«Вже надивився?»

У минулому Сяо Се точно не відпустив би таку красуню, хоч трохи з нею не погравшись або принаймні не спробувавши її на смак. Однак цього разу він навіть не мав часу гарно роздивитися обличчя людини перед ним.

 

Вбивство Ювень Йона сьогодні вночі було головним завданням, і Бай Жон вже кинула його. Поразка тепер була для нього неприпустима. Хоча він знав, наскільки мізерними були його шанси в присутності Янь Вуши, у нього не було іншого вибору.

 

Сяо Се витягнув ручне віяло, яке носив на поясі. Він потряс зап’ястям, і на його кінцях з’явилося кілька гострих лез. Він метнув його, і віяло пронеслося в повітрі до іншої людини. Одночасно з цим він вдарив долонею по землі й теж підстрибнув до Шень Цяо. Він повернувся серед вітру створеного його долонею.

 

Шень Цяо спочатку не планував приєднуватися до боротьби. Його тіло тепер потребувало більше часу для відновлення після кожного бою, і це могло навіть завдати незворотної шкоди його фундаменту. Крім того, йому не потрібно було битися, оскільки Янь Вуши був тут. Але саме в цей момент, коли Ювень Цін тягнув Ю Дзи до його карети в пошуках укриття, а небезпечний ворог крок за кроком наближався, Шень Цяо не мав іншого вибору, крім як вступити в бій.

 

Сяо Се думав, що з тим, як Янь Вуши веде справи, він ніколи не візьме з собою помічників. Лише небеса знали, що в кареті ховається така людина, яку не можна недооцінювати! Він згадав нещодавні чутки у світі боїв, і, зіставивши їх з характеристиками людини, що стояла перед ним, одразу ж з’ясував, хто вона така.

 

— Лідеру секти Шень, як гросмейстеру даоських сект, чи не соромно вам, що вам наказує хтось на кшталт Янь Вуши?

 

Він злісно посміхнувся, а його руки рухалися все швидше і швидше. Хвилі вітру, викликані його долонями, здіймалися, наче приплив, одна за одною вириваючись вперед, не даючи ворогові часу перевести подих. Здавалося, ніби віяло має власну свідомість. Воно працювало разом із внутрішньою ці Сяо Се, заповнюючи прогалини, що залишалися після його атак, цілячись лише у слабкі місця противника. Ніби атакований з обох боків, кожен, хто боровся з Сяо Се, мав додатковий рівень загроз, з якими йому доводилося мати справу.

 

Шень Цяо не бажав затягувати бій довше, ніж це було необхідно. Він не використав бамбукову палицю, а одразу ж витягнув меч Небесної скорботи.

 

Світло меча спліталось у завісу, яка майже закривала небо. Воно не тільки прорізало люті вітри, створені долонями іншої людини, а й відбивало леза його віяла. Сяо Се спробував прорватися крізь «завісу меча», але зрештою виявив, що вона, як бездоганний бар’єр, не залишила йому жодної лазівки, якою можна було б скористатися.

 

Щобільше, Шень Цяо робив з Сяо Се те, що Сяо Се робив з ним. Вітер, що огортав долоні Сяо Се, відбивався від «завіси меча» і ледь не душив його. Його захист на секунду похитнувся, і від сильного удару в груди Сяо Се одразу ж виблював повний рот крові.

 

Хіба не казали, що Шень Цяо був настільки серйозно поранений, що навіть зазнав великих втрат у своїх бойових мистецтвах?!

 

Сяо Се був шокований і розлючений. Він зрозумів, що не отримає жодної переваги, навіть якщо продовжить. Четверо старійшин більше ніяк не могли утримувати Янь Вуши, і як тільки Янь Вуши звільниться, він сам опиниться в біді.

 

Він не втримався, щоб не глянути на дерево — Бай Жон, що сиділа там, вже ніде не було. Сяо Се зціпив зуби й сказав:

 

— Лідер секти Шень дійсно має заслужену репутацію. Сяо повернеться і проситиме вашої поради іншим разом!

 

Закінчивши, він помітив щілину і вдарив по ній долонею. Поки Шень Цяо підіймав свій меч, Сяо Се витягнув леза віяла і миттєво зник, навіть не сказавши жодного слова тим чотирьом старійшинам.

 

Цей момент дуже яскраво і детально зображував те, наскільки егоїстичними й холоднокровними були люди з демонічних сект.

 

Ювен Цін відповз з-за спини Шень Цяо, все ще тремтячи від страху, і запитав:

 

 — Величезне дякую цьому молодому панові за те, що врятували нас! Можна дізнатися ваше ім’я?

 

Шень Цяо засунув меч назад у піхви.

 

— Шень Цяо.

 

Побачивши його неживі очі, Ювень Цін раптом зрозумів.

 

— То ви той… ем… той самий пан Шень!

 

За цей час битва в резиденції Су поширила ім’я Шень Цяо, як лісова пожежа. Щоразу, коли згадувалося його ім’я, люди не могли не згадати про Янь Вуши, і розмова завжди закінчувалася двозначною посмішкою кожного. Ювень Цін не належав до світу боїв. Він лише чув деякі чутки про нього. Побачивши людину в реальному житті, він не міг не відзначити про себе, наскільки Шень Цяо красивий. Попри його злегка хворобливий вигляд, у ньому був виразний притяжний шарм.

 

Особливо, коли мить тому красень витягнув свого меча і бився з іншим чоловіком, він раптом втратив свій вразливий, делікатний вигляд. Могутній і непохитний, водночас він уособлював величну присутність, його мистецтво володіння мечем було такою насолодою для очей, що людям було важко відірвати погляд. Однак Ювень Цін не відчував нічого, окрім глибокого жалю, що хтось інший вже забрав такого красеня.

 

Шень Цяо не знав, про що думав Ювен Цін, тому він все ще зберігав свій звичайний лагідний і спокійний вираз обличчя, посміхаючись і киваючи Ювень Ціну.

 

 — Чиновнику Ювень, чи не хотіли б ви спершу перевірити, як там пані позаду вас?

 

Ювень Цін сказав:

 

— Здається вона втратила свідомість.

 

— Дозвольте мені перевірити.

 

Ювень Цін вклав руку Ю Дзи в руку Шень Цяо.

 

Шень Цяо виміряв її пульс і сказав:

 

— З нею все гаразд. Хтось вдарив її в сонну акупунктурну точку. Ось і все.

 

Він розблокував акупунктурну точку Ю Дзи, і та повільно прокинулася. Вигляд Ювень Ціна і Шень Цяо прямо перед нею добряче налякав Ю Дзи. Її серце все ще калатало від страху.

 

Ювень Цін одразу ж притиснув її до себе.

 

— Тепер все в порядку. Молодший наставник Янь та пан Шень врятували нас!

 

Ю Дзи запитала:

 

— Сяо-лінь… вона… вона…

 

Ювень Цін сказав:

 

 — Хтось із секти Гармонії замаскувався під Сяо-лінь, щоб дістатися до тебе. Вони хотіли вбити мене через тебе. Ймовірність того, що Сяо-лінь досі жива, ймовірно, дуже мала.

 

Шень Цяо несподівано сказав:

 

— Необов’язково. Оскільки з пані все гаразд, вашій служниці нічого не загрожує.Чиновнику Ювень, чи не могли б ви послати своїх людей на її пошуки? Можливо, вони зможуть щось знайти.

 

Ю Дзи смикала Ювень Ціна за рукава, її очі наповнювалися сльозами.

 

— Сяо-лінь була зі мною багато років. Вона завжди була дуже віддана мені. Пане, будь ласка, пошліть когось на її пошуки!

 

Серце Ювень Ціна одразу пом’якшало.

 

— Авжеж, авжеж! Піду скажу, щоб її негайно шукали!

 

Четверо старійшин секти Гармонії нарешті програли Янь Вуши. Одного з них було вбито тут же, іншого важко поранено, а двоє інших ледве чіплялися за життя, щоб врятуватися втечею. Перш ніж важкопоранений зміг втекти, Янь Вуши завдав йому ще одного удару. Решта його днів, найімовірніше, буде короткою, якщо тільки не станеться якесь диво.

 

Повернувши голову, Ювень Цін побачив Шень Цяо, який сидів і з порожніми очима стискав свій меч. У ньому прокинулося нестримне почуття жалю, і він зовсім забув про жорстокі бойові мистецтва, які інший демонстрував раніше.

 

— Пане Шень, ви втомились? Чому б вам не відпочити в моїй кареті? Там ще є трохи їжі.

 

Шень Цяо похитав головою.

 

— Чиновнику Ювень не треба перейматися через мене.

 

Ювень Цін засміявся.

 

— Ні, ні! Мені це зовсім не клопітно! Я маю подякувати вам за рятування мого життя. Ви виглядаєте блідим, пане. Я впевнений, що це пов’язано з дефіцитом ці та крові. У мене досі є кілька тістечок з желатином з ослячої шкіри. Я накажу пізніше доставити їх до вашої карети. Просто їжте по одній скибочці щодня. Це допомагає регенерації крові. О, і вони солодкі. Дуже апетитні...

 

Шень Цяо мовчки тримався за чоло.

 

Ювен Цін подумав, що у нього паморочиться в голові. Саме тоді, коли він збирався простягнути руку і підтримати Шень Цяо, вони почули лінивий голос Янь Вуши.

 

— Мені так боляче бачити, як мого А-Цяо спокушають, поки я борюся в кривавій битві!

 

Шень Цяо:

 

— …

 

Йому навіть не потрібно було бачити, щоб зрозуміти, що ніякої «кривавої битви» не було, і що на його одязі не було жодної плями крові.

 

Слова Янь Вуши були зовсім не переконливими. Проте вони все одно змусили Ювень Ціна відчути себе дещо винним і збентеженим, тому він поспішно прибрав свою руку.

 

— Молодший наставник, напевно, жартує. Я просто подумав, що пан Шень виглядає трохи втомленим. Сьогодні все обійшлось завдяки молодшому наставнику! Навіть не уявляю, як би все було інакше!

 

Ззовні долинав шум хаосу та безладу. Постраждали не лише охоронці Ювень Ціна, але й купці, які подорожували з ними. Хоча єдиною ціллю супротивника був Ювень Цін, демонічні секти ніколи не дотримувалися жодних моральних стандартів у своїх діях і дбали лише про симпатії та антипатії. Будь-хто, хто стояв на їхньому шляху, не уникнув би смерті. Купці спочатку думали, що подорожувати з урядовою процесією буде безпечніше, але хто знав, що катастрофа накриє їх зненацька? Тепер вони могли лише намагатися без скорботних сліз заспокоїти своїх колег-купців, що призвело до ще більшого панічного переполоху.

 

Ювень Цін виконав вказівки Шень Цяо і відправив когось на пошуки служниці. Як і очікувалося, вони знайшли її на скелі біля сусіднього струмка. Дівчина відійшла трохи далі справити потребу, але несподівано на неї напали й вона втратила свідомість. Коли вона прокинулася, то навіть не знала, що сталося.

 

Місце, де був Янь Вуши, було місцем, що містило в собі безформний страх. Весь стрій не спав цілу ніч через постійний шум, але навколо карети, в якій їхали Янь Вуши та Шень Цяо, панувала моторошна тиша. Ювень Цін взяв Ю Дзи з собою, коли вони вийшли з карети, а потім наказав надіслати Шень Цяо купу їжі на знак подяки. Готувати їжу в дикій природі було незручно, але Ювень Цін прихопив з собою чимало тушкованого м’яса, а також зацукрованих і свіжих фруктів. Очевидно, він був людиною, яка вміла насолоджуватися життям.

 

Шень Цяо не зацікавився тушкованим м’ясом, але з’їв чимало зацукрованих фруктів. Його маленька звичка ласувати солодким ніколи не змінювалася, де б він не опинився.

 

Відкинувшись на м’яку подушку, Янь Вуши поклав до рота шматок в’яленої яловичини. Медовий чай, який Жужу щойно закип’ятила, стояв поруч з ним. В порівнянні з галасом зовні, всередині карети все здавалося безтурботним.

 

Шень Цяо сказав:

 

— Цього разу замах не увінчався успіхом, тож можлива друга спроба. Чиновник Ювень має надто багато слабких місць навколо себе. Можливо, він не зможе захистити їх усі.

 

Янь Вуши відповів:

 

— Усе гаразд. Ювень Цін має людей, які випробовують для нього отруту. Це він поводився нерозумно, наполягаючи на тому, щоб взяти з собою жінку, що залишає лазівку для інших. Після цього випадку він буде обережнішим. До того ж не має значення помре він чи ні. Я маю при собі ще одну копію документа. Не буде різниці, якщо я дозволю заступнику посланника вручити його імператору Чень. Просто Ювень Цін надзвичайно красномовний і тому його нелегко замінити, що також є причиною того, що імператор Джов так піклується про нього.

 

Шень Цяо подумав про попередній безперервний потік слів Ювень Ціна і не зміг втриматись, щоб не скривити губи в натяку на усмішку.

 

Янь Вуши нарікав:

 

— Мого А-Цяо справді всі люблять. Ювень Цін — хтивий чоловік, тож це очікувано, але навіть така диявольська жінка, як Бай Жон, теж має до тебе симпатію! Якщо я не буду пильно стежити за тобою, то боюся, що ти можеш зникнути в будь-який момент!

 

Шень Цяо насупився.

 

— Господарю секти Янь, будь ласка, не жартуйте так. Відколи Бай Жон має до мене хоч якесь відношення?

 

Янь Вуши сказав:

 

— Вона пішла вбити Ювень Ціна, замаскувавшись під ту маленьку служницю. Якби це відбувалося в минулому, ні та маленька служниця, ні наложниця Ювень Ціна не вижили б. Але вона несподівано проявила до них милосердя. Якщо не через тебе, то, можливо, через когось на кшталт Ювень Ціна? Вона розумна дівчина. Вона, напевно, здогадалася, що ти теж будеш у цій поїздці, і тому хоче залишити гарне враження, щоб не викликати у тебе ще більшої огиди до неї.

 

Він сказав це, а потім цокнув язиком.

 

— Як же це складно для мого А-Цяо! Він народився забудькуватим бовдуром, який все життя думає лише про мораль і культивування, і не має жодного уявлення про кохання. Якби я не розповів йому все, як є, він би цього ніколи насправді не зрозумів!

 

Він завжди казав «мій А-Цяо», наче Шень Цяо був його власністю. Шень Цяо кілька разів протестував, але все було марно. Тож він змирився з цим і дозволив Янь Вуши робити, що завгодно.

 

Янь Вуши сказав:

 

— На жаль, цьому її коханню судилося зів’янути ще до того, як воно встигла прорости. Важко уявити, як Сан Дзінсін буде мучити її, якщо дізнається, що вона думає.

 

Шень Цяо спантеличено запитав:

 

— Учням секти Гармонії заборонено мати прихильність до інших?

 

— Ти справді не знаєш? Секта Гармонії відома своїм сексуальним культивуванням. Кожен член секти, чоловік чи жінка, практикує подвійне культивування. Наскільки я розумію, Бай Жон вже не незаймана. Імовірно, її юань їнь[1] вже забрав її вчитель, Сан Дзінсін!

 

На обличчі Шень Цяо був шок. Після довгого часу він нарешті сказав:

 

— Але ж він її вчитель…

 

Янь Вуши сказав:

 

— Ну то й що? Невже ти думаєш, що Сан Дзінсін, людина, яка мала багато коханців і постійно насолоджувалася крадіжкою чужої цноти, просто дозволила б комусь іншому вільно забрати юань їнь своєї гарненької учениці? Я не знаю, зі скількома людьми Бай Жон практикувала подвійне культивування, але Сан Дзінсін, безумовно, один з них.

 

Шень Цяо насупився і нічого не відповів.

 

Янь Вуши засміявся:

 

— Схильність А-Цяо жаліти слабких знову проявляється. З Сан Дзінсіном все зрозуміло, але якби вона справді не хотіла займатися подвійним культивуванням з іншими членами своєї секти, вона могла б придумати спосіб відмовитися від цього. Однак, якщо ти подивишся на швидкість, з якою розвивалися її бойові мистецтва, то зрозумієш, що вона доповнила їх сексуальним культивуванням. Найімовірніше, вона зробила все це добровільно. І ти навіть починаєш її жаліти? Що в цій жінці варте твого жалю? Якщо ти хочеш поспівчувати комусь, то чому б не мені?

 

Шень Цяо трохи втратив дар мови.

 

— Ви хочете сказати, що Бай Жон не заслуговує на жалість, а господар секти Янь чомусь заслуговує?

 

Янь Вуши сказав:

 

— Сьогодні вночі я сам поборов чотирьох ворогів. Хіба я не заслуговую на те, щоб мене пожаліли?

 

Він схопив руку Шень Цяо і притиснув її до своїх грудей.

 

— Прислухайся, моє маленьке сердечко й досі калатає!

 

Саме тоді вони почули голос Ювень Ціна ззовні.

 

— Молодший наставнику! Пане Шень! Я можу увійти?

 

Шень Цяо спробував висмикнути свою руку від Янь Вуши, але той несподівано з силою смикнув його, і Шень Цяо впав на нього.

 

Ювень Цін не почув жодного звуку зсередини й сприйняв це як мовчазну згоду. Коли він штовхнув двері й підняв завісу, він раптом став свідком сцени, яка його повністю вразила.

 

Тому що з його точки зору це виглядало так, ніби Шень Цяо сам кинувся в обійми Янь Вуши.

 

Поглянувши на його ошелешений вираз обличчя, Янь Вуши злегка підняв брову й імпульсивно придумав зловмисний план. Він схопив Шень Цяо за підборіддя та одразу ж втягнув його в глибокий поцілунок.

 

Шень Цяо на секунду завмер, а потім без вагань штовхнув долоню в його бік. Однак Янь Вуши передбачив це, ефективно нейтралізувавши його атаку, одночасно торкаючись його акупунктурної точки. Саме так, скориставшись безпорадним становищем Шень Цяо, Янь Вуши обійняв його. Він опустив голову і розтиснув його губи, змушуючи Шень Цяо прийняти вторгнення.

 

— Ммм…

 

Шень Цяо щільно насупив брови, але не тому, що загубився в поцілунку, а тому, що страждав від обмеження, накладеного на його акупунктурні точки, і не міг чинити опір. Яким би добродушним він не був, але в цей момент він розлютився. На жаль, він не володів бойовими мистецтвами так добре, як людина перед ним, тому міг лише дозволити йому зробити все, що той хотів. Він був змушений нахилити свою тонку шию вгору, а його талію міцно схопили. Щелепа Шень Цяо трохи боліла, йому не вистачало сили повністю закрити рот, і в результаті з куточка губ сповзла срібляста ниточка слини. Але його мучитель не звернув на це уваги й ще більше поглибив поцілунок.

 

Сцена була настільки еротичною, що Ювень Цін не міг відвести від неї очей. Він навіть відчув, як у нього трохи пересохло в роті.

 

— Вже надивився? — запитав Янь Вуши після того, як нарешті відпустив людину, яку тримав на руках, і повернувся до Ювень Ціна.

 

Ювень Цін заїкнувся:

 

— Т-так…

 

Хоча Ювень Цін любив хвалитися собою як романтичним чоловіком, а також як досвідченим ветераном у стосунках з жінками, він не знав, чи його голос звучав нерівно через те, що він побачив щось, чого не повинен був, чи через те, що він був наляканий імпозантною манерою поведінки Янь Вуши.

 

— Ну то чому ти досі тут?

 

Ювень Цін:

 

— …

 

Він розвернувся і несамовито пошкандибав геть, добряче переляканий.

Янь Вуши повернувся і подивився на Шень Цяо, на мить втративши дар мови. Це було тому, що вищезгадана людина вже знепритомніла.

 

Точніше кажучи, цей поцілунок навряд чи був основною причиною його непритомності. Ймовірно, це було пов’язано з його нездатністю чинити опір на додаток до тимчасової задухи — словом, він так розлютився, що втратив свідомість.

 

Янь Вуши ніколи раніше не бачив, щоб таке траплялося. Він не втримався і голосно розсміявся, кілька разів клацнувши язиком, щоб висловити своє співчуття,

 

— Бідолаха!

 

Він не думав, що перестарався. Навпаки, він відчував, що учні Ці Фенґе просто не знають, як розважатися.

***

[1] Nephron-yin/Yuan Yin [元阴]: Термін китайської медицини, або Первісний Їнь. У деяких романах про вуся або культивацію вважається, що дівчата і хлопці зберігають у собі якусь первісну духовну енергію, поки вони ще незаймані, і що люди, які позбавляють їх цноти, можуть отримати її й використовувати цю енергію для культивації.