Відкритий урок

Розділ 663. Відкритий урок
 

Останньої п'ятниці квітня 827 року тридцять перший поверх магічної вежі Аллін був переповнений галасливими людьми.
— Це, мабуть, місце з найбільшою щільністю офіційних чаклунів... — У натовпі Хайді жартома розмовляла зі своїми подругами, серед яких були Катріна та Аннік.
Люсьєн «Контролер атома» Еванс мав сьогодні вранці провести відкритий урок про мікроскопічний світ. Більшість чаклунів були зачаровані і шукали будь-якої можливості потрапити на нього. В результаті керівництву Холтського магічного коледжу довелося видати обмеження: викладачі та студенти коледжу могли вільно обирати, відвідувати його чи ні, але для чаклунів зі сторони все залежало від часу подачі заявки, чи матимуть вони привілей бути присутніми на цьому занятті, незалежно від рангу, який вони мали.
Спринт насупився на Хайді, — Навіщо ти нас сюди притягла? Якщо у тебе є якісь питання, ти можеш задати їх нашому вчителеві наодинці.
Хайді хихикнула. — Ми вже давно не бачили нашого вчителя на п'єдесталі пошани. Як ми могли втратити таку можливість?
На її прикладі більшість арканістів з Інституту Атома підробляли в Магічному коледжі Холта, повертаючи суспільству «привілеї», якими вони користувалися від свого вчителя.
— Саме так. Як я сумую за тим безтурботним життям, коли навчалася в магічній школі. — Лайрія зайшла слідом за Хайді до класу.
Проспелл, охоронець вежі, тимчасово увімкнув магічне коло, що розгорнуло простір, дозволивши аудиторії вмістити тисячі людей.
Не маючи змоги розглядати питання в такій обстановці, Аннік захистив раптову ідею Хайді. — Це справді рідкісна можливість. В інших випадках наш викладач не проводив би лекцію систематично з самого початку. Це допоможе нам зрозуміти, що ми пропустили і в чому помилялися. Погляньте. Пан Гастон, пані Ізабелла, пан Ларрі, пан Дьєп, пан К, пан Саманта і пані Рейчел... Вони всі тут.
Він мав намір назвати імена всіх чаклунів, яких знав, але незабаром виявив, що це ще більш клопітно, ніж вивчення мікроскопічного світу.
— Так, саме так. Те, що сказав Аннік — моя ключова теза. — Хайді безсоромно запозичила теорію Анніка і розставила всіх на свої місця.
Катріна перевела подих. — Про що ж сьогодні читатиме лекцію наш вчитель?
Навіть Лайрія та вона були майже засліплені сьогоднішнім розвитком мікроскопічного світу, і їм доводилося докладати чимало зусиль, щоб не відставати від тренду. Якби не міцний математичний фундамент, який заклав для них Люсьєн, вони б залишилися позаду найкращих арканістів у мікроскопічній галузі.
— Це відкритий клас для всіх викладачів та студентів. Пан Еванс, звичайно, не буде занурюватися надто глибоко. Ймовірно, це буде загальний аналіз для загального розуміння. — Алфалія досягла значного прогресу після чотирьох років перебування в Інституті Атома, але вона все ще досить мало знала про мікросвіт і потребувала такого загального огляду, щоб допомогти собі розібратися в ньому.
Спринт, з іншого боку, сказав з надією. — Чи запропонує наш учитель нову теорію, яка відповість, чому мікроскопічні частинки мають невизначеності?
— Мабуть, ні... Це найбільша загадка в мікроскопічній області, і, можливо, вона являє собою істину світу. — Аннік похитав головою. — Згідно з ідеєю, яку наполегливо відстоював наш учитель, ймовірності та невизначеності є внутрішніми якостями мікроскопічних частинок, а не неминучими перешкодами, спричиненими спостереженням. Отже, якщо ми з'ясуємо, чому мікроскопічні частинки мають такі внутрішні якості, це означатиме, що ми маємо повне розуміння мікроскопічної області.
Хайді замислилася. — Пояснення нашого вчителя суперечить детермінізму. Не дивно, що прийшли арканісти зі школи астрології, такі як Ізабелла і Саманта.
Під загальний шепіт увійшов Томпсон, віце-директор Холтського магічного коледжу і член Комітету з розслідування злочинів. Насунувши на носа окуляри в золотій оправі, він сказав, — Тиша.
За допомогою рунічного масиву, що транслювався в ефір, переповнена аудиторія одразу ж затихла.
— Решту часу ми присвятимо пану Люсьєну Евансу, який розтлумачить нам таємниці мікросвіту. — Знаючи, що його закидають запитаннями, він швидко закінчив вступну частину.
Потім Люсьєн, у двобортному костюмі і з метеликом такого ж кольору, увійшов з бічних дверей. Він кинув капелюха на стіл.
— Час кожного з нас дорогоцінний. Давайте одразу перейдемо до справи. Дослідження мікросвіту почалися ще під час війни хвиль і частинок за світло. Так ми почали розуміти особливість мікроскопічних частинок... — Люсьєн мирно почав з класичного хвильового експерименту зі світлом і продовжив підтвердженням корпускулярної природи світла.
Це була інформація, з якою чаклуни були дуже добре знайомі. Вони дуже добре її розуміли і незабаром занурилися в темп Люсьєна.
...Відкриття катодного променя, підтвердження існування електронів, відкриття внутрішньої будови атомів, перевірка протонів, пропозиція нової алхімії... Хвильово-частинковий дуалізм, який був екстрапольований зі світла на всі мікроскопічні частинки, розбіжність між багатьма експериментами в мікроскопічній області з реальністю, розробка матричної механіки, пояснення хвильової функції і дебати, викликані поясненням і хвильово-частинковим дуалізмом, а також думки, яких дотримувалися різні великі арканісти і арканісти старшого рангу. Всю інформацію Люсьєн чітко представив присутнім.
Не було ніяких складних розрахунків або знань. Маючи загальне уявлення про мікроскопічну область, вони були зачаровані і забули про плин часу.
— Пан Еванс неупереджено представив усі пояснення. Він навіть аналізує, чому існують розбіжності. Він ніколи не каже, що його теорія абсолютно правильна, а інші теорії нічого не варті. — Дьєпп захоплено кивнув. Ставлення містера Еванса до таємниць було абсолютно здоровим, враховуючи, що він досягнув стількох успіхів у такому молодому віці.
Дуже скоро Люсьєн закінчив загальний вступ. Він посміхнувся до всіх. — На цьому перша частина моєї лекції закінчилася. Тут я хотів би нагадати, що, хоча я намагався уникати складної математики в моїй попередній розповіді, те, на що ми можемо і тільки можемо покладатися — це математика і експерименти в мікроскопічній області.
Хайді та її друзі з Інституту Атома не були здивовані промовою Люсьєна, бо це було те, що їм неодноразово повторював їхній вчитель. Що ж до арканістів, яких Люсьєн не навчав, то вони розуміли важливість математики, але не розуміли, чому вона така важлива.
Озирнувшись навколо, Люсьєн урочисто сказав, — Мікроскопічна область — це світ, який ми не можемо безпосередньо спостерігати неозброєним оком. Всі методи спостереження, якими ми володіємо дотепер, неминуче впливатимуть на нього і призводитимуть до найсвоєрідніших явищ, на які будуть знайдені різні пояснення і теоретичні моделі. На перший погляд, всі вони мають сенс.
— Однак я хотів би зазначити, що в мікроскопічній області, де наш досвід минулого вже не може бути застосований і де методологія, до якої ми звикли, дає збої, всі пояснення і теоретичні моделі повинні бути строго побудовані на математиці. Інакше не буде ніяких пояснень чи гіпотез, а лише ілюзії та фантазії!
— Математика не бреше... — тихо промовив Нешка. Впевненість Люсьєна і його слова тоді справили на нього незабутнє враження.
Урочистий настрій Люсьєна розбудив більшість арканістів, які отримали глибше розуміння важливості математики в мікроскопічній області.
— Мені здається, що ви всі дещо підозріло ставитеся до хвильово-частинкового дуалізму електрона, до хмари ймовірностей, яка всюдисуща в просторі, і до того, чи може електрон пройти дві щілини одночасно... — несподівано підняв питання Люсьєн.
Більшість арканістів швидко закивали головами. Це була найскладніша і найсуперечливіша проблема на сьогоднішній день. Однак інші учні Люсьєна розширили очі. Вони надто добре знали свого вчителя. Насправді все було не так просто!
— Чи закінчив наш учитель підготовку експерименту з подвійною щілиною та електронами? Після короткого мовчання Хайді швидко пригадала проєкт, над яким працював їхній учитель. Це було б важливим підтвердженням хвильово-частинкового дуалізму електрона!
Аннік і Спринт втратили інтерес до розмови з нею. Вони зосередили свої погляди на трибуні, з калатанням сердець чекаючи на наступне речення вчителя.
Після довгої паузи Люсьєн сказав, — Ми зробимо п'ятихвилинну перерву. Потім я покажу вам експеримент з подвійною щілиною та електронами.
— Що? У класі пролунали шокові вигуки. Такий важливий експеримент мав бути представлений з такої нагоди?
Після початкового шоку, вони незабаром відчули хвилювання. Невже вони стануть свідками історії та чудес?
Люсьєн більше не розмовляв з ними. Він просто приніс звичайну металеву пластину, в якій, здавалося, не було жодного прорізу. Точніше, прорізи були надто малі, щоб їх можна було розгледіти.
— Такі крихітні прорізи потрібно місяцями гравірувати навіть за допомогою легендарної магії. — Арканісти перешіптувалися між собою. Деякі з них поспішали повідомити своїх вчителів, щоб ті приєдналися до урочистості. Вони вірили, що архімагів не зупинити.
Алхімічні прилади Люсьєн виносив один за одним. Дуже скоро була створена платформа для підтвердження подвійної щілинної інтерференції електронів. Тим часом Люсьєн витягнув зображення екрану сенсора з іншими магічними колами і після збільшення спроєктував його на стіну.
У цей момент прибули Брук і Олівер, два великих арканіста. Вони не здивувалися, що Люсьєн закінчив металеву пластину, необхідну для експерименту з подвійною щілиною, раніше за них. Зрештою, він був експертом, близьким до легендарного третього рівня, і беззаперечним авторитетом № 1 у мікроскопічній галузі.
Вони могли б дочекатися остаточного результату експерименту, але гонитва за таємницями та істиною спонукала їх стояти в класі, щоб побачити це на власні очі, не переймаючись власною ідентичністю.
Через хвилину Дуглас був там, Фернандо був там, Еллен була там, Хатевей була там, як і інші легендарні чаклуни та архімаги.
Опустивши голову і заплющивши очі, Люсьєн нечутно гірко засміявся. Потім розплющив очі і підійшов до експериментального приладу. — Далі ми проведемо експеримент з подвійною щілиною та електронами.