю, гірко плачучи на самоті.
— Згодом батькові Шуна стало гірше. Одного разу він змусив Шуна відремонтувати дах, але коли Шунь піднявся, він забрав драбину і підпалив будинок. Нарешті Шуну довелося використати бамбуковий капелюх, який він носив, як парашут і стрибнути вниз, рятуючись від смерті...
У цей момент Лео знову помітив вираз Чень Ченя, але обличчя Чень Ченя все ще було стоїчним, коли він байдуже дивився вдалину.
Нахмурившись про себе, Лео продовжив: «Через два дні батько Шуна змусив його викопати колодязь. Шун пішов, чесний і слухняний. Коли він дістався дна колодязя, його батько поспішно навалив землю, намагаючись поховати Шуна живцем».
— На щастя, Шун був пильним і знав, що його батько замишляє погане.
— Тож він уже прокопав таємний тунель у бічній стінці колодязя, щойно дістався дна. Таким чином він знову вижив...
Фу!~
Після того, як він закінчив, Лео нарешті не зміг утриматися, щоб не запитати: «Чень, чи не думаєте, що батько Шуна дуже огидний?».
— Мабуть, — Чень Чень кивнув. — Якби я був Шуном, мені було б дуже сумно.
— Так, я теж так думаю. — Побачивши реакцію Чень Ченя, Лео був таємно задоволений. Перш ніж він встиг щось сказати, голос капітана прогримів через динамік круїзного судна.
— Шановні пані та панове, «Симфонія морів» через пів години покине територіальні води Намібії та прибуде у відкрите море Атлантики.
— Повторюю, «Симфонія морів» покине територіальні води Намібії за пів години...
Це оголошення пролунало тричі.
Відразу люди, які ще були на бенкеті, вибухнули радісним ура.
Багато людей прямо покинули бенкет і попрямували на палубу внизу.
— Скоро ми будемо у відкритому морі.
Лео виглядав у захваті. Одночасно з банкетного залу вийшли троє людей і підійшли до обох. — Чень Чень, Лео, як щодо того, щоб ми пішли разом?
Серед цих трьох один із них був Девіс, спадкоємець родини Вілсонів, а двоє інших були спадкоємцями сімей Олександрів та Едвардсів.
— Звичайно, — Лео обернувся, щоб поглянути на Чень Ченя із запрошенням. — Чень, ви готові відвідати казино?
— Казино? — запитав Чень Чень.
— Так, і не тільки в казино. Щоб відсвяткувати ваш приїзд, пане Чень Чень, деякі з нас спеціально підготували щось особливе. Я вірю, що це буде варте вашого часу!
Троє інших збоку також почали дивитися на нього зі сподіванням.
Побачивши, що четверо з них запрошують його, Чень Чень кивнув. — Я також хочу побачити, що це за спеціальна програма.
Перед посадкою на корабель Чень Чень вже переглянув деяку інформацію про круїзні лайнери. Більшість із цих круїзних суден були такими популярними завдяки їхнім казино.
Згідно з міжнародним правом, території на літаках, кораблях та інших транспортних засобах належали країні вказаного транспортного засобу. Іншими словами, цей круїзний лайнер належав певній країні. Якби на цьому кораблі порушили кримінальну справу, її розслідувала б та керувала ця країна.
Таким чином, поки ця країна не забороняє азартні ігри, на борту круїзних лайнерів цієї країни можуть бути казино.
Звичайно, якщо це судно увійшло у води країни, де азартні ігри заборонені, судно повинно було негайно закрити казино, яке можна було відкрити лише після того, як воно знову покине води країни.
Перш ніж піти з групою, Чень Чень кинув останній погляд удалину.
У невідомий час місячне світло згасло.
Темна хмара повільно пливла по небу, поширюючись назовні своєю густою, тихою темрявою, покриваючи чистий яскравий місяць.
Здавалося, насувається буря...
...
Оскільки до відкритого моря залишалося ще пів години плавання, в цей час Чень Чень був запрошений спадкоємцями чотирьох сімей в оперний театр.
У театрі, який міг би вмістити тисячу людей, було небагато людей. Проте дія на сцені була такою ж грандіозною, як завжди, група акторів грала з великим зусиллям.
Чень Чень подумав, що ця опера теж цікава. У ньому розповідається про те, як Зевс став царем богів у грецькій міфології.
Згідно з легендою, у царстві богів Уран, бог неба, ув'язнив своїх дітей під землею. У результаті його син Кронос піднявся з вітром і використав серп, щоб каструвати свого батька, таким чином замінивши правління бога неба.
Однак бог неба прокляв Кроноса перед смертю, сказавши, що Кронос буде вбитий його власними дітьми, як і Уран.
Таким чином, Кронос прийняв рішення пожерти кожну свою дитину, яка народилася.
Саме це він і зробив. Коли народилося його п'ять перших нащадків, вони були проковтнуті в його шлунок, перш ніж вони змогли відкрити очі.
Так відбувалося до народження шостого немовляти, якого назвали Зевсом. Мати, Рея, сховала Зевса, сповила камінь у тканину і запропонувала його Кроносу, сказавши, що це їхня дитина.
Тому Кронос одним ковтком проковтнув камінь...
Зевс вижив завдяки щасливому випадку. Подорослішавши, він почав розуміти своє походження і вирішив помститися.
Спочатку він додав блювотні засоби у вино свого батька. Батько вирвав після того, як випив вино, відригнувши своїх п’ятьох братів і сестер.
Серед цих п’яти братів і сестер були добре відомий цар моря Посейдон і цар підземного царства Аїд.
Зрештою, брати працювали разом, щоб перемогти Кроноса та ув’язнити його в найглибшому рівні пекла, а Зевс став царем богів.
— Що ви думаєте?
Після закінчення опери Лео з посмішкою запитав: «Чень, чи ви зрозуміли, що наш західний батьковбивця і ваш східний дітовбивця мали одне й те саме повідомлення, попри те, що доносили його по-різному? Коли людина росте, вона мусить скинути волю, нав’язану їй попереднім поколінням. Лише тоді вони досягнуть повної особистості та стануть собою».
— Все-таки трохи по-іншому.
Чень Чень похитав головою і не погодився. — Насправді це культурна різниця. У Китаї ми добре займаємося сільським господарством. Чим старшою людина стає, тим більше досвіду накопичується у сільському господарстві. Тому, коли суспільство росте, ми отримуємо ситуацію, коли чим старшим ти стаєш, тим більше маєш право висловлюватися.
— Вона відрізняється від грецької цивілізації. Грецька земля безплідна і непридатна для землеробства, але вона може давати оливкову олію, вино та вовну. Тому греки вирушили в море, щоб вести бізнес, продаючи свої товари в інші країни в обмін на їжу.
— Проте море — це однозначно світ молоді. Старі люди не вміють кататися на вітрі, щоб вийти в море і боротися з хвилями. Тому грецька культура більше обожнює молодь, і так з’явився міф про батьковбивство.
Чень Чень проаналізував. — Як така, це ідеологічна різниця між двома цивілізаціями. І насправді наше дітовбивство в Китаї не таке серйозне, як комплекс батьковбивства на Заході.
— ...
Усі перезирнулися. Їхній спочатку бадьорий настрій занурився в мертву тишу.
— До речі, ти не казав, що планується щось інше?
Чень Чень раптом змінив тему і зробив зацікавлене обличчя.
— Ми можемо піти зараз?
— Скоро має бути тут. Давайте спочатку підемо до лобі казино...
З одного боку мовчанку порушив Девіс. — Ми зробимо швидкий раунд там, а потім вирушаємо на боксерський поєдинок!